Андрієць Олена Миколаївна. Методика опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови

Короткий опис

Андрієць Олена Миколаївна. Методика опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови : Дис... канд. наук: 13.00.02 2007

Андрієць О.М. Методика опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 теорія та методика навчання (українська мова). Херсонський державний університет. Херсон, 2007.
У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови. Суть методики полягає в поглибленому теоретичному засвоєнні старшокласниками стилістики та лінгвістики тексту й систематичному залученні їх до активних форм мовленнєвої діяльності через виконання репродуктивних, репродуктивно-креативних та креатиних вправ і завдань на основі науково-навчальних текстів, що передбачають поглиблення знань з української мови, зокрема стилів, жанрів, типів мовлення. У ході дослідження простежено вплив засобів навчання на активізацію науково-навчального мовлення та розвиток комунікативної вправності школярів із використанням міжпредметних зв’язків.

У висновках викладено основні результати дослідження, намічено перспективи подальшої роботи.

Теоретичний аналіз наукових основ дослідження дозволив спрямувати зміст навчання в класах із поглибленим вивченням української мови на досягнення належного рівня сформованості умінь і навичок володіння усним та писемним науковим мовленням відповідно до всіх видів мовленнєвої діяльності, через що вдосконалюється комунікативна, мовленнєва, мовна, культурологічна компетентність школяра, його творчі здібності, культура спілкування в навчальному процесі та майбутній професійній діяльності.
Як показало дослідження, опрацювання науково-навчальних текстів у класах з поглибленим вивченням української мови залежить від застосування когнітивно-комунікативної методики, зумовленої насамперед комунікативною та пізнавальною функціями мови, побудованої на лінгвістичних психологічних і лінгводидактичних засадах, спрямованих на поглиблене засвоєння шкільного курсу мови через активізацію процесів пізнання старшокласниками мовної картини світу.
Аналіз наукової й методичної літератури з досліджуваної проблеми, анкетування вчителів-словесників та учнів 9-11 профільних (філологічних) класів переконали в недостатній увазі до опрацювання науково-навчальних текстів у сучасній шкільній практиці. Розгляд науково-методичних джерел підтвердив, що питання мовленнєвих умінь і навичок у роботі з текстами розглядалися вченими, проте методика роботи з науково-навчальними текстами не знайшла відображення в їхніх працях.
Результати констатувальних зрізів дозволили виявити недоліки, характер яких залежить від теоретичних знань зі стилістики, лінгвістики тексту та видів мовленнєвої діяльності, однотипності методів та прийомів у роботі з науково-навчальними текстами, загального інтелектуального збагачення випускників-філологів та розвитку комунікативно розвиненої особистості старшокласника.

Анкетування вчителів засвідчило недостатню увагу до текстоцентричності сучасного уроку, розвитку наукового мовлення школярів та необхідності урізноманітнення форм і методів роботи з науково-навчальними текстами.

Дослідне навчання підтвердило, що опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови повинне мати комунікативне, функціонально-стилістичне та діяльнісне спрямування й забезпечуватися використанням вправ репродуктивного, репродуктивно-креативного та креативного характеру з опорою на теоретичні й практичні знання, сформовані в основній школі.
Розроблена програма експериментального навчання української мови, що включала зміст, форми, уміння й навички, сформовані в процесі роботи з науково-навчальними текстами, створена на її основі лінгводидактична модель передбачали вивчення української мови за модулями, кожен з яких теоретичні відомості чинної програми поєднував з відомостями про текст, його структуру, стилі, типи, жанри та практичний матеріал, зорієнтований на розвиток й удосконалення комунікативної компетенції старшокласників під час опрацювання науково-навчальних текстів.
Дослідне навчання, що здійснювалося протягом підготовчого, пізнавально-формувального, узагальнювально-систематизувального етапів, відповідно до розробленої спеціальної системи поглибленого навчання мови, в основу якої покладено загальнодидактичні та лінгводидактичні принципи, що забезпечувало цілісність методики роботи з науково-навчальними текстами.

У ході експериментальнго дослідження найефективнішим засобами засвоєння лінгвістичної теорії та розвитку зв’язного мовлення старшокласників виявилися вправи репродуктивного, репродуктивно-креативного, креативного характеру, що забезпечувало удосконалення комунікативних умінь і навичок, поглиблення знань учнів з усіх розділів сучасного мовознавства.

Змодельована й розроблена методика роботи з науково-навчальними текстами у старших класах з поглибленим вивченням української мови спиралася не тільки на традиційну класифікацію методів, що ґрунтується на взаємодії вчителя і учнів на уроці, але й нові, інтерактивні методи. Вони сприяли підвищенню пізнавальної активності старшокласника, готовності до сприймання, розуміння та засвоєння навчального матеріалу, подальшого формування високого рівня комунікативних умінь та навичок старшокласників створювати власні науково-навчальні тексти різних типів і жанрів мовлення.
Практична реалізація розробленої методичної системи довела ефективність впливу на процес поглиблення знань з української мови та удосконалення комунікативних умінь спиратися на міжпредметні зв’язки, що підтвердилося систематичним використанням науково-навчальних текстів різних шкільних дисциплін на уроках української мови, оволодіваючи змістом і структурою цих текстів, випускники впевнено почувалися в різноманітних комунікативних ситуаціях, виявляли здатність репрезентувати уміння відтворювати наукове мовлення, створювати власні висловлювання.
Результати проведеного дослідження, зрізові контрольні роботи підтвердили позитивні зрушення в розвитку наукового мовлення старшокласників, які навчалися за розробленою методикою з використанням нових педагогічних технологій. Матеріали експериментального навчання в старших класах філологічного профілю підтвердили робочу гіпотезу дослідження.

Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови, а відображає лише основні аспекти цієї роботи і є перспективним напрямом для подальшої розробки, зокрема в умовах профільного навчання за програмами 12-річної школи з урахуванням наступності і перспективності розвитку комунікативної компетенції учнів різних типів шкіл.