ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВЛАСНИКА АБО УПОВНОВАЖЕНОГО НИМ ОРГАНУ ЗА НАНЕСЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Г.С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ПРОТОПОПОВА ЯНА СЕРГІЇВНА

УДК 349.2

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВЛАСНИКА АБО УПОВНОВАЖЕНОГО НИМ ОРГАНУ ЗА НАНЕСЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Сприндис Сергій Іванович
кандидат юридичних наук, доцент

Харків – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………..……..3
ВСТУП…………………………………………………………………….........4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ КОМПЕНСАЦІЇ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ У ТРУДОВОМУ ПРАВІ……..12
1.1. Поняття та юридична природа компенсації моральної шкоди в трудовому праві………………………………………………………………………………12
1.2. Принципи компенсації моральної шкоди в трудовому праві……………33
Висновки до розділу 1………………………………………………………….44

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА КОМПЕНСАЦІЇ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ ВНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКА……...48
2.1. Компенсація моральної шкоди як самостійний вид відповідальності роботодавця у трудовому праві…………………………………………………48
2.2. Умови реалізації права працівника на компенсацію моральної шкоди…67
2.3. Критерії визначення розміру компенсації моральної шкоди…………….80
Висновки до розділу 2………………………………………………………….97

РОЗДІЛ 3. ВИДИ ПОРУШЕНЬ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬ ВИКНИКНЕННЯ ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ НА КОМПЕНСАЦІЮ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ………………………………………………………102
3.1. Компенсація моральної шкоди у випадках позбавлення або обмеження реалізації права на працю……………………………………………………...102
3.2. Компенсація моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я або загибеллю працівника при виконанні трудових обов'язків………………….120
3.3. Компенсація моральної шкоди у випадку завдання шкоди діловій репутації працівника…………………………………………………………...132
3.4. Компенсація моральної шкоди внаслідок порушення права працівника на оплату праці…………………………………………………………………….145
Висновки до розділу 3………………………………………………………...159

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...170

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
КК України – Кримінальний кодекс України;
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
МОП – Міжнародна організація праці;
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України;
ЦК України – Цивільний кодекс України.

ВСТУП
Актуальність теми. Правова реформа, здійснювана в Україні, є широкомасштабним і складним процесом. В результаті перетворень, які відбуваються в країні, багато положень національного законодавства приводяться у відповідність до вимог міжнародно-правових актів і Конституції України. Вихід держави на нові рубежі соціально-економічних перетворень створив об'єктивні передумови для розширення трудових прав працівників і подальшого вдосконалення правового механізму їх захисту.
Порушення трудових прав працівника з боку роботодавця або загроза такого в майбутньому, за відсутності добровільного відновлення порушеного права, вимагає застосування певних способів захисту. Одним із таких є компенсація моральної шкоди працівникові у випадках порушення його трудових прав. Наукове дослідження у цій сфері набуває особливого значення з кількох причин. По-перше, перехід до ринкової економіки, становлення і розвиток різних форм власності та господарювання спричинили зміни як у правовому становищі працівників і роботодавців, так і у змісті трудових відносин, що виникають між ними під час реалізації громадянами конституційного права на працю. По-друге, економічна криза, яка характеризується зростанням безробіття, скороченням чисельності або штату працюючих актуалізувало питання захисту прав працівників під час укладання, зміни умов і припинення трудового договору. По-третє, нагальною стала потреба у визначенні та конкретизації, насамперед на законодавчому рівні, категорій, які безпосередньо стосуються порядку компенсації моральної шкоди працівникові внаслідок порушення його трудових прав.
Проблема відшкодування моральної шкоди у трудовому праві частково розглядалась вітчизняними вченими, як: М.Й. Бару, Н.Б. Болотіна, О.В. Гаврилюк, В.В. Жернаков, П.Д. Пилипенко, О.І. Процевський, Н.М. Хуторян, В.Д. Чернадчук, О.М. Ярошенко та ін. Проте ціла низка теоретичних питань залишається дискусійною: не склалась єдина думка щодо змісту та визначення поняття моральної шкоди; тривають суперечки щодо сфери застосування даного правового інституту, кола суб'єктів, що мають право на компенсацію; відсутня система загальних і спеціальних критеріїв визначення її розміру. Невирішеність цих та інших питань негативно позначається на судовій практиці та призводить до недостатнього захисту прав трудових працівників.
Теоретична й практична значимість у вирішенні питання правового регулювання відповідальності роботодавця за завдання моральної шкоди, недостатня розробленість і дискусійність окремих аспектів цієї проблеми зумовили вибір теми наукового дослідження як актуальної для сучасної науки та юридичної практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до комплексної цільової програми Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди на 2007-2012 роки «Проблеми удосконалення цивільного та трудового законодавства у сучасній Україні», що виконується на кафедрі цивільно-правових дисциплін, господарського і трудового права.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета роботи полягає у науково-теоретичному дослідженні інституту компенсації моральної шкоди, завданої працівникові, з’ясуванні особливостей виникнення і розвитку правового регулювання зазначених відносин в умовах формування ринкової економіки в Україні, а також у внесенні конкретних пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики.
