ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО СИСТЕМИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ :

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ.....................................................................8
1.1. Поняття системи трудового права ............................................................8
1.2. Об'єктивна основа формування системи трудового права ....................29
1.3. Системність - основна якість системи трудового права ........................42
РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРА СИСТЕМИ СУЧАСНОГО ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ ...........................................................................................................55
2.1. Сутність структури системи трудового права ........................................55
2.2 Інститути трудового права .......................................................................68
2.3 Норми трудового права ............................................................................78
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ............................................................................................ 98
3.1. Роль системного підходу стосовно удосконалення системи трудового права ..........................................................................................................98
3.2 Співвідношення системи трудового права і системи трудового законодавства ..........................................................................................134
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................165

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні, на початку нового тисячоліття, в період переходу українського суспільства до ринкової економіки сама логіка історико-правового та соціально-політичного поступу змушує зі всією серйозністю звернутись до проблем структурної побудови та подальшого розвитку системи трудового права України. Трудове право України - невід’ємна складова системи національного права. Це окрема галузь, яка обіймає сукупність нормативних приписів, покликаних регулювати трудові та тісно пов’язані з ними відносини. Водночас галузь трудового права не лише є складовою частиною національної системи права, але й сама утворює систему правових норм нижчого порядку. Взаємодіючи поміж собою в процесі регулювання однорідних суспільних відносин, норми трудового права утворюють підінститути, інститути і підгалузі трудового права. Зрозуміло, що за умов тотальної зміни соціально-економічних, політичних, ідеологічних та правових відносин, дослідження структурних елементів системи трудового права вимагає нових підходів. Лише на цій підставі можливий успішний подальший розвиток галузі трудового права як системи права і системи законодавства. В ракурсі перегляду основних положень та категорій системи трудового права, здійснення нових підходів до аналізу останньої й було написано дисертаційну роботу. Особливої уваги було приділено питанням поглиблення понятійно-категоріального апарата системи трудового права, з’ясування об’єктивних передумов її формування, визначення основних елементів такої та предметному розгляду кожного з них. Вирішення цих питань дозволило автору здійснити низку методологічно-теоретичних висновків та пропозицій щодо удосконалення системи трудового права та системи трудового законодавства України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з Планом науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля на 2001-2004 р.р.(п. 2.3), а також п. 1 Плану держбюджетних науково-дослідних робіт кафедри „Правознавство” Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності і з’ясуванні особливостей системи трудового права України, визначенні об’єктивної основи формування й розвитку такої, виокремленні й дослідженні основних структурних елементів останньої, в розробці пропозицій щодо її подальшого удосконалення та розвитку.
У роботі поставлено наступні основні завдання:
- дослідити і поглибити понятійно-категоріальний апарат системи трудового права України;
- обґрунтувати об’єктивність формування системи трудового права;
- проаналізувати структуру системи сучасного трудового права України;
- визначити специфічні ознаки інститутів трудового права;
- розглянути особливості норм трудового права;
- проаналізувати місце і роль системного підходу щодо подальшого удосконалення системи трудового права;
- виявити співвідношення системи трудового права та системи трудового законодавства.
Об’єктом дослідження є система трудового права України в умовах ринкової економіки;
Предметом дослідження є соціально-правова природа системи трудового права, її структура, взаємозв’язок останньої з системою трудового законодавства.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 2.3), визначені об’єктивні основи формування системи трудового права (підрозділи 1.2, 1.3). Методи класифікації, групування та структурування застосовуються для виділення окремих структурних елементів системи трудового права (підрозділи 2.2, 2.3). Структурно-функціональний аналіз дав можливість виробити пропозиції і методичні рекомендації щодо подальшого розвитку системи трудового права (підрозділи 3.1, 3.2). В процесі дослідження особливостей елементів системи трудового права також використовувались порівняльно-правовий та історико-правовий методи.
Науково-теоретичним підґрунтям виконання дисертації стали загально-теоретичні наукові праці, розробки провідних фахівців у галузі трудового права: Александрова М.Г., Андрєєва В.С., Бару М.Й., Безуглої Я.І., Бущенко П.А., Болотіної Н.Б., Венедиктова В.С., Гоца В.Я, Жернакова В.В., Жигалкіна П.І., Іншина М.І., Кондратьєва Р.І., Лавриненко О.В., Лазор Л.І., Лівшиця Р.З. , Мацюка А.Р., Мельника К.Ю., Прокопенко В.І., Процевського О.І., Пилипенко П.Д., Ротаня В.Г., Хуторян Н.М., Чанишевої Г.І., Щербіни В.І. та інших авторів.
