ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОЗАЇЗАЦІЇ АНГЛОМОВНИХ ПІСЕННИХ ТЕКСТІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

САВИЦЬКИЙ Костянтин Григорович

УДК 81.111 (81’38 + 81’42)

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОЗАЇЗАЦІЇ
АНГЛОМОВНИХ ПІСЕННИХ ТЕКСТІВ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
БЄЛЄХОВА Лариса Іванівна,
доктор філологічних наук,
професор

КИЇВ 2004

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ............................................................................................. 5
ВСТУП..............................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЗАЇЗАЦІЇ ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ.......................................12
1.1. Основні аспекти диференціації поезії і прози..............................................12
1.1.1. Прагматичний аспект ..........................................................................16
1.1.2. Когнітивний аспект .............................................................................19
1.1.3. Лінгвостилістичний аспект ................................................................30
1.2. Складові прозаїзації поетичного мовлення..................................................42
1.2.1. Епізація поетичного тексту.................................................................46
1.2.2. Дестилізація поетичного тексту.........................................................48
1.2.3. Колоквіалізація поетичного тексту....................................................53
1.2.4. Стереотипізація поетичного твору.....................................................56
1.3. Специфіка прозаїзації пісенних текстів .......................................................60
1.3.1. Полімодальність пісенних текстів......................................................60
1.3.2. Пісенний текст як своєрідний усно-письмовий феномен................66
1.3.3. Позамовні фактори прозаїзації англомовних пісенних
текстів другої половини ХХ століття........ ........................................69
Висновки за розділом 1.........................................................................................72
РОЗДІЛ 2. МОВНІ І ПОЗАМОВНІ ЧИННИКИ ПРОЗАЇЗАЦІЇ АНГЛОМОВНИХ ПІСЕННИХ ТЕКСТІВ...................................................................................................75
2.1. Засоби епізації пісенних текстів....................................................................79
2.1.1. Продуктивні засоби епізації....................................................82
2.1.2. Непродуктивні засоби епізації................................................94
2.2. Засоби дестилізації пісенних текстів..........................................................101
2.2.1. Дестилізація на фонографічному рівні............................................103
2.2.2. Дестилізація на морфолого-синтаксичному рівні...........................106
2.2.3. Дестилізація на лексико-семантичному рівні.................................111
2.3. Засоби колоквіалізації пісенних текстів.....................................................122
2.3.1. Колоквіалізація на рівні фонетики...................................................123
2.3.2. Колоквіалізація на рівні синтаксису................................................126
2.3.3. Колоквіалізація на рівні лексики......................................................129
2.4. Засоби стереотипізації пісенних текстів.....................................................137
2.4.1. Фонетична стереотипізація ..................................................138
2.4.2. Синтаксична стереотипізація ...............................................142
2.4.3. Лексична стереотипізація .....................................................144
2.5. Узагальнені показники прозаїзації англомовних пісенних текстів.151
Висновки за розділом 2.......................................................................................158
РОЗДІЛ 3. РЕКОНСТРУКЦІЯ ІНВАРІАНТА ПІСЕННИХ ТЕКСТІВ ГРУПИ BEATLES......................................................................................................................160
3.1. Семантика пісенних текстів групи Beatles.................................................161
3.1.1. Концептуальне поле актантів ...........................................................163
3.1.2. Концептуальне поле хронотопу .......................................................166
3.1.3. Модель концептуального простору пісенних текстів групи Beatles..166
3.2. Синтактика пісенних текстів групи Beatles................................................167
3.2.1. Модель морфологічної і синтаксичної структури пісенних текстів..................................................................................................168
3.2.2. Модель лінгвостилістичної структури пісенних текстів в аспекті прозаїзації...........................................................................................174
3.2.3. Модель структурного простору пісенних текстів групи Beatles..178
3.3. Прагматика пісенних текстів групи Beatles...............................................179
3.3.1. Центр прагматичного простору .......................................................182
3.3.2. Периферія прагматичного простору ...............................................184
3.3.3. Модель прагматичного простору пісенних текстів групи Beatles......185
3.4. Модель семантичного, структурного та прагматичного
простору пісенних текстів групи Beatles..................................................186
Висновки за розділом 3...............................................................................................191
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.............................................................................................193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................................197
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.......................................214
ДОДАТКИ....................................................................................................................220
ДОДАТОК А................................................................................................................221
ДОДАТОК Б.................................................................................................................235
ДОДАТОК В................................................................................................................255
ДОДАТОК Д................................................................................................................269
ДОДАТОК Е.................................................................................................................283
ДОДАТОК Ж...............................................................................................................291
ДОДАТОК З.................................................................................................................294
ДОДАТОК К................................................................................................................343
ДОДАТОК Л................................................................................................................351
ДОДАТОК М...............................................................................................................357

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АПТ англомовні пісенні тексти.
