Роль порушень прооксидантно-антиоксидантних процесів у патогенезі експериментального алергічного альвеоліту та їх корекція

Короткий опис

Міністерство охорони здоров’я України
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького

На правах рукопису

Щепанський Федір Йосипович

УДК: 616.24-008.7.001:616.056.3-059

Роль порушень прооксидантно-антиоксидантних процесів
у патогенезі експериментального алергічного альвеоліту
та їх корекція

14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Регеда Михайло Степанович
доктор медичних наук, професор,
Заслужений працівник освіти України

Львів-2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень ................................5
Вступ 6
Розділ 1. Огляд літератури. Сучасне уявлення про етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування екзогенного але-
ргічного альвеоліту.....................................................................................................11
1.1. Етіологія та патогенез...11
1.2. Клінічна картина та діагностика .22
1.3. Сучасні методи лікування32
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження ......................................................35
2.1. Експериментальна модель алергічного альвеоліту.......35
2.2. Методи досліджень ..........37
2.2.1. Визначення дієнових кон’югатів ................................................................37
2.2.2. Визначення малонового диальдегіду..........................................................37
2.2.3. Дослідження активності супероксиддисмутази.........................................38
2.2.4. Визначення активності каталази..................................................................38
2.2.5. Визначення вмісту Т-лімфоцитів у крові....................................................39
2.2.6. Визначення вмісту В-лімфоцитів у крові....................................................40
2.2.7. Кількісне визначення циркулюючих імунних комплексів у крові...........40
2.2.8. Статистичне опрацювання одержаних результатів...................................41
Розділ 3. Зміна показників імунної системи в крові морських
свинок при експериментальному алергічному альвеоліті......................42
3.1. Вміст Т і В-лімфоцитів у крові морських свинок в рі-
зні періоди розвитку експериментального алергічного
альвеоліту.......................................................................................................43
3.2. Вміст Т і В-лімфоцитів у крові морських свинок при експериментальному алергічному альвеоліті в залеж-
ності від статі тварин .......................................................................47
3.3. Рівень циркулюючих імунних комплексів у крові тврин
в різні періоди розвитку експериментального
алергічного альвеоліту............................................................... 50
Розділ 4. Порушення функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної систем у крові морських свинок з алергічним альвеолітом та його корекція антиоксидантом аль-
фа-токоферола ацетатом....57
4.1. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної системи у крові морських свинок в різні періоди розвитку експериме-
нтального алергічному альвеоліті ..........................................58
4.2. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і ферментативна активність антиоксидантної системи в крові морських свинок з експериментальним алер-
гічним альвеолітом в залежності від статі тварин.....................................64
4.3. Вплив антиоксиданту альфа-токоферола ацетату на вміст в крові продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної системи морських свинок при експериментальному алергіч-
ному альвеоліті..............................................................................................67
Розділ 5. Зрушення функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної систем в легеневій тканині морських свинок за умови розвитку експериментального алергічного альвеоліту та його корекція антиоксидантом альфа-токоферола аце-
татом..................................................................................................................................73
5.1. Вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної системи в легеневій тканині морських свинок в різні періоди
розвитку експериментального алергічного
альвеоліту....................................................................................................74
5.2. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і ферментативна активність антиоксидантної системи в легеневій тканині морських свинок при
експериментальному алергічному альвеоліті в залежності
від статі тварин....................................................................................79
5.3. Вплив антиоксиданту альфа-токоферолу ацетату на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної системи в легеневій тканині морських свинок при експеримен-
тальному алергічному альвеоліті.................................................................82
Розділ 6. Характеристика порушень функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної систем в печінковій тканині морських свинок при експериментальному алергічному
альвеоліті та його корекція антиоксидантом альфа-
токоферола ацетатом......................................................................................................87
6.1. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної системи в печінковій тканині тварин в різні періоду розвитку екс-
периментального алергічного альвеоліту..................................................87
6.2. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної системи в печінковій тканині морських свинок при експериментально-
му алергічному альвеоліті в залежності від статі
тварин............................................................................................................91
6.3. Вплив антиоксиданта альфа-токоферола ацетату на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність антиоксидантної системи в печінковій
тканині тварин при експериментальному алергічному
альвеоліті .......................................................................................................93
Розділ 7. Аналіз та узагальнення отриманих результатів ......................................98
Висновки....112
Список використаних джрел...........114
Додатки............................................147

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АА алергічний альвеоліт
АОА антиоксидантна активність
АОС антиоксидантна система
АТФА альфа-токоферол ацетат
ДК дієнові кон’югати
екзогенний АА екзогенний алергічний альвеоліт
експериментальний АА експериментальний алергічний альвеоліт
ІК імунні комплекси
КАСК комплементарна активність сироватки крові
КЛ каталаза
ЛП легені пташника
МДА малоновий диальдегід
МПАА модельний процес алергічного альвеоліту
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
ПОС прооксидантна система
СОД супероксиддисмутаза
Т-ч-Е-РОЛ теофілінчутливі субпопуляції лімфоцитів
Т-р-Е-РОЛ теофілінрезистентні субпопуляції лімфоцитів
ХЕАА хронічний експериментальний алергічний альвеоліт
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ЦП - церулоплазмін

ВСТУП

Актуальність теми. Алергічні захворювання займають велику питому вагу в клініці внутрішніх хвороб. Вони охоплюють понад 10% населення земної кулі і мають тенденцію до неухильного росту [2, 3, 69, 75, 99].
