ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ТА ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПРИ ОПЕРАТИВНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОЇ НЕПРОХІДНОСТІ КИШОК (клініко-експериментальне дослідження)

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М. І. ПИРОГОВА

На правах рукопису

ХУТОРЯНСЬКИЙ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 616-084:616-089.168.1-06:615.9:617-089:616-007.272:616.34

ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ТА ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПРИ ОПЕРАТИВНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОЇ НЕПРОХІДНОСТІ КИШОК
(клініко-експериментальне дослідження)

14.01.03 хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
О.А. Вільцанюк
кандидат медичних наук,
доцент кафедри загальної хірургії
Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Вінниця 2009

ЗМІСТ

Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ5
ВСТУП...6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..........................................................................12
1.1. Сучасний стан проблеми лікування хворих на гостру
непрохідність кишок............12
1.2. Сучасні погляди на патогенез гострої непрохідності
кишок та механізми розвитку ускладнень.....................13
1.3. Сучасні підходи до лікування хворих
на гостру непрохідність кишок........21
1.4. Роль методів детоксикації та деконтамінації кишкового
тракту в комплексному лікуванні хворих на гостру
непрохідність кишок.....26
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.....................................34
2.1. Характеристика експериментальних методів дослідження..34
2.1.1. Методи оперативного втручання та моделювання
патології в експерименті......34
2.1.2. Морфологічні дослідження........37
2.1.3. Електронно-мікроскопічні дослідження......38
2.1.4. Мікробіологічні дослідження.....39
2.1.5. Вивчення сорбційних властивостей композиції..41
2.2. Аналіз клінічного матеріалу.......42
2.2.1. Загальна характеристика хворих групи
порівняння І та основної групи І....42
2.2.2. Загальна характеристика хворих групи
порівняння ІІ та основної групи ІІ.....44
2.2.3. Загально-клінічні методи дослідження........46
2.2.4. Лабораторні та інструментальні методи дослідження...47
2.2.5. Об’єм лікувальних заходів у хворих на гостру
непрохідність кишок.......48
2.3. Статистична обробка отриманих результатів........49
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
НА ГОСТРУ НЕПРОХІДНІСТЬ КИШОК...51
3.1. Результати оперативного лікування хворих на гостру
непрохідність кишок, яким не проводилась резекція кишки...51
3.2. Результати оперативного лікування хворих на гостру
непрохідність кишок, яким проводилась резекція кишки....60
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ОПЕРАТИВНОГО
ЛІКУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ГОСТРОЇ
СТРАНГУЛЯЦІЙНОЇ НЕПРОХІДНОСТІ ТОНКОЇ КИШКИ ..72
4.1. Стан мікрофлори та морфологічні зміни кишкової стінки,
печінки та нирок за експериментальної
гострої странгуляційної непрохідності тонкої кишки...72
4.2. Результати лікування гострої експериментальної
странгуляційної непрохідності тонкої кишки
за загальноприйнятими методиками...........86
РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
МЕТОДУ ПРОФІЛАКТИКИ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ
ТА ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПРИ КОМПЛЕКСНОМУ
ЛІКУВАННІ ГОСТРОЇ НЕПРОХІДНОСТІ КИШОК. ......97
5.1. Обґрунтування доцільності використання композиції
сорбентів та сучасних детергентів для проведення ентеросорбції....97
5.2. Порівняльна оцінка впливу композиції на кишкові бактерії......103
5.3. Результати ентеросорбції Ентеросгелем при гострій
експериментальній странгуляційній непрохідності тонкої кишки110
5.4. Результати ентеросорбції Cиліксом при гострій
експериментальній странгуляційній непрохідності тонкої кишки...115

5.5. Оцінка ефективності розробленого способу ентеросорбції
при оперативному лікуванні гострої експериментальної
странгуляційної непрохідності тонкої кишки.120
РОЗДІЛ 6. РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ РОЗРОБЛЕНИХ
МЕТОДИК ПРОФІЛАКТИКИ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ
ТА ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У КОМПЛЕКСНОМУ
ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГОСТРУ НЕПРОХІДНІСТЬ КИШОК ...........128
6.1. Результати оперативного лікування гострої
непрохідності кишок за розробленими методиками
у хворих, яким не проводилась резекція кишки...130
6.2. Результати оперативного лікування гострої
непрохідності кишок за розробленими методиками
у хворих, яким проводилась резекція кишки........143
АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ..................................................158
ВИСНОВКИ...........................................................................................................173
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...........................................................................175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГНК..гостра непрохідність кишок
ГСНКгостра странгуляційна непрохідність кишок
ГПІ.гематологічний показник інтоксикації
ЕІ.ендогенна інтоксикація
ЕН....ентеральна недостатність
ЛІІлейкоцитарний індекс інтоксикації
МІПМангеймський індекс перитоніту
МСМмолекули середньої маси
ПАР..поверхнево-активна речовина
ПОН...поліорганна недостатність
ШКТ..шлунково-кишковий тракт

ВСТУП

Актуальність теми. Гостра непрохідність кишок (ГНК) залишається на протягом багатьох років однією з найактуальніших і складних проблем абдомінальної хірургії [1, 2, 3, 4]. У структурі гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини ГНК продовжує займати 3-4 місце з частотою виникнення 2,18 на 10000 населення в Україні [5, 6]. Незважаючи на постійне вдосконалення якості діагностики ГНК та ефективності її лікування, післяопераційна летальність за даної патології залишається високою і досягає 10,0-25,0% [7, 8, 9, 10, 11]. Переважно причиною незадовільних результатів лікування хворих на ГНК є розвиток ендогенної інтоксикації (ЕІ) та гнійно-септичних ускладнень, частота яких коливається в межах 19,3-86,0% і призводить до післяопераційної летальності у 25,0-35,0% [12, 13, 14, 15, 16, 17].
