РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНЯХ

Короткий опис

Національна академія наук України
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДАЦІЙ Надія Василівна

УДК 351:338.24:330.322

РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНЯХ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
КОРЕЦЬКИЙ Микола Христофорович,
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор наук з державного управління,
професор

Київ – 2010
ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНЯХ 14
1.1. Еволюція теорій управління інвестиційною діяльністю із розвитком національної економіки 14
1.2. Соціальна складова державної інвестиційної політики 39
1.3. Сучасні інструменти державної інвестиційної політики 61
Висновки до розділу 1 79
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНЯХ 83
2.1. Вплив інвестиційної політики на економічне зростання в соціально-економічних системах 83
2.2. Пріоритети та функції державної інвестиційної політики 94
2.3. Принципи сучасної політики інвестування у галузі національної економіки 120
Висновки до розділу 2 139
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНЯХ 145
3.1. Оцінка впливу монетарного регулювання на взаємозалежності в реальному секторі економіки України 145
3.2. Дослідження стану реалізації інвестиційної політики держави на регіональному та галузевому рівнях 170
3.3. Сучасні обмеження інвестиційної активності в національній економіці 182
3.4. Модель державної інвестиційної політики на засадах соціально орієнтованої ринкової економіки 202
Висновки до розділу 3 220
РОЗДІЛ 4. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 225
4.1. Основні напрями реалізації геоінвестиційної політики України 225
4.2. Напрями удосконалення бюджетно-податкової політики в сучасних умовах 236
4.3. Система формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні 264
Висновки до розділу 4 279
РОЗДІЛ 5. ЗАХОДИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СЕКТОРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 283
5.1. Нормативно-правове закріплення змісту державної інвестиційної політики 283
5.2. Заходи державного регулювання інвестиційної діяльності та розробка стратегії розвитку продуктивних сил промислового, сільськогосподарського комплексів та енергетики 292
5.3. Удосконалення структури інвестицій у сферах розвитку науково-технологічного, людського капіталів та національній системі розселення 302
5.4. Нормативно-організаційні заходи гарантування екологічної безпеки у державній інвестиційній політиці 316
Висновки до розділу 5 325
ВИСНОВКИ 330
ДОДАТКИ 336
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 358

ВСТУП

Актуальність теми. Аналіз сучасних наукових підходів у галузі науки „Державне управління”, що діють як механізми й можливості державної інвестиційної політики в розвинених країнах і як „ножиці” у бажаному й реальному впливі на інвестиційну активність секторів національних економік, свідчить про те, що можливості макроекономічної системи у сфері регулювання інвестицій не відповідають сучасним потребам. Процеси трансформації економіки України від централізованої до ринкової продемонстрували слабкість і недостатність теоретичних можливостей науки як щодо обґрунтування, так і щодо управління цими процесами. Сьогодні для безлічі країн, що не входять до промислово розвинених, а також для України гранично актуальною залишається проблема теоретичного, а потім і практичного інвестиційного забезпечення прискореного науково-технічного розвитку в умовах політичної нестабільності, соціальних і природних катаклізмів.
Звідси виникає необхідність теоретичного обґрунтування пропозицій та розробки методологічних засад вдосконалення державної політики у сфері регулювання й підтримки стабільності макроекономічної інвестиційної активності. Покладаючись тільки на ринкові механізми саморегулювання, не можна розраховувати на збільшення обсягів інвестицій, отримання потрібного соціально-економічного ефекту, а також рішення пов'язаних з цим проблем. Для цього необхідна грамотно побудована державна інвестиційна політика, яка включала б і оцінку інвестиційної привабливості вітчизняних економічних інститутів, і механізми, що сприяють залученню інвестицій в економіку України.
Проблеми державної інвестиційної політики на національному та галузевому рівнях досліджуються як зарубіжними, так і вітчизняними вченими. Серед зарубіжних науковців слід відмітити праці Г.Дж. Александера, Дж. Бейлі, Л.Дж. Гітмана, М.Д. Джонка, П. Самуельсона, А. Сміта, І. Фішера, Д. Хікса, У. Шарпа; вітчизняних – О.М. Алимова, О.І. Амоші, В.Д. Базилевича, І.А. Бланка, М.П. Бутка, О.Д. Василика, В.М. Гейця, Б.М. Данилишина, О.М. Іваницької, Д.В. Карамишева, М.Х. Корецького, М.І. Крупки, М.А. Латиніна, А.С. Лисецького, В.М. Мартиненка, Ю.Є. Пащенка, А.А. Пересади, В.Л. Пілюшенка, Л.М. Пісьмаченко, О.С. Поважного, С.Ф. Поважного, А.М. Федорищевої та інших. Так, зокрема, сутність, основні напрямки, пріоритети інвестиційної політики держави визначили Дж.М. Кейнс і Дж.Е. Стігліц. На проблемах міжнародного руху капіталу наголошували у своїх працях А. Маршалл, Дж.Ст. Мілль. Теорії людського капіталу та інвестицій у людину викладені у працях Т. Шульца, Дж. Кендрика та інших.
Проте, відзначаючи значний вклад вчених у розвиток наукової теорії та методології державної інвестиційної політики, системних комплексних досліджень у цій сфері щодо її комплексної реалізації на національному та галузевому рівнях в контексті економічних трансформацій, глобалізації світової економічної системи, сучасних обмежень інвестиційної активності в національній економіці, визнання людини та її знань однією з головних форм національного багатства на сьогоднішній день бракує, що зумовило вибір теми та структурно-логічну побудову дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки були отримані у межах наукових тем відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України „Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (номер державної реєстрації 0107U0004762), “Розроблення Концепції розвитку інвестиційної діяльності на 2010-2020 роки” (номер державної реєстрації 0109U007899), „Інноваційна модель розвитку економіки України в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації 0110U002499). Особисто автором досліджені основні напрями формування інвестиційної політики з стратегічних позицій розвитку України, визначені концептуальні засади державної інвестиційної політики на національному та галузевому рівнях.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних і методологічних засад розвитку державної інвестиційної політики на національному, галузевому рівнях та відповідних практичних рекомендацій.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність виконання наступних завдань:
– сформулювати базові положення теорії формування державної інвестиційної політики на національному та галузевому рівнях;
– теоретично довести підходи до реалізації цільових інструментів інвестиційної політики держави;
– обґрунтувати методичні підходи до розробки імовірних моделей державної інвестиційної політики та її реалізації на рівні національної економіки і її галузей;
– розробити прикладний інструментарій здійснення державної інвестиційної політики;
– обґрунтувати теоретико-методологічні положення розвитку державної інвестиційної політики;
– удосконалити склад механізмів державної інвестиційної політики;
– дослідити сучасний стан реалізації інвестиційної політики держави на національному, регіональному та галузевому рівнях;
– визначити основні групи обмежень інвестиційної активності окремих галузей національної економіки, які випливають із зовнішнього впливу держави та внутрішніх чинників;
– розробити узгоджені заходи держави, що спрямовані на досягнення необхідного рівня інвестиційної діяльності підприємницьких структур у період економічної кризи;
– розробити методологічні принципи реалізації цільової функції структурного регулювання економіки у відповідності до положень системного та комплексного підходів;
– обґрунтувати зміст прогнозних і програмних документів держави щодо інвестиційного розвитку країни та заходи регулювання секторів національної економіки.
