ПАТОМОРФОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ХРОНІЧНОЇ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ЕКСТРАХОРІАЛЬНИХ ПЛАЦЕНТАХ

Короткий опис

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТЮЛЄНЄВА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК: 611-013.84:618.39-021.8

ПАТОМОРФОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ХРОНІЧНОЇ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ЕКСТРАХОРІАЛЬНИХ ПЛАЦЕНТАХ

14.03.02 патологічна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Давиденко Ігор Святославович,
доктор медичних наук, професор

Чернівці 2008

З М І С Т

ВСТУП........................................................................................................................ 4

РОЗДІЛ 1

СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПАТОМОРФОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ЕКСТРАХОРІАЛЬНИХ ПЛАЦЕНТАХ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ... 11

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ .....................................................................27

РОЗДІЛ 3

МАКРОСКОПІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКСТРАХОРІАЛЬНИХ ПЛАЦЕНТ В АСПЕКТІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ32

РОЗДІЛ 4

МОРФОЛОГІЧНІ ТА ДЕЯКІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ
ПОРУШЕНЬ ПЛОДОВО-ПЛАЦЕНТАРНОГО ТА МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАР­НОГО КРОВООБІГУ В ЕКСТРАХОРІАЛЬНИХ ПЛАЦЕНТАХ .....51

РОЗДІЛ 5

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХОРІАЛЬНОГО ДЕРЕВА ЕКСТРАХОРІ­АЛЬНИХ ПЛАЦЕНТ................................. 74
5.1. Особливості горизонтального і вертикального гетероморфізму екстрахоріальної плаценти..74
5.2. Вміст плацентарного лактогену, загального білка та глікогену у трофобласті екстрахоріальної плаценти82

РОЗДІЛ 6

ПРОЦЕСИ РЕГУЛЯЦІЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ КЛІТИН В ЕКСТРАХОРІАЛЬНИХ ПЛАЦЕНТАХ ..........................................90

РОЗДІЛ 7

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ..100

ВИСНОВКИ...............................................................................................................111

ДОДАТКИ...................................................................................................................115

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................. 120

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

МПД матково-плацентарна ділянка (плацентарне ложе матки)
ПН плацентарна недостатність
ХПН хронічна плацентарна недостатність
СТ синцитіотрофобласт (симпластотрофобласт)
ХВ хоріальні ворсини
ЦТ цитотрофобласт
Bax Bcl-2 асоційований Х протеїн
Bcl-2 онкопротеїн B-cell Lymphoma 2
р53 oncoprotein 53
PCNA Proliferating Cell Nuclear Antigen
TUNEL The terminal deoxynucleotidyl transferase (TdT)-mediated dUTP nick
end-labelling

ВСТУП

Стан репродуктивного здоров’я в Україні привертає все більше уваги науковців та практиків. Його аналіз всебічно представлений у Концепції державної програми "Репродуктивне здоров’я нації на 2006-2015 рр." [39]. У названому документі серед основних проблемних питань репродуктивного здоров’я зазначені: високий рівень ускладнень вагітності та пологів. Плацентарна недостатність у своїх конкретних проявах є одним із головних об’єктів уваги для наукової та практичної розробки вказаних питань. У зв’язку з відміченим вельми необхідними є розробки методів діагностики плацентарної недостатності з урахуванням, зокрема, анатомічних особливостей плаценти.

Актуальність теми. Екстрахоріальні плаценти плацента, оточена валиком (рlacenta circumvallata), та плацента, оточена обідком (рlacenta circummarginata), - є однією із найбільш поширених анатомічних аномалій цього органу. Частота екстрахоріальних плацент за даними різних авторів становить 6,3-32,1% [95, 101]. На даний час діагностика синдрому плацентарної недостатності все ще проводиться без урахування особливостей різних анатомічних відхилень плаценти від типової (класичної) форми. Однак, урахування анатомічних особливостей плаценти є важливим, адже певні компенсаторні реакції за умов хронічної патології відбуваються у першу чергу на органному рівні [23, 211], тож анатомічні відхилення плаценти, принаймні гіпотетично, здатні зашкодити звичайному перебігу компенсаторних перебудов на різних рівнях структурної організації. На даний час вказана ситуація щодо екстрахоріальних плацент залишається нез’ясованою. Слід вказати на те, що у літературі немає одностайної думки щодо клінічного значення екстрахоріальних плацент. У вказаному аспекті вердикт виноситься у широкому діапазоні від повного заперечення клінічного значення екстрахоріальних плацент [101, 142] до категоричних висновків про суттєве зростання частоти ускладнень вагітності та пологів, особливо при плацентах, оточених валиком [101, 183].
Хоча вимірювання анатомічних параметрів плаценти є звичайною практикою у плацентологів та акушер-гінекологів, органометричні особливості екстрахоріальних плацент порівняно з плацентами звичайного типу не вивчалися. Не проводились дослідження матково-плацентарної ділянки, параметрів кровотоку у випадках екстрахоріальних плацент порівняно з плацентами звичайної форми. Остаточно залишається нез’ясованим механізм формування екстрахоріальних плацент [101].
Таким чином, на даний час щодо екстрахоріальних плацент існує дефіцит вірогідної інформації, особливо в аспекті хронічної плацентарної недостатності. Така ситуація не дозволяє повноцінно проводити процедуру діагностики даної патології при плацентах, оточених валиком та обідком.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Буковинського державного медичного університету Репродуктивне здоров’я. Профілактика структурно-функціональних уражень фетоплацентарного комплексу при порушеному періоді гестації, прогнозування і корекція перинатальних наслідків адаптації новонароджених” (термін виконання: 2001-2005 рр.), № держреєстрації 0101U005242. Тема роботи затверджена на засіданні Вченої ради Буковинської державної медичної академії МОЗ України (Протокол № 10 від 22.05.2003 р.) та Проблемною комісією МОЗ і АМН України за фахом Патологічна анатомія” (Протокол № 3 від 24.06.2003 р.).

