Климахіна Ольга Михайлівна. Використання потенціалу регіонів як чинник підвищення рівня їх пропорційного розвитку

Короткий опис

Климахіна Ольга Михайлівна. Використання потенціалу регіонів як чинник підвищення рівня їх пропорційного розвитку : дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. — К., 2006. — 187, [30]арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 166-187.

Климахіна О.М.Використання потенціалу регіонів як чинник підвищення рівня їх пропорційного розвитку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 Економічна теорія. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних і практичних аспектів використання ресурсного потенціалу регіонів.
Проведено аналіз теоретичних засад сталого пропорційного розвитку економіки регіонів у трансформаційний період. Формалізована оцінка диспропорційності розвитку економіки регіонів як результат недовикористання ресурсного потенціалу Досліджено внутрішнє економічне середовище регіонів у структурі механізму їх пропорційного розвитку. Обґрунтовано механізм зменшення диспропорцій. Розроблено пріоритетні напрями та шляхи активізації пропорційного розвитку економіки регіонів, включаючинауково-методичне та інституціональне забезпечення використання ресурсного потенціалу регіонів і структурно-логічну модель визначення потенціалу та пріоритетних напрямів пропорційного розвитку економіки регіонів.

У дисертаційній роботі здійснені теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, а саме: обґрунтування концептуальних та інституціональних засад пропорційного розвитку економіки регіонів, механізму використання потенціалу та шляхів активізації їх пропорційного розвитку. На основі всебічного аналізу сукупності сталих і суттєвих зв’язків основних економічних показників діяльності регіонів України, теоретичних засад сталого розвитку економіки, автор сформулював ряд висновків щодо науково-методичного та інституціонального забезпечення визначення ресурсного потенціалу та пріоритетних напрямів його використання заради сталого пропорційного розвитку економіки регіонів:

Дослідження ресурсного потенціалу і результатів економічної діяльності регіонів України за період 19912005рр. виявило невідповідність динаміки реальних обсягів валової доданої вартості прогнозованим відповідно до моделі економічного зростання Р. Солоу. Перетворення моделі шляхом подання її змінних чинників як складових дозволило виділити від’ємний залишок по кожному із чинників виробничої функції, які і є ресурсним потенціалом.

У період трансформації економіки посилення диспропорцій в економічному розвитку регіонів є об'єктивним процесом, обумовленим відмінностями в сукупності чинників праця, земля, капітал, підприємництво. Державна регіональна політика має бути спрямована на розумну децентралізацію, підтримку «точок економічного зростання», не повинна замикатися на вирівнюванні соціальноекономічного розвитку регіонів.
Подолання більшості проблем перебуває як у площині інституціональних, так і в системі організаційноуправлінських рішень. Основними причинами, що перешкоджають зменшенню диспропорцій у розвитку регіонів, є: низький рівень продуктивних сил як наслідок кризи недовиробництва; недостатня професійна готовність суб'єктів господарювання до діяльності в умовах відкритого ринку при постійно змінних внутрішньому і зовнішньому середовищі.
Теоретична основа дієвості механізму підвищення пропорційності економічного розвитку є значною частиною основних проблем суспільного виробництва. Аналіз зазначених проблем дозволив обґрунтувати і запропонувати їх вирішення у наступній послідовності: перша проблема що виробляти? для кого виробляти? скільки виробляти? друга проблема як виробляти?; третя проблема як розподіляти отримані доходи та прибуток між власниками ресурсів, які беруть участь у процесі виробництва.
Комплексний підхід до розробки структурнологічної моделі визначення потенціалу і пріоритетних напрямів пропорційного розвитку економіки регіонів дозволив розглянути їх як сукупність взаємопов'язаних підсистем. Складові частини представляють, за такої постановки питання структуру моделі, а зв'язок між цілим і складовою частиною її логіку. Розроблена структурнологічна модель враховує ситуаційні умови регіону і забезпечує системний підхід через аналіз елементів внутрішнього економічного середовища регіону, кількість яких може змінюватися залежно від мети дослідження.
Метод кількісної оцінки ресурсного потенціалу регіону базується на аналізі динаміки економічного розвитку продуктивних сил і ступеня використання наявних ресурсів. На відміну від існуючих методик визначення комплексного показника соціальноекономічного розвитку регіону, сутність яких характеризується як аналіз від загального (макроекономічних показників по країні) до часткового (економічних показників регіону), застосовано підхід, що передбачає аналіз від часткового (показників діяльності виробничих структур регіону) до загального (економічної діяльності регіону). Методологічний підхід до аналізу потенціалу регіону базується на порівнянні економічного стану аналізованого і базового періодів та дозволяє визначити кількісно: поперше, рівень розвитку продуктивних сил через досягнутий ними ступінь використання наявних ресурсів, що були; подруге, пріоритетні напрями господарської діяльності у регіонах, галузях, товарних групах при розрахунку їх потенційних можливостей з урахуванням існуючих ресурсів.
Розроблена модель створення конкурентоспроможного товару передбачає проведення комплексу організаційних і економічних заходів, що містять прогнозування і перспективне планування, маркетингові дослідження, фінансове і кадрове забезпечення. Формування комплексу запропоновано проводити з урахуванням об'єктивних законів ринку і забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва в умовах відкритої економіки.
Запропонована модель організації діяльності суб’єктів господарювання передбачає об'єднання у бізнесгрупи підприємств, що мають конкурентні переваги у технологіях, чим забезпечується мінімізація витрат на виробництво продукції і максимізація економічного чинника конкурентоспроможності. Механізм поетапної реалізації питань організації виробництва передбачає об'єднання зусиль адміністрації регіону, агентств прикладних досліджень і розробок, регіональних виробничих кластерів за участю підприємств різних форм власності.
Активізацію використання ресурсного потенціалу регіонів пропонується здійснювати через інституціональне забезпечення пропорційного розвитку регіонів, яке можливе при передаванні регіональним і місцевим органам самоврядування не тільки повноважень з економічного розвитку, але й відповідальності за створення такої структури господарювання, яка сприяє об'єднанню інтересів домогосподарств, бізнесу, держави та підвищує рівень пропорційності економічного розвитку регіонів.