СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ІПКЛУВАННЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ПОТОПАХІНА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 349.3 : 364.4 058.862

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ІПКЛУВАННЯ

Спеціальність 12.00.05 трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник -

доктор юридичних наук,

професор Чанишева Г.І.

Одеса 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

РОЗДІЛ І. Загальна характеристика системи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 13

1.1. Міжнародні стандарти захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 13

1.2 Становлення і розвиток законодавства про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 24

1.3 Поняття та види соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 48

Висновки до розділу 1. 67

Розділ ІІ. Правове забезпечення окремих видів соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 71

2.1. Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 71

2.2. Соціальні послуги закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 97

2.3. Медичне обслуговування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 131

Висновки до розділу ІІ 141

Розділ ІІІ. Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, при реалізації права на працю та права на освіту. 145

3.1. Додаткові гарантії права на працю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 145

3.2. Гарантії та пільги для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сфері освіти. 157

Висновки до розділу 3. 176

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 179

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 183

ВСТУП

Актуальність теми. Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом. Ратифікувавши Конвенцію ООН про права дитини, Україна взяла на себе зобов’язання, що складаються з чотирьох основних принципів: першочерговість інтересів дитини; забезпечення повноцінного життя; залучення до життя спільноти; відсутність дискримінації.

В усіх країнах світу існує така категорія населення, яка потребує особливої уваги, - це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. В нашій країні складне соціально-економічне становище значної кількості населення, послаблення виховної функції сім’ї загострили проблеми дитячої бездоглядності й безпритульності. В умовах девальвації моральних цінностей, різкого зниження життєвого рівня населення збільшується кількість бездоглядних, безпритульних дітей.

У нових соціально-економічних умовах проблеми захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не тільки не втратили своєї актуальності, а й набули особливої гостроти. Понад 80 тис. сімей з різних причин не виконують виховні функції щодо власних дітей Зберігається тенденція до зростання кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Нині в Україні понад 115 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. На профілактичному обліку служб у справах дітей перебуває майже 150 тис. дітей, які бродяжать та жебракують. Щорічно в притулках перебуває від 25 до 30 тис. дітей.

Майже 20 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, потребують влаштування. В Україні лише кожна десята дитина, яка перебуває під опікою держави, дійсно не має рідних. Інші так звані «соціальні сироти», яких дедалі стає більше. Виправити становище покликані заходи Державної програми подолання дитячої безпритульності і безоглядності на 2006-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року з метою соціального-правового захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Завдання Державної програми спрямоване на захист прав дітей і насамперед полягає у збереженні для дитини сімейних умов життя.

З метою посилення уваги суспільства до проблем дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, захисту їх прав і законних інтересів, створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї Указом Президента від 11 грудня 2007 року 2008 рік оголошено в Україні Роком підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. В Указі Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей» від 5 травня 2008 року визначені основні напрямки державної політики у сфері охорони дитинства, захисту прав та законних інтересів дітей, у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують особливої уваги з боку держави.

Згідно із ст.52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Правовою основою реалізації цього конституційного положення є національне законодавство про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що регулює відносини із надання матеріальної, соціальної та правової допомоги зазначеній категорії дітей та осіб з їх числа.

Окремі питання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, досліджують у своїх наукових працях такі вчені і фахівці, як В.В.Андріїв, Н.Б.Болотіна, В.Я.Бурак, Л.С.Волинець, К.В.Добромислов, М.Л.Захаров, О.І.Карпенко, В.Г.Кобелєва, Н.Ю.Максимова, О.Є.Мачульська, В.Ю.Москалюк, А.М.Нечаєва, Д.А.Ніконов, І.В.Пєша, П.Д.Пилипенко, Н.Т.Поліс, С.М.Прилипко, С.М.Синчук, І.М.Сирота, Б.І.Сташків, О.В.Стремоухов, Є.Г.Тучкова та ін. Втім, до цього часу у вітчизняній науці права соціального забезпечення відсутні спеціальні комплексні дослідження теоретичних та прикладних питань правового забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувалися у межах виконання планів науково-дослідної роботи кафедри трудового права та права соціального забезпечення «Правове забезпечення праці та соціального захисту населення в умовах становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні» на 2001-2005 роки і «Правове регулювання трудових відносин і відносин у сфері соціального захисту в умовах ринкової економіки та його ефективність» на 2006-2010 роки, які є складовими планів науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної правової держави» на 2001-2005 роки (державний реєстраційний номер 0101U001195) і «Традицій та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006-2010 роки (державний реєстраційний номер 0106U004970).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теорії права соціального забезпечення про соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та внесення теоретично обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення його правового забезпечення.

