МІФОТВОРЧІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОГО ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

БУЯН В’ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 321.7:165.191(477)

МІФОТВОРЧІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
УКРАЇНСЬКОГО ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

23.00.03 – політична культура та ідеологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник -
доктор філософських наук,
професор Хилько М.І.

Київ - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ....3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ МІФУ В КОНТЕКСТІ ПОЛІТИЧНОЇ
КУЛЬТУРИ............................................................................. 10
1.1. Взаємозв’язок політичної культури суспільства із
системою міфів, символів і знань.......................................... 10
1.2. Політична міфотворчість як предмет політологічного
дослідження: генеза та сутність..............................................53
1.3. Специфіка та функції політичного міфу.............................. 81
Висновки до першого розділу.................................................96

РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИЧНА МІФОТВОРЧІСТЬ В УКРАЇНСЬКОМУ
ТРАНСФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ.......................100
2.1. Актуалізація міфотворчості в сучасному українському
суспільстві: технології констуювання та руйнування
політичних міфів.................................................................100
2.2. Особливості формування та динаміка української
політичної культури і міфотворчості..................................118
2.3. Реміфологізація свідомості в суспільстві, що
трансформується.................................................................. 140
Висновки до другого розділу...............................................166

ВИСНОВКИ…………………………………………………………....171

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………........177

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Протягом тисячоліть людство бере участь у процесі міфотворчості, але до цих пір дискусійними залишаються питання про сутність, функції, місце і роль міфу в сучасній культурі, що сприяє утворенню різних, часом діаметрально протилежних точок зору і концепцій. Існують спроби як деміфологізації масової свідомості, так і цілеспрямованого конструювання політичних міфів. У силу цього, виникає необхідність осмислення такого складного явища, як політичний міф, звернення до його вихідних понять і системи структур та функцій.
Політична міфотворчість набуває особливого статусу, у зв'язку з прискоренням науково-технічного прогресу, посиленням міфічної ролі засобів масової інформації в сучасних умовах, із розвитком нових інформаційних каналів комунікації та сучасних комп`ютерних систем, кардинальними змінами способу життя. При розгляді міфології слід розрізняти з одного боку, міфологічний рівень суспільної свідомості, з яким пов'язане функціонування архетипів та інших форм дорефлексивного некритичного цілісного сприйняття дійсності, а з іншого, власне як соціальну міфологію, що постає особливою формою включення елементів міфологічної свідомості у неміфологічну за своєю природою сучасну культуру.
Різноманіття сучасних міфів у соціокультурному просторі і їхній значній ролі у формуванні політичної культури суспільства, а також унікальні можливості по маніпулюванню масовою свідомістю обумовили актуальність даного дослідження. Привабливість концепту "політична культура" пов'язана з тим, що з його допомогою наочно виявляються зв'язки між культурними факторами: сформованою системою змістів, цінностей, орієнтацій, традицій і політичним життям суспільства, характером протікання соціокультурної динаміки.
Прикладний аспект дослідження політичної міфології викликаний історичними обставинами, пережитими сучасною Україною і ставить перед нею завдання подолання кризи ідентичності, який став результатом руйнування самоідентифікації особистості в перехідному суспільстві. Саме для кризового стану суспільства характерний стихійний процес активізації міфотворчості, без вивчення якої, неможливо зрозуміти відбуваються ж політичні дії. Можна навіть сказати, що адекватно зрозуміти і правильно прогнозувати сучасні політичні процеси і розвиток політичної культури поза характеристики політичної міфології – неможливо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України" (№ 19U015201), програми Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Система масової комунікації та світовий інформаційний простір" (№01БФ045-01).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення місця і ролі міфу в системі політичної культури в контексті трансформаційних перетворень в Україні. Для досягнення даної мети в ході дослідження були поставлені і вирішувалися такі завдання:
- проаналізувати поняття "міф" у контексті гуманітарного знання та виявити його вплив на характер політичної культури;
- розкрити природу, генезис, функції та специфіку міфу як елемента політичної культури;
- з’ясувати співвідношення політичного міфу і політичної ідеології як елементів політичної культури;
- виокремити архетипні ознаки сучасної політичної культури українського суспільства;
- розглянути технології конструювання та руйнування сучасних політичних міфів та показати специфіку політичної міфотворчості ліберально-ринкових реформ в пострадянській Україні;
- виявити особливості динаміки української політичної культури і міфотворчості;
Об’єктом дослідження є політична культура українського суспільства.
Предметом дослідження є аналіз впливу міфотворчості на формування політичної культури сучасного українського суспільства.
Методи дослідження. Дослідження здійснене за допомогою основ наукового аналізу з використанням принципів об’єктивності, системності, цілісності, історичного, порівняльного аналізу, причинності, логіко-семантичного, комунікативного та герменевтичного підходів, прогнозування.
Принцип об’єктивності дозволив неупереджено проаналізувати наукові розробки, як вітчизняних так і зарубіжних дослідників, проблем міфологічного способу духовного освоєння світу людиною. Принцип єдності історичного та логічного уможливив осмислення матеріалу із урахуванням контексту відповідної доби, особливостей тлумачення щодо політичної міфології на різних етапах розвитку наукової думки, обґрунтувати методологічну адекватність політології для дослідження архітектоніки сучасного міфу. Застосування логіко-семантичного підходу та рефлексивного аналізу надали змогу проаналізувати теоретичні засоби політологічного дослідження феномену міфології та базові елементи понятійно-категоріального апарату дослідження. Метод системного аналізу, принципи причинності та прогнозування дозволили дослідити зв’язок міфотворення з основними сферами суспільного життя, визначити архетипні елементи масової свідомості, які виникають та культивуються в процесі соціальної міфотворчості у суспільствах транзитного типу, обґрунтувати конструктивні можливості міфотворчості у кризових ситуаціях. Герменевтичний метод застосовувався для виявлення сенсів, інтенцій, мотивацій тлумачень явища політизації міфа у сучасному соціальному та філософському дискурсі стосовно трансформаційних процесів, що відбуваються у сучасному українському суспільстві.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації вперше у вітчизняній політологічній думці системно розглянуто міфотворчість як елемент політичної культури українського трансформаційного суспільства. Наукова новизна отриманих результатів деталізується такими положеннями:
вперше:
