ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЇЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Короткий опис

Вступ
Розділ 1. Перелік умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Нормативні та організаційні засади інтеграції ОВС України у правоохоронну систему ЄС . . . . . . . . . . . . . . . .
1.1. Європейські стандарти діяльності поліції. . . . . . . . .
1.2. Правоохоронні органи ЄС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3. Організація поліцейських органів країн-членів Європейського Союзу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 2.
Основи реформування ОВС України у контексті євроінтеграції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.1. Тенденції реформування поліцій країн Центральної Європи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.2. Пріоритетні напрями реформування органів внутрішніх справ України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до розділу 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 3.
Оптимізація організації та управління органів внутрішніх справ України.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.1. Стан організації та функціонування ОВС України . .
3.2. Заходи щодо реформування ОВС України. . . . . . . . .
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ВСТУП

Актуальність теми. Початок третього тисячоліття ознаменувався для України новими реаліями суспільного життя – у внутрішній і зовнішній політиці держави пріоритетного напряму набуло прагнення України до інтеграції в Європейський Союз, а отже – введення її до архітектури європейської безпеки, гарантування власної безпеки, здійснення політики забезпечення безпеки і добробуту громадян. Цей період визначається створенням атмосфери принциповості і відвертим виявленням недоліків, які негативно впливають на рівень захищеності прав людини, забезпеченням безпеки держави, суспільства й індивіда.
Інтеграція України до європейських структур є головною стратегічною метою держави. Це наочно підтверджено в посланні Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки”, в якому, зокрема, наголошено, що “…курс на євроінтеграцію є природнім наслідком здобуття Україною державної незалежності. Він викристалізовується з історії нашого народу, його ментальності та демократичних традицій, із прагнення нинішнього покоління бачити свою державу невід’ємною складовою Європи. Європейський вибір України – це водночас і рух до стандартів реальної демократії, інформаційного суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства, базованого на засадах верховенства права, забезпечення прав та свобод людини і громадянина”[1].
Завданнями, поставленими Законом України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р. та Указом Президента України “Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11 червня 1998 р. № 615, є, зокрема, створення дієвих механізмів охорони і захисту прав та свобод людини, систематизації та вдосконалення законодавства; зміцнення засад громадянського суспільства та державно-правової системи; вдосконалення практики правотворення, правореалізації і контролю за виконанням закону; підвищення рівня правової культури, правосвідомості громадян і подолання правового нігілізму. З метою виконання зазначених цілей, на підставі Указу Президента України “Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)” від 24 лютого 1998 р. № 148/98 [2] міністр внутрішніх справ України за посадою є членом Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та Європейськими співтовариствами (Європейським Союзом).
У зв’язку з вищезазначеним чітко окреслюються завдання та стратегічні напрями вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ України – органу державної влади, що посідає чільне місце в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю. Усе це й зумовило актуальність теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на реалізацію основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу (затверджено Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072), Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку третього тисячоліття (затверджено рішенням колегії МВС України від 28 грудня 1999 р. № 8 км/1), Перспективного плану дій МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з ЄС (затверджено розпорядженням МВС України від 30 грудня 2002 р. № 618). Дисертація виконана в межах планів наукових досліджень МВС України (п. 29 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755). Тема дослідження обговорена та схвалена на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 1 від 27.01.2004 р.), включена до Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2006 рік (п. 72).
Мета і завдання дослідження. Мета наукового дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, міжнародно-правових актів робочих органів Європейського Союзу, спільних органів Україна–ЄС, дослідження основних рис організації та функціонування поліцій держав-членів ЄС, результатів соціологічного опитування визначити вимоги, що висуваються Європейським Союзом до правоохоронних органів, та, зокрема, поліції (міліції) країн-кандидатів на вступ до ЄС. На підставі отриманих висновків розробити основні критерії, пропозиції та рекомендації реформування органів внутрішніх справ України в сучасних умовах.
