АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ, ВЧИНЕНИМ НЕПОВНОЛІТНІМИ, У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН І ПРЕКУРСОРІВ

Короткий опис

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..........................................................с. 3
ВСТУП.............................................................................................….....с. 4-13

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ, ВЧИНЕНИМ НЕПОВНОЛІТНІМИ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН І ПРЕКУРСОРІВ….…......с. 14-57

1.1. Джерела антинаркотичного законодавства України....................с. 14-38
1.2. Норми міжнародного права, що регулюють обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів..............................................…….......с. 39-57

РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ ОВС АДМІНІСТРАТИВНО – ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ, ВЧИНЕНИМ НЕПОВНОЛІТНІМИ, У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН І ПРЕКУРСОРІВ….……................................................................................с. 58-120

2.1. Умови і обставини, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.........................................................................…........с. 58-70
2.2. Основні види правопорушень, що вчиняються неповнолітніми, за які передбачена адміністративна відповідальність.............................................с. 71-93
2.3. Застосування заходів адміністративного примусу до неповнолітніх за правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів ……………………………………...........................с. 94-120

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО–ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ, ВЧИНЕНИМ НЕПОВНОЛІТНІМИ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН І ПРЕКУРСОРІВ…..….с. 121-173

3.1. Адміністративно-правовий статус суб’єктів профілактики та попередження наркоманії і правопорушень серед неповнолітніх...........с. 121-140
3.2. Підвищення ефективності діяльності органів і закладів щодо попередження наркоманії та правопорушень неповнолітніх, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів...................................................................................................с. 141-173

ВИСНОВКИ........................................................................................с. 174-181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................с. 182-197
ДОДАТКИ...........................................................................................с. 198-222

ВСТУП

Актуальність теми. Розповсюдження наркоманії серед неповнолітніх, її сучасний характер зумовили необхідність перегляду заходів економічного, ідеологічного, організаційного, правового, психолого-педагогічного та медичного характеру, внесення змін і доповнень до чинного законодавства.
Руйнуючи здоров’я молодих людей, ламаючи людські долі, ця хвороба несе загрозу не тільки збереженню генофонду та інтелектуальному потенціалу нації, а й суспільній безпеці держави. Щорічно в країні виявляються і ліквідуються нелегальні посіви маку площею близько 1300 квадратних кілометрів. Злочинний світ України все активніше залучається до міжнародного наркобізнесу, який з кожним роком поширюється, забираючи здоров’я і життя, в першу чергу, неповнолітніх.
За кількістю інфікованих на СНІД наркоманів наша держава посіла перше місце серед країн СНД та Балтії (85 %) та друге місце за поширеністю наркоманії. На кожні 100 тисяч населення зареєстровано 200 споживачів наркотиків. Вчені стверджують, що дійсна кількість наркоманів в Україні становить біля 500 тисяч. У 2002 році цей показник збільшився у 5-6 разів, а серед школярів - у 40 разів. На початку 2003 р. загальна кількість громадян України, які допускають немедичне вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, складає понад 100 тисяч, з яких близько 5 тисяч – неповнолітні.
Ці дані свідчать про те, що наразі наркоманія і пов’язана з нею злочинність мають достатньо розповсюджений характер. Правопорушення передують вчиненню злочинів, тому у цих умовах адміністративно-правова боротьба з правопорушеннями неповнолітніх, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, для органів внутрішніх справ та інших суб’єктів повинна стати пріоритетною.
Проблеми цієї боротьби набувають особливої актуальності, тому об’єктивно існує необхідність у подальшому вивченні та дослідженні зазначених проблем, що обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.
Аналіз практики боротьби з правопорушеннями неповнолітніх дозволяє стверджувати про недостатньо цілеспрямовану роботу з боку уповноважених органів і посадових осіб щодо попередження цієї категорії правопорушень, а також викрити суттєві недоліки в їх кваліфікації та в провадженнях у таких справах. Значною мірою це пояснюється слабкою теоретичною розробкою проблем адміністративної відповідальності неповнолітніх за правопорушення, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, відсутністю науково обґрунтованих рекомендацій щодо правильної організації профілактики та механізму виконання антинаркотичного законодавства.
До сьогодні найбільшою мірою дослідженими є питання превенції злочинності, у той же час сутність, правове й організаційне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження адміністративних правопорушень, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів серед неповнолітніх, вивчені недостатньо і ця проблема ще не стала предметом розгорнутих наукових досліджень.
Пропоноване дослідження здійснене з урахуванням праць, виконаних такими науковцями радянського та сучасного періодів, як В.І.Антіпов, Н.М.Абдиров, О.М.Бандурка, А.С.Бланков, Д.Н. Бахрах, М.М.Биргец, А.В.Бережний, А.Я.Вількс, І.П.Голосніченко, С.Т.Гончарук, І.А. Галаган, Д.А.Газізов, В.О.Глушков, Є.В. Додін, М.М.Дорогих, О.М.Джужа, М.І.Єропкін, Н.І.Золотарьова, А.В. Іщенко, М.Й.Коржанський, В.К.Колпаков, Я.Ю.Кондратьєв, В.П.Казміренко, А.П.Клюшниченко, Л.В.Коваль, В.І.Косенюк, В.Т.Лихолоб, А.Є.Луньов, О.М.Літвак, І.П.Лановенко, Є.Д.Лук’янчиков, А.А.Музика, Н.А.Мірошніченко, Н.Р.Нижник, М.Ф.Орлов, О.І.Остапенко, В.М.Плішкін, Г.І.Петров, Д.П.Письменний, О.І.Рощин, В.Д.Сущенко, В.П.Столбовий, А.А.Спічек, С.А.Сисоєв, М.С. Хруппа, В.І.Шакун, В.К.Шкарупа, Д.О.Штанько та інші, які зробили вагомий внесок у дослідження правоохоронної, соціально-правової, педагогічної протидії наркоманії.
Окремі аспекти попередження правопорушень неповнолітніх розглядалися також у працях Г.А. Аванесова, Н.І.Вєтрова, М.Н.Гернета, Ю.А.Денисова, Є.С.Жигарьова, К.Є. Ігошева, Я.М. Квітки, В.Н.Кудрявцева, Р.І.Куфаєва, В.Т.Лісовського, Ф.А.Лопушанського, Г.М.Міньковського та ін.
У більшості досліджень, присвячених вивченню причин правопорушень і їх превенції, адміністративні проступки називаються в числі “інших” або “фонових”, не зважаючи на їх істотну специфіку. Так, у багатьох правопорушеннях, вчинених неповнолітніми, відсутні будь-які помітні риси, які можна було б віднести до категорії криміногенних. Але, з іншого боку, антиалкогольне, антинаркотичне законодавство на сьогодні досить часто порушується неповнолітніми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 10 від 29 грудня 1998 р.). Робота є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (“Пріоритетні напрямки фундаментальних і прикладних досліджень, навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2003-2010 рр.”), Національної академії внутрішніх справ України (“Основні напрямки наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2000-2004 рр.”).
