СПІВВІДНОШЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • СПІВВІДНОШЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
  • Кількість сторінок:
  • 210
  • ВНЗ:
  • СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
  • Рік захисту:
  • 2012
  • Короткий опис:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ



    На правах рукопису
    УДК 349.2:331





    Светлічний Юрій Валентинович



    СПІВВІДНОШЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ


    Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
    право соціального забезпечення


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук



    Науковий керівник
    кандидат юридичних наук
    Венедіктов С.В.







    ЛУГАНСЬК – 2012
    ЗМІСТ

    ВСТУП ……………………...……..………………………………………............. 3
    РОЗДІЛ 1. Загально-правова характеристика правового статусу суб’єктів трудових правовідносин
    1.1. Поняття правового статусу суб’єктів трудових правовідносин ……….......10
    1.2. Зміст правового статусу суб’єктів трудових правовідносин ……...…........ 40
    Висновки за розділом 1…………………………………………………………… 58
    РОЗДІЛ 2. Правовий статус працівника як суб’єкта трудових правовідносин
    2.1. Загальні питання правового статусу працівника …………………...……… 60
    2.2. Суб’єктивні трудові права та юридичні обов’язки працівників ….…......... 88
    Висновки за розділом 2………………………………………………………...... 125
    РОЗДІЛ 3. Правовий статус роботодавця як суб’єкта трудових правовідносин
    3.1. Загальна характеристика правового статусу роботодавця ……..….…….. 126
    3.2. Суб’єктивні трудові права та обов’язки роботодавця …………….……... 154
    3.3. Юридична відповідальність роботодавця …………………...………........ 170
    Висновки за розділом 3………………………………………………..………… 191
    ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...... 193
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……….……………………............ 198









    ВСТУП

    Актуальність теми. Поступовий розвиток в Україні ринкової економіки, запровадження урядової політики щодо подальшої інтеграції до європейської спільноти, відсутність в положеннях діючого законодавства чітких норм, які б регулювали нові, постійно виникаючі відносини в сфері праці, а також зростаючий соціальний вплив в сфері регулювання трудових відносин зумовлюють необхідність перегляду вже існуючої позиції, сформованої в науковому світі, щодо правового статусу суб’єктів трудових правовідносин.
    Проблема правового статусу, як юридичної категорії, що відображає положення особи у суспільстві, її фактичний стан у взаємовідносинах з іншими суб’єктами права, була і залишається в центрі уваги багатьох вчених-правників, оскільки безпосередньо пов’язана з ефективністю правового регулювання суспільних відносин. Трудовим правовідносинам та, безпосередньо, правовому статусу його суб’єктів, приділялась значна увага в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених М.Г. Александрова, С.С. Алексеева, Б.К. Бегичева, Н.Б. Болотіної, Н.Д. Гетьманцевої, Л.Я. Гінцбурга, С.Ф. Кечекьяна, В.В. Лазора, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшиця, А.М. Лушникова, М.В. Лушникової, С.П. Мавріна, В.М. Скобєлкіна, А.М. Слюсара, Л.С. Таля, Є.Б. Хохлова, Г.І. Чанишевої, І.І. Шамшиної, О.М. Ярошенка та інших. Проведені дослідження саме цих вчених дозволили сформулювати відповідний «теоретичний фундамент» вчення про правовий статус суб’єктів трудових правовідносин, а також розкрити основні його характеристики. Але, нажаль, на цей час зазначене надбання вказаних науковців вже не відповідає тим вимогам, які продиктовані новітніми реаліями суспільного життя, домінуванням роботодавців приватного сектору економіки, появою нових професій, ринків праці тощо.
    Суттєвого реформування в діючому законодавстві вимагають і положення, що формують правовий статус працівника, як суб’єкта трудових правовідносин. Так правовий стан осіб, що не досягли чотирнадцятирічного віку, і задіяні в сфері кіноіндустрії, шоу-бізнесу, професійного спорту, є до цих пір невизначеним і трудовим правом неохопленим.
    Незважаючи на те, що трудовим правовідносинам та, безпосередньо, правовому статусу його суб’єктів, приділялась значна увага в наукових працях, дослідження проблеми співвідношення правового статусу суб’єктів трудових правовідносин відсутнє, а це і обумовлює актуальність даної теми.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконання на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
    Мета і завдання дослідження. Поставлена мета на основі аналізу нормативного матеріалу і накопичених теорією права та наукою трудового права теоретичних розробок розкрити поняття, характеристики та ознаки правового статусу кожного з суб’єктів трудових правовідносин (працівника та роботодавця), визначити їх співвідношення у трудових правовідносинах та внести пропозиції з подальшого удосконалення діючого трудового законодавства.