Вказаною метою зумовлена постановка та вирішення наступних завдань:
- визначити основні вимоги до правоохоронних органів країн-кандидатів на вступ до ЄС;
- здійснити аналіз та розробити класифікацію нормативних актів вищих органів ЄС, що регулюють суспільні відносини у сфері правоохоронної діяльності;
- проаналізувати організацію міждержавних правоохоронних органів ЄС;
- визначити принципи побудови та функціонування поліцій держав-членів Європейського співтовариства;
- визначити тенденції реформування поліцій країн Центральної Європи;
- встановити основні критерії, які слід використовувати при визначенні шляхів удосконалення органів внутрішніх справ України в умовах інтеграції нашої держави в Європейське співтовариство;
- здійснити аналіз стану організації та функціонування ОВС України з метою виявлення шляхів їх удосконалення;
- розробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення структури та управління ОВС України в умовах її інтеграції в ЄС;
- розробити концепцію реформування органів внутрішніх справ України в умовах її інтеграції в Європейський Союз.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері реформування органів державної влади та управління у напрямі реалізації євроінтеграційного курсу України.
Предметом дослідження є процес удосконалення органів внутрішніх справ України в умовах її інтеграції в Європейський Союз.
Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та завдань дослідження у праці використано сукупність методів наукового пізнання. Дисертант здійснив науковий аналіз, спираючись на загальнонауковий діалектичний метод та системний аналіз соціальних явищ, що дозволило досліджувати проблеми вдосконалення системи та функціонування органів внутрішніх справ нашої країни, зумовлені інтеграцією України до європейської спільноти (підрозділ 1.1). Системний метод використовувався під час встановлення головних чинників, що визначають шляхи вдосконалення органів внутрішніх справ України в сучасних умовах (підрозділ 2.2). За допомогою організаційно-структурного, функціонального та системного методів досліджено структуру та порядок управління поліцейськими органами зарубіжних країн та міждержавних правоохоронних структур ЄС (підрозділи 1.2, 1.3). Логіко-семантичний метод сприяв вдосконаленню понятійного апарату (підрозділ 1.1). Історико-правовий метод застосовано під час аналізу створення та еволюції Європейського Союзу (підрозділ 1.1), а також при дослідженні шляху реформування поліцій країн Центральної Європи (підрозділ 2.1). Дослідженню проблем інформаційного забезпечення ОВС України та пошуку шляхів їх вирішення допомогло комплексне використання інформаційного підходу та логічного методу (підрозділи 3.1, 3.2). Використання статистичного і соціологічного методів сприяло проведенню соціологічного опитування.
Науково-теоретичним підґрунтям дослідження є праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного права, міжнародного права, інших галузевих правових наук:
• вітчизняних: В.Б. Авер’янова, М.І. Ануфрієва, О.В. Бабкіної, О.М. Бандурки, Н.М. Бєлоусова, В.Т. Білоуса, І.В. Бондаренка, Т.П. Вовка, О.В. Водяннікова, В.П. Горбатенка, Р.А. Калюжного, В.М. Кампо, О.О. Ковальової, В.К. Колпакова, Я.Ю. Кондратьєва, І.В. Коноваленка, О.В. Копана, Ю.Ф. Кравченка, В.А. Ліпкана, Л.А. Луця, В.Л. Наумова, О.В. Негодченка, Н.Р. Нижник, М.І. Панова, Р.А. Петрова, В.М. Плішкіна, П.М. Рабиновича, А.О. Рибалкіна, Ю.І. Римаренка, В.Я. Тація, А.Г. Чубенка, В.О. Шамрая, М.Я. Швеця, Ю.С. Шемшученка та ін.;
• зарубіжних: Ю.А. Борка, А.В. Губанова, Л.М. Ентіна, М. Капаріні, С.Ю. Кашкіна, Б.С. Крилова, Б.Ф. Ломова, Л.А. Окунькова, Ю.П. Соловей, А.Е. Татама, М.Т. Чарльза та ін.
