ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОРТРЕТНИХ ОПИСІВ У ТВОРАХ М. КОЦЮБИНСЬКОГО Диссертация

Короткий опис:
Міністерство освіти та науки України
Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди

На правах рукопису
Скачков Андрій Юрійович

УДК 811.161.2’42

Лінгвостилістичні особливості портретних описів
у творах М. Коцюбинського

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Лисиченко Лідія Андріївна

Харків 2007

Зміст
Стор.
ВСТУП................................................................................................ 4
Розділ 1. Портретний опис як структурний елемент художнього тексту. 13
1.1.Лінгвістичний статус портретного опису персонажа.................. 13
1.2.Основні напрямки вивчення портретного опису персонажа....... 19
1.3.Проблеми типології портретних описів....................................... 24
Висновки до розділу 1........................................................................ 31
Розділ 2. Структурно-семантичні типи портретного опису в творах М. Коцюбинського............................................................ 32
2.1.Різновиди портретних типів за кількістю персонажів................ 32
2.2.Різновиди портретних типів за основними елементами побудови 37
2.3.Різновиди портретних типів із погляду мовної організації назв деталей зовнішності й одягу............................................................................. 42
2.4.Різновиди портретних типів із погляду способів їх уведення в текст 48
2.5. Різновиди портретних типів із погляду розташування в межах тексту........................................................................................ 61
2.6. Різновиди портретних описів із погляду статичності/динамічності 82
2.7.Різновиди портретних описів із погляду співвідношення фізичного і психологічного................................................................ 87
Висновки до розділу 2 ....................................................................... 94
розділ 3. ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТНОГО ОПИСУ В творах М.КОЦЮБИНСЬКОГО.................................... 98
3.1.Соматизми..................................................................................... .99
3.2.Вестизми....................................................................................... 108
Висновки до розділу 3........................................................................ 118
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ТРОПІВ У ПОРТРЕТНОМУ ОПИСІ у ТВОРАХ М. КОЦЮБИНСЬКОГО............................................................ 120
4.1.Порівняння.................................................................................... 121
4.2.Метафора....................................................................................... 129
4.3.Епітет.............................................................................................. 135
4.4.Функціональне призначення тропів............................................. 144
4.5.Тропеїчна конвергенція................................................................ 153
Висновки до розділу 4 ....................................................................... 155
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................... 157
Бібліографія................................................................................... 161

вСТУП

М.Коцюбинський по праву посідає одне з найпочесніших місць серед кращих майстрів вітчизняної культури. Він уніс в українську літературу нову особливу манеру письма, яку І.Франко називав найвищим тріумфом художньої майстерності. Вивчаючи досвід українських і зарубіжних письменників, М. Коцюбинський творчо зламав і подолав «опір тих засобів мистецької виразності, які, ставши традиційними, претендували на непорушність усвячених канонів і тим самим ставали гальмом у розвитку літератури» [114,421]. Письменник творчо розширив межі української літератури такими зображувальними засобами, яких вона ще не знала. Традиційні засоби мистецької виразності були заміщені барвистим живописом, акварельною легкістю, пластичністю, ритмічністю і музикальністю виразу. У творах прозаїка, зокрема, відбиваються риси імпресіонізму, що на той час поширювався у європейському мистецтві. Новаторство письменника викликало схвальні відгуки і за кордоном. Про М.Коцюбинського, чиї твори перекладалися різними західноєвропейськими мовами, писали як про найпередовішого українського прозаїка, завдяки якому українська література стала безпосередньо доступною для європейської громадськості. У пошуках найвиразніших, найекономніших засобів вираження, які б найбільше відповідали власним естетичним настановам, М.Коцюбинський на повну силу розкрив у своїх творах багаті можливості української мови: її велику потенційну силу і невичерпну ємність, її молоду живлючу основу, невигубну живучість, гнучкість, барвистість і музикальність [119, 5]. Тому мова письменника не перестає бути предметом наукових праць, які можна поділити на три групи.
Роботи першої групи спрямовані на комплексний аналіз прози автора. У них, зокрема, розглядається лексика різних шарів суспільства, мовностилістичні засоби, роль синтаксичних конструкцій, стилістична морфологія і стилістична фонетика його творів [5; 15; 63; 88; 96; 114; 131; 147; 149; 155].
Друга група робіт присвячена питанням лексики і фразеології М.Коцюбинського. У цих розвідках визначено і ґрунтовно простежено стосунки і взаємозв’язки синоніміки народно-розмовної лексики, вживання діалектних елементів, особливостей фразеології і метафоризації лексем [9;12; 13; 14; 15; 51; 55; 94; 109; 143; 148; 166; 167; 169].
Третя група робіт містить аналіз одиниць синтаксису письменника, починаючи зі словосполучення, речення і закінчуючи складним синтаксичним цілим [65; 67; 126; 173; 200; 207].
Дослідники свідчать, що М.Коцюбинський постійно працював над мовою своїх творів. Найрізноманітніші й найточніші семантичні відтінки кожного слова, нові, свіжі високохудожні тропи й фігури, його своєрідний синтаксис досягали максимальної ідейної чіткості й психологічної глибини в зображенні життєвих явищ [80,62].