Незадовільні результати лікування ГНК пов’язані з розвитком складних патологічних процесів. Так, внаслідок рефлекторного шоку та різкого пригнічення мікроциркуляції, виникають дисфункціональні зміни в кишковій стінці, порушення моторики, секреції, всмоктування, травлення з розвитком синдрому ентеральної недостатності (ЕН) [18, 19, 20]. На тлі зниження кількості біфідобактерій та лактобактерій, які забезпечують колонізаційну резистентність кишкового тракту [21], виникає активація гнилісних та бродильних процесів, порушення порожнинного і пристінкового травлення, виражена мікробна контамінація тонкої і товстої кишок [22]. Зниження імуноглобулінів слизової оболонки кишки та розвиток перекисного окислення ліпідів з руйнуванням клітинних мембран, зумовлюють масивну адгезію бактерій до кишкової стінки та порушення її бар’єрної функції [23, 24, 25]. При цьому підвищення проникності кишкової мікрофлори і токсичних речовин у внутрішнє середовище організму розглядається в якості одного з універсальних механізмів формування ЕІ під час ГНК [26, 27]. Наростання ендотоксикозу за ГНК веде до функціональної недостатності ретикуло-ендотеліального бар’єру печінки з проривом інфекційно-токсичних агентів у системний кровообіг і розвитком синдрому системної запальної відповіді, гнійно-запальних ускладнень [28], синдрому поліорганної недостатності (ПОН) [29, 30, 31].
Ліквідація ГНК хірургічним шляхом не усуває всіх складних порушень гомеостазу [32, 33], тому особливої актуальності набуває пошук додаткових методів детоксикації та попередження транслокації інфекційно-токсичних агентів у внутрішнє середовище організму [34, 35, 36, 37]. Так, проведення кишкового лаважу та ентеросорбції дозволяє видалити мікроорганізми, токсини з просвіту кишки, що запобігає їх проникненню у внутрішнє середовище організму [38, 39, 40]. Однак, на теперішній час в доступній літературі нами не знайдено даних по порівнянню ефективності різних методів ентеросорбції у комплексному лікуванні ГНК. Існуючі методи ентеросорбції проводяться препаратами без попереднього обґрунтування кількісного і якісного складу, що обумовлює доцільність їхнього застосування у хворих з гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожни-ни. Запропоновані методи ентеросорбції не мають доказової аргументації щодо технології їх використання (вид сорбенту та його властивості, розраху-нок об’єму, кратність проведення), орієнтовані на хворих з інтоксикаційними синдромами різного ґенезу і потребують тривалого прийому сорбентів. Крім того, відомі методи ентеросорбції не забезпечують поєднання селективної деконтамінації тонкої і товстої кишок та відновлення бар’єрної функції слизової оболонки. Тому розробка нових оптимальних сорбційних технологій боротьби з ендогенною інтоксикацією та заходів щодо відновлення бар’єрної функції стінки кишки є однією з найбільш актуальних проблем лікування хворих на ГНК [41, 42].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: дисерта-ційна робота є фрагментом планової наукової роботи кафедри загальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Оптимізація профілактики та комплексного лікування гнійних ускладнень та гнійно-запальних захворювань” державний реєстраційний номер 0104U000331 та виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту хімії поверхні НАН України Закономірності адсорбційної взаємодії та хімічних перетворень на поверхні дисперсних оксидів в суспензіях біоактивних молекул, полімерів, клітин та мікроорганізмів” державний реєстраційний номер 0103 U 006286. Тема дисертаційної роботи затверджена на ПК Хірургія”, протокол № 16 від 21.12.2006р.
Мета дослідження: покращення результатів лікування хворих на гостру непрохідність кишок шляхом розробки та впровадження в клінічну практику нових методів профілактики і зниження ендогенної інтоксикації та корекції ентеральної недостатності.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати результати традиційного лікування хворих на гостру непрохідність кишок, враховуючи рівень ендогенної інтоксикації та характер післяопераційних ускладнень.
2. Провести порівняльний аналіз різних методів профілактики ендогенної інтоксикації після оперативного усунення гострої странгуляційної непрохідності кишок в експерименті.
3. Обґрунтувати in vitro доцільність використання композиції на основі гідрофільного та гідрофобного сорбентів у поєднанні з катіонними поверхнево-активними антисептиками для видалення мікроорганізмів і токсичних продуктів з просвіту кишкового тракту після оперативного лікування гострої непрохідності кишок.