ДМР домінантний метричний розмір.
ДФР домінантна формула рими.
ОА оператор антропонімізації.
ОЕ оператор епізації.
ОК оператор колоквіалізації.
ОКХ об’єкт кохання.
ОП оператор прозаїзації.
ОС оператор стереотипізації.
ОТ оператор топонімізації.
ОХ оператор хрононімізації.
СКХ суб’єкт кохання.
СМО стилістично маркована одиниця.
ТА типовий атрибут.
ТФ типова функція.

A коефіцієнт антропонімізації.
AC коефіцієнт актонімізації.
C коефіцієнт колоквіалізації.
CH коефіцієнт хрононімізації.
D коефіцієнт дестилізації.
d різниця між коефіцієнтами.
E коефіцієнт епізації.
ET коефіцієнт етнонімізації.
M коефіцієнт стилізації.
P коефіцієнт прозаїзації.
S коефіцієнт стереотипізації.
T коефіцієнт топонімізації.

ВСТУП

Дисертаційне дослідження присвячено прозаїзації поетичного мовлення взагалі [20; 52; 160] та прозаїзації англомовних пісенних текстів ХХ століття зокрема [126; 127; 128; 130; 132]. Процес прозаїзації полягає у перетворенні пісенного поетичного тексту на своєрідне прозово-поетичне утворення через застосування в ньому елементів, характерних для прозового принципу організації мовлення [65, с. 130; 66].
На сучасному етапі розвитку науки про мову питання визначення особливостей своєрідних прозово-поетичних форм, до яких належать англомовні пісенні тексти другої половини ХХ століття (далі АПТ), залишається невирішеним через відсутність єдиної методики диференціації поетичного та прозового способів мовленнєвої творчості [30, с. 157; 92, с. 35; 148]. Цей факт обумовлює актуальність вибору теми даного дисертаційного дослідження.
Об’єктом дослідження виступає процес прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття, а предметом дослідження лінгвостилістичні аспекти процесу прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття.
Зв’язок теми дисертаційного дослідження з науковими темами. Тема дисертації вписується у коло питань, що досліджуються в межах колективної теми кафедри лексикології та стилістики КНЛУ: Основні категорії стилістики та лінгвістики тексту в синхронії й діахронії та лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження”.
У роботі пропонується диференційний аналіз кореляції поезії та прози з подальшим визначенням шляхів, якими здійснюється вплив прозового мовлення на сферу поезії. Процес прозаїзації досліджується у чотирьох напрямках: епізації, дестилізації, колоквіалізації та стереотипізації, кожен з яких простежується через аналіз мовленнєвих виявів на різних мовних рівнях.
Особлива увага приділяється окресленню позамовних факторів процесу прозаїзації досліджуваної групи пісенних текстів. Спеціальному аналізу піддаються інтимні пісенні тексти (love lyrics) британської групи Beatles, в якому розглядаються фактичні наслідки процесу прозаїзації, що проявляються у стереотипному клішованому текстотворенні, а також пропонується експериментальна методика текстового моделювання.
Метою дослідження полягає в розкритті лінгвостилістичних аспектів прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття. Для досягнення мети наукового дослідження необхідно вирішити такі завдання:
· розробити критерії диференціації поетичного та прозового способів мовленнєвої організації;
· визначити складники прозаїзації;
· виявити оператори прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття;
· вивести формулу обчислення коефіцієнта прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття;
· реконструювати інваріант пісенних текстів інтимної лірики групи Beatles на основі аналізу їх семантико-когнітивної структури.
У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи узагальнення і формалізації для встановлення складників прозаїзації та власне лінгвістичні методи й методики: концептуальний аналіз для відображення специфіки концептуальної побудови пісенних текстів в аспекті прозаїзації; семантичний аналіз для виявлення смислового наповнення показників прозаїзації в англомовних пісенних текстах другої половини ХХ століття, а також елементи кількісного аналізу для з’ясування природи взаємодії складників прозаїзації залежно від певних позамовних ознак досліджених текстів.
Наукова новизна дослідження визначається комплексним підходом до вирішення проблеми диференціації поезії та прози, системним аналізом різних аспектів прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття, розробкою методики моделювання інваріанта пісенних текстів, а також розкриттям закономірностей стереотипного пісенного текстотворення.
Теоретичне значення роботи полягає в опрацюванні методики аналізу змішаних прозово-поетичних текстів, яка сприяє розкриттю не лише структурних, семантичних і прагматичних особливостей пісенного текстотворення, а й загальних закономірностей побудови будь-якого тексту. Отримані результати є певним внеском у розвиток таких галузей науки про мову, як лінгвістика тексту, лінгвостилістика, лінгвопоетика та когнітивна лінгвістика.