Нормативною та емпіричною базою дисертації стали норми Конституції України та інших законодавчих актів, нормативно-правові акти органів виконавчої влади, у тому числі МВС України, міжнародно-правові документи робочих органів Європейського Союзу, спільних органів України та ЄС; нормативні акти інших країн, національна правозастосовча практика, досвід країн-членів Європейського Союзу; довідкова література, статистичні матеріали, соціологічне опитування (всього опитано 272 працівники міліції, серед яких 68,02% – середній начальницький склад, 30,88 – старший начальницький склад, 1,10% – вищий начальницький склад). Вибірка для опитування відповідає генеральній сукупності, похибка результатів не перевищує 2,60%.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є одним з перших в українській юридичній науці комплексним дослідженням адміністративно-правових та організаційних засад реформування структури та управління органів внутрішніх справ України в контексті європейської інтеграції нашої держави. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
- визначено співвідношення компетенції національних поліцій країн ЄС та міждержавних правоохоронних формувань Союзу та зроблено висновок, що основними структурами, на які покладено завдання боротьби зі злочинністю в ЄС, є національні поліцейські органи країн-членів Співдружності, а Європол і Євроюст виконують функції координації;
- проаналізовано нормативні акти вищих органів ЄС, що регулюють суспільні відносини у сфері правоохоронної діяльності, та здійснено їх класифікацію за такими сферами регулювання: 1) захист фінансової системи Співдружності; 2) боротьба з корупцією; 3) боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів; 4) торгівля людьми, сексуальна експлуатація і дитяча порнографія; 5) боротьба з екологічними злочинами; 6) боротьба з організованою злочинністю; 7) кримінально-процесуальна діяльність; 8) взаємодія поліцейських органів; 9) запобігання масовим безпорядкам і хуліганству; 10) боротьба з тероризмом;
удосконалено:
- розуміння системи права Європейського Союзу, зокрема у сфері юстиції і внутрішніх справ та щодо концептуальних засад політики ЄС відносно правоохоронних органів країн-кандидатів на вступ до ЄС. У цьому контексті встановлено, що будь-яких імперативних стандартів або вимог до організації діяльності, структури, порядку та принципів управління поліцейських органів держав-членів ЄС та країн-кандидатів на вступ до Співтовариства на даний час не існує. Прийняття рішень щодо цих питань знаходиться в компетенції цих держав як носіїв державного суверенітету та регулюється їх внутрішнім законодавством;
- підходи до вивчення структури та порядку управління поліцейських органів держав-членів ЄС, а також розглянуто тенденції реформування поліцій країн Центральної Європи, які пройшли шлях від членів соціалістичного табору до членства в Європейському Союзі;
набули подальшого розвитку:
- обґрунтування тези, що головним критерієм, який слід використовувати при визначенні шляхів удосконалення органів внутрішніх справ України в умовах інтеграції нашої держави в Європейське співтовариство, є забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
- напрями вдосконалення структури й управління органів внутрішніх справ України. Зокрема, з метою покращення відомчого управління у сфері євроінтеграції запропоновано передбачити провідну роль у цій галузі Управління міжнародних зв’язків МВС України. Вирішення проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України пропонується шляхом удосконалення відбору кандидатів на службу в ОВС України, а також використовуючи науковий підхід, здійснити глибокий системний аналіз функцій та обов’язків працівників ряду служб, діяльність яких безпосередньо не пов’язана з охороною громадського порядку для вирішення питання про їх розатестування. Крім того, запропоновано ряд заходів, необхідних для покращення відомчої нормотворчості МВС України;
- концептуальні засади вдосконалення ОВС України в сучасних умовах, зокрема, розроблено концепцію реформування органів внутрішніх справ України в умовах її інтеграції в Європейський Союз.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки і вирішення проблем реформування органів внутрішніх справ України у контексті євроінтеграції;
- у правотворчості – для вдосконалення чинного адміністративного законодавства та розробки нових нормативно-правових актів Верховною Радою України, у тому числі Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, Кабінетом Міністрів України, Міністерством юстиції України, Міністерством внутрішніх справ України та іншими органами, які здійснюють адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Зокрема, розроблено пропозиції до проекту наказу МВС України “Про затвердження положення про Управління міжнародних зв’язків МВС України та інструкції про порядок виїзду працівників органів внутрішніх справ України за кордон”, Концепції щодо реформування правоохоронних органів України (про що є відповідні акти впровадження – додатки Е, З);
- у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність МВС України у сфері європейської інтеграції з метою приведення її у відповідність до вимог сьогодення;
- у навчальному процесі – матеріали дослідження використані для написання науково-практичних посібників з управління у сфері європейської інтеграції, підготовки підручників та практикумів з курсів: „Адміністративне право України”, „Судові та правоохоронні органи України”, „Управління в органах внутрішніх справ”, у викладанні відповідних дисциплін. Положення дисертації дістали практичну реалізацію при підготовці лекції “Теоретико-управлінські засади інтеграції ОВС України в правоохоронну систему ЄС” (Додаток И).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки оприлюднені на наукових, науково-практичних конференціях і семінарах: науково-практичній конференції “Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України” (м. Харків, 5 березня 2004 р.) – тези опубліковані, підсумковій науково-теоретичній конференції “Входження України в європейський простір” (м. Київ, 14–15 травня 2004 р.), семінарі “Правові засади ведення слідства” за участю представників Вищої національної школи поліції м. Ліона та Головного управління прикордонної поліції Французької Республіки (м. Київ, 12–13 квітня 2005 р.), науково-теоретичній конференції “Україна 2005: поступальна хода до верховенства права” (м. Київ, 15 квітня 2005 р.), науково-практичній конференції “Актуальні питання державно-правової реформи в Україні” (м. Київ, 21 листопада 2006 р.).