Об’єктом дослідження є процеси реалізації державної інвестиційної політики України.
Предметом дослідження є розвиток державної інвестиційної політики на національному та галузевому рівнях.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є загальнонаукові методи (діалектичний, структурно-функціональний) пізнання явищ і процесів, що досліджуються, а також системний метод, відповідно до якого всі процеси і явища в державній інвестиційній політиці аналізувались у взаємозалежності. Завдяки використанню цього методу встановлена залежність розвитку державної інвестиційної політики на національному та галузевому рівнях від економічних трансформацій та глобалізації світової економічної системи. В роботі використовувались також спеціальні методи, зокрема при аналізі сучасного стану державної інвестиційної політики – метод аналізу динамічних рядів, завдяки чому були встановлені тенденції її розвитку; методи аналізу та синтезу сприяли визначенню організаційно-економічного механізму формування і розподілу доходів у інвестиційну діяльність; метод SWOT-аналізу дозволив виявити слабкі та сильні сторони чинних важелів державного управління інвестиційною діяльністю; порівняльний метод сприяв поглибленому вивченню та визначенню оптимальних державних регуляторів інвестиційної діяльності, а також дослідженню компетенції органів держави, діяльність яких спрямована на сприяння реалізації інвестиційної політики держави, поліпшення загального інвестиційного клімату; за допомогою синергетичного методу наукового дослідження було проаналізовано норми господарського законодавства, якими регулюється діяльність держави в інвестиційній сфері, та розроблено заходи щодо його удосконалення.
Інформаційною базою дослідження послужили наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії державної інвестиційної політики, законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані Державного комітету статистики України, міністерств і відомств України, матеріали Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Конкретний особистий внесок автора полягає в розробці теоретичних та методологічних засад комплексної реалізації державної інвестиційної політики на національному та галузевому рівнях у контексті економічних трансформацій і глобалізації світової економічної системи та сучасних обмежень інвестиційної активності в економіці України.
Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі основні результати:
вперше:
– сформульовано базові положення теорії формування державної інвестиційної політики на національному та галузевому рівнях, що базуються на авторській концепції послідовної стратегії розвитку людського потенціалу України, в якій передбачено вимоги до темпів реалізації економічного зростання на новій технологічній основі та рівня екологічної безпеки;
– розроблено методологічні принципи реалізації цільової функції структурного регулювання економіки у відповідності до положень системного та комплексного підходів, що полягають в узгодженні цілей інвестиційної, промислової, соціальної та зовнішньоекономічної політик держави згідно з національними економічними інтересами;
– розроблено прикладний інструментарій здійснення державної інвестиційної політики, що містить сукупність управлінських рішень для: обґрунтування центрів докладання зусиль у контексті розвитку людського потенціалу; забезпечення екологічної безпеки; випереджального розвитку споживчого сектора; селекції інвестиційно-інноваційної стратегії; формування інфраструктурних компонент ресурсо- та енергозбереження;
удосконалено:
– понятійно-категорійний апарат теорії стратегічного управління на макро- та мезорівнях, що, на відміну від існуючого, передбачає тлумачення понять: „інвестиційна політика” – як інструменту реалізації стратегії розвитку держави з пріоритетом накопичення людського капіталу, „норма резервування” – як відповідної її функції;
– цільові інструменти інвестиційної політики держави, які реалізується за двоконтурною моделлю на макро- і мікрорівнях за економічними функціями резервування та використання вторинних інвестицій;
– склад механізмів державної інвестиційної політики, що, на відміну від існуючого, поєднує важелі та регулятори: застосування інструментів державної інвестиційної політики; інвестування технологічних змін; забезпечення платоспроможності населення; нормативно-правове регулювання інвестиційної діяльності; бюджетно-пільгове та грошово-кредитне забезпечення, а також інструменти амортизаційної політики, диверсифікації наукоємних галузей та модернізації екологічно небезпечних та ресурсномістких виробництв;
– методичні підходи до розробки імовірних моделей державної інвестиційної політики та її реалізації, що передбачає отримання мультиплікативного ефекту для прискорення темпів економічного зростання як в цілому національної економіки, так і її галузей;
набули подальшого розвитку:
– теоретико-методологічні положення розвитку державної інвестиційної політики, що передбачають перманентність існування в державі інвестиційної політики правового типу; інвестиційний плюралізм; пріоритет інноваційного інвестування; синергетику державного та приватного інвестування; протидію корупції; мінімізацію інвестиційних ризиків засобами державної підтримки; системну взаємодію структурно-галузевої, грошово-кредитної, податкової, амортизаційної політик;
– концепції групування обмежень активізації галузей і виробництв, а саме: відсутність захисту вітчизняного виробника, не цільове використання коштів державного і місцевих бюджетів, недосконалість вітчизняного законодавства, високий рівень корупції в країні, функціонування тіньової економіки, наявність рейдерства, понаднормативна зношеність основних засобів, майже повна відсутність державних інвестицій, недостатні за обсягами і неоптимальні за структурою інвестиції, нерівномірний їх територіальний розподіл, інвестиційна пасивність значної частки суб’єктів господарювання та населення, недосконалість сучасного господарського механізму, низький рівень розвитку інституційних засад;
– сутність та зміст прогнозних і програмних документів економічного розвитку держави шляхом введення до доктринальних державних програм інвестиційного розвитку країни заходів регулювання секторів національної економіки.
