МЕХАНІЗМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ (на прикладі Автономної Республіки Крим)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ПОЛІЩУК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 351.72:353

МЕХАНІЗМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ПАРЛАМЕНТСЬКОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
(на прикладі Автономної Республіки Крим)

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
кандидат економічних наук, доцент
Мамонова Валентина Василівна

Харків 2005

Зміст

Вступ.........................................................................

4

Розділ 1.Теоретичні засади здійснення державного фінансового контролю в системі державного управління..................................................

12

1.1.Концептуальні підходи до здійснення державного фінансового контролю .....................................................................................

12

1.2.Принципи, методи та механізми парламентського фінансового контролю............................................................................................................

30

1.3.Державний аудит як новітній метод парламентського фінансовогоконтролю........................................................................................

38

1.4.Моделі здійснення державного фінансового контролю в зарубіжних країнах............................................................................................

55

Висновки до першого розділу ................................

70

Розділ 2. Аналіз сучасного стану системи державного фінансового контролю в регіоні.............................................................................................

73

2.1. Недоліки функціонування державного фінансового контролю
2.2.Регіон як об’єкт державного управління та контролю................

73
85

2.3.Особливості механізму функціонування парламентського фінансового контролю в Автономній Республіці Крим................................

101

2.4.Міжбюджетні відносини як предмет парламентського фінансового контролю .....................................................................................

118

Висновки до другого розділу ..........................

127

Розділ 3. Механізми вдосконалення парламентського фінансового контролю на регіональному рівні....................................................................

129

3.1. Механізм забезпечення легітимності повноважень Рахункової палати Верховної Ради АРК.....................................................

129

3.2.Формування організаційного механізму здійснення парламентського фінансового контролю в регіоні

139

3.3. Механізм вдосконалення кадрової політики в сфері парламентського фінансового контролю........................................................

157

Висновки до третього розділу...............................

168

Висновки.............................................................

171

Список використаних джерел...............