4. Провести порівняльну оцінку ефективності запропонованого методу профілактики ендогенної інтоксикації при оперативному лікуванні гострої странгуляційної непрохідності кишок в експерименті.
5. Провести клінічну оцінку ефективності нового методу профілактики ендогенної інтоксикації та післяопераційних ускладнень в комплексному лікуванні хворих на гостру непрохідність кишок.
Об’єкт дослідження гостра непрохідність кишок.
Предмет дослідження оперативне лікування гострої непрохідності кишок; бактеріальна транслокація; ендогенна інтоксикація; ентеральна недостатність; ентеросорбція; лікування ентеральної недостатності; післяопераційні ускладнення.
Методи дослідження: загально-клінічні, лабораторні, інструментальні; експериментальні, фізико-хімічні, мікробіологічні, морфологічні, метод електронної мікроскопії, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в експерименті доведена доцільність використання суміші гідрофільного і гідрофобного сорбентів в комбінації з катіонними поверхнево-активними антисептиками для проведення ентеросорбції та її ефективність в комплексному лікуванні хворих на гостру непрохідність кишок (Патент України на винахід № 83546).
Вперше розроблено і впроваджено в клінічну практику оригінальний спосіб визначення кількості, об’єму суспензії сорбенту для проведення ентеросорбції, кишкового лаважу, який забезпечує індивідуальні потреби хворого та є придатним для окремого виду або суміші сорбентів (Патент України на корисну модель № 39473).
Розроблено новий метод лікування ентеральної недостатності, який забезпечує відновлення бар’єрної функції слизової оболонки кишки і попереджує розвиток ендогенної інтоксикації та післяопераційних ускладнень в комплексному лікуванні хворих на гостру непрохідність кишок (Патент України на корисну модель № 25923).
Доведено ефективність використання запропонованих методів профілактики ендогенної інтоксикації та післяопераційних ускладнень в комплексному лікуванні хворих на гостру непохідність кишок.
Практичне значення отриманих результатів. На основі результатів проведених досліджень обґрунтовано кількість та об’єм суспензії сорбентів, кратність та тривалість проведення ентеросорбції композицією з сорбційними і антимікробними властивостями, що дозволило знизити рівень ендогенної інтоксикації, післяопераційних ускладнень при комплексному лікуванні хворих на ГНК. Розроблено спосіб лікування ентеральної недостатності з відновленням бар’єрної функції стінки кишки для профілактики післяопераційних ускладнень при оперативному лікуванні хворих на ГНК.
Впровадження в хірургічну практику розробленої методики в комплексному лікуванні хворих на ГНК дозволило знизити кількість ускладнень в післяопераційному періоді, скоротити тривалість перебування в стаціонарі та зменшити загальну летальність, що дає підставу для широкого використання в клінічній практиці.
Запропоновані способи профілактики ендогенної інтоксикації та післяопераційних ускладнень при оперативному лікуванні ГНК впроваджено і використовуються в роботі хірургічних відділень Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, Запорізького гнійно-септичного центру, міської клінічної лікарні № 1 м. Вінниці, міської клінічної лікарні № 2 м. Харкова, міської клінічної лікарні №1 та №4 м. Києва, комунальної міської клінічної лікарні швидкої допомоги м. Львова, ТМО Сімферопольського району АР Крим. На основі отриманих даних видано інформаційний лист. Теоретичні положення дисертаційної роботи увійшли до курсу лекцій та практичних занять, що проводяться на кафедрах хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Запорізької медичної академії післядипломної освіти, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу з проблеми лікування ГНК, проведено патентно-інформаційне дослідження, обрані необхідні методики та способи наукового дослідження. Всі експериментальні дослідження виконано особисто. Автором самостійно виконано клініко-лабораторне обстеження хворих. Приймав участь у проведенні оперативного лікування та веденні післяопераційного періоду у хворих на ГНК. Автором запропоновані способи проведення ентеросорбції та лікування ентеральної недостатності, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, забезпечено впровадження запропонованої методики в практику.
Апробація результатів дисертації. Основні положення наукової роботи оприлюднені на: VІІІ та ХІІ університетських науково-практичних конференціях молодих учених та фахівців (Вінниця, 2004, 2006 рр.); ІІ міжвузівській, ІІІ та IV міжнародних наукових конференціях студентів та молодих вчених (Вінниця, 2005-2007 рр.); ХІ та ХІІ Конгресах Світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006 р.; Івано-Франківськ, 2008 р.); ХІ міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2007 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю Актуальні проблеми клінічної хірургії” (Київ, 2007 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю Сучасні діагностичні та лікувальні технології в хірургічній гастроентерології” (Алушта, 2007 р.); науково-практичних конференціях Актуальні проблеми невідкладної хірургії” (Харків, 2006-2009 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 22 наукові праці, з яких 8 наукових статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 друкованих робіт у матеріалах і тезах конференцій, 1 науково-методичне видання, 1 патент на винахід, 2 патенти на корисну модель та 1 інформаційний лист МОЗ України. В опублікованих працях внесок автора є визначальним.
Обсяг і структура дисертації. Дисертацію написано українською мовою, вона складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 207 сторінок, з них 148 сторінка основної частини. Робота ілюстрована 38 таблицями і 52 рисунками. Список літератури містить 321 джерело (218 кирилицею та 103 латиницею).