Для досягнення зазначеної мети в дослідженні ставляться такі завдання:

- доповнити та удосконалити понятійно-категоріальний апарат права соціального забезпечення;

- дослідити становлення і розвиток законодавства про соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та еволюцію системи соціального захисту цієї категорії дітей та осіб з їх числа;

- визначити місце правових норм про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у системі права соціального забезпечення;

- виділити форми і види соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- проаналізувати функції та повноваження органів, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- дослідити правові аспекти матеріального забезпечення і медичного обслуговування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- розглянути види та порядок надання соціальних послуг закладами для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

- охарактеризувати права та гарантії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сфері освіти і праці;

- сформулювати теоретично обґрунтовані конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання правового забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є низка загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, вибір яких обумовлений особливостями його об’єкту, предмету, мети і завдань. За допомогою діалектичного методу розглянуто поставлені автором проблеми соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в їх розвитку та взаємозв’язку. Застосування історико-правового методу дозволило проаналізувати еволюцію системи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, її правове забезпечення та обґрунтувати необхідність подальшого наукового дослідження цієї проблеми. Соціологічний метод використовувався при анкетуванні 75 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою виявлення актуальних проблем їх соціальної та психологічної адаптації. Формально-логічний та системний методи відіграли значну роль у визначенні загальних ознак та специфічних рис окремих видів соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Порівняльно-правовий метод дозволив зіставити схожі об’єкти пізнання при аналізі національного законодавства, міжнародних правових актів та законодавства зарубіжних країн.

Основні положення та висновки дисертації базуються на аналізі міжнародних актів про права людини, чинного законодавства України та законодавства зарубіжних країн, практики їх застосування, досягнень загальної теорії права, права соціального забезпечення, трудового права, інших галузей системи права України, матеріалах судової практики, діяльності органів прокуратури, служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній науці права соціального забезпечення комплексним дослідженням системи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У межах здійсненого дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:

вперше:

- визначено поняття «діти, які знаходяться у складній життєвій ситуації», «соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «матеріальне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «медичне обслуговування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «соціальна адаптація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «соціальна реабілітація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;

- проаналізовано становлення і розвиток законодавства про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено його етапи та особливості кожного з них;

- виділено характерні ознаки і види соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- здійснено класифікацію видів соціального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- досліджено функції та повноваження органів, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- охарактеризовано систему заходів соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- досліджено правові аспекти матеріального забезпечення, медичного обслуговування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- охарактеризовано гарантії та пільги дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сфері праці й освіти та обґрунтовано необхідність встановлення додаткових гарантій права на працю та права на освіту зазначеної категорії дітей та осіб з їх числа;

удосконалено:

- визначення понять «дитина-сирота», «дитина, позбавлена батьківського піклування», «статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування», «державні соціальні стандарти для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа»;

- обґрунтовано висновок про необхідність структуризації та зміни назви Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;

дістало подальшого розвитку:

- охарактеризовано зміст найважливіших положень міжнародних актів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- досліджено форми влаштування та утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- розкрито сутність соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як додаткового соціального захисту;