Мета роботи: встановити патоморфологічні критерії хронічної плацентарної недостатності при екстрахоріальних плацентах.

Завдання дослідження.
1. Встановити органометричні особливості екстрахоріальних плацент у випадках плацентарної недостатності порівняно з плацентами звичайної будови.
2. Визначити морфологічні передумови та функціональні особливості порушень плодово-плацентарного (пуповинно-плацентарного) та матково-плацентарного кровообігу при екстрахоріальних плацентах.
3. Оцінити особливості хоріального дерева при екстрахоріальних плацентах з урахуванням вертикального та горизонтального гетероморфізму плацент.
4. Виявити особливості продукції трофобластом екстрахоріальної плаценти плацентарного лактогену, загального білка, глікогену як провідних маркерів плацентарної недостатності.
5. Встановити особливості процесів регуляції чисельності клітин (проліферація, апоптоз) у хоріальному дереві плацент екстрахоріального типу.
6. Розробити критерії діагностики хронічної плацентарної недостатності при екстрахоріальних плацентах з урахуванням рівня клінічної компенсованості патології плаценти.

Об’єкт дослідження. Структурна складова хронічної плацентарної недостатності при екстрахоріальних плацентах.

Предмет дослідження. Критерії патоморфологічної діагностики хронічної плацентарної недостатності при екстрахоріальних плацентах.
Методи дослідження. У роботі з метою об'єктивізації макроскопічних даних використовувались органометричні, ультрасонометричні методи дослідження, для вивчення структури хоріального дерева та параметрів мікроциркуляції у ворсинах екстрахоріальних плацент загальногістологічні, гістохімічні, морфометричні (цифрова комп’ютерна гістометрія, гістостерео-метрія, мікроденситометрія) методи, для вивчення процесів регуляції чисель-ності клітин в екстрахоріальних плацентах застосовували імуногістохімічні методи. За матеріалами медичної документації здійснювався клінічний аналіз перебігу вагітності.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено, що згідно органометричних даних екстрахоріальні плаценти відрізняються від плацент звичайного типу за кількома ознаками: мають в середньому більшу товщину і менший коефіцієнт варіації товщини в межах органу, меншу площу найбільшого перетину, менш приплюснуту форму в трьохмірному вимірі, більш округлу форму найбільшого перетину.
Уперше показано, що як при компенсованій, так і некомпенсованих (субкомпенсована та декомпенсована) формах хронічної плацентарної недостатності екстрахоріальні плаценти, на відміну від плацент звичайної форми, не здатні адаптувати свою товщину відповідно до довготривалих несприятливих умов для хоріальних ворсин та матково-плацентарної ділянки, що є передумовою для суттєвого зменшення ефективності інших пристосувальних процесів в органі. Уперше виявлено, що в екстрахоріальних плацентах у проекції прикріплення плодових оболонок спостерігаються горизонтальні рекурвації кровоносних судин у складі стовбурових ворсин І-го порядку. Уперше визначено, що при екстрахоріальних плацентах формуються чіткі морфологічні передумови для порушень як плодово-плацентарного (пуповинно-плацентарного), так і матково-плацентарного кровообігу. Уперше показано, що хронічна плацентарна недостатність при екстрахоріальних плацентах характеризується гальмуванням розвитку хоріальних ворсин, яке є неоднаковим у різних відділах плаценти (вертикальний та горизонтальний гетероморфізм), причому плацентарна недостатність з порушенням дозрівання хоріального дерева може бути компенсована на рівні метаболізму, зокрема, це встановлено для плацентарного лактогену, загального білка та глікогену хоріальних ворсин. Уперше імуногістохімічними методами визначено, що в екстрахоріальних (периферійних) котиледонах екстрахоріальних плацент порівняно з периферійними котиледонами плацент звичайної будови є зниженою проліферативна активність цитотрофобласта розгалуженого хоріону, причому вона виражена по-різному залежно від типу ворсин: стовбурових, проміжних зрілих та термінальних ворсин. Уперше з'ясовано, що в екстрахоріальних котиледонах екстрахоріальних плацент порівняно з периферійними котиледонами плацент звичайної будови має місце підвищений рівень апоптозу синцитіотрофобласта та стромальних клітин хоріальних ворсин, що пояснюється підвищеним вмістом та зростанням активності проапоптичного протеїну Вах у синцитіотрофобласті та у стромальних клітинах ворсин, а також зниженням вмісту протиапоптичного протеїну Bcl-2 у синцитіотрофобласті.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень розроблено критерії морфологічної верифікації хронічної плацентарної недостатності при екстрахоріальних плацентах з урахуванням їх анатомічних особливостей та гістологічного гетероморфізму хоріального дерева. Як частина вказаної проблеми встановлені гістологічні диференційні критерії компенсованої та некомпенсованих форм хронічної плацентарної недостатності.
За виконаними науковими дослідженнями отримано деклараційний патент України на винахід «Спосіб діагностики матково-плацентарної форми недостатності плаценти екстрахоріального типу» (Додаток А).
Результати досліджень впроваджено у практичну роботу Чернівецького обласного дитячого патологоанатомічного бюро (2004 р.) (Додаток Б), патологоанатомічного відділення Луганської обласної клінічної лікарні (2005 р.) (Додаток В), пологового будинку м.Кам’янець-Подільський Хмельницької області (2005 р.) (Додаток Д). Результати наукових досліджень використовуються (2004-2007 рр.) при викладанні студентам патологічної анатомії та патоморфології на кафедрі патологічної анатомії та судової медицини Буковинського державного медичного університету (Додаток Е).