Список літератури

ВИСНОВКИ

В роботі теоретично обґрунтовано та практично вирішено актуальне завдання поліпшення результатів лікування хворих на гостру непрохідність кишок шляхом розробки нових методів профілактики септичних ускладнень та ендогенної інтоксикації.
1. Оперативне лікування хворих на гостру непрохідність кишок традиційними методами супроводжується тривалою ендогенною інтоксикацією та поліорганною недостатністю, розвитком післяопераційних ускладнень у хворих, яким не проводили резекцію кишки у 22,2 % випадків з середньою тривалістю перебування в стаціонарі 13,8±0,9 ліжко-днів і летальністю 4,4 %; у хворих, яким виконували резекцію кишки розвиток ускладнень виникає в 47,7 % з середньою тривалістю перебування в стаціонарі 16,9±1,0 ліжко-днів та летальністю 6,2 %.
2. Комплексна методика лікування експериментальної гострої странгуляційної непрохідності тонкої кишки з використанням системної антибактеріальної терапії в поєднанні з ентеросорбцією Ентеросгелем або Силіксом недостатньо усуває надмірну колонізацію просвіту кишки, підтримуючи її на рівні 106 КУО/мл, що супроводжується високими показниками інтоксикації, інфікуванням очеревинної порожнини кишковими бактеріями та морфологічними змінами внутрішніх органів, що потребує проведення додаткових засобів профілактики ускладнень в післяопераційному періоді.
3. Композиція Флотоксан на основі гідрофільного сорбенту (нанодис-персний кремнезем) та гідрофобного сорбенту (поліметилсилоксан) в поєднанні з катіонними поверхнево-активним речовинами (етоній або декаметоксин) у вигляді 3,0 % водної суспензії зменшує адгезивні властивості кишкової флори на 27,1 %, достовірно (р<0,05) знижує концентрацію кишкових бактерій з 108 до 104 КУО/мл, створює терапевтичну концентрацію катіонних детергентів в просвіті кишки, сорбує токсичний кишковий вміст, що забезпечує проведення селективної деконтамінації кишок і може бути використана для ентеросорбції в комплексному лікуванні хворих на гостру непрохідність кишок.
4. Використання 3,0 % водної суспензії композиції Флотоксан для проведення ентеросорбції показало достовірне зниження (р<0,05) бактерій в просвіті кишки, мікробного забруднення очеревинної порожнини, рівня ендогенної інтоксикації при оперативному лікуванні гострої експериментальної непрохідності тонкої кишки в порівнянні з традиційними методиками, що підтверджується морфологічними ознаками високого рівня анаболічних процесів в печінці.
5. Впровадження розробленої програми профілактики ендогенної інтоксикації та лікування ентеральної недостатності в комплексному лікуванні хворих на гостру непрохідність кишок, яким не проводилась резекція кишки достовірно (р<0,05) знижує кількість ускладнень до 4,4 %, скорочує тривалість перебування в стаціонарі на 4,3 ліжко-дні, зменшує післяопераційну летальність до 2,2 %, а в групі хворих, яким виконували резекцію кишки знижує кількість ускладнень до 14,4 %, зменшує тривалість лікування на 3,8 ліжко-дні, а летальність до 2,9 %.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тарасенко Э. И. Острая спаечная тонкокишечная непроходимость: диагностика, лечение / Э. И. Тарасенко // Анналы хирургии. 2007. № 4. С. 61-65.
2. Результати лікування хворих на коло ректальний рак, ускладнений гострою непрохідністю кишечнику / І. Д. Дужий, В. П. Шевченко, Г. Л. П’ятикоп [та ін.] // Харківська хірургічна школа. 2009. Т. 34, № 2.2. С. 29-31.
3. Behm B. Postoperative ileus: etiologies and interventions /B. Behm, N. Stollman // Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2003. Vol. 2, № 1 P. 71-80.
4. Miller G., Boman J., Shrier I. Readmission for small-bowel obstruction in the early postoperative period: etiology and outcome /G. Miller, J. Boman, I. Shrier // Can. J. Surg. 2006. Vol. 45, № 4. P. 255-258.
5. Диагностические, тактические и лечебные ошибки при ущемлённых грижах / В. В. Бойко, В. П. Далавурак, Ф. П. Воробьёв [и др.] // Харківська хірургічна школа. 2004. Т. 2, № 1. С. 76-80.
6. Клиническая колопроктология / [Кондратенко П. Г., Губергриц Н. Б., Эллин Ф. Э., Смирнов Н. Л.]. Х. : Факт, 2006. 171 с.
7. Белянский Л. С. Современне принцыпы формирования и закрытия толстокишечных стом при обтурационной непроходимости толстой кишки кишки / Л. С. Белянский // Харківська хірургічна школа. 2006. № 1. С. 7-8.
8. Хирургическая тактика при обтурационной кишечной непроходимости опухолевого генеза / П. Г. Бронштейн, А. З. Гусейнов, Д. А. Истомин [и др.] //Вестник новых медицинских технологий. 2007. № 1. С. 144-145.