- проаналізовано положення актів чинного законодавства про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сформульовано теоретично обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо удосконалення їхнього змісту з урахуванням міжнародних стандартів.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Положення, висновки і рекомендації, сформульовані в роботі, є обґрунтованими і достовірними. Основні положення та висновки дисертації базуються на аналізі міжнародних актів про права людини, чинного законодавства України та законодавства деяких зарубіжних країн, практики їх застосування, досягнень загальної теорії права, права соціального забезпечення, трудового права, інших галузей системи права України, матеріалах судової практики, діяльності органів прокуратури, служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У Висновках викладаються найбільш важливі теоретичні положення дисертаційного дослідження, формулюються пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей-позбавлених батьківського піклування, основними з яких є:

1. Соціальний захист дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є системою гарантованих державою економічних, юридичних, фінансових та організаційних заходів щодо повного державного забезпечення відповідно до державних соціальних стандартів і отримання передбачених законодавством пільг для задоволення їх життєво необхідних потреб і створення умов для нормальної життєдіяльності.

2. Правове забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється за допомогою норм різних галузей права права соціального забезпечення, трудового, цивільного, житлового, сімейного, медичного права та інших галузей. Основний масив норм належить до права соціального забезпечення, у системі якого зазначені норми утворюють самостійний правовий інститут з відповідною назвою.

3. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є додатковим соціальним захистом, сутність якого полягає у встановленні на законодавчому рівні додаткових заходів соціального захисту з боку держави (на додаток до загальних умов захисту дітей) цієї категорії дітей та осіб з їх числа, у встановленні додаткових гарантій та наданні додаткових пільг щодо працевлаштування, набуття освіти, медичного обслуговування, забезпечення житлом, а також отримання непрямих соціальних послуг.

4. Соціальний захист зазначеної категорії осіб відбувається у таких формах як державне забезпечення та надання соціальних послуг за рахунок державного бюджету і соціальна допомога та соціальна підтримка за рахунок державного і місцевого бюджетів.

Видами соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є грошова соціальна допомога; натуральна соціальна допомога; пільги у сфері працевлаштування, забезпечення житлом, освіти та охорони здоров’я; соціальне обслуговування; медична допомога.

5. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, тісно пов’язаний з соціальними стандартами певними нормативами, які визначають рівень певних соціальних благ і встановлюють державні гарантії їх забезпечення. У дисертації пропонується визначити «державні соціальна стандарти для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» як законодавчо встановлені нормативи мінімальних розмірів матеріальних та інших благ, що забезпечують кожній дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, необхідний для неї достатній рівень життя і умови для нормальної життєдіяльності.

6. Доцільно об’єднати норми про призначення і виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в окремому розділі Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в який включити норми про право на допомогу, підстави її призначення, розмір і строки виплати. В єдиному підзаконному акті слід чітко передбачити порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Доцільність цього пояснюється також тим, що з 1 січня 2009 року всі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, отримуватимуть належну їм державну соціальну допомогу незалежно від форм виховання.

7. В Законі України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» необхідно передбачити механізм працевлаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, а також встановити обов’язок роботодавця працевлаштувати зазначену категорію дітей у межах встановленої квоти робочих місць. Пропонується закріпити у ст.23 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» обов’язок роботодавця працевлаштувати дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на заброньовані робочі місця за направленням державної служби зайнятості та про прийняте рішення у триденний термін повідомити центр зайнятості.

У чинному законодавстві необхідно встановити конкретні міри відповідальності органів праці та соціальної політики і керівника закладу, де перебувала дитина, за невиконання обов’язку працевлаштувати вихованців закладів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

8. З метою забезпечення більш широкого доступу до освіти, зокрема вищої, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, Міністерству освіти і науки України при формуванні держзамовлення на наступний навчальний рік слід враховувати особливий статус таких дітей.

9. Необхідно забезпечити повне внесення і своєчасне поновлення інформації в Єдиному електронному банку даних дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і громадян, які бажають взяти їх на виховання, що дозволить реалізувати за умови належного фінансування заходи соціального захисту, передбачені законодавством.