Норма¬тивною основою роботи є: Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, а також нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України.
Наукова новизна одержаних результатів визначається недостатністю наукових досліджень в сфері системи трудового права України та її структурних елементів. Запропонована дисертація є першою працею такого плану. В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, які запропоновано здобувачем особисто. Основні з них такі:
- удосконалено поняття системи трудового права України та норми права як основного структурного елемента системи з огляду на сучасні тенденції розвитку правової науки;
- доведено двоєдину природу (об’єктивну і суб’єктивну) системи трудового права;
- проаналізовано генетичні і функціональні зв’язки системи трудового права та її статичні й динамічні властивості;
- отримало подальший розвиток розуміння сутності структурних елементів системи трудового права України (підгалузей, інститутів, підінститутів, норм права);
- доведено необхідність застосування системного підходу в сфері дослідження й розвитку системи трудового права;
- поглиблено розуміння сутності співвідношення системи трудового права та системи трудового законодавства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) в науково-дослідній роботі – для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань формування й розвитку системи трудового права; б) у правотворчості – при підготовці змін і пропозицій до чинного законодавства про працю; в) у правозастосуванні – під час втілення норм трудового законодавства у практику конкретних суспільно-трудових відносин; г) у навчальному процесі – в юридичних та інших вищих навчальних закладах при викладенні теорії трудового права України, а також при розробці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки, практичні рекомендації, наукові положення, які містяться в роботі доповідалися на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля, кафедри трудового, екологічного і аграрного права та науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Національного університету внутрішніх справ, на семінарах наукової школи “Проблеми трудового права та проходження служби в ОВС України” при Національному університеті внутрішніх справ, а також на науково-практичній конференції „Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки” (Сімферополь, 19-20 травня 2003р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені у 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Структура дисертації зумовлена цілями і характером дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 175 сторінок, в тому числі 11 сторінок списку використаних джерел (146 найменувань).

Список літератури

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення розуміння системи трудового права України.
До найбільш вагомих результатів дисертаційного дослідження слід віднести наступне:
1. Система трудового права України має двоєдину природу: з одного боку вона характеризується своїми індивідуальними особливостями, а з іншого - ці особливості набувають специфічний відбиток в результаті впливу як інших складових національного права, так і останнього загалом. Система трудового права завжди відчуває на собі вплив системи права України, зберігаючи при цьому свою особливість. Саме завдяки тому, що система трудового права володіє особливістю, вона займає відповідне місце в системі національного права і відіграє в ньому важливу роль щодо регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними відносин.
2. Основними ознаками системи трудового права України є: єдність і узгодженість норм; розподіл на підгалузі, інститути, підінститути і норми права; об'єктивність побудови; ієрархічність; предметна спрямованість.
3. Система трудового права України – це об'єктивно обумовлене об'єднання взаємопов'язаних, внутрішньою узгоджених, за предметною ознакою структурованих на підгалузі, інститути й підінститути правових норм, покликаних регулювати трудові та тісно пов'язані з ними відносини.
4. Системність трудового права України – це об’єктивне об'єднання за змістовними ознаками підгалузей, інститутів, підінститутів, норм права в структурно упорядковану цілісну єдність, що має необхідну для автономного функціонування сталість та самостійність.
5. Система трудового права України складається з наступних елементів: підгалузей, інститутів, підінститутів, норм права.
6. Система трудового права України має одночасно і об’єктивну, і суб’єктивну природу. Вона об'єктивна за своєю природою, її побудова - це результат об'єктивних факторів розвитку суспільно-трудових відносин, вплив яких об'єктивується в суспільній свідомості, коли держава своєю цілеспрямованою правотворчою діяльністю систематизує нормативні приписи, покликані регулювати трудові та тісно пов'язані з ними відносини у їх певній структурній упорядкованості. Об'єктивну основу має й структурованість системи трудового права України на підгалузі, інститути, підінститути і норми права. Це означає, що структурованість системи трудового права України своїм корінням сягає в сферу соціально-трудових відносин, має кінцеве обгрунтування поза дією норм права, покликаних регулювати трудові та безпосередньо пов'язані з ними відносини. Система трудового права почасти суб’єктивна за механізмом свого становлення і розвитку.
