Машинець Наталя Валеріївна. Прогнозування, рання діагностика та лікування невиношування вагітності

Короткий опис

Машинець Наталя Валеріївна. Прогнозування, рання діагностика та лікування невиношування вагітності: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005.

Машинець Н.В. Прогнозування, рання діагностика та лікування невиношування вагітності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена розробці нових критеріїв прогнозування та ранньої діагностики невиношування вагітності на основі виявлення патологічних змін центральної і вегетативної нервової системи, зниження рівня гормонів фето-плацентарного комплексу, магнію в сироватці крові. Запропонований курс комплексної терапії невиношування із застосуванням піхвових супозиторіїв з магнійвмісним мінералом бішофіт. При експериментальному дослідженні виявлено, що місцеве застосування супозитарної маси з бішофітом не викликає патологічних змін внутрішніх органів вагітних щурів та сприяє посиленню кровопостачання матки. Показана висока ефективність лікування, що реалізується пролонгацією вагітності й терміновими пологами, зменшення відсотку гестаційних і перинатальних ускладнень на фоні зниження патологічних дисфункцій центральної та вегетативної нервової системи, нормалізації функціонування фето-плацентарного комплексу, за даними гормональних, метаболічних, ультразвукових, кардіотокографічних методів обстеження.

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке виявляється в розробці нових критеріїв прогнозування, ранньої діагностики, удосконаленні методів профілактики та лікування невиношування вагітності на основі дослідження стану центральної і вегетативної нервової системи, метаболізму гормонів фето-плацентарного комплексу, вмісту магнію в сироватці крові, що дає змогу знизити частоту невиношування у вагітних групи високого ризику.

У жінок із загрозою переривання вагітності зафіксовані зміни в центральній і вегетативній нервовій системі, що виявляється у перенапруженні адаптаційних процесів в організмі. Зареєстровані зміни можуть бути субклінічними факторами ризику невиношування вагітності.
Зміни в центральній нервовій системі при невиношуванні вагітності виявляються дисфункцією стовбурових структур рострального рівня (зниженням коефіцієнта представленості альфа-ритму в 58,82%жінок, наявністю в структурі альфа-активності дифузно представлених повільних хвиль тета-діапазону в 100,0%, появою низькоамплітудного високочастотного машиноподібного ритму у 25,49%, альфаподібної активності в каудальних і центральних відділах мозку у 11,76%, дифузної дезорганізації біоелектричної активності мозку у 11,76%і парадоксальних реакцій при проведенні функціональних проб у 58,82%).
У жінок з невиношуванням упродовж вагітності спостерігаються зміни стану вегетативної нервової системи, виявляючись у I триместрі посиленням симпатичного компоненту (збільшення амплітуди моди до 12,2±0,7%) і парасимпатичної активності (підвищення варіаційного розмаху до 39,5±1,7 мс); у II триместрі ще більшим зростанням впливу симпатичної нервової системи і напруженням регуляторних механізмів (збільшення індексу напруження до 372,04±26,4 і зниження варіаційного розмаху до 29,4±1,5) і в III триместрі зривом адаптації з виснаженням регуляторних механізмів (підвищення індексу напруження до 524,5±60,0 і зниження варіаційного розмаху до 24,6±1,8 мс).
При загрозі переривання вагітності в I триместрі у першовагітних кількість магнію в сироватці крові ідентична до показників невагітних жінок і здорових вагітних, а у повторновагітних знижується. У II і III триместрі в усіх жінок з невиношуванням спостерігається зменшення магнію до 0,97±0,05 і 0,92±0,04 ммоль/л відповідно, що достовірно нижче за показники у здорових вагітних (р<0,05).
При невиношуванні вагітності погіршується стан внутрічеревного плоду (зміна показників кардіотокографії, біофізичного профілю плоду і стійке зниження концентрації та темпу приросту гормонів фето-плацентарного профілю), що свідчить про формування плацентарної недостатності у 49,09%жінок.
Магнієвий дефіцит в II і III триместрах вагітності має тісний кореляційний зв'язок із концентрацією прогестерону в сироватці крові (r = +0,56 і +0,58 відповідно).
В експерименті у вагітних щурів під впливом розчину супозиторної маси з бішофітом доведена відсутність патологічних морфофункціональних змін внутрішніх органів, позитивний вплив бішофіту полягає в посиленні кровопостачання матки.
Розроблений комплекс терапії невиношування вагітності з включенням супозиторіїв з бішофітом сприяє зменшенню дисфункцій центральної нервової системи (повільнохвильова активність у тета-діапазоні була наявна в 30,0%), вегетативної нервової системи (зниження індексу напруження в II триместрі до 306,5±18,2 і в III до 388,6±27,6, підвищення варіаційного розмаху до 35,5±2,4 і 31,1±2,3 мс відповідно), достовірному збільшенню прогестерону, нормалізації вмісту магнію в сироватці крові.
Застосування комплексного лікування, що включає супозиторії з бішофітом, покращує результати вагітності: зменшуються ознаки плацентарної недостатності, поліпшується стан плоду, пролонгується вагітність, термінові пологі становлять 87,5%, оцінка новонароджених за шкалою Апгар становить 7,7±0,15 та 8,2±0,22.