Практичне значення вбачається у можливості використання результатів дослідження у курсі лекцій зі стилістики й інтерпретації тексту (розділи Поетичні тропи і фігури мовлення”, Стилістика тексту”, Функціональні стилі”), на практичних заняттях з аналітичного читання, у спецкурсі Когнітивна поетика”, а також при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.
Особистий внесок автора полягає 1) в систематизації наукових підходів до проблеми дослідження процесу прозаїзації поезії; 2) у виявленні механізмів епізації, дестилізації, колоквіалізації та стереотипізації як складових процесу прозового перетворення ліричного тексту та опрацювання методики ідентифікації та аналізу мовленнєвих операторів вказаних складових прозаїзації; 3) у встановленні характеру кількісних та якісних закономірностей залежності ступеня прозаїзації пісенного тексту від основних позамовних параметрів; 4) у реконструкції текстового інваріанта на матеріалі інтимних пісенних текстів групи Beatles; 5) в уточненні понять прозаїзація”, епізація”, стереотипізація”.
Положення, що виносяться на захист.
1. Процес прозаїзації поетичного твору, що полягає у внесенні до його структури елементів прозового мовлення, здійснюється у чотирьох напрямах, а саме, епізації, дестилізації, колоквіалізації і стереотипізації.
2. Епізація або наративізація як процес прозової модифікації поетичного мовлення виявляється у залученні власних мовленнєвих одиниць на позначення конкретного об’єкту, явища або феномену реальної дійсності, внаслідок чого англомовний пісенний текст набуває чітко вираженого розповідного характеру.
3. Дестилізація або стилістична нейтралізація реалізується через позбавлення поетичного тексту стилістично маркованих одиниць, внаслідок чого пісенний твір набуває ознак концептуально оголеного й стилістично нейтрального прозового тексту.
4. Колоквіаліалізація як складова прозаїзації це модифікація поетичного тексту через застосування у ньому мовленнєвих одиниць, що є індикаторами повсякденного прозового дискурсу, внаслідок чого англомовний пісенний текст одержує ознак практичного, утилітарного твору, що сприймається автоматично, без естетично мотивованої призупинки уваги реципієнта.
5. Стереотипізація є процесом клішованого текстотворення, що здійснюється шляхом застосування у поетичному тексті мовленнєвих кліше на фонетичному, синтаксичному, лексичному та текстовому рівнях, внаслідок чого англомовний пісенний текст уявляється неодноразово спожитим, знайомим, оскільки він є максимально наближеним до текстового інваріанта, який містить типові ознаки цілої групи текстів.
6. Операторами прозаїзації у напрямку епізації є власні назви (топоніми, хрононіми та інші); дестилізації прозові мінус-прийоми, що виводяться через зворотну залежність від скупчення стилістично маркованих одиниць (виразових засобів та стилістичних прийомів) у поетичному тексті; колоквіалізації фонетичні й синтаксичні скорочення та лексичні прозаїзми, характерні для розмовного мовлення; стереотипізації клішовані рими, клішовані синтаксичні повтори та фразові стереотипи.
7. Ступінь прозаїзації поетичного твору встановлюється за допомогою кількісного аналізу мовленнєвих показників через застосування формули P = (E + C + S) D, в якій Р коефіцієнт прозаїзації поетичного твору, Е показник частотності власних назв, С розмовних одиниць, S кліше, D коефіцієнт дестилізації, який виводиться через формулу D = 1/M, де М показник вживання стилістично маркованих одиниць у поетичному тексті.
8. Коефіцієнт прозаїзації безпосередньо залежить від певних позамовних факторів, а саме від хронологічної, музично-жанрової та тематичної ознаки пісенного тексту.
Матеріалом дослідження слугують 10139 англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття, представлені 106 виконавцями. Досліджувані тексти класифіковані нами за 3 критеріями: хронологічним, музично-жанровим та тематичним параметрами тексту. Матеріал дослідження на предмет виявлення текстового інваріанта утворили понад 100 інтимних пісенних текстів британської групи Beatles.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. У вступі розкрито актуальність і новизну дослідження, його мету, завдання, об’єкт і предмет аналізу, методи й матеріал дослідження, теоретичне та практичне значення роботи, визначено особистий науковий внесок автора і сформульовано основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі обґрунтовано теоретичні засади розмежування поезії та прози, досліджено аспекти та оператори прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття.
У другому розділі здійснено аналіз складників прозаїзації англомовних пісенних текстів, визначено причини й чинники прозаїзації поезії взагалі та специфіку прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття зокрема, виведено формулу обчислення коефіцієнта прозаїзації.
