ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН З НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ :

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

РОЗДІЛ 1
ЄДНІСТЬ І ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ НОРМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
У РЕГУЛЮВАННІ ПРАЦІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
1.1. Науково-педагогічна праця як різновид трудової діяльності. . . . . . 11
1.2. Єдність та диференціація норм трудового права . . . . . . . . . . . . . . . . 20
1.2.1. Галузева диференціація правового регулювання праці науково-педагогічних працівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН З НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
2.1. Загальна характеристика умов та підстав виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками . . . . . . . . . .60
2.2. Історія розвитку законодавства про конкурсний підбір кадрів . . . . 80
2.3. Теоретичні засади конкурсного порядку заміщення посад . . . . . . . 95
2.4. Порядок проведення конкурсу на заміщення посад науково-педагогічних працівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 163

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення правової держави нерозривно пов’язане з підвищенням рівня освіти, бо освіта є таким соціальним інститутом, через який проходить кожна людина, набуваючи при цьому рис особистості, фахівця і громадянина.
В сучасних умовах освіта виступає як потенційно могутній фактор соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку суспільства. Кардинальні зміни положення людини у системі “людина – техніка”, об’єктивна і постійно зростаюча необхідність формування нових людських якостей надзвичайно посилили роль освіти у розвитку суспільства. Освіта як ніколи раніше необхідна не для якихось часткових покращань в житті суспільства, а для корінних змін у психологічних і моральних якостях людей, без чого неможливий суспільний прогрес.
Раніше система освіти готувала висококваліфікованих фахівців для всіх сфер життєдіяльності суспільства. Але зараз освіта в Україні нерідко виявляється невідповідною запитам особистості і суспільства світовим стандартам, має місце знецінення престижу освіти. Але ж будь-яка держава без високого рівня освіти – суспільство без майбутнього.
Ви¬зна¬ю¬чи осві¬ту прі¬о¬ри¬те¬т¬ною сфе¬рою ба¬га¬то¬гран¬но¬го роз¬ви¬т¬ку су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва, на¬ша дер¬жа¬ва від¬во¬дить ва¬ж¬ли¬ву роль ді¬я¬ль¬но¬с¬ті ви¬щих навчальних закладів, бо од¬ні¬єю з її най¬ва¬ж¬ли¬ві¬ших со¬ці¬аль¬но-еко¬но¬мі¬ч-них фун¬к¬цій є під¬го¬тов¬ка ква¬лі¬фі¬ко¬ва¬них ка¬д¬рів для всіх галузей народного господарства [89].
В свою чергу, ефективність діяльності закладів освіти вимірюється, передусім, рівнем знань і пов’язаних з ними умінь і навичок її випускників, їх вмінням застосовувати отримані знання на практиці.
Тому підготовка фахівців світового рівня значною мірою залежить від того, які науково-педагогічні кадри мають вищі навчальні заклади.
У трудовому праві існує цілий комплекс норм, які регулюють трудові відносини науково-педагогічних працівників, що характеризуються значними специфічними особливостями порівняно з загальними нормами трудового законодавства, а також нормами, які діють у інших галузях права. Між тим питання прийняття на роботу науково-педагогічних працівників відносяться до числа недостатньо досліджених у науці трудового права.
Важливе місце, яке займає вища освіта в Україні й все зростаюче її значення, наявність суттєвих особливостей у нормах трудового права у частині правового регулювання прийняття на роботу науково-педагогічних працівників, а також недостатнє їх теоретичне дослідження послужило підставою для розробки даної теми дисертації.
Праця науково-педагогічних працівників, в основному, регулюється загальними нормами трудового законодавства, які в науковій літературі достатньо досліджені. Разом з тим особливий характер праці вказаної категорії працівників визначає існування ряду спеціальних норм, які регулюють їх працю, зокрема прийняття їх на роботу. Дослідженню саме цього кола норм та практики їх застосування приділяється значна увага в даній роботі.
Вихідним моментом для дослідження вказаних норм є розгляд загальної проблеми єдності та диференціації у трудовому праві, розкриття об’єктивно існуючої галузевої диференціації й у тому числі необхідної наявності спеціальних норм, які регулюють працю науково-педагогічних працівників. Тому у першому розділі розглядаються питання про види диференціації у трудовому праві, причому особлива увага приділяється галузевій диференціації, а другий розділ присвячений дослідженню специфічних норм про прийняття на роботу науково-педагогічних працівників.
До питань вивчення конкурсного підбору кадрів була звернута увага багатьох вчених-юристів. Автор опирається на дослідження Абрамової О.А., Войленка Є.І., Гейхмана В.Л., Гончарової Г.С., Лазор Л.І., Лєбіна Б.Д., Лівшиця Р.З., Александрова М.Г., Пашерстника А.Ю., Петренка Л.Ф., Рассудовського В.А., Смирнова В.М., Смирнова О.В., Ципкіна Г.А. та ін.
Су¬ку¬п¬ність вка¬за¬них ро¬біт яв¬ляє со¬бою до¬б¬ро¬т¬не за¬га¬ль¬не на¬у¬ко-ве під¬ґру¬н¬тя для спе¬ці¬а¬ль¬но¬го до¬слі¬джен¬ня особливостей виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками, які до цьо¬го ча¬су в су¬час¬ній на¬у¬ці тру¬до¬во¬го пра¬ва Укра¬ї¬ни ще не були пред-ме¬том окре¬мо¬го на¬у¬ко¬во¬го до¬слі¬джен¬ня.
Під¬го¬то¬в¬ка про¬е¬к¬ту но¬во¬го Тру¬до¬во¬го ко¬де¬к¬су Укра¬ї¬ни, не¬об¬хід-ність вдо¬с¬ко¬на¬лен¬ня чин¬них но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів і усу¬нен¬ня не¬до-лі¬ків у прак¬ти¬ці прийняття на роботу науково-педагогічних працівників потребують ком¬пле¬к¬с¬но¬го на¬у¬ко¬во¬го до¬слі¬джен¬ня ви¬ще¬за¬зна¬че¬них про-блем, що й обу¬мо¬ви¬ло ви¬бір те¬ми ди¬се¬р¬та¬ції.
Сту¬пінь на¬у¬ко¬вої роз¬ро¬б¬ле¬но¬с¬ті про¬бле¬ми. До¬слі¬джен¬ню особливостей регулювання праці науково-педагогічних працівників при-ді¬ля¬ла¬ся певна ува¬га в ра¬дян¬сь¬кій та су¬час¬ній укра¬ї¬н¬сь¬кій пра¬во¬вій на¬у-ці. По¬нят¬тя цьо¬го ін¬сти¬ту¬ту, під¬ста¬ви та умо¬ви виникнення трудових правовідносин роз¬гля¬да¬ли¬ся в мо¬но¬гра¬фі¬ч¬них до¬слі¬джен¬нях, на¬у¬ко¬вих до¬по¬ві¬дях, те¬зах, стат¬тях, на¬вча¬ль¬них по¬сі¬б¬ни¬ках, під¬ру¬ч¬ни¬ках і ди¬се¬р-та¬ці¬ях. Зна¬ч¬ний вне¬сок у до¬слі¬джен¬ня за¬зна¬че¬них пи¬тань на¬ле¬жить О.¬А. Аб¬ра¬мо¬вій, М.Й. Ба¬ру, Є.І. Войленку, Г.С. Гончаровій, Л.І. Лазор, П.Д. Пилипенку В.І. Про¬ко¬пе¬н¬ку, О.¬І. Про¬цев¬сь¬ко¬му, В.М. Смирнову та ін.
