Латіна Ганна Олександрівна. Фізіолого-гігієнічні аспекти професійної діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів

Короткий опис

Латіна Ганна Олександрівна. Фізіолого-гігієнічні аспекти професійної діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. : Дис... канд. наук: 14.02.01 - 2008.

Латіна Г.О. Фізіолого-гігієнічні аспекти професійної діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 Гігієна та професійна патологія Державна установа «Інституту медицини праці АМН України», Київ, 2007.
На підставі даних комплексних наукових досліджень вивчені фізіолого-гігієнічні аспекти професійної діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Установлено комплекс професійнозумовлених факторів формування професійного вигорання вчителів з урахуванням тижневого навантаження, кваліфікаційного рівня та спеціальності. Обґрунтовано методику оцінку напруженості трудового процесу вчителів за бальною оцінкою різних посадових обов’язків, кваліфікаційного рівня та спеціальності згідно з Гігієнічною класифікацією праці” (2001 р.) Розроблені, науково обґрунтовані та апробовані математичні моделі прогнозування та корекції професійного вигорання від впливу біологічних та соціально-гігієнічних чинників. Встановлені їх критичні рівні. Провідними компонентами корекції рівня професійного вигорання є дотримання норм санітарно-гігієнічних умов шкільних приміщень, нормалізація режиму праці та відпочинку, підвищення резистентності організму вчителів засобами фізичної культури та психогігієни.

У дисертаційній роботі на основі урахування умов та характеристик праці вчителів визначено комплекс професійнозумовлених факторів формування професійного вигорання вчителів з урахуванням тижневого навантаження, кваліфікаційного рівня та спеціальності та встановлені фізіологічні детермінанти професійного вигорання вчителів.

Умови праці вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах характеризуються відхиленням показників мікроклімату від нормативних значень: перевищення норми температури у класах на кінець уроків становить 11,6±3,1%, перевищення вологості на 19,96±4,04%, зниження питомої потужності ламп у 3,5 рази порівняно з нормою. За показниками напруженості умови праці відповідають 3 класу, 2-3 ступеню згідно до Гігієнічної класифікації праці” (2001 р.). Встановлено категорії напруженості праці в межах третього класу другого ступеня, які враховують особливість напруженості праці вчителів різної спеціалізації, навантаження та педагогічної категорії.
За структурою компонентів вільний час вчителів складається з сну (50,7%), роботи по господарству (16,0%), догляду за дітьми (4,9%), пасивного відпочинку (15,2%), активного відпочинку (9,03%), гігієнічних процедур (4,2%). Встановлена низька варіативність видів діяльності у вільний час зумовлена значною напруженістю праці вчителя.
За показником захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у вчителів переважають хвороби системи дихання (65,5%), кістково-м’язового апарату (10%) та системи кровообігу (6,6%). Встановлено зв’язок формування ЗТВП визначених класів хвороб з несприятливими факторами умов праці: мікроклімату (r= -0,69,р<0,05), фонаційного навантаження протягом робочої години (r=0,3,р<0,05), обсягу рухової активності (r=-0,37,р<0,05).
Високий рівень професійного вигорання встановлено у вчителів загальноосвітнього навчального закладу обласного центру (12,43%), що супроводжується перевагою симптому резистентності (39,45%,р<0,01). Визначено вірогідні організаційні, соціальні, психологічні чинники формування та фізіологічні маркери розвитку професійного вигорання: вік (r=-0,32,р<0,05), тривалість роботи по господарству у попередній перед роботою день (r=0,36,р<0,05), настрій (r=-0,35,р<0,05), симпатовагальний індекс (r=0,34,р<0,05), показник відносної симпатичної активності (r=0,27,р<0,05), показник відносної парасимпатичної активності (r=-0,32,р<0,05).
Найбільший внесок у процес формування професійного вигорання мають: неконтактна модель спілкування (81,8%), рівень вегетативного балансу вегетативної нервової системи (80%), гіперрефлективна модель спілкування (79,3%), вік (76,4%), тривалість роботи по господарству у попередній перед роботою день (75,0%), настрій (65,5%), симпатична активність вегетативної нервової системи (62,5%). Досліджувані фізіологічні, організаційні, соціальні та психологічні чинники мають порогові” рівні, перевищення яких суттєво впливає на розвиток професійного вигорання вчителів.
Встановлено зв’язок розумової працездатності учнів з професійним вигоранням (r=-0,37,р<0,05) та стилем спілкування (r=0,39,р<0,05) вчителів. Вказані психологічні особливості визначають вимогливість до знань учнів та їх оцінки, що має позитивний влив на навчальну діяльність школярів.
Впровадження програми корекції професійного вигорання, яка включала дотримання норм санітарно-гігієнічних умов шкільних приміщень, раціональну організацію праці та відпочинку, виробничу гімнастику, релаксаційну та фонаційну дихальну гімнастику, просвітницьку роботу довели керованість процесу формування професійного вигорання серед вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Встановлено зниження ступеня значного професійного вигорання на 14% (р<0,05) та надмірного на 13% (р<0,05) за коефіцієнтом професійного вигорання.