- дано наукове обґрунтування значимості культурних факторів у політичній сфері, закріплених у поняттях "політичний міф" і "політична культура", запропоновано їхнє визначення, при цьому політична культура інтерпретується як сукупність цінностей, установок, переконань, орієнтацій, міфів і символів, у яких концентрується політичний досвід і образи історичного минулого, за допомогою яких здійснюється регулювання політичної поведінки індивідів. Сучасна політична культура досить складний конгломерат, а не щось гомогенне і монолітне, це історично мінливе явище, що поступово, але неухильно змінюється, розвивається, ускладнюється разом з динамікою суспільства;
- здійснено спробу на основі дослідження розв’язання суперечності між розумінням необхідності проведення глибоких економічних і політичних реформ в інтересах народу і відчуженням широкого загалу від владних структур, яке набуло настільки загостреної форми, що міфологізована свідомість наших співвітчизників починає розглядати власну державу як головне джерело життєвих проблем;
набуло подальшого розвитку:
- положення про те, що політичний міф не тільки є істотним елементом політичної культури суспільства, але і цілком детермінується нею; політичний міф являє собою модифікацію вірувань і уявлень про політичну реальність, що мають мобілізуючий характер, роблять цілком реальний вплив на поведінку людей і сучасних політичних процесів. Міфологічні моделі світу лежать в основі ментальності, визначають своєрідність реакції суспільства на проведення тих або інших реформ і їхню успішність, на специфіку трансформаційних процесів, відношення до сучасних політичних подій і історичного минулого;
- узагальнення про механізми формування політичного міфу в процесі міфотворення і міфотворчості. Доведено, що міфотворення є процесом самостійного виникнення міфу в міфологічної свідомості, тобто об’єктивним формуванням міфу, що є дистанційованим від волі і безпосереднього впливу соціальних суб’єктів, а міфотворчість - цілеспрямованою раціональною дією свідомого створення міфу суб’єктом з певною метою. Виокремлено основні етапи штучного створення політичного міфу, а саме: визначення раціональної концепції міфу та фактів, що її доповнюють; підбір архетипу, на якому базується міф; підбір ритуалів, що супроводжуватимуть створений міф; вибір методик запровадження та поширення політичного міфу;
уточнено:
- що міф у трансформаційному суспільстві виступає як принцип організації масової свідомості. У цьому контексті "міф не пояснює реальність, він її заміщує, деформуючи. Свідомість масової людини не встигає за плином глобальних змін, що відбуваються, і міф в цьому випадку виконує терапевтичну, захисну функцію, що редукує складні інтелектуальні проблеми до примітивних та дуалістичних опозицій "добре – погано", "наші – чужі", що дає можливість ухилитися від відповідального персонального вибору" і перетворює міф на спеціальний вид маніпулятивних технологій. Виокремлено етапи перетворення міфу в засіб маніпулювання: 1) процес міфотворчості, тобто штучне створення міфу; 2), впровадження його в масову свідомість з метою створення певної громадської думки; 3) поширення міфу в процесі комунікації та його безпосередня дія. Виокремлені технолії як конструювання політичних міфів так і їх руйнування;
- що характер та ступінь поширення міфів, які функціонують у сфері української політики, значною мірою залежать від основних рис українського менталітету, таких як: індивідуалізм, пантеїзм як духовний зв’язок українців з середовищем їх помешкання, соціальний фаталізм, інтровертивність – зосередженість на фактах і проблемах внутрішнього життя, індивідуально-особистісного світу, сентиментальність, кордоцентризм - верх емоційності над раціональністю, гіпертрофоване волелюбство, толерантність, а також притаманних йому архетипів: домінування минулого над майбутнім, тотожності істини і влади, рівності, "вічного повернення" тощо.
Практичне значення одержаних результатів насамперед полягає в тім, що в даному дослідженні вперше створюється концептуальна модель політичного міфу з позицій теорії й історії культури, виявлені генезис і типи політичних міфів, уточнені функції міфу і його характеристики в теоретичних поглядах мислителів різних епох; розглянуті типи політичних міфів у європейській культурі, а також виявлена специфіка їхнього функціонування на прикладі України.
Отримані результати дослідження можуть використовуватися в навчально-педагогічній діяльності при вивченні культурології, політології, соціології культури, соціології, філософії, а також для розробки різних інноваційних курсів. На основі дослідження в навчальний процес гуманітарних вузів можуть бути введені спецкурси: "Політична культура і сучасні міфи", "Політичні медіа-міфи в контексті масових комунікацій", "Міфи і соціокультурна динаміка українського суспільства", що торкаються широкого спектру актуальних проблем сучасної політичної культури.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювались на методологічних, теоретичних семінарах, засіданнях кафедри міжнародної журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доповідались на: Міжнародній науковій конференції "Дні науки філософського факультету-2010" (Київ, 21-22 квітня 2010; 20-21 квітня 2011; 18-19 квітня 2012); Міжнародній науковій конференції "Дні науки філософського факультету-2011" (Київ, 20-21 квітня 2011); Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції "Ціннісний вимір політичної діяльності: політична трансформація сучасного українського суспільства" (Херсон, 13-14 травня 2011); Науково-практичній конференції "Ідеологія в сучасному світі" (Київ, 19-20 жовтня 2011); Міжнародній науковій конференції "Дні науки філософського факультету-2012" (Київ, 18-19 квітня 2012);
Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 4 індивідуальних публікаціях у фахових виданнях з політичних наук, затверджених ВАК України та 5 тезах виступів на наукових конференціях.
Структура дисертації та її обсяг. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що містять шість підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок, із них обсяг основного тексту – 176 сторінок, список використаної літератури включає 360 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі аналізується досвід дослідження міфу як елемента політичної культури, багатоматність визначень і методологічних підходів, що свідчить про безумовний інтерес до даного явища в науковій думці.
1. Політична культура інтерпретується нами як особливий комунікативно-символічний простір, у якому відбиті сучасний політичний і соціальний досвід, а також образи минулого або «пам'ять» про минуле, які виражені в нормах, законах, звичаях, оцінках і підходах до світу політики різних етнічних і соціальних груп. У "пам'яті" народу можуть бути зафіксовані історичні події, війни і резолюції, політична і соціальна боротьба, великі перемоги і поразки, а також історично сформовані взаємини з іншими країнами, народами, націями. Події, відбиті в пам'яті народу, впливають на сприйняття сучасних політичних і соціальних інститутів, політичних процесів і змін, але і, у свою чергу, піддаються зворотному впливові: історію «переписують».
Політична культура суспільства включає в якості складової частини міфологічні уявлення про політичну реальність, які не зважаючи на свій суб'єктивний характер, здійснюють цілком реальний вплив на поведінку людей і сучасні політичні процеси. Міфологічні моделі світу лежать в основі ментальності, визначають своєрідність реакції суспільства на проведення тих чи інших реформ і їх успішність, на специфіку модернізації, відношення до сучасних політичних подій, історичного минулого й т.п.
Багатоманітність прояву феномену міфу потребує, безумовно, міждисциплінарного підходу до його дослідження, на перетині політології, соціології, психології, філософської антропології, культурології, історії тощо. Зрозуміло, що загальної теорії міфу не існує та й не може існувати як в силу складності, так і в силу постійної перехідності в нові свої форми даного феномену, тобто знаходження в стані становлення, але цілком виправданим є прагнення якомога повніше представити контексти існування цього феномену.