Напрямок дослідження відповідає “Комплексним заходам щодо профілактики бездоглядності і правопорушень серед дітей і їх соціальної реабілітації у суспільстві”, затвердженим Указом Президента України від 18 березня 1998 р., Указу Президента України від 28 січня 2000 р. “Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності”, “Комплексній цільовій програмі профілактики злочинності на 2001-2005 рр.”, затвердженої рішенням Національної координаційної ради боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України, “Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2003-2010 рр.”, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р., рішенню Київської міської ради “Про затвердження Концепції дій щодо алкоголю та наркотиків у місті Києві” від 15 липня 2004 р., Концепції розвитку органів внутрішніх справ у ХХІ столітті.
Тема дисертаційної роботи співпадає з науковими напрямками кафедри адміністративного права, адміністративної діяльності та розширює їх наукові доробки.
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є комплексний аналіз інституту адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, виявлення та встановлення причин і умов розповсюдження наркоманії, розробка рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства і практики суб’єктів, які ведуть боротьбу з наркоманією.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні задачі:
• визначити і проаналізувати нормативні основи та повноваження органів внутрішніх справ щодо протидії адміністративним правопорушенням неповнолітніх на ґрунті наркоманії;
• дати юридичну характеристику окремим складам адміністративних правопорушень, вчиненим неповнолітніми, у сферi незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин і прекурсорiв, і дослідити особливості таких складів;
• проаналізувати особливості відповідальності неповнолітніх за адміністративні правопорушення у сферi незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин і прекурсорiв в Україні;
• розглянути специфіку заходів адміністративного примусу як методу забезпечення адміністративно-правових заходiв протидiї правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сферi незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин і прекурсорiв;
• розглянути та проаналізувати діяльність щодо попередження правопорушень неповнолітніх – суб’єктів профілактичної діяльності згідно з законом України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”;
• всебічно дослідити та узагальнити матеріали органів внутрішніх справ та судової практики, розробити конкретні пропозиції по покращенню роботи кримінальної міліції у справах неповнолітніх, дільничних інспекторів міліції щодо профілактики та боротьби з адміністративними правопорушеннями неповнолітніх, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, удосконалення чинного законодавства.
Об’єктом дослідження є система суспільних відносин у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та іншим правопорушенням з таким обігом.
Предметом дослідження є норми права, що регулюють суспільні відносини у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів з боку неповнолітніх, зарубіжний досвід в цій сфері, матеріали органів внутрішніх справ, практика щодо профілактики та боротьби з адміністративними правопорушеннями неповнолітніх, засоби адміністративного примусу, які застосовуються в даній сфері.
Методи дослідження обрані з урахуванням об’єкта, предмета та мети дослідження виходячи з комплексності проблеми, що розглядається. Дисертант здійснює науковий аналіз, спираючись на загальнонауковий діалектичний метод пізнання, що дає можливість дослідити проблеми в єдності, їх соціальному змісті й юридичній формі.
У роботі використані наступні методи наукового пізнання: історико-правовий – для вивчення та дослідження процесу становлення джерел протидії незаконному обігу наркотичних засобів серед неповнолітніх; формально-юридичний – для здійснення аналізу правових норм, антинаркотичного законодавства в Україні; порівняльно-правовий - для вивчення досвіду зарубіжних країн щодо боротьби з правопорушеннями неповнолітніх; соціологічний – для визначення шляхів профілактики щодо попередження наркоманії та правопорушень серед неповнолітніх; анкетування неповнолітніх – для вивчення ефективності проведення серед даної категорії профілактичних заходів та їх оцінки; інтерв’ювання працівників міліції різних служб, батьків, вчителів – для вивчення чинників, що перешкоджають їх діяльності щодо попередження наркоманії серед неповнолітніх та налагодження спільної взаємодії; статистичний – для узагальнення, аналізу даних щодо кількості осіб, які перебувають на обліку в органах внутрішніх справ і медичних закладах, чисельності вчинених злочинів і правопорушень.
Похідною теоретичною базою стали праці учених, присвячені проблемам наркоманії серед неповнолітніх у галузі загальної теорії держави і права, науки управління, кримінології, міжнародного і конституційного права, адміністративного права та адміністративної діяльності, які згадувалися раніше.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація у теоретичній та практичній площинах комплексно досліджує та дозволяє удосконалити роль та місце адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, механізм протидії цим правопорушенням. Вона також визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей і тенденції розвитку напрямків удосконалення законодавства, спрямованого на усунення невирішених питань, що стосуються зазначених правопорушень.
Ґрунтуючись на наукових узагальненнях учених-правознавців, автор пропонує своє вирішення низки складних і дискусійних питань, що істотно розширюють і поглиблюють зміст, структуру і понятійний апарат теорії адміністративної деліктології, формулює пропозиції щодо удосконалення правової бази, яка регулює адміністративно-правову боротьбу суб’єктів профілактичної діяльності проти наркоманії.
Це дало змогу автору обґрунтувати ряд положень, висновків, рекомендацій і пропозицій, які відображають новизну дослідження, зокрема:
• одержав подальший розвиток системний аналіз джерел (норм) міжнародного та національного права, яке регулює правовідносини у сфері порушення порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, виявлено прогалини у зазначених нормах;
• обґрунтовано умови і обставини, що сприяють вчиненню неповнолітніми адміністративних правопорушень, пов’язаних з наркоманією на території України, встановлено зв’язок з соціальними, економічними, політичними умовами, станом антинаркотичного законодавства, діяльністю органів внутрішніх справ;
• вперше доведено ефективність використання методів адміністративного примусу (з метою протидії адміністративним правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів) та визначення їх відповідності демократичним стандартам;
• на підставі нормативних актів, удосконалено визначення поняття, відповідальності неповнолітніх за адміністративні правопорушення, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та їх особливості;
• обґрунтовано доцільність внесення пропозиції щодо змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (з метою удосконалення заходів протидії зазначеним правопорушенням неповнолітніх) та Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” (з метою визначення понять);
• вперше розроблено методичні рекомендації щодо планування комплексних заходів органів внутрішніх справ, направлених на профілактику наркоманії та токсикоманії у навчальних закладах.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що за безпосередньою участю автора були розроблені і впроваджені у навчальний процес кафедри адміністративної діяльності Національної академії внутрішніх справ України матеріали спеціального курсу для магістрів за спеціальністю “Управління у сфері правопорядку”, “Адміністративно-правова боротьба адміністративних служб міліції з наркотизмом”, у програмі та планах семінарських занять, а також в лекції “Адміністративно-правова боротьба ОВС з наркоманією та пияцтвом” для слухачів Інституту дистанційного та заочного навчання і навчально-методичному комплексі для підвищення кваліфікації співробітників Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків у Національній академії внутрішніх справ України. Дисертантом розроблено і впроваджено також методичні рекомендації “Планування комплексних заходів органів внутрішніх справ, направлених на профілактику наркоманії та токсикоманії в навчальних закладах”.