Проблема вивчення патофізіологічних механізмів розвитку екзогенного алергічного альвеоліту (екзогенного АА), його діагностики та лікування за останні десятиліття стала особливо актуальною і набула соціально-економічного значення [13, 107, 155, 166, 168, 192, 233, 292].
На сьогодні екзогенний алергічний альвеоліт розглядається як імуно-алергічне захворювання легень, яке характеризується дифузним ураженням альвеол та термінальних бронхіол і проявляється у вигляді дифузно-розсіяних альвеолітів [166, 168, 174].
У практичній діяльності лікаря має місце як гіпо-, так і гіпердіагностика цього захворювання. Несвоєчасна, а тим більше неправильна, діагностика, а також неадекватне і недосконале лікування призводить до розвитку різноманітних ускладнень, періодів непрацездатності, інвалідності, економічних збитків [59, 155].
Зараз уже відомі етіологічні фактори захворювання, про те механізми формування екзогенного АА до кінця нез’ясовані. Зокрема, не вивченими залишаються питання, які стосуються функціонального стану та ролі процесів прооксидантної і антиоксидантної систем в патогенезі АА, тим більше в різні періоди розвитку захворювання в залежності від статі. У доступній нам літературі відсутні дослідження показників пероксидації ліпідів та активності антиоксидантної систем (АОС) в крові, легеневій та печінкових тканин при алергічному альвеоліті та їх корекція.
З огляду на це, проблема екзогенного АА є актуальною і потребує подальших як експериментальних, так і клінічних досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри патологічної фізіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Патофізіологічні механізми розвитку алергічних і запальних процесів на різних рівнях організації, особливості реактивності організму та їх фармакологічна корекція” (№ державної реєстрації 0106U012669). Дисертант є співвиконавцем теми.
Тема дисертації затверджена проблемною комісією МОЗ і АМН України „Патологічна фізіологія та імунологія” (протокол № 58 від 26 квітня 2007 р.)
Мета дослідження: З'ясувати роль та порушення функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної та імунної систем в патогенезі експериментального алергічного альвеоліту в різні періоди його формування в залежності від статі та їх корекція антиоксидантом альфа-токоферолом ацетатом (вітаміном Е ацетатом).
Завдання дослідження:
1. Вивчити стан (неспецифічних та специфічних) клітинних та гуморальних механізмів пошкодження і захисту в різні періоди розвитку експериментального алергічного альвеоліту в залежності від статі.
2. Дослідити вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність антиоксидантних ферментів у крові морських свинок на 30-у, 40-у, 60-у доби експериментального алергічного альвеоліту.
3. Визначити зміну показників пероксидації ліпідів та антиоксидантних ферментів в легеневій тканині при експериментальному алергічному альвеоліті в залежності від статі тварин в різні періоди його формування.
4. З’ясувати рівень активності ферментів антиоксидантної системи та вміст показників перекисного окиснення ліпідів в печінковій тканині морських свинок в динаміці експериментального алергічного альвеоліту.
5. Встановити коригуючий вплив антиоксиданта альфа-токоферола ацетату на порушений функціональний стан прооксидантно-антиоксидатної систем в крові, легеневій та печінковій тканинах при експериментальному алергічному альвеоліті.
Об’єкт дослідження: гіперімунокомплексний процес, відтворений на морських свинках із використанням моделі алергічного альвеоліту.
Предмет дослідження: показники процесів перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантної системи, неспецифічної резистентності організму, імунологічної реактивності інтактних тварин і морських свинок з експериментальним алергічним альвеолітом до та після введення альфа-токоферола ацетату.
Методи дослідження:
- імунологічні: визначення циркулюючих імунних комплексів різних розмірів, вмісту Т і В-лімфоцитів у крові;
- біохімічні: дослідження показників перекисного окислення ліпідів за вмістом дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та активності антиоксидантної системи за вмістом в крові, легеневій та в печінковій тканинах супероксиддисмутази і каталази;
- математичні: опрацювання цифрових даних методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено та охарактеризовано функціональний стан прооксидантних і антиоксидантних систем в різні періоди розвитку експериментального алергічного альвеоліту та доведено їх участь в механізмах його формування.