10. Для посилення соціального і правового захисту дітей-сиріт потрібно удосконалити і прискореними темпами впроваджувати різні форми соціального діалогу, залучати підприємства, організації різних форм власності до матеріальної підтримки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, які знаходяться у складних життєвих обставинах, а також стимулювати їх роботу із зазначеною категорією осіб шляхом надання певних пільг та компенсацій.

11. Необхідно сформувати цілісну та ефективну державну систему захисту дитинства. У цей час проблемами дитинства займаються дев’ять міністерств. Враховуючи міжнародний досвід, для посилення механізму захисту прав дітей, у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, потрібно заснувати в Україні інститут Уповноваженого з прав дитини і покласти на останнього функції із координації роботи органів соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Міжнародна практика демонструє різні форми функціонування такого органу як Уповноважений орган у сфері захисту прав дітей, який ефективно діє у 25 країнах Європи, в тому числі й у країнах СНД. У деяких державах це дитячий омбудсмен, в інших Уповноважений Президента з прав дитини. У деяких країнах (наприклад, Киргизькій Республіці) один із заступників Уповноваженого з прав людини призначений з прав дитини, його статус визначено на законодавчому рівні. 22 вересня 2007 року Комітет ООН рекомендував Україні запровадити інститут обмудсмена з прав дитини або спеціальний підрозділ.

12. Аналіз правозастосовчої практики свідчить про необхідність удосконалення законодавства про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Основні причини неефективності окремих правових норм відсутність механізму реалізації, декларативність, невідповідність бюджетним параметрам. У дисертації сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законів України «Про зайнятість населення», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», інших законів і підзаконних нормативно-правових актів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР: Учебник. М., 1974.

Андріїв В.В. Особливості призначення соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування //Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Вип.37. Одеса: Юридична література, 2008. С.94-101.

Астоянц М.С. Дети-сироты: анализ жизненных практик в условиях интернатного учреждения //Социологические исследования. 2006. - №3. С.54-63.

Бабцева А.Ф., Бойченко Т.Е., Холодок Л.Г., Арутюнян К.А. Состояние здоровья детей и подростков, оставшихся без попечения родителей //Материалы ІХ съезда педиатров России «Детское здравоохранение России: стратегия развития». М., 2001. С.56-57.

Бездомні діти чекають на соціальних батьків //Урядовий кур’єр. 2 вересня 2008 року.

Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України: Навчальний посібник. Вид.3-те, доп. та переробл. К.: Атіка, 2006. 380 с.

Биковський В.Т., Яременко О.О., Волинець Л.С., Комарова Н.М. Методичні рекомендації щодо удосконалення утримання і виховання дітей у дитячих інтернатних закладах на принципах, що базуються на Конвенції ООН про права дитини. К.: Студцентр, 1998. 187 с.

Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: Навч. посіб. К.: Знання, 2005. 615 с.

Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. К.: Знання, 2005. 391 с.

Борисова Н.Е. Правовое положение несовершеннолетних в Российской Федерации. 2-е изд. М.: Издательство РГСУ, 2006.

Бреева Е.Б. Социальное сиротство. Опыт социологического обследования //Социологические исследования. 2004. - №4. С.44-51.

Bueren G. The international law on the rights of the child. The Hague: Nijholf, 1998. 435 р.

Бурякова Т.Г. Гуманистическая воспитательная система детского дома. Тула: Издательство Тул. обл. Института развития и образования, 2003.

В інтересах дітей //Урядовий кур’єр. 31 травня 2006 року.

Варывдин В.А., Клеменович И.П. Управление системой социальной защиты детства /Учебное пособие для студентов ВУЗов. - М., 2004. - С. 39

Волинець Л. Про тих, кого знаходять у капусті //Віче. 2008. - №1. С.22-25.

Волков Д.В., Погорелова Г.М. Проблемы социального сиротства в современной России //Социальное и пенсионное право. 2007. - №1.- С.14-17.