Ва¬ж¬ли¬ві пи¬тан¬ня те¬о¬рії правовідносин бу¬ли пред¬ме¬том ува¬ги пред¬ста¬в¬ни¬ків за¬га¬ль¬ної те¬о¬рії пра¬ва: С.С. Але¬к¬сє¬є¬ва, С.М. Бра¬ту¬ся, В.М. Го¬р¬ше¬ньо¬ва, О.С. Йо¬ф¬фе, О.¬Е. Лей¬с¬та, О.Ф. Ска¬кун, М.Х. Фа¬ру¬к-ши¬на, Р.О. Ха¬л¬фі¬ної та ін.
Зв’я¬зок ро¬бо¬ти з на¬у¬ко¬ви¬ми про¬гра¬ма¬ми, пла¬на¬ми, те¬ма¬ми. Те¬ма¬ти¬ка до¬слі¬джен¬ня по¬в’я¬за¬на з пріо¬ри¬те¬т¬ни¬ми на¬пря¬ма¬ми роз¬ви¬т¬ку на¬у¬ки і тех¬ні¬ки на пе¬рі¬од до 2006 ро¬ку, вста¬но¬в¬ле¬ни¬ми За¬ко¬ном Укра¬ї¬ни “Про пріо¬ри¬те¬т¬ні на¬пря¬ми роз¬ви¬т¬ку на¬у¬ки і тех¬ні¬ки” від 11.07.2001 р. Ди¬се¬р¬та¬ція ви¬ко¬на¬на від¬по¬ві¬д¬но до пла¬нів на¬у¬ко¬вих до¬слі¬джень ка¬фе¬д¬ри ци¬ві¬ль¬ного і трудового права Ха¬р¬ків¬сь¬ко¬го дер¬жа¬в¬но¬го пе¬да¬го¬гі¬ч¬но¬го уні¬вер¬си¬те¬ту ім. Г.С. Ско¬во¬ро¬ди в ра¬м¬ках дер¬жа¬в¬ної на¬у¬ко¬вої про¬гра¬ми “Пра¬во¬ві за¬са¬ди роз¬бу¬до¬ви дер¬жа¬в¬но¬с¬ті”, за¬твер¬дже¬ної по¬ста¬но¬вою Ка-бі¬не¬ту Мі¬ні¬с¬т¬рів Укра¬ї¬ни від 24.12.2001 р. № 1716 “Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002–2006 роки”.
Ме¬та і за¬вдан¬ня до¬слі¬джен¬ня. Ме¬та ди¬се¬р¬та¬цій¬ного дослідження полягає у ком¬пле¬к¬с¬ному до¬слі¬джен¬ні й науковому аналізі про¬блемних питань виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками, особливостей правового становища громадян під час проходження конкурсного відбору, а та¬кож ви¬ро¬б¬лен¬ня на цій ос¬но¬ві те-о¬ре¬ти¬ч¬них за¬сад, спрямованих на розвиток теорії трудового права та у розробці конкретних обґрунтованих прак¬ти¬ч¬них ре¬ко¬ме¬н¬да¬цій що¬до усунення колізій і прогалин у законодавстві з досліджуваних питань, удо¬ско¬на¬лен¬ня тру¬до¬во¬го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва й пра¬во¬за¬сто¬со¬в¬чої прак¬ти¬ки.
Ви¬хо¬дя¬чи з по¬ста¬в¬ле¬ної ме¬ти, у процесі дослідження ав¬то¬ром ставилися на¬сту¬п¬ні за¬вдан¬ня:
– дослідити питання єдності й диференціації норм трудового права, особливо галузевої диференціації, оскільки вона є об’єктивною основою до розуміння особливостей регулювання праці науково-педагогічних працівників закладів освіти;
– проаналізувати особливості виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками;
– окре¬с¬ли¬ти но¬ві під¬хо¬ди до ви¬зна¬чен¬ня під¬став і умов виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними пра¬ців¬ни-ками;
– розкрити правове становище громадян під час проходження конкурсного відбору;
– виявити колізії та прогалини правового регулювання прийому на роботу науково-педагогічних працівників;
– ви¬ро¬би¬ти та о᬴ру¬н¬ту¬ва¬ти пропозиції що¬до вдо¬ско¬на¬лен¬ня за-ко¬но¬дав¬ст¬ва Укра¬ї¬ни у сфе¬рі правового регулювання порядку прийому на роботу науково-педагогічних працівників та виникнення трудових правовідносин.
Об’¬єк¬том ди¬се¬р¬та¬цій¬но¬го до¬слі¬джен¬ня виступають суспільні відносини, пов’язані з прийняттям на роботу науково-педагогічних працівників.
Пред¬ме¬том до¬слі¬джен¬ня є теоретичні й практичні проблеми, пов’язані з виникненням трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками.
Ме¬то¬ди до¬слі¬джен¬ня складають базові науково-теоретичні положення, загальноприйняті юридичною наукою та наукою трудового права. Методологічні підходи до пізнання досліджуваної теми визначилися специфікою об’єкта та предмета дослідження, його метою та завданнями. В основу дослідження було покладено діалектичні принципи пізнання, на підставі яких усі явища розглядаються у взаємозв’язку, єдності їх соціального змісту та юридичної форми, всебічності, об’єктивності тощо.
Ди¬се¬р¬та¬цій¬не до¬слі¬джен¬ня ба¬зу¬єть¬ся на ме¬то¬дах: історико-правовому (для дослідження генези наукових поглядів на проблему виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками); логіко-семантичному (для дослідження та поглиблення понятійного апарату, який має відношення до теми дисертації); порівняльно-правовому (для дослідження правової природи інституту виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками); компаративному та системному аналізу, соціологічному опитуванні (для визначення відповідності, зокрема моральної, особи до зайняття науково-педагогічною діяльністю) та інших загальнонаукових й спеціальних методах пізнання.
Те¬о¬ре¬ти¬ч¬ні ви¬сно¬в¬ки і прак¬ти¬ч¬ні ре¬ко¬ме¬н¬да¬ції ба¬зу¬ють¬ся на ви-вчен¬ні на¬у¬ко¬вої лі¬те¬ра¬ту¬ри, ма¬те¬рі¬а¬лів ен¬ци¬к¬ло¬пе¬ди¬ч¬но¬го ха¬ра¬к¬те¬ру, но-р¬ма¬ти¬в¬но¬го ма¬те¬рі¬а¬лу і прак¬ти¬ки ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ня за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва, до¬сві¬ду за¬ру¬бі¬ж¬них кра¬їн. Ем¬пі¬ри¬ч¬ну ба¬зу до¬слі¬джен¬ня скла¬ли також результати соціологічного опитування, проведеного дисертантом серед осіб, які приймались на роботу у вищі навчальні заклади III–IV рівнів акредитації м. Харкова.
На¬у¬ко¬ва но¬ви¬з¬на оде¬р¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів полягає в тому, що дисертація є першим у сучасній вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням, яке присвячене проблемам виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками.