Вивчено неспецифічні і специфічні механізми пошкодження та захисту на різних рівнях організації організму при експериментальному алергічному альвеоліті, які значно розширюють та поглиблюють існуючі знання про патогенез захворювання.
Вперше показано, що за умови розвитку експериментального алергічного альвеоліту найшвидше починає знижуватись активність ферментів антиоксидантної системи в легеневій тканині (на 40 добу), водночас ці показники знаходяться на рівні контрольних величин в печінці та були підвищеними у крові, але на 60-у добу різко знижувались у всіх зазначених тканинах, переважно у легенях. Вперше доведено, що експериментальний алергічний альвеоліт супроводжується поступовим зростанням показників перекисного окиснення ліпідів ДК (дієнові кон’югати), МДА (малоновий диальдегід) на 30-у і 40-у доби, досягаючи найвищих величин у пізній період його розвитку (60-а доба) та помірним зниженням активності ферментів АОС каталази і СОД (супероксиддисмутаза) починаючи з 40-ї доби ( в легенях) і особливо у пізній період формування (60-а доба) АА. Ці процеси були більше виражені у самок, ніж у самців. Встановлено залучення Т і В систем імунітету в механізмі розвитку АА.
З’ясовано, що стан неспецифічної резистентності організму та імунної системи суттєво змінюється зростає вміст ДК і МДА, В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів великих, середніх і малих розмірів та знижується рівень СОД, каталази, Т-лімфоцитів (на 40-у та особливо на 60-у доби) в легеневій, печінковій тканинах і крові при експериментальному АА.
Практичне значення отриманих результатів. Результати виконаних досліджень розширюють існуючі уявлення про патогенез експериментального алергічного альвеоліту, а також роль у цих механізмах циркулюючих імунних комплексів та продуктів пероксидації ліпідів, глибину та серйозність метаболічних змін в легенях та в печінці і вплив на ці процеси альфа-токоферолу ацетату. Виражена антиоксидантна дія альфа-токоферолу ацетату вказує на доцільність подальшого вивчення його в клінічній практиці з метою корекції цих порушень за умов алергічного альвеоліту та розробки методичних рекомендацій.
Результати дослідження впроваджені у навчальний процес на кафедрах патологічної фізіології Державного вищого навчального закладу „Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського”, Івано-Франківського державного медичного університету, кафедрі анатомії, фізіології та патології Львівського медичного інституту, на кафедрах загальної та клінічної фармакології Одеського державного медичного університету, кафедрі патологічної фізіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, що підтверджено актами впровадження.
Практичні та наукові результати можна використати в процесі післядипломної підготовки лікарів-пульмонологів, алергологів, терапевтів, магістрів, у практичній охороні здоров’я алергологам, терапевтам, пульмонологам, сімейним лікарям.
Особистий внесок здобувача. Автором відповідно до поставленої мети та завдань дослідження було здійснено самостійно пошук, огляд літератури за темою роботи, розроблено програму досліджень, відтворено модель алергічного альвеоліту у морських свинок, засвоєно методики дослідження.
Самостійно виконав усю експериментальну частину роботи. Дисертаційна робота є особистою науковою працею здобувача. Особисто проведено статистичне опрацювання одержаних результатів, облік і аналіз первинного матеріалу. Написано самостійно розділи дисертації, сформульовано висновки.
В опублікованих зі співавторами наукових працях здобувачу належать основні ідеї, практичний матеріал та їх узагальнення. У тій частині актів впровадження, що стосується науково-практичної новизни, викладено фактичні дані отримані дисертантом.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено на І Міжнародній науково-практичній конференції Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ, 2004), на кафедрі анатомії, фізіології та патології Львівського медичного інституту (Львів, 2005), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні наукові дослідження 2006” (Дніпропетровськ, 2006), на кафедрі патологічної фізіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (Львів, 2006), на V міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2007), на ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Ключові аспекти наукової діяльності 2007” (Дніпропетровськ, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 13 наукових праць, з них 4 статті у провідних фахових виданнях ВАК України, 1 монографія, 4 статті у журналах та збірниках наукових праць, 4 тези доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання, що знайшло своє відображення у встановленні особливостей ферментної антиоксидантної системи, активності процесів пероксидації ліпідів, імунологічної реактивності за умови формування експериментального алергічного альвеоліту в залежності від періодів його розвитку та статі тварин. Запропоновані нові підходи щодо корекції порушень, викликаних експериментальним алергічним альвеолітом за допомогою альфа-токоферола ацетату.
1. Ранній період (30-а доба) експериментального алергічного альвеоліту характеризувався активізацією процесів перекисного окиснення ліпідів та компенсаторним підвищенням активності ферментів антиоксидантної системи: в крові підвищувався вміст дієнових кон’югатів і малонового диальдегіду на 51,3% (Р<0,05) і 95,2% (Р<0,05) та активність каталази і супероксиддисмутази відповідно на 80,6% (Р<0,05) і 64,1% (Р<0,05), водночас аналогічні зміни цих показників відбувалися у легеневій та печінковій тканинах.