177

Вступ

Актуальність теми. В період трансформаційних соціально-економічних перетворень в Україні виникає необхідність створення ефективної, адекватної цим умовам, дієвої системи державного управління. Особливої ваги набуває питання забезпечення фінансового контролю як однієї з найважливіших функцій державного управління.
На початковій фазі становлення ринкових відносин фінансовий контроль відігравав другорядну роль, внаслідок чого окремі сфери бюджетного процесу виходили з-під контролю. Найбільшого поширення набули такі порушення бюджетного законодавства, як нецільові та неефективні витрати державних фінансових і матеріальних ресурсів та перекачування бюджетних коштів до комерційних структур.
В Україні діє чимало організацій і установ, наділених функціями контролю. Проте, на сьогодні ще не відбулося чіткого розмежування їх завдань відповідно до статусу та повноважень.
Актуальність і глибину проблем, що пов’язані з витрачанням бюджетних коштів, складно переоцінити. Серйозні вади у нормативно-правовій базі стримують процеси координації діяльності суб’єктів фінансового контролю. Органи виконавчої влади всіх рівнів, захищаючи свої права щодо розпорядження державними ресурсами, намагаються обмежити зовнішній контроль з боку органів, уповноважених контролювати витрати бюджетних коштів.
Отже, існує необхідність удосконалення системи державного фінансового контролю в Україні, взагалі, та на регіональному рівні, зокрема. Постає потреба у створенні регіональних органів зовнішнього фінансового контролю (в областях регіональних відділень Рахункової палати України), удосконаленні механізмів впливу Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим на процеси використання бюджетних коштів.
Усі зазначені структури доцільно наділити відповідними повноваженнями щодо здійснення експертно-аналітичних функцій, впровадження нових підходів до формування бюджетних відносин між органами влади усіх рівнів, забезпечення гнучкості й ефективності управління фінансами.
Таким чином, основними факторами, що обумовлюють актуальність даного дослідження, можна вважати:
недосконалість нормативно-правової бази з питань управління бюджетними та позабюджетними ресурсами, які одержує регіон для виконання делегованих державою повноважень;
недооцінка фінансово-економічного потенціалу регіону, незбалансованість в управлінні власними фінансовими ресурсами, а також тими, що надходять з державного бюджету;
незабезпеченість експертно-аналітичного обґрунтування щодо формування та використання фінансових ресурсів у поєднанні з можливістю контролю процесів взаємодії бюджетів різних рівнів та розробки пропозицій стосовно вдосконалення міжбюджетних відносин.
Усе зазначене свідчить про актуальність дослідження та розв’язання проблем функціонування системи ефективного державного фінансового контролю.
Значний внесок у вивчення цих проблем, визначення оптимальної структури та дослідження особливостей діяльності контролюючих органів зробили вітчизняні та закордонні вчені В.Авер`янов, Є.Алісов, О.Андрійко, Г.Атаманчук, В.Афанасьєв, О.Барановський, М.Білуха, Л.Воронова, О.Горбунова, О.Козирін, С.Клімова, Т.Коломоєць, О. Машков, Н.Нижник, Г.Одінцова, В.Опарін, В.Симоненко, Ю.Тихомиров та ін.
Проблеми функціонування системи фінансового контролю в Росії на федеральному та регіональному рівнях докладно проаналізовано у роботах І.Бєлобжецького, В.Двурєченського, С.Степашина, С.Шохіна.
Особливості фінансового контролю в країнах Європи, Азії та США аналізуються у наукових працях В.Волчихіна, Дж.Лаурія, А.Орбанянос, Н.Погосяна, Ю.Тараліна, Х.Хевенса, Ф.Шелюто.
Незважаючи на значну кількість наукових праць з проблематики дисертації, до цього часу своєрідною прогалиною залишається дослідження особливостей фінансового контролю на регіональному рівні в Україні, хоча у цьому відчувається гостра необхідність.