    Завдання дослідження обумовлені поставленою метою, і полягають у наступному:
    – розкрити поняття, сутність та основні складові правового статусу суб’єктів трудових правовідносин, його характерні ознаки порівняно з загальним правовим статусом особи;
    – визначити основні складові правового статусу суб’єктів трудових правовідносин та узагальнити головні теоретичні дослідження в цьому питанні;
    – запропонувати власне визначення поняття «працівник» та «роботодавець», які є головними суб’єктами трудових правовідносин;
    – виявити роль трудової правосуб’єктності у правовому статусі суб’єктів трудових правовідносин, висвітлити її складові елементи для працівника та роботодавця, а також моменти її виникнення;
    – визначити співвідношення між правовим статусом працівника та правовим статусом громадянина;
    – визначити порядок притягнення суб’єктів трудових правовідносин до юридичної відповідальності в межах трудових правовідносин;
    – охарактеризувати діюче законодавство та міжнародний досвід в сфері регулювання правового статусу суб’єктів трудових правовідносин, виявити прогалини в діючому вітчизняному законодавстві та запропонувати шляхи їх подолання.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері регулювання правового статусу суб’єктів трудових правовідносин.
    Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють співвідношення правового статусу суб’єктів трудових правовідносин в умовах ринкової економіки.
    Методи дослідження. Методологічну базу дисертації склали діалектичний метод, а також загальнонаучні і спеціальні методи наукового пізнання. За допомогою загальнонаукового діалектичного методу було розкрито основні характеристики поняття та змісту правого статусу суб’єктів трудових правовідносин (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою порівняльно-правого та системно-структурного методів виявлено місце та співвідношення правових статусів суб’єктів трудових правовідносин між собою та загальним правовим статусом особи, здійснено аналіз матеріалів, спеціальної літератури, досвіду зарубіжних країн, нормативних актів, що забезпечують правове регулювання суспільних відносин із застосування найманої праці між працівником та роботодавцем (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Формально-логічний метод дозволив розробити пропозиції щодо вдосконалення понятійного апарату та чинного законодавства в сфері правового регулювання трудових правовідносин (підрозділ 3.3). Переважно ці та інші методи наукового дослідження використовувалися у їхньому взаємозв’язку.
    Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в сучасному українському правознавстві комплексним дослідженням в якому обґрунтовано співвідношення правового статусу суб’єктів трудових правовідносин та розроблені пропозиції з вдосконалення вітчизняного трудового законодавства.
    За результатами проведеного дослідження сформульовані такі основні положення, що містять елементи наукової новизни:
    Уперше:
    - пропонується визначати статус суб’єктів трудових правовідносин як систему закріплених у нормах трудового права та гарантованих державою прав, свобод, обов’язків, а також юридичної відповідальності суб’єктів трудових правовідносин, відповідно до яких працівник або роботодавець як суб’єкт права координує свою поведінку в виробничих умовах та суспільстві;
    - розкрито зміст поняття «несамостійної праці», що дозволяє вирішити питання про те, які відносини працюючих власників регулюються трудовим правом, а які ні. Зроблено висновок, що підприємницька праця та індивідуальна трудова діяльність не повинні регулюватися трудовим правом. В свою чергу, трудові права дольових власників, праця яких в значній мірі є організаційно несамостійною, потребують захисту трудовим правом;
    Удосконалено:
    - висновок, що трудова правосуб’єктність юридичних осіб виникає з моменту державної реєстрації юридичної особи, тобто з моменту її створення. Трудова правосуб'єктність громадян-роботодавців за віком її настання не збігається з трудовою правосуб'єктністю громадян-працівників. Недієздатна фізична особа не може бути роботодавцем. Трудова правосуб’єктність роботодавців фізичних осіб, які використовують працю працівника в підприємницькій або професійній діяльності, виникає з моменту винесення акту державної реєстрації в якості визнання індивідуального підприємця, наділення особи повноваженнями нотаріуса, адвоката тощо;
    - класифікація прав та обов’язків роботодавця та запропоновано основними в правовому статусі роботодавця як суб’єкта трудових правовідносин вважати: 1) право на одержання від працівника роботи в обумовленій кількості та якості; 2) обов’язок оплатити працю; 3) обов’язок створити для працівників такі умови праці, які відповідали б вимогам правових норм, забезпечували б додержання прав працівників, гарантованих чинним законодавством;
    Дістали подальшого розвитку:
    - пропозиція ввести поняття «спеціальної трудової правосуб’єктності», яка характеризується обмеженням можливості осіб виступати учасниками тих чи інших трудових правовідносин або особливим порядком реалізації цієї здатності до праці. Вона полягає в гарантованому праві на працю певної кваліфікації, або працю в особливих умовах;