Особистий внесок здобувача. Спільно з науковим керівником д.мед.н., професором І.С.Давиденком висунуто та сформульовано ідею, мету дисертаційної роботи, виконані імуногістохімічні дослідження і статистична обробка результатів. Забір матеріалу для дослідження, окрім біопсій матково-плацентарної ділянки (які здійснювалися за участі лікаря-акушер-гінеколога вищої кваліфікаційної категорії В.М.Завалецького), макроскопічні (включно описові та органометричні), мікроскопічні дослідження з використанням оглядових, гістометричних, гістохімічних методів, аналіз результатів доплерометричних та ультрасонографічних досліджень, матеріалів історій пологів, наукової літератури з даної проблеми, виступи на наукових форумах, написання розділів дисертації, теоретичних та практичних висновків здобувачем здійснені самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на: 77-й підсумковій науковій конференції студентів та молодих учених-медиків, присвяченій 60-річчю Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми морфологічної діагностики хвороб плода і дитини” (Чернівці, 2004), Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004), 78-й підсумковій науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Чернівці, 2004), 86-й підсумковій конференції науковців Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2005), ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні наукові дослідження 2006” (Дніпропетровськ, 2006), Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006), Науково-практичній конференції з міжнародною участю „Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів” (Тернопіль, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора Н.М.Шинкермана „Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2007), ІІІ-й та ІV-й Міжнародних медико-фармацевтичних конференціях студентів та молодих вчених (Чернівці, 2006, 2007), підсумкових наукових конференціях викладачів Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2003-2007).

Публікації за темою дисертації. За результатами досліджень, викладених в дисертаційній роботі, опубліковано 17 наукових праць, у тому числі: 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (в т.ч. одна журнальна стаття є одноосібною), патент України на винахід (одноосібно), 12 робіт у матеріалах або тезах доповідей Всеукраїнських і міжнародних наукових та науково-практичних конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів патоморфологічного дослідження провізорних структур (хоріального дерева, матково-плацентарної ділянки, пуповини, плодових оболонок) з встановленням особливостей морфологічної складової хронічної плацентарної недостатності при екстрахоріальних плацентах та вирішенням актуального науково-практичного завдання патоморфологічної діагностики синдрому плацентарної недостатності при екстрахоріальних плацентах.

1. Згідно органометричних даних екстрахоріальні плаценти незалежно від клінічного діагнозу відрізняються від плацент звичайного типу за кількома ознаками: мають у середньому більшу товщину і менший коефіцієнт варіації товщини у межах органу (тобто більш рівну поверхню), меншу площу найбільшого перетину, менш приплюснуту форму у тримірному вимірі, більш округлу форму найбільшого перетину. В екстрахоріальних плацентах відмічається більша частота (90,7±3,4%) неповного формування борозен, які розділяють котиледони порівняно (р<0,001) з плацентами звичайної форми з фізіологічним перебігом вагітності (5,5±2,8%).
2. Як при компенсованій, так і некомпенсованих (субкомпенсована та декомпенсована) формах хронічної плацентарної недостатності екстрахоріальні плаценти, на відміну від плацент звичайної форми, не здатні адаптувати свою товщину відповідно до довготривалих несприятливих умов для хоріальних ворсин та матково-плацентарної ділянки, що є передумовою для суттєвого зменшення ефективності інших пристосувальних процесів в органі.
3. При екстрахоріальних плацентах в артеріальному, венозному та мікроциркуляторному руслі матково-плацентарного комплексу формуються різнопланові морфологічні передумови для розвитку недостатності як плодово-плацентарного (пуповинно-плацентарного), так і матково-плацентарного кровообігу, що за доплерометричними даними призводить до функціональних порушень у кровоносному руслі плаценти, основним проявом чого є гальмування швидкості руху крові через матково-плацентарний комплекс.
4. Хронічна плацентарна недостатність при екстрахоріальних плацентах мікроскопічно характеризується у першу чергу гальмуванням розвитку хоріальних ворсин, яке є нерівномірно вираженим залежно від анатомічних відділів плаценти (присутній як вертикальний, так і горизонтальний гетероморфізм).
5. В екстрахоріальних плацентах недостатність різних компонентів (хоріальні ворсини, артерії та вени матково-плацентарної ділянки) може бути компенсована на рівні внутрішньоклітинного метаболізму в хоріальних ворсинах, зокрема, шляхом утримання концентрації плацентарного лактогену, загального білка та глікогену у синцитіотрофобласті хоріальних ворсин на такому ж рівні, як при фізіологічній вагітності.
6. Анатомічні особливості екстрахоріальних плацент, рівно як і прояви їх горизонтального та вертикального гетероморфізму, а також недостатня зрілість хоріального дерева пояснюються відмінностями локальної регуляції чисельності клітинного складу. Зокрема, в екстрахоріальних (периферійних) котиледонах екстрахоріальних плацент порівняно з периферійними котиледонами плацент звичайної будови є зниженою проліферативна активність цитотрофобласта хоріальних ворсин, причому вона виражена по-різному залежно від їх типу: стовбурових, проміжних зрілих чи термінальних ворсин. В екстрахоріальних (периферійних) котиледонах екстрахоріальних плацент порівняно з периферійними котиледонами плацент звичайної будови має місце підвищений рівень апоптозу синцитіотрофобласта та стромальних клітин хоріальних ворсин, що пояснюється підвищеною концентрацією та зростанням активності проапоптичного протеїну Вах у синцитіотрофобласті та у стромальних клітинах ворсин, а також зниженням концентрації протиапоптичного протеїну Bcl-2 у цитоплазмі синцитіотрофобласта.