Практичне значення одержаних результатів. Результати теоретико-методологічних досліджень знайшли впровадження у вирішенні питань реалізації державної інвестиційної політики на національному та галузевому рівнях в Україні. Результати досліджень щодо удосконалення державної інвестиційної політики використані при вдосконаленні нормативно-правої бази у сферах архітектури і будівництва Комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (довідка про впровадження від 31.08.2010 р. № 04-13/13-564). За пропозиціями автора у складі робочої групи Комітету внесені конкретні пропозиції щодо реалізації окремих положень Закону України № 800 „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” та Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заходів стимулювання будівництва соціального житла” (реєстр. № 2106); напрацьовано низку пропозицій до проекту Містобудівного кодексу України (реєстр. № 6400). За ініціативою робочої групи внесені пропозиції до деяких проектів законів, що розглядалися іншими комітетами, зокрема „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла” (реєстр. № 2464). Практичні розробки використані при удосконаленні державної інвестиційної політики Міністерством промислової політики України (довідка про впровадження від 02.09.2010 р. № 01/4-3-639). Зокрема, автором внесено конкретні пропозиції щодо розробки проекту Закону України „Про забезпечення сприятливих умов для залучення у вітчизняний оборонно-промисловий комплекс іноземних інвестицій та надання гарантій щодо їх захисту” та в Галузевій програмі енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 р. з впровадження новітніх технологій та енергозберігаючого обладнання (погоджена з НАЄР та затверджена наказом Міністра промислової політики України № 152 від 25.02.2009 р.).
Результати досліджень використані Київською обласною радою під час удосконалення інвестиційної політики в Київському регіоні (довідка про впровадження від 03.09.2010 р. № 1789/02). Зокрема, автором внесено конкретні пропозиції щодо створення сприятливого інвестиційного клімату в окремих галузях економіки, що полягають в усуненні практики надання окремим підприємствам або їх групам необґрунтованих пільг, перегляді амортизаційної політики та зниженні занадто високої реальної відсоткової банківської ставки, що позитивно позначиться на розвитку інвестиційної ініціативи.
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з правового забезпечення державного управління, державної служби (довідка № 145 від 03.09.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. У колективних монографіях, що опубліковано у співавторстві, внесок автора такий: визначено ефективність інвестиційно-інноваційної діяльності у промисловості, розроблено інвестиційно-інноваційну стратегію розвитку промисловості, досліджено еволюцію теорій управління інвестиційною діяльністю із розвитком національної економіки, визначені критерії ефективності інвестиційної діяльності, обґрунтовано теоретичні засади та розроблено практичні пропозиції щодо удосконалення інвестиційної політики в Україні в контексті інноваційної стратегії розвитку національної економіки.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, серед яких „Дні науки” (м. Запоріжжя, 2004 р.); „Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (м. Донецьк, 2005 р.); „Дні науки” (м. Запоріжжя, 2005 р.); „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2005 р.); „Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м. Київ, 2005 р.); „Наука та інновації – 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); „Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні ” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); „Афес, 2006 – Давос форум” (м. Давос, Швейцарія, 2006 р.); „Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования” (м. Мінськ, Беларусь, 2006 р.); „Фінансування та кредитування аграрного сектора: проблеми та перспективи” (м. Запоріжжя, 2006 р.); „Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність” (м. Мелітополь: 2006 р.); „Дні науки” (м. Запоріжжя, 2006 р.); „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2007 р.); „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації:” (м. Одеса, 2007 р.); „Стратегии развития Украины в глобальной среде” (м. Сімферополь, 2007 р.); „Актуальні проблеми економіки 2007” (м. Київ, 2007 р.); „Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2008 р.); „Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 2008 р.); „Проблеми економіки й управління у промислових регіонах” (м. Запоріжжя, 2008 р.); „Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.); „Збалансований (сталий) місцевий розвиток: теоретичні та практичні аспекти” (м. Київ, 2008 р.); „Інвестиційна складова сталого розвитку регіону” (м. Харків, 2008 р.); „Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 2009 р.); „Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування”(м. Київ, 2009 р.); „Фінансово-бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); „Формування ринкової економіки” (м. Київ, 2009 р.); „Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); „Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку” (м. Київ, 2010 р.); „Перспективи впровадження екологічного оподаткування в Україні” (м. Ірпінь, 2010 р.); „Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби” (м. Одеса, 2010 р.).
Публікація результатів дослідження. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення викладені у 65 друкованих роботах, серед яких: одноосібна монографія, три колективних монографії, 23 статті у наукових фахових виданнях з державного управління, 10 – в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 90,69 обл.-вид. арк., з них 68,7 обл.-вид. арк. належить автору.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 394 сторінок в комп’ютерному наборі. Дисертація містить 20 таблиць, 19 рисунків, 5 додатків. Список використаних джерел включає 398 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми вдосконалення державної інвестиційної політики на національному та галузевому рівнях у контексті економічних трансформацій, глобалізації світової економічної системи та сучасних обмежень інвестиційної активності в національній економіці. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Констатовано, що необхідність розробки базової теорії формування державної інвестиційної політики на національному рівні, наявність якої в її прикладному вираженні на рівні галузей пропонує мінімізацію суб'єктивізму при формуванні національної економічної політики, є на сьогодні одним з основних завдань науки „Державне управління”. Пріоритетним є дослідження розвитку людського потенціалу, що сприятиме новому осмисленню відтворювального процесу і врахуванню технологічного фактора в умовах інноваційно орієнтованої економіки України.
Встановлено, що у XXI столітті в світовій економіці відбуваються значні зміни: змінюється структура і підвищується якість відтворювального багатства, збільшуються темпи накопичення високоінтелектуального людського капіталу, з'являються нові форми його відтворення на основі прискорення інновацій. Головним інструментом цих змін стає нова інвестиційна політика з пріоритетом накопичення людського капіталу. Використовуючи світовий досвід розвитку економіки на порозі XX і XXI століть, в Україні необхідним є здійснення активного переходу на принципово нову стратегію розвитку, в якій повинні бути передбачені вимоги до темпів реалізації економічного зростання на новій технологічній основі та рівня екологічної безпеки.
2. Визначено, що умови трансформації світових економік вимагають змін у державній інвестиційній політиці. Її інструменти еволюційно змінюються на відповідні функції, що притаманні ринковій економіці. Пропонується підхід до аналізу державної інвестиційної політики, що включає норму резервування як відповідної її функції. Він дає змогу включити до аналізу оцінку якості виробничого потенціалу. При цьому у двоконтурній моделі поширення інструментів державної інвестиційної політики на першому рівні виявляються короткострокові ефекти від екзогенних дій на виробничу систему, а на другому – середньо- та довгострокові ефекти проходження інвестиційних процесів та їх вплив на інноваційно-інвестиційний розвиток.
3. Встановлено, що однією з імовірних моделей державної інвестиційної політики є система стимулювання учасників інвестиційного процесу в досягненні найефективніших результатів і показників. Ключова роль у даному процесі повинна відводитися, перш за все, державі й законодавчим органам в забезпеченні сприятливого інвестиційного клімату. Визначено, що поліпшення інвестиційного клімату виконує головну роль у процесі прискорення темпів економічного зростання і скорочення масштабів бідності. Сприятливий інвестиційний клімат здатний збільшити засоби, що є у розпорядженні уряду, на фінансування послуг (зокрема, охорона здоров'я і освіта), які надаються ними, і на надання допомоги соціально незахищеним верствам населення. Система державного регулювання при цьому полягає в удосконаленні правової підсистеми, реалізації цільових програм розвитку кризових регіонів, галузей національної економіки, розвитку соціальної сфери.
