Вареник Олександр Сергійович Правове регулювання порядку припинення трудового договору за законодавством України : Вареник Александр Сергеевич Правовое регулирование порядка прекращения трудового договора по законодательству Украины Varenik Aleksandr Sergeyevich Pravovoye regulirovaniye poryadka prekrashcheniya trudovogo dogovora po zakonodatel'stvu Ukrainy

Короткий опис

Вареник Олександр Сергійович, аспірант кафе­дри трудового права та права соціального забезпе­чення Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Правове регулювання порядку припинення трудового договору за законодавством України» (12.00.05 - трудове право; право соціально­го забезпечення). Спецрада Д 26.001.46 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікована наукова праця на правах рукопису
ВАРЕНИК ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
Прим. №___
УДК 349.22
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ ПРИПИНЕННЯ
ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення
(081 – Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________________________ О.С. Вареник
Науковий керівник –
Вавженчук Сергій Ярославович,
доктор юридичних наук, професор
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП................................................................................................................... 12
РОЗДІЛ 1 ПРОЦЕДУРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ ЩОДО
ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ
УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ............................................ 20
1.1 Поняття, підстави та визначення порядку (процедури) припинення
трудового договору за законодавством України.................................................. 20
1.2 Процедурні норми та правовідносини у сфері припинення трудового
договору.................................................................................................................. 45
1.3 Порядок застосування цивільно-правових норм до регулювання
процедури припинення трудових правовідносин ................................................ 76
Висновки до розділу 1.......................................................................................... 98
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ ТА
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПРИПИНЕННЯ
ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ЗА УГОДОЮ СТОРІН, ІНІЦІАТИВОЮ
ПРАЦІВНИКА ТА ЗА ОБСТАВИНАМИ, ЯКІ НЕ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД
ВОЛІ СТОРІН ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ.................................................... 100
2.1 Порядок та процедура припинення трудового договору за угодою
сторін .................................................................................................................... 100
2.2 Порядок та процедура припинення трудового договору за угодою за
ініціативою працівника........................................................................................ 110
2.3 Порядок та процедура припинення трудового договору за
обставинами, які не залежать від волі сторін ..................................................... 122
2.4 Теоретичні та практичні проблеми припинення окремих видів
трудових договорів за волею сторін та за обставинами, які не залежать від
волі сторін............................................................................................................. 148
Висновки до розділу 2........................................................................................ 166
11
РОЗДІЛ 3 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ ТА
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПРИПИНЕННЯ
ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ РОБОТОДАВЦЯ ................... 169
3.1 Порядок та процедура припинення трудового договору за підставами,
не пов’язаними із виною працівника .................................................................. 169
3.2 Порядок та процедура припинення трудового договору у зв’язку з
винними діями працівника .................................................................................. 188
3.3 Обмеження зловживання права роботодавця на розірвання трудового
договору................................................................................................................ 205
Висновки до розділу 3........................................................................................ 210
ВИСНОВКИ........................................................................................................ 213
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 218
ДОДАТКИ ........................................................................................................... 246
12
ВСТУП
На сьогодні Україна, обравши для себе шлях утвердження правової,
демократичної, соціальної держави та інтеграції у цивілізований європейський і
світовий простір, вирішує безліч важливих питань. Серед них ключовими
завданнями є неухильне дотримання конституційних гарантій щодо здійснення
громадянами права на працю, гарантування рівних можливостей у виборі та
здійсненні трудової діяльності, закріплене нормами законодавства.
Трудове законодавство виступає одним з головних досягнень розвитку
правової культури в сучасному світі. Виникнення і розвиток правових норм у
трудовій та соціальних сферах не тільки дозволило багатьом державам уникнути
серйозних соціальних потрясінь, але і сприяло суттєвому підвищенню якості життя
і соціальної захищеності основної маси населення. У цих умовах дослідження
трудового договору - найважливішого інституту трудового права - набуває
особливої важливості у зв'язку з тим, що, з одного боку, необхідне підвищення
ефективності централізованого регулювання трудових відносин, яке закріплює
певний рівень гарантій для працівників, а з іншого – розширення договірної сфери
та судового захисту трудових прав, свобод і забезпечення реалізації законних
інтересів різних суб'єктів трудового права. Саме тому, питання реалізації трудових
прав і законних інтересів працівників завжди були в центрі уваги держави і
суспільства, оскільки ці права і інтереси носять соціальний характер,
правовідносини в цій сфері передбачають особливі соціальні зв'язки, які вимагають
комплексного регулювання.