Аналіз наукових джерел свідчить про певні суперечності між державною політикою фінансового контролю і реальними умовами його здійснення, об’єктивними потребами суспільства та можливостями реалізації органами державного фінансового контролю своїх функцій у трансформаційних умовах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідних робіт Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і пов’язана з темою, що досліджується кафедрою регіонального управління та місцевого самоврядування „Розробка механізму надання якісних управлінських послуг органами влади на регіональному рівні” (державний реєстраційний номер 0104U000089), яка входить до комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України „Державне управління і місцеве самоврядування”. Зокрема, обґрунтовано роль фінансового контролю у забезпеченні повноти надання місцевими органами влади соціально-економічних послуг населенню та ефективності управлінських рішень, які приймаються на регіональному рівні.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка механізмів вдосконалення парламентського фінансового контролю на регіональному рівні, впровадження яких спрямовується на підвищення ефективності використання бюджетних коштів, забезпечення прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Реалізація визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:
з’ясувати соціально-економічний зміст державного фінансового контролю, його основні ознаки;
визначити місце і роль парламентського фінансового контролю в системі державного управління та особливості його здійснення;
виявити протиріччя у функціонуванні діючої системи державного фінансового контролю в Україні;
уточнити принципи парламентського фінансового контролю, обґрунтувавши необхідність запровадження гнучкості планування контрольно-аналітичних заходів з виконання бюджету поточного року;
проаналізувати форми і методи парламентського фінансового контролю, у т.ч. державного аудиту;
провести порівняльний аналіз сутності та змісту державного фінансового контролю та державного аудиту за критеріями „об’єкт”, „суб’єкт”, „результати”;
узагальнити зарубіжний досвід організації фінансового контролю бюджетних коштів з боку держави і розробити пропозиції щодо його використання в Україні на регіональному рівні.
Об’єкт дослідження процес державного управління фінансами.
Предмет дослідження специфічні особливості парламентського фінансового контролю на регіональному рівні та механізми його вдосконалення.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять наукові принципи, методи та засоби наукового пізнання, які забезпечують достовірність результатів і досягнення визначеної мети. У ході дослідження для характеристики системи державного фінансового контролю застосовувався системний підхід, що дозволило відслідкувати взаємозв’язок і взаємодію елементів існуючої системи державного фінансового контролю. За допомогою логіко-семантичного методу з’ясовано сутність парламентського фінансового контролю та уточнено в цілому понятійний апарат за темою дослідження. Компаративний метод і метод порівняльного аналізу використовувалися при з’ясуванні відмінностей поняття „державний фінансовий контроль” від поняття „державний аудит” та при узагальненні зарубіжного досвіду. При визначенні результативності діяльності Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, як органу парламентського фінансового контролю, застосовувалися метод абстрагування, статистичний та компаративний методи. Розробка запропонованих механізмів удосконалення парламентського фінансового контролю здійснена за допомогою структурно-функціонального аналізу.
В якості емпіричних матеріалів для дослідження використано нормативно-правову базу України, статистичні дані, дані міністерств і відомств, матеріали наукових конференцій, різноманітні періодичні видання, спеціальна наукова література, а також міжнародні правові акти та стандарти, які регулюють діяльність органів державного фінансового контролю.
Певний обсяг інформаційного матеріалу узагальнено за результатами практичної діяльності Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні важливого наукового завдання щодо вдосконалення системи державного фінансового контролю в Україні в цілому та на регіональному рівні.
Новизна наукових результатів міститься у таких положеннях:
уперше:
теоретично обґрунтовано новий підхід до організації фінансового контролю за раціональним використанням бюджетних коштів, заснований на використанні моделі міжбюджетних відносин;