4. Доведено, що в сучасній галузі науки „Державне управління” та практиці існує необхідність використання двох альтернативних моделей інвестиційної політики: активізація промислово-інвестиційної політики держави; активізація зусиль держави щодо залучення приватних інвестицій як в експорто орієнтовані, так і в імпортозаміщувані галузі. Уряд повинен розробити адекватні заходи макроекономічної й інституціональної політики, які підтримували б інвестиційну активність фінансово-промислових груп і одночасно нейтралізували б їх тенденції до монетаризації ринків. Для цього визначено прикладний інструментарій прийняття управлінських рішень у контексті розвитку людського потенціалу; забезпечення екологічної безпеки; випереджального розвитку споживчого сектора; селекції інвестиційно-інноваційної стратегії; формування інфраструктурних компонент ресурсо- та енергозбереження.
5. Визначено, що теоретико-методологічні положення розвитку державної інвестиційної політики передбачають перманентність існування в державі інвестиційної політики правового типу, інвестиційний плюралізм у функціонуванні та регулюванні усіх сегментів інвестиційного ринку до впровадження механізмів юридичної відповідальності органів державної влади та посадових осіб за невиконання завдань Державної Програми інвестиційного розвитку країни; пріоритет інноваційного інвестування; синергетику державного та приватного інвестування; протидію корупції; мінімізацію інвестиційних ризиків засобами державної підтримки; системну взаємодію структурно-галузевої, грошово-кредитної, податкової, амортизаційної політик.
6. Встановлено, що для забезпечення інноваційного розвитку реального сектора, який передбачає безперервну розробку, освоєння виробництва і виведення на ринок нових видів продукції, необхідно створити дієві механізми державної інвестиційної політики, що поєднують важелі та регулятори: інвестування технологічних змін, підвищення рівня платоспроможності населення, податкове регулювання інвестиційної діяльності та ефективна амортизаційна політика, ефективні механізми бюджетно-пільгового та грошово-кредитного регулювання інвестиційної діяльності, розширення містоутворюючої бази в монофункціональних містах, розвиток легкої й харчової промисловості, машинобудування при скороченні частки ресурсномістких і екологічно небезпечних виробництв.
7. Проведені дослідження сучасного стану реалізації інвестиційної політики держави на національному рівні свідчить про те, що проблеми, які на даний час найбільш негативно впливають на інвестиційні процеси в Україні та потребують першочергового розв’язання, сконцентровані у сфері діяльності: судової гілки влади; корпоративного управління; земельних відносин; функціонування аграрного ринку; фондового ринку; банківської системи; сфери технічного регулювання; податкової системи, зокрема адміністрування податків, валютного регулювання, звітності і контролю у цій сфері. В Україні спостерігаються значні диспропорції в розподіленні іноземних інвестицій за галузями: найбільш перспективними з цієї точки зору є внутрішня торгівля, харчова промисловість, машинобудування, фінансово-кредитна сфера та страхування.
У зв’язку зі вступом України до СОТ очікується пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих галузях та приріст інвестицій до секторів промисловості. З точки зору впливу інвестиційних процесів на комплексний розвиток регіонів доцільним є забезпечення поступового переливу інвестиційних капіталів з сировинних галузей, які характеризуються відносно меншим терміном отримання ефекту від інвестицій і найбільшим рівнем інвестування на сучасному етапі, до переробних, що забезпечують більш високий рівень доданої вартості й відповідно несуть додаткові ефекти стимулювання економічного розвитку регіонів.
8. Виявлено сучасні обмеження інвестиційної активності окремих галузей національної економіки. На першому етапі ними були низька вартість в Україні робочої сили та відносно низькі ціни на паливо до 2005 р. Наступними обмеженнями є відсутність захисту вітчизняного виробника, нецільове використання коштів державного і місцевих бюджетів, наявність природних монополій, обмеженість фінансових ресурсів, недосконалість вітчизняного законодавства, високий рівень корупції в країні, функціонування тіньової економіки, наявність рейдерства. Внутрішні обмеження складають: понаднормативна зношеність основних засобів; майже повна відсутність державних інвестицій; брак коштів, недоінвестування територіально-галузевої системи робочих місць, нерівномірний територіальний розподіл інвестиційних ресурсів, інвестиційна пасивність значної частки суб’єктів господарювання та населення, масове закриття великих промислових підприємств, вугільних шахт, тваринницьких ферм, великі ризики інвестицій у житлове будівництво.
Виходячи з об'єктивних відмінностей внутрішніх і зовнішніх обмежень, випливає необхідність та доцільність здійснення двох груп інвестиційних проектів. Одна група орієнтована на внутрішні інвестиційні ресурси і на внутрішній ринок. Інша група орієнтована на зовнішній ринок і на істотне додавання до внутрішніх інвестиційних ресурсів зовнішніх інвестиційних ресурсів. Ці дві основоположні групи інвестиційних проектів припускають використання двох різних моделей інвестиційного процесу, схильних певною мірою до державного регулювання.
9. Визначено недостатню ефективність реалізації геоінвестиційної політики України, що вплинуло на зниження інвестицій в інноваційні проекти і наукомісткі галузі. Інвестиційна політика держави має передбачити низку узгоджених заходів, спрямованих на досягнення необхідного рівня інвестиційної діяльності всіх без винятку підприємницьких структур, зокрема: розширити сукупний попит на внутрішньому ринку як запоруку ефективності здійснення інвестиційних проектів; провести амністію некримінальних „тіньових” капіталів; звільнити повністю або значно скоротити податки на прибуток, що реінвестується; запровадити митні пільги та пільги щодо сплати ПДВ на визначений обмежений перелік товарів, які мають суто виробниче призначення або передбачені інвестиційними проектами; сприяти прискореному розвитку малих підприємств; стимулювати розвиток фондового ринку; забезпечити послідовність і прозорість державної стратегії і тактики економічної політики, формування інститутів гласного впливу підприємницьких структур на процес прийняття рішень; скасувати пільги, які стосуються використання засобів нетарифного регулювання внутрішнього ринку; удосконалити систему сертифікації продукції як засобу заохочення іноземних інвесторів.
Серед першочергових заходів бюджетно-податкового регулювання в період економічної кризи мають бути заходи: фіскального стимулювання, спрямовані на розширення внутрішнього попиту шляхом зниження податкового навантаження на суб'єктів господарювання; формування нової системи оподаткування; застосування знижених ставок оподаткування; стимулювання суб’єктів господарювання до самоінвестування, інвестиційного використання коштів прибутку шляхом регресивного оподаткування та інвестиційного податкового кредиту.