Публікації. Основні положення дослідження відображені у шести наукових публікаціях, чотири з яких – у вітчизняних фахових виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України, тезах конференцій та навчальному посібнику.
Структура дисертації. Відповідно до мети, предмета і завдань дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які включають сім підрозділів, висновків, семи додатків, списку використаних джерел (186 найменувань). Повний обсяг дисертації – 178 сторінок, список використаних джерел займає 18 сторінок, додатки містяться на 15 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного наукового дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України, міжнародно-правових актів органів ЄС, практики їх застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях права, досвіду інших країн у цій галузі, сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на визначення підходу до реформування органів внутрішніх справ України в умовах її інтеграції в Європейський Союз. Основні з них такі:
1. Обов’язок щодо підтримання законності, порядку і внутрішньої безпеки Європейського Союзу лежить саме на країнах-членах. Це є одним з основних загальних правил правоохоронної політики Співтовариства.
2. Основними структурами, на які покладено завдання боротьби зі злочинністю в ЄС, є національні поліцейські органи країн-членів Співдружності, а Європол і Євроюст виконують функції координації.
3. Будь-яких імперативних стандартів або вимог до організації діяльності, структури, порядку та принципів управління поліцейських органів держав-членів ЄС та країн-кандидатів на вступ до Співтовариства на даний час не встановлено. Прийняття рішень щодо цих питань знаходиться в компетенції самих членів ЄС як носіїв державного суверенітету та регулюється їх внутрішнім законодавством.
4. Кожна країна-кандидат на вступ до ЄС може мати різну (за типом, організацією, порядком управління тощо) поліцію, що залежить від історичного розвитку держави, адміністративного устрою та інших чинників. Цей висновок випливає з того, що нормативними актами ЄС розбудова та організація поліції віднесена до внутрішньої компетенції країн-членів Співдружності.
5. Основним критерієм, який слід використовувати при визначенні шляхів удосконалення органів внутрішніх справ України у нинішніх соціально-політичних умовах, є забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Це саме той критерій, крізь призму якого, на нашу думку, слід проводити реформування ОВС України в сучасних умовах. Але при цьому необхідно відійти від декларативності цього принципу та реально втілювати його у життя.
6. Якість виконання Міністерством внутрішніх справ України своїх функцій щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина та успіх проведення реформ безпосередньо залежать також і від обсягу фінансування. Тому держава має гарантувати і нести відповідальність за стан фінансування МВС України в необхідному обсязі.
7. Для досягнення цілей, що стоять перед органами внутрішніх справ України на сучасному етапі розвитку, необхідне виконання таких умов: а) створення правової бази, яка виражає волю суспільства відносно міліції; б) організація управління з боку вищої центральної влади, а також органів місцевого самоврядування; в) соціальна довіра; г) укомплектованість особовим складом і наявність у нього здібностей, адекватних завданням, що вирішуються; д) достатнє фінансування і забезпечення необхідними засобами озброєння, зв’язку, транспорту, криміналістичної техніки тощо.