На основі сучасної методології та методів дослідження, використовуючи досягнення юридичної науки, ґрунтуючись на положеннях Конституції України, міжнародних нормативних актів, чинного законодавства, вивчення стану та проблем практики в дисертації:
– дістало подальшого розвитку питання про узагальнення критеріїв (підстав) диференціації норм трудового права;
– дістало подальшого розвитку розмежування умов та підстав виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками. Доведено, що конкурс є основною умовою, а трудовий договір (контракт) – підставою виникнення трудових правовідносин з цією категорією працівників;
– дістало подальшого розвитку питання щодо змісту та значення принципів конкурсного підбору кадрів у сучасних умовах;
– удосконалено критерії відповідності науково-педагогічних працівників педагогічній роботі шляхом їх детальнішої правової регламентації;
– з урахуванням сучасних положень науки трудового права вперше сформульовано поняття конкурсу на заміщення посад науково-педагогічних працівників, обґрунтовано його роль і значення в умовах реформування системи вищої освіти.
Прак¬ти¬ч¬не зна¬чен¬ня оде¬р¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів. Оде¬р¬жа¬ні на¬у¬ко¬ві ре¬зуль¬та¬ти роз¬ви¬ва¬ють і до¬по¬в¬ню¬ють ряд по¬ло¬жень на¬у¬ки тру¬до¬во¬го пра¬ва, де¬які з них є но¬ви¬ми і по¬тре¬бу¬ють більш гли¬бо¬ко¬го до¬слі¬джен¬ня. Але за¬га¬лом во¬ни спри¬я¬ти¬муть по¬да¬ль¬шо¬му роз¬ви¬т¬ку на¬у¬ки тру¬до¬во¬го пра¬ва Укра¬ї¬ни, мо¬жуть слу¬гу¬ва¬ти ма¬те¬рі¬а¬лом для на¬сту¬п¬них на¬у¬ко¬вих роз¬ро¬бок і дис¬ку¬сій з про¬блем правового регулювання виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками.
Уза¬галь¬нен¬ня, ви¬сно¬в¬ки і про¬по¬зи¬ції, які мі¬с¬тять¬ся в ди¬се¬р¬та¬ції, мо¬жуть бу¬ти ви¬ко¬ри¬с¬та¬ні при ви¬кла¬дан¬ні ку¬р¬су “Тру¬до¬ве пра¬во Укра¬ї-ни”, під¬го¬то¬в¬ці від¬по¬ві¬д¬них на¬вча¬ль¬них по¬сі¬б¬ни¬ків і під¬ру¬ч¬ни¬ків, до¬ві¬д-ко¬вої та ме¬то¬ди¬ч¬ної лі¬те¬ра¬ту¬ри.
Ре¬зуль¬та¬ти до¬слі¬джен¬ня мо¬ж¬на ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬ва¬ти в про¬це¬сі удо-ско¬на¬лен¬ня чин¬них та при під¬го¬то¬в¬ці но¬вих но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів з пи¬тань пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня трудових правовідносин науково-педагогічних пра¬ців¬ни¬ків, зо¬к¬ре¬ма но¬во¬го Тру¬до¬во¬го ко¬де¬к¬су Укра¬ї¬ни, Положення про порядок наймання і звільнення педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти, що є у загальнодержавній власності та ін¬ших но¬р¬ма¬ти¬в¬них ак¬тів. Це знай¬шло ві¬до¬бра¬жен¬ня у роз-ро¬б¬ле¬них ав¬то¬ром про¬по¬зи¬ці¬ях що¬до вне¬сен¬ня змін та до¬по¬в¬нень до чин¬но¬го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва, на¬пра¬в¬ле¬них у ви¬гля¬ді до¬по¬ві¬д¬них за¬пи¬сок у Вер¬хо¬в¬ну Ра¬ду Укра¬ї¬ни, Мі¬ні¬с¬тер¬с¬т¬во пра¬ці та со¬ці¬а¬ль¬ної по¬лі¬ти¬ки Укра¬ї¬ни.
Ап¬ро¬ба¬ція ре¬зуль¬та¬тів ди¬се¬р¬та¬ці¬ї. Ре¬зуль¬та¬ти про¬ве¬де¬но¬го до-слі¬джен¬ня ап¬ро¬бо¬ва¬ні при об¬го¬во¬рен¬ні ди¬се¬р¬та¬ції на ка¬фе¬д¬рі ци¬ві¬ль¬ного і трудового ¬пра¬ва Ха¬р¬ків¬сь¬ко¬го дер¬жа¬в¬но¬го пе¬да¬го¬гі¬ч¬но¬го уні¬вер¬си¬те¬ту ім. Г.С. Ско¬во¬ро¬ди. Ос¬но¬в¬ні по¬ло¬жен¬ня ди¬се¬р¬та¬ції до¬по¬ві¬да¬ли¬ся ав¬то-ром на на¬у¬ко¬вих кон¬фе¬ре¬н¬ці¬ях: між¬на¬ро¬д¬ній на¬у¬ко¬во-¬пра¬к¬ти¬ч¬ній кон¬фе-ре¬н¬ції “Со¬ці¬а¬ль¬ні пріо¬ри¬те¬ти ри¬н¬ку пра¬ці в умо¬вах стру¬к¬ту¬р¬ної мо¬де¬р¬ні-за¬ції еко¬но¬мі¬ки” (м. Ки¬їв, ве¬ре¬сень 2000 р.); науково-практичній конференції “Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” (м. Запоріжжя, грудень 2000 р.); на¬у¬ко¬во-¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬ній кон¬фе¬ре¬н¬ції “Про¬б¬ле¬ми ре¬фо¬р¬му¬ван¬ня тру¬до¬во¬го і со¬ці¬а¬ль¬но¬го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва Укра¬ї¬ни” (м. Ха¬р¬ків, ли¬с¬то¬пад 2002 р.); науково-практичній конференції “Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення” (м. Київ, січень 2003 р.).
Ма¬те¬рі¬а¬ли ди¬сер¬та¬ції були використані при підготовці методичних рекомендацій і практичних завдань з дисципліни “Трудове пра¬во Укра¬ї¬ни” для сту¬ден¬тів юри¬ди¬ч¬но¬го фа¬куль¬те¬ту Хар¬ків¬сь¬ко¬го дер¬жа¬в¬но¬го пе¬да¬го¬гі¬ч¬но¬го уні¬вер¬си¬те¬ту ім. Г.С. Ско¬во¬ро¬ди, а також ви-ко¬ри¬с¬то¬ву¬ю¬ть¬ся ав¬то¬ром при про¬ве¬ден¬ні ле¬к¬цій¬ та се¬мі¬нар¬сь¬ких за¬нять.
Пу¬б¬лі¬ка¬ці¬ї. Ос¬но¬в¬ні по¬ло¬жен¬ня ди¬се¬р¬та¬ції ви¬сві¬т¬ле¬ні у семи на¬у-ко¬вих стат¬тях, три з яких опу¬б¬лі¬ко¬ва¬ні у фа¬хо¬вих ви¬дан¬нях, та двох пу¬б-лі¬ка¬ці¬ях у збі¬р¬ни¬ках за ма¬те¬рі¬а¬ла¬ми на¬у¬ко¬вих кон¬фе¬ре¬н¬цій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Побудова правової держави потребує підвищення рівня освіти, оскільки освіта виступає соціальним інститутом, що впливає на кожну людину у процесі формування у неї рис особистості, фахових навичок і громадської свідомості.