    - позиція щодо необхідності закріплення в кодифікованому нормативному акті в сфері праці трудових прав, передбачених європейськими стандартами, зокрема, право на інформацію та консультації, право на захист персональних даних стосовно своєї особи. Наголошено на необхідності існування статті, в якій містився б перелік основних прав та обов'язків працівника як суб’єкта трудових правовідносин;
    - обґрунтування відносного характеру права на працю у трудових правовідносинах. Право на працю працівника полягає у такій правоздатності: на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, недопущення використання примусової праці; правомочність на чужі дії - обов'язок роботодавця надати роботу тривалого характеру, яка є постійною, а також, права на захист порушеного, оспорюваного або невизнаного права на працю з боку саме роботодавця як сторони трудових правовідносин;
    - доведення цінності права працівника на захист персональних даних стосовно своєї особи та необхідність його імплементації до трудового законодавства України;
    - система основних трудових обов'язків працівників: а) сумлінне виконання своїх обов'язків за трудовим договором; б) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку; в) виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця; г) дотримання норм з охорони праці; д) дбайливе ставлення до майна роботодавця; е) шанування честі, гідності та інших особистих немайнових прав роботодавця; є) відшкодування шкоди, заподіяної майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов'язків;
    - концепція щодо таких складових елементів трудової правосуб’єктності роботодавця: а) здатність надання роботи працівникові і створення належних умов праці; б) оплата праці працівника; в) відповідальність за обов’язками, що випливають із факту його участі в трудових та інших відносинах, що регулюються трудовим правом.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертація містить матеріали, придатні для використання:
    а) у науково-дослідницькій діяльності – в процесі подальшого дослідження правового статусу суб’єктів трудових правовідносин;
    б) у правотворчості – при підготовці нових законодавчих актів, опрацюванні змін і доповнень до чинних нормативних актів, що визначають правовий статус суб’єктів трудових правовідносин. Вони можуть бути враховані також при розробці нового Трудового кодексу України;
    в) у правозастосуванні – з метою вдосконалення практики оперування правозастосовними органами нормами чинного законодавства у сфері регламентації трудових відносин в Україні;
    г) у навчальному процесі – для читання лекцій і проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Трудове право» зі студентами юридичних вузів і факультетів, а також при підготовці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій.
    Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
    Апробація результатів здійснена при використанні отриманих висновків і рекомендацій у навчальному процесі. Теоретичні висновки і пропозиції дисертаційного дослідження доповідались на наукових конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення» (м. Харків, 2009 р.), науково-практичній конференції «Трудове право та проблеми соціального захисту населення в контексті правової держави» (м. Харків, 2010 р.).
    Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 4 наукових статтях, з яких 3 опубліковані у фахових виданнях та у 2 тезах доповідей на зазначених наукових конференціях.
    Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків та переліку використаних джерел (139 найменувань). Повний обсяг дисертації – 210 сторінок, з яких основного тексту – 197 сторінок.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    Проведене дослідження співвідношення правового статусу суб’єктів трудових правовідносин в умовах ринкової економіки дозволяє зробити низку наступних висновків:
    1. Правовий статус – це категорія, яка стосується інтересів не тільки окремої особи, але й колективу, кожного окремого суб’єкта господарювання, які виконують свої функції та покладені на них обов’язки, в тому числі і держави.
    2. Принципи правового статусу можна визначити як закріплені в правових нормах або виведені з них основні ідеї, виходячи з яких законодавець формулює галузеві норми, вносить зміни і доповнення в діючі нормативні акти, які характеризують положення особи в сучасному суспільстві. Наприклад, Конституція України регламентує правовий статус людини і громадянина закріпленням загальних його принципів, а також порядку їх практичного здійснення. Ці принципи проголошуються у статтях 21-24 Конституції України.
    3. Принципи не входять до структури правового статусу особи, оскільки безпосередньо не впливають на зміст прав та обов’язків осіб. Вони тільки допомагають глибше зрозуміти значення конкретних норм і визначають тенденції розвитку законодавства.
    4. Елементи структури правового статусу є взаємозалежними та взаємодіючими. Права та свободи, що є основою правового статусу не можуть бути реалізовані без кореспондуючих їм компонентів, таких як юридичні обов’язки та юридична відповідальність в необхідних випадках, без правових гарантій, без правосуб’єктності, що визначає вольову поведінку особи.
    5. Вступаючи у конкретні правовідносини, суб’єкт права стає їх учасником, тобто його поведінка як учасника певних суспільних відносин в даному випадку регулюється нормами певної галузі права на основі певних принципів. Однак це не означає що, стаючи учасником певних правовідносин, суб’єкт права змінить певні внутрішні властивості, притаманні йому.
