Кравцова Тетяна Григорівна. Трансформація розселення населення регіону: тенденції та перспективи розвитку (на прикладі Полтавської області)

Короткий опис

Кравцова Тетяна Григорівна. Трансформація розселення населення регіону: тенденції та перспективи розвитку (на прикладі Полтавської області). : Дис... канд. наук: 08.00.05 2008

Кравцова Т.Г. Трансформація розселення населення регіону: тенденції та перспективи розвитку (на прикладі Полтавської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05. розвиток продуктивних сил та регіональна економіка. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено теоретико-методологічним і прикладним проблемам трансформації системи розселення регіонального рівня, визначенню перспектив її розвитку та розробці рекомендацій щодо забезпечення збалансованого розвитку всіх категорій населених пунктів та їх інтеграції до єдиного соціально-економічного простору країни. Поглиблено методологію дослідження процесу трансформації розселення за рахунок визначення домінантних чинників, зокрема, новітніх, що впливають на структурно-функціональні зрушення в розселенні, та їх класифікації; обґрунтовано принципи дослідження; удосконалено основні методичні засади дослідження трансформаційних процесів розселення населення та апробовано їх при проведенні аналітичного дослідження системи розселення Полтавського регіону. Запропоновано концептуальні основи розвитку регіональних систем розселення з урахуванням сучасних тенденцій трансформації поселенської мережі, основних обмежуючих та стимулюючих чинників, обґрунтовано етапи її реалізації; здійснено прогнозну оцінку перспектив розвитку системи розселення Полтавської області на період до 2015 року.

Дисертація містить нові науково обґрунтовані результати, які розв’язують важливе науково-прикладне завдання розробку теоретико-методологічних засад трансформації системи розселення регіонального рівня та вдосконалення механізму регулювання цими процесами в умовах модернізації економіки. Проведене дисертаційне дослідження дає змогу зробити такі висновки:
1. Поглиблена сутність поняття розселення населення, яке включає такі невід’ємні його ознаки як просторову, функціональну та управлінську; а також систему інституційно-організаційних механізмів забезпечення функціонування його структурних елементів та їх взаємодії. У відповідності до цього, поняття «трансформація розселення населення» слід розуміти як процес, що включає якісні та кількісні зміни просторової, функціональної та управлінської структури та форм зосередження розселення з урахуванням дії умов і факторів, що змінюють середовище життєдіяльності населення. Первинним елементом формування поселення вперше визначено та обґрунтовано домогосподарство. Це більш повно відображає сутність формування соціально орієнтованої ринкової економіки та актуалізує зміщення акцентів управлінської діяльності на локальний рівень, який охоплює важливі економічні аспекти життєдіяльності населення. Це дає можливість розглядати «домогосподарство» як мікрорівневу економічну та соціальну одиницю, активного ринкового агента та суб’єкта розселенської поведінки населення на локальному рівні.
2. Визначено фактори, які найбільш активно впливають на трансформацію розселення населення в сучасних умовах. До традиційних факторів віднесено: соціально-демографічні, соціально-економічні, природно-історичні, політико-адміністративні, економічно-організаційні, техніко-технологічні. До новітніх факторів належать: реформування майнових відносин та становлення нових організаційних форм господарювання, реструктуризація промисловості, реформування аграрної сфери, зміна адміністративного, політичного та економічного статусу поселень, глобалізаційні та інтеграційні процеси, зміна геоекономічного положення населених пунктів, інституційні перетворення та посилення ролі місцевого самоврядування. Врахування впливу цих трансформаційних чинників розселення є необхідним для визначення основних проблем і перспектив розвитку населених пунктів та оптимізації державної регуляторної політики у галузі розселення населення.
3. Удосконалено методологічні засади оцінки трансформаційних зрушень в розселенні за рахунок залучення наступної групи кількісно-якісних показників: 1) показники соціальних трансформацій (індикатори просторової концентрації розселення, сучасного стану та потенціалу розвитку трудових ресурсів, показники рівня доходів та якості життя населення); 2) індикатори економічних трансформаційних зрушень (показники загального рівня економічного розвитку території, показники аграрного потенціалу сільських територій); 3) показники якісної оцінки трансформаційних зрушень у системах управління розселенням та оцінки її ефективності.
4. Обґрунтовано алгоритм оцінки трансформаційних процесів в розселенні населення, згідно якого доцільно здійснювати таку оцінку поетапно, на основі оптимального поєднання існуючих методів дослідження (ретроспективного аналізу, системного підходу, економіко-математичного, графічного, картографічного аналізу та ін.) з дотриманням таких основних принципів дослідження розселення населення, як діалектичний, принцип обумовленості трансформаційних змін у розселенні особливостями суспільних відносин, принципи диференційованого та комплексного підходів, пріоритетності соціального розвитку та врахування стану природного й екологічного середовища в населеному пункті. Необхідно враховувати також соціально-економічні та демографічні передумови формування і розвитку населених пунктів, особливості розвитку продуктивних сил населених пунктів та їх систем, кількісно-якісний склад поселенського потенціалу.
5. Виявлено в межах Полтавського регіону три типи сільських систем розселення, які вирізняються між собою тенденціями трансформаційних демографічних процесів та територіально-галузевих зрушень у формуванні поселенського потенціалу. Обґрунтована необхідність державної підтримки передусім систем поселень тих районів, які належать до кризового типу, що характеризується інтенсивними темпами скорочення демографічного потенціалу та поселенської мережі.
6. Обґрунтовано основні напрями забезпечення позитивних тенденцій у сфері формування і розвитку поселенського потенціалу міських населених пунктів за рахунок, насамперед, відновлення виробничого потенціалу у промисловому комплексі регіону, активізації структурних трансформаційних зрушень на базі інноваційно-інвестиційного типу відтворення та удосконалення комплексного управління населеними пунктами. При цьому важливим є впровадження принципів поліцентричності розвитку розселення шляхом вертикальної та горизонтальної інтеграції всіх ланок та рівнів влади, а також залучення до цієї співпраці громадських організації та підприємницьких структур на засадах партнерства в усіх типах сільських і міських поселень, що сприятиме обґрунтованому перерозподілу поселенських функцій, збалансуванню розвитку населених пунктів та інтеграції їх до економічного простору країни.
7. Визначено механізми розвитку регіональних систем розселення, які повинні базуватися на реалізації основних засад державної регіональнної політики, яка передбачає узгодження державних та регіональних стратегічних інтересів, основних цілей, принципів та пріоритетів суспільного розвитку та має на меті подолання сучасних міжпоселенських та міжрегіональних соціально-економічних диспропорцій, забезпечення сталого і збалансованого розвитку населених пунктів усіх категорій та їх інтеграцію до єдиного соціально-економічного простору країни. Обґрунтована необхідність посилення функції державного регулювання процесів трансформації розселення, в першу чергу шляхом стимулювання розвитку сільських населених пунктів через удосконалення системи бюджетного забезпечення низових систем розселення, які формуються на базі територіальних громад, та підвищення рівня їх економічної самостійності, а також через удосконалення системи цільового державного фінансування.
8. Здійснено прогноз змін у розвитку розселення населення Полтавського регіону, обґрунтовано його залежність від загального соціально-економічного розвитку регіону та реалізації концептуальних основ розвитку розселення. Встановлено, що провідну роль у зміні сучасних тенденцій розвитку переважної більшості населених пунктів відіграватиме поліпшення кількісно-якісних характеристик їх поселенського потенціалу та подальша оптимізація соціально-економічних пропорцій їх розвитку.