На сучасному етапі реформування трудового законодавства трудовий
договір, як складне та багатогранне явище, неминуче породжує безліч протиріч в
правозастосовчій практиці, вимагає належної уваги і осмислення багатьох
правових категорій. У зв'язку з істотними зміни в економічній сфері суспільства
проблеми трудового договору актуалізувалися, особливо гострою стає проблема
правового забезпечення балансу інтересів сторін трудового договору, принцип
свободи трудового договору стає універсальним принципом трудового права.
13
З урахуванням зазначеного, питання правового регулювання порядку
припинення трудового договору - найбільш дискусійні в теорії трудового права
та практиці застосування законодавства. Це пов'язано, перш за все, з тим, що їх
вирішення містить у собі не лише правові та соціальні аспекти,а й економічні,
культурні, психологічні та інші, а також врахування інтересів як працівників так
і роботодавців. Саме тому поглиблене вивчення правового регулювання порядку
припинення трудового договору потрібне для більш повного втілення в життя
прав і законних інтересів сторін трудових правовідносин.
Дослідження різних аспектів трудового договору як правового явища та
інституту є необхідною складовою для впровадження і закріплення у
нормативно-правовій базі держави та локальних нормативних актах положень
щодо регулювання видів відносин, які виникають при застосуванні найманої
праці.
Проблемам деяких аспектів припинення трудового договору присвячено
праці вітчизняних і зарубіжних учених, таких як В.М. Андріїв, Е.В. Бабенко,
Н.Б. Болотіна, С.Я. Вавженчук, В.С. Венедиктов, С.В. Венедиктов, С.М. Глазько,
Ю.М. Гришина, К.М. Гусов, А.К. Довгань, Т.А. Занфірова, І.В. Зуб,
В.В. Жернаков, М.І. Іншин, І.А. Іоннікова, Ю.В. Ісаєв, Т.М. Кириченко,
Є.В. Краснов, І.В. Лагутіна, Л.І.Лазор, С.С. Лукаш, К.Ю. Мельник,
Н.О. Мельничук, О.Т. Панасюк, С.М. Прилипко, Л.Ю. Прогонюк,
П.Д. Пилипенко, Б.А. Римар, Л.М. Русаль, В.Г. Ротань, С.В. Селезень,
О.А. Ситницька, С.О. Сільченко, Я.В. Сімутіна, Ю.С. Тихонович, О.В. Тищенко,
Н.М. Хуторян, Ф.А. Цесарський, Г.І. Чанишева, С.М. Черноус, В.І Щербина,
О.С. Щукін, О.М. Ярошенко та інші. Однак необхідне сучасне ґрунтовне
дослідження правового регулювання порядку припинення трудового
договору як явища права, його теоретичної розробки і виведення поняття та
ознак відповідно до реалій сьогодення у сфері правового регулювання
відносин найманої праці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана на кафедрі трудового права та права соціального
14
забезпечення юридичного факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка в рамках бюджетних тем: «Доктрина права в правовій
системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№ 11БФ042-01), яка
досліджувалася на юридичному факультеті Київського національного
університету імені Тараса Шевченка з 01 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р. і
«Теорія та практика адаптації законодавства України до законодавства ЄС»
(№ 16БФ042-01), яка досліджується на юридичному факультеті Київського
національного університету імені Тараса Шевченка з 01 січня 2016 р. по
31 грудня 2020 р.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
теоретико-правовий аналіз правового регулювання порядку припинення
трудового договору за законодавством України, розкриття проблематики
сучасного правового регулювання порядку припинення трудового договору, а
також пошуку шляхів його вдосконалення.