Третій розділ присвячено аналізу наслідків прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття на матеріалі пісенних текстів групи Beatles шляхом реконструкції текстового інваріанта вказаної групи текстів, описання методики моделювання інваріанта пісенного тексту та виявлення закономірностей стереотипного пісенного текстотворення.
У загальних висновках подано теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження, окреслено перспективи подальшого вивчення прозаїзації поетичних творів.
У додатках до дисертації містяться дані кількісного аналізу, таблиці та рисунки, що ілюструють положення, викладені в роботі.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати проведеного аналізу природи змішаних прозово-поетичних мовленнєвих утворень свідчать про ефективність залучення інтегративного підходу, який синтезує дослідницькі методи лінгвостилістики, соціолінгвістики, когнітивної лінгвістики, поетики та теорії літератури. Саме такий міждисциплінарний комплексний підхід уможливлює застосування інтегративної моделі кореляції поезії та прози, по-перше, як партнерів в опозиції до нехудожньої прози і, по-друге, як опонентів у протиставленні художня проза художня поезія”. У цій моделі виділяються такі основні диференційні ознаки поетичного та прозового мовлення: естетична або практична функціональна спрямованість (прагматичний аспект), образність або без-óбразність, суб`єктивність або об`єктивність відображення дійсності, деавтоматичність або автоматичність сприйняття (когнітивний аспект), формальна або змістова актуалізація, стилістична маркованість або нейтральність форми, ритмічна упорядкованість або неупорядкованість (лінгво-стилістичний аспект). Таким чином, оформлюється прагматично-семантично-структурна тривимірність прозово-поетичної кореляції.
Прозаїзація поетичного твору, яка визначається у роботі як процес проникнення ознак прозового способу організації мовлення, включає такі складові: епізацію як процес об`єктивації авторської рефлексії, який фактично позначається використанням конкретних малоасоціативних слів-онімів, що утворюють наративний епізований фон тексту; колоквіалізацію як процес орозмовлення” поетичного твору, який проявляється у використанні розмовних фонетичних, лексичних та синтаксичних структур у ліричному творі, що надають останньому ознак практичного, прозового мовлення; дестилізацію процес концептуалізації, обез-ображення” поетичного твору внаслідок зниження частотності використання стилістично релевантних одиниць усіх мовних рівнів; стереотипізацію як процес перетворення поезії на клішований тип мовлення, через використання мовленнєвих кліше, стереотипних одиниць, автоматизуючих сприйняття твору та нівелюючих ефект його очуднення.
Кількісний аналіз особливостей названих складових прозаїзації, проведений на матеріалі англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття, дозволяє визначити формулу прозаїзації P = E + C + S / M через встановлення кореляції операторів прозаїзації та стилістично маркованих одиниць як окремого поетичного твору, так і суцільної групи поетичних творів. Виведена формула може використовуватися не лише для аналізу прозаїзації пісенних текстів, а й для дослідження будь-яких інших змішаних прозово-поетичних творів.
Операторами різних аспектів прозаїзації виступають у напрямку епізації власні назви (топоніми, хрононімиами, антропоніми та інші); дестилізації прозові мінус-прийоми, що виводяться через зворотну залежність від скупчення стилістично маркованих одиниць в ліричному творі; колоквіалізації фонетичні та синтаксичні скорочення та лексичні прозаїзми, характерні для розмовного мовлення; стереотипізації клішовані рими, клішовані синтаксичні стилістично порожні повтори та мовленнєві фразові стереотипи.
Контрастивну значущість запропонованого підходу до аналізу нюансів прозаїзації лірики було вирішено апробувати за допомогою елементів соціолінгвістичного кількісного аналізу окремих пісенних текстів та суцільних груп пісенних текстів, обмежених певними позамовними факторами (хронологічною, музично-жанровою та тематичною ознакою ліричного твору). Як наслідок, встановлено безпосередню залежність коефіцієнта прозаїзації від вказаних позамовних факторів.
Основними причинами активізації процесу прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття є фактори вокально-семіотичного, психологічного, соціально-філософського, соціально-технологічного, соціально-культурного, соціально-психологічного та загально мистецького характеру.
Полісеміотична організація сучасної популярної пісні виступає чинником прозової мутації досліджуваних текстів, оскільки в ній поетична маркованість розподіляється між текстом, музикою, іміджем виконавця та соціального фону її реалізації, внаслідок чого пісенний текст може взагалі бути позбавлений художнього естетичного навантаження.
Пісенний текст, насамперед, є усним миттєвим мовленнєвим твором, чим зумовлена обмеженість його конототивного навантаження для його успішного продукування, передачі та сприйняття.