    6. Визначення правового статусу суб’єктів трудових правовідносин можна надати як систему закріплених у нормах трудового права та гарантованих державою прав, свобод, законних інтересів, обов’язків, а також юридичної відповідальності суб’єктів трудових правовідносин, відповідно до яких працівник або роботодавець як суб’єкт права координує свою поведінку в виробничому процесі та суспільстві.
    7. Структура правового статусу суб’єктів трудових правовідносин може бути представлена у вигляді таких елементів: трудова правосуб’єктність; права; свободи; обов’язки; юридична відповідальність.
    8. Правовий статус є самостійною юридичною категорією, що характеризує положення особи у взаємовідносинах із суспільством та державою. Він характеризується наступними ознаками: а) правовий статус має універсальний характер, оскільки поширюється на всіх суб’єктів; б) відображає індивідуальні особливості особи та її реальне положення у системі суспільних відносин; в) права та свободи, що складають основу статусу, не можуть реалізуватись без інших його компонентів – обов’язків та відповідальності; г) ця категорія забезпечує системність прав, свобод та обов’язків.
    9. Наявність в особи трудової правосуб’єктності передбачає можливість особи у зв’язку з досягненням нею певного віку і відповідного рівня її фізичного та духовного розвитку, а також стану здоров'я, вступати в трудові правовідносини.
    10. Психічно хвора людина не може бути суб’єктом трудового права, тому що не може відповідати за свої дії. А отже, вона не має трудової правосуб’єктності.
    11. Спеціальна трудова правосуб’єктність представляє собою доповнення загальної. Вона полягає в гарантованому праві на працю певної кваліфікації, або працю в особливих умовах.
    12. Працівник може бути обмежений в трудовій правосуб'єктності певними, визначеними законодавством, органами тимчасово і частково, а повне позбавлення його трудової правосуб'єктності можливе лише в судовому порядку на основі медичного висновку.
    13. Трудовим договором або контрактом може передбачатися подальша конкретизація трудових прав і обов'язків працівника з урахуванням його трудових функцій, службового стану, повноважень, наданих працівнику власником або уповноваженим ним органом.
    14. Кожний працюючий, незалежно від роду трудової діяльності та професії, володіє мінімальним набором трудових прав, що входять до правового статусу працівника, який повинен бути єдиним для всіх працюючих.
    15. Право на захист входить до структури суб’єктивного права працівника.
    16. Визнання власника стороною трудового договору суперечить ч. 3 ст. 96 Цивільного кодексу України, відповідно до якої учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи. Так, п. 2 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України передбачає задоволення вимог працівників за рахунок майна ліквідованої юридичної особи, а не власника, а ч. 4 цієї ж статті визнає погашеними претензії, не задоволені за браком такого майна. В ст. 31 і 33 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII також зазначається можливість задоволення вимог працівників за рахунок майна ліквідованої юридичної особи. Зазначені норми не передбачають можливості покладення на власника відповідальності за борги створених ним підприємств, отже, перед працівником власник не відповідає. Таким чином, стороною в даних правовідносинах, яка несе відповідальність за виконання обов’язків у даних правовідносинах, є підприємство (установа, організація), тобто юридична особа, що використовувала найману працю.
    17. В нормах Кодексу законів про працю України та інших законів часто можна зустріти посилання на існування трудових правовідносин саме між підприємством, установою, організацією та працівником (наприклад, розділ про матеріальну відповідальність). Підтвердженням того, що роботодавцем все ж таки виступає юридична особа, також є наказ Мінпраці «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати» від 15.05.2007 № 223, в якому зазначено, що роботодавцями є підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю.
    18. Пояснити визначення роботодавця через поняття власника підприємства, установи, організації або уповноваженої ним особи певною мірою можна, виходячи з аналізу ст. 65 Господарського кодексу України, в якій зазначається, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Таким чином, власник є своєрідним законним представником створеної ним юридичної особи.
    19. З юридичної точки зору, поняття «власник підприємства, установи, організації» є не однозначним, зважаючи на той факт, що відповідно до чинного законодавства, підприємства, установи, організації визначаються юридичними особами та окремими суб’єктами правовідносин. Саме юридичні особи виступають суб'єктами права власності, здійснюють господарську діяльність, мають право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, що охороняються законом тощо.
    20. Юридичні особи, створені відповідно до вимог цивільного законодавства, можуть виступати в якості роботодавців і набувати відповідні права та обов’язки незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності. Власник здійснює свої права щодо управління юридичною особою безпосередньо або через уповноважені ним органи, однак це не означає, що власник є стороною трудових відносин.
    21. Держава, не вступаючи безпосередньо в трудові правовідносини, не може бути роботодавцем, оскільки права та обов’язки роботодавця виникають у юридичних осіб публічного чи приватного права, створених державою. Саме вони несуть юридичну відповідальність перед працівниками.