Практичні рекомендації

Жінкам групи ризику з розвитку загрози переривання вагітності для доклінічної й ранньої діагностики необхідно проводити КЕЕГ-ТСК і ККІГ в критичні строки вагітності.
До субклінічних ЕЕГ-фаторів ризику невиношування вагітності слід зарахувати: наявність у структурі фонової активності дифузно представлених повільних хвиль переважно тета-діапазону; зміна структури і зменшення індексу представленості альфа-активності; поява альфаподібного ритму в каудальних і центральних відділах мозку; наявність дифузної дезорганізації біоелектричної активності мозку; виникнення парадоксальних реакцій при проведенні функціональних проб. Наявність трьох і більше ЕЕГ-критеріїв є обґрунтуванням ризику розвитку невиношування вагітності.
За даними ККІГ, до критеріїв прогнозування виникнення невиношування вагітності слід зарахувати: у I триместрі посилення симпатичного компоненту (збільшення амплітуди моди до 12,2±0,7%, показника адекватності процесів регуляції до 16,3±0,7) і парасимпатичної активності (підвищення варіаційного розмаху до 39,5±1,7 мс і зниження вегетативного показника ритму до 38,7±2,9); у II триместрі ще більше зростання впливу симпатичної нервової системи (підвищення індексу вегетативної рівноваги до 532,1±30,4, вегетативного показника ритму до 54,0±2,6, показника адекватності процесів регуляції до 21,8±1,1), напруження регуляторних механізмів (збільшення індексу напруження до 372,04±26,4 і зниження варіаційного розмаху до 29,4±1,5 мс) і в III триместрі зрив адаптації з виснаженням регуляторних механізмів (підвищення індексу напруження до 524,5±60,0, індексу вегетативної рівноваги до 649,5±61,8, вегетативного показника ритму до 63,1±7,0, показника адекватності процесів регуляції до 20,9±0,7 на фоні зниження варіаційного розмаху до 24,6±1,8 мс).
З метою діагностики загрози переривання вагітності й контролю за ефективністю лікування доцільно визначати рівень магнію в II і III триместрах. Рівень магнію в II триместрі менше ніж 0,97±0,05 і в III менше ніж 0,92±0,04 ммоль/л свідчить про загрозу переривання.
Показане включення супозиторіїв з мінералом бішофіт у комплексне лікування і профілактику невиношування в критичні строки в жінок групи ризику, починаючи з II триместру в першовагітних, з I триместру вагітності при звичному невиношуванні та зниженні магнію в сироватці крові. Курс лікування: 1 супозиторій у піхву 4 рази на день протягом 14 днів, потім 3 рази на день 10 днів, далі 2 рази на день 10 днів і 1 раз на день 10 днів.