Процес прозаїзації АПТ другої половини ХХ століття є відображенням у мовленні загальносуспільних тенденцій до демократизації всіх сфер соціального буття, включаючи мистецтво; таким чином, відбувається культурний бунт мас, чиї естетичні вимоги до пісенного тексту зокрема є обмеженими недостатньо розвинутою мистецькою компетенцією.
Прозаїзація поезії відображає переорієнтацію суспільства у напрямку споживацької життєвої позиції, яка є безпосереднім продуктом активізації розвитку процесу індустріалізації суспільства, впровадження новітніх технологій.
Англомовні пісенні тексти другої половини ХХ століття знаходились під відчутним впливом культурного руху рок-н-ролу, який був спрямований на підліткове нетрадиційне, бунтівне, антисоціальне, апоетичне, неелітарне, правдиво-прозове творче світовідображення.
В англомовному суспільстві другої половини ХХ століття спостерігається процес комерціалізації мистецтва через експансію масової популярної активно рекламованої споживацько-успішної продукції, яка розрахована на пересічного масового споживача, не з метою його естетичного виховання, а з метою отримання фінансової вигоди від реалізованої продукції.
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що безпосереднім наслідком процесу прозаїзації є стереотипне клішоване текстотворення, оскільки в ньому нівелюється основний принцип поетичної мовленнєвої організації принцип очуднення структурної, семантичної та прагматичної будови тексту.
Аналіз кількісно-якісних ознак інтимних текстів групи Beatles довів, що ступінь прозаїзації твору безпосередньо залежить від рівня прототипової скупченості текстів у межах певної групи, детермінованої певними позамовними факторами, яка визначається дистанцією параметрів структурної, семантичної та прагматичної організації окремого тексту до відповідних показників інваріанта, і, навпаки, ступінь угрупування текстів, що належать до певної групи, навколо вірного тексту, визначається показником їх прозаїзації.
Запропонована модель інваріанта інтимних АПТ групи Beatles, безперечно, може бути застосована як базова модель для аналізу особливостей структурного, семантичного та прагматичного простору англомовних пісенних інтимних текстів взагалі, оскільки саме тексти групи Beatles послужили у багатьох аспектах прототипом для творчості більшості інших популярних виконавців.
Характер еволюції прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття взагалі й інтимних текстів групи Beatles зокрема, а також природа варіації рівня їхньої скупченості представлені у вигляді діалектичного хвилеподібного чергування.
Таким чином, проведене дисертаційне дослідження розкриває природу своєрідних змішаних прозово-поетичних утворень і пропонує експериментальні методики аналізу структурних, семантичних та прагматичних параметрів процесу прозаїзації поезії, а також проектування певних груп стереотипних текстів, позначених мінімізованим авторським ідіостилем, для яких характерний високий рівень епізації, колоквіалізації, дестилізації та стереотипізації. Експериментальна методика кількісного аналізу ступеня поетичності та прозовості поетичного тексту на матеріалі англомовних пісенних текстів відображає специфіку буденної свідомості та менталітету окремих соціальних груп.
Перспективою подальших досліджень є, на нашу думку, експерименти реконструкції інваріанта англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття взагалі, порівняльноий аналіз специфіки прозаїзації пісенних текстів та літературних віршованих творів, а також англомовної та української поезії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амирова Т.А. Функциональная взаимосвязь письменного и звукового языка. М.: Наука, 1986. 286 с.
2. Андреева С.А. Поэтическое слово в когнитивном аспекте: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10. 02. 04 / МГЛУ. М., 1999. 24 с.
3. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1998. 1392 с.
4. Арнольд И.В. Стилистика современого английского языка. М.: Просвещение, 1990. 349 с.
5. Арутюнова Н.Д. Лингвистические проблемы референции // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XIII: Логика и лингвистика. М.: Прогресс. 1982. С. 5-40.
6. Арутюнова Н.Д. Предикат // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. 1990. С. 497-498.
7. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской литературы, 1998. 896 с.
8. Арутюнян А.М. Основные тенденции развития послевоенной поэзии США (1945 1980): Дис. д-ра философ. наук: 09.00.04 / Ин-т мировой лит-ры АН СССР. М., 1989. 250 с.
9. Бальмонт К.Д. Лирика. Минск: Харвест, 1999. 480 с.
10. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс Универс”, 1994. 616 с.
11. Барченков А.А. Клише и штампы в языке английской газеты: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 02. 04 / МГИИЯ им. Мориса Тореза. М., 1981. 24 с.
12. Баталов Э.Я. Философия бунта. М.: Мысль, 1973. 222 с.
13. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 445 с.
14. Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Вип. 7: Зб. наук. статей. К: Видавничий центр КНЛУ. 2001. С. 26-30.
15. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис. ...д-ра філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. К., 2002. 467 с.
16. Бєлєхова Л.І. Стереотипні словесні поетичні образи в американській поезії // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2001. Т. 4, №1. С. 39-55.
17. Благой Д.Д. Две эпохи русской поэзии // Некрасов и литература народов Советского Союза. Ереван: Изд-во Ереванского ун-та. 1972. С. 23-48.
18. Блок А. О назначении поэта // Лирика. Театр. М.: Правда, 1981. С. 3-10.
19. Бокун И.А. Эволюция лексики английской поэзии XVIII-XX веков: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / КГПИИЯ. К., 1990. 16 с.
20. Бузоглы М.А. Динамика развития соотношения поэзии и прозы. Верлібр: Дис. д-ра филол. наук: 10.01.08 / ТГУ. Тбилиси, 1985. 199 с.
21. Ван Дейк Т.А. Вопросы прагматики текста // Новое в лингвистике. Вып.VIII. 1978. С. 259-337.
22. Васильева Н.С. Языковые клише и проблемы их лексикографирования: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / ЛГУ. Л., 1983. 155 с.
23. Вассина-Гроссман В. Музыка и поэтическое слово. Ч. 1. М.: Музыка, 1972. 150 с. Ч. 2, 3. М.: Музыка, 1978. 368 с.
24. Вассина-Гроссман В. Музыка и поэтическое слово. Ч. 2, 3. М.: Музыка, 1978. 368 с.
25. Вайман С.Т. Гармонии таинственная власть. М.: Сов. писатель, 1989. 308 с.
26. Вежбицка А. Метатекст в тексте // Новое в зарубежной лингвмстике. Вып. VIII. М.: Прогресс. 1978. С. 402-421.
27. Венедиктова Т.П. Поэтическое искусство США. Современность и традиция. М.: Изд-во МГУ, 1988. 86 с.
28. Веселовский А.Н. Историческая поэтика. М.: Высш. шк., 1988. 406 с.
29. Ветрова Е.И. Свободный стих в поэзии США 1960-1970х годов: Дис. канд. филол. наук: 10.01.05 / КГПИИЯ. К., 1983. 242 с.
30. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 254 с.
31. Винокур Г.О. Филологические исследования. М.: Наука, 1999. 456 с.
32. Вохманян С.Н. Стетеотипные тропы английской разговорной речи. Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Изд-во Одесского гос. ун-та. Одесса, 1988. 16 с.
33. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. М.: Искусство, 1991. 367 с.
34. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистических исследований. М.: Наука, 1981. 139 с.
35. Гаспаров М.Л. В поисках настоящего верлибра” // Литературная учёба. М., 1980. № 6. С. 208-211.
36. Гаспаров М.Л. Избранные труды. Том ІІ. О стихах. М.: Языки русской литературы, 1997. 504 с.
37. Гершкович З.М. Парадоксы массовой культуры и современная идеологическая борьба. М.: Знание, 1983. 64 с.
38. Гёте Й.В. Об искустве поэзии. М.: Искусство, 1975. 623 с.
39. Гинзбург Л.Я. О лирике. Л.: Сов. писатель, 1974. 407 с.
40. Гончаренко В.В., Шинкарева Е.Н. Фреймы для распознаиия смысла текста. Кишинёв: Штиинца, 1984. 200 с.
41. Григорьев В.П. Поэтика слова. М.: Наука, 1979. 344 с.
42. Григорьева А.Д., Иванова Н.Н. Язык поэзии ХIX-XX вв. Фет. Современная лирика. М.: Наука, 1985. 229 с.
43. Гуляев Н.А. Теория литературы. М.: Высш. шк., 1977. 278 с.
44. Гумилёв Н.С. Статьи о поэтике // Огненный столп. Ижевск: Удмуртия. 1991. С. 358-381.
45. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Вопросы философии. 1986. № 3. С. 101-116.
46. Дабаева И.П. Анализ поэтического текста как необходимый компонент целостного анализа вокального произведения: Автореф. дис. ...канд. искусствоведения: 17. 00. 02 / Мос. гос. консерватория им. И.П.Чайковского. М.: Муз. искусство, 1985. 17 с.
47. Демьянков В.З. Теория прототипов в семантике и прагматике языка // Структуры представления знаний в языке. М.: РАН. 1994. С. 32-86.
48. Дейк Т.А. ван. Вопросы прагматики текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1978. Вып. 8: Лингвистика текста. С. 259-336.
49. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
50. Долинин К.А. Стилистика французкого языка. М.: Просвещение. Ленингр. отд-ние, 1987. 303 с.