2. Міфи супроводжують нас протягом тривалого історичного періоду і навряд чи правомірно ставити питання про можливість повного звільнення від їх впливу. І в найближчому майбутньому збережеться певний баланс між раціональним знанням і міфологією. Міф можна вивчати й інтерпретувати в найчисленніших і взаємодоповнюючих аспектах. Це одна з найскладніших і універсальних категорій культури. Слідуючи феноменологічному розгляду міфу, автор розуміє його як специфічну позаісторичну і позанаукову форму пізнання навколишньої (природного, соціального і політичного) реальності і визначення в ній самого суб’єкта пізнання через ідентифікацію зі спільністю.
У структурі міфу можна виділити такі основні елементи: просторово-часові координати, наявність образу героя. Одне з головних властивостей міфологічного простору - його якісна неоднорідність, наявність в ньому сакрального Центру і потенційно ворожої периферії, яка несе з собою небезпеку руйнування Космосу. Час ділиться на сакральне (міфічне) і профанне (текуче). Все що відбуваються в міфічному часу для архаїчної культури набуває значення парадигми і прецеденту, тобто зразка для відтворення. Звідси виникають уявлення про гармонійний світопорядок в минулому, його порушенні в сьогоденні і насуванні кінця світобудови, що знаходить відображення в есхатологічних міфах. У міфі обов'язково присутній герой. Кожен такий герой є ідеальна колективна особа цієї спільноти, він виражає її прагнення до досконалості і сили, до перемоги над злом та утвердження добра.
3. Політичний міф, маючи однотипну структуру міфу традиційного, вибудовує образну міфологічну картину політичної реальності, де обгрунтовуються претензії певної групи чи лідера на владу. Просторово-часові категорії сприймаються в силу специфіки міфологічного мислення через протиставлення "ми - вони".
Розглядаючи політичний міф як форму традиційного, необхідно визнати, що це не тотожні явища. Істотна відмінність міфу політичного в тому, що він цілеспрямовано конструюється. Для цього необхідна діяльність ідеологізованих груп, які формують і поширюють конкретні політичні міфи. Ці міфотворці володіють певним даром прогнозування, здатністю відображення колективних уявлень. Але діяльність цих груп не завжди осмислена. Як і сам процес міфотворчості не можна звести лише до направляючих процесів, елементи стихійності в ньому зберігаються завжди. Та й точно передбачити, як сприйме масову свідомість той чи інший проект, також неможливо. Таким чином, в політичному міфі зустрічається міфологія спонтанна, що йде знизу, з усіма вхідними в неї елементами національного самовідчуття і міфологія "штучна", конструюється з ідеологічними та політичними цілями всередині окремих інтелектуальних або владних груп.
4. Процес "відродження" міфології зачіпає не тільки інтелектуальну історію. Становлення української політичної нації відбувається в історичну епоху, яку за істотними ознаками можна означити як перехідну. Про це свідчать економічні, політичні, соціокультурні трансформації сучасного українського суспільства, що кардинально змінюють параметри історичного розвитку країни. У міфології нашого часу поєднуються свідоме і несвідоме, реальне й ідеальне, раціональне й ірраціональне. Раціональний початок міфу звичайно пов’язаний з обміркованим задумом, ірраціональний – із несвідомим сприйняттям і поширенням міфу. Все це відображається у процесі виникнення політичного міфу, що має як стихійно-об’єктивний так і суб’єктивно-цілеспрямований характер. Аналіз процесу міфотворчості, яка є цілеспрямованою раціональною дією і продуктом якої є міф з обміркованим задумом, дає змогу зробити висновок, що саме міфотворчість запрограмована на маніпуляцію. Важливу роль відіграє мета політичної міфотворчості, яка може передбачати сприяння встановленню єдності країни і національній ідентичності або протидію цьому.
Моменту, коли міф стає засобом маніпулювання, передує низка необхідних дій або етапів. Перший - це процес міфотворчості, тобто штучне створення міфу або виклик до життя міфу, що існує в масовій свідомості, але не діє. Другий - це поширення міфу, впровадження його в масову свідомість з метою створення певної громадської думки, що може впливати на процес прийняття необхідного політичного рішення. Третій – це поширення міфу в процесі комунікації та його безпосередня дія. Саме на цьому етапі починає працювати маніпулятивна функція політичного міфу. Дослідження останньої дало змогу підтвердити тезу, що політичний міф є ефективним засобом маніпулювання масовою свідомістю. Важливу роль у цьому процесі відіграють засоби масової інформації, які є потужним джерелом поширення міфів. Кінцевою метою маніпуляцій за допомогою засобів масової інформації є створення і підтримка певної політичної міфології. Політична міфологія існує й у демократичній, і в тоталітарній державі, будучи невід’ємною частиною політичної системи.
5. Безліч міфів функціонує і в політичному житті сучасного українського суспільства. Їх характер та ступінь поширення залежать від основних рис українського менталітету, архетипів, що йому притаманні, та політичної ситуації в конкретний проміжок історичного часу. Міфи, що пропонуються нашому суспільству різними політичними силами, стосуються бачення подальшого розвитку держави, політичного устрою, виборчих процесів та інших важливих подій політичного життя, зовнішньої та внутрішньої політики України, партій та їх лідерів тощо. Зрозуміло, що їх неможливо позбутися. Тому бажано, щоб новостворені політичні міфи України використовувались лише в позитивному напрямку, сприяли подальшій інтеграції суспільства.
Трансформаційні процеси в українській державі здійснюються здебільшого стихійно, під тиском певних зацікавлених угруповань або доведених до крайнього невдоволення соціальних верств. Факти свідчать, що реформаторські зрушення в Україні відбуваються не завдяки, а переважно всупереч діяльності номенклатурно-бюрократичного апарату, який під виглядом реформаторських кроків лобіює інтереси окремих кланово-олігархічних угруповань, що, як правило, реалізовуються без належного прораховування не лише соціальних наслідків, а навіть національної безпеки держави. Кланово-олігархічні структури та бюрократія, що їх обслуговує, потребують створення ідеологічного обґрунтування доцільності власної хаотичної діяльності. І саме створення міфологем про "курс реформ" – відповідає для цієї мети, а будь-які стратегічні прорахунки чи зловживання владою можна легко виправдати особливостями реформаторських новацій.
6. Можна вивести певну закономірність - політичні міфи закріплюються найбільш легко в країнах, де існують кризові ситуації і політична нестабільність. Однак наявність цієї закономірності не виключає затвердження політичних міфів і в країнах з благополучною соціально-політичною ситуацією, де детонатором виступають бажання і надії людей, як колективне несвідоме, що потребує відповідного оформлення (в тому числі і в міфі). Таким чином, міфи існують і в авторитарних і в демократичних суспільствах, але засновані на різних міфологемах і відображають різні традиції політичної культури.