Досягнення поставленої мети в дисертації вимагало вирішення наступних дослідницьких завдань:
– з’ясувати передумови виникнення правового регулювання відшкодування роботодавцем моральної шкоди, завданої працівнику;
– установити роль і значення інституту компенсації моральної шкоди в трудовому праві України;
– сформулювати дефініції понять «шкода», «моральна шкода», «відповідальність в трудовому праві», «спосіб захисту трудового права», «компенсація моральної шкоди», дати їм правову характеристику, установити співвідношення із суміжними юридичними категоріями;
– охарактеризувати зміст і підстави виникнення обов’язку роботодавця по компенсації моральної шкоди, завданої працівникові;
– виокремити принципи компенсації моральної шкоди в трудовому праві й розкрити їх зміст;
– визначити умови реалізації права працівника на компенсацію моральної шкоди;
– узагальнити зарубіжний досвід правового регулювання відшкодування роботодавцем моральної шкоди, завданої працівнику;
– окреслити тенденції розвитку інституту компенсації моральної шкоди в трудовому праві України;
– розробити конкретні пропозиції з удосконалення нормативно-правового регулювання відповідальності роботодавця за нанесення моральної шкоди.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері забезпечення й захисту трудових прав працівника.
Предметом дослідження є теоретичні й практичні питання правового регулювання відповідальності власника або уповноваженого ним органу за нанесення моральної шкоди працівнику в умовах ринкової економіки.
Методи дослідження. Дисертаційна робота виконана із застосуванням методів наукового пізнання, що засновані на діалектичному методі, за допомогою якого поставлені завдання розглянуті в їх розвитку і взаємозв’язку (підрозділи 1.1; 3.1). Формально-логічний метод було використано при визначенні місця компенсації моральної шкоди серед способів захисту порушених трудових прав працівника (підрозділ 2.1). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1; 2.2; 2.3). Порівняльно-правовий метод став у нагоді для порівняння національного законодавства, яке регламентує відповідальність роботодавця за нанесення моральної шкоди, з міжнародним і зарубіжним законодавством у цій сфері (підрозділи 2.3; 3.4). Історико-правовий метод задіяно при вивченні становлення й розвитку розглядуваного способу захисту трудових прав працівника (підрозділи 2.1; 3.2). Методи документального аналізу і статистично-звітний дали можливість досконало вивчити сучасний стан правового регулювання окремих видів порушень, що спричиняють виникнення права працівника на компенсацію моральної шкоди (розділ 3). Використання зазначеного методологічного інструментарію дозволило вирішити перераховані завдання, а також отримати науковий результат, новизна якого відображена в положеннях, що виносяться на захист.
Нормативне підґрунтя дисертаційної роботи складають: Конституція України та законодавство України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, рішення Конституційного Суду України, міжнародно-правові акти, судова практика, законодавство з цих питань зарубіжних країн та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше у вітчизняній науці трудового права здійснено комплексне цілісне дослідження теоретичних і практичних проблем та особливостей компенсації працівникові моральної шкоди, завданої роботодавцем. Окремі проблеми порушуються в роботі вперше, інші - розглядаються з урахуванням змін у соціально-економічному житті держави. Найбільш істотні висновки та пропозиції, що відображають внесок здобувача та новизну дисертаційного дослідження, містяться у таких положеннях, представлених для захисту:
Уперше:
– сформульовано систему основних принципів інституту компенсації моральної шкоди у трудовому праві, як-от: а) принцип відшкодування моральної шкоди; б) принцип рівного права суб’єктів на компенсацію моральної шкоди; в) принцип презумпції моральної шкоди; г) принцип альтернативного порядку компенсації моральної шкоди; ґ) незалежність компенсації моральної шкоди від відшкодування майнової шкоди; д) принцип розумності та справедливості; е) принцип диспозитивності; є) принцип добросовісності;
– доведена необхідність впровадження у трудове законодавство презумпції заподіяння моральної шкоди у разі, якщо з вини роботодавця була завдана шкода життю та здоров’ю працівника;
– запропоновано законодавчо закріпити можливість відшкодування роботодавцем моральної шкоди близьким родичам працівника у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до їх моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від них додаткових зусиль для організації життя;
– аргументована доцільність проведення медичних і психологічних експертиз у справах стосовно компенсації моральної шкоди спричиненої порушенням трудових прав працівника;
Удосконалено:
– обґрунтування ролі та значення компенсації моральної шкоди як одного із способів захисту трудових прав працівників;
– критерії визначення розміру компенсації моральної шкоди, завданої працівнику;
– визначення поняття «ділова репутація працівника» як правової категорії, під якою слід розуміти «уявлення роботодавця, працівника, інших пов’язаних із ними осіб про професійно важливі та особистісні якості працівника, що з’явилась та(або) сформувалась на попередньому місці роботи або навчання в результаті оцінки цих якостей, заснованій на нормативно закріплених і науково обґрунтованих методиках», а також перелік видів протиправних дій роботодавця, які можуть спричинити погіршення ділової репутації працівника;
Дістали подальшого розвитку:
– наукова позиція про комплексний характер інституту компенсації моральної шкоди, що ґрунтується на сукупності загальноправових і моральних чинників, і покликаний захистити суб’єктів права від незаконного порушення їх прав і свобод, закріплених і гарантованих Конституцією України і нормами галузевого законодавства;
– положення про умов реалізації права працівника на компенсацію моральної шкоди;
– аргументація щодо практичного значення використання інституту компенсації моральної шкоди та його вплив на виникнення, існування та припинення трудових правовідносин.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертаційному дослідженні висновки та пропозиції можуть бути використані в: науково-дослідницькій роботі – при подальшому опрацювання загальних і спеціальних питань щодо вдосконалення правового механізму реалізації права на працю та його гарантій, а також відповідальності роботодавця, за шкоду заподіяну працівникові; правотворчості – при розробці нового Трудового кодексу України, вдосконаленні чинного законодавства у сфері захисту прав працівників; правозастосуванні – під час використання конкретних рекомендацій і пропозицій у практичній діяльності суду, профспілок та їх об’єднань, роботодавців та ін.; навчальному процесі – положення й висновки дисертації можуть бути використані у вищих та інших юридичних закладах освіти в процесі вивчення навчальних дисциплін «Трудове право», «Теорія держави і права» (проведенні семінарських і практичних занять, читанні лекцій), а також при розробці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій з трудового права.