Кожне наступне покоління мовознавців збагачується новими знаннями і методами досліджень, які дозволяють, із одного боку, поглибити і розширити природу лінгвальних явищ, що існують, з другого боку виділити нові напрямки їх аналізу. Із появою лінгвістики тексту в науковців з’явилися нові можливості проникнути в глибину прози М.Коцюбинського. Проте, незважаючи на постійну увагу лінгвістів до вивчення мови творів письменника, текстовий рівень залишався поза увагою вчених. Це можна пояснити цілою низкою об’єктивних причин.
По-перше, лінгвістика тексту є відносно новим напрямком у вітчизняному мовознавстві, і її широке практичне використання почалося лише в останні десятиріччя минулого століття.
По-друге, «не існує чітких теоретичних принципів у вивченні тексту взагалі та його компонентів зокрема. Багато текстових категорій не отримали достатньо чіткого висвітлення, а деякі з них зовсім не визнаються за категорії» [38, 8].
Проте необхідність вивчення творчості письменника на текстовому рівні є очевидною. Текст як об’єкт дослідження є особливо показовим у виявленні художньої манери автора. Саме в тексті як у об’єднанні різних композиційно-мовленнєвих форм і типів мовлення здійснюється зіставлення побудови твору з формами та елементами загальнонаціональної мови і з позалітературними засобами мовленнєвого спілкування [47, 8586].
Серед численних лінгвальних явищ, вивчення яких стало можливим із появою лінгвістики тексту, виділяється опис взагалі й портретний опис зокрема. Ця дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей мови М.Коцюбинського у межах композиційно-мовленнєвої форми портретний опис. Портретний опис у прозі письменника ще не ставав об’єктом системного дослідження, проте прозаїк відкрив нову манеру портретного письма і нову сторінку в поетиці українського портрета. Поряд із загальними закономірностями, у М.Коцюбинського спостерігаються притаманні лише йому особливості побудови портретного опису, які віддзеркалюють світосприйняття письменника, його образне мислення [21,11] і в яких знаходять відбиття загальні процеси, що відбувалися у художній практиці як України, так і Європи взагалі [129,147]. Зокрема, портретний живопис письменника склався на тлі такого літературного напрямку, як імпресіонізм, що поширювався у Західній Європі наприкінці XIX початку XX століття. Імпресіонізм як метод у літературі з’явився на противагу традиційному зображенню, яке вимагало абстрагування від певного об’єкта, підсумування вражень від нього, відсікання випадкового і відбиття головного. Імпресіонізм, навпаки, проголошував вірність першому враженню, відмову від загального, ствердження окремого і зображення миттєвого. Всі ці зміни в європейській літературі не могли пройти повз такого талановитого письменника-новатора, як М.Коцюбинський, який боровся проти вузького побутовизму та етнографізму, проти обмеженості тематики і мовного консерватизму в українській літературі й виступав за новий зміст і відповідну цьому змісту форму [120, 4].
Яскравим зразком використання імпресіоністичної поетики у творах прозаїка є портретний опис як увічнення у вищій, абсолютній формі певної миті людської зовнішності. Вірність першому враженню простежується в багатьох портретних описах письменника. Проте тут не можна говорити про заміну думки враженням, а розуму інстинктом, що також проголошував імпресіонізм. Портретний опис М.Коцюбинського в реальності це ілюзія імпресіонізму, яка передбачає вторгнення раціонального у сферу ірраціонального і відбір та організацію миттєвих вражень. Можливості людського світосприйняття набагато ширші, ніж можливості їх словесного вираження. І щоб, за словами О.С.Пушкіна, «вдарити по серцях із незнаною силою», прозаїк створює і ретельно обирає художні засоби, які дозволяють йому миттєво, проте глибоко і чітко віддзеркалити своє враження про зовнішність героїв. Існує ціла система передачі М.Коцюбинським своїх емоцій через портретні описи. Важлива роль у цій системі належить тропам. Так, порівняння пальці у рукавичках, як пелюстки троянди, метафора дві жаринки очей, епітетна конструкція воскові пальці дозволяють прозаїку створити яскраві, самобутні образи, «які об’єктивний протокол виразити не може» [60,150]. Іншим художнім прийомом у цій системі є вміле поєднання тропів (червоний фез горів на сонці, як дикий мак), наслідком якого є відтворення не одного, а цілого комплексу яскравих вражень. Особливої семантизації набувають колористичні епітети, які надають портретному описові певної тональності (землистого кольору обличчя). Ще одним художнім засобом у зазначеній системі є вживання письменником повторів-лейтмотивів, які стають деталями-символами. Так, контекстуальні синонімічні повтори-метафори рама → вінок → німб → корона золотого волосся символізують жіночність і елітність героїні. Використання цих художніх засобів, відповідно, забезпечує лаконізм, а іноді й фрагментарність портретних описів. Змалювання зовнішності у творах М.Коцюбинського зведено до кількох акцентованих деталей. Головним для письменника є прагнення за допомогою кількох фраз зобразити людину. Через підкреслення однієї риси обличчя або особливості фігури прозаїку вдається передати уявлення про зовнішність персонажа в цілому. Слід також зазначити, що використання всіх цих засобів є не самодостатнє захоплення письменником мистецькою технікою, а спосіб передачі глибинного змісту, тобто шлях віддзеркалення психології людини [129, 168]. Все це дозволяє говорити про імпресіоністичний характер його портретного живопису.