7. Факт діагностики екстрахоріальної плаценти слід використовувати як достатню підставу для постановки діагнозу «Синдром хронічної плацентарної недостатності». Конкретну форму хронічної плацентарної недостатності (компенсована чи некомпенсована) необхідно уточнювати на основі подальших мікроскопічних досліджень. Мікроскопічна діагностика синдрому хронічної плацентарної недостатності при екстрахоріальних плацентах повинна базуватися на встановленні незрілості хоріального дерева (невідповідності його будови терміну гестації), причому з урахуванням ступеня вертикального та горизонтального гетероморфізму плаценти, який можна визначати за допомогою спеціального показника - «інтегральний коефіцієнт відмінності зон плаценти» (ІКВЗП), який обраховувати за формулою:

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко Т. В. Гормональная дисфункция плаценты как причина нарушения состояния новорожденного при сахарном диабете / Т. В. Авраменко // Здоровье женщины. 2005. - № 1. С. 44 46.
2. Автандилов Г. Г. Основы количественной патологической анатомии : учебное пособие / Г. Г. Автандилов . М. : Медицина, 2002. 240 с.
3. Арчакова Т. М. Особливості апоптозу у ворсинчастому хоріоні при природжених вадах розвитку центральної нервової системи у плода / Т. М. Арчакова // Галицький лікарський вісник. 2003, Т. 10, Ч. 4. - С. 113 114.
4. Белушкина Н. Н. Молекулярные основы патологии апоптоза / Н. Н. Белушкина, С. Е. Северин // Арх. патол. 2001. Т. 63, № 1. С. 51 60.
5. Бесєдін В. М. Дослідження рівня гормонів фетоплацентарного комплексу в жінок із ризиком внутрішньоутробного інфікування / В. М. Бесєдін // Вісник наук. досліджень. 2005. - № 2. С. 42 43.
6. Бобровицька А. І. Особливості морфологічних змін у плаценті при народженні дітей від матерів з акушерською, екстрагенітальною та інфекційно-запальною патологією / А. І. Бобровицька, Н. В. Швєцова, Г. М. Липчанська // Педіатрія, акушерст. та гінекол. 2001. - № 4. С. 128 131.
7. Порівняльна характеристика методів виявлення апоптозу в плаценті / Г. І. Бондаренко, Т. Д. Задорожна, Т. М. Арчакова [та ін.] // Вісник морфології. 2002. - № 1. С. 43 46.
8. Бондаренко Г. І. Апоптоз в плаценті. Огляд літератури / Г. І. Бондаренко, І. С. Лук’янова // Перинатологія та педіатрія. 2001. - № 3. С. 56 60.
9. Бурлев В. А. Клинико-диагностическое значение определения фактора роста плаценты у беременных с хронической плацентарной недостаточностью / В. А. Бурлев, З. С. Зайдиева, В. Л. Тютюнник // Проблемы репродукции. 2001. - № 5. С. 31 34.
10. Васильев А. Научные вычисления в Microsoft Excel / А. Васильев . М. : Издательский дом "Вильямс", 2004. 512 с.
11. Милованов А. П. Внутриутробное развитие человека : руководство [для врачей] / А. П. Милованов, С. П. Савельев . Москва : МДВ, 2006. 382 с.
12. Возможности использования трехмерной допплерометрии для исследования внутриплацентарного кровотока у беременных с высоким риском развития перинатальной патологии / В. И. Краснопольский, Л. И. Титченко, В. А. Туманова [и др.] // Рос. вестник акушера-гинекол. 2003. - № 3. С. 5 9.
13. Волик Н. К. Роль доплерометрії в оцінці становлення та розвитку матково-плацентарного кровообігу (огляд літератури) / Н. К. Волик // Променева діагностика, променева терапія. 2004. - № 3. С. 72 75.
14. Галицкий В. А. Детерминация и дифференцировка клеток: концепция кластеров генов / В. А. Галицкий // Цитология. 2001. Т. 43, № 10. С. 913 925.
15. Гарвасюк О. В. Імуногістохімічні дослід­ження природи «вільних» Вах-позитивних утворень круглястої форми в інтер­вільозних просторах плаценти / О. В. Гарвасюк, М. С. Тарабріна, І. С. Давиденко // Хист. 2007. Вип. 9. С. 148 149.
16. Гемодинамічні зміни в системі мати-плацента-плід у третьому триместрі у вагітних із загрозливим абортом / В. Потапов, М. Медведєв, Т. Демченко [та ін.] // Медичні перспективи. 2003. Т. VIII, № 4. С. 57 60.
17. Геряк С. М. Ефективність застосування диференційованих схем лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних із субклінічним гіпотиреозом / С. М. Геряк, С. М. Хміль, М. С. Швед // Вісник наук. досліджень. 2005. - № 1. С. 18 19.
18. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Стентон Гланц ; пер. с англ. Ю. А. Данилова. М. : Практика. 1998. 459с.