з’ясовано специфічні особливості парламентського фінансового контролю як найважливішого елементу загальнодержавної системи контролю (незалежність від уряду, контроль виконання державного бюджету та використання цільових державних фондів, експертно-аналітична оцінка проектів бюджету і звітів про його виконання);
визначено суттєві елементи державного аудиту управлінських рішень регіональних органів і якісні характеристики аудиту ефективності використання бюджетних коштів;
удосконалено:
правовий механізм парламентського фінансового контролю за використанням фінансових ресурсів в регіоні шляхом розширення повноважень Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
організаційний механізм парламентського фінансового контролю за фінансовими ресурсами в Автономній Республіці Крим шляхом налагодження взаємодії Рахункової палати Верховної Ради АРК з місцевими бюджетами та Рахунковою палатою України; запровадження аудиту ефективності рішень органів влади та управління щодо дотримання бюджетного законодавства України;
механізм кадрової політики у сфері фінансового контролю як сукупність цілеспрямованих дій та засобів роботи з підбору, виховання та підвищення фахової підготовки працівників органів контролю;
дістало подальший розвиток:
поглиблення сутності наукового поняття „парламентський фінансовий контроль”, що відображає діяльність незалежного органу, який створюється представницькою владою в регіоні з метою контролю за бюджетним процесом на державному, регіональному та місцевому рівнях;
уточнення змісту понять суб’єкта та об’єкта державного аудиту з урахуванням проблеми ефективності зовнішнього фінансового контролю;
обґрунтування гнучкості планування контрольно-аналітичних заходів з виконання бюджету поточного року як одного з принципів контролю.
Практичне значення отриманих результатів полягає в опрацюванні підходів і методів удосконалення нормативно-правової бази з питань державного фінансового контролю на регіональному рівні. Практичну цінність мають рекомендації стосовно змін Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затверджених Верховною Радою АР Крим 19 травня 2005р. (довідка про впровадження від 31.08.2005р. №28-40/468), а також змін її структури (довідка про впровадження від 03.10.2005р. №28-40/520).
Теоретичні положення та наукові результати дослідження використано викладачами кафедри економічної теорії і фінансів та кафедри регіонального управління і місцевого самоврядування Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при підготовці та викладанні модулів „Державна політика: аналіз та механізми”, „Державне управління в економічній сфері”,„Фінанси”, „Управління місцевими фінансами та бюджетом” за програмою підготовки магістрів державного управління (акт від 29серпня 2005р. №01 1580/06-02).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною працею, в якій комплексно досліджено теоретичні засади державного фінансового контролю в регіоні, з’ясовано передумови, особливості його функціонування та тенденції розвитку в умовах ринкової економіки, обґрунтовано та опрацьовано правовий, організаційний та кадровий механізми його вдосконалення.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднені на науково-практичній конференції „Формування механізму регіонального управління в Україні” (м.Харків, 2001р.), міжнародному семінарі керівників органів державного та регіонального контролю України та Російської Федерації (м.Судак, 2002р.); засіданнях Європейської організації регіональних органів зовнішнього контролю державних фінансів EURORAI (м.Тулуза, Франція, 2003р.; м. Зелена Гура, Польща, 2004 р.; м.Барселона, Іспанія, 2004р.); міжнародному „круглому столі” „Роль та вплив зовнішнього фінансового контролю в бюджетній політиці на регіональному рівні” (м.Сімферополь, 2004р.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано чотири наукові праці у виданнях, що входять до переліку фахових в галузі науки державного управління, двоє тез доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій 2,72 авт. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 176 сторінок, у тому числі таблиць 3, рисунків 16. Список використаних джерел налічує 186 найменувань (16 сторінок), з них 10 іноземною мовою.