Отже, актуальність дослідження зумовлюється такими факторами.
По-перше, вивчення творів М.Коцюбинського на рівні тексту відкриває нові грані його творчого методу.
По-друге, дослідження портретного письма прозаїка дозволяє з’ясувати його індивідуальні мовні особливості у змалюванні портрета і виявити традиційні й новаторські типи портретних описів у його творах.
По-третє, аналіз творчості письменника в контексті європейської літератури поглиблює знання про його роль і місце в історії розвитку української літератури й української літературної мови.
Мета дослідження полягає у встановленні лінгвостилістичної специфіки портретних описів у творах М.Коцюбинського.
Мета роботи зумовлює такі завдання:
- скласти типологію портретних описів у творах прозаїка;
- дослідити визначені структурно-семантичні портретні типи в різні періоди творчості письменника;
- вивчити лексичні засоби створення портретного опису в прозі М.Коцюбинського;
- проаналізувати специфіку вживання тропів у портретних єдностях прозаїка;
- виявити особливості портретного дискурсу письменника.
Об’єктом дослідження є портретні описи у прозових творах М. Коцюбинського.
Предметом дисертаційної роботи є лінгвостилістична організація портретних описів у творах цього прозаїка.
Матеріалом для аналізу послужили тексти прозових творів М.Коцюбинського, виданих у семи томах (К.: Наукова думка, 1973-1975 рр.). Методом суцільної вибірки було виділено 268 портретних описів.
Методологічною основою дослідження є філософське вчення про зв’язок, взаємозумовленість і системність явищ мови, що дозволяє розглядати текст як цілісну і динамічну систему взаємопов’язаних елементів.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у роботі завдань були використані такі методи: описово-аналітичний метод, орієнтований на спостереження, аналіз і узагальнення певних мовних фактів; текстологічний метод, що передбачає вивчення функцій портретного опису в межах художнього твору; метод семантико-стилістичного аналізу, який сприяє відбору і класифікації портретних описів; метод зіставлення, пов’язаний з окресленням загальних та індивідуальних рис портретного опису в різні періоди творчості письменника.
Наукова новизна дисертації визначається матеріалом, що не був предметом окремого дослідження, та його вивченням у текстологічному та функціонально-семантичному аспектах. У ній уперше в повному обсязі проаналізовано особливості портретних описів у прозі М.Коцюбинського, виявлено їх структурно-семантичні типи, проведено їх зіставний аналіз у різні періоди творчості письменника, визначено лексичні та стилістичні засоби створення портретних описів.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати дають матеріал для з’ясування історії розвитку портретного опису в українській художній літературі, а також створюють ґрунт для поглибленого вивчення таких описів у ідіостилях інших письменників.
Практичне значення роботи. Матеріали і положення дисертації можуть прислужитися при вивченні творчої манери М.Коцюбинського та дослідженні індивідуальних особливостей мови інших письменників у лекційних курсах, на практичних заняттях із лінгвістики тексту, стилістики художнього мовлення, при читанні спецкурсів і проведенні спецсемінарів із лінгвостилістичного аналізу художнього тексту.
Апробація роботи. Основні результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри української мови, підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, X Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень (Харків, 2001), Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми функціональної лінгвістики» (Харків, 2005).
Публікації. Зміст дисертації відбито в дев’яти статтях, опублікованих у наукових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України як фахові.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, наукова новизна, теоретична й практична значимість, з’ясовуються мета, завдання, методика дослідження, формулюються положення, що виносяться на захист.
Перший розділ «Портретний опис як структурний елемент художнього тексту» присвячено основним теоретичним положенням дисертації. У ньому визначається лінгвістичний статус портретного опису, напрямки його аналізу, розглядаються підходи до вивчення тексту і питання типології портретного опису.
У другому розділі «Структурно-семантичні типи портретного опису у творах М.Коцюбинського» пропонується структурно-семантична типологія портретних описів у творах письменника. В основу її створення покладено метод імплікаційної таксономії, за якого на перший план висувається завдання виділити домінантну портретну ознаку, яка імплікує ряд інших портретних ознак.
У третьому розділі «Лексичні засоби створення портретних описів у творах М.Коцюбинського» розглядається лексика портретних описів, особливості її використання і функціонування.
Четвертий розділ «Засоби образності в портретних описах у творах М.Коцюбинського» присвячено вивченню тропів, які є найчастотнішими у портретних описах прозаїка. Їх дослідження проводиться з погляду структури, семантики і функціонального навантаження.
У висновках підводяться підсумки дослідження. До роботи додаються список використаної літератури і список джерел.
Проведене дослідження дозволяє сформулювати положення, які виносяться на захист:
1. Портретний опис є підсистемою у межах усього твору і йому належить значна роль у віддзеркаленні ідіостилю письменника.
2. Специфічною ознакою портретного опису є антропоцентричність, тому основу вивчення портретної єдності у творах М.Коцюбинського становлять домінантні типи, виділені з погляду кількості персонажів.