19. Глуховец Б. И. Патология последа : учебно-метод. пособие [для врачей] / Б. И. Глуховец, Н. Г. Глуховец . СПб : ГРААЛЬ, 2002. 448 с.
20. Патоморфологические и гормональные критерии в диагностике причин самопроизвольных выкидышей / Б. И. Глуховец, Н. Г. Глуховец, В. Н. Тарасов [та ін.] // Архив патологии. 2001. Т. 63, № 5. С. 31 36.
21. Гошовська А. В. Концентрація протеїну ВАХ в децидуоцитах базальної пластинки плацент вагітних, інфікованих мікобактерією туберкульозу / А. В. Гошовська, І. С. Давиденко, С. П. Польова // Патологоанатомічна діагно­стика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи / Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження професора Н. М. Шінкермана (засновника кафедри та патологоанатомічної служби на Буковині), (Чернівці, 21-22 трав. 2007 р.). Чернівці : Медунівер­ситет, 2007. С. 73 74.
22. Громова Е. В. Окислительная модификация белков в сыворотке крови у беременных и небеременных женщин с эутиреоидным диффузным зобом / Е. В. Громова // Бук. мед. вісник. 2004. Т. 8, № 3 4. С. 151 154.
23. Давиденко І. С. Гіпотеза про пристосувальне значення зупинки росту плаценти у товщину в процесі розвитку / І. С. Давиденко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2004. Т. 3, № 3. С. 67 68.
24. Давиденко І. С. Використання теорії інформації для оцінки структурної організації різних типів хоріальних ворсин плаценти при фізіологічній вагітності / І. С. Давиденко // Вісник морфол. 2005. - № 1 (11). С. 5 10.
25. Давиденко І. С. Окиснювальна модифіка­ція білків у хоріальних вор­синах плаценти в різні тер­мі­ни гестації при залізоде­фіцитній анемії вагітних (гістохімічне дослідження) / І. С. Давиденко // Науковий вісник Ужго­родського університету, серія "Медицина". 2006. - № 28. С. 44 48.
26. Дагностическая роль допплерометрии маточных артерий в первом триместре беременности / В. Орлов, А. Орлов, Т. Заманская [и др.]. Журнал акушерства и женских болезней. 2001. Т. XLX, вып. 4. С. 25 28.
27. Динамика показателей кровотока в маточных артериях при беременности высокого риска / М. Хитров, М. Охапкин, И. Ильяшенко [и др.]. Пренатальная диагностика. 2002. Т. 1, № 2. С. 106 109.
28. Доплерометрія матково-плацентарного і плідно-плацентарного кровоплину при фізіологічній вагітності у жінок з затримкою розвитку і росту плода / І. Гудивок, М. Лізин, О. Макарчук [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2002. вип. 17. С. 183 186.
29. Доплерографічна оцінка кровообігу в системі мати-плацента-плід при пізньому аборті / В. Грищенко, В. Пітько, О. Феськів [та ін.] // Укр. радіол. журнал. 2005. Т. ХІІІ, Вип. 1. С. 37 39.
30. Жарких А. В. Дослідження гормональної функції фетоплацентарної системи у вагітних з варикозною хворобою / А. В. Жарких, В. Г. Сюсюка // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. - № 1. С. 66 68.
31. Заболотна М. Л. Пролактин, хоріонічний гонадотропін, кортизол та простагландин Е2 в крові вагітних з галактореєю при невиношуванні / М. Л. Заболотна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. - № 1. С. 89 91.
32. Задорожна Т. Д. Апоптотичний індекс у структурах плаценти першого триместру вагітності з фізіологічним перебігом / Т. Д. Задорожна, Г. І. Бондаренко // Перинатологія і педіатрія. 2002. - № 1. С. 26 28.
33. Проблема невынашивания беременности / И. В. Иркин, В. И. Зарицкая, В. П. Сильченко [и др.] // Патологоанатомічна діагно­стика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи / Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження професора Н.М. Шінкермана (засновника кафедри та патологоанатомічної служби на Буковині), (Чернівці, 21-22 трав. 2007 р.). Чернівці : Медунівер­ситет, 2007. С. 104 107.
34. Каліновська І. В. Особливості стану новонароджених від матерів з матково-плацентарною формою фетоплацентарної недостатності / І. В. Каліновська // Клін. та експер. патологія. 2005. Т. IV, № 2. - С. 41 43.
35. Каліновська І. В. Клінічна оцінка фетоплацентарної недостатності при вагітності, ускладненій гестозом / І. В. Каліновська, О. В. Кравченко // Клін. та експер.патологія. 2005. Т. IV, № 1. С. 40 41.