Апробація результатів дисертації. Положення й результати наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри цивільно-правових дисциплін, господарського та трудового права Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.
Основні теоретичні положення дисертації були оприлюднені в доповідях та наукових повідомленнях і викладені в тезах наступних науково-теоретичних і науково-практичних конференцій: «Науковий потенціал світу 2004» (м. Дніпропетровськ); «Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України» (м. Київ, 2004 р..); «Трудове право України в контексті європейської інтеграції» (м. Харків, 2006 р.); «Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин» (м.Чернігів, 2007 р.); «Трудове право України: сучасний стан та перспективи» (м. Сімферополь, 2008 р.); «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (м. Харків, 2008р.); «Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення» (м.Харків, 2009); «Проблеми вдосконалення правового регулювання соціально – трудових відносин в Україні» (м. Харків, 2009); «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 2009); «Трудове право та проблеми соціального захисту населення в контексті правової держави» (м. Харків, 2010р.).
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли своє відбиття в 6 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних наук, та в 10 тезах доповідей і наукових повідомлень на наукових конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Результатом дисертаційного дослідження, виконаного на підставі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції є формулювання низки висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання права працівника на компенсацію моральної шкоди внаслідок порушення його трудових прав. До основних результатів дослідження віднесено такі висновки:
1. Моральна шкода – це сукупність моральних та/або фізичних страждань особи. При визначенні характеру і ступеня таких страждань необхідно виходити із індивідуальних особливостей потерпілого і сприйняття ним негативних наслідків заподіяння шкоди.
Об’єктами заподіяння моральної шкоди є нематеріальні блага особи. Вони характеризується такими ознаками: а) мають абсолютний характер; б) нерозривно пов’язані з особистістю: в) не відчужуються і не можуть передаватися у будь-який інший спосіб; г) виникають незалежно від волевиявлення їх володаря в силу закону або в силу народження людини; ґ) спрямовані на виявлення і розвиток індивідуальності особистості; д) не мають економічного змісту, тому не піддаються чітко визначеній грошовій та іншої натуральній оцінці.
2. Компенсація моральної шкоди є одним із способів захисту порушених прав особи та полягає в покладенні на порушника обов’язку з виплати потерпілому грошової компенсації за фізичні або моральні страждання, які той відчуває у зв'язку з порушенням його прав.
Інститут «компенсації моральної шкоди» є комплексним інститутом і ґрунтується на сукупності загально-правових і моральних чинників, і покликаний захистити суб’єктів права від незаконного порушення їх прав і свобод, закріплених і гарантованих Конституцією України і нормами галузевого законодавства.
3. До основних принципів інституту компенсації моральної шкоди у трудовому праві належать: а) принцип відшкодування моральної шкоди; б) принцип рівного права суб’єктів на компенсацію моральної шкоди; в) принцип презумпції моральної шкоди; г) принцип альтернативного порядку компенсації моральної шкоди; ґ) незалежність компенсації моральної шкоди від відшкодування майнової шкоди; д) принцип розумності та справедливості; е) принцип диспозитивності; є) принцип добросовісності.
4. Стаття 237-1 КЗпП України передбачає можливість відшкодування моральної шкоди тільки працівникові, що не є правильним, тому що шкода може виникати і у близьких родичів працівника. Так, якщо в результаті нещасного випадку на виробництві працівникові були заподіяні значні травми, і він тривалий час знаходився в лікарні, його родичі навряд чи залишилися байдужими до того, що трапилося. Вони хвилювалися за постраждалого, побоювалися погіршення стану його здоров’я, тобто спричинення шкоди самому працівникові внесло корективи і в їх життя, заподіявши тим самим моральну шкоду, а іноді могли спричинити їм і фізичну шкоду, наприклад, загострення якого-небудь хронічного захворювання, що є можливим на тлі сильних душевних переживань.
У зв’язку з цим доцільно законодавчо передбачити можливість компенсації моральної шкоди близьким родичам загиблого працівника та визначити її розмір.
5. Розробка і нормативне закріплення єдиного підходу до оцінки моральної шкоди працівникові внаслідок нещасного випадку на виробництві дали б змогу уніфікувати і персоніфікувати процедуру розрахунку компенсації моральної шкоди, зменшило б вплив суб'єктивних чинників при винесенні судових рішень. У зв’язку з цим увидається необхідним розробити і впровадити в діяльність судових органів, а також органів, що здійснюють нагляд і контроль у сфері охорони праці і техніки безпеки, профспілкових організацій і роботодавців спеціальну методику визначення розміру компенсації моральної шкоди у випадках загибелі і втрати здоров’я працівників. Крім того, з метою призначення справедливої та розумної компенсації моральної шкоди в разі загибелі працівника або спричинення шкоди його здоров'ю, у новому Трудовому кодексі України слід встановити мінімальний розмір компенсації моральної шкоди у цих випадках. Ця межа не має бути нижчою розміру трирічного прожиткового мінімуму з урахуванням індексації. Мінімальний розмір компенсації моральної шкоди, заподіяної смертю годувальника, повинен становити дохід загиблого за 15 років, а при наявності у загиблого працівника неповнолітніх дітей, до того ж врахувати втрачений середньорічний дохід до досягнення дітьми повноліття. Якщо ж сім’я загиблого працівника не була забезпечена житлом, слід зобов’язати роботодавця придбати його такій сім’ї з урахування середньої норми забезпеченості, встановленої законодавством.