3. Зазначені портретні різновиди аналізуються у дисертації в межах структурно-семантичної класифікації з погляду основних мовних елементів їх побудови, умов упорядкування цих мовних елементів, уживання сигнальної мовної риси, яка вводить портретну єдність у текст, розташування портретних описів у межах тексту, співвідношення у них зовнішнього і внутрішнього.
4. Лексичний стрижень портретних описів у творах прозаїка становлять соматизми і вестизми. Згідно з функціями, які ці слова виконують у портретних єдностях, соматизми поділяються на структурні, структурно-ідентифікуючі та структурно-характеризуючі, а вестизми на структурно-ідентифікуючі й структурно-характеризуючі.

5. Найчастотнішими тропами, що беруть участь у створенні портретного опису, є порівняння, метафори й епітети. Вони аналізуються на основі семантичних особливостей і за граматичним вираженням. Характерною ознакою вживання тропів у М.Коцюбинського є їх комбінаторність.

Список літератури:
висновки

1. Портретний опис є підсистемою у межах усього твору, і йому належить значна роль у віддзеркаленні ідіостилю письменника. Специфічною рисою портретного опису є його антропоцентричність, тому основу його вивчення у творах М.Коцюбинського становлять домінантні портретні типи, виділені з погляду кількості персонажів, що описуються: одиничний, здвоєний, строєний і груповий.
2. З огляду на основні елементи побудови у прозі письменника виділено соматичні портретні описи, засновані на деталях зовнішності героїв; вестиальні портретні типи, в основу яких покладено деталі костюма персонажів; соматично-вестиальні портретні єдності, в яких зображено зовнішність і одяг дійових осіб.
3. Із погляду мовної організації деталей зовнішності у автора вирізняємо індивідуалізуючі різновиди (вони підкреслюють індивідуальні риси персонажів), об’єднувальні типи (їх основу становить зовнішня схожість героїв) і об’єднувльно-індивідуалізуючі описи (тут ідентичність поступово замінюється на виокремлення індивідуальності героїв).
4. Портретні типи у творах М. Коцюбинського вводяться в текст за допомогою інтродуктивних елементів: імені персонажа, назв деталей зовнішності й одягу, слів на позначення соціального статусу, національності, професійної приналежності, суспільного становища, віку, статі. Найбільш частотними серед них є назви деталей зовнішності. Число інтродуктивних елементів коливається від одного до кількох. Інтродуктивні елементи є характерними показниками зв’язків, що зчіплюють портретний опис із попередніми одиницями текстового членування.
5. За розташуванням у тексті портретні різновиди у прозі автора поділяються на сконцентровані і деконцентровані. Деконцентровані портретні описи об’єднуються в одне ціле номінативним, лейтмотивним і змішаним способами зв’язку. Номінативний зв’язок реалізується через повтор найменування персонажа. Лейтмотивний зв’язок представлений повтором деталей зовнішності чи одягу. При змішаному способі зв’язку номінативні і лейтмотивні повтори представлені одночасно. У портретних єдностях із кількома повторами останні розташовуються паралельно або розмежовуються.
6. Портретні описи у творах М.Коцюбинського поділяються на статичні й динамічні. Основою для виділення статичних різновидів є непоширюваність опису в ході текстового розгортання, фіксованість емоційної напруги персонажів, прийом створення портрета в портреті. Динамічні типи вирізняються на основі поділу портретної єдності на окремі описові епізоди, через непряму вказівку на перебіг часових відрізків, за допомогою змалювання переміщення персонажа у просторі.
7. За співвідношенням фізичного і психологічного виділяються фізичні і психологічні різновиди. Реалізація внутрішніх якостей персонажів через портретний опис здійснюється двома способами: мовні одиниці реалізують у контексті закріплені за ними емоційно-оцінні значення; контекст реалізує не закріплені за мовними одиницями емоційно-оцінні значення. Автор віддає перевагу другому способу. Як фізичним, так і психологічним портретним єдностям притаманний певний тип зв’язку з макротекстом. Перший тип характеризується одностороннім, другий двостороннім зв’язком.
8. Лексичний стрижень будь-якого портретного опису в прозі М.Коцюбинського становлять дві групи іменників: соматизми і вестизми. Соматизми поділяються на структурні, структурно-ідентифікуючі, структурно-характеризуючі, а вестизми на структурно-ідентифікуючі і структурно-характеризуючі. Письменник використовує соматизми і вестизми з характеристичними словами, що становлять дві значні групи: логічні і суб’єктивні. Характеристичні слова поєднуються з соматизмами і вестизмами трьома типами зв’язку: предикативним, атрибутивним і суб’єктно-предикативним.