36. Каліновська І. В. Оцінка ендокринної функції плаценти і фетоплацентарного комплексу / І. В. Каліновська, О. В. Кравченко, Р. М. Ніцович // Клін. анатомія та операт. хірургія. 2005. Т. 4, № 2. С. 91 95.
37. Карімов І. З. Окисна модифікація білків і перекисне оксилення ліпідів у розвитку метаболічної інтоксикації при патології / І. З. Карімов // Лаб. диагностика. 2005. - № 1. С. 7 12.
38. Кирющенков П. А. Особенности ведения женщин с аутосенсибилизацией к хорионическому гонадотропину человека / П. А. Кирющенков // Гинекология. 2003. Т. 5, № 5. С. 222 224.
39. Концепція державної програми «Репродуктивне злоров'я нації на 2006-2015 рр.» // Ваше здоров'я. 2005. - № 26. С. 7 10.
40. Кравченко О. В. Сучасні погляди на роль екстраембріональних структур у розвитку ембріона / О. В. Кравченко, Т. С. Булик // Клін. анатомія та оперативна хірургія. 2005. Т. 4, № 3. С. 72 76.
41. Кравченко О. В. Ультраструктурні особливості плацент у жінок з фетоплацентарною недостатністю та затримкою внутрішньо­утробного розвитку плоду / О. В. Кравченко, Л. М. Юр’єва // Патологоанатомічна діагно­стика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи / Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження професора Н.М. Шінкермана (засновника кафедри та патологоанатомічної служби на Буковині), (Чернівці, 21-22 трав. 2007 р.). Чернівці : Медунівер­ситет, 2007. С. 108 109.
42. Крилюк М. С. Імуногістохімічні дослід­ження плацентарного лак­тогену синцитіотрофо­бла­ста хоріальних ворсин при кальцинозі плаценти у спо­стереженнях передчасних пологів / М. С. Крилюк, І. С. Давиденко // Матеріали Все­ук­р. наук.-практ. конф. «Мо­р­фологіч­ний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патоло­гічних про­цесів», (Тернопіль, 30-31 трав. 2006 р.). Тернопіль : Укрмедкнига. 2006. С. 64 66.
43. Крилюк М. С. Вміст плацентарного лактогену у синцитіотрофобласті хоріальних ворсин при кальцинозі плаценти у поєднанні з порушенням дозрівання хоріальних ворсин / М. С. Крилюк // Патологоанатомічна діагно­стика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи / Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження професора Н.М. Шінкермана (засновника кафедри та патологоанатомічної служби на Буковині), (Чернівці, 21-22 трав. 2007 р.). Чернівці : Медунівер­ситет, 2007. С. 109 111.
44. Кудинова Е. В. Раннее прогнозирование и коррекция плацентарной недостаточности при невынашивании беременности / Е. В. Кудинова // Здоровье женщины. 2005. - № 1. С. 19 21.
45. Лукьянова Л. Д. Современные проблемы гипоксии / Л. Д. Лукьянова // Вестник Рос. академии мед. наук. 2000. - № 1. С. 3 12.
46. Гипоксия и оксид азота / И. Ю. Малышев, Е. А. Монастырская, Б. В. Смирин [и др.] // Вестник Рос. академии мед. наук. 2000. - № 1. С. 44 48.
47. Маляр В. В. Розвиток фетоплацентарної недостатності при загрозливих передчасних пологах / В. В. Маляр // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". 2005. Вип. 24. С. 169 171.
48. Маркін Л. Б. Особливості кровотоку в судинах плацентарного ложа при затримці розвитку плода / Л. Б. Маркін, О. С. Медведєва // Вісник наукових досліджень. 2003. - № 3. С. 141 143.
49. Медведев Л. М. Допплеровские исследования кровотока в ранние сроки беременности. ІІІ Маточные артерии / Л. М. Медведев // Пренатальная диагностика. 2003. Т. 2, № 4. С. 255 262.
50. Саркисов Д. С. Микроскопическая техника : руководство / Д. С. Саркисов, Ю. Л. Петров. М. : Медицина, 1996. 544 с.
51. Милованов А. П. Патология системы мать-плацента-плод : руководство [для врачей] / А. П. Милованов. М. : Медицина, 1999. 448 с.
52. МиловановА. П. Молекулярные механизмы регуляции цитотрофобласти­ческой инвазии в маточно-плацентарной области / А. П. Милованов, А. К. Кириченко // Архив патологии. 2001. Т. 63, № 5. С. 3 8.
53. Морфопатогенетичні основи патології людини з позиції раннього онтогенезу / А. Ф. Яковцова, Г. І. Губіна-Вакулик, В. Д. Марковський [та ін.] // Укр. журнал патології. 1999. - № 1. С. 53 58.
54. Морфофункциональное состояние системы мать-плацента-плод при плацентарной недостаточности и инфекции / В. Тютюнник, В. Бурлев, З. Зайдиева [та ін.] // Акушерство и гинекология. 2003. - № 6. С. 11 16.