9. Хірургічна тактика при гострій обтураційній товстокишковій непрохідності в осіб похилого і старечого віку / М. М. Милиця, Ю. Д. Торопов, І. М. Ангеловський [та ін.] //Шпитальна хірургія. 2007. № 4. С. 10-13.
10. Гамидов А. Н. Ранговая оценка факторов летальных исходов при спаечной непроходимости кишечника / А. Н. Гамидов, Ю. Л. Шальков // Харківська хірургічна школа. 2009. Т. 34, № 2.2. С. 140-141.
11. Carter S. The surgical team and outcomes management: focus on postoperative ileus / S. Carter // J. Perianesth. Nurs. 2006. Vol. 45, № 21. P. 2-6.
12. Оптимізація програми комплексного лікування хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом / А. І. Годлевський, В. А. Кацал, С. І. Саволюк, Н. А. Годлевська // Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України, 5-7 жовт. 2005р. Запоріжжя, 2005. Т.2. С. 453-454.
13. Аналіз хірургічного лікування гострої непрохідності кишечнику / В. О. Шапринський, О. П. Феджага, С. І. Андросов [та ін.] // Харківська хірургічна школа. 2006. Т. 20, № 1. С. 272-273.
14. Застосування компресійних анастомозів у хірургічному лікуванні хворих з гострою обтураційною кишковою непрохідністю / О. Є. Каніковський, Т. А. Кадощук, О. П. Феджага, А. В. Новицький // Університетська клініка. 2007. Т. 3, № 1. С. 45-47.
15. Несостоятельность швов толстокишечного анатосмоза. Статистика, причины возникновения, діагностика, лечнение и профілактика / Г. В. Бондарь, В. Х. Башеев, Г. Г. Псарас [и др.] // Клінічна хірургія. 2008. № 3. С. 60-64.
16. Гапонов А. В. Причини незадовільних результатів лікування гострої обструктивної непрохідності товстої кишки / А. В. Гапонов // Харківська хірургічна школа. 2008. Т. 29, № 1. С. 267-270.
17. Risk Factors for Adverse Outcomes Following Surgery for Small Bowel Obstruction / J. A. Margenthaler, W. E. Longo, K. S. Virgo [et al.] // Ann. Surg. 2006. Vol. 4, № 243. P. 456-464.
18. Милюков В. Е. Патогенез метаболических нарушений при динамической кишечной непроходимости / В. Е. Милюков, М. Р. Сапин // Российский журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2006. Т. 16, № 6. С. 70-72.
19. Довженко А. Н. Биоэнергетические и метаболические нарушения при обтурационной непроходимости кишечника/ А. Н. Довженко //Врачебная практика. 2006. № 3. С. 50-54.
20. Bryan J. Intestinal ischemia / J. Bryan, J. Burns, J. Lawrence // Elsevier Inc. 2003. Vol. 32. № 4. P. 1127-1143.
21. Steven M. Bacterial translocation: what it is and what it is not / M. Steven //. Am Surg . 2002. Vol. 186. № 3. P. 301-305.
22. Mattei P. Review of the pathophysiology and management of postoperative ileus / P. Mattei, J. L. Rombeau // World. J. Surg. 2006. Vol. 30, № 8. P. 1382-1391.
23. Бенедикт В. В. Зміни у тонкій кишці при її гострій непрохідності. Проблема чи перспектива у післяопераційному періоді? / В. В. Бенедикт // Львівський медичний часопис. 2006. №2. С. 129-132
24. Коррекция энтеральной недостаточности при эндотокискозе / А. П. Власов, О. В. Исаева, А. Б. Келейников [и др.] // Вестник нових медицинских технологий. 2007. Т. 14, № 1. С. 134-135.
25. Samel S. Supplementation and inhibition of nitric oxide synthesis influences bacterial transit time during bacterial translocation in rats / S. Samel, M. Keese, S. Lanig // Shock. 2003. Vol. 4, № 19. Р.378-382.
26. Тамм Т. І. Можливості профілактики гнійно-септичних ускладнень у хворих на гостру кишкову непрохідність/ Т. І. Тамм, О. А. Бардюк, Ю. А. Гвоздик //Львівський медичний часопис. 2006. № 2. С. 52-54.
27. MacFie J. Current status of bacterial translocation as a cause of surgical sepsis / J. MacFie // British Medical Bulletin. 2004. № 71. P. 1-11.
28. Журавок О. І. Аналіз післяопераційної летальності при невідкладній хірургії патології органів черевної порожнини / О. І. Журавок, В. С. Кадочніков, Ю. М. Котік // Харківська хірургічна школа. 2008. Т. 29, № 1. С. 170-173.
29. Роль Интерлейкина-2 при лечении больных с инфекционно-воспалительными осложнениями после операций по поводу острой непроходимости кишечника / В. М. Женило, С. Ю. Евфорицкий, М. В. Женило, О. Е. Кравцова //Анестезиология и реаниматология. 2004. № 6. С. 26-27.
30. Рівень прозапальних цитокінів (IL-1 бета, IL-6 TNF-альфа) і кортизолу в сироватці крові хворих з невідкладною хірургічною патологією тонкого та товстого кишечника / Л. Є. Лаповець, О. О. Ястремська, О. Б. Матвійчук [та ін.] // Лабораторна діагностика. 2007. № 4. С. 30-33
31. Intestinal handling-induced mast cell activation and inflammation in human postoperative ileus / T. O. Frans, R. J. Bennink, W. M. Ankum [et al.] // Gut. 2008. № 57. P. 33-40.