Сьогодні парадигми наукового аналізу політичного міфу в рамках психологічного, структурно-функціонального, символічного підходів не можуть бути повними. Необхідно застосувати феноменологічний підхід. Це не означає, що треба відмовитися то наукових методів аналізу. Але науковий аналіз може зруйнувати цілісність міфу. Тому, щоб міф був адекватно зрозумілий, він повинен розглядатися виключно з точки зору міфічного суб'єкта. Необхідно враховувати і принцип соціологізму, адже різним епохам, певним соціальним групам і спільнотам властива своя приватна міфологія. Це породжує конкуренцію і боротьбу міфів.
7. Важливою проблемою в політичному дискурсі стають взаємини народу і влади. З одного боку український народ можна назвати державним. Але уявлення про президента як рятівника і уособлення порядку, а також негативне ставлення до всіх наближених до президента, служить архаїчною передумовою для негативне сприйняття державних інститутів. Сам же глава держави в міфологічному свідомості відображає архетип царя, навіть не дивлячись на демократичну форму правління.
Виникає питання, чому сьогодні відбувається відторгнення демократичних цінностей, та ідентифікація з радянськими. Це відбувається в силу того, що демократичні ідеї не змогли відобразити національні архетипи. Демократичні міфологічні образи, що мали нестійку конструкцію в силу непродуманої до кінця розробки, були сприйняті на емоційній хвилі прорадянських настроїв, пов'язаних з необхідністю оновлення Космосу і навіть есхатологічними уявленнями про кінець світобудови. Але довго такі конструкції протриматися не можуть, масову свідомість їх відкидає і у відсутності адекватної заміни починає само стихійно відновлювати зруйновану картину світу.
8. Політичний міф не штучний ідеологічний конструкт, до того ж заснований на психологічних маніпуляціях, але специфічний варіант міфу традиційного. Тому він відображає всі його елементи і особливості. На відміну від традиційного міфу, в політичному завжди присутній елемент штучності і цілераціональності, але при цьому завжди залишається характер стихійності і спонтанності. Соціально-політична криза активізує архетипічні структури свідомості і сприяє активному міфотворчості.
9. У політиці завжди присутня ірраціональність, так як масова свідомість сприймає політичну реальність через існуючі в ній міфологічні образи. Необхідно при формулюванні політичних цілей, а так само при формуванні громадської думки, враховувати міфологічні елементи масової свідомості, особливо це характерно при конструюванні національної ідеології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Аверинцев С. С. Аналитическая психология К. Г. Юнга и закономерности творческой фантазии [Текст] / Аверинцев С. С.
// Вопросы литературы. - 1970. - № 3. – С. 110-155.
2. Азроянц Э. А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции [Текст] / Азроянц Э. А. – М.: Новый век, 2002. – 416 с.
3. Алмонд Г. А. Гражданская культура и стабильность демократии [Текст]
/Г. А. Алмонд, С. Верба // Полис. Политические исследования. Научный и общественно-политический журнал. – 1992. - № 4. – С. 122–134.
4. Алмонд Г. Гражданская культура. Политические установки и демократии пяти наций [Текст] / Алмонд Г. // Антология мировой политической мысли: В 5 т. – М.: Мысль, 1997. – Т.2. – С. 592 – 611.
5. Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня: мировой обзор: учебное пособие [Текст] / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром, Р. Далтон / [сокр. пер. с англ. А. С. Богдановского, Л. А. Галкиной; под ред. М. В. Ильина, А. Ю. Мельвиля]. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 537 с.
6. Андреева И. К вечному миру: От Эразма Роттердамского до Делийской декларации [Текст] / И. Андреева, А. Гулыга // Литературная газета. – 1987. – С. 14.
7. Андрійчук О. Тягар толерантності: про статус мови і демократичні стандарти [Текст] / Андрійчук О. // Дзеркало тижня. – 2006. – 8 липня.
8. Андрущенко В. Гуманітарна політика України [Текст] / Андрущенко В. П. // Філософія політики. Хрестоматія. - Т. 4. – К.: "Знання України", 2003. – 429 с.
9. Андрущенко В. П. Організоване суспільство. Проблеми організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: досвід соціально-філософського аналізу [Текст] / Андрущенко В. П. – К.: ТОВ "Анлант ЮЕмСі", 2005. – 498 с.
10. Андрущенко В. П. Реальність освіти: проблема деміфологізації [Текст] / Андрущенко В. П. // Практична філософія. – 2001. - № 1. – С. 185–197.
11. Антонян Ю. М. Миф и вечность [Текст] / Антонян Ю. М. – М.: Логос, 2001. – 464с.
12. Анчел Е. Мифы потрясённого сознания [Текст] / Анчел Е. ; [пер. с венг.] – М.: Политиздат, 1979. – 176 с.
13. Арендт Х. Між минулим і майбутнім [Текст] / Арендт Х. / [пер. з анг.]. – К.: Дух і літера, 2002. – 321с.
14. Аристотель. Политика [Текст] / Аристотель // Сочинения: в 4-х тт. Т. 4 / [пер. с древнегреч.]; общ. ред. А. И. Доватура. – М.: Мысль, 1983. – С. 375–644.
15. Арон Р. Этапы развития социологической мысли [Текст] / Арон Р. ; [пер. з фр.]. – М.: "Мысль", 1993. – 688 с.
16. Афанасьев А.Н. Происхождение мифа. Метод и средства его изучения [Текст] / Афанасьев А. Н. // Живая вода и вещее слово. - М.: Советская Россия, 1988. – 508 с.
17. Бабкіна О. В. Політологія [Текст] / О. В. Бабкіна, В. П. Горбатенко [та ін.]. – К.: Академія, 2003. – 528 с.
18. Барт Р. Из книги "Мифологии" [Текст] / Барт Р. // Избранные работы: Семиотика: Поэтика. – М.: Прогресс, 1989. – С. 46–232.
19. Барт Р. Мифологии [Текст] / Барт Р. – М.: Издательство им. Сабашниковых, 1996. – 313 с.
20. Барт Р. Мифологии [Текст] / Барт Р. ; [пер. с франц., вступ. ст. и коммент. С. Н. Зенкина]. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 2000. – 320 с.
21. Баталов Э. Я. В мире утопии. Пять диалогов об утопии, утопическом сознании и утопических експериментах [Текст] / Баталов Э. Я. – М.: Политиздат, 1989. – 318 с.
22. Бебик В. М. Політична культура сучасної молоді [Текст] / Бебик В. М., Головатий М. Ф., Ребкало В. А. – К.: А.Л.Д., 1996. – 125 с.
23. Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма [Текст] / Бердяев Н. А. – М.: Наука, 1990. – 220 с.
24. Бердяев Н. А. Русская идея [Текст] / Бердяев Н. А. // Вопросы философии. – 1990. – № 1. – С. 77–144; № 2. – С. 87–154.
25. Бессмертный Ю.Л. "Анналы": переломный этап? [Текст] / Бессмертный Ю.Л. // Одиссей. Человек в истории. – М.: Наука, 1991. – С. 7 – 24.
26. Бжезинский 3. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы [Текст] / Бжезинский 3. - М.: Международные отношения, 2003. – 256 с.