9. Основними виражальними засобами створення портретних описів у творах письменника є порівняння, метафори й епітети. Порівняння є повними/квантованими за наявністю і відсутністю елементів, що беруть участь у їх побудові, і простими/розгорнутими щодо синтаксичного вираження об’єкта. За семантикою порівняння поділяються на логічні та образні, серед яких виділяються антропосоціальні, зооморфні, артефактні, біоморфні, природні й міфічні різновиди. Метафори є двочленними за кількістю елементів, що беруть участь у їх створенні, і дієслівними, іменниковими, комбінованими за граматичним вираженням. За семантикою визначаються загальномовні й індивідуально-авторські метафори, серед яких виділяємо антропоморфні, зооморфні, біоморфні й природні. Епітети залежно від морфолого-синтаксичного вираження поділяються на епітети-слова та епітети-словосполучення. За характером семантики було виокремлено узуально-асоціативні й оказіонально-асоціативні епітети, а за тематичною приналежністю епітети предметно-візуального і внутрішньо-психологічного сприйняття. Тропи у портретних описах письменника виконують функції ідентифікації, характеризації, емотивну, експресивну, оцінну, текстотвірну і виступають у М.Коцюбинського не поодинокими конструкціями, а структурами, що взаємодіють між собою. На рівні конвергенції було вирізнено дав різновиди тропеїчних комплексів, а саме двочленні і тричленні. Двочленні структур представлені такими типами: епітет-порівняння, метафора-порівняння, епітет-метафора.
У межах проблематики роботи та отриманих результатів можна окреслити перспективу досліджень. Подальший аналіз проблеми може мати як літературознавчий, так і лінгвістичний напрямок. Безперечний інтерес може становити вивчення портретних описів у різних редакціях творів М.Коцюбинського, порівняльний аналіз лінгвостилістичних особливостей портретних описів у творах кількох українських письменників і дослідження лінгвостилістичних особливостей портретного опису в різних функціональних стилях.

Бібліографія

1. АвраховГ.Г. Майстерність портрета у М.Коцюбинського // У вінок Михайлу Коцюбинському. Збірник статей і повідомлень. К.: Наукова думка, 1967. С. 112139.
2. АрнольдИ.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования): Учеб. пособ. 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 300с.
3. АскольдовС.А. Концепт и слово // Русская словесность: Антология. М.: Academia, 1997. С. 267279.
4. Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. М.: Наука, 1982. 192 с.
5. БажанН.М. Мовні засоби публіцистики М.Коцюбинського // Мовознавство. 1970. № 4. С. 8187.
6. БаранникД.Х. Текст і його складові // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. праць. Д.: Навч. книга, 1999. С.1520.
7. БаранникД.Х., Височина В.А. Мовні засоби внутрішнього монолога у творах М. Коцюбинського (невласне-пряма мова) // Тези доповідей і повідомлень четвертої республіканської наукової конференції з питань творчості М.М. Коцюбинського. Дніпропетровськ, 1963. С. 7982.
8. Бархударов Л.С. Текст как единица языка и единица перевода // Лингвистика текста: Сб. научн. тр. Московского гос. пед. ин-та иностр. яз. им. М. Тореза. 1974. С. 1927.
9. БатюкЛ.І. Стилістичні функції іншомовної лексики у творах Коцюбинського // Українська мова і література в школі. 1964. № 10. С.3740.
10. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424с.
11. БелозероваЛ.И. Метафора в статьях французских энциклопедистов XVIII века (Функционально-прагматическая характеристика): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.05 / Ленинградский гос. ун-т им. А.А.Жданова. Л., 1984. 16 с.
12. БогданМ.М. Ідіоматичні вирази в художніх творах М.М.Коцюбинського // Наукові записки Київського педінституту. Філологічна серія. 1956. Т. XX. С. 2033.
13. БогданМ.М. Приказки і прислів’я в художніх творах М.М.Коцюбинського // Наукові записки Житомирського педінституту. 1957. Т.5. С. 166179.
14. БогданМ.М. Із спостережень над роботою Коцюбинського при удосконаленні текстів творів (використання фразеологізмів) // Наукові записки Житомирського педінституту. Серія історико-філологічна. 1958. Т. 8. С. 241253.
15. БогданМ.М. Мова новели М.Коцюбинського «Коні не винні» // Українська мова і література в школі. 1964. № 9. С. 2225.
16. БогдановаІ.Є. Лексико-семантичні групи на позначення рельєфу та флоризмів як складова частина мовного образу простору поезій Миколи Костомарова // Лінгвістичні дослідження. Зб. наук. праць / За ред. проф. Л.А.Лисиченко. Харків: ХДПУ, 2004. Вип. 13. С. 7680.
17. Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию. М.: АН СССР, 1963. Т. 2. 388 с.
18. БрандесМ.П. Стилистический анализ (на материале немецкого языка).М.: Высшая школа, 1971. 190c.
19. БудаговР.А. Писатели о языке и язык писателей. М.: Изд-во МГУ, 1984. 280 с.
20. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. К.: Радянська школа, 1955. 307 с.
21. БыковаИ.А. Лингвостилистические особенности портретных описаний А.П.Чехова: Учеб. пособие для студентов-филологов. Х., 1997. 97c.
22. ВаричН.І. Структура метафори в поезії Б.-І. Антонича: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. Х., 1998. 17 с.
23. ВасиленкоВ.А. Синонімія і антонімія у поезіях Ігоря Муратова: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 1999. 202 с.
24. ВащенкоВ.С. Про становлення й самовизначення лінгвостилістики як науки // Українська народна лексика. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1973. С. 129135.
25. ВежбицкаяА. Понимание культур через посредство ключевых слов. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288с.
26. ВейхманГ.А. Лингвистика текста и проблема сложноподчиненных предложений // Вопросы языкознания. 1984. № 5. С. 95107.