32. Соболев В.Е. Лапароскопия при острой непроходимости кишечника / В. Е. Соболев // Эндоскопическая хирургия. 2007. № 2. С. 18-20.
33. Матвійчук Б. О. Тактика лікування раку товстої кишки в історичну аспекті / Б. О. Матвійчук, Я. З. Патер // Харківська хірургічна школа. 2009. Т. 34, № 2.2. С 58-60.
34. Лупальцов В. И. Энтеральное питание в комплексном лечении больных с острой непроходимостью кишечника, осложненной перитонитом / В. И. Лупальцов, М. А. Слелзнев, С. С. Мирошниченко // Харківська хірургічна школа. 2005. Т. 15, № 1. С. 56-58.
35. Патер Я. З. Інтраопераційний кишковий лаваж у хірургічному лікуванні хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки пухлинного ґенезу / Я. З. Патер //Львівський медичний часопис. 2005. № 4. С. 86-91.
36. Бондарев В. И. Комплексное хирургическое лечение острой спаечной непроходимости кишечника / В. И. Бондарев // Харківська хірургічна школа. 2009 Т. 34, № 2.2. С. 133-136.
37. Thomas M. An Integrated Approach to Intestinal Failure / M. Thomas, S. Thomas // Elsevier Science Inc. 2002. Vol. 6. № 4. P. 554-562.
38. Миминошвили О. И. Лечение и профілактика ранней спаечной непроходимости кишечника и спаечной болезни / О. И. Миминошвили, О. С. Антонюк // Клінічна хірургія. 2006. № 3. С. 23-25.
39. Ганжий В. В. Интубация тонкого кишечника при острых хирургических заболеваниях органов брюшной полости / В. В. Ганжий, В. В. Тищенко // Клінічна хірургія. 2006. № 9. С. 16-19.
40. Gowen G. F. Long tube decompression is successful in 90% of patients with adhesive small bowel obstruction / G. F. Gowen // Am. J. Surg. 2003. № 185. Р. 512-515.
41. Брискин Б. С. Энтеросорбция и ранняя нутритивная поддержка пектинсодержащим препаратом в лечении хирургического эндотоксикоза/ Б. С. Брискин, Д. А. Демидов //Эфферентная терапия (Санкт-Петербург). 2005. № 2. С. 3-9.
42. Застосування сорбційних методів у комплексному лікуванні запально-деструктивних процесів черевної порожнини / Р. І. Сидорчук, О. М. Плегуца, Р. С. Борисюк, І. І. Білик // Буковинський медичний вісник. 2007. Т. 11, № 4. С. 140-143.
43. Березницький Я. С. Стандартизація медичної допомоги при непрохідності кишечнику / Я. С. Березницький, Н. А. Яльченко, Р. И. Василишин // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1-2. С. 11-15.
44. Результаты хирургического лечения неопухолевых заболеваний кишечника / В. П. Кришень, Н. В. Трофимов, М. Е. Кононенко, С. И. Нетеса // Клінічна хірургія. 2008. № 4-5. С. 21.
45. Saunders M. D. Acute colonic pseudoobstruction / M. D. Saunders // Curr. Gastroenterol. Rep. 2004. Vol. 5, № 6. P. 410-416.
46. Сонографічний моніторинг в ранній діагностиці злукової кишкової непрохідності: досвід використання / С. Г. Гривенко, Р. Д. Левчук, О. В. Савка, М. І Міронов // Труды Крымского государственного медицинского университета. 2007. Т. 143, № 5. С. 83-84.
47. Miller G. Natural history of patients with adhesive small bowel obstruction / G. Miller, J. Boman, I. Shrier // Br. J. Surg. 2000. Vol. 87, № 9. Р. 1240-1247.
48. Sutton D. H. Diagnosis and management of adult patients with chronic intestinal pseudoobstruction / D. H. Sutton, S. P. Harrell, J. M. Wo // Nutr. Clin. Pract. 2006. Vol.21, № 1. P. 16-22.
49. Актуальные вопросы хирургической тактики при непроходимости кишечника / П. Д. Фомин, А. В. Заплавский, П. В. Иванчев [и др.] // Харківська хірургічна школа. 2004. №1-2. С. 68-69.
50. Успешное оперативное лечение множественной инвагинации кишечника, обусловленной аденоматозным полипом поперечно ободочной кишки / Н. Н. Милица, Н. Д. Постоленко, В. В. Котелевец, Н. В. Лазарева // Клінчна хірургія. 2008. № 6. С. 57-58.
51. Желчнокаменная болезнь, осложненная непроходимостью кишкчника / Т. И. Тамм, С. Г. Белов, А. Я. Бардюк [и др.] // Харківська хірургічна школа. 2008. Т. 29, № 1. С. 348-350.
52. Ulises B. Superior Mesenteric Artery Syndrome: An Uncommon Cause of Intestinal Obstruction / B. Ulises, D. Julie, F. Carlos // South. Med. J. 2000. № Vol. 93, № 6. Р. 606-608.