Для досягнення поставленої мети у дисертації необхідно,
насамперед,виконати наступні задачі:
– сформулювати авторське визначення поняття припинення трудового
договору;
– визначити та дослідити підстави припинення трудового договору за
законодавством України;
– з’ясувати порядок (процедуру) припинення трудового договору за
законодавством України;
– визначити процедурні норми та правовідносини у сфері припинення
трудового договору;
– окреслити порядок застосування цивільно-правових норм до
регулювання процедури припинення трудових правовідносин;
– визначити характерні ознаки порядку та процедури припинення
трудового договору за угодою сторін, за обставинами, які не залежать від волі
сторін та за ініціативою працівника;
15
– виявити та здійснити аналіз теоретичних та практичних проблем
припинення окремих видів трудових договорів за волею сторін та за
обставинами, які не залежать від волі сторін;
– визначити характерні ознаки порядку та процедури припинення
трудового договору за підставами, не пов’язаними із виною працівника та у
зв’язку з винними діями працівника;
– встановити й охарактеризувати обмеження права роботодавця на
розірвання трудового договору;
– виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення
законодавства України про працю, що регулює порядок припинення трудового
договору;
– запропонувати шляхи запозичення позитивного досвіду правового
регулювання порядку припинення трудового договору країн Європейського
Союзу в Україну.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, пов’язані з
регулюванням порядку припинення трудового договору.
Предметом дослідження є правове регулювання порядку припинення
трудового договору за законодавством України.
Методи дослідження. Наукове дослідження побудовано на застосуванні
загального системно-структурного методу, основні елементи якого забезпечили
високий ефект побудови моделей розв’язання поставлених задач. В основі
системи методології наукового аналізу правового регулювання порядку
припинення трудового договору за законодавством України лежать наступні
методи: 1) діалектичний метод – дав змогу досліджувати внутрішню сутність
речей в процесі їх розвитку, а також внутрішніх та зовнішніх суперечностей.
Зокрема за його допомогою проаналізовано поняття, підстави та визначення
порядку (процедури) припинення трудового договору за законодавством
України, процедурні норми та правовідносини у сфері припинення трудового
договору (підрозділи 1.1,1.2); 2) системний метод – дозволив здійснити повне та
об’єктивне дослідження відповідного конкретно окресленого предмета, зокрема
16
вивчити правовий механізм правового регулювання порядку припинення
трудового договору за законодавством України (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.4, 3.1,
3.2); 3) історичний метод – забезпечив аналіз становлення та розвитку поняття,
підстав припинення трудового договору (підрозділ 1.1); 4) метод класифікації
став у нагоді при виділенні й характеристиці (підрозділ 1.2); 5) логічні методи і
прийоми: дедукція, індукція, аналогія, аналіз, синтез – використовуються
впродовж здійснення усього наукового аналізу. У науковому дослідженні
застосовувалися й інші методи пізнання. Наприклад, оперування логікосемантичним методом дозволило поглибити понятійний апарат в означеній
сфері, зокрема визначено такі поняття: «припинення трудового договору»,
«припинення трудового договору за угодою сторін», «процедура» (підрозділи
1.1,2.1). Застосування формально-логічного методу та методу моделювання
дозволило виділити проблеми у сфері правового регулювання порядку
припинення трудового договору та сформулювати конкретні пропозиції щодо
вдосконалення національного законодавства в окресленій сфері (підрозділи 1.3,
2.1-2.4, 3.2).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є
першою спробою комплексно, з використанням сучасних методів пізнання та з
урахуванням новітніх досягнень науки трудового права дослідити правове
регулювання порядку припинення трудового договору за законодавством
України. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано основні
авторські положення, які виносяться на захист і містять елементи наукової
новизни. Основними з них є такі:
вперше:
– виокремлено і проаналізовано процедурні норми та правовідносини у
сфері припинення трудового договору, які можна визначити як норми, що
впорядковують та забезпечують процес реалізації матеріальних норм трудового
законодавства, а також прав працівників, роботодавців та інших учасників
трудових правовідносин спрямованих на припинення трудового договору, за
допомогою різних засобів і способів, що закріплені законом, або встановлені
17
сторонами самостійно. Вони регулюють відносини, які визначають порядок
виникнення і реалізації правовідносин, пов’язаних з припиненням трудового
договору. Класифікація процедурно-правових норм визначається відповідними
особливостями тих матеріально-правових норм, які вони обслуговують.