Матеріали дисертаційного дослідження використані для підготовки підручника “Адміністративна діяльність ОВС” (гл. 10, § 1, розділ 2, гл. 5-6), Міжнародної поліцейської енциклопедії та в проекті Закону України “Про органи внутрішніх справ”.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані також:
• при удосконаленні адміністративного законодавства, відомчих нормативних актів, що регламентують адміністративно-правовий статус неповнолітніх в Україні та відповідальність за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
• у діяльності органів внутрішніх справ, державних органів і соціальних служб для неповнолітніх в Україні;
• при удосконаленні внутрішньо-організаційної роботи органів внутрішніх справ з метою поліпшення взаємодії служб з іншими державними органами, громадськими об’єднаннями у забезпеченні ефективної профілактики адміністративних правопорушень, вчинених неповнолітніми у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
• у практиці застосування адміністративно-примусових, профілактичних заходів і для забезпечення адміністративно-правового статусу неповнолітніх;
• у навчальному процесі освітніх установ системи Міністерства внутрішніх справ і Міністерства освіти і науки України при проведенні виховної роботи, вивченні конституційного, адміністративного права, адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, кримінології та інших правових дисциплін і спеціальних курсів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і практичні рекомендації, що містяться в дисертації, обговорювалися і схвалені на спільному засіданні кафедр адміністративного права, адміністративної діяльності, проблем управління, економічної безпеки Національної академії внутрішніх справ України і дістали позитивний відгук. Окремі положення знайшли відображення в доповідях на наукових, науково-практичних конференціях, семінарі, що відбулися у 2000-2004 роках у Національній академії внутрішніх справ України, зокрема на науково-практичній конференції “Використання сучасних досягнень науки та практики у підвищенні боротьби зі злочинністю” ( 30 березня 2000 року), на спільній міжвузівській конференції “Удосконалення державного управління в умовах адміністративної реформи” (11червня 2002 року), семінарі з питань розвитку заходів щодо антинаркотичної профілактичної роботи в державі за участю міжнародних експертів (15 вересня 2004 року). Теоретичні напрацювання автора протягом двох років використовуються в процесі викладання в Національній академії внутрішніх справ курсу “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у п’яти одноособових статтях, чотири з яких опубліковано у фахових виданнях.
Структура дисертації. Обумовлена метою та предметом дослідження, відповідає логіці пошуку та вимогам ВАК України, складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують 7 підрозділів, висновків, списку використаних та цитованих джерел (191 найменування), додатків (обсягом 24 сторінки). Повний обсяг роботи становить 222 сторінки, з яких основного тексту – 181 сторінка.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволило нам сформулювати ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропними речовин і прекурсорів, що становлять зміст дисертації. Основні з них такі:
1. Конкретизувати в подальшому джерела адміністративно-правового законодавства України в галузі боротьби з наркоманією, безпритульністю та злочинністю неповнолітніх, оскільки проведений аналіз свідчить про певну несистемність та непослідовність викладених у них положень, починаючи з 1930 року.
2. Встановити, що не реалізується на практиці ст. 6 Закону України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальних установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 року. На сьогодні при судах так і не створений інститут судових вихователів для здійснення контролю за виконанням рішень стосовно неповнолітніх. Це не дає можливості здійснювати в повному обсязі заходи щодо захисту неповнолітніх і реалізувати ними свої права, передбачені Конституцією України і законодавчими актами України.
3. Внести доповнення до Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” від 15 лютого 1995 року. Статтю першу читати у такій редакції “незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин – це небезпечні для здоров’я людей і економіки, державної і громадської безпеки протиправні діяння, пов’язані з культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини, розробкою, виробництвом, відпуском, виготовлення, зберіганням, розподілом, торгівлею, використанням, переміщенням на території України та за її межі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”. Таке визначення відповідало б вимогам Конвенції ООН.
4. Опрацювати механізм виявлення та повернення до навчальних закладів дітей шкільного віку, які не навчаються, бездоглядних дітей та здійснювати заходи щодо їх соціальної реабілітації шляхом укладення договорів про взаємодію та співпрацю МВС і акціонерного товариства закритого типу “Магнолія ТВ” щодо поширення відомостей через засоби масової інформації про неповнолітніх, які зникли безвісти. Така форма співпраці міліції і телебачення допоможе оперативно реагувати на заяви батьків про зникнення дітей, залучаючи до пошуку і співпрацю з громадськістю.
5. Доповнити до переліків наркотичних речовин, зазначених у Законі України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” в (ст. 1), та Постанова Кабінету Міністрів України № 700 від 6 травня 2000 року “Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, в Таблиці 1 Конвенції 1988 р. психотропну речовину, зокрема ріжки жита, з яких виготовляється особливо небезпечна речовина ЛСД, сік месколіну, листя та сік ефедри, з яких добувають ефедрин, оскільки саме ця сировина не перебуває під міжнародним та національним контролем.
6. Необхідно створити у структурі МВС України або Національної координаційної ради при Кабінеті Міністрів України спеціальну центральну службу та надати їй ширші повноваження по координації роботи міліції, митниці і всіх державних органів, що беруть участь у діяльності по забезпеченню дотримання виконання законів по наркотиках. Національна координаційна рада забезпечувала б урегулювання розбіжностей в законодавстві, роботі між різними органами, надавала б центральну картотеку, статистичний облік осіб, затриманих в Україні. Вона налагоджувала б та підтримувала тісні стосунки з центральними службами інших держав з метою обліку інформації і співпраці щодо міжнародного незаконного обігу наркотиків.
7. Добровільна здача наркотичних засобів або психотропних речовин у невеликих розмірах, передбачена ч. 2 ст. 44 КпАП України, можлива за умови, якщо винний особисто з’явився до представників органів влади, організацій, установ, і в першу чергу, до органів внутрішніх справ, прокурора, суду і передав їм усі наявні у нього наркотичні засоби або психотропні речовини. Звільнення від відповідальності могло б бути, якщо особа: 1) безумовно прийняла рішення про припинення протиправної дії, тобто це рішення має бути остаточним (повністю і назавжди) і не являти собою відстрочення невдалого замаху на правопорушення; 2) на момент добровільної здачі вона не вчинила іншого адміністративного проступку, пов’язаного з наркотиками або психотропними речовинами (ст. 1061 КУпАП), або злочину; 3) прийняття рішення про добровільну здачу без примусу з боку інших осіб і не внаслідок несприятливого збігу обставин.
