Баторшина Аділя Фатехівна. Формування моделі ринку цінних паперів в трансформаційних економіках

Короткий опис

Баторшина Аділя Фатехівна. Формування моделі ринку цінних паперів в трансформаційних економіках : дис... канд. екон. наук: 08.00.02 / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана". — К., 2007. — 222арк. — Бібліогр.: арк. 203-218

Баторшина А.Ф. Формування моделі ринку цінних паперів в трансформаційних економіках. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 Світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2007.
Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням формування ринку цінних паперів в трансформаційних економіках. Досліджено специфічні умови та чинники формування моделей ринків цінних паперів у період ринкових трансформацій. Визначено універсальні закономірності становлення ринку цінних паперів у трансформаційних економіках та особливості його інституційного оформлення.
Охарактеризовано системну сутність особливостей сучасного розвитку ринків цінних паперів, що розвиваються. Досліджено вплив інтеграційних процесів на розвиток інфраструктури фондових ринків в контексті глобалізації ринку капіталів на макро- та мікрорівні. Проведено аналітичне дослідження ступеня ефективності національного ринку цінних паперів з використанням економетричних моделей.
Запропоновано комплекс заходів щодо підвищення ефективності функціонування ринку цінних паперів України з позиції конкуренції з іншими ринками цінних паперів в умовах глобалізації ринку капіталів.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо формування моделі ринку цінних паперів в трансформаційних економіках у контексті фінансової глобалізації. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють дійти наступних висновків, які характеризуються науковою новизною і мають теоретичне і науково-практичне значення:

Процес становлення ринку капіталів є невід’ємною рисою трансформаційної економіки і має загальні економічні закономірності, які набувають додаткових особливостей у конкретних історичних умовах. Характерною ознакою трансформаційної економіки є слабка розвиненість фінансових ринків. Фондовий ринок, який сприяє ефективному розподілу ресурсів, може існувати лише в умовах, коли превалює приватний капітал, а корпоративна форма організації великого виробництва стає переважною. Розвинений ринок цінних паперів виконує функції перерозподілу прав власності на цінні папери, залучення та ефективного розміщення інвестицій і розширеного відтворення приватних накопичень. Проте свої все більш складні функції фондовий ринок починає виконувати за умови налагодженості виконання ним власних базисних функцій. В країнах із достатньо розвиненим фондовим ринком спостерігаються: ефективний перерозподіл грошових ресурсів, високі темпи економічного зростання, виразний постіндустріальний характер національної економіки.
Сучасний стан розвитку ринків цінних паперів у трансформаційних економіках характеризується ключовими рисами (підвищена концентрація власності, що перешкоджає формуванню масового та ліквідного ринку акцій; висока волатильність і ринкова ризиковість (поступове зниження рівня ринкового ризику сприятиме перетворенню ринку цінних паперів із спекулятивного на ринок, що залучає інвестиції у реальний сектор економіки); низька насиченість господарського обігу цінними паперами і, як наслідок, обмежена спроможність до ефективного залучення грошових ресурсів та перерозподілу їх на цілі інвестування; залежність від зовнішніх фінансових ін’єкцій спонтанного (ринкового) чи цілеспрямованого характеру) та основними диспропорціями в організації ринків (зосередженість ринку на вузькому колі цінних паперів; відносно незначний обсяг операцій на організованому ринку; децентралізація депозитарної системи; маніпулятивний та інсайдерський характер фондового ринку; відсутність довіри інвесторів до ринку та його операторів; відсутність масового попиту на цінні папери та їх пропозиції; спекулятивна орієнтація іноземних інвесторів; низький рівень корпоративного управління).
Універсальними закономірностями становлення ринку цінних паперів у трансформаційних економіках визначено взаємопов’язаність із загальними стратегіями економічного розвитку країни, обумовленість специфікою процесів приватизації та диверсифікацію сегментів ринку цінних паперів. Становлення ринку цінних паперів проходить під дією внутрішніх факторів (ступінь розвитку ринку, економічна кон’юнктура та внутрикраїнові економічні цикли, фінансова та галузева структури макроекономіки, економічна та політична системи країни, економічна поведінка населення, фінансова політика держави, структура власності) та зовнішніх факторів (конкуренція національних ринків, довгострокові цикли світової економіки, вплив ринків-лідерів і взаємозалежність з іншими ринками, регіональна приналежність ринку).
Дослідження впливу інтеграційних процесів на розвиток ринків цінних паперів у контексті глобалізації світового ринку капіталів дає підстави стверджувати, що інтернаціоналізація діяльності його учасників і стрімкий розвиток технологій призвели до: зміни ролі фондового ринку в економіці (фондовий ринок виконує функції основного кредитора учасників фінансового ринку, банки втрачають роль посередників між інвесторами та фондовим ринком, частка небанківських фінансових установ у структурі інституційних інвесторів стрімко зростає), зміни структури ринку і ролі основних його сегментів (активно зростає сектор корпоративних цінних паперів, посилюється взаємозв’язок між фінансовим і реальним секторами економіки), стандартизації законодавства ринків цінних паперів, універсалізації та консолідації (біржі перетворюються на універсальні інститути фінансового ринку, надаючи своїм клієнтам максимально широкий спектр послуг; керівництво й акціонери бірж консолідують торговельні системи), комерціалізації (з метою підвищення своєї конкурентоспроможності фондові біржі стають корпораціями, іноді публічними, відкриваючись для широкої групи інвесторів, а не тільки для вузького кола членів біржі), електронізації торгівлі, уніфікації операцій з цінними паперами, удосконалення системи розкриття інформації учасниками ринку.
Ключовим чинником глобалізації фінансових ринків, що характеризується всеосяжністю світових фінансових потоків, їх значними масштабами та надзвичайно високою швидкістю грошового обігу, було формування світового валютного ринку. Збільшення обсягів міжнародної торгівлі, лібералізація національних фінансових ринків викликали збільшення обсягів операцій на світовому валютному ринку та розширення масштабів переміщення капіталів між країнами. Однією з основних тенденцій розвитку міжнародного фінансового ринку на сьогодні є посилення взаємозалежності національних фондових ринків, що проявляється у синхронному підвищенні чи падінні курсів цінних паперів на національних ринках капіталів різних країн.
Враховуючи спрямованість ключових посттрансформаційних трендів, сучасними пріоритетами довгострокової державної політики України стосовно розвитку національного ринку цінних паперів та виконання ним своїх завдань є: переорієнтація ринку цінних паперів на виконання основної функції перерозподілу грошових ресурсів для інвестування у реальний сектор; зменшення надмірних регулятивних витрат; реструктурування галузі цінних паперів (заохочення укрупнення та злиття брокерсько-дилерських компаній, торговельних систем, створення системи нагляду за фінансовим станом брокерів-дилерів, відновлення регіональної мережі професійних учасників та створення в регіонах фондових центрів для роботи з населенням); розбудова нових сегментів ринку цінних паперів, що були б спеціально призначені для залучення інвестицій у реальний сектор економіки; зниження ринкового ризику; підвищення конкурентоспроможності вітчизняного ринку цінних паперів: заходи проти переміщення торговельної активності на західні ринки; розробка політики, що направлена на підтримку внутрішнього ринку акцій; поєднання розумного протекціонізму та відкритості; формування здатності ринку залучати внутрішніх, перш за все роздрібних, інвесторів для інвестування в цінні папери реального сектору економіки; зміна концепції захисту прав інвесторів; створення нових класів інвесторів, котрі представляють населення; формування системи нагляду за фінансовим станом учасників фондового ринку; підпорядкованість регулятивної інфраструктури ринку цінних паперів вирішенню завдань економічного зростання та міжнародної конкурентоспроможності України.
Аналітичне дослідження ефективності національного ринку цінних паперів шляхом підтвердження гіпотези ефективного ринку, як модельного припущення в рамках теорії ефективного фінансового ринку показало, що ринок цінних паперів України в цілому відповідає слабкій формі EMH. Підвищення ефективності функціонування вітчизняного ринку цінних паперів буде досягнуто через: вдосконалення правового регулювання діяльності на фондовому ринку з використанням інсайдерської інформації; ефективне функціонування Центрального депозитарію, завданням якого є забезпечення конкурентоспроможності облікової системи ринку цінних паперів, підвищення її прозорості та, як наслідок, зниження ризиків та зростання надійності операцій із цінними паперами; збереження високих темпів перетворень, в тому числі інфраструктурного характеру.