7. Елементи системи трудового права поєднують генетичні і функціональні зв’язки. Генетичні – це зв’язки, які виражають розвиток галузі трудового права, формування її підрозділів. Головні і вирішальні генетичні зв’язки знаходяться за межами трудового права: вони характеризують його залежність від економічного базису, соціальної структури суспільства, політичного стану в країні, тобто усієї сукупності зовнішніх системоутворюючих факторів. Є генетичні зв’язки і в самій системі трудового права. Сюди відносяться залежності, які існують між старими і новими інститутами та підінститутами трудового права. В процесі розвитку й удосконалення трудового права законодавець виходить з існуючого, діючого нормативного матеріалу. В тій мірі, в якій нові нормативні приписи спираються на усю систему трудового права, враховують у своєму змісті діючі юридичні норми, можна вести мову про наявність в системі трудового права генетичних зв’язків. Функціональні – це зв’язки, що виражають взаємообумовленість і взаємну залежність юридичних норм, підінститутів, інститутів та підгалузей трудового права в процесі їх функціонування. Як і в будь-якій органічній системі, функціональні зв’язки в структурі системи трудового права можна поділити на відносини субординації і координації
8. Системі трудового права України притаманні статичні і динамічні властивості. Сталість системи виявляється у стабільності, пов’язаній з нормативністю і формальною визначеністю правової форми регулювання суспільно-трудових відносин. Динамічні властивості структури системи трудового права виявляються в: а) правотворчій діяльності компетентних органів; б) пристосуванні до змінюваних суспільно-трудових відносин.
9. Інститути трудового права націлені на регламентування певної ланки, сторони трудових та тісно пов‘язаних з ними відносин. Кожний інститут трудового права являє собою відносно уособлений “блок”, “агрегат” галузі трудового права. Сконцентровані на регулюванні певної, іноді надто вузької ланки суспільно-трудових відносин даного виду або роду, правові інститути лише у поєднанні, взаємодії забезпечують галузеве регулювання.
10. Головна функція інституту трудового права полягає у тому, щоб в межах своєї ділянки суспільно-трудових відносин забезпечити цілісне, відносно завершене регулювання. Звідси, інститут трудового права повинен володіти певним “комплексом” правових норм, за допомогою яких можна охопити усі суттєві моменти регулювання відповідної групи трудових та тісно пов‘язаних з ними відносин. Як наслідок, юридичним критерієм уособлення тієї або іншої сукупності правових норм в конкретний інститут трудового права мають слугувати наступні три ознаки: а) юридична єдність правових норм; б) повнота регулювання певної сукупності трудових; в) уособлення норм інституту в главах, розділах, частинах та інших елементах нормативно-правових актів.
11. Норма трудового права – це соціально обумовлене, спрямоване на регулювання трудових та тісно пов‘язаних з ними відносин, обов‘язкове для виконання суб‘єктами трудового права правило поведінки, яке схвалюється або встановлюється державою та забезпечується рівнем свідомості виконавців, організаційною та виховною роботою і можливістю застосування державного примусу в разі порушення його вимог.
12. Роль системного підходу щодо удосконалення системи трудового права полягає у наступному: він допомагає поставити питання про нові якості системи; допомагає встановити той первинний матеріал, з якого складається система; забезпечує поглиблене пізнання системи трудового права, виявляє глибинні зв’язки між її якостями; дозволяє розглядувати дану систему в цілісному взаємозв’язку усіх її елементів; визначає напрямки подальшого розвитку трудового права; розширює межі відповідного наукового пошуку.
13. Співвідношення системи трудового права і системи трудового законодавства з загально-філософських та загальнотеоретичних позицій може бути охарактеризоване як зв‘язок внутрішньої і зовнішньої форм. Систему трудового права можна розглядувати в якості внутрішньої форми, а систему трудового законодавства – зовнішньої.