6. Відповідальність за моральну шкоду, заподіяну працівникові внаслідок незаконного позбавлення його можливості працювати можлива у таких випадках: необґрунтована відмова у прийомі на роботу; незаконне переведення працівника на іншу роботу, його відсторонення або звільнення; відмова роботодавця від виконання або несвоєчасне виконання рішення органу з розгляду трудових спорів про поновлення працівника на попередній роботі; затримка роботодавцем видачі працівнику трудової книжки, внесення в трудову книжку неправильного або такого, що не відповідає вимогам законодавства, формулювання причин звільнення працівника та ін.
Загальним у всіх випадках позбавлення працівника можливості працювати є те, що він позбавляється засобів до існування: для більшості людей саме заробітна плата є основним джерелом цих засобів.
7. У трудовому законодавстві слід закріпити норму, за якою роботодавець вважається винним у спричиненні працівнику моральної шкоди, якщо він не доведе, що його дії або бездіяльність в частині порушення правил охорони праці та безпеки виробництва не заподіяли та не могли заподіяти працівнику моральної шкоди. Необхідно впровадити в трудове законодавство презумпцію заподіяння моральної шкоди, адже будь-який вплив на життя і здоров’я працівника з вини роботодавця заподіює працівникові моральну шкоду: по-перше, такий вплив ставить працівника перед перспективою втрати працездатності, тобто перейти до категорії незайнятого населення, а по-друге, тягне за собою втрату ділової репутації працівника через втрату професійно важливих і особистісних якостей, чим створює перешкоду у подальшому його працевлаштуванні.
8. Під ділової репутацією працівника слід розуміти уяву роботодавця, працівника, інших пов’язаних із ними осіб про професійно важливі та особистісні якості працівника, що з’явилась та(або) сформувалась на попередньому місці роботи або навчання в результаті оцінки цих якостей, заснованій на нормативно закріплених і науково обґрунтованих методиках.
Втрата ділової репутації працівником представляє собою формування негативної думки роботодавця, трудового колективу або самого працівника про його професійно важливі й особисті якості, їх негативна оцінка і, як наслідок, зниження попиту на послуги даного працівника на ринку праці. Посягання на ділову репутацію з боку роботодавця може завдати працівнику як психічні, моральні страждання, переживання, так і майнові збитки у вигляді упущеної вигоди та несення додаткових витрат.
До протиправних дій роботодавця, які можуть спричинити погіршення ділової репутації працівника, належать такі: необґрунтоване застосування дисциплінарних стягнень; необ’єктивні публічні виступи, в тому числі на зборах трудового колективу, поява в засобах масової інформації відомостей, що ганьблять трудову честь і ділову репутацію працівника; незаконні звільнення з підстав, що порочать ділову репутацію працівника; втрата працівником здоров’я у випадках виробничої аварії.
9. Є необхідним законодавче закріплення положення про те, що при порушенні встановленого строку виплати заробітної плати, оплати відпустки, виплат при звільненні й інших виплат, що належать працівникові, роботодавець зобов’язаний виплатити їх зі сплатою відсотків в розмірі 0,3% від невиплачених у строк сум за кожний день затримки; передбачити у Кодексі України про адміністративні правопорушення окремий склад: «Відповідальність власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за невиплату або затримку виплати заробітної плати».
10. Доцільно поширити на справи щодо компенсації моральної шкоди, спричиненої порушенням трудових прав під час судового розгляду проведення медичних і психологічних експертиз. Застосування знань психолога – один із способів об’єктивно визначити наявність стресу у індивіда або рівень його емоційних страждань. Психологічна експертиза стану потерпілого внаслідок порушення його трудових прав дозволить найбільш достовірно розглянути справу в суді і винести справедливе рішення про компенсацію моральної шкоди. Висновки експертів, що ґрунтуються на спеціальних пізнаннях в області психології, здатні об’єктивізувати судове рішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Мікуліна М. Відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними діями: ретроспектива і сьогодення / М. Мікуліна // Право України. – 2004. – №12. – С. 109 – 111.
2. Малеин Н.С. Возмещение вреда, причиненного личности / Н.С. Малеин. – М.: Юрид. лит., 1965. – 230 с.
3. Малеин Н.С. О моральном вреде / Н.С. Малеин // Гос-во и право. – 1993. – №3. – С. 32 – 40.
4. Самощенко И.С. Понятие правонарушения по советскому законодательству / И.С. Самощенко. – М.: Юрид. лит., 1963. – 236 с.
5. Эрделевский А.М. Моральный вред: соотношение с другими видами вреда / А.М. Эрделевский // Российская юстиция. – 1998. – №6. – С. 19 – 21.
6. Нарижский С. Компенсация морального вреда при нарушении имущественных прав граждан / С. Нарижский, К. Голубев // Российская юстиція. – 2001. – №4. – С. 20, 21.
7. Адельханян Р.А. Причинение тяжкого вреда здоровью при особо отягчающих обстоятельствах (уголовно-правовое и криминологическое исследование) / Р.А. Адельханян; ред. Э.Ф. Побегайло. – Миниральные Воды: Кавказская здравница, 2000. – 120 с.
8. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови / А.О. Івченко. – Х.: Фоліо, 2002. – 543 c.
9. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України вiд 19.11.1992 р., №2801-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993.– №4. – Ст. 19.
10. Національний план дій з гігієни довкілля на 2000 – 2005 роки: Схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2000 р., №1556 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
11. Гражданское право: Учебник. – В 2-х т.: Т.1 / Отв. ред. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: БЕК, 1998. – 816 с.