27. Бистрицький Є. Культурполітичні альтернативи суспільного розвитку / Бистрицький Є. [Текст] / Бистрицький Є. // Політологія посткомунізму. Політичний аналіз посткомуністичних суспільств. – К.: Політ. думка, 1995. – С. 22 – 38.
28. Бичко І. Українська ментальність і проблеми гуманітаризації національної вищої освіти [Текст] / Бичко І. // Розбудова держави. – 1993. - № 3. – С. 58 – 61.
29. Бовин А. К постановке социологических проблем политики [Текст]
/ Бовин А. // Социальные исследования. - Вып.2. – М.: Наука, 1968. – С.
61 – 72.
30. Богданов К. А. Повседневность и мифология: исследование по семиотике фольклорной действительности [Текст] / Богданов К. А. – СПб.: "Искусство-СПБ", 2001. – 437 с.
31. Бортніков В. Розмежування в Україні в контексті ціннісної ідентифікації населення [Текст] / Бортніков В. // Політичний менеджмент. – 2007. - №1(22). – С. 48 – 56.
32. Бренное и вечное: образы мифа в пространствах современного мира [Текст] : материалы Всероссийской научной конференции, посвящённой 10-летию филос. факультета Новгород. Гос. ун-та имени Ярослава Мудрого, (28–29 сентября 2004 г.). – Великий Новгород: Нов.ГУ им. Ярослава Мудрого, 2004. – 334 с.
33. Булгаков С. Н. Свет невечерний: Созерцания и умозрения [Текст]
/ Булгаков С. Н. – М.: Республика, 1994. – 415 с.
34. Бультман Р. Избранное: Вера и понимание [Текст] : Т. I-II / Р. Бультман / [пер. с нем.]. – М.: "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2004. – 752 с.
35. Бурлачук В. Ф. Символ и власть. Роль символических структур в построении картины социального мира [Текст] / Бурлачук В. Ф. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2002. – 266 с.
36. Буцевицький В. Проблеми політичної культури в Україні в процесі державотворення [Текст] / Буцевицький В. // Нова політика. — 1999. — № 1. – С. 41 – 52.
37. Быстрова А. Н. Культурное пространство как предмет философской рефлексии [Текст] / А. Н. Быстрова // Философские науки. – 2004. - № 12. – С. 24–40.
38. Валерстайн И. Конец знакомого мира [Текст] / Валерстайн И. ; [перевод с англ. В. Иноземцева]. – М.: Логос, 2003. – 368 с.
39. Валянский С. Калюжный Д. Понять Россию умом [Текст] / С.Валянский, Д. Калюжный. - М.: Алгоритм, 2001. – 480 с.
40. Василенко И. А. Политическая глобалистика [Текст] / Василенко И. А. – М.: Логос, 2000. – 360 с.
41. Вебер М. Избранные произведения [Текст] / Вебер М.; [пер. с нем.] / сост., общая ред. и послесловие Ю. Н. Давыдова; предисл. П. П. Гайденко. – М.: Прогресс, 1990. – 808 с.
42. Вебер М. Политика как призвание и профессия [Текст] / Вебер М. // Диалог. – 1993. - № 5 – 6. – С. 36 – 39.
43. Веллер М. Великий последний шанс [Текст] / Веллер М. – СПб.: ООО "Издательство АСТ". – 2005. – 464 с.
44. Верменич Я. В. Еволюція адміністративно-територіального устрою в Україні: проблеми концептуалізації [Текст] / Верменич Я. В. // Укр. іст. журн. – 2005. – № 4. – С. 114 – 145.
45. Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли [Текст] / Вернан Ж.-П. ; [пер. с фр.] / общ. ред. Ф. Х. Кессиди, А. П. Юшкевича. – М.: Прогресс, 1988. – 224 с.
46. Виклади давньослов’янських легенд або міфологія [Текст] / [укладена Я. Ф. Головацьким]. – К.: Довіра, 1991. – 93 с.
47. Вико Дж. Основания науки об общей природе наций [Текст] / Вико Дж. – М.: ИСА, 1994. – 618 с.
48. Вільчинська І. Ю. Політологічні характеристики етнічної ідентичності [Текст] / Вільчинська І. Ю. // Політол. вісник. - Вип. 9. – К. – 2001. – С. 189 – 196.
49. Воеводина Л. Н. Мифология и культура [Текст] / Воеводина Л. Н. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2002. – 355 с.
50. Всемирная энциклопедия: Мифология [Текст] / [гл. ред. М. В. Адамчик; гл. научн. ред. В. В. Адамчик]. – Мн.: Современный литератор, 2004. – 1088 с.
51. Всемирная энциклопедия: Философия [Текст] / [гл. науч. ред. и сост. Н. А. Грицанов]. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001. – 1312с.
52. Вундт В. Миф и религия [Текст] / Вундт В. – СПб.: Изд. "Брокгауз – Ефрон", 1913. – 416 с.
53. Вундт В. Миф и религия [Текст] / В. Вундт, М. Мюллер // От слова к вере. Миф и религия. – М.: Изд-во Эксмо; СПб.: Terra Fantastica, 2002. – 864 с.
54. Вятр Святомір. Політична культура в Середній Европі. Чи існує політична культурна ідентичність у переході від Сходу до Заходу? [Електронний ресурс] / С. Вятр / Незалежний культурологічний часопис "Ї". – 1997. - № 9. – Режим доступу: // www.ji.lviv.ua.
55. Гадамер Г.-Г. Миф и разум [Текст] / Гадамер Г.-Г. // Актуальность прекрасного. – М.: Искусство, 1991. – С. 92–99.
56. Гаджиев К. С. Политическая культура [Текст] / Гаджиев К. С. // Полис. – 1991. – № 6. – С. 69–84.
57. Гегель Г. В .Ф. Конституция Германии [Текст] / Гегель Г. В. Ф. // Политические произведения. – М.: Наука, 1978. – С. 65 – 184.
58. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук [Текст] : в 3 т. / Г. В. Ф. Гегель. – М.: Мысль, 1974. - Т. 1. Наука логики . – 452 c.
59. Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества [Текст]; [перевод и примеч. А. Михайлова]. – М.: Наука, 1977. – 703 с.
60. Гете И. В. Избранные философские произведения [Текст] / Гете И. В. – М.: Наука, 1964. – 520 с.
61. Гобсбаум Е. Винайдення традиції [Текст] / Гобсбаум Е. / [пер.
М. Климчук; ред. Е. Гобсбаум і Т. Рейнджер]. – К.: Ніка-Центр, 2005. - 464 с.
62. Гоголь Н. В. Выбранные места из переписки с друзьями [Текст] / Гоголь Н. В. – М.: Патриот, 1993. – 398 с.
63. Гоголь Н. В. Избранные сочинения [Текст] : в 2 т. / Гоголь Н. В. – М.: Художественная литература, 1986. - Т.1. – 575 с.