53. Nunley J. C. Postoperative ileus / J. C. Nunley, G. P. Fitz Harris // Curr. Surg. 2004. Vol. 61, № 4. P. 341-345.
54. Consorti E. T. Diagnosis and treatment of caecal volvulus / E. T. Consorti, T. H. Liu // Postgraduate Medical Journal. 2005. № 81. P. 772776.
55. Saunders M. D. Acute colonic pseudo-obstruction / M. D. Saunders // Gastrointest. Endosc. Clin. N. Am. 2007. Vol. 17, № 2. P. 341-360.
56. Лігоненко О. В. Профілактика неспроможності швів анастомозу при непрохідності кишечника / О. В. Лігоненко, І. О. Чорна // Клінічна хірургія. 2005. № 11-12. С. 85-86.
57. Saunders M. D. Systematic review: acute colonic pseudo-obstruction / M. D. Saunders, M. B. Kimmey // Aliment. Pharmacol. Ther. 2005. Vol. 22, № 10. P. 917-925.
58. Mark A. Admitting service influences the outcomes of patients with small bowel obstruction / A. Mark, L. Melissa // Surgery. 2001. Vol. 130, № 4. Р.706-713.
59. Charles J. Bowel obstruction and pseudo-obstruction / J. Charles, K. Douglas // Elsevier Inc. 2003. Vol. 32, № 4. P. 1229-1247.
60. Бондарь Г. В. Современные аспекты лечения рака толстой кишки, осложненной непроходимостью кишечника / Г. В. Бондарь, В. Х. Башеев, Г. Г. Псарас // Клінічна хірургія. 2005. № 8. С. 48-49.
61. DiFiore J. W. Inflammatory myofibroblastic tumor of the small intestine / J. W. DiFiore, J. R. Goldblum // American College of Surgeons. 2002. Vol. 194, № 4. P. 502-506.
62. Millikan K. W. Incisional hernia repair / K. W/ Millikan // Surg. Clin. North Amer. 2003. Vol. 83, № 5. P. 1223-1234.
63. Miedema B. Repair techniques for major incisional hernias / B. Miedema //American Journal of Surgery. 2004. Vol. 187, № 1. P. 148-149.
64. Баранов Г. А. Отдаленные результаты оперативного устранения спаечной кишечной непроходимости / Г. А. Баранов, М. Ю. Карбовский //Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. 2006. № 7. С. 56-60.
65. Гвоздик Ю. А. Факторы риска развития послеоперационных пневмоний у больных с острой кишечной непроходимостью / Ю. А. Гвоздик // Труды Крымского государственного медицинского университета. 2007. Т. 143, №. 5. С. 77-79.
66. Седов В. М. Возможности эндовидеохирургии в лечении больных с острой спайчной кишечной непроходимостью / В. М. Седов, В. В. Стрижелецкий, Г. М. Рутенбург // Вестник хирургии им. И. И. Грекова. 2008. Т. 167, № 3. С. 72-74.
67. Harrison J. R. Chronic Intermittent Intestinal Obstruction From a Seat Belt Injury / J. R. Harrison, M. O. Blackstone, T. Vargish // South. Med. J. 2001. Vol. 94, № 5. Р. 499-501.
68. Spontaneous bacterial peritonitis / A. Koulaouzidis, S. Bhat, A. Karagiannidis [et al] // Postgrad. Med. J. 2007. № 83. P. 379-383.
69. Kautzsch M. Surgical strategies in the treatment of acute diverticular disease a retrospective analysis of surgical patients at the hospital "Städtisches Klinikum Brandenburg an der Havel" / M. Kautzsch, T. Niemann, R. Mantke // Zentralblatt für Chirurgie. 2008. Vol. 133, № 1. P. 61-67.
70. Іванов Р. П. Морфологічні аспекти неспроможності швів кишкового анастомозу / Р. П. Іванов // Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2006. Т.6, № 1-2. С. 39-41.
71. Factors associated with clinically significant anastomotic leakage after large bowel resection multivariate analysis of 707 patients / A. Alves, Y. Panis, M. Pocard, [et al] //World J. Surg. 2002 Vol. 26, № 24. P. 499-502.
72. Postoperative upper and lower gastrointestinal recovery and gastrointestinal morbidity in patients undergoing bowel resection: pooled analysis of placebo data from 3 randomized controlled trials / C. P. Delaney, A.J. Senagore, E. R. Viscusi [et al] // Am. J. Surg. 2006. Vol. 191, № 3. P. 315-319.
73. Антонюк О. С. Ранні ускладнення після операцій на кишечнику/ О.С. Антонюк //Шпитальна хірургія. 2006. №1. С. 9-12.
74. Шляхи зменшення ускладнень після невідкладних втручань з приводу гострих уражень тонкої кишки / Б. І. Солонецький, Н. В. Гавриленко, М. В. Максименко, О. О. Руадзе // Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2006. Т. 6, № 1-2. С. 199-200.
75. Deron J. Synchronous carcinoid tumor of the small bowel / J. Deron, J. Harris // American College of Surgeons. 2002. Vol. 195, № 6. P. 890-891.