10. Розроблено методологічні принципи реалізації цільової функції структурного регулювання економіки у відповідності до положень системного та комплексного підходів: реалізація стратегічної мети державного регулювання економіки України, що полягає у становленні високоефективної, здатної до саморегуляції соціально орієнтованої системи ринкового типу; виконання завдань згідно поточних цілей регулювання структури національної економіки; формування чіткого переліку об’єктів регулювання; визначення структури та пріоритетності методів впливу; підпорядкування основних форм державного регулювання досягненню єдиної мети; односпрямованість їх векторів; врахування інтеграційних чинників розвитку економіки України за умови чіткого визначення національних пріоритетів.
11. Пропонується Державна програма інвестиційного розвитку країни, яка узгоджена із суміжними програмними документами держави і, зокрема, з Державною програмою економічного розвитку. Вона є нормативно-правовим актом спеціального призначення, що містить в собі викладення алгоритму правових та організаційних заходів держави стосовно інвестиційного ринку з метою досягнення бажаних параметрів його функціонування, та визначення кола державних органів, які зобов’язані ці заходи здійснювати та нести юридичну відповідальність за їх результативність. За структурою державна програма інвестиційного розвитку містить економічну, правову, законодавчу та організаційну складові.
В межах державної програми інвестиційного розвитку країни розроблено заходи щодо розвитку секторів національної економіки: промислового, сільськогосподарського комплексів та енергетики, науково-технологічного, людського капіталів та національної системи розселення, гарантування екологічної безпеки у державній інвестиційній політиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агавова А. Перспективи використання внутрішніх джерел інвестицій в Україні / А. Агавова // Підприємство, госп-во і право. – 2003. – № 7. – С. 138 – 140.
2. Адамик Б.П. Співвідношення державного регулювання та ринкового саморегулювання в процесі координації банківської системи / Б.П. Адамик // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУУ. – 2009, вип. 17.2. – С. 184-189.
3. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення / [О. Амоша, В. Антонюк, А. Землянкін, О. Новікова, А. Поручник]. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2007. – 328 с.
4. Александров В. Дослідження трансформації інноваційної системи / Александров В., Стороженко О., Чеботарьов В. – Х.: Основа, 1998. – 60 с.
5. Александрова В. Джерела фінансового забезпечення інноваційної діяльності / В. Александрова // Проблеми науки. – 2004. – № 1. – С. 22-29.
6. Алексеенко М. Сущность и роль сбережений в условиях рыночной економики / М. Алексеенко // Економіка України. – 2000. – № 1. – С. 23-31.
7. Алимов О.М. Механізм збалансованого розвитку промислового потенціалу: Зб.наук.пр. / О.М. Алимов, В.М. Ємченко, В.В. Микитенко, Я.І. Юрик та ін. // НАН України, Об’єднаний ін-т економіки. Редкол.: акад. НАНУ О.М.Алимов (відп.ред.) та ін. – Київ. 2005. – 148 с.
8. Алипов С. Венчурный бизнес в США / С. Алипов // Рынок ценных бумаг. – 1999. – № 18. – С. 22–27.
9. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення / О. Амоша // Економіст. – 2005. – №6. – С. 28-34.
10. Аніловська Г.Я. Державний фактор трансформаційних перетворень в економіках перехідного типу: [монографія] / Аніловська Г.Я. – Л.: ЛКА, 2002. – 324 с.
11. Анісімов В.М. Проблеми застосування рейтингових підходів у комплексній оцінці результатів соціально-економічного розвитку / В.М. Анісімов // Статистична оцінка соціально-економічного розвитку // Статистична оцінка соціально-економічного розвитку: Зб. наук. пр. – Хмельницький: Хмельн. ун-т управління та права, 2009. – С. 172-175.
12. Антология экономической классики. – М.: Эконов, 1993. – Т. 1. – 308 с.
13. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: [монографія] / Л.Л. Антонюк , А.М. Поручник, В.С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
14. Атаманова Ю.Є. Інноваційне право України: проблеми теорії та систематизації / Ю.Є. Атаманова. – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2005. – 128 с.
15. Бажал Ю.М. Економіка інноваційних процесів / Ю.М. Бажал // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. – № 1. – С. 3-17
16. Бажал Ю.М. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / Ю.М. Бажал. – К.: Ін-т екон. прогнозування, 2002. – 320 с.
17. Бажал Ю.М. Теорія технологічних змін / Ю.М. Бажал. – К.: Заповіт, 1996. – 240 с.
18. Базилевич В.Д. Посилення ролі фінансів у трансформаційній економіці / В.Д. Базидевич // Фінанси України: Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України. – 2004. – №5. – С. 5-9.
19. Балабанова Н.В. Суспільство знань та інновацій: шлях до майбутнього України / Н.В. Балабанова. – К.: Арістей, 2005. – 104 с.
20. Балацький О.Ф. Управління інвестиціями / О.Ф. Балацький, О.М. Теліженко, М.О. Соколов. — Суми: Університетська книга, 2004. – 427 с.
21. Бандурка А.А. Иностранные инвестиции в экономике Украины: [монографія] / А.А. Бандурка, А.М. Бандурка, О.В. Носова. – Харьков: Изд-во Нац. Ун-та внут. дел, 2004. – 448 с.
22. Банківська система України: виміри глобальної фінансової кризи. Експертно-аналітична доповідь / [за ред. проф. О.А. Кириченко] – К.: Дорадо-друк, 2009. – 64 с.
23. Барановський О. Проблеми власності та легалізації капіталів і доходів України / О. Барановський, В. Сіденко // Дзеркало тижня. – 2004. – № 8. – С. 4.
24. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. – М.: Academia, 1999. – 787 c.
25. Бём-Баверк О. Критика теории Маркса / О. Бём-Баверк пер. с нем. Р. Осадчук (ред.). – М.: Социум, 2002. – 283 с
26. Бєляєв О.О. Політична економія / О.О. Бєляєв, А.С. Бебело. – К.: КНЕУ, 2001. – 328 с.
27. Бидей А. О понятии и природе правовой политики / А. Бидей // Підприємництво, госп-во і право. – 2006. – № 2. – С. 56-58.
28. Бізнес-середовище України у 2005 році (основні висновки). – Режим доступу: www.leasing.org.ua/ua/publications/general_issues/?pid=513
29. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2000. – 448 с.
30. Бланк І.О. Інвестиційний менеджмент / І.О. Бланк, Н.М. Гуляєва. – К.: Київ. нац. торг.-економ. ун-т, 2003. – 398 с.
31. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. – М.: Дело ЛТД, 1994. – 276 с.