У сучасних умовах освіта виконує функцію рушійної сили соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку суспільства. З розвитком науково-технічного прогресу у суспільстві назріла необхідність у формуванні людини з новими якостями, що посилило позицію освіти. Сьогодні криза у економіці вплинула на освіту в Україні, що передусім виявилося у невідповідності запитів особистості і суспільства світовим стандартам, у знеціненні престижу освіти. Наведена проблема є актуальною, оскільки держава без високого рівня освіти приречує майбутнє свого суспільства.
У відповідності до принципу єдності і диференціації трудове законодавство передбачає різні режими правового регулювання праці певних категорій працівників поряд із загальними нормами трудового права. Таким чином, законодавство ділить правової норми на дві групи: загальні норми, що поширюються на всіх осіб, і спеціальні норми, що поширюються на окремі категорії працівників.
Наведений принцип зумовлений розбіжностями в умовах праці, характері трудового зв’язку працівника з власником, значенні галузей народного господарства та деякими іншими факторами. Слід зазначити, що в науці диференціація розглядається як первісна стадія спеціалізації законодавства, після якої іде конкретизація й деталізація.
Проблема галузевої диференціації є актуальною і застосовується при підготовці актів чинного законодавства про працю, у кодифікаційній діяльності різних рівнів та при інших формах систематизації чинного законодавства, оскільки в процесі цієї роботи можна перевірити й оцінити галузевий нормативний матеріал з точки зору доцільності існування тих чи інших норм.
Вимоги до кваліфікації й інших ділових якостей викладачів вищих навчальних закладів визначили особливий порядок прийняття на роботу за конкурсом, особливі правила про роботу за сумісництвом, оплату праці, регулювання робочого часу і часу відпочинку тощо.
Для поліпшення механізму галузевого регулювання трудових правовідносин необхідно позбутися невиправданої диференціації у законодавстві, – як наслідку вузьковідомчого підходу у правовому регулюванні праці, – для чого необхідно проводити роботу з кодифікації та інших форм систематизації трудового законодавства. Вказана діяльність з упорядкування і удосконалення нормативно-правових актів галузевого законодавства про працю, що регулюють відносини у вищих навчальних закладах, сприятиме усуненню множинності нормативного матеріалу та уніфікації правового режиму регулювання праці науково-педагогічних працівників.
Однак, наявні специфічні особливості праці науково-педагогічних працівників обумовили виникнення спеціальних норм у окремих правових інститутах. Так, прийом на роботу викладачів вищих навчальних закладів третього – четвертого рівня акредитації в основному здійснюється на підставі спеціальних норм трудового права, але є деякі норми, які встановлюють особливий порядок й підстави звільнення цих працівників. Однак питання переводів на іншу роботу, інших підстав звільнення, гарантій і компенсацій, що надаються у зв’язку з прийняттям на роботу і звільненням та цілий ряд інших питань регулюються загальними нормами трудового права.
Принцип єдності і диференціації у трудовому законодавстві про освіту є значущим, і находить прояв у існуванні комплексу правових норм, що спеціально регулюють трудові відносини викладачів та наукових працівників вищих навчальних закладів – що обумовлено відмінністю вищих навчальних закладів III – IV рівня акредитації від інших установ освіти. Вказані норми спрямовані на регулювання трудових правовідносин працівників вищої школи враховуючи її специфіку, а отже уточнюють і доповнюють загальні норми трудового права.
У порівнянні з викладачами інших навчальних закладів до праці науково-педагогічних працівників у вищий школі пред’являються більш високі вимоги, що пояснюється підготовкою осіб – спеціалістів з вищою освітою. Наявність вченого ступеня чи наукового звання, – як факту що підвищує якість підготовки кадрів для вищої школи, – дає переважне право на прийняття на роботу у вищий навчальний заклад. Є цілий ряд й інших особливостей праці у вищій школі, які знайшли відображення у спеціальних нормах.
Одним із завдань науки трудового права є вдосконалення загальних засад трудового законодавства, що означає подальшу їх диференціацію, – що підвищує актуальність удосконалення діючих норм в усіх галузях. У поліпшенні правового механізму регулювання трудових відносин важливу роль відіграють уніфікація і кодифікація – як засоби усунення невиправдано існуючої диференціації.
Трудове законодавство містить нормативно-правові акти, що регулюють підбір кадрів, зокрема, Закон України “Про освіту”, передбачає конкурсне заміщення посад як підставу виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками. Процедура схожа з обранням на посаду, оскільки її результат залежить від більшості голосів уповноважених на те суб’єктів. Вибори на посаду можуть здійснюватися двома шляхами: проведенням прямих чи представницькими органами виборів на заміщення певних посад (у разі наявності одного кандидата на посаду), а також конкурсного підбору кадрів (у тому разі, якщо на одну посаду претендують два або більше кандидатів).
Пропонується вилучити повноваження Вченої ради про обрання на посаду науково-педагогічних працівників тому, що при оголошенні конкурсу вказане питання може відноситись до компетенції конкурсної комісії, до складу якої повинні входити й члени Вченої ради. Необхідно лише доповнити Положення вказавши, що члени вченої ради входять до складу конкурсної комісії не тільки при заміщенні посади завідуючого кафедрою, але й при заміщенні посад інших науково-педагогічних працівників. Така система формування науково-педагогічних працівників не усуває Вчену раду від участі в цьому процесі.
Конкурс виконує функцію форми добору кадрів, що має на меті відбір найбільш достойних кандидатів на вакантні посади.
Конкурс є соціально-правовим методом оцінювання ділових якостей претендентів, в основі якого лежать демократичні принципи об’єктивності, гласності, порівняності та змагальності.
Реалізуючи принцип змагальності при проведенні конкурсу у вищих навчальних закладах, доцільно було б пропонувати претендентам на посаду провести пробні лекції, заняття за фахом. Вказаний захід є значущим у разі участі у конкурсі особи особисті та ділові якості якої раніше не були відомі певному колективу. При прийнятті на роботу викладача важливу роль відіграє оцінка педагогічної майстерності і рівня володіння матеріалом його майбутніми колегами. Уявляється, що така деталь проведення конкурсу на вакантні посади у навчальних закладах в силу її об’єктивних переваг зіграє позитивну роль у покращанні якісного складу викладачів вищих навчальних закладів III – IV рівня акредитації.
Розглянуті вище проблеми, уявляється, потребують подальшого дослідження з метою вдосконалення норм, які регулюють конкурсне заміщення посад, як одну з підстав виникнення трудових правовідносин науково-педагогічних працівників.
Дане дисертаційне дослідження містить конкретні висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства про освіту. В роботі теоретично обґрунтовані нові пропозиції, що мають і практичне значення:
1. Зроблено висновок, що праця науково-педагогічних працівників виражаються в основному у наступних видах діяльності:
1) навчальної роботи, яка складається з читання лекцій, проведення семінарів, консультацій, екзаменів, керівництва виробничою та навчальною практикою і другими видами навчальних занять, що входять до навчального процесу;
2) науково-дослідницької роботи, а також науково-методичної роботи, яка направлена на поліпшення навчального процесу;
3) виховної роботи серед студентів;
4) організаційної роботи (участь у засіданнях кафедр, секцій).