Волкова С. Дітям-сиротам - нашу опіку //Вісник прокуратури. 2003. - №7. - С.95.

Волкова С. Захист прав дітей першочерговий обов’язок прокурора //Вісник прокуратури. 2006. - №10. С.73-77.

Всеобщая декларация прав человека от 10 декабря 1948 г. //Права человека. Международная защита прав и свобод человека: Сб. международных договоров. М.: Юрид. лит., 1990.

Галаур С. Робочі місця для сиріт //Урядовий кур’єр. 27 лютого 2008 року.

Гардецький О. Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування //Вісник прокуратури. 2006. - №1. С.12-17.

ГлухареваВ.Г. История развития института установления усыновления (удочерения)//История государства и права. - 2001. - №1. - С. 38.

Головченко В. Правові засади виховання та захисту прав дитини //Право України. 2008. - №5. С.88-91.

«Гроші ходять за дитиною» //Урядовий кур’єр. 9 лютого 2008 року. - №26.

«Гроші ходять за дитиною» //Урядовий кур’єр. 9 квітня 2008 року. - №66.

Декларация о социальных и правовых принципах, касающихся защиты и благополучия детей, особенно при передаче детей на воспитание и их усыновлении на национальном и международном уровнях: Принята резолюцией 41/95 Генеральной Ассамблеи ООН от 3 декабря 1986 г. //Международные акты о правах человека: Сборник документов /Сост. д.ю.н., проф. В.А. Карташкин, д.ю.н., проф. Е.А. Лукашева. М.: издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА ИНФРА . М), 2002. С.278-282.

Деревня, где всегда тепло //Социальная защита. 2002. - №3. С.32-35.

Державна програма відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року: Затв. постановою Кабінету Міністрів України до 16 січня 2003 р. №33 //Офіційний вісник України. 2003. - №3. Ст.81.

Державна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. №623 //Офіційний вісник України. 2006. - №20. Ст.1443.

Деякі питання стипендіального забезпечення: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 р. №165 //Урядовий кур’єр. 9 квітня 2008 року.

Деякі питання надання одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року №146 //Урядовий кур’єр. 13 березня 2008 року №47.

Деякі питання надання роботодавцям дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. №223 //Урядовий кур’єр. 4 квітня 2008 року.

Dillon S. Making Legal Regimes for Intercountry Adoption Reflect Human Rights Principles: Transformation the United Nations Convention on the Rights of the Child with the Hague Convention on Intercountry Adoption //Boston University Law Jounal. 2003. Vol. 21, issue 2. Р. 179-257.

«Євроремонт» у сфері дитинства //Соціальний захист. 2007. - №10. С.32.

Загальне положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. №1226 //

Захаров М.Л., Тучкова Э.Г. Право социального обеспечения России: Учебник. 3-е изд. М., 2004.

Захист прав дітей //Урядовий кур’єр. 18 листопада 2006 року.

Заходи щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків: Затв. Указом Президента України від 17 жовтня 1997 року №1153/97 //Урядовий кур’єр. 6 листопада 1997 року.

Зезина М.Р. Социальная защита детей-сирот в послевоенные годы (1945-1955) //Вопросы истории. 1999. - №1. С.127-136.

Зубарева О. Законодательство об обеспечении прав детей //Законность. 2005. - №6.

Європейська соціальна хартія (переглянута) (Страсбург, 3 травня 1996 року) //Законодавство України про працю: Збірник нормативно-правових актів. Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. С.20-48.

Житловий кодекс Української РСР від 30 червня 1983 року №5465-10 //Відомості Верховної Ради України. - 1984. - №28. - Ст. 574.

Інноваційні підходи до проблем соціального сирітства //Соціальний захист. 2008. - №1. С.43.

Калашникова Н.П. Некоторые аспекты реешния проблем сирот в Казахстане //Вопросы ювенальной юстиции. 2006. - №1. С.40-43.

Карпенко О.І. Правові засади утримання та виховання дітей-сиріт та дітей,