14. Система трудового законодавства України - це сукупність нормативно-правових актів, покликаних регулювати трудові та тісно пов‘язані з ними відносини. Це - система актів, їх розчленованість та диференційованість, їх ієрархічна побудова, пов‘язана відносинами координації, субординації і супідрядності. Підрозділи системи трудового законодавства та зв‘язки між ними утворюються історично під впливом ряду факторів, вирішальне значення з яких мають предмет регулювання та прагнення законодавця забезпечити найбільш доцільну, комплексну, практично зручну побудову джерел трудового права України. Система трудового законодавства має поряд з об’єктивною і суб’єктивну природу. Об’єктивність системи трудового законодавства обумовлюється тим, що вона будується на основі системи трудового права, є „зовнішньою формою” останньої. Суб’єктивність визначається тим, що в процесі розробки системи трудового законодавства, прийняття тих чи інших нормативних актів велика роль відводиться суб’єктивному розсуду законодавця, який визначається не лише логікою трудового права, але й іншими потребами: соціально-політичними, законодавчими традиціями, рекомендаціями наукових установ тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Прокопенко В.І.Трудове право України: Підручник. – Х.: Консум, 1998. – 480 с.
2. Чанышева Г.И., Болотина Н.Б. Трудовое право Украины. – Х.:Одиссей, 1999. – 480 с.
3. Каринский С.С. Система законодательства о труде. В кн.: Система советского законодательства. – М.: Юрид. лит., 1980. – С.244-252.
4. Молодцов М.В., Крапивин О.М., Власов В.И. Трудовое право России. Учебник для вузов / Под общ. ред. М.В.Молодцова. – М.: НОРМА, 2001. – 576 с.
5. Прокопенко В.І. Трудове право. – К.: Вентурі, 1996. – 224 с.
6. Пашерстник А.Е., Марченко В.П. Советское трудовое право. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 206 с.
7. Советское трудовое право / Под ред. А.С.Пашкова, О.В.Смирнова. – М.: Юрид. лит., 1982. – 504 с.
8. Шебанова А.И. Трудовое право и его значение в российской правовой системе // Зб. наук. праць. Актуальні проблеми права: теорія і практика. – Л.: Вид-во СНУ, 2000. - №1(2). – С.8-20.
9. Кодекс законів про працю України // Право і практика. – 2001. - №1.
10. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. Учебник. – М.: Проспект, 1997. – 568 с.
11. Аанасьев В.Г. Проблема целостности в философии и биологии. – М.: Мысль, 1964. – 384 с.
12. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – М.: Аванта +, 2001. – 560 с.
13. Керимов Д.А. Философские проблемы права. – М.: Мысль, 1972. – 470с.
14. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. – Х.: Право, 2002. – 418 с.
15. Скакун О.Ф., Подберёзский Н.К. Теория права и государства. – Х.: 1997. – 496 с.
16. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И.Матузова, А.В.Малько. – М.: Юрист, 2001. – 776 с.
17. Общая теория права и государства / Под ред. В.В.Лазарева. – М.: Юрист, 2001. – 520 с.
18. Теория государства и права / Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА• М, 1998. – 570 с.
19. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Рассолова, В.О.Лучина, Б.С.Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001 – 640 с.
20. Теория права и государства. Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. – М.: Право и Закон, 2002. – 576 с.
21. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.:НОРМА, 2001. – 752 с.
22. Комаров С.А. Общая теория государства и права. Учебник. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
23. Котюк В.О. Теория права: Курс лекций. – К.: Вентури, 1996. – 208 с.
24. Сырых В.М.Теория государства и права: Учебник. – М.: Юстиц-информ, 2001. – 592 с.
25. Явич Л.С. Общая теория права. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 286 с.
26. Толкунова В.Н., Гусов К.Н. Трудовое право России. Учебное пособие. – М.: Юрист, 1996. – 448 с.
27. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. - Львів: Видавничий центр Львів Національного ун-ту імені Івана Франка, 1999. – 214 с.
28. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.Д.Зайкина. – М.: Юрид. лит., 1979. – 544 с.
29. Трудовое право. Учебник / Под ред. О.В.Смирнова. – М.: Проспект, 1997. – 448 с.
30. Советское трудовое право / Под ред. О.В.Смирнова. – М.: Профиздат, 1991. – 367.
31. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
32. Алексеев С.С. Право: азбука-теория-философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
33. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
34. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. – М.: Интерстиль, 2000. – 377 с.
35. Теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. – М.: Право и Закон, 1996. – 424 с.