Список літератури

Висновки

Дисертаційна робота є кваліфікаційною працею, яка спрямована на вирішення наукового завдання теоретичне обґрунтування та опрацювання правового, організаційного та кадрового механізмів удосконалення парламентського фінансового контролю шляхом введення нових елементів та впровадження методу державного аудиту в діяльність контролюючих органів.
Аналіз історії і сучасного стану державного фінансового контролю, що склався в Україні, а також закордонного досвіду організації зовнішнього фінансового контролю дозволяє зробити такі висновки. Від того, наскільки кваліфіковано та сумлінно контрольно-фінансові органи виконують покладені на них обов'язки, багато в чому залежить досягнення економічної безпеки держави, динамічний розвиток економіки, раціональне використання всіх видів державних ресурсів, а в цілому, соціально-економічний добробут українських громадян. Суспільство зацікавлене в тому, щоб діяльність органів державного фінансового контролю була результативною і творчою, тобто робила реальний внесок у розвиток економіки України і її регіонів.
У зв'язку з цим, створення в Україні єдиної та діючої системи державного фінансового контролю є найважливішим завданням органів влади всіх рівнів. У цій системі особлива роль повинна відводитися контрольно-рахунковим органам, створюваним органами законодавчої (представницької) влади. Їх високопрофесійна та ефективна діяльність гарантує суспільству, що управління державними (тобто суспільними) коштами здійснюється економно та розумно, в інтересах усього суспільства, у чіткій відповідності до прийнятих законів.
В умовах справжньої демократії насамперед сама влада повинна невпинно піклуватися про те, щоб суспільство було впевнене в незалежності та об'єктивності контрольно-рахункових органів, у їх здатності давати професійно грамотну та неупереджену оцінку ситуації в управлінні державними фінансами.
Проведений аналіз показує, що багато найгостріших соціально-економічних і фінансових проблем часом виникають через несвоєчасне вживання коригувальних заходів, у тому числі законодавчого плану, відсутність належного, діючого контролю з боку вищих державних органів. Діяльність органів державного фінансового контролю на всіх рівнях: держави або органу місцевого самоврядування, хоч і підпорядковуються одному загальному завданню цільовому та ефективному використанню фінансових ресурсів, однак не забезпечуються системністю та взаємозв'язком дій цих органів. Підводячи підсумки наукового дослідження, можна виділити ключові положення, на основі яких можлива побудова ефективного парламентського фінансового контролю, адекватного сучасному етапу економічного, соціального і політичного розвитку українського суспільства.
Дотепер відсутня концепція єдиного державного фінансового контролю. Поняття державного фінансового контролю в його сучасному стані законодавчо не визначене. Відсутні й правові основи системи державного фінансового контролю. Наукові праці не повною мірою розкривають сутність і роль державного фінансового контролю в ринкових умовах.
З урахуванням аналізу й узагальнення різних підходів і думок економістів, правознавців і практиків, державний фінансовий контроль трактується автором як врегульована правовими нормами діяльність суб'єктів фінансових правовідносин (органами державної влади, місцевого самоврядування і створеними ними структурами), по контролю за надходженням, рухом і витратою державних і регіональних фінансових і матеріальних ресурсів, а також контролю ефективності та законності використання державних і регіональних ресурсів всіх видів, пільг і переваг, які надаються державою.
В ході дисертаційного дослідження автором було визначене місце парламентського фінансового контролю та доведено його пріоритетність серед існуючих видів державного контролю. Наявність контрольної функції парламенту об'єктивно обумовлена його правовим статусом: парламент виступає представником народу і виразником його волі, а відтак має володіти комплексом повноважень, які забезпечували б йому можливість контролювати здійснення державної політики.
Аналіз показав, що в організації державного фінансового контролю в країні характерна наявність таких проблем і протиріч:
відсутність єдиної політики у сфері державного фінансового контролю;
неефективність міжвідомчої взаємодії контролюючих і правоохоронних органів та органів державної влади, що зумовлює дублювання роботи в одній з ланок і відсутність контролю в іншій, а також розпорошення зусиль і коштів;
брак системи важелів (особливо в контрольно-рахункових органах), які б забезпечували негайне припинення зловживань і правопорушень у фінансовій сфері та сприяли ліквідації їх наслідків для економіки держави.
Відсутність належної координації між органами державного фінансового контролю призводить до високого рівня дублювання повноважень контрольних органів.
Розглядаючи проблему єдиної системи державного фінансового контролю, автор обґрунтовує, що вона повинна будуватися на єдиних принципах, законодавчих нормах і нормативах функціонування, а також єдиних підходах при вирішенні завдань по контролю за державними і регіональними коштами в Україні, з чітким розмежуванням функцій і повноважень органів фінансового контролю. Тільки таким шляхом можна уникнути дублювання й паралелізму в діяльності контрольних органів.