Встановлено, що найбільш істотний вплив на розподіл юридичних норм
здійснюють такі фактори: функції права, спеціалізація права, способи правового
регулювання та індивідуальне регулювання суспільних відносин. За цими
підставами, процедурні норми трудового права у сфері припинення трудового
договору класифіковано на регулятивні, охоронні і спеціалізовані.
– запропоновано, враховуючи науково-технічний прогрес та виникнення
нових засобів комунікації, законодавчо закріпити можливість подання заяви
працівником про бажання розірвати трудовий договір та її відкликання шляхом
застосування технічних засобів (телефонна комунікація, факсимільний зв'язок,
електронна пошта, електронна фото-пошта і т.д.), а також законодавчо закріпити
умову про обов’язковість відкликання такої заяви у разі відмови працівника від
припинення трудового договору до закінчення строку попередження та її форму.
удосконалено:
– позицію, що кожна із підстав припинення трудового договору передбачає
застосування визначеного законодавством порядку (процедури) припинення
трудових правовідносин. В зазначених межах, висловлено, що процедура – це
офіційно встановлений порядок виконання певної діяльності, тобто поняття
«порядок» входить до змісту поняття «процедура»;
– висновок про те, що у зв’язку із складною системою процедурних
правовідносин із припинення трудового договору у них не може бути єдиної
підстави виникнення таких правовідносин. Кожним із правовідносин властиві
свої життєві обставини, які виступають юридичними фактами, з якими правові
норми, пов’язують їх виникнення.
дістали подальшого розвитку:
– підходи щодо припинення трудового договору як родового поняття, що
включає всі випадки його припинення незалежно від умов і підстав припинення
18
та відповідно, видового поняття – терміну «розірвання трудового договору»,
який означає припинення трудового договору за одностороннім волевиявленням
працівника, роботодавця або на вимогу третіх осіб, які не є стороною трудового
договору;
– пропозиції щодо забезпечення гнучкості та динамічності регулювання
трудових правовідносин в контексті необхідності розроблення порядку
субсидіарного застосування цивільно-правових норм для регулювання трудових
відносин. Субсидіарне застосування норм цивільного права не повинно бути
засобом подолання прогалин в трудовому праві, різновидом аналогії, а повинно
розглядатися як метод логічного доповнення (продовження, тлумачення,
розшифрування) існуючих норм трудового законодавства;
– теоретичні напрацювання щодо того, що існування особливостей
правового регулювання припинення окремих видів трудових договорів пов’язано
із необхідністю закріплення особливих умов правового регулювання праці
окремих категорій осіб, а також окремих видів трудових договорів;
– аргументи на користь того, законодавець у багатьох випадках не надає
належного практичного значення підставам припинення (розірвання) трудового
договору. У зв’язку з цим, деякі підстави розірвання трудового договору
(пов’язані із винними діями працівника) при виконанні певних видів робіт
повинні негативно впливати на просування по службі, майбутнє
працевлаштування на іншу роботу, можливість отримання додаткових пільг та
гарантій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для подальших загальних і спеціальних
наукових досліджень теоретичних та практичних проблем правового
регулювання трудового договору в умовах імплементації норм трудового права
України;
– у правотворчості – при перегляді та вдосконаленні положень чинного
Кодексу законів про працю, доопрацюванні проекту Трудового кодексу України;
19
– у правозастосовній діяльності – результати дослідження сприятимуть
удосконаленню практики застосування норм чинного законодавства щодо
правового регулювання порядку припинення трудового договору;
– у навчальному процесі – тези, положення, висновки, пропозиції, зроблені
в дисертації, можуть бути використані в ході наукових конференцій та диспутів,
під час вивчення таких наукових дисциплін як «Трудове право», «Право
соціального забезпечення» у вищих юридичних закладах освіти, при підготовці
лекційних та семінарських занять, у науково-дослідній роботі студентів, слухачів
та курсантів, при розробці методичних рекомендацій, в процесі підготовки
робочих програм та планів, підручників, навчальної та прикладної літератури.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в
цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки доповідалися
дисертантом на засіданнях кафедри трудового права та права соціального
забезпечення Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а
також були оприлюднені на всеукраїнських та міжнародних конференціях:
Теорія і практика розвитку правових інститутів (м. Київ, 10-11 березня 2016 р.);
Проблеми теорії права і практики правореалізації на шляху України до ЄС (м.