2. Експериментальний алергічний альвеоліт (40-а доба) супроводжувався незначним підвищенням активності каталази у крові та подальшим накопиченням продуктів пероксидації ліпідів; водночас у печінці зростанням вмісту дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду на 73,8% (Р<0,05) і 52,1% (Р<0,05) за відсутності достовірних змін показників антиоксидантного захисту.
3. За умови розвитку експериментального алергічного альвеоліту (40-а доба) спостерігалось зростання вмісту дієнових кон’югатів і малонового диальдегіду на 107,9% (Р<0,05) і 122,3% (Р<0,001) в легеневій тканині та помірне зниження активності ферментів антиоксидантної системи (Р<0,05).
4. Пізній період (60-а доба) експериментального алергічного альвеоліту проявляється найвищим рівнем пероксидації ліпідів та найнижчими показниками ферментів антиоксидантного захисту з таким послідовним ступенем вираження цих змін: легені→кров→печінка (Р<0,05).
5. Експериментальний алергічний альвеоліт суттєво впливає на рівень пероксидації ліпідів та стан антиоксидантного захисту і залежить від ступеня ушкодження тканин і статевих особливостей організму та періодів його розвитку: найбільше посилювались процеси перекисного окислення ліпідів у легенях, в меншій мірі у крові та ще менше у печінці, особливо на 60-у добу експерименту, водночас пригнічувалась активність ферментів антиоксидантної системи, причому ці зміни були більше виражені у самок, ніж у самців.
6. У патогенезі експериментального алергічного альвеоліту доведена участь специфічних клітинних і гуморальних імунних механізмів. Встановлено поступове зростання вмісту В-лімфоцитів і циркулюючих імунних комплексів та зниження рівня Т-лімфоцитів у крові самок і самців у залежності від періодів його розвитку: ранній період (30-а доба) характеризувався помірною стимуляцією показників гуморального та пригніченням клітинного імунітету і на 40-у добу АА супроводжувався подальшим зростанням рівня циркулюючих імунних комплексів особливо середніх та малих розмірів на 84,8% (Р<0,05) і 82,6% (Р<0,05) та вмісту В-лімфоцитів на 48,8% (Р<0,05)і зниженням показників Т-лімфоцитів у крові та 16,8% (Р<0,05); пізній період проявлявся найвищим ступенем дисбаланс у функціонування імунної системи.
7. Застосування альфа-токоферола ацетату на тлі експериментального алергічного альвеоліту призвело до зниження вмісту дієнових кон’югатів і малонового диальдегіду та зростання активності супероксиддисмутази і каталази в крові, легеневій та печінковій тканині, що свідчить про коригуючий вплив цього антиоксиданта на порушений функціональний стан прооксидантно-антиоксидантної системи (Р<0,05).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алиев Л.Л. Влияние корвитина на показатели антиоксидантной системы при развитии реперфузионного синдрома на фоне воздействия ионизирующего излучения / Л.Л. Алиев, В.З. Марченко, В.В. Щербак // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т.142, ч.3. С. 198
2. Андрейчин М.А. Клінічна імунологія та алергологія / М.А. Андрейчин, В.В. Чоп’як, І.Я. Господарський. Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. 372 с.
3. Акопян А.З. Распространенность аллергических заболеваний у детей / А.З. Акопян // Укр. пульмонолог. журнал. 2000. №1. С. 65-69.
4. Артишевський А.А. Гистология с техникой гистологических исследований / А.А. Артишевський, А.С. Леонтюк, Б.А. Слука. Минск : Вышэйшая школа, 1999. 236 с.
5. Алесенко А.В. Роль липидов и продуктов перекисного окисления в биосинтезе и функциональной активности ДНК / А.В. Алесенко // Биохимия липидов и их роль в обмене веществ : сб. ст. М. : Наука, 1981. С. 3-16.
6. Амиров Н.Б. Показатели мембранной проницательности, микроциркуляции, функции внешнего дыхания и содержания микроэлементов при медикаментозно-лазерной терапии пневмонии / Н.Б. Амиров // Тер. архив. 2002. Т.4, № 3. С. 40-43.
7. Аматуни В.Г. Роль перекисного окисления липидов и антирадикальной защиты в патогенезе бронхиальной астмы / В.Г. Аматуни, К.Г. Карагезян, М.Д. Сафарян // Тер. архив. 1980. Т. 52, № 3. С. 96-100.
8. Аматуни В.Г. Определение соотношений между оксидантной системой в характеристике течения бронхиальной астмы / В.Г. Аматуни, М.Д. Сафарян // Тер. архив. 1984. Т. 56, № 8. С. 81-85.