2. Всі існуючі критерії диференціації норм про працю пропонується поділити на дві групи:
перша група включає об’єктивні фактори, тобто фактори, не пов’язані з особистими особливостями громадян як суб’єктів трудового права й поділяється на дві підгрупи:
- характер та особливості виробництва (галузева диференціація) та
- місцерозташування підприємств, організацій, установ та кількість найманих працівників у них (територіальна диференціація);
друга група враховує фактори особистого порядку, що характеризують громадян, які вступають у трудові відносини:
- статево-вікові, кваліфікаційні та інші особливості працівників (суб’єктна диференціація).
3. Пропонується доповнити ст. 7 КЗпП України, зокрема, положенням про межі дії чинного Кодексу по відношенню до науково-педагогічних працівників, державних службовців тощо і про припустимі особливості в правовому регулюванні їхньої праці в частині прийняття на роботу, застосування дисциплінарних стягнень, підстав розірвання трудового договору, тобто тих питань, що вже знайшли свій відбиток у спеціальному законодавстві. Тут слід зауважити, що в літературі висловлювалася думка про те, що трудове право регулює працю визначеної категорії працівників, якщо це передбачено статутами, положеннями й іншим спеціальним законодавством. Такий підхід, з точки зору єдності й диференціації правового регулювання, дуже спірний.
4. Пропонується доповнити Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 пунктом, в якому передбачити всі можливі випадки укладення трудового договору (контракту) без оголошення конкурсу. До того ж, в законодавстві слід було б передбачити правило, згідно з яким у виняткових випадках дозволялося б прийняття на роботу за трудовим договором (контрактом) на визначений строк (один навчальний рік).
5. Наголошено, що для виникнення трудових правовідносин у осіб, які закінчили навчальні заклади та направлені на роботу до навчального закладу, необхідні два юридичні акти: а) акт направлення на роботу; б) акт зарахування на роботу – наказ керівника навчального закладу, яким оформляється укладення трудового договору (контракту).
По закінченні трьох років роботи на посадах, на які ці особи були зараховані, вони підлягають переобранню у загальновстановленому порядку.
6. Проаналізовано історію розвитку законодавства про конкурсне заміщення посад науково-педагогічних працівників й зроблено висновок, що конкурси доцільно проводити лише на вакантні посади й не повертатися до радянської практики проведення періодичних конкурсів на посади, які вже заміщені.
7. Оскільки чинним законодавством термін з’явлення на роботу при обранні за конкурсом не встановлений, а практично це вирішується за згодою сторін, то цілком зрозуміло, що відсутність чіткості у даному питанні може призводити до непорозумінь, суперечок.
Тому, для врегулювання строку явки на роботу при обранні за конкурсом до чинних правових норм пропонується внести наступне доповнення: “Особа, обрана на посаду за конкурсом до вищого навчального закладу, зобов’язана стати до роботи протягом місяця після зарахування її на посаду. Неявка протягом цього строку на роботу у навчальний заклад тягне розірвання трудового договору (контракту) за загальними нормами чинного трудового законодавства”.
8. У випадках, коли на участь у конкурсі претендує лише один кандидат, доцільно було б визнавати конкурс таким, що не відбувся, а претендента приймати на посаду за трудовим договором (контрактом) строком на один рік, після закінчення якого знов оголошувати конкурс, застосувавши заходів щодо залучення до участі у ньому якомога більше претендентів.
9. Доведена доцільність закріплення у Законі України “Про вищу освіту” та у Положенні про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації визначення конкурсу на заміщення вакантних посад та ціль його проведення. Пропонується наступне визначення конкурсу на заміщення вакантних посад та ціль його проведення:
“Конкурс – спеціальна форма добору науково-педагогічних працівників, основною метою якого є те, щоб шляхом залучення до участі у ньому якомога більшого числа претендентів відібрати найбільш компетентного кандидата на певні вакантні посади за визначеними критеріями. Конкурс є соціально-правовим методом оцінювання ділових якостей претендентів, в основі якого лежать демократичні принципи об’єктивності, гласності, порівнянності та змагальності”.
10. Для вирішення питання щодо моральності претендента на науково-педагогічну посаду пропонується, щоб викладач, який прийшов поступати на роботу, разом з іншими документами подавав рекомендаційні листи від авторитетних фахівців, вчених у даній галузі науки, наукових організацій тощо, в яких би характеризувався не тільки його професійний рівень, а й моральні якості.
11. Доводиться доцільність у чинному законодавстві про освіту регламентувати заборону допускати до занять педагогічною діяльністю осіб, засуджених за умисні злочини проти життя, здоров’я, волі та гідності особи.
Також пропонується включити викладачів до Переліку професій, працівники яких підлягають медичному огляду. Тоді педагогічні працівники повинні будуть проходити медичний огляд, метою якого є встановлення фізичної та психофізичної придатності осіб до роботи за конкретно визначеною професією, фахом. При прийнятті на роботу викладач подаватиме медичний висновок про стан свого здоров’я, де буде зазначено, чи може він працювати на педагогічній роботі.
Зазначається, що варто розробити й запровадити спеціальні тести з метою перевірки, наскільки психічний стан особи дозволяє займатися такою діяльністю. А також, враховуючи, що праця викладачів потребує надзвичайного психоемоційного напруження, варто Список професійних захворювань, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціального захисту населення, Міністерства праці та соціальної політики України від 2 лютого 1995 р. № 23(36)9, у частині переліку професійних захворювань педагогічних працівників доповнити захворюваннями, пов’язаними з розладом нервової системи та психіки.
12. Доводиться, що слід законодавчо закріпити норми про нерозголошення персональних даних громадян, які подаються до конкурсної комісії.
Під персональними даними слід розуміти інформацію, яка необхідна роботодавцю у зв’язку з трудовими правовідносинами й яка стосується конкретного працівника.
13. Пропонується доповнити ч. 1 ст. 54 Закону України “Про освіту” абзацем другим такого змісту: “До науково-педагогічної діяльності в закладах освіти не допускаються особи, яким вона заборонена вироком суду чи за медичними показаннями, а також особи, що мають не зняту або непогашену судимість за навмисні тяжкі й особливо тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом України. Перелік відповідних медичних протипоказань встановлюється Міністерством охорони здоров’я України.”
14. Уявляється, що законодавець невиправдано відмовився від порядку проведення конкурсного відбору, який передбачався у Положенні про порядок наймання і звільнення педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти, що є у загальнодержавній власності, затвердженому наказом Міносвіти України № 293 від 05.08.1993 р. Зокрема, до існуючого конкурсного порядку доцільно повернути конкурсну комісію, яка має бути єдиним конкурсним органом, правове призначення якого – надати керівнику вищого навчального закладу обґрунтовані пропозиції про те, кого із осіб, які беруть участь у конкурсі, призначити на посаду науково-педагогічного працівника. Рішення ж про укладення трудового договору з переможцем конкурсу повинен приймати керівник вищого навчального закладу.
Дана робота не претендує на остаточність та безспірність, а є лише одним з поглядів на проблему виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками. Цілком ймовірно, що окремі висновки носять дискусійний характер й вимагають подальшого вивчення, а також можуть стати окремим предметом для наукового дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова А.А., Войленко Е.И. Правовые вопросы конкурсного подбора кадров // Советское государство и право. – 1957. – № 1. – С. 74–82.