76. Бенедикт В. В. Ентеростомія при хірургічному лікуванні хворих на гостру непрохідність кишки / В. В. Бенедикт, І. Я. Дзюбановський // Харківська хірургічна школа. 2006. № 1. С. 8-10.
77. Fraser S. Immediate postlaparotomy small bowel obstruction: a 16-year retrospective analysis / S. Fraser, I. Shrier, G. Miller // Am. Surg. 2002. Vol. 68, № 9. Р. 780-782.
78. Тактика хирургического лечения рака толстой кишки, осложненного полной кишечной непроходимостью / Г. В. Бондарь, В. Х. Башеев, Г. Г. Псарас, С. Э. Золотухин // Університетська клініка. 2007. Т. 3, № 1. С. 6-8.
79. Burke M. Acute intestinal obstruction: diagnosis and management / M. Burke // Hosp. Med. 2002. № 63. P. 104-107.
80. Schwab D. Operative acute small bowel obstruction: admitting service impacts outcome / D. Schwab, D. Blackhurst, R. Sticca // Am. Surg. 2001. Vol. 67, № 11. Р. 1034-1040.
81. Date P. Intestinal obstruction and perforation the role of the gastroenterologist / P. Date, J. Lata, I. Novotny // Dig. Dis. 2003. Vol. 21, № 1. P. 63-67.
82. Сапин М. Р. Изменения гемомткроциркуляторного русла в стенках тонкой кишки полсе устранения острой обтурационной тонкокишечной непроходимости в патогенезе пострезекционных нарушений/ М. Р. Сапин, В. Е. Милюков //Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2005. Т. 15, № 5. С. 76-81.
83. Модель толстокишечного анастомоза / В. В. Бойко, И. В. Криворотько, В. Г. Грома, О. В. Макотринский// Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2008. Т.7, № 1-2. С. 31-34.
84. Милюков В. Е. О патогенезе послеоперационного перитонита после устранения острой странгуляционной тонкокишечной непроходимости/ В. Е. Милюков, М. Р. Сапин //Анналы хирургии. 2006. №4. С. 70-72.
85. Криворотько И. В. Модель ишемического повреждения стенки толстой кишки / И. В. Криворотько // Харківська хірургічна школа. 2008. Т. 29, № 1. С. 267-270.
86. Шальков Ю. Л. Парезы и параличи желудочно-кишечного тракта: теоретические аспекты патогенетической терпи / Ю. Л. Шальков, Ш. Н. Клбалдин, А. Ю. Шалькова // Харківська хірургічна школа. 2008. Т. 29, № 1. С. 235-238.
87. Винник Ю. А. Контроль регионарной гемодинамики и его значение в хирургии непроходимости толстой кишки / Ю. А. Винник, В. В. Отчиченко, А. Е. Гавриков // Харківська хірургічна школа. 2005. Т. 15, № 1. С. 209-210.
88. Altered inflammatory gene expression underlies increased susceptibility to murine postoperative ileus with advancing age / B. A. Moore, K. M. Albers, B. M. Davis [et al] // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2007. Vol. 292, № 6. P.1650-1659.
89. Лігоненко О. В. Неспроможність кишкового анастомозу морфологічні аспекти / О. В. Лігоненко, І. О. Чорна, О. М. Дмитрук // Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2008. Т. 7, № 1-2. С. 137-138.
90. Голуб И. Е. Мультимодальная антиноцицептивная защита у больных с острой кишечной напроходимостью/ И. Е. Голуб, Л. В. Сорокина, А. В. Ковыршин //Анестезиология и реаниматология. 2004. №4. С. 35-37.
91. Jejunal cholinergic, nitrergic, and soluble guanylate cyclase activity in postoperative ileus / G. Vanneste, L. Van Nassauw, R. Kalfin [et al.] // Surgery. 2008. Vol. 144, № 3. P. 410-426.
92. Jones M. P. Small intestinal motility / M. P. Jones, S. Wessinger // Curr. Opin. Gastroenterol. 2006. Vol. 22, № 2. P. 111-116.
93. Gastric motor effects of peptide and non-peptide ghrelin agonists in mice in vivo and in vitro / T. Kitazawa, B. Smet, K. Verbeke [et al.] // Gut. 2005. № 54. P. 1078-1084.
94. Influence of ghrelin on interdigestive gastrointestinal motility in humans / J. Tack, I. Depoortere, R. Bisschops [et al.] // Gut. 2006. № 55. P. 327-333.
95. Бенедикт В. В. Гостра непрохідність тонкої кишки. Можливі шляхи покращення результатів лікування / В. В. Бенедикт // Архив клинической и экспериментальной медицины. 2007. Т. 16, № 1. С. 10-14.
96. Методы диагностики пареза кишечника при острых хирургических заболеваниях органов брюшной полости / С. Х. Каримов, А. Г. Мирошниченко, М. А. Кацадзе, К. Г. Кубачев // Вестник хирургии им. И. И. Грекова. 2007. Т. 166, № 3. С. 87-92.
97. Характер нарушения моторики кишечника в послеоперационном периоде (экспериментальное исследование) / А. О. Миминошвили, О. И. Миминошвили, С. В. Ярощак, К. В. Коцубанов