    22. Роботодавцем є юридична особа незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності чи дієздатна фізична особа, які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю та укладають трудовий договір з працівником.
    23. Суб’єктивні права і обов’язки роботодавця як учасника трудових правовідносин реалізуються в трудовому процесі. Вони тісно пов’язані з правами та обов’язками працівника. Всі вони не можуть існувати без єдиних трудових правовідносин.

    СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и A.B. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ. – 2001. – 776 с.
    2. Теория государства и права: Учебник для вузов / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: Норма. – 2004. – 496 с.
    3. Прилипко С.М., Ярошенко О.М. Трудове право України: Підручник / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Харків: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М. – 2008. – 664 с.
    4. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций / С.А. Комаров. - М.: РАГС. – 1996. – 312 с.
    5. Общая теория государства и права: Академический курс в 2-х т. / Под ред. Марченко М.Н. – T. 1: Теория государства. – М.: Зерцало. – 1998. – 416 с.
    6. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): Підручник / О.Ф. Скакун. - Видання 2-е, перероблене і доповнене. – Харків: Еспада. – 2009. – 752 с.
    7. Источники советского трудового права / Смолярчук В.И. – М.: Юрид. лит. – 1978. – 168 c.
    8. Трудове право України: Академічний курс: Підручник / За ред. П.Д. Пилипенка. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 544 с.
    9. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права: Монографія / П.Д. Пилипенко. – Львів: Видав. Центр Львів. Нац. ун-ту ім. Івана Франка. – 1999 . – 214 с.
    10. Трудове право України: Академ. курс: Підруч. / А.Ю. Бабаскін, Ю.В. Баранюк та ін.; За заг. ред. Н.М. Хуторян. – К.: Видавництво А.С.К. – 2004. – 608 с.
    11. Щербина В.І. Трудове право України: Підручник / За ред. В.С. Венедіктова. – К.: Істина. – 2008. – 384 с.
    12. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер. – 2006. – 688 с.
    13. Колодій А.М. Права, свободи і обов’язки громадянина в Україні: Підручник / А.М. Колодій, А.Ю. Олійник. – Київ: Правова єдність. – 2008. – 350 с.
    14. Загальна теорія держави і права: [Підручник] / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право. – 2002. – 432 с.
    15. Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.В. Сухонос. – Суми: ВТД «Університетська книга». – 2005. – 536 с.
    16. Права человека: Учебник для вузов / Ответственный редактор Е.А. Лукашева. – М: Издательская группа НОРМА-ИНФРА. – 2001. – 573 с.
    17. Закон України «Про громадянство України» від 08.10.1991 р. № 1636-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2235-14.
    18. Письменицький А.А., Слинько Д.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник / А.А. Письменицький, Д.В. Слинько. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2007. – 252 с.
    19. Алексеев С.С. Общая теория права / С.С. Алексеев. - В 2-х т. Т. II – М.: Юрид. лит. – 1982. – 360 с.
    20. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение / Л.Я. Гинцбург. – М.: Издательство «Наука». – 1977. – 310 с.
    21. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение: Монография / Н.Г. Александров. – М.: Проспект. – 2009. – 344 с.
    22. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Под общ. ред. академика РАН, д. ю. и., проф. В.С. Нерсесянца. – М.: Норма. – 2004. – 832 с.
    23. Явич Л.С. Общая теория права / Л.С. Явич. – Издательство Ленинградского университета. – 1976. – 286 с.
    24. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права / С.Н. Братусь. – М. – 1950. – 367 с.
    25. Права человека: Итоги века, тенденции, перспективы / [Бринчук М.М., Васильева М.И., Васильева Т.А. и др.]; рук. авт. кол. и отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: Норма. – 2002. – 448 с.
    26. Матузов Н.И. Правовая система и личность. / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та. – 1987. – 294 с.
    27. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР / В.А. Патюлин. – М.: Наука. – 1974. – 246 с.
    28. Гарантії в трудовому праві України: [моногр.] / О.С. Заржицький, О.П. Литвин, Ю.О. Левенець, Р.Е. Скіпенко. – Д.: АРТ ПРЕС. – 2008. – 288 с.
    29. Лавріненко О.В. Актуальні питання теорії трудового права в контексті сучасного розвитку правової системи України: Монографія / О.В. Лавріненко. – Донецьк: «Вебер» (Донецька філія). – 2007. – 428 с.
    30. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учеб. / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект. – 2003. – 496 с.
    31. Словарь русского языка : в 4-х т. Т. 2 / под ред. А.П. Евгеньевой. – М.: Изд-во «Русский язык». – 1986. – 736 с.