2. Александров Н.Г. Трудовое право. – М.: Юрид. лит., 1966. – 250 с.
3. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение. – М.: Госюриздат, 1948. – 336 с.
4. Алексеев С.С. Общая теория права. В 2 т. – Т. 2. – Свердловск: Изд-во Свердловского ин-та, 1972. – 176 с.
5. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права. – Свердловск: Изд-во Свердловского ин-та, 1964. – 160 с.
6. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР. – М.: Юрид. лит., 1987. – 352 с.
7. Андреев В.С., Орловский Ю.П. Правовое положение лиц, совмещающих обучение с производительным трудом. – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 276 с.
8. Андреев В.С., Пашков А.С., Смирнов О.В., Смолярчук В.И. Проблемы общей части трудового права // Правоведение. – 1980. – № 2. – C. 70–71.
9. Астрахан Е.И., Каринский С.С. Теоретические вопросы систематизации советского законодательства. – М.: Госюриздат, 1962. – 432 с.
10. Астрахан Е., Каринский С., Ставцева А. Роль советского трудового права в плановом обеспечении народного хозяйства кадрами. – М.: Госюриздат, 1955. – 128 с.
11. Барабаш О. Деякі властивості трудових правовідносин // Право України. – 1997. – № 8. – С. 55.
12. Баринов О.В. Основания возникновения трудовых отношений с молодыми специалистами // Правоведение. – 1977. – № 3. – С. 12–17.
13. Бару М. На шляху до нового трудового кодексу // Право України. – 1995. – № 5–6. – C. 27.
14. Бару М.И. Охрана трудовой чести по советскому законодательству. – М.: Юрид. лит., 1966. – 250 с.
15. Бару М.И. Унификация и дифференциация норм трудового права // Советское государство и право. – 1971. – № 10. – C. 48.
16. Бегичев Б.К. Субъектная дифференциация правового регулирования в советском трудовом праве // Сборник ученых трудов. – Вып. 2. – 1964. – 224 с.
17. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан. – М.: Юрид. лит., 1972. – 330 с.
18. Болотова В.О. Соцiально-психологiчнi тести як засіб вимірювання соціальної iдентифiкацiї працівників органів внутрішніх справ / Актуальнi проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Х.: Ун-т внутр. справ., 1997. – C. 234–239.
19. Венедиктов В.С. Правовые вопросы возникновения, изменения и прекращения трудовых правоотношений. – Х.: Ун-т внутр. дел., 1996. – 76 с.
20. Венедиктов В.С. Трудовой договор (контракт) по законодательству Украины. – Х.: Консум, 1996. – 136 с.
21. Войленко Е.И. Особенности правового регулирования труда и подготовки кадров профессорско-преподавательского состава высших учебных заведений: Автореферат канд. дисс…к.ю.н. – М., 1965. – 21 с.
22. Войленко Е.И., Абрамова А.А. Трудовые права преподавателей высшей школы. – М.: Госюриздат, 1962. – 84 с.
23. Воловик В. Про трудоправовий статус державних службовцiв // Право України. – 1997. – № 1. – C. 61–65.
24. Гейхман В.Л., Митиль Т.П. Высшая школа: правовые вопросы (справочник). – К.: Высшая школа, 1990. – 180 с.
25. Гейхман В.Л. Сложные фактические составы как основания возникновения трудовых правоотношений: Дис. … канд. юрид. наук. – М., 1970. – 278 с.
26. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение. – М.: Наука, 1977. – 312 c.
27. Глозман В.А. Право и проверка деловых качеств работников. – Минск: Изд-во Минского гос. ун-та, 1981. – 226 с.
28. Голунский С.А., Строгович М.С. Теория государства и права. – М.: Политиздат, 1940. – 220 с.
29. Гудошников Л.М. Система государственной службы в Японии // Государство и право. – 1971. – № 2. – C. 134–138.
30. Давидович Я.И., Хрусталев Б.Ф. Прием на работу, перевод, дисциплина труда и увольнение работника. – Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1964. – 124 с.
31. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4-х т. – Т. 2. – М., 1955.
32. Джиоев С.Х. Правовое регулирование трудовых отношений федеральных государственных служащих: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – М., 1997. – 20 с.
33. Доннели Дж., Хауард Р. Права человека в современном мире // Америка. – 1991. – № 421. – C. 23–25.
34. Дмитриева И.К. Правовое регулирование труда преподавателей высших учебных заведений в Российской Федерации // Вестн. Моск. ун-та. – Сер. 11, Право. – 1995. – № 2. – С. 26–34.
35. Дмитриенко В.А., Люрья Н.А. Образование как социальный институт. – Красноярск, 1989. – 115 с.
36. Дойблер В. Тенденции развития трудового права в промышленно развитых странах // Государство и право. – 1995. – № 2. – С. 107.
37. Думин Н. Конкурс – форма реализации права на выбор работы // Социалистический труд. – 1979. – № 7. – С. 120–124.
38. Єрьоменко В. Вдосконалювати конкурсне заміщення посад державних службовців // Право України. – 1997. – № 5. – С. 52–55.
39. Єрьоменко В.В. Підстави виникнення трудових правовідносин: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.05. – Харків, 1998. – 198 с.
40. Жернаков В.В. Запрет необоснованного отказа в приеме на работу как гарантия реализации права на труд // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 7. – С. 68–71.
41. Журавлев Н.В. Основные проблемы правового регулирования труда научных работников: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – М., 1983. – 20 с.
42. Законодательство о труде. Комментарии к законодательству о труде СССР и КЗоТ РСФСР / Под ред. И.Т. Голякова. – М.: Госюриздат, 1947. – С. 9–47.
43. Залесский А.М. На пороге крупных преобразований // Вестник высшей школы. – 1957. – № 6. – C. 40–48.
44. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы // Государство и право. – 1994. – № 4. – C. 57.
45. Иванов С.А., Лившиц Р.З. Личность в советском трудовом праве. – М.: Юрид. лит., 1982. – 206 с.
46. Иванов С.А., Орловский Ю.П., Лившиц Р.З. Советское трудовое право: вопросы теории. – М.: ИГПАН, 1978. – 450 с.
47. Иванова З.Д. Юридические факты и возникновение субъективных прав граждан // Советское государство и право. – 1980. – № 2. – С. 36.
48. Иоффе О.С. Правоотношения по советскому гражданскому праву. – Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1949. – 123 с.
49. Исаков Б.В. Фактический состав в механизме правового регулирования. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – 128 с.
50. Исаков Б.В. Юридические факты в современном праве. – М.: Юрид. лит., 1984. – 146 с.
51. Каган М.С. Человеческая деятельность. – М.: Наука, 1974. – 146 с.
52. Каринский С.С. Единство, дифференциация и унификация трудового законодательства // Радянське право. – 1962. – № 2. – С. 32–36.
53. Карпенко Д., Хуторян Н. Особлива частина проекту Кодексу України про працю потребує удосконалення // Право України. – 1998. – № 6. – С. 54–58.
54. Карпушин М.П. Особенности трудовых правоотношений. – М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1978. – 75 с.
55. Карпушин М.П. Социалистическое трудовое правоотношение. – М.: Госюриздат, 1958. – 196 с.