36. Процевский А.И. Предмет советского трудового права. – М.: Юрид. лит., 1979. – 224 с.
37. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений. – М.: Юрид. лит., 1972. – 288 с.
38. Рабинович П.Р. Основи загальної теорії права та держави. – К.: Юрінком, 1994. – 389 с.
39. Молодцов М.В. Система советского трудового права и система законодательства о труде. – М.: Юрид. лит., 1985. – 173 с.
40. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Наука, 1980. – 350 с.
41. Коновалов А.Г., Демидов А.И., Гамаюнов А.З. Системный подход и его применение в социально-историческом познании // Ленинская теория познания и современная наука. – Саратов, 1970. – С.120-178.
42. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М.: Наука, 1981. – 378 с.
43. Клир И. Абстрактное понятие системы как методологическое средство. В кн.: Исследования по общей теории систем. – М.: Юрид. лит., 1968. – С.280-341.
44. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под общ. ред. Е.Б.Кубко. – К.: Юринком, 1997. – 192 с.
45. Садовский В.Н. Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ. – М.: Мысль, 1974. – 281 с.
46. Холл А.Д., Фейнджин Р.Е. Определение понятия системы. В кн.: Исследования по общей теории систем. – М.: Юрист, 1992. – С.220-279.
47. Аверьянов А.Н. Системное познание мира (методологические проблемы). – М.: Изд-во политич. л-ры, 1985. – 262 с.
48. Аверьянов А.Н. Система: философская категория и реальность. – М.: Мысль, 1976. – 188 с.
49. Туркин Ю.С. Теория систем. – 1 часть. Системы и обмен. – М, 1995. – 24 с.
50. Тюхтин В.С. Системно-структурный подход и специфика философского знания // Вопросы философии. – 1968. - № 11. – С.42-51.
51. Воронихин А.С. О понятиях «система», «элемент», «структура». – Ижевск, 1974. – 82 с.
52. Южаков В.Н. Система, целое, развитие / Под ред. Я.Ф.Аскина. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1981. – 93 с.
53. Спиркин А.Г. Курс марксистской философии. – М., 1965. – 528 с.
54. Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – 264 с.
55. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М.: Лана, 1999. – 585 с.
56. Мамзин А.С. О форме и содержании в живой природе. – Л.: Наука, 1968. – 218 с.
57. Елфимов Г.М. Закон отрицания с точки зрения соотношения элементов и структуры в явлениях: Автор. дис… канд. фил. наук. – Л., 1967. – 18с.
58. Тюхтин В.С. Системно-структурный подход и специфика философского знания // Вопросы философии. – 1968. - № 11. – С.48-49.
59. Алексеев Н.Н. Основы философии права. – СПб.: «Лань», 1999. – 256с.
60. Свидерский В.И. Некоторые вопросы диалектики изменения и развития. – М.: Наука, 1968. – 281 с.
61. Спиркин А.Г. Курс марксистской философии. – М.: Прогресс, 1965. – 344 с.
62. Вальт А.О. Соотношения структуры и элементов // Вопросы философии. – 1963. - № 5. – С.44-47.
63. Югай Г.А. Диалектика части и целого. – Алма-Ата, 1965. – 155 с.
64. Шептулин А.П. Система категорий диалектики. – М.: Наука, 1967. – 435 с.
65. Кураев В.И. Содержание и форма // Категория диалектики как ступени познания. – М.: Прогресс, 1971. – С.202-235.
66. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: вопросы и ответы. – М.: Юрист, 1999. – 480 с.
67. Луць Л. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти // Право України. – 2002. - № 9. – С.7-10.
68. Добриянов В.С. Методологические проблемы теоретического и исторического познания. – М.: Мысль, 1968. – 275 с.
69. Овчинников Н.Ф. Структура и симметрия: Лекции. – М.: Изд-во МГУ, 1969. – 35 с.
70. Тюхтин В.С. Отражение, система, кибернетика. – М.: Наука, 1972. – 248 с.
71. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М.: Политиздат, 1968. – 412 с.
72. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М,2001. – 432 с.
73. Погребной И.М. Теория права: Учебное пособие. – Х.: Основа, 2003. – 128 с.
74. Основы государства и права / Под ред. О.Е.Кутафина. – М.: Юрист, 2001. – 416 с.