9. Анненкова С.В. Пострадиационные изменения функционирования систем перекисного окисления липидов и фосфолипазного гидролиза в клеточных образованиях мезга / С.В. Анненкова, А.Й. Дворецький, В.А. Барабай // Радиобиология. 1990. Т. 30, вып. 5. С. 685-687.
10. Аношина М.Ю. Оценка свободнорадикального окисления липидов в еритроцитах и плазме крови / М.Ю. Антошина, И.И. Лановенко // Фізіол. журнал. 1994. Т. 40, № 5-6. С. 51-56.
11. Асаулюк И.К. Особенности вторичной пневмонии / И.К. Асаулюк // Лікарська справа. 2000. № 5. С. 88-94.
12. Архипова О.Г. Методы исследования в профпатологии / О.Г. Архипова. М., 1988. С.154 - 156.
13. Баранова А.А. Детская аллергология : руководство для врачей / А.А. Баранова, И.И. Балаболкин. М. : ГЭОТАР Медиа, 2006. 687 с.
14. Базарнова М.А. Клінічна лабораторна діагностика / М.А. Базарнова, З.П. Гетте. К. : Вища школа, 1994. 385 с.
15. Барабой В.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологи / В.А. Барабой, Д.А. Сутковой. - К. : Чернобыльинтеринформ, 1997. Ч.2. С. 6-37.
16. Барабой В.А. Роль и место перекисного окисления в механизме стресса / В.А. Барабой // Стресс и иммунитет : тез. докл. Всесоюзн. конф. Л. 1989. С. 221-222.
17. Барабой В.А. Динамика показателей перекисного окисления липидов в крови и радиочувствительных органах крыс при тотальном и локальном рентгеновском воздействии / В.А. Барабой, Н.Н. Дзятковская, Т.В. Клименко // Радиобиология. 1990. Т. 30, вып. 6. С. 735.
18. Бартлетт Дж. Инфекции дыхательных путей / Дж. Бартлетт : пер. с англ. М. : ЗАО "Издательство Бином"; СПб. : Невський диалект. 2000. 192 с.
19. Березнякова М.Є. Патогенетичне обґрунтування застосування антигіпоксантів коректорів енергетичного обміну в комплексній терапії гострого інфаркту міокарда : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.03.04 „Патологічна фізіологія” / М.Є. Березнякова. Одеса, 2005. 36 с.
20. Бережна І.Ю. Ураження печінки при гемічній гіпоксії у високо- та низькостійких до нестачі кисню тварин та його фармакокорекція: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.04 „Патологічна фізіологія” / І.Ю. Бережна. Тернопіль, 2005. 20 с.
21. Бондаренко В.В. Зміни енергетичного метаболізму, вільно радикального окислення ліпідів в слиних залозах при утворенні надлишкової кількості оксиду азоту з екзогенних та ендогенних попередників / В.В. Бондаренко : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.04 „Патологічна фізіологія” К., 2001. 16 с.
22. Борисенко Л.В. ЭАА у рабочих птицеводческих предприятий // Неспецифические заболевания легких у работающих на промышленных предприятиях и в сельском хозяйстве: сб. науч. тр / Л.В. Борисенко .-Л., 1985. С. 74-79.
23. Борисенко Л.В. Диагностика ЭАА у работников птицефабрики и выявление факторов риска : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.03.04 „Патологическая физиология” / Л.В. Борисенко.- Л., 1986.-17 с.
24. Біохімічний склад рідин організму / за ред. О.Я.Склярова. К. : Здоров’я, 2004. 192 с.
25. Бурлакова Е.Б. Молекулярные механизмы действия антиоксидантов при лечении сердечно-сосудистых заболеваний / Е.Б. Бурлакова //Кардиология. 1980. №8. С. 48-58.
26. Варшкявичене З.З. Содержание витаминов Е и А и образование малональдегида в тканях крыс при гипоксии / З.З. Варшкявичене, Р.Ч. Черняускене, П.С. Грибаускас // Пат. физиология. - 1985. -№ 1. - С. 24-25.
27. Верболович В.П. Значение антиокислительных ферментов в регуляции перекисного окисления липидов в мембранах зритроцитов человека / В.П. Верболович, Ю.К.Подгорный, Л.М. Подгорная // Биол. науки. - 1989. - № 1. - С. 27-33.
28. Верхогляд И.Н. Содержание некоторых продуктов перекисного окисления липидов, свободных жирных кислот и активность каталазы в ряде органов и тканей крыс / И.Н. Верхогляд, Б.А. Цудзевич, Ю.Б. Кудряшов // Радиобиология. - 1991. - Т. 31, вып. 5. - С. 668-672.