56. Кашанина Т.В. Индивидуальное регулирование в правовой сфере // Советское государство и право. – 1992. – № 1. – C. 127.
57. Кветной М.С. Человеческая деятельность: сущность, структура, типы. – Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1974.– 84 с.
58. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1975. – 173 с.
59. КЗоТ Республики Беларусь. – Добруш: Ленинец, 1993. – 72 с.
60. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. Учебник для вузов. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М, 1998. – 263 с.
61. Киселев И.Я. Трудовое право стран Запада на рубеже ХХI века // Государство и право. – 1996. – № 1. – C. 122–123.
62. Киселев И.Я. Трудовой договор при капитализме: проблемы найма и увольнения. – М.: Наука, 1989. – 226 с.
63. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / За станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 листопада 1997 р. / Відп. ред. В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. – К., 1998. – 1040 с.
64. Комментарий к Кодексу Законов о Труде Российской Федерации / Под ред. К.Н. Гусова. – М.: Проспект, 1996. – 528 с.
65. Конвенція МОП № 111 „Про дискримінацію в галузі праці і занять”, 1958, ратифікована Указом Президії ВР УРСР від 30.06.1961 р. // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1998. – № 7. – С. 58–62.
66. Конкурсный устав Германской империи и русские законы о конкурсе. Часть 1 / Типография В. Гаспера. – 295 с.
67. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
68. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 123 с.
69. Кривой В.И. Проект Трудового кодекса Республики Беларусь // Государство и право. – 1996. – № 6. – C. 110–115.
70. Кривуля А.М. Диалектика общественных отношений и деятельности людей: Автореф. дисс. ... докт.филос.наук. – М., 1989. – 36 c.
71. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №№ 25–26. – Ст. 131.
72. Лавриненко О.В. Исполнительная власть: конкурс при принятии на работу // Бизнес-Информ. – 1996. – № 3 (175). – C. 7–10.
73. Лаврінчук І.П. Правовий статус державного службовця як учасника трудових правовідносин: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – К., 1999. – 19 с.
74. Лазор Л.И. Оценка при аттестации деятельности работника // Проблемы социалистической законности. – 1985. – Вып. 16. – С. 77.
75. Лазор Л.И. Правовые проблемы конкурсного подбора, аттестации кадров и рабочих мест на современном этапе: Автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук: 12.00.05. – М., 1991. – 31 с.
76. Лазор Л.И. Правовые проблемы конкурсного подбора, аттестации кадров и рабочих мест на современном этапе: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.05. – М.: Московский юридический институт, 1991. – 349 с.
77. Лебин Б.Д., Цыпкин Г.А. Права работников науки. – Л.: Наука, 1971. – 226 с.
78. Лившиц Р.З. Теория права. – М.: БЕК, 1994. – 290 с.
79. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности. – М.: Прогресс-Универс, 1993. – 400 с.
80. Мамедов Б.М. Образование как вид деятельности: Автореф. дис… канд. филос. наук – М., 1991. – 20 с.
81. Маркарян Э.С. Системное исследование человеческой деятельности // Вопросы философии. – 1972. – № 10. – C. 80.
82. Матюхин А.А. Нормативные условия осуществления норм советского права // Вестник Моск. гос. ун-та. – Серия “Право”. – 1982. – № 6. – С. 71.
83. Мінюков П., Мінюкова Т., Мінюков А. Нова система регулювання трудових відносин з керівними і науково-педагогічними працівниками закладів освіти України // Освіта і управління. Науково-освітній та суспільно-управлінський часопис. – 1997. – Том 1. – Число 4. – С. 86–91.
84. Мiнюков П. Регулювання трудових вiдносин з педагогiчними працiвниками // Право України. – 1994. – № 9. – C. 25–29.
85. Мiнюков П., Мiнюкова Т. Особливостi регулювання трудових вiдносин з керiвниками закладiв освiти України // Право України. – 1997. – № 5. – С. 51–52.
86. Москаленко Т.К. Социалистическое трудовое правоотношение. Лекции. – РИО ВЮА, 1953. – 68 с.
87. Муксинова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени в СССР. – М.: Юрид. лит., 1969. – 306 с.
88. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – 2-е вид., допов. та перероб. – К.: А.С.К., 2000. – 1072 с.
89. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. – № 29. – 18 липня 2001 р.
90. Никитинский В.И. Эффективность норм трудового права. – М.: Юрид. лит., 1971. – 112 с.
91. Никитинский В.И. Вопросы унификации норм советского трудового права, регулирующих условия труда работников различных отраслей народного хозяйства // Трудовое право в свете решений ХХI съезда КПСС. – М.: Изд-во АН СССР, 1960. – 253 с.
92. Никитинский В.И., Орловский Ю.П. Предмет и метод трудового права: изменения в условиях перестройки // Советское государство и право. – 1989. – № 4. – C. 74–75.
93. Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения. Закон Украины от 24.02.1994 г. / Законодательство Украины об охране труда: В 3 т. / К. – 1995. – T. 1. – C. 534.
94. О за¬ме¬щении про¬фес¬сор¬с¬ких должностей в ву¬зах по Все¬рос¬сий¬с¬кому кон¬ку¬р¬су. Инструкция, утвержденная Пре¬зи¬диумом Ко-лле¬гии на¬род¬но¬го ко¬ми¬сса¬ри¬а¬та про¬свещения РСФСР от 22.04.1925 г. // Еженедельник Народного комиссариата просвещения РСФСР. – 1925. – № 19.
95. О конкурсах и аттестации научных сотрудников научно-исследовательских институтов и лабораторий. – М., 1957. – 24 с.
96. О некоторых изменениях в составе и устройстве государственных учебных и высших учебных заведений Российской республики. Де¬к¬рет Совета На¬род¬ных Ко¬мис¬са¬ров РСФСР от 1.10.1918 р.
97. О по¬ря¬дке про¬ве¬ден¬ия кон¬ку¬р¬са на за¬ме¬щение ва¬ка¬н¬т-ных должностей про¬фе¬ссо¬ров. Инструкция, утвержденная На¬родным ко-миссариатом ¬п¬ро¬свещения РСФСР от 22.10.1930 г. // Бюллетень Народного комиссариата просвещения РСФСР. – 1930. – № 34.
98. О по¬ря¬дке про¬ве¬дения кон¬ку¬р¬сов на за¬ме¬щение должностей за¬ве¬ду¬ющих ка¬фе¬д¬ра¬ми, про¬фе¬ссо¬ров ка¬федр и до¬це¬н¬тов в высших учебных заведениях. Инструкция, утвержденная приказом Все-со¬ю¬з¬но¬го ко¬ми¬те¬та по делам высшей шко¬лы при СНК СССР от 25.02.1940 г. № 87 // Сб. “Высшая школа”. – М., 1948. – 485 с.
99. О порядке проведения конкурсов на замещение штатных должностей профессорско-преподавательского состава в высших учебных заведениях // Бюллетень МВО СССР. – 1957. – № 15.
100. Пастухов В.П. Правовое регулирование труда преподавателей высшей школы. – К.: Вища школа, 1981. – 240 с.
101. Па¬ше¬р¬с¬т¬ник А.¬Е. Пра¬во на труд: Оче¬р¬ки по со¬ве¬т¬с¬ко¬му пра¬ву. – М.: Изд-¬во Ака¬д. на¬ук СССР, 1951. – 229 с.