Київ, 25-26 лютого 2016 р.); Актуальні проблеми сучасного правознавства (м.
Київ, 28-29 січня 2016 р.).
Публікації. Основні результати дисертації, висновки та пропозиції
знайшли відображення у чотирьох статтях, опублікованих у наукових фахових
виданнях України, двох статтях – у наукових виданнях інших держав, а також у
трьох тезах доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації на основі комплексного дослідження наведено теоретичне
узагальнення й нове вирішення наукового завдання, щоб з урахуванням
теоретичних напрацювань вітчизняних і зарубіжних вчених, аналізу
національних і міжнародних нормативних документів у сфері праці, вивчення
відповідної правозастосовної практики встановити особливості правового
регулювання порядку припинення трудового договору за законодавством
України, виявити проблеми та запропонувати дієвий механізм його подальшого
розвитку, а також, як наслідок, підготувати практичні рекомендації і пропозиції з
удосконалення в цій сфері. У результаті дослідження сформульовано такі
висновки:
1. Підстави припинення трудового договору містяться як у Кодексі законів
про працю України, так і в інших нормативно-правових актах спеціального
характеру. Відповідно, видовим поняттям, стосовно терміну «припинення
трудового договору», є термін «розірвання трудового договору», який означає
припинення трудового договору за одностороннім волевиявленням працівника,
роботодавця або на вимогу третіх осіб, які не є стороною трудового договору.
2. Кожна із підстав припинення трудового договору передбачає
застосування визначеного законодавством порядку (процедури) припинення
трудових правовідносин. Процедура – це офіційно встановлений порядок
виконання певної діяльності. Тобто, поняття «порядок» входить до змісту
поняття «процедура».
3. Процедурні норми з припинення трудового договору можна визначити
як норми, які впорядковують, забезпечують процес реалізації матеріальних норм
трудового права, а також прав працівників, роботодавців та інших учасників
трудових правовідносин в сфері припинення трудового договору, за допомогою
різних засобів і способів.
4. Одним із основних правил застосування цивільного законодавства за
аналогією до трудових відносин є несуперечність застосовуваного правила
214
природі трудових відносин, тим особливостям, які характеризують їх як предмет
трудового права, які стали підставами для виокремлення трудового права у
самостійну галузь.
5. Припинення трудового договору за угодою сторін – це встановлена
законом підстава для розірвання будь-якого виду трудового договору, що
застосовується після досягнення згоди сторін про припинення трудового
правовідношення шляхом взаємної домовленості працівника та роботодавця
щодо порядку та строків розірвання трудового договору із застосуванням
загальноприйнятої процедури звільнення. Таким чином, припинення трудового
договору за угодою сторін дозволяє: 1) розірвати будь-який трудовий договір; 2)
розірвати трудовий договір у будь-який час за домовленістю сторін; 3) розірвати
трудовий договір без дотримання особливих правил, умов та вимог, в тому числі
і визначених законодавством.
6. При здійсненні розірвання трудового договору за ініціативою працівника
слід дотримуватися як спеціальних норм, які встановлюють порядок саме
звільнення за власним бажанням, а також необхідно враховувати всі загальні
законодавчі вимоги, які стосуються припинення трудових правовідносин за будьякою підставою.
7. У зв’язку з відсутністю особливих гарантій для роботодавця при
достроковому розірванні строкового трудового договору за ініціативою
працівника пропонується внести зміни до проекту Трудового кодексу, а саме:
статті 83 і сформулювати її наступним чином: «Розірвання трудового договору за
ініціативою працівника допускається лише за наявності попередження
роботодавця за два місяці, шляхом подання письмової заяви, що підлягає
обов’язковій реєстрації. У разі неможливості продовжувати роботу у зв’язку із
наявністю поважних причин (хвороба або інвалідність працівника, які
перешкоджають виконанню трудового договору; неможливість проживання у
даній місцевості або заборона виконувати певні види робіт, що підтверджене
медичним висновком; порушення власником або уповноваженим ним органом
законодавства про працю або умов трудового договору; необхідність догляду за
215
хворим членом сім’ї, що підтверджено медичним висновком, а також з інших
поважних причин, що документально підтверджені), роботодавець повинен
розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник».