64. Гозман Л., Эткинд А. Метоморфозы или реальность? Психологический анализ советской истории [Текст] / Л. Гозман, А. Эткинд // Вопросы философии. - 1991. - № 3. – С.24-38.
65. Голан А. Миф и символ [Текст] / Голан А. – М.: РУССЛИТ, 1994. – 375 с.
66. Головатий М. Ф. Політична міфологія [Текст]: навч. посіб. / Микола Федорович Головатий. – К.: МАУП, 2006. – 144 с.
67. Головаха Є. І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні [Текст] / Головаха Є. І. – К.: Фонд "Демократичні ініціативи", Інститут соціології НАН України, 1997. – 156 с.
68. Головаха Є. Міфологія в сучасній українській культурі: соціологічний аспект [Текст] / Є. Головаха, Н. Паніна // Дух і літера. – К.: Сфера, 1998. - № 3– 4. – С. 147–152.
69. Головаха І. Є. Міф про свободу і несвобода від міфу [Текст] / Головаха І. Є. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. - № 3. – С. 159–171.
70. Голосовкер Я. Э. Логика мифа [Текст] / Голосовкер Я. Э. – М.: Наука, 1987. – 218с.
71. Гонський В. Український патріотизм і формування менталітету нації [Текст] / Гонський В. // Розбудова держави. – 1993. - № 11. – С. 45 – 63.
72. Горський В. С. Міф у сучасній культурі та його модифікації на полі історико-філософського українознавства [Текст] / Горський В. С. // Дух і літера. – К.: Сфера, 1998. - № 3–4. – С. 92–111.
73. Горянин А. Мифы о России и дух нации [Текст] / Горянин А. – М.: Pentagraphik, Ltd, 2001. – 336 с.
74. Грабович Г. Шевченко як міфотворець [Текст] / Грабович Г. – К.: Радянський письменник, 1991. – 212 с.
75. Грейвс Р. Мифы Древней Греции [Текст] / Грейвс Р. / [пер. с англ.] ; под ред. и послесл. А. А. Тахо-Годи. – М.: Прогресс, 1992. – 624 с.
76. Гримм Я. Немецкая мифология [Текст] / Гримм Я. // Зарубежная эстетика и теория литературы ХIХ-ХХ вв. Трактаты, статьи, эссе. – М.: Изд-во Московского университета, 1987. – С. 54–71.
77. Гриценко О. Своя мудрість. Національні міфології та "громадянська релігія" [Текст] / Гриценко О. – К.: УЦКД, 1998. – 183 с.
78. Гулыга А. Миф как философская проблема [Текст] / Гулыга А. // Античная культура и современная наука: сборник. – М.: Наука, 1985. – С. 271–276.
79. Гумилев Л. Ритмы евразии. Эпохи и цивилизации [Текст] / Л. Гумилев. – М.: АСТ, 2004. – 607 с.
80. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры [Текст] / Гуревич А.Я. – М.: Искусство, 1984. – 350 с.
81. Гуревич А.Я. Проблема ментальностей в современной историографии [Текст] / Гуревич А.Я. // Всеобщая история: дискуссии, новые подходы. – Вып. 1. – М.: Наука, 1989. – С.75 – 89.
82. Гуревич П. С. Буржуазная идеология и массовое сознание [Текст] / Гуревич П. С. – М.: Наука, 1980. – 367 с.
83. Гуревич П. С. Социальная мифология [Текст] / Гуревич П. С. – М.: Мысль, 1991. – 386 с.
84. Гуревич П. С. Философская антропология [Текст] / Гуревич П. С. – М.: Вестник, 1997. – 443 с.
85. Даниленко А. О. Політичний міф як чинник маніпулятивного впливу [Текст] / Даниленко А. О. // Політолог. вісник. Зб-к наук. праць. 2005. – Вип. 19. – С. 178–186.
86. Данэм Б. Человек против мифов [Текст] / Данэм Б. // Гигант в цепях. – М.: Наука, 1984. – С. 170–342.
87. Дацюк С. Геополитика, хронополитика и культурополитика Украины [Текст] / С. Дацюк, В. Грановский // Зеркало недели. – 1999. - № 2 (223).
88. Демчук П. В. Обережно, політичні міфи! [Текст] / Демчук П. В. – К.: Молодь, 2006. – 204 с.
89. Доган М. Сравнительная политическая социология [Текст] / М. Доган,
Д. Пеласси // Социально-политический журнал. - 1994. - С. – 96-115.
90. Доній Н. Трансформація масової культури в часи Постмодерну [Текст]
/ Доній Н. // Філософія етнокультури та морально-естетичні стратегії громадянського самовизначення: зб. наук. статей / [за ред. проф. В. А. Личкована]. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2006. – С. 94-98.
91. Донцов Д. Дух нашої давнини [Текст] / Донцов Д. . – 2-ге вид. – Дрогобич: Відродження, 1991. – 342 с.
92. Дубицкая В. Телесериалы на экране и в постсоветской мифологии [Текст] / Дубицкая В. // Социолог. исследования. – 1996. - № 9. – С. 77-82.
93. Дурдин Д. М. "Образ" политического лидера и возможности его изменения [Текст] / Дурдин Д. М. // Полит. исследования. - 2000. - №2. – С. 133-151.
94. Евгеньева Т. В. Архаическая мифология в современной политической культуре [Текст] / Евгеньева Т. В. // Полития. Анализ. Хроника. Прогноз. – М., 1999. - № 1(11). – С. 33–47.
95. Евсюков В. В. Мифы о Вселенной [Текст] / Евсюков В. В. – Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1988. – 175 с.
96. Експертне опитування Центру Разумкова // Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу "Схід i Захід України в контексті виборчої кампанії 2006: відмінності, протиріччя, перспективи єднання". – К.: Центр Разумкова. –2006. - березень. – 364 с.
97. Енциклопедія етнокультурознавства [Текст] / Ю. Римаренко, В. Чернець [та ін.] ; за ред. Ю. Римаренка. – К.: Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2001. – Ч. І. – Кн. 2. – 522 с.
98. Ерасов Б. С. Социальная культурология: пособие для студентов высших уч. заведений [Текст] / Ерасов Б. С. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 591 с.
99. Ермолаев И. А. Миф и мифологическое сознание [Текст] / И. А. Ермолаев, А. А. Захаров // Вопросы философии. – 1986. - № 7. – С. 149–153.
100. Зайцев А .И. Культурный переворот в Древней Греции VIII-V вв. до н.э. [Текст] / Зайцев А. И. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 468 c.
101. Заріцька В. В. Міфологеми як складова сучасних політичних технологій [Текст] / Заріцька В. В. // Політологічний вісник. – 2005. – Вип. 18. – С. 303–310.
102. Золін А. О. Регіональна політична субкультура: спроба комплексного аналізу [Текст] / Золін А.О. // Нова парадигма: журнал наукових праць / [гол. ред. В. П. Бех]. – Вип. 64. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – С.87 – 96.
103. Зубрицька Л. Й. Міф як феномен сучасної політики [Текст] : автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с.