27. Виноградов В.В. Общие проблемы и задачи изучения языка русской художественной литературы // Известия АН СССР. Отделение литературы и языка. М.: Изд-во АН СССР, 1957. Т. ХVІ. С. 407429.
28. Виноградов В.В. Поэтика и ее отношение к лингвистике и теории литературы // Вопросы языкознания. 1962. № 5. С. 323.
29. Виноградов В.В. О теории художественной речи. М.: Высшая школа, 1971. 240с.
30. Винокур Т.Г. Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. С. 391 403.
31. ВинокурГ.О. О языке исторического романа // Винокур Г.О. О языке художественной литературы. М.: Высшая школа, 1991. С. 401 420.
32. ВыготскийЛ.С. Мышление и речь. Психологические исследования. М.-Л.: Соцэкгиз, 1934. 323 с.
33. ГакВ.Г. К эволюции способов речевой номинации // Вопросы языкознания. 1985. № 4. С. 2842.
34. Галанов Б. Живопись словом. М.: Советский писатель, 1974. 343с.
35. ГальперинИ.Р. О понятиях «стиль» и «стилистика» // Вопросы языкознания. 1973. № 3. С. 1425.
36. Гальперин И.Р. О понятии «текст» // Вопросы языкознания. 1974. №6. С. 6877.
37. Гальперин И.Р. К проблеме зависимости предложения от контекста // Вопросы языкознания. 1977. № 1. С. 4855.
38. ГальперинИ.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 140с.
39. Гинзбург Р. Значение слова и методика компонентного анализа // Иностр. языки в школе. 1978. № 5. С. 2126.
40. ГолобородькоК.Ю. Лінгвістичний статус концепту // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал / Глав. ред. Ю.А.Катунин. Таврический национальный университет им. В.А.Вернадского сентябрь 2002. № 32. С. 2729.
41. ГолоюхЛ.І. Порівняння як структурно-стилістичний компонент художнього тексту /на матеріалі сучасної української історичної прози/: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України ін-т укр. мови. К., 1996. 19 с.
42. ГолышеваВ.Г. Семантическая структура и контекстуальные связи образных сравнений: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинградский пед. ин-т им. А.И. Герцена. Л., 1984. 19 с.
43. Голянич М.І. Словотвір та художній текст // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Випуск 1. Івано-Франківськ: Плай, 1995. С. 29 35.
44. ГончарО.Т. Про неповні і одноелементні речення в творах М.Коцюбинського // Учені записки Харківського державного університету ім. А.М.Горького. № 20. Збірник праць кафедри мовознавства. Вид-во ХДУ, 1940. № 1. С. 171179.
45. Гончарова Е.А. Пути лингвистического выражения категории автор-персонаж в художественном тексте. Т.: Томский ун-т, 1984. 149с.
46. ГоршеневаО.С. Портрет персонажа в системе целостного художественного текста (на материале американской реалистической прозы): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевский гос. ун-т им.Т.Г.Шевченко. К., 1984. 25 с.
47. ГоршковА.И. Композиция художественного текста как объект лингвистического исследования // Русский язык. Проблемы художественной речи. Лексикология и лексикография. Виноградовские чтения. IХХ. М.: Наука, 1981. С. 8291.
48. ГригорьевВ.П. Поэтика слова. М.: Наука, 1979. С. 22137.
49. ГрицютаМ.С. Фольклорна основа повісті М.М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» // Радянське літературознавство. 1958. № 1. С. 5973.
50. Грицюта М.С. До питання про зв’язки М.Коцюбинського з західно-слов’янськими літературами // Міжслов’янські літературні взаємини. К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1961. Вип. II. С. 170181.
51. Грицюта М.С. Музичність стилю М. Коцюбинського // Тези доповідей і повідомлень четвертої республіканської наукової конференції з питань творчості М.М.Коцюбинського. Дніпропетровськ, 1963. С. 2325.
52. ГришинаО.Н. Соотношение повествования, описания и рассуждения в художественном тексте (на материале английской и американской прозы XX века): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский гос. пед. ин-т им. М. Тореза. М., 1982. 20 с.
53. ГулакА.Т. Стилистико-речевая структура образа автора в «Севастопольских рассказах» // Язык и стиль Л.Н.Толстого. Тула: Тульский гос. пед. ин-т им. Л.Н.Толстого, 1984. С. 152159.
54. ГулакА.Т. Образ автора как предмет стилистического исследования // Филологический сборник (Памяти Ленины Павловны Черкасовой). Харьков: ХГПУ, 2003. С. 2025.
55. ДавидоваО.Г. Лексичні діалектизми як складовий елемент стилістичної системи повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». // Тези доповідей і повідомлень четвертої республіканської наукової конференції з питань творчості М.М.Коцюбинського. Дніпропетровськ, 1963. С.8788.
56. ДацишинХ.П. Метафора в українському політичному дискурсі (за матеріалами сучасної періодики): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08/ Львівський нац. ун-т ім. І.Франка. Л., 2005. 18 с.
57. ДемчикН. Портрет у прозі Т.Шевченка (мікропоетика опису в системі екстервентного психологічного аналізу). Львів: Літопис, 1999. 44с.