55. Нагорна В. Ф. Показники фетоплацентарного комплексу у вагітних із плацентарною недостатністю при гестозі на фоні озонотерапії / В. Ф. Нагорна // Вісник наук. досліджень. 2005. - № 2. С. 31 33.
56. Онопченко С. П. Некоторые аспекты фетоплацентарного комплекса у юных первородящих / С. П. Онопченко // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, № 1 2. С. 232 234.
57. Остафійчук С. О. Гемомікроциркуляція плаценти при пізньому гестозі / С. О. Остафійчук // Вісник наукових досліджень. 2003. - № 1. С. 142 143.
58. Оценка гемодинамики матки и эндометрия при помощи цветового допплеровского картирования и допплерометрии / Н. Побединский, Е. Федорова, А. Липман [и др.] // Акушерство и гинек. 2000. - № 6. С. 7 9.
59. Пахаренко Л. В. Гістологічні і ультраструктурні зміни системи мікроциркуляції плаценти при хронічній плацентарній недостатності / Л. В. Пахаренко // Галицький лік. вісник. 2003. Т. 10, № 2. С. 158 159.
60. Покришко С. М. Особливості апоптозу та проліферативних реакцій у децидуальних клітинах і клітинах плацентарного бар'єра при фізіологічній вагітності та різній питомій масовій активності радіонуклідів у плаценті / С. М. Покришко // Бук.мед.вісник. 2004. Т. 8, № 3 4. С. 196 199.
61. Польова С. П. Комплексне лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних, інфікованих мікобактеріями туберкульозу / С. П. Польова, І. С. Давиденко // Клін. та експерим. патологія. 2007. Т. VI, № 1. С. 92 95.
62. Польова С. П. Морфологічні ознаки незрілості хоріальних ворсин плаценти та проліферативна активність їх цитотрофобласта при туберкульозі у вагітних / С. П. Польова, І. С. Давиденко // Патологія. 2007. Т. 3, № 3. С. 66 69.
63. Проценко Е. В. Морфологическая и допплерометрическая характеристика спиральных артерий при хронической плацентарной недостаточности / Е. В. Проценко, Е. В. Зимина // Архив патологии. 2005. Т. 67, № 1. С. 21 25.
64. Решетнікова О. С. Морфометрична дифузійна характеристика плацентарного бар’єра при ЕРН-гестозах / О. С. Решетнікова // Укр.журнал патології. 2000. - № 1. С. 68 70.
65. Решетнікова О. С. Морфофункціональні особливості системи "мати-плацента-плід" під час затримки внутрішньоутробнеого розвитку плода у термін гестації 26-27 тижнів / О. С. Решетнікова, О. В. Кононенко // Бук.мед.вісник. 2004. Т. 8, № 3 4. С. 201 204.
66. Решетнікова О. С. Морфологія плаценти при затримці внутрішньоутробного розвитку плода у 23-25 тижнів гестації / О. С. Решетнікова, О. В. Кононенко, Д. В. Сімрок // Бук.мед.вісник. 2004. Т. 8, № 3 4. С. 204 207.
67. Сергиенко В. И. Математическая статистика в клинических исследованиях / В. И. Сергиенко, И. Б. Бондарева. М. : ГЭОТАР Медицина. 2000. 256 с.
68. Ситнікова В. О. Морфологічні ознаки плацентарної недостатності при гіпоксії плода і новонародженого різного генезу / В. О. Ситнікова // Досягення біології та медицини. 2005. - № 1. С. 4 7.
69. Ситнікова В. О. Плацента як орган реалізації деяких загальнобіологічних закономірностей при гіпоксії плода / В. О. Ситнікова // Галицький лікарський вісник. 2003, Т. 10, Ч. 4. С. 92 94.
70. Ситнікова В. О. Колагеноутворення в плаценті при гіпоксії плода / В. О. Ситнікова, А. І. Даниленко // Буковинський медичний вісник. 2004. Т. 8, № 3 4. С. 324 325.
71. Сопко Н. І. Аномальні конфігурації плаценти. Діагностика та наслідки для плода і вагітної / Н. І. Сопко // Перинат. та педіатр. 2001. - № 4. С. 9 12.
72. Сопко Н. І. Ехографічна діагностика та систематизація структурних змін плаценти / Н. І. Сопко // Перинатол. та педіатрія. 2002. - № 4. С. 7 11.
73. Стан внутрішньоплацентарного кровоплину при гестозі / І. Кузьміна, О. Кузьміна, В. Федорченко [та ін.] // Вісник Асоціації акушер-гінекологів України. 2000. - № 2. С. 42 45.
74. Туманський В. О. Концепції молекулярно-метаболічної альтерації клітин / В. О. Туманський // Укр.журнал патології. 2000. - № 1. С. 110 119.
75. Фетисова Е. К. Особенности взаимодействия эпителия и фибробластов в смешанных культурах / Е. К. Фетисова, О. Ю. Иванова, Ю. М. Васильев // Цитология. 2002. Т. 44, № 3. С. 235 241.
76. Хорошун В. В. Результати імуногісто­хімічних досліджень деяких гормонів трофобласта 5-12 тижнів гестації при плацентарній дисфункції / В. В. Хорошун, І. С. Давиденко // Хист. 2007. Вип. 9. С. 181.