За відсутності однієї із зазначених обставин добровільної здачі наркотичних засобів або психотропних речовин ч. 2 ст. 44 КУпАП не може застосовуватись.
8. Запровадити у чинних положенях “Про загальноосвітню школу соціальної реабілітації” і “Про професійні училища соціальної реабілітації” такий заклад, як відділення для дітей і підлітків з девіантною поведінкою, оскільки ця категорія у своїй більшості залишилася поза правовим полем.
9. В законодавстві України, КУпАП у ст. 13 передбачити визначення адміністративної відповідальності неповнолітніх, визначивши її як передбачені нормами адміністративного права, обов’язки підлітка у віці від 16 до 18 років відзвітуватися за свої неправомірні дії у галузі державного управління, а у відповідних випадках застосовувати до них заходи впливу передбачені ст. 241 КпАП України.
10. Звернути увагу Пленуму Верховного Суду України на необхідність узагальнень практики застосування такого заходу виховного характеру, як направлення до школи соціальної реабілітації дітей, котрі не досягли віку кримінальної відповідальності, та визначив напрямки удосконалення судової практики з даних справ. На теперішній час для того, щоб підліток потрапив до названої школи, він повинен вчинити, принаймні 6-8 “злочинів”. Саме ця обставина формує у середовищі підлітків почуття безкарності, що призводить до нових порушень закону.
11. Визначаючи головні підходи до створення нової моделі діяльності міліції у ХХІ столітті та враховуючи зарубіжний досвід, міліція повинна розглядатись як сервісна служба, яка не тільки застосовує заходи адміністративного примусу, а й надає послуги населенню на окремій території, розвиваючи систему послуг. Орієнтуючись на виконання обслуговуючих функцій щодо населення, міліції в Україні необхідно: займатися виховною роботою з неповнолітніми, які вчиняють правопорушення, пов’язані з наркотичними засобами; проводити консультаційну роботу для населення з проблем ефективного захисту від злочинців; оперативно вирішувати проблеми міжособистих стосунків; припиняти розвиток конфліктів тощо.
12. З прийняттям Кодексу України про адміністративні проступки ст.1061, 1062 КпАП України перенести до гл. 15 “Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління”, оскільки, на нашу думку, це буде відповідати антропоцентричним підходам, закарбованим у Конституції України, за якими людина, її життя і здоров’я визначається в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Доцільно в цій главі об’єднати всі види правопорушень у сфері обігу наркотиків, через те, що вони мають єдині ознаки родового об’єкту.
13. Прийняти Закон України “Про основи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх”, який передбачав би перелік та функції органів і установ, що входять до системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх. До них слід віднести: органи управління соціальним захистом населення; органи управління освітою; органи опіки і піклування; органи у справах молоді; охорони здоров’я; органи служби зайнятості; органи внутрішніх справ.
Таким чином, зазначені органи і установи відносилися б до спеціалізованих суб’єктів профілактики правопорушень неповнолітніх. Участь у попередженні бездоглядності і правопорушень неповнолітніх беруть й інші неспеціалізовані суб’єкти. Їхня робота здійснюється згідно з компетенцією в порядку і межах, встановлених законодавством України. В законі також необхідно, на нашу думку, дати поняттю наступне визначенння профілактики наркоманії серед неповнолітніх – це складна система комплексних державних, суспільних, соціально-економічних, правових, медико-санітарних, психолого-педагогічних, психологічних заходів, спрямованих на забезпечення високого рівня здоров’я, усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень, поліпшення умов навчання, праці, побуту і відпочинку, і застосування до осіб, які їх вчинили, заходів впливу або адміністративного примусу. Дані положення передбачали б загальні задачі суб’єктів профілактики, що будують реалізувати свої повноваження.
У зазначеному законі також слід передбачити і впровадження в практику рекомендації щодо вдосконалення взаємодії суб’єктів профілактики. До основних з них, на нашу думку, відносяться: застосування кожним суб’єктом профілактики тільки йому притаманних форм і методів роботи; рівність суб’єктів профілактики, невтручання одних органів у виняткову компетенцію інших органів і установ для досягнення загальної мети; ініціативність кожного органу у постановці питань для загального обговорення і прийняття рішення; забезпечення зацікавлених органів інформацією, яка необхідна для виконання покладених функцій та їх аналіз; прогнозування, планування і контроль за усуненням виявлених недоліків.
14. Посилена увага до проблем захисту прав і законних інтересів неповнолітніх, особливо у сфері попередження бездоглядності і правопорушень, викликає необхідність прийняття Закону “Про уповноваженого по правам дитини в Україні”. Також бажано рекомендувати прийняття відповідних нормативних правових актів нормотворчим органам всіх регіонів України. Це, на нашу думку, дозволить зміцнити систему суб’єктів профілактики.
15. Необхідно підвищити рівень виховної профілактичної роботи серед неповнолітніх, зробити протинаркотичне виховання обов’язковим елементом навчального процесу у навчальних закладах. Впровадити в практику методичні рекомендації щодо планування комплексних заходів ОВС, направлених на профілактику наркоманії та токсикоманії у навчальних закладах (додаток, проект додається).
16. Відраховувати 50 відсотків вартості майна та коштів, конфіскованих у осіб, притягнутих до кримінальної та адміністративної відповідальності за незаконні дії з наркотичними засобами і психотропними речовинами, для потреб служб, що ведуть боротьбу з незаконним обігом зазначених засобів і речовин. Ці кошти спрямовувати на виготовлення плакатів, брошур про шкідливість наркотиків, проведення лекцій по правовому вихованню неповнолітніх.
17. МВС України увійти з пропозицією до МОЗ України щодо вирішення питання створення державного реєстру хворих на наркоманію в Україні. Це б дало змогу деякою мірою впливати на ситуацію з даною категорією, взаємодіяти ОВС з іншими правоохоронними органами щодо виявлення у підлітковому середовищі умов, причин наркоманії, розробляти шляхи їх усунення.
18. Вивчити та поширити в Україні досвід громадського руху “Віра, Надія, Любов”, що був зареєстрований в Управлінні юстиції у березні 1997 року в м. Одесі, який став суб’єктом протидії правопорушенням у напрямку профілактики СНІДу серед “шприцевих наркоманів”. До цього руху увійшли фахівці охорони здоров’я, юристи, співробітники міліції та волонтери. Мета руху – надання допомоги і підтримки соціально неадаптованим громадянам.