    32. Румянцев О.Г. Юридический энциклопедический словарь / О.Г. Румянцев, В.Н. Додонов. – М.: ИНФРА-М. – 1996. – 384 с.
    33. Теория государства и права. 2-е издание, переработанное и дополненное. Издательство Ленинградского университета, Ленинград. – 1987. – 550 с.
    34. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов / А.Ф. Черданцев. – М.: Юрайт-М. – 2002. – 432 с.
    35. Лившиц Р.З. Теория права: Учебник / Р.З. Лившиц. – М.: БЕК. – 1994. – 224 с.
    36. Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – 2-ге вид., стер. – К.: Т-во «Знання». – 2001. – 564 с.
    37. Конституція України: Закон України вiд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
    38. Шершеневич Г.Ф. Общая теория права / Г.Ф. Шершеневич. – М.: Издание Бр. Башмаковых. – 1912. – Вып. 3. – 634 с.
    39. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – Москва: Издательство БЕК. – 1994. – 224 с.
    40. Костюк В. Трудова правосуб’єктність як основна правова властивість суб’єктів трудового права / В. Костюк // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 8. – С. 35-39.
    41. Курс российского трудового права. Т. 3: Трудовой договор / Науч. ред. тома доктор юридических наук, профессор Е.Б. Хохлов. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс». – 2007. – 656 с.
    42. Пашков А.С. Трудовое право. Энциклопедический справочник. Гл. ред. Иванов С.А. – М.: «Советская Энциклопедия». – 1979. – 528 с.
    43. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник / В.І. Прокопенко. – Х.: Фірма «Консум». – 1998. – 480 с.
    44. Кодекс законів про працю України: Закон УРСР від 10.12.1971 р. 322-VIII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08.
    45. Лушникова М.В., Лушников А.М. Очерки теории трудового права / М.В. Лушникова, А.М. Лушников. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс». – 2006. – 940 с.
    46. Гуляев А.М. Наем услуг. Юрьев: К. Матисен. – 1893. – 247 с.
    47. Гуляев А.М. Русское гражданское право. Обзор действующего законодательства, кассационной практики Правит. Сената и проекта гражданского уложення / А.М. Гуляев. - СПб: Тип. М.М. Стасюлевича. – 1913. – 638 с.
    48. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-14.
    49. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. Учебник для вузов / И.Я. Киселев. – М.: Дело. – 1999. – 728 с.
    50. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: учебник [для вузов] / И.Я. Киселев. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М. – 1998. – 640 c.
    51. Постанова Пленуму Верховного Суду України №15 від 25 травня 1998 р. «Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-98.
    52. Александров Н.Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма / Н.Г. Александров. – М.: Юрлит. – 1961. – 271 с.
    53. Пашерстник А.Е. Право на труд. Очерки по советскому праву / А.Е. Пашерстник. - М.: АНСССР. – 1951. –231 с.
    54. Курс российского трудового права: В 3 т. / Под ред. С.П. Маврина, А.С. Пашкова, Е.Б. Хохлова. – Т. 1. Общая часть / Под ред. Е.Б. Хохлова. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та. – 1996. –– 573 с.
    55. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Б.К. Бегичев. - М.: Юрлит. – 1972. – 248 с.
    56. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
    57. Цивільне право України: У 2 кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К. – 2002 . – Кн. 1. – 720 с.
    58. Гражданское право. Учебник. / Под ред. М.М. Агаркова, Д.М. Генкина. – М. – 1944. – Т.1. – 390 с.
    59. Венедиктов В.С. Юридическая ответственность по советскому трудовому праву. Уч. пособие / В.С. Венедиктов. – Киев: УМКВО. – 1989. – 68 с.
    60. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12.
    61. Таль Л.С. Очерки промышленного права / Л.С. Таль. - М.: Тип. Г. Лисснера, Д. Собко. – 1916. – 127 с.
    62. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04 лютого 1994 р. № 3929-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3929-12.
    63. Ярошенко О.М. Щодо основних трудових прав та обов’язків працівників / О.М. Ярошенко // Проблеми законності. Вип. 39: Респ. міжвідом. наук. зб. Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України. – 1999. – 220 с.
    64. Конвенція Міжнародної організації праці «Про мінімальний вік для прийому на роботу» від 26.06.1973 р. № 138 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/993_054.
    65. Федин В.В. Юридический статус работника как субъекта трудового права: Монография / В.В. Федин. – М.: ТК «Велби». – Изд-во «Проспект». – 2005. – 260 с.
    66. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95.
    67. Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, із змінами і доповненнями [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.kadrovik.ua/content/metodichn-rekomendats-dlya-provedennya-atestats-robochikh-m-sts-za-umovami-prats.
    68. Лушников А.М., Лушникова М.В. Курс трудового права: В 2-х т. Т.1: Историко-правовое введение. Общая часть. Коллективное трудовое право: Учебник / А.М. Лушников, М.В. Лушникова. – М. – 2003. – 448 с.