8. Оскільки значна кількість відомчих правових норм, які регулюють діяльність міліції, одержує критичні відгуки, то пріоритетними у цій сфері мають стати законодавчі акти, як такі, що виражають волю народу щодо правоохоронних органів нашої держави. Це, зокрема, Закон України “Про органи внутрішніх справ”, закони, що регулюють відносини МВС з іншими центральними та місцевими органами влади тощо.
9. Підзаконними нормативними актами має регулюватися лише внутрішня діяльність міліції, що не стосується прав громадян, а також її ресурсне забезпечення, організаційні структури. Шляхами вдосконалення стану справ щодо відомчих нормативних актів органів внутрішніх справ мають стати: кодифікація, консолідація, публікація офіційних інкорпорованих збірників, підвищення якості обліку нормативно-правових актів в державних органах та установах, створення автоматизованої електронної бази даних про нормативно-правові акти МВС України, якою мали би змогу користуватися працівники міліції.
10. Одним з пріоритетних завдань сучасної української міліції має стати боротьба з корупцією як у країні в цілому, так і всередині цієї структури зокрема.
11. При вирішенні проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України пропонується, використовуючи науковий підхід, здійснити глибокий системний аналіз функцій та обов’язків працівників ряду служб, діяльність яких безпосередньо не пов’язана з охороною громадського порядку для вирішення питання про їх розатестування.
12. На вдосконалення діяльності Управління міжнародних зв’язків МВС України пропонується передбачити провідну роль підрозділу в розв’язанні проблем європейської інтеграції. В якості його функцій передбачити розробку та впровадження конкретних заходів із вдосконалення системи ОВС України відповідно до вимог сьогодення, координацію дій галузевих служб МВС України необхідних для проведення відповідних змін.
Ми розуміємо, що перелік наведених вище висновків далеко не є вичерпним і достатнім для повного вирішення проблеми вдосконалення органів внутрішніх справ України в умовах її інтеграції в Європейський Союз. Це має стати предметом інших наукових досліджень.

1. Кучма Л.Д. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України від 30 квітня 2002 року. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 4 червня.
2. Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)” Указ Президента України від 24 лютого 1998 року № 148/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 8. – Ст. 296.
3. Україна на шляху до Європи / І. Акімова, Д. Біль, Г. Брюкер та ін.; За ред. Л. Хоффмана, Ф. Мьоллерс. – К.: Фенікс, 2001. – 343 с.
4. Копан О.В. Забезпечення внутрішньої безпеки України: теоретико-управлінські засади. Введення в поліцейську стратегію: Монографія. – К.: НАВСУ, 2001. – 424 с.
5. Капля О.М. Вплив права ЄС на процес реформування ОВС України в умовах її інтеграції в Європейське співтовариство // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 3. – С. 44-46.
6. Европейское право: Учебник для вузов/ Под общ. ред. Л.М.Энтина. – М.: Изд-во НОРМА, 2000. – 720 с.
7. Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти): Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.
8. Вовк Т., Водянніков О., Коноваленко І. Податкові аспекти права СОТ та acquis ЕС: орієнтири податкової реформи в Україні. – Х.: Консум, 2001. – 958 с.
9. Петров Р.А., Опейда З.Й., Федорчук Д.Е., Вакуленко А.О. Вступ до права Європейського Союзу. – Донецьк, 2001. – 247 с.
10. Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” Прийнятий 18 березня 2004 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
11. Treaty of Amsterdam: Consolidated Versions of the Treaty on European Union and the Treaty Establishing the European Community. – Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 1997 – Art. 6.
12. Документы Европейского Союза / Под ред. Ю.А.Борко. – М.: Право, 1994. – Т. 2. – 226 с.
13. Сборник международных терминов из области права и управления. Серия Р. Т. 3. Баварская школа управления / Мюнхен. Федеральная академия государственного управления Министерства внутренних дел ФРГ. – Бонн, 1997. – 384 с.
14. Право Европейского Союза: Учебник для ВУЗов / Под ред. С.Ю.Кашкина. – М.: Юристъ, 2004. – 925 с.