102. Пашерстник А.Е. Теоретические вопросы кодификации общесоюзного законодательства о труде. – М.: Госюриздат, 1955. – 322 с.
103. Пашков А.С. Правовые формы обеспечения производства кадрами в СССР. – М.: Госюриздат, 1961. – 180 с.
104. Пашков А.С. Проект нового трудового кодекса // Государство и право. – 1995. – № 3. – C. 79.
105. Пашков А.С., Иванкина Т.В., Магницкая Е.В. Кадровая политика и право. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
106. Перечень работ, где необходим профессиональный отбор, утв. приказом Госкомитета Украины по надзору за охраной труда и Минздрава Украины от 23.09.1994 г. № 263/121 // Законодательство Украины об охране труда: В 3 т. – К.: Праця, 1995. – Т. 3. – С. 347–351.
107. Петренко Л.Ф. Законодательство о труде научных работников. – М.: Наука, 1979. – 202 с.
108. Петров А.Я. Проект Трудового кодекса: достоинства и недостатки // Государство и право. – 1995. – № 5. – C. 64–67.
109. Пилипенко П. Окремі зауваження до проекту Кодексу України про працю // Право України. – 1996. – № 9. – C. 64–66.
110. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. – 146 с.
111. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права: Монографія. – Львів: Вид. центр Львів. національного ун-ту ім. Івана Франка, 1999. – 214 с.
112. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т.VII. – Ст. 4970.
113. Положевец П., Долан К. Когда я вижу – я запоминаю. Когда я делаю – я изучаю // Учительская газета. – 1992. – 14 января. – С. 18.
114. По¬ло¬жение о Все¬ро¬ссий¬с¬ких кон¬ку¬р¬сах на за¬ме¬щение ка¬федр высших учебных заведений Ро¬ссий¬ской ре¬с¬пу¬б¬ли¬ки, утвержденное по¬ста¬но¬влением На¬род¬но¬го ко¬ми¬сса¬ри¬а¬та по про-свещению от 31.10.1918 г. // Известия ВЦИК. – 1918. – 31 октября.
115. По¬ло¬жен¬ие о высших учебных заведениях, утвержденное де¬к¬ре¬том Совета На¬род¬ных Ко¬мис¬са¬ров РСФСР от 2.09.1921 г. // СУ РСФСР. – 1921. – № 65. – Ст. 486.
116. Положение о медицинском осмотре работников определенных категорий, утвержденное приказом Министерства здравоохранения Украины от 31.03.1994 г. № 45 // Законодательство Украины об охране труда: В 3 т. – К., 1995. – T. 3. – C. 285–314.
117. Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1995 р. № 782 // Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 2. – Ст. 56.
118. Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2002 р. № 744 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – Ст. 1515.
119. Положення про порядок наймання і звільнення педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти, що є у загальнодержавній власності, затверджене наказом Міносвіти України № 293 від 05.08.1993 р. // Законодавство України про працю: Зб. нормат. актів: У 3 кн. / Упоряд. і наук. ред. В. Вакуленко. – К.: Істина, 1999. – Кн. 1. – 442 с.
120. Положення про порядок наймання та звільнення ректора медичного (фармацевтичного) вузу, інституту удосконалення лікарів, директора науково-дослідної установи, що є у загальнодержавній власності, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я від 26.05.1993 р. № 116 // Законодавство України про працю: Зб. нормат. актів: У 3 кн. / Упоряд. і наук. ред. В. Вакуленко. – К.: Істина, 1999. – Кн. 1. – 442 с.
121. Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів державної виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів № 1047 від 20.12.1993 р. // Збірник постанов Уряду України. – 1994. – № 4. – Ст. 101.
122. Положення про сприяння у працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України, затверджене наказом Міносвіти України № 79 від 23.03.1994 р. // Інформаційний бюлетень Українського державного центру правової інформації. – 1994. – № 14.
123. Положення про сумісництво посад і службу родичів в установах, підприємствах і організаціях усуспільненого сектора. Затверджено постановою РНК УРСР від 4.06.1933 р. (із змінами, внесеними постановою Ради Міністрів УРСР від 3.11.1980 р. № 593) // ЗЗ УРСР. – 1933. – № 32. – Ст.413; ЗП УРСР. – 1980. – № 11. – Ст. 83.
124. Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України від 28.06.1993 р. № 43 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Мінпраці України. – 1993. – № 8.
125. Положення про формування педагогічного персоналу вищих навчальних закладів, затверджене наказом Міністерства вищої освіти від 29.01.1992 р. № 21
126. Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 169 від 15.02.2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 351.
127. Постанова Ради Міністрів СРСР від 10.12.1959 р. // ЗП СРСР. – 1959. – № 20. – Ст. 164.
128. Постанова Ради Міністрів СРСР від 9.06.1960 р. // ЗП СРСР. – 1960. – № 12. – Ст. 88.
129. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995–1998 р.р.). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. – № 8.
130. Про відпустки. Закон України від 15.11.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
131. Про вищу освіту. Закон України від 17.01.2002 р. // ЗЗУ. – Серія 3. – 2002. – № 7. – Ст. 127.
132. Про внесення змін до Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів державної виконавчої влади. Постанова Кабінету Міністрів України № 581 від 23.08.1994 р. // Збірник постанов Уряду України. – 1994. – № 11. – Ст. 290.
133. Про державну службу. Закон України від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
134. Проект Трудового кодексу України від 27.08.2003 р. // www.rada.gov.ua
135. Про за¬хо¬ди що¬до по¬кра¬щен¬ня під¬го¬то¬в¬ки про¬фе¬сор¬сь-ко-¬ви¬к¬ла¬да¬ць¬ких ка¬д¬рів для ви¬щих навчальних за¬кла¬дів СРСР. По¬ста¬но-ва Ради міністрів СРСР від 19.02.1953 р. // Высшая школа. – М, 1957. – 305 с.
136. Прокопенко В. Трудовий договір педагогічних працівників // Право України. – 1995. – № 2. – С. 26–29.
137. Прокопенко В.I. Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 2000. – 480 с.
138. Про наукову та науково-технічну діяльність. Закон України від 13.12.1991 р. // ЗЗУ. – Серія 3. – 2000. – № 5. – Ст. 55.
139. Про освіту. Закон України від 23.05.2001 р. // Голос України. – 25 квітня 1996 року. – № 77 (1327).
140. Про порядок проведення конкурсів на заміщення штатних посад професорсько-викладацького складу у вищих навчальних закладах. Інструкція, затверджена наказом Міністерства вищої освіти СРСР № 744 від 17.07.1957 р. // Бюллетень МВО СССР. – 1957. – № 15.
141. Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій. Постанова Кабінету Міністрів України від 3.04.1993 р. № 245 // ЗП України. – 1993. – № 9. – Ст. 184.
142. Про стан ро¬бо¬ти з ке¬рі¬в¬ни¬ми ка¬д¬ра¬ми ви¬щих навчальних за¬кла¬дів. Рі¬шен¬ня Ко¬ле¬гії Мі¬ні¬с¬тер¬с¬т¬ва ви¬щої осві¬ти СРСР від 13.02.1947 р. // Бюллетень МВО СССР. – 1947. – № 2.
143. Про статус гірських населених пунктів в Україні. Закон України від 15.02.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 58.
144. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.