    69. Смирнов О.В. Природа и сущность права на труд в СССР / О.В. Смирнов. – М.: Юриздат. – 1964. – 210 с.
    70. Скобелкин В.Н. Трудовые правоотношения / В.Н. Скобелкин. – М.: Вердикт. – 1999. – 372 с.
    71. Иванов С.А., Лившиц Р.З., Орловский Ю.П. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М.: Наука. – 1978. – 368 с.
    72. Митний кодекс України: Закон України від 11.07.2002 р. № 92-IV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/92-15/page9.
    73. Закон України «Про державну службу від 16.12.1993 р. № 3723-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3723-12.
    74. Закон України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. № 4004-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4004-12.
    75. Ярошенко О. До питання трудової правосуб’єктності працівників / О. Ярошенко // Право України. – 1999. – № 3. – С. 74–75.
    76. Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
    77. Закон України «Про колективні договори й угоди» від 01.07.1993 р. № 3356-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3356-12.
    78. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 р. № 1629-IV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1629-15.
    79. Гармонізація трудового законодавства України із законодавством Європейського Союзу: Монографія / Н.М. Хуторян, Ю.В. Баранюк та ін.; Відп. ред. Н.М. Хуторян. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка». – 2008. – 304 с.
    80. Ротань В.Г., Зуб І.В., Сонін О.Є. Науково-практичний коментар Законодавства України про працю – К.: Правова Єдність ВАВ. – 2010. –584 с.
    81. Конвенція Міжнародної організації праці № 29 від 28.06.1930 р. «Про примусову чи обов'язкову працю [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_136.
    82. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр.
    83. Конвенція Міжнародної організації праці № 95 «Про захист заробітної плати» від 01.07.1949 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/993_146.
    84. Маврин С.П. Принципы трудового права в условиях рыночной экономики / С.П. Маврин // Правоведение. – 1992. – №2. – С. 53–57.
    85. Гетьманцева Н.Д. Співвідношення централізованого і локального методів правового регулювання оплати праці / Н.Д. Гетьманцева // Право України. – 1997. – № 12. – С. 66–70.
    86. Мартемьянов В.С., Скачкова Г.С. Заработная и заработанная плата / В.С. Мартемьянов, Г.С. Скачкова // Советское государство и право. – М.: Наука. – 1988 – № 3. – С. 64–72.
    87. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – 2-е изд. – М. Юрид. Лит. – 1982. – 504 с.
    88. Лушников А.М., Лушникова М.В. Курс трудового права: Учебник: В 2 т. Т. 2. Коллективное трудовое право. Индивидуальное трудовое право. Процессуальное трудовое право / А.М. Лушников, М.В. Лушникова. – М.: Статут. – 2009. – 1151 с.
    89. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-92.
    90. Таль Л.С. Трудовой договор: Цивилистическое исследование / Л.С. Таль. – М.: Статут. – 2006. – 539 с.
    91. Александров А.А. Правовой статус руководителей предприятий и механизмы их материального вознаграждения / А.А. Александров // Труд за рубежом. –1994. – №4. – С.10–12.
    92. Соловйова Л. Роботодавець: термінологічні та правові аспекти / Л. Соловйова // Право України. – 2002. – № 3. – С. 76–81.
    93. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III 93 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14.
    94. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 436-IV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
    95. Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 р. № 3164-IV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3164-iv.
    96. Кришталь М. Роботодавці як суб’єкти трудових правовідносин / М. Кришталь // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2003. – № 2. – С. 49–55.
    97. Козак З. Поняття «роботодавець» за трудовим правом / З. Козак // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2003. – № 7. – С. 44–50.
    98. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12.
    99. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE13819.html.
    100. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р. № 3687-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3687-12; Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 05.11.1997 р. № 621/97-ВР [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/621/97-вр; Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р. № 3688-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3688-12.
    101. Ильиных З.К. Социалистические предприятия и организации как субъекты трудового права / З.К. Ильиных // Проблемы трудового права и права социального обеспечения. – М.: Институт государства и права АН СССР. – 1975. – С. 115–120.
    102. Догадов В.М. Государственные организации как субъекты социалистического трудового правоотношения / В.М. Догадов // Правоведение. – 1957. – №1. – С.80-81.
    103. Коняев Н., Коняев В. Правосубъектность организаций, не являющихся юридическими лицами / Н. Коняев, В. Коняев // Советская юстиция. – 1976 . – № 4. – С. 24-30.
    104. Якушев І.М. Суб’єкти трудового права: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / І.М. Якушев / Нац. юрид. акад. України. – Харків. – 2000. – 19 с.