32. Богуш Л.Г. Кластери у сфері послуг України: підходи до дослідження, територіальна організація / Л.Г. Богуш // Статистична оцінка соціально-економічного розвитку: Зб. наук. пр. – Хмельницький: Хмельн. ун-т управління та права, 2009. – С. 29-33.
33. Бондар В. Сучасний стан і розвиток інвестиційного процесу в Україні / В. Бондар // Вісн. Нац. банку України. – 1997. – № 12. – С. 8.
34. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. Изд. 2-е перераб. и доп. / А.Б. Борисов. – М.: Книжный мир, 2006. – 860 с.
35. Будзяк О.С. Інноваційний шлях розвитку сільгосппідприємств / О.С. Будзяк, В.М. Будзяк // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – № 15. – С. 22-25.
36. Буркинський Б.В. Інноваційна стратегія у соціально-економічному розвитку регіону / Б.В. Буркинський.– О.: ІПРЕЕД НАН України, 2007. – 140 с.
37. Бутко М.П. Регіональні особливості економічної трансформації в перехідній економіці: [монографія] / М.П. Бутко. – К.: Знання України, 2005. – 476 с.
38. Варналій З.С. Регіональна інноваційна політика України: проблеми та стратегічні пріоритети / З. Варналій // Економіст. – 2007. - №9. – С.36-39.
39. Варналій З.С. Проблеми та шляхи забезпечення економічної безпеки України / З.С. Варналій // Економіка і управління . – 2000. – №1. - С.18-29.
40. Варналій З.С. Регіони України: проблеми і пріоритети соціально-економічного розвитку: [монографія] / З.С. Варналій.– К.: Знання України, 2005. – 498 с.
41. Василик О.Д. Удосконалення податкової системи України / О.Д. Василик, К.В. Павлюк // Фінанси України. – 2006. – №10. – С. 34-43.
42. Васильєва Н.К. Економіко-математичне моделювання інноваційного розвитку аграрного сектору / Н.К. Васильєва. – Дніпропетровськ: ВАТ „Видавництво „Зоря”, 2006. – 252 с.
43. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен.– М.: Прогресс, 1984. – 367с.
44. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии / Е.Н. Ведута. – М.: Деловая книга, 1998. – 211 c.
45. Вінник О.М. Інвестиційне право / О.М. Вінник. – К.: Юрид. думка, 2005. – 568 с.
46. Власкин Г.А. Промышленная политика в условиях перехода к инновационной экономике: опыт стран Центральной и Восточной Европы и СНГ / Г.А. Власкин, Е.Б. Ленчук. – М.: Наука, 2006. – 246с.
47. Власюк Н. Амортизационная политика спотыкается о налоги / Н. Власюк // Инвест. газ. – 2005. – 4 окт. – С. 6-7.
48. Вознесенская Н.Н. Россия в мировом процессе движения капиталов / Н.Н. Вознесенская // Предпринимательское право в XXI веке: преемственность и развитие. – М., 2002. – 108-134 с.
49. Волошин Д.О. Інституційні чинники інноваційного розвитку / Д.О. Волошин // Науково-технічна інформація. – 2004. – № 4. – С.13-16.
50. Гаврилюк О. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / О. Гаврилюк // Фінанси України. – 2008. – №3. – С. 79–93.
51. Гайдай Т.В. Вплив сучасної інституціональної теорії на розвиток економічної науки / Т.В. Гайдай // Економічна теорія. – 2004. – № 2. – С. 92-107.
52. Гайдуцкий А. Миграционный капитал в Украине: скрытая реальность / А. Гайдуцкий // Зеркало недели. – 2007. – №15. – 21 апр. – С.8.
53. Гайдуцький А. Методологічні аспекти інвестиційної привабливості економіки / А. Гайдуцкий // Регіональна економіка. – 2004. – №4. – С. 81–86.
54. Гальчинський А.С. Глобальні трансформації: Концептуальні альтернативи: Методологічні аспекти / А.С. Гальчинський. – К.: Либідь, 2006. – 310 с.
55. Геворкян А.Ю. Застосування кластерного аналізу в дослідженні конкурентних переваг підприємств машинобудівної галузі / А.Ю. Геворкян // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Вип. 216: Том 1. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2006. – С. 122-132.
56. Геєць В.М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку: [монографія] / В.М. Геєць, А.А. Гриценко та ін. – К.: Фенікс, 2003. – 1008 с.
57. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. – Харків, Константа, 2006. – 272 с.
58. Гитман Л.Дж. Основы инвестирования [Текст]: пер. с англ. / Л.Дж. Гитман, М.Д. Джонк. – М. : Дело, 1997. – 991 с.
59. Глобальний звіт про конкурентоспроможність 2009–2010 [Електроний ресурс]. – Режим доступу: www.get.weforum.org
60. Голубцова О.А. Взаємодія перехідних економік зі світовими ринками капіталу в умовах фінансової глобалізації / О.А. Голубцова // Науковий збірник “Стратегія економічного розвитку України”. Вип. 1(8). – К.; КНЕУ, 2008. – С. 368-378.
61. Гончаров А.Б. Інвестування / А.Б. Гончаров. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. – 228с.
62. Господарський кодекс України: господарський процесуальний кодекс України: офіційні тексти / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 304 с.
63. Грабаров А. Роль инвестиционных фондов в современной кредитной системе / А. Грабаров // Рынок ценных бумаг. – 2008. – № 14. – С. 12–16.
64. Гранатуров В.М. Ризики підприємницької діяльності: проблеми аналізу / В.М. Гранатуров, О.Б. Шевчук. – К.: Зв'язок, 2000. – 152 с.
65. Гриценко А. Наука и искусство институционального строительства / А. Гриценко // Інституційна архітектоніка та механізми економічного розвитку: Матеріали наукового симпозіуму. – Х.: ХНУ, 2005. – С. 20-31.
66. Грищенко А. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики / А. Грищенко, Т. Кричевські // Вісник Національного банку України. – 2008. – № 7. – С.15.
67. Груба Г.І. Розвиток інноваційної діяльності в Україні: теорія, методологія, стратегія державної політики: [монографія] / Г.І. Груба. – К.: ТОВ „ДКС центр”. , 2009. – 364 с.
68. Губайдулина Ф. Прямые иностранные инвестиции, деятельность ТНК и глобализация / Ф. Губайдулина // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2003. – № 2. – С. 42-47.
69. Гущин В.В. Инвестиционное право / В.В. Гущин, А.А. Овчинников. – М. : Эксмо, 2006. – 688 с.
70. Гэлбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество / Дж.К. Гэлбрейт пер. с англ. – М.: Прогресс, 1969. – 480 с.