12. Афанасьев А.А. Воздействие энергетики на окружающую среду: Методологические проблемы оценки экономического ущерба / А.А. Афанасьев // Препринт №IBRAE-98-14.-М.: ИБРАЭ РАН, 1998.–56 с.
13. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда в России и за рубежом / А.М. Эрделевский. – М.: Издат. группа ФОРУМ – ИНФРА*М, 1997. – 240 с.
14. Жалинский А.Э. Экономика, мораль, право: Рецензия на книгу: Х. фон Пирер, К. Хоманн, Г. Люббе-Вольфф «Между прибылью и моралью – зачеловеческую экономику» / А.Э. Жалинский // Право и политика. – 2004. – №2 – С. 141 – 146.
15. Про пресу та інші засоби масової інформації: Закон СРСР від 12.06.1990 р., №1552-I // Відомості З’їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. – 1990. – №26. – Ст. 492.
16. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон УРСР від 16.04.1991 р., №959-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №29. – Ст. 377.
17. Новий тлумачний словник української мови / Уклад. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – У 3-х т.: Т. 2. – К.: Аконіт, 2001. – 926 с.
18. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА*М, 2007. – 576 с.
19. Етіка: Навч. посіб. /За ред. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 208 с.
20. Бару М.И. Соотношение правовых и иных социальных норм в регулировании трудовых отношений / М.И. Бару // Сов. гос-во и право. – 1973. – №1. – С. 37 – 41.
21. Бойко М.Д. Відшкодування шкоди: Правовий аспект: Навч.-практ. посіб. / М.Д. Бойко. – К.: Атіка, 2007. – 328 с.
22. Манукян В.И. Моральный вред: право, практика, опыт / В.И.Манукян. – К. Истина, 2008. – 288 с.
23. Рабінович П.М. Права людини та їх юридичне забезпечення / П.М.Рабінович. – К.: ИМК ВО, 1992. – 100 с.
24. Шимон С.І. Цивільно-правові способи захисту конституційних прав людини (до поняття моральної шкоди) / С.І. Шимон // Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства: Зб. наук. пр. –К., 1997. – С. 273 – 276.
25. Новий тлумачний словник української мови / Уклад. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – У 3-х т.: Т. 1. – К.: Аконіт, 2001. – 892 с.
26. Новий тлумачний словник української мови / Уклад. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – У 3-х т.: Т. 3. – К.: Аконіт, 2001. –926 с.
27. Дашко О.В. Моральный вред и особенности его компенсации за нарушение авторских и смежных прав: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Рос. гос. ин-т интел. собств. / О.В.Дашко. –М., 2006. – 25 с.
28. Чуманов А.В. Оценка морального вреда, полученного в результате дорожно-транспортного происшествия / А.В. Чуманов // Бюллетень МЮ РФ. – 1997. – №10. – С. 22 – 32.
29. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., №435-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.
30. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р.,№4 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
31. Коломоєць Т. Принципи кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України / Т. Коломоєць, І. Федоров // Право України. – 2006. – №6. – С. 14 – 18.
32. Процевський В.О. Трудове право України: Навч. посіб. / В.О.Процевський. – Х.: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2006. – 264 с.
33. Трудове право України: Підручник /За ред Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Знання, КОО, 2000. –564 с.
34. Прилипко С.М. Трудове право України: Підручник / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Х.: Вид-во ФІНН, 2010. – 752 с.
35. Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1998. – 480 с.
36. Погребняк С.П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика) / С.П. Погребняк. – Х.: Право, 2008. – 240 с.
37. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 10.12.2009 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
38. О Концепции модельного Трудового кодекса: Постановление Межпарламентская Ассамблея государств-участников Содружества Независимых Государств от 09.12.2000 г., №16-7 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pravo.levonevsky.org/bazaby/mdogov/megd2036.htm
39. Лившиц Р.З. Принципы советского трудового права / Р.З. Лившиц, В.И. Никитинский // Сов. гос-во и право. – 1974. – №8. – С. 31 – 39.
40. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
41. Пашерстник А.Е. О сфере действия и принципах советского трудового права / А.Е. Пашерстник // Сов. гос-во и право. – 1957. – №10. – С. 92 – 103.
42. Собянина М.Д. Принципы институтов российского трудового права / М.Д. Собянина: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Пермский гос. ун-т. – Пермь, 2006. – 17 с.
43. Трудовое право: Учебник / Под ред. О.В. Смирнов. – М.: Проспект, 1996. – 382 с.
44. Беляцкин С.А. Возмещение морального (неимущественного) вреда / С.А. Беляцкин. – М.: Городец, 2005. – 64 с.
45. Шевчук С. Принцип рівності у європейському та порівняльному конституційному праві (до рішення Конституційного Суду України у справі про граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу) / В. Шевчук // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – №4(43). – С. 124 – 134.
46. Трудовое право России: Учебник / Под ред. С.П. Маврина, Е.Б. Хохлова. – М.: Юристъ, 2002. – 560 с.
47. Постанова Вищого господарського суду України від 28 лютого 2008 р., №32-33/226-06-4187 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
48. Радбрух Г. Философия права / Г. Радбрух. – М.: Междун. отн., 2004. – 240 с.
49. Про судоустрій і статус суддів: Закон України вiд 07.07.2010 р., №2453-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010.– №41-41, №43, №44-45. – Ст. 529.
50. Про адвокатуру: Закон України вiд 19.12.1992 р., №2887-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993.– №9. – Ст. 62.
51. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України вiд 23.12.1997 р., №776/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – №20. – Ст. 99.
52. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: Постанова Верховної Ради України від 06.11.1991 р., №1796-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №4. – Ст. 15.
53. Процевський О. Про предмет трудового права України / О. Процевський // Право України. – 2001. – №12. – С. 81 – 86.
54. Перетерский И.С. Толкование международных договоров / И.С. Перетерский; Отв. ред. С.Б. Крылов, Г.И. Тункин. – М.: Госюриздат, 1959. – 172 c.
55. Попова А.В. Принцип добросовестности в международном коммерческом обороте: Законодательство и судебная практика Российской Федерации и стран-членов Европейского Союза: Дис. … канд. юрид. наук:12.00.03 / Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ / А.В. Попова. – М., 2005. – 195 c.
56. Новицкий И.Б. Принцип доброй совести в проекте обязательственного права / И.Б. Новицкий // Вестник гражданского права. Научный журнал. – 2006. – №1: Т. 6. – С. 124 – 181.
57. Юдин А.В. Злоупотребление процессуальными правами в гражданском судопроизводстве / А.В. Юдин. – СПб.: Издат. дом СПб гос. ун-та, 2005. – 360 c.
58. Бідей О. Основні форми реалізації правової політики / О. Бідей // Право України. – 2006. – №7. – С. 42 – 45.
59. Кінаш Я. Трансформація юридичної відповідальності як один із інструментів побудови демократичного суспільства / Я. Кінаш // Право України. – 2006. – №8. – С. 106 – 110.
60. Лазор В.В. Теоретические и социальные аспекты сущности трудового договора и порядок разрешения споров при невыполнении его условий / В.В. Лазор. – Луганск: ВНУ им. В. Даля, 2002. – 250 с.
61. Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян: Постанова Верховної Ради України вiд 15.01.2009 р., №892-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2009.– №28. – Ст. 370.
62. Шемшученко Ю.С. Теоретичні та практичні проблеми розвитку правової системи України / Ю.С. Шемшученко //Часопис Київського університету права. – 2004. – №3. – С. 3 – 13.
63. Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумови правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти / Є. Білозьоров // Право України. – 2006. – №1. – С. 50 – 54.
64. Вавалин Е.В. Осуществление и защита гражданских прав / Е.В. Вавалин // Российская Академия наук Институт государства и права. – М., 2009. – С. 296 – 307.
65. Бару М. Чи потребують судового захисту трудові спори до виникнення трудових правовідносин / М. Бару // Право України. – 1996. – №5. – С. 62 – 65.
66. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций / Г.В. Атаманчук. – М.: Юрид. лит., 1997. – 387 с.
67. Малеин Н.С. Об институте юридической ответственности / Н.С. Малеин // Ученые записки Тартуского университета. – Вып. 852. – Тарту, 1989. – С. 30 – 40.
68. Колодій А.М. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
69. Лушников А.М. Курс трудового права: Учебник: В 2-х т.: Т. 2: Коллективное трудовое право. Индивидуальное трудовое право. Процессуальное трудовое право / А.М. Лушников, М.В. Лушникова. – М.: Статут, 2009. – 1151 с.
70. Гусов К.Н. Ответственность по российскому трудовому праву / К.Н. Гусов, Ю.Н. Полетаєв. – М.: Велби, Проспект, 2008. – 272 с.
71. Коробченко В.В. Защита трудовых прав и интересов работников при процедурах банкротства работодателя: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / СПб гос. ун-т / В.В. Коробченко. – СПб., 2003. 20 с.
72. Юрьева А.Г. Классификация мер защиты по механизму воздействия на субъектов трудового правоотношения / А.Г. Юрьева // Проблемы совершенствования гражданско-правового регулирования. – Томск: Томский гос. ун-т, 1987. – С. 236 – 241.
73. Игдыров Г.А. Защита трудовых прав рабочих и служащих / Г.А. Игдыров. – Ашхабад: Изд-во Туркменского гос. ун-та, 1987. – 219 с.
74. Шафикова Г.Х. Компенсация морального вреда, причиненного работнику: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Уральская гос. юрид акад. / Г.Х. Шафикова. – Екатеринбург, 2000. – 189 c.
75. Красавчикова Л.О. Понятие и система личных неимущественных прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации / Л.О. Красавчикова. – Екатеринбург: Изд-во Уральской гос. юрид акад., 1994. – 276 с.
76. Сосна Б.И. О некоторых проблемах возмещения материального и морального вреда, причиненного незаконными увольнениями и другими нарушениями трудовых прав / Б.И. Сосна // Адвокат. практика. – 2002. – №2. – С. 31 – 38.
77. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда: анализ и комментарий законодательства и судебной практики / А.М.Эрделевский. – М.: БЕК, 2000. – 384 с.
78. Грищук О.В. Підстави та умови виникнення права людини на компенсацію моральної шкоди: загальнотеоретична характеристика / О.В. Грищук // Актуальні проблеми політики. –2002. – Вип. 13-14. – С. 212 – 215.
79. Скачкова Г.С. Проблемы возмещения морального вреда в сфере трудовых отношений / Г.С. Скачкова // Юрид. мир. – 1996. – №6. – С. 52 – 61.
80. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: Навч. посіб. / Н.Б. Болотіна.– К.: Знання, 2005. – 615 с.
81. Якимів А.І. Розвиток системи пенсійного забезпечення в Україні: Дис. … канд. екон. наук: 08.01.01 / Львівський нац. ун-т / А.І.Якимів. –Львів, 2004. – 192 c.
82. Скобелкин В.Н. Трудовые правоотношения / В.Н. Скобелкин. – М.: Вердикт-1 М, 1999. – 372 c.
83. Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 19.03.1994 р., №170 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №26. – Ст. 1096.
84. Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 19.03.1993 р., №203 // Українська Інвестиційна Газета. – 2007. – №50 від 24 грудня.
85. Кримінальний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст. 131.
86. Про охорону праці: Закон України вiд 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992.– №49. – Ст. 668.
87. Ухвала судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України // Вісн. Верховн. Суду України. – 2003. – №5.
88. Про затвердження Правил відшкодування підприємствами, установами, організаціями збитків, заподіяних робітникам і службовцям каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ними трудових обов'язків: Постанова Ради Міністрів СРСР від 03.07.1984 р., №690 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
89. Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 23.06.1993 р., №472// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
90. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р., №6 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
91. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України вiд 14.01.1998 р., №16/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998.– №23. – Ст. 121.
92. Про внесення змін до Кодексу законів про працю України: Закон України вiд 24.12.1999 р., №1356-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 2000.– №6-7. – Ст. 41.
93. Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р., №472 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
94. Про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання виробничої травми: Ухвала Верховного Суду України від 07.04.2010 р., №6-23564св09 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
95. Арямов А.А. Правомерное причинение вреда / А.А. Арямов. – Челябинск: Изд-во Татьяны Лурье, 2004. – 340 с.
96. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда при нарушении трудовых прав / А.М. Эрделевский // Российская юстиция. – 1997. – №12. – С. 39 – 41.
97. Утевский Б. Возмещение неимущественного вреда как мера социальной защиты / Б. Утевский // Еженедельник сов. юстиции. – 1927.– №35. – С. 108, 109.
98. Зейц А. Возмещение морального вреда / А. Зейц // Еженедельник сов. юстиции. – 1927. – №47. – С. 145, 146.
99. Брауде И. Возмещение неимущественного вреда / И. Брауде // Революционная законность. – 1926. – №9. – С. 12 – 14.
100. Луценко А. Проблемы правового регулирования взаимной ответственности сторон по трудовому контракту / А. Луценко // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1991. – №7. – С. 32 – 41.
101. Гаврилюк О.В. Контракт в трудовом праве Украины (теория и практика применения): Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Харьковский гос. педагогический ун-т / О.В. Гаврилюк. – Х., 1998. – 144 с.
102. Бурзель Ю. Щодо встановлення верхньої межі відшкодування моральної (немайнової) шкоди / Ю. Бурзель // Право України. – 2003. – №3. – С. 40 – 42.
103. Про судову експертизу: Закон України вiд 25.02.1994 р., №4038-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – №28. – Ст. 232.
104. Южанинова А.Л. Судебно-психологическая экспертиза в гражданском процессе: В 3-х ч.: Ч. 1: Судебно-психологическая экспертиза по делам о компенсации морального вреда / А.Л. Южанинова. – Саратов: Изд-во Саратовской гос. акад. права, 2000. – 80 с.
105. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р., №53/5 // Офіц. вісн. України. – 1998. – №46.
106. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 27.02.2009 р., №1 // Вісн. Верховн. суду України. – 2009. – №3.
107. Дулясова М.В. Социальная защита работника: жизнь, здоровье, деловая репутация: Учеб. пособ. / М.В. Дулясова. – М.: Экономика, 2008. – 399 с.
108. Цивільний кодекс Української РСР // // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1966.– №46. – Ст. 284.
109. Гошовський М.І. Потерпілий у кримінальному процесі України / М.І. Гошовський, О.П. Кучинська. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 192 с.
110. Палиюк В.П. Возмещение морального (неимущественного) вреда / В.П. Палиюк. – 2-е изд., испр. и доп. – К.: Право, 2000. – 272 с.
111. Шимон С.І. Проблеми формування правового інституту компенсації морального шкоди в проекті цивільного кодексу та його місце в системі національного законодавства / С.І. Шимон // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Вид-во Ін-ту законодавства Верховної Ради України, 1999. - С. 401 – 404.
112. Гаврилов Э. Как определить размер компенсации морального вреда? / Э. Гаврилов // Росс. юстиция. – 2000 – №6. – С. 21 – 24.
113. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р., №254к/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
114. Лазор В.В. Проблеми правового регулювання трудових спорів і конфліктів за умов формування ринкових відносин в Україні: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Київський нац. ун-т / В.В. Лазор. – К., 2005. – 449 с.
115. Модельный закон о занятости населения: Постановление Межпарламентская Ассамблея государств-участников Содружества Независимых Государств от 03.04.1999 г., №13-6 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
116. Про визнання трудового договору укладеним, стягнення заборгованості із заробітної плати: Ухвала Верховного Суду України від 21.07.2010 р., №6-24335св09 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
117. Лыгин Р.Н. Вопросы обеспечения прав и свобод человека и гражданина при заключения трудового договора: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Московский гос. ун-т / Р.Н. Лыгин. – М., 2006. – 37 с.
118. Кривощеков Н.В. Моральный вред, устанавливаемый в ходе производства по уголовному делу на стадии предварительного расследования: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Тюменский гос. ун-т / Н.В. Кривощеков. – Тюмень, 2003. – 205 с.
119. Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 08.12.2006 р., №1686 // Офіц. вісн. України. – 2006. – №50. – Ст. 3311.
120. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон УРСР вiд 21.03.1991 р., №875-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №21. – Ст. 252.
121. Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці (1965-1999): У 2-х т. – Т. І, ІІ. – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999. – 1560 с.
122. Дементьев Е.М. Фабрика, что она дает населению и что она у него берет / Е.М. Дементьев. – М.: Типогр. Сытина, 1893. – 256 с.