8. На відміну від Проекту Трудового кодексу, чинний Кодекс законів про
працю України не містить підстав припинення трудового договору, які не
залежать від волі сторін в якості самостійної норми. Вони регулюються різними
нормами чинного законодавства України, а деякі взагалі ним не передбачені. На
підставі проведеного дослідження пропонується систематизувати вказані
підстави таким чином: призов або вступ працівника на військову службу,
направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ч.1 ст. 36 КЗпП
України); набрання законної сили вироку суду, яким працівника засуджено (крім
випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення
волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної
роботи (п. 7 ст. 36 КЗпП України); звільнення внаслідок скасування допуску до
державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов’язків
вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП України); звільнення у
зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу
(п. 6 ст. 40 КЗпП України); розірвання трудового договору з керівником на
вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового
представника) (ст. 45 КЗпП України); розірвання трудового договору з
неповнолітнім на вимогу його батьків або інших уповноважених осіб та органів
(ст. 199 КЗпП України); смерть працівника або роботодавця - фізичної особи, а
також оголошення судом працівника або роботодавця - фізичної особи померлим
або визнання безвісно відсутнім; настання надзвичайних ситуацій, що
перешкоджають продовженню трудових відносин.
9. У зв’язку з тим, що чинне трудове законодавство у багатьох випадках не
надає належного практичного значення підставам припинення (розірвання)
трудового договору, вважаємо, що деякі підстави розірвання трудового договору
(пов’язані із винними діями працівника) при виконанні певних видів робіт,
повинні впливати на просування по службі, майбутнє працевлаштування на іншу
216
роботу, можливість отримання додаткових пільг та гарантій тощо. Трудова
книжка не повинна бути формальним документом, який не має ніякого
практичного значення, вона повинна відображати трудову та професійну
діяльність працівника, вказувати на його професійні, моральні та, можливо, деякі
особисті ділові якості.
10. Оскільки законодавством встановлені обмеження стосовно іноземців
для зайняття певних посад, які продиктовані вимогами держави стосовно захисту
національних інтересів, то трудовий договір з іноземцем можна розірвати, якщо
будуть виявлені порушення законодавства у відповідній сфері. У зв’язку з цим,
Кодекс законів про працю України, а саме ІІІ главу пропонуємо доповнити
такими підставами розірвання трудового договору з іноземцем або особою без
громадянства: 1) у випадку відсутності, анулювання або дострокового закінчення
строку дії дозволу на працевлаштування іноземця або особи без громадянства в
Україні; 2) у випадку виявлення невідповідності працівника-іноземця або особи
без громадянства вимогам законів, що пов’язана із відсутністю громадянства
України.
11. До найбільш типових і можливих проявів зловживання сторонами
трудового договору своїми правами при розірванні трудового договору з
ініціативи роботодавця можна віднести такі: звільнення з ініціативи роботодавця,
які пов’язані не з роботою, а з особистістю працівника (часті хвороби працівника
або його дітей, відсутність на роботі через необхідність догляду за
непрацездатними членами сім’ї, активну участь в діяльності профспілкової
організації, у зв’язку з вагітністю та ін.); відмова виборного органу первинної
профспілкової організації в погодженні звільнення працівника з ініціативи
роботодавця у випадках, не пов’язаних з профспілковою діяльністю працівника і
який зумовлений тільки суб’єктивними обставинами; відмова від врахування
тяжкості вчиненого проступку і обставин, за яких він був вчинений при
звільненні працівника з ініціативи роботодавця або звільнення працівника без
з’ясування причин його довготривалої відсутності з метою полегшення
процедури припинення трудових відносин; неотримання працівником трудової
217
книжки при звільненні з метою максимального збільшення компенсації у вигляді
відшкодування заробітку за нібито перешкоджання роботодавцем
працевлаштування на нове місце роботи шляхом несвоєчасної видачі
працівникові трудової книжки.