19. Є необхідність у встановленні нових меж штрафів, у (ст. 27) в 44, 441, 1061, 1062, 1842 КУпАП, виходячи з мінімальної заробітної плати або на рівні середньої заробітної плати. Це буде відповідати нашим економічним реаліям і враховуватися при встановленні відповідальності за ті чи інші проступки.
20. Для виявлення умов та причин, що сприяють вчиненню неповнолітніми правопорушень, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, кримінальній міліції у справах неповнолітніх необхідно відродити громадські формування, розробити заходи щодо визначення форм взаємодії із населенням, участі в охороні громадського порядку, загонів сприяння міліції, запровадити систему їхнього матеріального та морального заохочення за рахунок коштів держадміністрацій, що виділяються на програми боротьби з наркоманією [187; с. 23-25].
21. Об’єднати зусилля інженерів-конструкторів, хіміків, юристів, педагогів, психологів, соціологів, медиків для здійснення наукової розробки по створенню і запровадженню в практику сучасних технічних засобів і приладів для виявлення наявності наркотиків в організмі людини та пошуку їх на відстані, застосування новітніх методів лікування і реабілітації наркоманів, поглибленого вивчення і запровадження світового досвіду з цих питань [188; с. 30].
22. Розробити та впровадити в практику цикл тематичних радіопередач, відеокліпів, рекламних блоків, серіалів, художніх фільмів про шкідливість наркоманії, які пропагують здоровий спосіб життя, зайняття фізичною культурою, спортом, технічною та художньою творчістю та іншими формами дозвілля [189; с. 35], заборонити показ фільмів, що пропагують жорстокість, бездуховність, насильство.
23. З метою виявлення правопорушень, злочинів та зловживань, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, здійснити перевірку зовнішньоекономічної діяльності установ та підприємств, які виготовляють, реалізують наркотичні речовини та прекурсори. Посилити контроль за діяльністю на території України філій іноземних фірм та недержавних організацій і установ, які займаються кур’єрськими перевезеннями посилок, бандеролей та інших поштових відправлень з країн далекого зарубіжжя. Це певною мірою зменшить надходження наркотичних засобів синтетичного походження на український ринок.
24. На нашу думку, в процесі прийняття Кодексу України про адміністративні проступки потрібно передбачити види стягнень, які можуть бути застосовані до юридичних осіб у зв’язку з порушенням антинаркотичного законодавства, а саме: а) звільнення з посади, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю; б) громадські роботи; в) зупинення або анулювання ліцензій на здійснення певного виду діяльності; г) тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності; д) тимчасова заборона (зупинення) діяльності; е) примусовий розпуск (ліквідація); є) накладення штрафу на керівників.
Підстави відповідальності юридичних осіб, а саме: а) юридична особа несе відповідальність за проступок у випадках, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні проступки; б) якщо в Кодексі не вказано, що норма може застосовуватися до фізичної чи юридичної особи, то вони рівною мірою застосовуються у відношенні тієї чи іншої особи.
25. Узагальнити вітчизняну практику та міжнародний досвід боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів та підготувати навчальний посібник для працівників правоохоронних органів (наприклад, Діяльність дільничних інспекторів міліції по запобіганню наркотизму. Науково-практичний нарис.) [190; с. 1-140].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Штанько Д.О. Організаційно-правові засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді: Дис.: канд. юрид. наук: 12.00.07 – Х. – 2003. – 20 с.
2. Бабаян Д. Путевка в ад. - М., 1973. - 120 с.; Пятницкая И.Н. Клиническая наркомания. - М., 1975. - 65 с.
3. Бюллетень по наркотическим средствам. - ООН, Нью-Йорк, 1965. - №3. - Т. XVII. – 54 с.; Большая медицинская энциклопедия. - М., 1961. – 945 с.
4. Петлов В. Лекарство, организм, фармакологический эффект. - София, 1974.- 248 с.
5. Ходоковський М.Б. Розвиток конвенційних норм міжнародного права, які регулюють вироблення, розподіл і застосування наркотичних речовин // Вісник Київського університету. Серія права. – 1969. - № 9.- 138 с.
6. Таганцев И.С. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных 1885 года. - С.-Петербург, 1992.- 670 с.
7. Зензинов В. Беспризорные. - Париж. - 1929. – 37 с.; Детский дом и борьба с беспризорностью. - М., 1928. - 25 с.
8. Декреты Советской власти. - М., 1959. - Т. ІІ . — 300 с.
9. Хронологический сборник законов и Указов Президии Верховного Совета, постановлений и распоряжений правительства УССР.-К., 1963.-Т.1.– 200 с.
10. Декреты Советской власти. - М., 1959. - Т. IV. – 300 с.
11. Футер Д.К. Вопросы детской беспризорности и преступности в Германии и Австрии (краткий обзор) // На помощь детям. – М., 1926. – 120 с.
12. Охрана детства и борьба с беспризорностью / Сост. Люблинский П.И., Копелянская С.Е. – Л.: Академия , 1921 . – 110 с.
13. Гернет М.Н. Социально-правая охрана детства за границей и в России. – М. Право и жизнь, 1924 – 50 с.
14. Рубинштейн В.И. Понятие и виды детской беспризорности // Право и жизнь. – 1925 . - № 4-5. – 80 с.
15. Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Історія України в документах і матеріалах: у 3-х т. - К.: Генеза, 1997. - Т .1. 1917-1925. – 840 с.
16. Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Історія України в документах і матеріалах: у 3-х т. - К.: Генеза, 1997. -Т.1. 1917-1925. – 840 с.
17. Гернет М.Н. Наркотизм, преступность и уголовный закон// Право и жизнь. - 1924.- №3-4. – 38 с.
18. Борьба с преступностью в УССР. - в 2-х т. - Т. 1. 1917-1925 гг. проф. П.П. Михайленко.-К.:Министерство общественного порядка УССР 1966.–839 с.
19. Смелький І.П. Приймацтво. Вестник Советской юстиции. - 1925. - № 3 (37). – 208 с.
20. Міліція України: історичний нарис, портрети, події. Смирнов Ю.О., Михайленко П.П., Святоцький О.Д., Ануфрєв М.І. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002 р. – 820 с.
21. СЗ СРСР. – 1928. - № 33. – 401 с.
22. Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР. – 403 с.
23. СЗ СРСР. – 1935. - № 41. – 401 с.
24. Справочник административно-хозяйственного работника медико-санитарных учреждений. - М., 1950. – 480 с.
25. Боголюбова Т.А., Толпенкин К.А. Наркотизм и наркомания: основные направления и профилактика // Сов. гос. и право. - 1987. - №1 – 180 с.
