Залізняк О.Л. Удосконалення методів селекції цибулі шалот для створення вихідного матеріалу з високою продуктивністю

Короткий зміст

У першому розділі ” Значення цибулі шалот та рівень селекції в Україні” на підставі опрацьованої наукової літератури визначено шляхи цілеспрямованого селекційного процесу цибулі шалот з метою створення сорту для забезпечення зеленною продукцією та створення вихідного матеріалу для проведення клонового добору з високими показниками продуктивності. Проаналізовано сучасний стан розвитку селекції цибулі та наведено різні погляди дослідників щодо особливостей формування продуктивності культури, у якої дуже мінливі кількісні ознаки у зв’язку із космополітичним походженням. Основні не вирішені питання формування вихідного матеріалу, вивчення фенотипового прояву основних ознак, підтримання виявлених ознак у нових сортів та відпрацювання основних методів селекційного процесу покладено в основу робочої гіпотези наукових досліджень за темою дисертаційної роботи.

У другому розділі ”Умови, матеріал та методика проведення досліджень” наведено погодні умови, характеристику залученого у селекційний процес матеріалу та основні методики, за якими проводились дослідження. Основні експерименти, виконувались на полях наукової сівозміни Закарпатського інституту АПВ УААН упродовж 2005-2007 років. Ґрунти лучнувато-буроземні, сильно оглеєні, характеризуються важкими водно-фізичними властивостями, тому у період посухи потребують зрошення. Рельєф районів області різноманітний. Це досить теплі райони, де сума активних температур коливалась у межах 2700-3200°С, а річна сума опадів – 300-1100 мм. Середня температура липня складає 21°С. Період із середньодобовою температурою вище 10°С становить 185 днів.

Вихідним матеріалом для селекційної роботи служили колекційні зразки зібрані у населення, вихідні форми добору із сортів стандартів Кущівка місцева та Сюрприз (білошкіра). Проведено добір кращих форм із наступною детальною оцінкою за морфологічними ознаками та господарською продуктивністю.

Фенотипову мінливість вираховували за Бороєвичем. Отримані експериментальні дані обробляли методами математичної статистики використовуючи елементи дисперсійного, кореляційного, регресійного та кластерного аналізів. Достовірність отриманих статистичних параметрів оцінювали за критеріями Стьюдента (t), Фішера (F), Кохрена (G), Пірсона (c²) тощо.

Проведено наступні обліки, спостереження та аналізи: фенологічні спостереження дружність сходів, початок масового формування цибулин, початок вилягання листків і дозрівання, співвідношення маси листків і цибулини згідно класифікатора на відмітність, однорідність та стабільність; рівень фенотипової мінливості характеризували згідно статистичних обчислень – середнє арифметичне, середнє квадратичне, дисперсія, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації; параметри стабільності (середній квадрат відхилення від лінії регресії), пластичності (коефіцієнт регресії); аналіз повного амінокислотного складу; визначення білка за К’єльдалем з попереднім осадженням за Бортшейном; статистичний аналіз результатів досліджень проводився з використанням прикладної програми „Statistica 6.0”; економічна ефективність визначалася шляхом складання технологічних карт.

У третьому розділі ”Результати досліджень” підрозділ 3.1 “Оптимізація доборів на основі ознак корелюючих із продуктивністю” викладений основний матеріал проведених досліджень. Завдяки невибагливості до умов вирощування, цибуля шалот має широкий ресурсозберігаючий потенціал і здатна утворювати конвеєр надходження продукції та об’єднувати у собі ранньостиглість, врожайність і тривалий період споживання. Основним у розділі є вивчення мінливості основних морфологічних ознак та встановлення кореляційних зв’язків з метою оптимізації добору форм з високими параметрами продуктивності.

На підставі даних Ігнатьєвої І.П. цибуля шалот утворилась у процесі природного добору у північних районах. Автор вказує на утворення різновидності цибулі шалот: var chinense V, var ascalonicum V.,var majus Don.f. Західний підвид поділяється на 3 екологічні групи: середньоєвропейську, середньоросійську та північноамериканську. Цей підвид включає сорти із одно, середньо та багатозачатковими цибулинами середнього розміру. На думку А.О.Казакової саме шалот відноситься до східного підвиду, яку широко вирощують у всіх північних країнах шляхом вегетативного розмноження та насінням у більш південних районах. Північна екогрупа включає в себе сортотипи Європейської групи та Американської.

На основі детального вивчення систематики та таксономії цибулі ріпчастої удосконалено систематику цибулі шалот, яка відноситься до виду цибулі ріпчастої, європейського сортипу, типу var. ascаlonicum V., який включає сорти з червоною та білою шкірочкою, що є елементом удосконалення схеми походження даної культури (рис.1).

На основі статистичного аналізу розроблено рівняння регресії основних кількісних ознак вивчених сортозразків, що свідчить про достовірність одержаного матеріалу. За розробленими рівняннями можливо прогнозувати формування ознак в залежності від різних факторів у поєднанні кореляції тих чи інших ознак. Важливими ознаками при встановленні рівнянь є діаметр гнізда, кількість цибулин у гнізді, маса гнізда, кількість пер і довжина пера (табл.1).

Вдосконалена методика проведення експертизи сортів цибулі шалот на відмітність, однорідність і стабільність шляхом встановлення параметрів виявлення кількісних ознак та визначено сорти-еталони із сортименту вітчизняного походження. Відпрацьований вегетаційний цикл розвитку цибулі шалот від насіння до цибулини, від цибулини до насіння, розвиток цибулі при вегетативному розмноженні із зазначенням фази розвитку та тривалості цього періоду у днях і умови проходження фенофази з метою встановлення тривалості вигонки цибулі шалот за різним призначення.

Проведено детальний аналіз вихідних форм з метою визначення напряму добору для виділення нових сортів з високою продуктивністю. Для кращих вихідних форм розроблена кореляційна модель основних кількісних ознак та на її основі оптимізовано добір за ознаками корелюючими із продуктивністю для проведення більш ефективних доборів на високу продуктивність зеленого пера та цибулин. При доборі з вихідної форми сорту Кущівка місцева (ХЧ) виявлено тісну кореляцію ознаки діаметра гнізда із кількістю цибулин у гнізді (r=0,80±0,21), між шириною пера і діаметром цибулини (r=0,72±0,20). Вихідну форму АВ використовували як основний матеріал для добору на високу продуктивність зеленого пера у зв’язку із тісною кореляцією між ознаками, які відповідають за продуктивність зеленого пера. Для цілеспрямованого добору рослин з вихідної форми ІЮ достатньо провести заміри тих ознак, які тісно корелюють між собою і спрямовані на одержання високої продуктивності: діаметр гнізда і кількості цибулин (r=0,79±0,22), маси гнізда і кількості пер на псевдостеблі (r=0,92±0,14), маси гнізда і довжини пера (r=0,73±0,18), маси гнізда і ширини пера (r=0,87±0,18), довжини пера і кількості пер (r=0,68±0,23), ширини пера і кількості пер (r=0,89±0,16), ширини пера і довжини пера (r=0,87±0,17). З метою цілеспрямованих доборів з вихідної форми КЮ одержано тісні взаємозв’язки діаметра гнізда від кількості цибулин (r=0,86±0,18), діаметра гнізда і кількості пер (r=0,90±0,16), маси гнізда і довжини пера (r=0,76±0,23), маси гнізда і ширини пера (r=0,71±0,25), довжини пера і кількості пер (r=0,81±0,21).