    105. Ярошенко О.М. Правосуб’єктність роботодавця та її зміст. – Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац.юрид. акад. України. – 2001. – Вип. 51 – С. 136-137.
    106. Середа О.Г. Роботодавець як суб’єкт трудового права: Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.Г. Середа. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків. – 2004. – 210 с.
    107. Гетьманцева Н.Д. Правова характеристика роботодавця як суб’єкта трудових правовідносин / Н.Д. Гетьманцева // Науковий вісник Чернівецького університету. Сер. Правознавство. Збірник наук. праць. Вип. 273. – Чернівці. – 2005. – С. 46-49.
    108. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1058-15.
    109. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18.03.2004 р. № 1618-IV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-iv.
    110. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 р. № 1798-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12.
    111. Костюк В. Л. Теоретико-правові проблеми обмеження трудової правосуб'єктності роботодавця / В. Л. Костюк // Держава і право: Зб. наук. праць: юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 46. – С. 321–326.
    112. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького – К.: Юрінком Інтер. – 2007. – Т. 1. – 480 с.
    113. Маврин С.П., Филиппова М.В., Хохлов Е.Б. Трудовое право России: Учебник / С.П. Маврин, М.В. Филиппова, Е.Б. Хохлов. – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос. университета. – 2005. – 448 с.
    114. Коршунова Т.Ю. Если работодатель – физическое лицо / Т.Ю. Коршунова // Закон. – № 1. – 2005. – С. 49–55.
    115. Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р. № 2887-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2887-12.
    116. Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12.
    117. Смирнов О.В. Государственное производственное предприятие как субъект трудового права / О.В. Смирнов // Советское государство и право. – 1971. – № 2. – С. 19–27.
    118. Хрусталев Б.Ф. Государственное предприятие – субъект трудового права / Б.Ф. Хрусталев. – М.: Юрид. лит. – 1976. – 159 с.
    119. Трудовое право: Учебник / Под ред. О.В. Смирнова – М.: «ПРОСПЕКТ». – 2002. – 384 с.
    120. Казакова Г.В. Проблемы правосубъектности сторон трудового договора / Г.В. Казакова // Государство и право: теория и практика. Межвузовский сборник научных трудов. – Вып. 1. – 2002. – С. 107–123.
    121. Карпушин М.П. Социалистическое трудовое правоотношение / М.П. Карпушин. – М.: Госюриздат. – 1958. – 174 с.
    122. Росийское трудовое право. Учебник для вузов / Отв. ред. А.Д. Зайкин. – М.: ИНФРА-М; НОРМА. – 1997. – 415 с.
    123. Основи трудового права України: Курс лекцій / За ред. проф. П.Д. Пилипенка. – 3–тє вид. – Львів: «Магнолія плюс». – 2004. – 238 с.
    124. Права предприятия в области организации труда / Артемова В.Н., Бочков А.Ф., Островский Л.Я., Семенков В.И. – Минск: Наука и техника, 1971. – 196 c.
    125. Занфірова Т.А. Правове регулювання трудових відносин за участю роботодавця – фізичної особи: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.05 / Т.А. Занфірова / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків. – 2004. – 19 с.
    126. Черноморченко Н.П. Субъекты советского трудового права.: Автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Н.П. Черноморченко / Сарат. юрид. ин-т. – Саратов. – 1968. – 16 с.
    127. Егоров В.И. Трудовой договор: учебное пособие / В.И. Егоров, Ю.В. Харитонова. – М.: КНОРУС. – 2007. – 456 с.
    128. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 08.08.2005 г. № 06-2/196 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN16478.html.
    129. Класифікатор Професій ДК 003:2010 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va327609-10.
    130. Таль Л.С. Очерки промышленного рабочего права / Проф. Л.С. Таль. – Изд. 2-е, знач. доп. – М.: Моск. науч. изд-во. – 1918. – 225 с.
    131. Сімутіна Я.В. Методи регулювання заробітної плати на сучасному етапі (правові проблеми): монографія / Я.В. Сімутіна. – К.: Київськ. ун-т права НАН України. – 2009. – 176 с.
    132. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 р. № 13 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 132.
    133. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства. / Л.А. Сыроватская. – М.: Юрид. лит. – 1990. – 176 с.
    134. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92.
    135. Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве / П.Р. Стависский. – Киев–Одесса: Вища школа. – 1982 – 104 с.
    136. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/16/98-вр 136.
    137. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 137.
    138. Эрделевский А.М. Моральный вред и компенсация за страдания / А.М. Эрделевский. – М.: Изд-во БЕК. – 1997. – 188 с.
    139. Кузнецов Ю.А. Ответственность работодателя без вины: постановка проблемы / Ю.А. Кузнецов // Российский ежегодник трудового права. – 2006. – № 2. – С. 125–133.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)