75. Теорія держави і права: Навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368с.
76. Закон України “Про оплату праці” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 9. – Ст. 45.
77. Закон України “Про відпустки” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 2. – Ст. 4.
78. Закон України “Про охорону праці” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 49. – Ст. 668.
79. Проблемы общей теории права и государства / Под общ. ред. В.С.Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРА•М, 1999. – 832 с.
80. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За ред. В.В.Копейчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
81. Теория государства и права / Под ред. В.К.Бабаева. – М.: Юрист, 2002. – 592 с.
82. Маркс К. Дебаты о свободе личности // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – т.1. – 588 с.
83. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юрид. лит., 1984. – 355 с.
84. Пиголкин А.С. Теоретические проблемы правотворческой деятельности в СССР: Автореф. дис… докт. юрид. наук. – М., 1972. – 38 с.
85. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М.: Наука, 1973. – 480 с.
86. Ганьба Б.П.Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ // Право України. – 2000. - № 3. – С.41-44.
87. Поспелов Г.С., Ириков В.А. Програмно-целевое планирование в управлении. – М.: Прогресс, 1976. – 156 с.
88. Бобров Г.М. Наука: информация и управление. – М.: Изд-во МГУ, 1977. – 215 с.
89. Державне управління і менеджмент: Навчальний посібник у таблицях і схемах / За заг. ред. Г.С. Одінцової. – Х.: Основа, 2002. – 424 с.
90. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
91. Тиунова Л.Б. Системные связи правовой действительности. – СПб.: Изд-во ЛГУ, 1941. – 358 с.
92. Клилонд Д., Кинг У. Системный анализ и целевое управление. – М.: Наука, 1974. – 471 с.
93. Сетров М.И. Степень и высота организованности систем. – М.: Прогресс, 1979. – 182 с.
94. Маркарян Э.С. Системное исследование человеческой деятельности // Вопросы философии. – 1972. - № 10. – С.75-79.
95. Садовский В.Н. Основания общей теории систем. – М.: Наука, 1974. – 258 с.
96. Сетров М.И. Основы функциональной теории организации. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1972. – 392 с.
97. Южаков В.Н. Система, целое, развитие / Под ред. Я.Ф.Аскина. – Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1981. – 93 с.
98. Сырых В.М. Метод правовой науки (основные элементы, структура). – М.: Юрид. лит., 1980. – 312 с.
99. Козюбра Н.И. Юридическая наука и перспективное прогнозирование // Методологические проблемы юридической науки. – К.: Вища школа, 1990. – С.75-112.
100. Попова И.М. Системный подход в социологии и проблема ценности // Вопросы философии. – 1968. - № 5. – С.18-24.
101. Волков П.Д. Кибернетические методы в социологии // Коммунист. – 1965. – № 14. – С.24-28.
102. Маркарян Э.С. Вопросы системного исследования общества. – М.: Прогресс, 1972. – 180 с.
103. Науменко Л.К. Диалектика Гегеля и системный подход // Философские науки. – 1974. - № 4. – С.95-103.
104. Гайденко П.П. У истоков понятия системы. Проблемы единого и многого в философии Платона // Системные исследования. – М.: Наука, 1980. – С.358-379.
105. Кузьмин В.П. Принцип системности в теории и методологии К.Маркса. – М.: Наука, 1980. – 75 с.
106. Янг С. Системное управление организаций. – М.: Наука, 1976. – 375с.
107. Петрушенко Л.А. Единство системности, организованности и самодвижения. – М.: Прогресс, 1975. – 182 с.
108. Волков П.Д. Системный подход к изучению социальных явлений. – М.: Наука, 1971. – 215с.
109. Тюхтин В.С. Основы кибернетики. – М.: Мысль, 1952. – 340 с.
110. Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М.: Мысль, 1978. – 412 с.
111. Калошин П.Н. Материалистическая диалектика и системный подход. – Ташкент: «Фан», 1985. – 148 с.
112. Кузьмин В.П. Различные направления разработки системного подхода и их гносеологические основания // Вопросы философии. – 1983. - № 3. – С.25-29.
113. Бреховских С.М. Основы функциональной системологии материальных объектов. – М.: Наука, 1986. – 192 с.
114. Урсул А.Д. Общенаучный статус и функции системного подхода. В кн.: Системные исследования.- М.: Наука, 1977. – С.29-47.