Детальне вивчення автором принципів парламентського фінансового контролю дозволили зробити висновок про необхідність застосування додаткового принципу парламентського фінансового контролю, такого як гнучкість планування контрольно-аналітичних заходів щодо виконання показників бюджету поточного року та виділити його як базовий.
В ході аналізу методів парламентського фінансового контролю більш детально було розкрито сутність державного аудиту та доведено його прогресивність порівняно до інших методів фінансового контролю.
Займаючись проблемами ефективності державного фінансового контролю, автор узагальнив досвід розвинених країн: Канади, Німеччини, Франції. Якісні зміни в соціально-економічній, політичній та іншій сферах життєдіяльності цих країн призвели до того, що в цих країнах поряд з фінансовим аудитом широке поширення одержав „аудит ефективності”. Цей вид контролю найбільш повно відповідає інтересам платників податків. Він являє собою перевірку реалізації комплексних стратегічних програм, державних програм міністерств і відомств, а також виконання ними поточних завдань у розрізі довгострокових витрат державного бюджету.
Аналіз особливостей Автономної Республіки Крим як об'єкта державного контролю дозволив виявити, що за своїми ознаками, завданням та роллю держконтроль у регіоні можна віднести до системи спеціального призначення, цільове направлення якої має бути прерогативою держави в особі її органів влади та управління; формування мети слід здійснювати виходячи із загальних, а не внутрішніх інтересів системи управління; досягнення мети слід забезпечувати шляхом створення і розвитку ефективної системи суб'єктів контролю.
Вагомим фактором підвищення ефективності державного управління є здійснення парламентського фінансового контролю.
У роботі основний акцент зроблено на діяльність Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим є сьогодні одним із провідних органів державного фінансового контролю в Автономній Республіці Крим.
Потенціал палати дозволяє вже зараз на наявній базі сформувати багатофункціональний орган, який мав би необхідні повноваження для переходу до проведення поряд з переважно бюджетним контролем (фінансовим аудитом) повномасштабного стратегічного державного фінансового контролю на основі аудиту ефективності, що забезпечує проведення обґрунтованої і результативної фінансової політики, захисту національних інтересів автономії, а також юридичних і фізичних осіб у сфері їх фінансових взаємовідносин.
Обґрунтування дуалістичної природи державного фінансового контролю дозволило авторові по новому підійти до розгляду його ефективності не тільки з позиції ефективності органів фінансового контролю як керуючої системи, але й з погляду ефективності державних витрат. Остання обставина важлива, оскільки характеризує якість виконання бюджету, показує платникам податків, наскільки доцільно держава використовує кошти, що стягують з них для виконання функцій, делегованих їй платниками податків.
Зроблено висновок, що одним з найважливіших напрямів фінансового бюджетного контролю є контроль за процесом формування та виконання місцевих бюджетів на всіх рівнях. Обґрунтовано необхідність здійснення парламентського фінансового контролю за використанням міжбюджетних трансфертів.
У роботі запропоновано три механізми вдосконалення парламентського фінансового контролю: правовий, організаційний та механізм вдосконалення кадрової політики.
На основі комплексного аналізу зарубіжного досвіду організації парламентського фінансового контролю та практичної діяльності здобувача зроблено висновок щодо необхідності розроблення правового механізму вдосконалення парламентського фінансового контролю, шляхом розширення повноважень Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Це послужить правовою основою виведення Рахункової палати на якісно новий рівень здійснення незалежного фінансового контролю.
Вдосконалення організаційного механізму парламентського фінансового контролю, а саме поповнення його трьох складових, інформаційної, технологічної та структурної новими елементами, дозволить підвищити якість та всеосяжність контролю, а також збільшити продуктивність контрольних дій за рахунок економії часу при використанні електронної бази даних.
Встановлена сукупність дій та засобів кадрової роботи дозволить органу парламентського фінансового контролю вийти на більш високий професійний рівень та підняти свій рейтинг серед існуючих органів фінансового контролю.
На наш погляд, напрямом подальшого дослідження можуть стати шляхи формування єдиної системи державного фінансового контролю як ефективного комплексу. Тут важливе місце можуть зайняти, наприклад, такі великі проблеми як роль і місце державного фінансового контролю України у системі міжнародних контрольних органів, взаємозв'язку українських стандартів фінансового аудиту і міжнародних стандартів аудиту.
Реалізація запропонованих у дисертаційному дослідженні пропозицій у сукупності з подальшим науковим пошуком дозволить вивести державний фінансовий контроль в Україні на світовий рівень і перетворити його на своєрідний каталізатор прогресивних економічних, політичних і соціальних перетворень.