26. Відомості Верховної Ради УРСР. - 1964. - №29. – 845 с.
27. Инструктивные материалы о порядке хранения, учета, прописывания, отпуска ядовитых, наркотических, психотропных, сильнодействующих лекарственных средств. - Волгоград, 1978. - 52 с.
28. Відомості Верховної Ради УРСР. - 1969. - №17. – 845 с.
29. Детально Битенский В.С., Херсонский Б.Г., Дворек С.В. и др. Наркомания у подростков. - К., 1989. – 205 с.
30. Предупреждение наркомании несовершеннолетних. - М., 1989. – 43 с.
31. Відомості Верховної Ради УРСР. - 1987. - №35 . - 845 с.
32. Постановление Совета Министров СРСР. - "О создании детских домов семейного типа" от 17.08.88 № 1022. // СП СРСР. - 1988. - № 30. – 90 с.
33. Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - №8 – 845 с.
34. Инструктивные материалы о порядке хранения, учета, прописывания, отпуска, применения и уничтожения ядовитых, наркотических, психотропных, сильнодействующих лекарственных средств и специальных рецепторных бланков. - Волгоград, 1976. – 30 с.
35. Матеріали Державного комітету статистики України за 1999, 2000 рр. – 30 с.; Указ Президента України "Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві" від 18.03.98 р. // Урядовий кур'єр, №57-58. - 26 с.
36. Боголюбова Т.А., Толпенин К.А. Наркотизм та Наркоманія: основні напрямки боротьби та профілактики // Радянська держава та право. - №1 - 1997. - 47 с.
37. Пирогов В.І. Деякі питання попередження наркотизму серед неповнолітніх // Вісник МУ. - № 2. - 1988. — 40 с.
38. Бабаян Е.О., Гонопольський М.Х. Наркоманія, Медицина. М., 1987. – 25 с.
39. Кузнецов Н.Ф. Ефективність правових засобів боротьби з наркотизмом // Вісник М. У., 1988, № 2.- 34 с.
40. Мирошниченко М.А., Музика М.А. Уголовно-правовая борьба с наркоманией. - К., 1988.; Лановенко І.П., Косьянюк В.І. Поняття наркотизму. Наркотизм і злочинність. - К.: 1996.— 75 с.
41. Рішення Спільної колегії Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2000 р. - Протокол №3/62 – 15 с.
42. Наркобізнес, СНІД, алкоголізм. Загальна проблема. // Газета “Іменем Закону”. - №25. – 21.05.1996. - 20 с.
43. Ходоковський М.Б. Розвиток конвенційних норм міжнародного права, які регулюють вироблення, розподіл і застосування наркотичних речовин.// Вісник Київського університету. Серія права. - № 9. - 1969. - 128 с.
44. Хроніка ООН. - №2. – 70 с.
45. Доклад Международного комитета по контролю над наркотиками за 1994 г. – 30 с.
46. Селиванов М.Т., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство. Історія, теорія, коментар, монографія. Київ – 1997. – 351 с.
47. Единая конвенция о наркотических средствах 1961 г. (в редакции 1972 г.), Нью-Йорк, 1977. - 16-17 с.; Конвенция о психотропних веществах 1971 г., Нью-Йорк, 1977. - 8-9 с.; Конвенция ООН о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ 1988 г., Нью-Йорк, 1991.- 54 с.
48. Матеріали семінару. Правове співробітництво між органами по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю та відмиванням доходів в рамках глобальної програми юридичної допомоги. К.: ЮНДКПМ, 4-7 липня 2000 р., т. 2 – 1 с.; Програма ООН по контролю за наркотиками. – 20 с.
49. Селиванов М.Т., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство. Історія, теорія, коментар, монографія. Київ – 1997. – 351 с.
50. Матеріали семінарів за участю суддів загальних судів, слідчих МВС, прокуратури та СБУ. - К., 4-7 липня 2000 р., т.2. – 54 с.
51. Типовый закон о незаконном обороте наркотиков и связанных с ним правонарушениях., сентябрь 1996.; Матеріали семінарів за участю суддів загальних судів, слідчих МВС, прокуратури та СБУ. – К., 4-7 липня 2000 р., т. 2 – 38 с.
52. ООН в борьбе за право человека // Материалы VII Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями. МВД, Киев. - 316 с.
53. Доклад Восьмого Конгресса ООН по предупреждению и обращению с правонарушителями.- Гавана, Куба, 27 августа - 7 сентября 1990. – 316 с.
54. Там же. – 316 с.
55. Ежегодный доклад МККН "Запрет на распространение" от 23 февраля 2000 г. (Пресс-релиз №7).- 32 с.
56. Доклад МККН за 1998 год. Информационная служба ООН (Пресс – релиз № 3). — 20 с.
57. Виступ Президента України Л.Д. Кучми на І Всеукраїнському форумі «Молодь за майбутнє України» 10.10.99 р. / Газета «Урядовий кур’єр» - № 191 за 12 жовтня 1999 р. – 18 с.
58. Там же – 18 с.
59. Звіт Міністра внутрішніх справ перед українським народом / Газета “Іменем Закону” - № 6 (5342) від 7.02.2003 р. – 18 с.
60. “Підліток і наркотики” // Практична психологія та соціальна робота - № 7-99. – 29 с.
61. Жигорев Е.С., Милушкин Е.А. "Организация работы с родителями и лицами их заменяющими, злосно не выполняющими обязанности по воспитанию детей. Лекция - М., 1983 р.; Пишкина Н.И. Защита несовершеннолетних граждан по российскому законодательству (Преступность и дети. Сборник тезисов - М., 1999 р. — 60 с.
62. Оржеховська В.М.Профілактика правопорушень серед неповнолітніх - К., 1996 р. – 301 с.
63. Бейсбаєв К.М., Крюкова Н.Н., Рябіс Л.А. Предупреждение правонарушений несовершеннолетних - М., 1983 р. – 48 с.
64. “Причини адекватної поведінки неповнолітніх” // Практична психологія та соціальна робота - №7-99. – 28 с.
65. Битенский В.С., Херсонский Б.Г. Мотивировка и условия, способствующие злоупотреблению наркотиками - Л., 1989. – 54 с.
66. Міньковський Г.М. Роль семьи в предупреждении правонарушений несовершеннолетних // Семья и система нравственного воспитания. - М., 1983 р. – 193 с.
67. Долецький С.Я. Берегите детей // Известия, 23 июня 1984 г. – 13 с.
68. Додін Є.В. Адміністративна деліктологія в системі юридичної науки // «Радянська держава і право» - 1991. - № 12. – 32 с.
69. В. Копіна “Загублені діти” // Газета “Урядовий кур'єр” за 6.06.2001 р. - №98. – 18 с.