29. Ветренко Т.В., Тымочко М.Ф. Активность каталазы крови и ткани печени при анафилактическом шоке / Т.В. Ветренко, М.Ф. Тымочко //Проблемы патологии в эксперименте и клинике : сб. науч. тр. / под. ред. Т.В. Митиной. Львов, 1987. Т.9. С. 20-21.
30. Визначення антиокислювальної активності у крові. Мартинюк В.Б. і співав. //Лабораторное дело. - 1991. -№3. -С. 19.
31. Выстрищак В.В. К вопросу о роли ПОЛ и состояние антиоксидантной системи в патогенезе острой пневмонии / В.В. Выстрищак, И.С. Гавриленко, М.А. Харитонов // Клин. лаб. диагностика. - 1997. - № 6. - С. 26-27.
32. Внутренние болезни : учебник : в 2-х т. / Е.М. Тареев, А.В.Сумароков, Н.А. Мухин и др.; под. ред. А.В.Сумарокова. - М. : Медицина, 1993. Т.1. - 640 с.
33. Величко М.А. Идиопатический фиброзирующий альвеолит и рак легкого / М.А. Величко, В.И. Васильченко // Труды Ленингр. о-ва патологоанатомов. Л., 1991.- вып. 3.-С. 196-199.
34. Вплив абсолютної інсулінової недостатності на біоенергетичні процеси та перекисне окиснення ліпідів в мітохондріях печінки щурів / Горбенко Н.І., Никитченко Ю.В., Полторак В.В., Іванова О.В. // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т.142, ч.3. С. 212.
35. Гарбузова В.Ю. Експериментальні дані про роль перекисного окиснення ліпідів у розвитку кальцинозу кровоносних судин, зумовленого гіпервітамінозом Д : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.13 „Фізіологія людини і тварини” / В.Ю. Гарбузова. К., 2004. 20 с.
36. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови. Цит. Е.А. Захария, Ю.И.Децик, И.В.Темник, О.Г.Яворский //Лабораторная диагностика ишемической болезни сердца. - К. : Здоровье, 1989. - С. 170-171.
37. Гарбузова В.Ю. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантна активність артеріальної і венозної стінки в динаміці розвитку гіпервітамінозу Д / В. Ю. Гарбузова // Фізіол. журнал. - 2002. - Т. 48, № 1. - С. 87-90.
38. Громашевская Л.Л. Различие ферментативной активности сыворотки крови у здоровых людей в зависимости от возраста и пола / Л.Л. Громашевская, М.Г. Касаткина // Лаб. дело. - 1990. - №5. - С. 4-9.
39. Гогин Е.Е. Аллергические заболевания легких / Е.Е. Гогин, Е.С. Тихомиров, В.Г. Алексеев // Клинич. медицина.- 1982.-№11 .-С. 21-26.
40. Гончаров Ю.Н. Случай аллергического альвеолита с гиперэозинофильной лейкемоидной реакцией после введення фоликулина / Ю.Н. Гончаров, В.Е. Николаев // Клинич. медицина. - 1988. - №5. - С. 124.
41. Гончарук Е.Г. Вільнорадикальне окислення як універсальний неспецифічний механізм пошкоджуючої дії шкідливих чинників довкілля / Е.Г. Гончарук, М.М. Коршун // Гофман Е.Л.. Мітіна Т.В., Крамаревський В.А. журнал АМН України. 2004. Т. 10, №1. С. 131-150.
42. Гріневич Ю.Я. Перекисне окиснення ліпідів і активність антиоксидантних ферментів у щурів після тиреоїдектомії / Ю.Я. Гриневич, Г.Д. Бендюг, Ю.М. Білокінь // Фізіол. журнал. 2004. Т. 50, №6. С. 83-87.
43. Гонський Я.І. Біохімія людини : підручник. / Я.І. Гонський, Т.П. Максимчук. Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. - 736 с.
44. Гофман Е.Л. Процеси перекисного окиснення ліпідів в осіб напруженої праці і коригуючий вплив альфа-токоферолу ацетату / Е.Л. Гофман // Проблеми патології в експерименті та клініці : наук. роботи / ред. Т.В. Мітіна. -Львів.- 1997.-Т. 18. - С. 11-18.
45. Гофман Е.Л. Активность супероксиддисмутазы сыворотки крови машинистов и их помощников в зависимости от стажа работы //Проблемы патологии в зксперименте и клинике : тр. Львов. мед. ин-та / ред Т.В. Митина Львов, 1991. -Т. 13. - С. 30-31.
46. Гофман Е.Л. Процеси перекисного окиснення ліпідів та активність ферментів антиперекисного захисту при хронічному холециститі у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та антиоксидантотерапія / Е.Л. Гофман, Т.В. Мітіна, В.А. Крамаревський // Проблеми патології в експерименті та клініці : зб. наук. праць / ред. Т.В. Мітіна. -Львів. - 1996. -Т. 17. - С. 25-29.