51. Дубенко Е.Ю. Синтактика синтаксических конструкций в англо-американских поэтических текстах ХVIII-XX вв. // Особенности синтактики языковых элементов как отражение специфики художественной картины мира (на материале англо-американской поэзии ХVIII-XX вв.): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / КГПИИЯ. К., 1991. С. 101-156.
52. Дуринова Н.Н. Пути освоения разговорных синтаксических конструкций авторской речью в английском романе ХХ в. // Филологические науки. М.: Высш. шк. 1988. №1. С. 59-66.
53. Еко У. Поетика відкритого тексту // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття. Львів: Літопис. 1996. С. 406-419.
54. Ельмслев Л. Можно ли считать, что значение слов образуют структуры? // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1962. Вып. 2. С. 117 139.
55. Ємець О.В. Семантика, синтактика та прагматика тропів в аспекті поетизації художньої прози (на матеріалі оповідань Ділана Томаса): Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04 / КДЛУ. Київ, 2000. 209 с.
56. Енукидзе Р.И. Художественный хронотоп и его лингвистическая организация: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Изд-во ТГУ. Тбилиси, 1984. 215 с.
57. Еремеєва Н.Ф. Концептуальний простір англійської народної казки: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04 / КДЛУ. К., 1997. 16 с.
58. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії: Збірка наукових праць. Черкаси: Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького. 1997. Вип.2. С. 3-23.
59. Жирмунский В. Теория стиха. Л.: Сов. писатель, 1975. 664 с.
60. Жовтис А.Л. Проблема свободного стиха и эволюция стихотворных форм: Дис. д-ра философ. наук: 09.00.04 / Изд-во Алма-Атинского гос ун-та. Алма-Ата, 1974. 445 с.
61. Забужко О.С. Эстетическая природа лирики как рода искусства: Автореф. дис. ...канд. філософ. наук: 09. 00. 04 / АН УССР. Ин-т философии. К., 1988. 32 с.
62. Зиндер Л.Р. Очерк общей теории письма. Л.: Наука, 1987. 112 с.
63. Зоз Е.А. Роль фонетической организации стиха в передаче поэтического образа: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГИИЯ им. Мориса Тореза. М., 1988. 17 с.
64. Иванов В.В. Избранные труды по семиотике и истории культуры. М.: Языки русской культуры, 1998. 912 с.
65. Иванова Н.Н. Демократизация стихотворной речи (совр. этап) // А.Д.Григорьева, Н.Н.Иванова. Язык поэзии XIX-XX ст. Фет. Современная лирика. М.: Наука. 1985. 232 с.
66. Иванова Н.Н. Речевой демократизм Некрасова // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука. 1982. С. 192-204.
67. Истрин В.А. Возникновение и развитие письма. М.: Наука, 1965. 600 с.
68. Йонкис Г.Э. Английская поэзия ХХ века. М.: Высшая школа, 1980. 200 с.
69. Іванова Н.Г. Словотвірна характеристика словотвірних термінів з компонентом онім: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.02 / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. К., 1998. 17 с.
70. Карцева Е.Н. Китч или торжество пошлости. М.: Искусство, 1977. 111 с.
71. Квятковский А. Поэтический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1966. 376 с.
72. Кожина М.Н. О специфике художественной и научной речи в аспекте функциональной стилистики. Пермь: Изд-во Перм. гос. ун-та им. А.М. Горького, 1966. 213 с.
73. Козлов А.С. Рок-музыка: истоки и развитие. Ч. 1. М.: Знание, 1989. 56 с.
74. Козлов А.С. Рок-музыка: истоки и развитие. Ч. 2. М.: Знание, 1990. 56 с.
75. Колегаева И. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса: Ред.-изд. отдел обл. упр. по печати, 1991. 121 с.
76. Коменская О.Л. Текст и коммуникация. М.: Высшая школа, 1990. 152 с.
77. Кондрашова О.В. Семантика поэтического слова (функционально-типологический аспект): Автореф. дис. ...д-ра филол. наук: 10.02.01 / Кубанский гос. ун-т. Краснодар, 1998. 42 с.
78. Кристал Д., Дейви Д. Стилистический анализ // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. IX. М.: Прогресс. 1980. С. 148-171.
79. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. М.: Наука. 1988. С. 141-172.
80. Кубрякова Е.С. Особенности речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона // Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. М.: Наука. 1991. С. 81-137.
81. Кубрякова Е.С., Александрова О.В. Виды пространства текста и дискурса // Категоризация мира: пространство и время. М.: Изд-во МГУ. 1997. С. 15-26.
82. Кулаков В.Г. Поэзия как факт. Статьи о стихах. М.: Новое литературное обозрение, 1999. 400 с.
83. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. Л.: Просвещение, 1979. 327 с.
84. Лазебник Ю.С., Ярмак В.И. Поэзия ХХ века: слово, текст, мир / АН Украины. Ин-т языкознания им. А.А.Потебни. К.: Наукова думка, 1992. 144 с.
85. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1981. Вып.10: Лингвистическая семантика. С. 350-368.
86. Левин Ю.И. Избранные труды. Поэтика. Семиотика. М.: Школа Языки русской литературы”, 1998. 824 с.
87. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. М.: Смысл, 1999. 287 с.
88. Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.М.Кожевникова, П.А.Николаева. М.: Сов. энциклопедия, 1987. 752 с.
89. Лобанова О.Ю. Об отражении интонационной структуры стихотворной речи в вокальном произведении: Дис. канд. искусствоведения: 17.00.02 / Мос. гос. консерватория им. И.П.Чайковского. М., 1984. 224 с.
90. Лосев А.Ф. Философия имени. М.: Просвещение, 1990. 656 с.
91. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек-текст-семиосфера. Тарту-Москва: Языки русской литературы, 1996. 464 с.
92. Лотман Ю.М. О поэтах и поэзии. СПб: Изд-во СПб, 1996. 848 с.
93. Лотман Ю.М. Семиосфера: Культура и взрыв: Внутри мыслящих миров: Статьи, Исследования. СПб: Искусство, 2000. 704 с.
94. Маковский М.М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских язиках. Образ мира и миры образов. М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1996. 416 с.
95. Мандельштам О. Слово и культура. Статьи. М.: Сов. писатель, 1987. 320 с.
96. Матвеев В.С. Эволюция музыкального авангарда” от элитарной к массовой культуре”: Дис. канд. философ. наук: 09.00.04 / РАН. М., 1986. 197 с.
97. Майенова Н.Р. Теория текста и традиционные проблемы поэтики // Новое в лингвистике. Вып.VIII. М.: Познание, 1978. С. 425-441.
98. Мельничук А.С. Значение и содержание лингвистических единиц различных уровней // Теоретические проблемы семантики и её отражение в однозначных словах. Кишинёв: Штиинца. 1982. С. 67-74.
99. Менталитет. Концепт. Ґендер./ Е.А.Пименов (отв. ред.), М.В.Пименова (отв. ред.). Ландау: Verlag Emprische Pedagogic, 2000. 350 с.
100. Минаева Л.В. Слово в письменной и устной речи. М.: Изд-во МГУ, 1982. 103 с.
101. Минский М. Фреймы для представления знаний. М.: Энергия, 1979. 152 с.
102. Михайлова Е.М. Художественное время как категория текста и способы её реализации: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Изд-во ЛГПИ им. А.И.Герцена. Л., 1983. 142 с.
103. Мороховский А.Н., Воробьёва О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка. К.: Вища школа, 1991. 238 с.
104. Мугдуева М.К. Симметрия как пространственная организация стихотворного текста: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГИИЯ им. Мориса Тореза. М., 1989. 21 с.
105. Мукаржовский Я. Литературный язык и поэтический язык // Пражский лингвистический кружок: Сборник статей. М.: Прогресс. 1967. С. 406 431.
106. Мукаржовский Я. Структуральная поэтика. М.: Школа Языки русской культуры”, 1996. 480 с.
107. Налимов В.В. Спонтанность сознания. М.: Прометей, 1989. 288 с.
108. Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании. Владимир: Владимирский гос. пед. ин-т, 1974. 222 с.
109. Николаева Т.М. Лингвистика текста: Современое состояние и перспективы // Новое в зарубежной лингвистике: Лингвистика текста. М.: Прогресс. 1978. Вып. 8. С. 5-39.
110. Новиков Л.А. Стилистика орнаментальной прози А.Белого. М.: Наука, 1990. 184 с.
111. Овсяннико-Куликовский Д.Н. Теория поэзии и прозы. М.: Госиздат, 1923. 96 с.
112. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас // Вибрані твори. Київ: Видавництво Основи”. 1994. С. 15-140.
113. Остин Дж.Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. XVII: Теория речевых актов. М.: Прогресс. 1986. С. 22-129.
114. Павилёнис Р.И. Проблема смысла. М.: Мысль, 1983. 285 с.
115. Панкрац Ю.Г. Пропозициональные структуры и их роль в формировании единиц различных уровней. Москва-Минск: Ин-т языкознания РАН, 1992. 112 с.
116. Перебейніс В.С., Муравицька М.П., Дарчук Н.П. Частотні словники та їх використання. К.: Наукова думка, 1985. 204 с.
117. Петрушевская Р.И.