70. Биргед М.М. Виктимность несовершеннолетних как фактор вовлечения их в преступную деятельность. Кишенёв – 1995 р. – 32 с.
71. Дурдинець В.В. Газета “Іменем закону” - №27 – 1997 – 12 с.
72. Фельдштейн Л.И. Трудный подросток - Душанбе: Таджикский государственный университет им. В.И. Ленина, 1970. — 58 с.
73. Газета “Урядовий Кур'єр” - №191 за 12.10.1999 р. – 15 с.
74. Стреколов Є.Ф. Матеріали семінару “Правове співробітництво між судовими органами в боротьбі з незаконним обігом наркотиків” - м. Київ з 4 по 7 липня 2000 р., за участю судів МВС, прокуратури і СБУ України. – 40 с.
75. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ у 2001 р. Аналітично-статистичний збірник Головного штабу МВС України. – К., 2001. – 40 с.
76. Закон України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" від 15.02.1995.— 18 с.
77. Римаренко Ю.І. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри. Енциклопедія. – К., - Довіра, 1998., 851 с.
78. Газета “Іменем Закону” - № 51 від 24.12.1999 р. – 18 с.
79. Селиванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України. К.: Юрінком - 1997. – 351 с.
80. Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від 15.02.1995. – 12 с.
81. Постанова ПВС України від 27.02.1998 р. №3 “Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами” // Вісник Верховного суду України №2(8).- 1998. – 28 с.
82. Там же. – 28 с.
83. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1998 р. №3 “Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами” // Вісник Верховного суду України №2(8). – 1998. – 30 с.
84. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. №770 “Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” // Офіційний вісник України. - № 19. - 2000. – 112 с.
85. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1998 р. №3 п. 20 // Вісник Верховного суду України №2(8). – 1998. – 18 с.
86. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебное пособие. – М.: Бек, 1996. – 188 с.
87. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. – М., 1995. – 300 с.
88. Общая теория государство и права: Акад. курс. Под ред. Марченко М.Н. - М., 1998. – 581 с.; Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник - Харків, 1998.— 54 с.
89. Більш детально про особливості проводження в справах про адміністративні наркопорушення. М.С. Хруппа, Р.М. Павленко, В.А. Семенюк. Діяльність дільничних інспекторів міліції по запобіганню наркотизму. - Київ, 2001. - розділ 4. – 351 с.
90. Більш детально Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів” від 15.02.1995 р. // Голос України за 30.03.95. - №59. – 14 с.
91. “Звіт перед українським народом” (Про оперативно-службову діяльність органів внутрішніх справ України в 1999 р.) // Газета “Іменем Закону” - №51. - 24.12.1999. – 14 с.
92. Закон України “Про адміністративні правопорушення” від 5 квітня 2001 р.// Газета “Урядовий кур'єр” - № 89. - 23.05.2001. – 12 с.
93. Лунев А.Е. Административная ответственность за правонарушения. - М., 1961 р.; Якуба О.М. Адміністративно-правова охорона правопорядку. - Л., 1973 р.; Бахрак Д.Н. Административная ответственность. - М., 1999 р. – 129 с.
94. Постанови Пленуму Верховного Суду України: від 23 грудня 1983 р. № 6 п. 11.; № 21 від 22 грудня 1995 р. – 10 с.
95. Наказ Генерального прокурора України від 28.10.02 р. № 3/1 “Про організацію прокурорського нагляду додержанням законів про права неповнолітніх” – 20 с.
96. Гончарук С.П. Адміністративні стягнення (в запитаннях і відповідях) - К., 1998 р. – 10 с.; Гончарук С.П. Адміністративна відповідальність (за законодавством України) - К., 1995. – 25 с.; Гончарук С.П. Адміністративне право України - К., 2001. - 130 с.
97. Клюшниченко А.П. Административная и общественная ответственность несовершеннолетних. – Киев.: ВШ МВД СССР, 1980. – 88 с.
98. Додин Е.В. Административная деликтология. – О.: АО БАХВА, 1997.– 112 с., Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія. Автореферат канд.. юрид. наук. – К., 1997, Кудрявцев В.Н., Ремнев В.И. Изучение динамики правонарушений и ее причины // Государство и право. – 1984. - № 8.
99. Комзюк А.Т., Гуменюк В.А., Джагунов В.Г. Адміністративна відповідальність в Україні. Навчальний посібник. Університет внутрішніх справ. – Харків, 2001. – 111 с.
100. “Звіт перед Українським народом (Про оперативно-службову діяльність органів внутрішніх справ України в 1999 р.) // Газета “Іменем закону” - №51. - 24.12.1999. – 10 с.
101. Раденький В.С. Міжнародне співробітництво по запобіганню злочинності серед неповнолітніх .“Адвокат”. - №1. - 1998. – 40 с.
102. Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" від 15 лютого 1995 р.— 5 с.
103. Наказ МВС України від 6.06.1995 р. "Настанова по реалізації і здійсненню ОВС боротьби проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів" – 58 с.
104. Колпаков В.К. Адміністративне право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 733 с.
105. Бахрак Д.Н. Административное право учебник. Издательство БЕК – 1996. – 280 с.
106. Петров Г.И. Советское административное право. -Л.: ЛГУ, 1960. – 305 с.
107. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией. - К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 40 с.
108. Павлов Н.А. Адміністративні примусові заходи. - М. – 30 с.
109. Колпаков В.К. Адміністративне право України. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 733 с.
110. Дорогих Н.М. Принудительное лечение при хроническом алкоголизме и наркомании. Учебное пособие. КВШ, 1986. – 94 с.; Дис. “Административная ответственность за нарушения против алкогольного законодательства (по материалам Украинской ССР). - К., 1978. – 208 с.
111. Коваль Л.В. Адміністративно-делікатне відношення. – К., 1978.- 70 с.
112. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. –Х., 1996. – 120 с.
113. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Адміністративний примус в Україні. Адміністративна відповідальність. Тексти лекцій. – Х., 1994. – 29 с.
114. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – № 4. - 1991. – 49 с.
115. Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – № 21. - 1995. – 35 с.
116. Указ Президента України “Комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві” від 18 березня 1998 р. № 200 // Газета “Урядовий кур’єр” - № 57-58. - 10 с.
117. Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. - № 42. – 2001. – 884 с.
118. Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” від 15 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради. - № 2789-ІІІ.– 2001. – 48 с.
119. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 20.06.1984 р. // Із змінами та доповненнями станом на 1 жовтня 2001 р. – 290 с.
120. Осадчий В.І. Правоохоронній діяльності – спеціальний кримінально-правовий захист // Журнал “Право України” - № 8. – 1996. – 43,44 с.
121. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. - Х., 1996 р. - 81-84 с.; Битяк Ю.П. Адміністративне право України: Підручник. – Х., 2000. – 203 с.
122. Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для повнолітніх" від 24 січня 1995 р. ст. 9 // Газета “Голос України” - №36 - 2 лютого 1995 р. – 10 с.
123. Безсмертний Є.О. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: Автореф. дис. канд. юрид. наук – Х.,1997.– 24 с.
124. Кампов В.М., Нижник Н.Р., Шльоер Б.П. Становлення нового адміністративного права України. Науково-популярний нарис // За ред. Кампо В.М. – К.: Видавничий Дім “Юридична книга” - 2000. – 84 с.
125. Чабан В.П. Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України. Навчальний посібник. – К.: “Атіка” - 2002. – 136 с.
126. Куян І. Адміністративна відповідальність як інститут правової держави // Журнал “Право України” – 1998. - № 5. – 74 с.
127. Веремеєнко Н.Н. Административно-правовые санкции. – М.: Юрид. лит., 1975. – 30 с.
128. Додин Е.В., Шкарупа В.К. Доказывание об административных проступках, связанных с нарушениями антиалкогольного законодательства и наркоманией: Учебное пособие. – К.: Ни и РИО КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1989. –38 с.
129. Голосніченко І.П., Сущенко В.Д., Гончарук С.Т. Удосконалення правового регулювання адміністративної діяльності органів внутрішніх справ: Зб. Наук праць. – К: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 72 с.
130. Колаянов Д.П. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції, та їх профілактика. Автореф. дис. канд. юрид. наук. 4 липня 1998 р. Одеська державна юридична академія. – О., 1998. – 24 с.
131. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицие. Особенности. Классификация. Системовиражение. Учеб. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 89 с.
132. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ у 2002 році: Аналітично-статистичний збірник Головного штабу МВС України. – К., 2002. – 68 с.
133. Закон України "Про застосування заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафів" від 17.06.92 р. – 10 с.
134. Бондаренко Г.П. Адміністративний штраф. Автореферат дис. к.ю.н. - Харків, 1966. – 80 с.
135. Конституція України // Голос України – 1996. – 13 липня. – 63 с.
136. Про застосування Конституції України про здійснення правосуддя. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996. - № 9 // Постанови і пленуми Верховного суду. – 1998. – 74 с.
137. Кравченко Ю.Ф.Пріоритет у роботі – довіра населення // Міліція України. – 2000. - № 1. – 31 с.
138. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя. Постанова пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. - № 9 // Постанови і пленуми Верховного Суду 1998 р. – 74 с.
139. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 20.06.1984 р. // Із змінами та доповненнями станом на 1 жовтня 2001 р.
140. Чабан В.П. Деякі особливості актів адміністративної відповідальності // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України – К.: АПСВ, 2000 р. – 322-327 с.
141. Легецький М.П. Проблемні питання щодо застосування заходів адміністративного примусу ОВС до неповнолітніх за адміністративні наркоправопорушення // Додаток до журналу “Міліція України” - № 14. –2002. – 31 с.
142. Селиванов М.П. "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами" // Вісник ВС України № 2(8). – 1998. – 54 с.
143. Газета “Іменем Закону” - № 14 від 4.04. – 10.04.2003. – 17 с.
144. Игошев К.Є. “Опыт” – М., 1967. – 48 с.
145. Юнак В.Ю. Наркоманія дорога в безодню. – К.: “Здоров’я”, 2001 р.– 137 с.
146. Смирнов Ю.О., Михайленко П.П., Святоцький О.Д., Ануфрієв М.І. Міліція України: історичний нарис, портрети, події. – К.: “Видавничий дім”, 2002. – 801 с.
147. Акимжанов Т.К. Правовые основы и практика профилактики несовершеннолетних. – М.: ВНИИ МВД СССР 1986. – 37 с.
148. Закону України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальних для неповнолітніх” від 24 січня 1995. - 10 с.
149. КпАП України від 7 грудня 1984. - 68 с.
150. Джужа О.М. Кримінологія. Альбом схем (загальна і особлива частини) навчальний посібник. К. – 1999. - 107 с.
151. Заросинський Ю.Я. Норми права, що регулюють діяльність ОВС і громадських формувань по профілактиці правопорушень неповнолітніх // Навч. посібник. – К.: УАВС, 1994. – 47 с.
152. Российский следователь - № 11 – 2002. – 68 с.
153. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К.: Генеза, 1999. – 150 с.
154. Наказ МВС України № 365/1995 “Про діяльність ОВС у боротьбі з незаконним обігом наркотиків”, наказ МВС України № 5км/1 від 1.09.98 р. “про наркотичну ситуацію в Україні та заходи МВС України щодо протидії розповсюдженню наркоманії, попередженню злочинних проявів, пов’язаних з наркотиками”.
155. Винкс А.Я. "Криминологические и тактические проблемы профилактической работы с преступными группами несовершеннолетних" – М.: 1983. – 25 с.
156. Сущенко В.Д., Антипов В.І. "Профілактика злочинності в Україні". Навчальний посібник - К., 2000 – 108 с.
157. Нижник Н.Р. Державне управління в Україні: централізація та децентралізація. – К.: УАДУ при Президенті України. – 1997. – 245 с.
158. Довідник з прав людини. – К.: Право. – 1995. – 138 с.
159. Додин Е.В. Административная деликтология. – О.: АО БАХВА, 1997. – 112 с.
160. Саркисов Г.С. Социальная система предупреждения преступности. – Ереван: Айастан. –1975. – 175 с.
161. Кудрявцев В.Н. Причины правонарушения. – М. – 1986. – 211 с.
162. Аванесов В.А. Криминология. – М. – 1994. – 320 с.
163. Аванесов В.А. Криминология и социальная профилактика. – М.: Академия МВД СССР. – 1980. – 528 с.
164. Аванесов В.А. Криминология. – М.: Академия МВД СССР. – 1984. – 498 с.
165. Аванесов В.А. Криминология. Прогностика. Управление. – Горкий. – 1975. – 178 с.
166. Додин Е.В. Административная деликтология.– О.:АО БАХВА. – 1997. –112 с.
167. Карпец И.И. Наказание: социальные, правовые и криминологические проблемы. – М.: Юрид. лит. – 1973. – 283 с.; Кудрявцев В.Н. Причины правонарушения. – М.: Наука. – 1976. – 286 с.
168. Игошев К.Е., Шмаров И.В. Социальные аспекты предупреждения правонарушений. – М.: Юрид. лит. – 1970. – 176 с.
169. Саркисов Г.С. Социальная система предупреждений преступности. – Ереван: Айастан. – 1975 . – 158 с.
170. Аванесов В.А.