71. Данилишин Б.М. Безпека регіонів України і стратегія її гарантування: [монографія] / Б.М. Данилишин, А.В. Степаненко, О.М. Ральчук та ін. – У 2-х т. – Т.1: Природно-техногенна (екологічна) безпека. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – К.: Наукова думка, 2008. – 392 с.
72. Данилишин Б.М. Інноваційна складова в стратегічному потенціалі продуктивних сил України / Б.М. Данилишин, В.І. Чижова // Сб. материалов Международной научно-практической конференции „Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”. – К.: СПД Цудзинович Т.И. 2008. – С.99-106.
73. Данілов О.Д. Структура інвестицій, інновацій та випуску промислової продукції в Україні / О.Д. Данілов, А.М. Вдовиченко // Фінанси України. – 2008. – № 5. – С. 115-119.
74. Дацій Н.В. Державна інвестиційна політика на національному та галузевому рівнях: теорія, методологія, практика: [монографія] / Н.В. Дацій. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2010. – 328 с.
75. Дацій Н.В. Інвестиційно-інноваційний розвиток промисловості: [монографія] / В.Г. Горник, Н.В. Дацій. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 200 с.
76. Дацій Н.В. Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів: [монографія] / Б.М. Данилишин, М.Х. Корецький, Н.В. Дацій. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – 204 с.
77. Дацій Н.В. Соціальні засади інвестування національної економіки: [монографія] / Н.В. Дацій, С.О. Корецька. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2007. – 328 с.
78. Дацій Н.В. Економічний зміст інвестицій в умовах розвитку ринкових відносин / Н.В. Дацій // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2004. – № 1. – С. 44-47.
79. Дацій Н.В. Державна політика розвитку інвестиційної діяльності в машинобудуванні / Н.В. Дацій // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління „Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств”, т.V, вип. 42, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2004. – С. 112-121
80. Дацій Н.В. Методологія формування інвестиційних ресурсів у промисловості / Н.В. Дацій // Теорія та практика державного управління. – Вип. 3(12). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. – С. 88-96.
81. Дацій Н.В. Методичний підхід до оцінки ефективності інвестицій / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2005. – № 21 (102). – С. 29-32.
82. Дацій Н.В. Державне регулювання інвестиційного ринку в Україні / Н.В. Дацій // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2004. – № 4. – С. 296-301.
83. Дацій Н.В. Управління інвестиційною сферою регіону / Н.В. Дацій // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. – 2005. – № 1 (31). – С. 101-107.
84. Дацій Н.В. Методичний підхід до оцінки соціальної ефективності інвестицій / Н.В. Дацій // Економіка та держава. – 2005. – № 10. – С. 22-25.
85. Дацій Н.В. Державне регулювання залучення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування інвестицій / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – № 21. – С. 11-14.
86. Дацій Н.В. Створення ефективної інфраструктури управління інвестиційною діяльністю / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – № 22. – С. 13-16.
87. Дацій Н.В. Ризики у сфері іноземного інвестування та методи управління ними на підприємствах машинобудування / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – № 14. – С. 4-6.
88. Дацій Н.В. Інструментарій інвестиційної підтримки інноваційної діяльності підприємств / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – № 15. – С. 4-5.
89. Дацій Н.В. Залучення інвестицій як засіб розвитку виробничого потенціалу промисловості / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – № 19. – С. 2-4.
90. Дацій Н.В. Розвиток іноземного інвестування в економіці / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №20. – С.9-11.
91. Дацій Н.В. Принципи формування та нарощення виробничого потенціалу регіону / Н.В. Дацій // Економіка та держава. – 2009. – №11 . – С.101-103.
92. Дацій Н.В. Механізм реалізації інвестиційної безпеки як системи взаємодії з іншими явищами та процесами / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №10. – С.3-5.
93. Дацій Н.В. Механізм функціонування інституту спільного інвестування в державі / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №14. – С.6-8.
94. Дацій Н.В. Шляхи інвестиційного процесу в державній інвестиційній політиці [Електронний ресурс] / Н.В. Дацій Н.В // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – №7. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
95. Дацій Н.В. Стратегії розвитку інвестиційної політики держави / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №15 – С. 8-11.
96. Дацій Н.В. Інвестиційна політика як фактор гарантування економічної безпеки [Електронний ресурс] / Н.В. Дацій Н.В // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – №8. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
97. Дацій Н.В. Механізми залучення іноземних інвестицій в Україні [Електронний ресурс] / Н.В. Дацій Н.В // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – №9. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
98. Дацій Н.В. Державне регулювання інвестиційної діяльності галузевого рівня / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №16 – С. 3–5.
99. Дацій Н.В. Форми та напрями державної інвестиційної політики розвитку інвестиційної діяльності в галузях національної економіки / Н.В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 17– С. 79-82.
100. Дацій Н.В. Роль держави у підвищенні інвестиційної привабливості галузей національної економіки / Н.В. Дацій // Економіка та держава. – 2010. – № 8. – С. 103-105.
101. Даций Н.В. Инвестиционный процесс как объективно необходимое условие развития экономики страны / Н.В. Дацій // Современный научный вестник. Серия: Экономика. – 2006. – № 1 (2). – С. 24-30.
102. Даций Н.В. Методические аспекты осуществления инвестиционной деятельности в регионах / Н.В. Дацій // Современный научный вестник. Серия: Экономика. – 2006. – № 2 (3). – С. 82-87.
103. Дацій Н.В. Довгострокові джерела фінансування інвестиційної діяльності / Н.В. Дацій // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2004. – № 1. – С. 107-111.
104. Дацій Н.В. Регулювання інвестиційного середовища в Україні / Н.В. Дацій // Бізнес – навігатор. Серія: Економіка і підприємництво. – 2004. – № 5. – С. 90-95
105. Дацій Н.В. Розвиток фінансового ринку в Україні / Н.В. Дацій // Науковий збірник Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України. – Випуск 1 (30). – К.: НДФІ, 2005. – С. 77-84.
106. Дацій Н.В. Формування ефективних напрямів інвестиційної діяльності в машинобудівному комплексі регіону / Н.В. Дацій // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління „Маркетингова і логістична технологія управління”, т. VI, вип.. 54, серія „Економіка”. – Донецьк, ДонДУУ, 2005. – С. 99-110.
107. Дацій Н.В. Фінансові ресурси як основне джерело інвестицій / Н.В. Дацій // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 5. – С. 97-100.
108. Дацій Н.В. Ефективність інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві / Н.В. Дацій // Агросвіт. – 2007. – № 21. – С. 14-16.
109. Дацій Н.В. Економічний зміст інноваційної діяльності в сільському господарстві / Н.В. Дацій // АгроСвіт. – 2008. – № 18. – С. 10-13.