104. Зубрицька Л. Й. Сутність, особливості та функції політичного міфу [Текст] / Л. Й. Зубрицька // Політологічний вісник. – 2002. – Вип. 11. – С. 56–65.
105. Ионин Л. Г. Социология культуры: учебное пособие для вузов [Текст] / Ионин Л. Г. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Издательский дом ГУВШЭ, 2004. – 427 с.
106. История политических и правовых учений [Текст] / Под. ред. B.C. Нерсесянц. - М.: Норма, 1996. – 352 с.
107. Історія філософії [Текст] : Словник / За заг. ред. В. І . Ярошевця. – К.: Знання України, 2005. – 1200 с.
108. Історична міфологія в сучасній українській культурі [Текст]. – К.: Стилос, 1998. – 120 с.
109. Іщук В. Україна: проблема престижності та ідентичності (масова комунікація і культура як суб'єкти формування громадської та національної свідомості) [Текст] / Іщук В. – К.: Смолоскип, 2000. – 89 с.
110. Каган М. С. Философская теория ценностей [Текст] / Каган М. С. – СПб.: Петрополис, 1997. – 205 с.
111. Кайуа Р. Миф и человек. Человек и сакральное [Текст] / Кайуа Р. ; [пер. с фр. и вступ. ст. С.Н. Зенкина]. – М.: ОГИ, 2003. – 296 с.
112. Калуга В. Ремиссия ценностей. Украинские политики и общество постепенно избавляются от "синдрома раскола", щедро преподносимого "дружественной стороной" [Текст] / Калуга В. // Газета Сейчас. – 2007. - № 143 (538).
113. Камю А. Миф о Сизифе [Текст] / Камю А. // Сумерки богов. - М.: Политиздат, 1990. – 398 с.
114. Каплан Ю. Формування політичних орієнтацій населення різних регіонів та подолання „електорального розколу” [Текст] / Каплан Ю. // Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки. – 2005 / [за ред. О. С. Власика]. – К.: Знання України, 2005. – С. 128 – 133.
115. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием [Текст] / Кара-Мурза С. – М.: ЭКСМО, 2003. – 830 с.
116. Карасев В. Выборы 2006: линии и сценарии расколов [Текст] / Карасев В. // Національна безпека і оборона. – 2005. - № 10. – С. 57 – 60.
117. Карасёв Л. В. Мифология смеха [Текст] / Карасёв Л. В. // Вопросы философии. Научно-теоретический журнал. – 1991. - № 7. – С. 68–86.
118. Кармин А.С. Культурология [Текст] / Кармин А.С. – СПб: Изд-во "Лань", 2003. – 784 с.
119. Карнаух А. Проблеми становлення сучасної політичної культури в Україні [Текст] / Карнаух А. // "Персонал". – 2007. - № 9. – С. 11 – 23.
120. Карпенко І. В. Міфологія, релігія, філософія: проблема демаркації [Текст] / Карпенко І. В. // Наукові записки Харківського військового університету. - Вип. 8. – Х., 2000. – С. 32–39.
121. Кассирер Э. Политические мифы [Текст] / Кассирер Э. // Реклама: внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход. – Самара, 2001. – С. 382–394.
122. Кассирер Э. Техника политических мифов [Текст] / Кассирер Э. // Октябрь. – 1993. - № 7. – С. 153–165.
123. Кассирер Э. Феноменология мифа [Текст] / Кассирер Э. // Вопросы философии. – 1991. - № 7. – С. 2–11.
124. Кассирер Э. Философия символических форм [Текст] / Э. Кассирер. // Мифологическое мышление– М.–СПб.: Университетская книга, 2002. – Т.2. - 280 с.
125. Кемпбелл Дж. Миф и образ [Текст] / Кемпбелл Дж. – М.: АСТ, 2002. – 683 с.
126. Кемпбелл Дж. Мифы, в которых нам жить [Текст] / Кемпбелл Дж. ; [пер. с англ. Кирилл Семёнов]. – К.: "София"; М.: ИД "Гелиос", 2002. – 256 с.
127. Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу (Становление греческой философии) [Текст] / Кессиди Ф. Х. – М.: Мысль, 1972. – 312 с.
128. Кирило-Мефодіївське товариство [Текст]: у трьох томах. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 2. – 694 с.
129. Коган Л.Н. Теория культуры [Текст] / Коган Л.Н. – Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. ун-та, 1993. – 160 с.
130. Козловски Петер. Миф о модерне: Поэтическая философия Эрнста Юнгера [Текст] / Козловски Петер ; [пер. с нем.]. – М.: Республика, 2002. – 239 с.
131. Козловский В. В. Модернизация: от равенства к свободе [Текст] / В. В. Козловский, А. И. Уткин, В. Г. Федотова. – СПб.: Изд.-во СПб. ун-та, 1995. – 279 с.
132. Кокарська О. І. Політична культура: теоретико-методологічні проблеми [Текст] / О. І. Кокарська, В. Ф. Кокарський // Політична культура: теорія, проблеми, перспективи. – К.: ПАРАПАН, 2004. – 224 с.
133. Кольев А. Политическая мифология: Реализация социального опыта [Текст] / Кольев А. – М.: Логос, 2003. – 384 с.
134. Кононов И. Отношения Востока и Запада Украины: между прошлым и будущим [Текст] / Кононов И. // Україна. Схід – Захід: шлях до порозуміння: [зб. статей / ред. Н.Б. Кононова]. – Луганськ: Знання, 2005. – 132 с. – С. 116 – 124.
135. Кононов І.Ф. Донбас та Галичина: причини напруженості в стосунках та пошук історичного компромісу [Текст] : матеріали Всеукр. конф. "Стосунки Сходу та Заходу України: минуле, сьогодення та майбутнє", (Луганськ, 25 - 26 травня 2006 р.). – Луганськ: Знання, 2006. – С. 12 – 18.
136. Корж С.А. Політична культура українського суспільства: типологія та зміст [Текст] / Корж С.А. // Політологічний вісник: [зб. наук. праць]. – К.: ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ: ДІАЛОГ КУЛЬТУР", 2005. – Вип.19. - С. 47 – 58.
137. Корж С. А. Розкол ціннісних орієнтацій як сутнісна риса сучасного українського суспільства [Текст] / Корж С. А. // Нова парадигма: [журнал наукових праць]. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2007. – Вип. 67. – С. 158 – 166.
138. Корнієнко В. О. Еволюція політичного ідеалу (від плюралізму до синтезуючої єдності) [Текст] / Корнієнко В. О. – Вінниця: Універсум, 1999. – 430 с.
139. Костирєв А. Г. Соціально-відповідальна модель функціонування засобів масової інформації як чинник суспільної злагоди в демократичному суспільстві [Текст] / Костирєв А. Г. // На шляху до суспільної злагоди. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2001. – С. 75 – 84.