Список використаних джерел

1. Адміністративне право України (Підручник для юридичних вузів і фак. / Ю.П.Битяк, В.В.Богуцький, В.М.Гаращук та ін.); За ред. Ю.П.Битяка. Х.: Право, 2000. 520 с.
2. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учеб. пособие. Х.: Эспада, 2000. 488 с.
3. Аллахвердян Д.А. Финансы и социалистическое воспроизводство. М.: Финансы, 1971. 316 с.
4. Англрід Т., Полссон Г. Використання інформації про результати у процесі складання бюджету з досвіду системи державного управління Швеції. К.: Вища школа, 1998. 172 с.
5. Андерсен Х. Відносини між зовнішнім і внутрішнім аудитом // Результати вступу до ЄС. Частина 2: зовнішній аудит / Пер. з англ. Н.Грідасова, Н.Мірошніченко, Л. Павленко. Дніпропетровськ: Центр економічної освіти, 2001. 156 с.
6. АндрійкоО.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис. д. ю. н. К., 1999. 38 с.
7. Андрійко О.Ф. Розвиток системи державного контролю у контексті адміністративної реформи // Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування. К.: Основи 1999. С. 52-55.
8. Атаманчук Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования. М.: Юр. лит., 1975. 239 с.
9. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юр. лит., 1997. 400 с.
10. Аткинсон Є.Б., Стиглиц Дж.Є. Лекции по экономической теории государственного сектора: Учебник / Пер. с англ. под ред. Л.Л. Любимова. М.: АспектПресс. 1995. 356 с.
11. Аудит адміністративної діяльності. Теорія та практика / Пер. з англ. В.Шульга. К.: Основи, 2000. 180 с.
12. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. М.: Политиздат, 1973. 250 с.
13. Афанасьев В.Г. Человек и управление обществом. М.: Политиздат, 1977. 382 с.
14. БарановськийО.І. „Відмивання” грошей: сутність та шляхи запобігання. Х.: Вид-во „Форт”, 2003. 472 с.
15. БарановськийО.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. 759 с.
16. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления. М.: Госфиниздат 1978. 634 с.
17. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. М.: Финансы и статистика, 1989. 255 с.
18. Белолипецкий В.Г. О совершенствовании государственного финансового контроля в России // Финансы. 1998. №4. С.49-53.
19. Беннета А. Еволюція, роль та місія Головної Контрольно-фінансової Служби США // Матеріали симпозіуму „Роль Вищих Органів Фінансового Контролю в бюджетному процесі і державному управлінні” К.: Політика і культура, 1999. 203 с.
20. Білаш В. Сім тез про державне управління // Політика і культура. 2001. №17 (100). С.18 19.
21. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. К.: Вища школа, 1994. 364 с.
22. Бойцова В. Организация контроля за деятельностью должностных лиц в различных странах // Президентский контроль. 1996. №4. С. 53-58.
23. Бюджетний кодекс України: Довідкове вид. / Передмов. Т.Д. Таукешевої - Х.: ТОВ „Дельта”, 2001. 112 с.
24. Бюлетень з фінансових та бюджетних показників за 1998 рік. К.: Міністерство фінансів України, 1999. 198 с.
25. Виконання Державного бюджету та контроль за видатками в Україні. Підготовлено за проектом Tacis. К.: Проект Tacis, 1999. 26 с.
26. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. М.: Юридическая литература, 1973. 134с.
27. Вознесенский Э.А. Финансы социализма. М.: Юридическая литература, 1974. 254 с.
28. ВолчихинВ.Г. Государственный контроль в Швеции// Контроллинг. 1994. №1. C. 56-62.
29. ВолчихинВ.Г. Система государственного контроля Японии // Контроллинг. 1991. №2. С. 45-48.
30. Гаврилов А.И. Региональная экономика и управление: Учебное пособие для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 239 с.
31. ГальчинськийА.С. Суперечності реформ: у контексті цивілізаційного процесу. К.: Українські пропілеї, 2001. 320 с.
32. Гаращук В.М. Повноваження спеціалізованих контролюючих органів // Проблеми законності. 1999. №40. С.132-140.
33. ГлазьевС. Управление развитием фактор устойчивого экономического роста // Проблемы теории и практики управления. 1999. №4. С. 22-26.
34. ГодуновА.А. Социально-экономические проблемы управления социалистическим производством М.: Экономика, 1975. 256 с.
35. Гомулка С. Десять лет спустя: секреты успешной экономической политики // Трансформация. 2000. №5. С.15-19.