115. Гвишиани Д.М. Материалистическая диалектика – философские основы системных исследований. В кн.: Системные исследования. – М.: Наука, 1980. – С.7-28.
116. Исаев И.К. Материалистическая диалектика и системный метод в науке. – К.: Вища школа, 1984. – 157 с.
117. Садовский В.Н. Общая теория систем: задачи и методы построения. В кн.: Исследования систем. – М.: Мысль, 1971. – С.3-48.
118. Гаспарский В.И. Системная методология. Некоторые значения о её природе, структуре, применении. В кн.: Системные исследования.. – М.: Наука, 1979. – С.50-58.
119. Кузьмин В.П. Принципы системности и структурного построения систем. – М.: Изд-во политической литературы, 1986. – 399 с.
120. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: методологические проблемы современной науки. – М.: Наука, 1978. – 391 с.
121. Малиновский А.А. Некоторые вопросы организации биологических систем. В кн.: Организация и управление. – М.: Изд-во политической литературы, 1978. – 378 с.
122. Принципы самоорганизации / Пер. с англ. А.С.Ведерникова. – М.: Прогресс, 1982. – 438 с.
123. Юдин Б.Г. Процессы самоорганизации в малых группах. В кн.: Системные исследования.– М.: Наука, 1969. – С.25-42.
124. Юдин Б.Г. Методологические проблемы исследования самоорганизующихся систем. В кн.: Проблемы методологии системного исследования. – М.: Прогресс, 1970. – С.108-135.
125. Черниловский З.М. Гражданское общество: опыт исследования // Государство и право. – 1992. - № 6. – С.147-150.
126. Коган М.С. Человеческая деятельность. – М.: Прогресс, 1974. – 248 с.
127. Кистяковский Б.А. Социальные науки и право: Очерки по методологии социальных наук и общей теории права. – М.: НОРМА, 1996. – 645 с.
128. Сагатовский В.Н. Опыт построения категориального аппарата системного подхода // Философские науки. – 1976. - № 3. – С.72-76.
129. Готт В.С., Семенюк Э.П., Урсул А.Д. Категории современной науки. – М.: Мысль, 1984. – 268 с.
130. Юдин Э.Г. Методологическая природа системного подхода. В кн.: Системные исследования.– М.: Наука, 1973. – С.28-55.
131. Братусь С.Н. Соотношение системы права и системы законодательства. В кн.: Система советского законодательства. – М.: Юрид. лит., 1980. – С.35-60.
132. Поленина С.В. Теоретические проблемы системы советского законодательства. – М.: Наука, 1979. – 203 с.
133. Оніщенко Н.М. Система права та система законодавства: співвідношення та перспективи розвитку // Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 15. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2002. – 608 с.
134. Прокопенко В.І. Принципи трудового права. – К.: Вища школа, 1982. – 158с.
135. Киселёв И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник для ВУЗов. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 618 с.
136. Jan Jonezyk. Prawo pracy. – Warszawa, 1995. – 425 p.
137. Хохлов Е.Б. Субъективное трудовое право в системе права // Правоведение. – 1996. - № 2. – С.58-64.
138. Рабинович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К.: Вентурі, 1994. – 348 с.
139. Сальников П.И. Структура системы законодательства. – М.: Юрид.лит., 1965. – 314с.
140. Агудов В.В. Соотношение категорий «форма» и «структура» // Философские науки. – 1970. - № 1. – С.64-88.
141. Шебанов А.Ф. Система законодательства как научная основа кодификации // Советское государство и право. – 1971. - № 2. – С.28-33.
142. Поленина С.В. Система советского гражданского законодательства // Советское государство и право. – 1971. - № 6. – С.31-34.
143. Поленина С.В. Взаимосвязи нормативных актов в системе советского гражданского законодательства // Советское государство и право. – 1972. - № 8. – С.61-66.
144. Кирин В.А. Законодательство о борьбе с преступностью: отрасли и их взаимосвязь. – М.: Юрид. лит., 1978. – 218 с.
145. Смолярчук В.И. Источники советского трудового права. – М.: Юрид. лит., 1978. – 342 с.
146. Недбайло П.Е. Объективное и субъективное в праве // Правоведение. – 1988. - №5. – С.21-25.