123. Быков А.Н. Фабричное законодательство и развитие его в России / А.Н. Быков. – СПб.: Типогр. «Правда», 1909. – 281 с.
124. Кодекс законів про працю УРСР: затв. постановою ВУЦВК від 02.12.1922 р. // Збірник законів УСРР. – 1922. – №52. – Арт. 751.
125. Киселев И.Я. Трудовое право России. Историко-правовое исследование: Учебн. пособ. / И.Я. Киселев. – М.: НОРМА, 2001. – 384 с.
126. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 р., №1105-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №46-47. – Ст. 403.
127. Справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування: Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р., №1-9/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – №5. – Ст. 250.
128. Окрема думка судді Конституційного Суду України Ткачука П.М. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» // Офіц. вісн. України. – 2004. – №5. – Ст. 250.
129. Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»: Закон України від 23.02.2007 р., №717-V // Відом. Верховн. Ради України. – 2007. – №22. – Ст. 292.
130. Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.1995 р., №212 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
131. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р., №9 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
132. Загальна декларація прав людини: декларація ООН від 10.12.1948 р. // Офіц. вісн. України. – 2008. – №93. – Ст. 3103.
133. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: пакт ООН від 16.12.1966 р. // Вісн. КС України. – 2006. – №4. – 9 лист.
134. Відшкодування моральної шкоди: Методичні рекомендації Міністерства юстиції України вiд 13.05.2004 р., №35-13/797 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
135. Малеина М.Н. Правовое регулирование отношений между гражданами и лечебными учреждениями (гражданско-правовой аспект): Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / ВЮЗИ / М.Н. Малеина. – М., 1985. – 189 c.
136. Анисимов А.Л. Гражданско-правовая защита чести, достоинства и деловой репутации: Учеб. пособ. / А.Л. Анисимов. – М.: ВЛАДОС ПРЕСС, 2001. – 224 с.
137. Європейська соціальна хартія (переглянута): Хартія Ради Європи від 03.05.1996 р. // Відом. Верховн. Ради України. – 2007. – №51.
138. Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої): Закон України від 14.09.2006 р., №137-V // Відом. Верховн. Ради України. – 2006. – №43. – Ст. 418.
139. Венедиктов В.С. Юридична відповідальність працівників ОВС України / В.С. Венедиктов. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 269 с.
140. Пельцман Л.А. Стрессовые состояния у людей, потерявших работу / Л.А. Пельцман // Психологический журнал. – 1992. – Т. 13. – №1. – С. 126 – 130.
141. Власов А.А. Проблемы судебной защиты чести, достоинства и деловой репутации: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.03: 12.00.09 / Московская юрид. акад. / А.А. Власов. – М., 2000. – 384 с.
142. Трудовое права России: Учебник // Под ред. С.П. Маврина, Е.Б. Хохлова. – М.: Юристъ, 2002. – 560 с.
143. Гущин Д.И. Юридическая ответственность за моральный вред (теоретико-правовой анализ) / Гущин Д.И. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 166 c.
144. Бару М.И. Охрана трудовой чести / М.И. Бару // Сов. гос-во и право. – 1979. – №9. – С. 24 – 29.
145. Барабаш А. О некоторых свойствах трудового правоотношения / А. Барабаш // Гос-во и право. – 2003. – №12. – С. 21 – 27.
146. Процевський О.І. Окремі проблеми взаємодії норм матеріального та процесуального трудового права щодо визначення та виплати заробітної плати / О.І. Процевський // Збірн. наук. праць: наук. видання. Серія «Право». – 2007. – Вип. 8. – С. 22 – 30.
147. Про заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації Стратегії подолання бідності в Україні: Постанова Верховної Ради України від 26.09.2002 р., №168-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2002. – №45. – Ст. 334.
148. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 р., №606-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №24. – Ст. 207.
149. Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу: Закон України від 23.06.2005 р., №2711-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2005. – №3. – Ст. 430.
150. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р., №108/95-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 4121.
151. Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати: Наказ Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р., №5 // Офіц. вісн. України. – 2004. – №4 (ч. 2). – Ст. 200.
152. Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р., №244 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
153. Щодо виплати зарплати натурою: Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 24.09.2007 р., №675/13/84-07 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
154. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р., №13 // Праця і зарплата. – 2000. – №13.
155. Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються: Конвенція МОП від 22.06.1970 р., №131 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
156. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються: Закон України від 19.10.2005 р., №2997-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2006. – №2-3. – Ст. 40.
157. Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються: Рекомендація МОП від 22.06.1970 р., №135 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
158. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р., №3356-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №36. – Ст. 361.
159. Гаврилюк О.В. Проблеми вдосконалення законодавства про оплату праці в контексті реформування трудового законодавства України / О.В. Гаврилюк // Збірн. наук. праць: наук. видання. Серія «Право». – 2007. – Вип. 8. – С. 43 – 49.
160. Кодекс законів про працю України: Закон УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верховн. Ради України. – 1971. – Додаток до №50. – Ст. 375.
161. Про індексацію грошових доходів населення: Закон УРСР від 03.07.1991 р., №1282-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №42. – Ст. 551.
162. Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення: Постанова Кабінет Міністрів України від 17.07.2003 р., №1078 // Офіц. вісн. України. – 2003. – №29. – Ст. 1471.
163. Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати: Постанова Кабінет Міністрів України від 20.12.1997 р., №1427 // Офіц. вісн. України. – 1997. – №52.
164. Про відпустки: Закон України від 15.11.1996 р., №504/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1997. – №2. – Ст. 4.
165. Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам: Постанова Кабінет Міністрів України від 14.04.1997 р., №346 // Офіц. вісн. України. – 1997. – №16.