77. Цинзерлинг В. А. Перинатальные инфекции: вопросы патогенеза, морфологической диагностики и клинико-морфологических сопоставлений : руководство [для врачей] / В. А. Цинзерлинг, В. Ф. Мельникова. Санкт-Петербург : «Элби-СПб», 2002. 350 с.
78. Цирельников Н. И. Плацентарно-плодные взаимоотношения как основа развития и дифференцировки дефинитивных органов и тканей / Н. И. Цирельников // Архив патологии. 2005. Т. 67, № 1. С. 54 58.
79. Цирельников Н. И. Гистохимическое определение активности фосфомоноестераз плаценты при осложненном течении беременности / Н. И. Цирельников, Н. П. Воронина, Н. Л. Лукьянчикова // Клин. лаб. диагностика. 2001. - № 1. С. 49 50.
80. Червяк П. І. Медична енциклопедія / Петро Іванович Червяк. К. : "Просвіта", 2001. 1024 с.
81. Шарыгин С. А. Морфологическая диагностика патологии плаценты при нарушениях сократительной деятельности матки / С. А. Шарыгин // Архив патологии. 2005. Т. 67, № 1. С. 25 27.
82. Ширшев С. В. Иммунобиологические особенности антигенов плаценты / С. В. Ширшев // Успехи соврем. биологии. 2000. Т. 120, № 3. С. 279 290.
83. Ширшев С. В. Цитокиновая сеть плаценты / С. В. Ширшев // Успехи современной биологии. 2003. Т. 123, № 4. С. 350 363.
84. Ширшев С. В. Особенности ответа нейтрофилов на хорионический гонадотропин, связанные с полом и фазой менструального цикла / С. В. Ширшев, Е. М. Куклина // Физиология человека. 2001. Т. 27, № 2. С. 131 137.
85. Шмагель К. В. Плацентарный лактоген: функции, клиническое значение / К. В. Шмагель, В. А. Черешнев // Акушер. и гинекол. 2003. - № 3. С. 9 12.
86. Эллиниди В. Н. Практическая иммуногистоцитохимия : методические рекомендации / В. Н. Эллиниди, Н. В. Аникеева, Н. А. Максимова. СПб : ГРААЛЬ. 2002. 38 с.
87. Adams J. M. Ways of dying: multiple pathways to apoptosis / J. M. Adams // Genes & Dev. 2003. Vol. 17, N 20. Р. 2481 2495.
88. Almog B. Placental apoptosis in discordant twins / В. Almog, О. Fainaru, R. Gamsu // Placenta. 2002. Vol. 23. P. 331 336.
89. Andoh T. The roles of thioredoxin in protection against oxidative stress-induced apoptosis in SH-SY5Y Cells / Т. Andoh, Р. В. Chock, С. С. Chiueh // J. Biol. Chem. 2002. Vol. 277. P. 9655 9660.
90. Anin S. A. Trophoblast invasion / S. A. Anin, G. Vince, S. Quenby // Hum. Fertil. (Camb). 2004. Vol. 7, N 3. P. 169 174.
91. Antonsson B. Bax is present as a high molecular weight oligomer/complex in the mitochondrial membrane of apoptotic cells / В. Antonsson, S. Montessuit, В. Sanchez // J. Biol. Chem. 2001. Vol. 276. P. 11615 11623.
92. Antonsson B. Bax oligomerization is required for channel-forming activity in liposomes and to trigger cytochrome c release from mitochondria / В. Antonsson, S. Montessuit, R. Lauper // Biochem. J. 2000. Vol. 345. P. 271278.
93. Arcuri F. Macrophage migration inhibitory factor in the human endometrium: expression and localization during the menstrual cycle and early pregnancy / F. Arcuri, С. Ricci, F. Ietta // Biol. Reprod. 2001. Vol. 64. P. 1200 1205.
94. Arnoult D. Mitochondrial release of AIF and EndoG requires caspase activation downstream of Bax/Bak-mediated permeabilization / D. Arnoult, В. Gaume, J. C. Karbowski // EMBO J. 2003. Vol. 22, N 17. P. 4385 4399.
95. Baergen R. N. Manual of Benirschke and Kaufmann’s Pathology of the Human Placenta / R. N. Baergen // New York : Springer, 2005. 504 p.
96. Ballock R. T. The biology of the growth plate / R. T. Ballock, R. J. O'Keefe // J Bone Joint Surg. 2003. Vol. 85. P. 715 726.
97. Basanez G. Bax-type apoptotic proteins porate pure lipid bilayers through a mechanism sensitive to intrinsic monolayer curvature / G. Basanez, J. C. Sharpe, J. Galanis // J. Biol. Chem. 2002. Vol. 277, N 51. P. 49360 49365.
98. Basanez G. Pro-apoptotic cleavage products of Bcl-xL form cytochrome c-conducting pores in pure lipid membranes / G. Basanez, J. Zhang, B. N. Chau // J. Biol. Chem. 2001. Vol. 76, N 33. P. 31083 31091.
99. Bellosillo B. Spontaneous and drug-induced apoptosis is mediated by conformational changes of Bax and Bak in B-cell chronic lymphocytic leukemia / В. Bellosillo, N. Villamor, А. Lopez-Guillermo