58. ДмитренкоЛ.В. Концептуальна картина світу в поетичних творах (на матеріалі поетичних образів американської поезії ХХ ст.) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: КНУ ім.Т.Г.Шевченка, 1999. С. 3744.
59. Доброльожа Г.М. Красне слово як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій: Навч. посіб. Житомир; Волинь, 2003. 160с.
60. ДолининК.А. Стилистика французского языка. Л.: Просвещение, 1978. 344с.
61. ДомашневА.И. ШишкинаИ.П. ГончароваЕ.А. Интерпретация художественного текста. М.: Просвещение, 1989. 203с.
62. ДорошенкоС.І. Загальне мовознавство: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. К.: Центр навч. літ., 2006. 283 c.
63. ДроздовськийВ.П. Дослідження стилю М.М.Коцюбинського за рукописною спадщиною // Мовознавство. 1973. № 4. С. 7076.
64. ДубенкоО.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов. Вінниця: Нова книга, 2005. 224с.
65. ЕрмаковаС.Д. Безличные предложения в художественных произведениях М.Коцюбинского: Автореф. дис. канд. филол. наук / АН УССР отделение общественных наук. К., 1963. 15 с.
66. ЄмецьО.В. Семантика, синтактика та прагматика тропів в аспекті поетизації художньої прози (на матеріалі оповідань Ділана Томаса): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський держ. лінгв. ун-т. К., 2000. 19с.
67. ЄрмаковаС.Д. Безособові речення з дієслівними формами на «но»«то» в творах М.Коцюбинського // Наукові записки Дрогобицького педінституту. 1959. Вип. 4. С. 8795.
68. ЄрмаковаС.Д. Мовні засоби характеристики персонажів у творах М.Коцюбинського // Українська мова і література в школі. 1981. № 6. С. 2934.
69. Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. К.: Наукова думка, 1987. 248 с.
70. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: стилістика та культура мови. К.: Довіра, 1999. 431 с.
71. ЄрмоленкоС.Я., БибикС.П., ТодорО.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. К.: Либідь, 2001. 224 с.
72. ЄфімовЛ.П., ЯсінецькаО.А. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз. Вінниця: Нова книга, 2004. 240с.
73. Жаботинская С. Когнитивная лингвистика: ракурсы анализа языковой картины мира // Актуальні проблеми металінгвістики: Наук. Зб. К.: Брама 1999. С. 38.
74. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць //Мовознавство. 1999. № 6. С. 3246.
75. ЖайворонокВ.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти дослідження // Мовознавство. 2001. № 5. С. 4863.
76. Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал / Глав. ред. Ю.А. Катунин. Таврический нац. университет им.В.А.Вернадского. 2002. № 32. С. 5153.
77. Жанри і стилі в історії української літературної мови / В.В.Німчук, В.М.Русанівський, І.П.Чепіга та ін. К.: Наукова думка, 1989. 288 с.
78. ЖилкоТ.Ф. Мовно-стилістичні особливості діалога, портрета й пейзажу в художніх творах І.Франка // Наукові записки КДПІ ім.О.М.Горького. К., 1951. Т. XI. С. 35-44.
79. Жовтобрюх М.А., Кулик В.М. Курс сучасної української мови. К.: Вища школа, 1972. 407 с.
80. ЖукН.Й. Михайло Коцюбинський. Семінарій. К.: Радянська школа, 1966. 208с.
81. ЗвегинцевВ.А. История языкознания ХІХ-ХХ веков в очерках и извлечениях. М.: Просвещение, 1965. Т. 2. 495 с.
82. ЗвегинцевВ.А. Очерки по общему языкознанию. М.: Изд-во МГУ, 1962. 382 с.
83. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просвещение, 1968. 334 с.
84. ЗеленькоА.С. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень. Аспекти, методи, прийоми та процедури вивчення мови: Посібник. Вид. 2-е, перероблене. Луганськ: Альма-матер, 2002. 283 с.
85. ЗелінськаН.В. Поетика приголомшеного слова (Українська наукова література ХІХ початку ХХ ст.). Львів: Світ, 2003. 352 с.
86. ЗінченкоС.В. Історія ступенів порівняння в українській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. К., 2000. 20 с.
87. ИжевскаяТ.И. Становление лингвистических форм и способов внешней характеризации персонажа в художественном тексте: (на материале английской литературы X-XX веков): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевский гос. пед. ин-т иностр. яз. К., 1988. 17 с.
88. ІвановЛ.Д. Художня майстерність М. Коцюбинського // Література в школі. 1952. № 4. С. 2940.
89. ІвановЛ.Д. Літературний процес в Росії 90900-х рр. і творчість М.Коцюбинського // Російсько-українське літературне єднання. К.: Держлітвидав УРСР, 1953. С. 379428.
90. Іванов Л.Д. Літературно-естетичні погляди Михайла Коцюбинського 90900-х рр. // Наукові записки Дніпропетровського ун-ту. Збірник робіт філологічного ф-ту. 1956. Вип. V. Т. XXXVI. С. 49101.
91. ІвановЛ.Д. Із спостережень над стилем оповідань М.Коцюбинського 80-х рр. // Наукові записки Дніпропетровського ун-ту, 1960. Т. 60. С. 6576.