36. ГорбуноваО.Н. Проблемы совершенствования основных финансово-правовых институтов в условиях перехода России к рынку: Автореф. дис. д-ра юрид. наук. М., 1996. 34 с.
37. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. М.: Юрид. лит., 1987. 176 с.
38. Горьовий Л., Ющик О. Парламент України: проблеми управління // Віче. 1997. №4. С. 33-40.
39. Государственное право Германии / Под ред. Й.Изензее и П.Кирххофа. М.: Финансы и статистика, 1994. 112 с.
40. Государственное управление: основы теории и организации: Учеб. / Под ред. В.А.Козбаненко. М.: „Статут”, 2000. 912 с.
41. Государственные финансы / Под ред. проф. В.М. Федосова, С.Я. Огородника и В.Н. Суторминой. К.: Політика і культура, 1991. 354 с.
42. Государственная служба. Вып.6: Контроль: Зарубежный опыт. Ред. кол.: Пирогов С.В. и др. М.: Контроллинг, 1995. 204 с.
43. ГрачеваЕ.Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля. М.: Юриспруденция, 2000. 192 с.
44. Гурне Б. Державне управління / Пер. з фран. В.Шовкуна. К.: Основи, 1993. 165 с.
45. Гутман Г.В. и др. Управление региональной экономикой М.: Финансы и статистика, 2001. 425 с.
46. Дадашев А.З., Черник Д.Г. Финансовая система России: Учебное пособие. М.: ИНФРА-М, 1997. 564 с.
47. ДаніловО.Д., ФліссакН.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. посібник. К.: Парламентське вид-во, 2001. 216 с.
48. Декларация об общих принципах деятельности высших органов финансового контроля государств участников Содружества Независимых Государств. К.: Політика і культура, 2001. 574 с.
49. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: Зб. наук. пр. / Кол. авт.; Наук. кер. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 312с.
50. Державне управління і менеджмент: Навч. посібник у таблицях і схемах / Г.С.Одінцова, Г.І.Мостовий, О.Ю.Амосов та ін.; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г.С.Одінцової. Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. 492 с.
51. Державний фінансовий контроль / UЕРLАС. К.: Абрис, 2001. 154 с.
52. Державне управління в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. К.: Абрис, 1999. 266 с.
53. Дорогих О.М. Організаційно-правові основи діяльності державної контрольно-ревізійної служби в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук. К., 1999. 36 с.
54. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення // Фінанси України. 1998. №1. С.47-53.
55. ДунканДж.У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики / Пер. с англ. М.: Дело, 1996. 272 с.
56. Економічна енциклопедія: У 3-х т. / Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. Т. 1 864с.
57. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика / Під заг. ред. М.І. Молдованова. К.: Техніка, 1993. 856 с.
58. Європейські принципи державного управління / Пер. з англ. О.Ю.Куленкової. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 52 с.
59. ЄпіфановА.О., СалоІ.В., Д’яконоваІ.І. Бюджет і фінансова політика України: Навчальний посібник. К.: Наукова думка, 1999. 304 с.
60. ШиберТ.В. Державне казначейство України: становлення, проблеми, перспективи // Фінанси України. 2001. № 1. С.40-46.
61. Закон України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” // Відомості Верховної Ради України. 2004. №15. Ст. 220.
62. Закон України „Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. 1993. №52. Ст.490.
63. Закон України „Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим” // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 5 6. Ст. 98.
64. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1997. №24. Ст. 170.
65. Закон України „Про Рахункову палату” // Відомості Верховної Ради України. 1998. №24. Ст. 137.
66. ИгнатовскийП.А. Экономическая жизнь социалистического общества. М.: Экономика, 1983. 498 с.
67. Институционное развитие Счетной палаты в системе требований международных и европейских стандартов // Сборник материалов круглого стола Верховной Рады Украины. К.: Счетная палата Украины, 2003. 364 с.
68. Информационный бюллетень. Счетная палата Верховной Рады Автономной Республики Крым // Материалы семинара руководителей органов государственного финансового контроля. Ялта, 20-22 сентября 2001г. Симферополь: Изд-во «Таврида», 2001. Вып. 1. 68 с