140. Костирєв А. Г. Суспільно-політичні функції засобів масової інформації в демократичному суспільстві [Текст] / Костирєв А. Г. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – 2002. – № 40. – С. 230 – 234.
141. Костирєв А.Г. Ціннісна комунікація як умова консолідації української нації [Текст] / Костирєв А.Г. // Політичний менеджмент. – 2007. - №5 (26). – С. 88 – 97.
142. Костомаров М. Слов’янська міфологія [Текст] / Костомаров М. – К.: Либідь, 1994. – 384 с.
143. Кравченко И. И. Политическая мифология: вечность и современность [Текст] / И. И. Кравченко // Вопросы философии. – 1999. - № 1. – С. 3–17.
144. Кремень В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації [Текст] / В. Кремень, В. Ткаченко – К.: Видавничий центр "Друк", 1998. – 446 с.
145. Кримський С. Б. Архетипи української культури [Текст] / Кримський С. Б. // Вісник Національної Академії наук України. – 1998. – № 7-8. – С.77-87.
146. Кримський С. Б. Запити філософських смислів [Текст] / Кримський С. Б. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. – 240 с.
147. Крымский С. Б. Культурные архетипы, или знание до познания [Текст] / Крымский С. Б // Природа. – 1991. - № 11. – С.70-75.
148. Крымский С. Б. Философия как путь человечности и надежды [Текст] / Крымский С. Б. – К.: Курс, 2000. – 308 с.
149. Крымский С. Б. Экспликация философских смыслов [изд. дополн.] [Текст] / Крымский С. Б. – М.: Идея-Пресс, 2006. – 240 с.
150. Крыштановская О. В. Финансовая олигархия в России [Текст]
/ Крыштановская О. В. // Известия. – 1996. – 10 января. – С. 5.
151. Кукаркин А. В. Буржуазная массовая культура: Теории. Идеи. Разновидности. Образцы [Текст] / Кукаркин А. В. – М.: Изд-во полит. лит., 1978. – 348 с.
152. Кукаркин А. В. Буржуазная массовая культура: Теории. Идеи. Разновидности. Образцы. Техника. Бизнес [Текст] / Кукаркин А. В. – М.: Политиздат, 1985. – 397 с.
153. Куколев И. В. Трансформация политических элит в России [Текст] /
И. В. Куколев // Общественные науки и современность. – 1997. - № 4. –
С. 82–91.
154. Кутковец Т. Нормальные люди в ненормальной стране. Старые мифы о народе отторгаются сегодня самим народом [Текст] / Т. Кутковец, И. Клямкин // Московские новости. - 2002. - 27 июля.
155. Кэмпбелл Д. "Маски Бога: Созидательная мифология". - Т.1. - Кн. 2. [Текст] / Д. Кэмпбелл ; [пер. с англ.]. – Изд-во АДЕ "Золотой Век", 1998. – 424 с.
156. Кэмпбелл Дж. Мифический образ [Текст] / Дж. Кэмпбелл ; [пер. с англ. К.Е. Семёнова]. – М.: ООО "Изд-во АСТ", 2002. – 683 с.
157. Кэмпбелл Дж. Тысячеликий герой [Текст] / Кэмпбелл Дж. ; [пер. с англ.]. –М.: "Рефл-бук", "АСТ", К.: "Ваклер", 1997. – 384 с.
158. Кэмпбелл Дж. Мономиф. От эпилога к прологу [Текст] / Кэмпбелл Дж. – М.: "Грааль", 2001. – 60 с.
159. Ладига А. И. Причини зовнішньополітичних орієнтирів населення східноукраїнського регіону України [Текст] : матер. наук.-практ. конф. ["Україна та сусідні держави"]. – Чернівці: Вид-во Чернівецького нац. ун-ту, 2005. – С.56 – 58.
160. Лангер С. Символы жизни как корни мифа [Текст] / Лангер С. // Философия в новом ключе: исследование символики разума, ритуала и искусства. – М.: Республика, 2000. – С. 154–182.
161. Лебон Гюстав. Психология социализма [Текст] / Лебон Гюстав ; [пер. с франц.]. – СПб.: Макет, 1996. – 544 с.
162. Лебон Г. Психология мас [Текст] / Г. Лебон. – СПб.: Питер, 1995. – 320 с.
163. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление [Текст] / Леви-Брюль Л. – М.: Атеист, 1930. – 337 с.
164. Леви-Строс К. Мифологики. В 4-х т. [Текст] / Леви-Строс К. // Т.1. Сырое и приготовленное. – М., СПб.: Университет. книга, 1999. – 406 с.
165. Леви-Строс К. Структурная антропология [Текст] / Леви-Строс К. – М.: Главная редакция восточной литературы, 1985. – 535 с.
166. Леви-Стросс К. Структура мифов [Текст] / Леви-Стросс К. // Вопросы философии. – 1970. - № 7. – С. 152–164.
167. Ленин В. И. О пролетарской культуре [Текст] / Ленин В. И. – М.: Политиздат, 1989. – 46 с.
168. Ленин В. И. Государство и революция [Текст] / Ленин В. И. // Полн. собр. соч. – Т.33. – С.3 – 362.
169. Ленин В. И. О государстве [Текст] /Ленин В. И. // Полн. собр. соч. – Т. 39. – С. 62 – 84.
170. Леонтьев А. А. Личность как историко-этническая категория [Текст] / Леонтьев А. А. // Советская этнография. – 1981. - № 3. – С. 3–24.
171. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики [Текст] / А.Н. Леонтьев А.Н. – 4-е изд. – М.: МГУ, 1981. - С. 318-345.
172. Леонтьева В. Н. Мифическое и культуротворческое: контуры взаимопроникновения в эпоху "пост-" [Текст] / В. Н. Леонтьева // Постмодернізм у філософії, науці та культурі. Вісник Харківського університету. Серія: теорія культури і філософія науки. – 2000. - № 464. – С. 29–35.
173. Леонтьев Д.А. Эталонный образ в контексте психосемантического брэндинга [Текст] // Реклама и жизнь. - 2000. - №1. – С. 27-32.
174. Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму [Текст] / Липинський В. – К.: Філадельфія, 1995. – 471 с.
175. Липсет С. М. Политическая социология [Текст] / Липсет С.М. // Американская социология сегодня: перспективы, проблемы, методы. – М.: Прогресс, 1992. – С. 203 – 211.
176. Лисенко В. Політичний міф як архаїзація соціокультурного простору в нових історичних умовах [Текст] / В. Лисенко // Персонал. – 2007. - № 8. – С. 30-34.
177. Лисичкин Г. Мифы и реальность. Нужею ли Маркс Перестройте? [Текст] / Лисичкин Г. // Новый мир. – 1988. – №11. – С.160.
178. Литвин В. Політична культура українського суспільства: традиції та сучасність [Текст] / Литвин В. // Столичные новости. – 2002. - № 10 (206).
179. Лісовий В. П. Культура – ідеологія – політика [Текст] / Лісовий В. П. – К.: Вид-во ім. Олени Те