47. Гофман Е.Л. Процеси перекисного окислення ліпідів в осіб напруженої праці і коригуючий вплив альфа токоферолу ацетату (вітаміну Е ацетату) / Е.Л. Гофман // Проблеми патології в експерименті та клініці. Львів, 1997. Т.18. С. 11-18.
48. Головко Л.Л. Стан захисних систем організму за умови комбінованої дії солей свинцю, кадмію та нітритів і корекція їх порушень за допомогою металокомплексу та ентеросорбенту «Фібросил» : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.04. „Патологічна фізіологія” / Л.Л. Головко. Тернопіль, 2003. 20 с.
49. Горохова Н.Ю. Інгібітори протеїназ, антиоксиданти та сурфактант у корекції пошкоджень легень при турнікетному шоці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.04. „Патологічна фізіологія” / Н.Ю. Горохова. Тернопіль, 2005. 20 с.
50. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г.Н. Дранник. - М.: ООО «Мед.информ.агентство», 2003. 604 с.
51. Дослідження антиоксидантних властивостей метаболічних засобів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Юрженко Н.М., Купраш Л.П. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т.142, ч. 3. С. 168-170.
52. Дорошко В.А. Особливості впливу статевих гормонів на постішемічну дизрегуляцію прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в структурах мозку щурів різного віку / В.А. Дорошко, С.С. Ткачук // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т.142, ч.3. С. 213.
53. Дорошкевич Н.А. Перекисное окисление липидов в коре надпочечников при истощающем стрессе / Н.А. Дорошевич, С.Н. Анцулевич, А.В. Наумов // Бюлл. эксперим. биологии и медицины. - 1990. - Т. 109, № 5. - С. 430-432.
54. Джафаров А.И. Перекисное окисление липидов в наружных и внутренних мембранах митохондрий при аноксии / А.И. Джафаров, Н.М. Магомедов, Э.М. Кулиева // Бюлл. зксперим. биологии и медицины. - 1985. - Т. 100, №10.- С. 433-435.
55. Дзизенко Т.С. Патофізіологічні механізми зрушень у тканинах печінки і їх регуляція до та після операції декомпресії обтураційного холестазу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.04 „Патологічна фізіологія” / Т.С. Дзизенко. Одеса, 2003. 19 с.
56. Дудник Л.Б. Роль перекисного окисления в повреждении липидов мембран при ишемии печени / Л.Б. Дудник, М.В. Биленко, А.В. Алесенко // Вопр. мед. химии.- 1981. Т.27, вып. 3.- С. 380-382.
57. Дубинина Е.Е. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека / Е.Е. Дубинина, Л.А. Сальникова, К.Ф. Ефимова // Лаб. дело. 1983. - №10. С. 30-33.
58. Дмитриева Л.И. Динамика рентгенологических изменений при экзогенном аллергическом альвеолите / Л.И. Дмитриева, Е.Н. Дженжера // Проблемы туберкулеза. 1986. - №4. С. 32-36.
59. Дуков Л.Г. Ошибки в диагностике экзогенного аллергического альвеолита. Диагностика и лечение тактические ошибки в пульмонологии / Л.Г. Дуков, А.И. Борохов. М. : Медицина, 1988. С. 158-168.
60. Дорофєєва О.Є. Біохімічні показники крові спортсменів високого класу, як критерії адаптації до значних фізичних навантажень / О.Є. Дорофєєва // Фізіол. журнал. - 2004. Т.50, №3. С. 65-70.
61. Ельский В.Н. Липидная пероксидация и активность митохондриальных и лизосомальных ферментов на субклеточном уровне в шоковых органах / В.Н. Ельский, С.В. Колесникова, Т.Л. Заведея // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т.142,ч.3. С. 35-39.
62. Эглите В.Э., Устиненко А.Н., Ремез И.М. Особенности иммунного ответа организма у птицеводов при розвитии аллергического заболевания / В.Э. Эглите, А.Н. Устиненко, И.М. Ремез // Гигиена труда и проф. заб. 1986. - №4. С. 30-33.
63. Профессиональные аллергозы у птицеводов / М.Э. Эглите // Гигиена труда и проф. заб. 1987. - № З.- С. 9-12.
64. Эглите М.Э. Проблемы гигиены труда и профессиональной патологии в птицеводстве на промышленной основе / М.Э. Эглите, М.Э. Капитонова, С.И. Карпачевская // Гигиена труда и проф. заболеваний. - 1991. - №2. - С. 3-6.
65. Ерохин В.В., Уварова О.А., Гедьмин Л.Е. Морфофункциональные состояние легких при экзогенном аллергическом альвеолите / В.В. Ерохин, О.А. Уварові, Л.Е. Гедьмин // Архив патологии.- 1986. - Т. 48, №7. - С. 64-69.