110. Дацій Н.В. Глобалізація інвестиційних процесів як унікальна можливість сталого розвитку країни [Електронний ресурс] / Н.В. Дацій // Ефективна економіка. – 2010. – №4. – Режим доступу до журналу: http: // www.еconomy.nayka.com.ua
111. Дворцин М.Д. Технодинамика: Основы теории формирования и развития технологических систем / М.Д. Дворцин, В.Н. Юсим. – М.: Международный фонд истории науки, „Дикси”, 1993. – 156 с.
112. Делягин М. Информационная революция, глобализация и кризис мировой экономики / М. Делягин – www.rubricon.ru
113. Денисон Э. Исследование различий в темпах экономического роста / Э. Денисон. – М.: Прогресс, 1991. – 187с.
114. Денисюк В. Розвиток інноваційних територіальних структур як важливої складової Української інноваційної системи / В. Денисюк // Економічний часопис. – 2003. – № 7-8. – С. 43.
115. Державне регулювання економіки / 2-ге вид., випр. і допов. – К. : Знання, 2004. – 262 с.
116. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]: http: // ukrstat.gov.ua
117. Джон К. Гелбрейт. Экономические теории и цели общества / Джон К. Гелбрейт. – М.: Прогресс, 1979. – С. 36.
118. Для стабільного розвитку бізнесу необхідні регуляторні реформи: звіт Групи Світового Банку. – // http://www.vlasnasprava.info/ua/dozvil/news.
119. Доланд Э.Дж. Макроекономіка / Э.Дж. Доланд, Д. Линдсей. – М.: Литера плюс, 1994. – 400 с.
120. Друкер П. Посткапиталистическое общество. Новая постиндустриальная волна на Западе / П. Друкер.– М.: Academia, 1999. – 412 c.
121. Егоров Ю.Л. Исследование систем управления / Ю.Л. Егоров. – М., 1997. – 248 с.
122. Економіка знань та її перспективи для України: Наукова доповідь / В.М. Геєць, В.П. Александрова, Ю.М. Бажал. – К.: НАН України, Ін-т економ. прогнозування, 2005. – 168 с.
123. Економіка і організація інноваційної діяльності / [О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан]. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 960 с.
124. Єлейко Я.І. Інвестиції, ризик, прогноз / Я.І. Єлейко, О.І. Єлейко, К.Є. Раєвський. – Львів: Львівський банківський інститут Національного банку України, 2000. – 255 с.
125. Єфетова К.Ф. Інноваційний шлях розвитку вітчизняної промисловості / К.Ф. Єфетова, Н.В. Тарасова // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – №14. – С. 3-10.
126. Єщенко П.С. Нова модель держави / П.С. Єщенко, Б.Є. Кваснюк, О.А. Бірюков. – Слов’янськ: Печатный двор, 2002. – 142 с.
127. Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія і практика / Я. Жаліло. – К.: 2003. – Режим доступу: www.niss.gov.ua /book/jalilo_mon/index.htm
128. Жаліло Я.А. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська. – К.: НІСД, 2005. – 388с.
129. Жорнокуй Ю.М. Инвестиционное право / Ю.М. Жорнокуй. – Х. : Прометей-Прес, 2005. – 224 с.
130. Завгородня М.Ю. Рента як джерело інноваційного розвитку в оборонній промисловості / М.Ю. Завгородня // Проблеми науки. – 2008. – №3. – С. 29-35.
131. Загоруйко Ю. Украина конкурентоспособная / Ю. Загоруйко // Зеркало недели. – № 38 (617) 7 – 13 октября 2006. – www.zn.ua/1000/1030/54723
132. Задыхайло Д.В. Инвестиционное право Украины: [сб. норм.-правовых актов с коммент.] / Вступ. статья Д. В. Задыхайло – Х. : Эспада, 2002. – 752 с.
133. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” // Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во,1991.- №29. – (Бібліотека офіційних видань).
134. Закон України „Про захист іноземних інвестицій на Україні”// Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во,1991. – №46. – (Бібліотека офіційних видань).
135. Закон України „Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. // Верховна Рада України.- Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во,1992.- №50. – (Бібліотека офіційних видань).
136. Закон України „Про режим іноземного інвестування”// Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во,1996.- №19. – (Бібліотека офіційних видань).
137. Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” // Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во,2003. – №13. – (Бібліотека офіційних видань).
138. Закон України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” // Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во,2004. – №19. – (Бібліотека офіційних видань).
139. Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від15.03.2001р. № 693-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 21. – Ст.103.
140. Закон України „Про авторське право і суміжні права” від 20.05.93 № 3792-XII // Закони України: [у 21 т.]. Т.6. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 337-354.
141. Закон України „Про боротьбу з корупцією” вiд 05.10.1995 № 356/95-ВР // Закони України: [у 21 т.]. Т.9. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 209-215.
142. Закон України „Про власність” від 25.08.91 № 1434-XII // Закони України: [у 21 т.]. Т.1. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 173-188.
143. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” від 11.05.04 № 1702/IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004. – №32.– ст. 393. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
144. Закон України „Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукомістких технологій” від 9.04.04 № 1676/IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004. – № 32. – ст. 384. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
145. Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91 № 1560-ХІІ. // Закони України: [у 21 т.]. Т.2. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 173-181.
146. Закон України „Про інноваційну діяльність” від 04.07.02 № 40/IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 36. – ст. 266. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
147. Закон України „Про науково-технічну інформацію” від 25.06.93 № 3322-XII // Закони України: [у 21 т.]. Т.5. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 191-200.
148. Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13.12.91 № 1977-ХІІ // Закони України: [у 21 т.]. Т. 2. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 441-454.
149. Закон України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_10_20/T091646.html#.
150. Закон України „Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності” від 01.12.98 № 284-ХІV // Закони України: [у 21 т.]. Т.16. – К.: Інститут законодавства, 1999. – С. 97-116.
151. Закон України „Про особливості в оподаткуванні інноваційної діяльності” від 26.12.02 № 380/IV Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 10-11. – ст. 86. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
152. Закон України „Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні” від 16.01.03 № 433/IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 13. – ст. 93. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
153. Звіт Світового Банку: Ведення бізнесу 2010 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/news/2009-10-11/
154. Зельдіна О. Спеціальний режим господарювання на територіальному та галузевому рівнях / О. Зельдіна // Право України. – 2000. – № 7. – С. 25-28.
155. Зінченко О.П. Стан розвитку організаційних форм венчурного підприємництва і його інфраструктури в країнах світу та в Україні / О.П. Зінченко, В.П. Ільчук. – К.: НДІСЕП, 2004. – 80 с.
156. Иванова Н.И. Национальные инновационные системы / Н.И. Иванова. – М.: Наука,