92. ІвановЛ.Д. Поетична семантика в оповіданнях М.Коцюбинського 19061912 рр. // Наукові записки Дніпропетровського університету, 1960. Т. 60. С. 7791.
93. ІвановЛ.Д. Мистецтво портрета в оповіданнях М.Коцюбинського 19061912 рр. // М.М.Коцюбинський. Матеріали першої наукової конференції пам’яті М.М. Коцюбинського. К.: Кн.-газ. вид-во, 1962. С.3347.
94. ІвановЛ.Д. Фольклорно-літературна традиція і новаторство у портретному живопису М. Коцюбинського. // М. Коцюбинський. Матеріали II наукової конференції пам’яті письменника. Вінниця: Кн.-газ. вид-во, 1963. С. 100126.
95. Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова. К.: Вид-во Київ. Ун-ту, 1962. 592 с.
96. КалашникВ.С. Фразотворення в українській поетичній мові радянського періоду (Семантико-типологічний аспект). Х.: Вища школа, 1985. 172 с.
97. КалениченкоН.Л. Михайло Коцюбинський: життя і творчість. К.: Вид-во АН УРСР, 1956. 270с.
98. КалениченкоН.Л. Деякі особливості методу і стилю М.Коцюбинського // Матеріали до вивчення історії української літератури: В 5 т. / Радянська школа. К., 1961. Т. IV. С. 110122.
99. КалениченкоН.Л. Етюди про майстерність Коцюбинського // Радянське літературознавство. 1962. № 2. С. 126.
100. КалениченкоН.Л. Українська проза початку ХХ ст. К.: Наукова Думка, 1964. 447с.
101. КалениченкоН.Л. Великий сонцепоклонник: Життя і творчість Михайла Коцюбинського. К.: Дніпро, 1967. 249 с.
102. КалінюкО.О. Композиційно-мовленнєва форма «опис» в науково-фантастичному тексті (на матеріалі науково-фантастичних творів англійських та американських авторів ХХ століття): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський національний ун-т ім. І.Мечнікова. О., 1999. 16 с.
103. КарауловЮ.Н. Структура лексико-семантичного поля // Филологические науки. 1972. № 1. С. 5768.
104. КателинаЛ.С. Лингвостилистическое исследование эпитетов художественного текста (на материале русских поэм XIX века): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Воронежский гос. ун-т. В., 1983. 23 с.
105. КацнельсонС.Д. Содержание слова, значение и обозначение. М.-Л.: Наука, 1965. 111 с.
106. КовалевВ.П. Выразительные средства художественной речи. К.: Радянська школа, 1985. 136 с.
107. КовальА.П. Практична стилістика сучасної української мови. К.: Вища школа, 1984. 351с.
108. КовальовВ.П. Спільні мовностилістичні засоби у творах М. Горького і М. Коцюбинського // Мовознавство. 1969. № 2. С. 5562.
109. КожевниковаН.А. О соотношении типов повествования в художественных текстах // Вопросы языкознания. 1985. № 4. С. 104114.
110. КожевниковаН.А. О соотношении тропа и реалии в художественном тексте // Поэтика и стилистика: 19881990. М.: Наука, 1991. С. 3763.
111. КожинА.Н., КрыловаО.А., ОдинцовВ.В. Функциональные типы русской речи: Учеб. пособие. М.: Высшая школа, 1982. 223 с.
112. КозкаІ.К. Синонімічно-антонімічні відношення в системі прикметників портретної характеристики людини в сучасній українській мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.02. Х., 1994. 207 с.
113. КолесникД.М. Концептуальний простір авторської метафори у творчості А.Мердок: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський держ. лінгв. ун-т. Черкаси, 1996. 18 с.
114. КолесникП.Й. Коцюбинський художник слова. К.: Наукова думка, 1964. 535с.
115. КононенкоВ.І. Словесні символи: проблема інтерпретації // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Вип. 1. Івано-Франківськ: Плай, 1995 С. 311.
116. КорчикО.Л. Вивчення мови повісті «Fata morgana» // Література в школі. 1951. № 5. С. 5055.
117. Космеда Т.А. Денотат, конотація й аксіосемантика у проекції на лексико-семантичні відповідники російської та української мов // Мовознавство. 1997. № 45. С. 5863.
118. КосмедаТ.А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. Львів: Вид-во ЛНУ ім. І.Франка, 2000. 350 с.
119. КостенкоМ.О. З’ясування стилю М. М. Коцюбинського // Література в школі. 1958. № 1. С. 3440.
120. КостенкоМ.О. Художня майстерність М.М.Коцюбинського. К.: Радянська школа, 1961. 176 с.
121. КострикинаА.П. Построение описательных контекстов художественной литературы (на материале произведений советских писателей): Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. М.:, 1978. 24 с.
122. КочерганМ.П. Лексична сполучуваність у теоретичному і практичному аспектах // Мовознавство. № 2. 1972. С. 2937.
123. КривоносовА.Т. Лингвистика текста и исследование взаимоотношения языка и мышления // Вопросы языкознания. 1986. № 6. С. 2337.
124. КричевскаяЛ.И. О некоторых особенностях портрета в романе Л.Толстого «Война и ми