66. Заведея Т.Л. Вплив іонолу та альфа-токоферолу при спільному застосуванні на процеси пероксидації ліпідів та вміст циклічних нуклеотидів у серці, печінці та крові при синдромі тривалого розчавлювання в експерименті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.біол. наук : спец. 14.03.04 «Патологічна фізіологія» / Т.Л. Заведея. К., 1999. 16 с.
67. Заморський І.І. Вплив гіпоксії на прооксидантно-антиоксидантну рівновагу в структурах фотоперіодичної системи мозку / І.І. Заморський, В.П. Пішак, Р.Е. Булик // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т.142, ч.3. С. 45-47.
68. Заморський І.І. Зміни прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в передньому мозку щурів при дії поліхроматичного некогерентного поляризованого світла на точку акупунктури / І.І. Заморський, С.О. Гуляр // Фізіол. журнал. - 2004 Т.50, №3. С. 59-63.
69. Загальна алергологія. Вид. друге, доп. та перероб. / за ред. Регеди М.С. Львів : Сполом, 2007. 117 с.
70. Измеров Н.Ф. Актуальные проблемы профпатологии / Н.Ф. Измеров, В.Б. Панкова, Т.Б. Попова // Гигиена труда и проф.заболеваний. 1991. - №7. С. 1-3.
71. Ильина И.Н. Иммунопатогенез экзогенного аллергического альвеолита //Медицинский реферативный журнал / И.Н. Ильина. 1986. С. 30-38.
72. Ильина Я.Я. Иммунопатология и аллергология. Стандарты диагностики и лечения / Я.Я. Ильина, И.С. Гущин, Р.М. Хаитов // Новости медицины и фармации. К., 2005 - №4. С. 18-20.
73. Інкелевич М.Ю. Етіопатогенетичне обгрунтування способу імуномодулюючої терапії хронічного пародонтиту в осіб, хворих на цукровий діабет першого типу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 14.03.04 „Патологічна фізіологія” / М.Ю. Інкелевич. Луганськ, 2006. 16 с.
74. Каганов С.Ю. Экзогенный аллергический альвеолит у детей / С.Ю. Каганов, В.Н. Несторенко, М.В. Костюченко // Вопр. охраны материнства и детства. 1985. Т.30, №12. С. 35-41.
75. Казмірчук В.Є. Клінічна імунологія і алергологія / В.Є. Казмірчук, Л.В. Ковальчук. - Вінниця : Нова книга, 2006. 526 с.
76. Калинюк І.Г. Морфологічні зміни в лімфоїдних структурах шлунка в динаміці постнатального онтогенезу в нормі та при антигенній стимуляції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.01 „Нормальна анатомія” / І.Г. Калинюк. Тернопіль, 2006. 19 с.
77. Курбачова О.М. Особенности терапевтического подхода при сезонных аллергических заболеваниях / О.М. Курбачова, Е.А. Латышева // Новости медицины и фармации. К., 2006. - №8. С. 8-10.
78. Капитаненко А.М. Клинический анализ лабораторних исследований / А.М. Капитаненко, И.И. Дочкин. - М. : Медицина, 1985. - 237 с.
79. Карбашевська Н.Я. Активність антиоксидантних ферментів у органах і крові щурів за умов гравітаційного навантаження / Н.Я. Карбашевська, І.О. Блюм, Б.О. Цудзевич // Фізіол. журнал. - 2002. - Т. 48, № 1. - С. 75-80.
80. Коган А.Х. О роли легких в регуляции генерации активных форм кислорода лейкоцитами в норме и патологии / А.Х. Коган, Н.И. Лосев, Ю.В. Бирюков // Пат. физиология - 1991. - №1. - С. 46-50.
81. Кокосов А.Н. Экзогенный аллергический альвеолит у работников птицефабрики / А.Н. Кокосов, Л.В. Борисенко // Клин. медицина. - 1987. - Т.65, № 12. - С. 117-122.
82. Колб В.Г. Клиническая биохимия / В.Г. Колб, В.С. Камышников. Минск : Бєларусь, 1976. С. 21-23.
83. Колб В.Г. Справочник по клинической химии / В.Г. Колб, В.С. Камышников. - 2-е изд., перераб. и доп. Минск : Бєларусь, 1982. С. 37-43.
84. Коробейникова Э.Н. Модификация определения продуктов ПОЛ в реакции с тиобарбитуровой кислотой / Э.Н. Коробейникова // Лаб. дело. - 1989. - № 7. - С. 8-10.
85. Косенко Ю.В. Патогенетичні механізми взаємодії ліпополісахаридів бактерій з моноцитами і лімфоцитами крові людини in vitro : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 14.03.04 „Патологічна фізіологія” / Ю.В. Косенко. Луганськ, 2006. 16 с.
86. Кононенко Н.Н. Функциональное состояние и реакции перекисного окисления липидов в эритроцитах при экспериментальной гастральной язве / Н.Н. Кононенко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и пра