15. Про посилення захисту від фальшивомонетництва у зв’язку із введенням євро за допомогою заходів кримінальної відповідальності та інших санкцій: Рамочне рішення від 29 травня 2000 року // Official Journal of the European Union. L 140 du 14.6.2000. P. 0001-0003; Official Journal of the European Union. L 329 du 14.12.2001. P.3.
16. Про запобігання використання фінансової системи з метою відмивання капіталів: Директива Європейського Союзу від 10 червня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 166 du 28.6.1991. P. 0077-0080.
17. Про відмивання грошей, ідентифікацію, виявлення, заморожування або вилучення і конфіскацію знарядь здійснення злочинів і доходів від злочинної діяльності: Рамочне рішення від 26 червня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 182 du 05.07.2001. P.0001-0004.
18. Про боротьбу з корупцією, що торкається посадових осіб Європейських співтовариств чи посадових осіб держав-членів ЄС: Конвенція від 25 червня 1997 року // Official Journal of the European Union. C 195 du 25.06.1997. P. 0002-0011.
19. Про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств: Конвенція від 26 червня 1995 року // Official Journal of the European Union. C 316 du 27.11.1995. P. 0049-0057.
20. Капля О.М. Боротьба зі злочинністю – одне з основних завдань Європейського Союзу // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 2. – С. 135-137.
21. Договір щодо реалізації Шенгенської угоди між Урядами держав Економічного Союзу Бенілюкс, Федеративною Республікою Німеччина та Французькою Республікою від 14 червня 1985 року щодо поетапного скасування прикордонного контролю на загальних кордонах з 19 червня 1990 року, Шенген, 19 июня 1990 года. // http://zakon.rada.gov.ua/cdi-bin/lavs/main.cdi.
22. Про введення мінімальних правил щодо елементів складів злочинів і санкцій, що підлягають застосуванню в галузі торгівлі наркотиками: Рамочне рішення від 21 травня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 334 du 26.05.2001. P.0017-0026.
23. Про боротьбу з торгівлею людьми: Рамочне рішення від 22 січня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 211 du 02.02.2001. P.0005-0006.
24. Про боротьбу проти сексуальної експлуатації дітей і дитячої порнографії: Рамочне рішення від 22 січня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 211 du 02.02.2001. P.0003-0004.
25. Про кримінально-правовий захист навколишнього середовища: Директива Європейського Союзу від 18 червня 2006 року // Official Journal of the European Union. C. 180E du 26.6.2001. P. 0238-0249.
26. Про визнання участі в злочинній організації на території держав-членів Європейського Союзу як кримінально карного діяння: Загальна акція від 21 грудня 1998 року // Official Journal of the European Union. L. 351 du 29.12.1998. P.0001-0008.
27. Про статус потерпілих у кримінальному процесі: Рамочне рішення від 15 березня 2001 року // Official Journal of the European Union. L. 82 du 22.3.2001. P.0011-0020.
28. Про взаємну правову допомогу по кримінальних справах між державами – членами Європейського Союзу: Конвенція від 29 травня 2000 року // Official Journal of the European Union. С. 197 du 12.7.2000. P.0003-0014.
29. Про правила співробітництва між відділами фінансових розслідувань у галузі обміну інформацією: Рішення Ради Європейського Союзу від 17 жовтня 2000 року // Official Journal of the European Union. L. 271 du 24.10.2000. P.0004-0010.
30. Про передачу зразків регламентованих продуктів: Рішення Ради Європейського Союзу від 28 травня 2001 року // Official Journal of the European Union. L. 150 du 6.6.2001. P.0001-0008.
31. Про обмін відомостями, присвяченими встановленню хімічних властивостей наркотиків, з метою покращення співробітництва держав-членів у галузі боротьби з незаконною торгівлею наркотиками: Загальна акція від 29 листопада 1996 року // Official Journal of the European Union. L 322 du 12.12.1996. P.0005-0011.
32. Про співробітництво у сфері громадського порядку і безпеки: Загальна акція від 26 травня 1997 року // Official Journal of the European Union. L 147 du 5.6.1997. P.0001-0006.
33. Про безпеку під час проведення міжнародних футбольних зустрічей: Рішення Ради Європейського Союзу Рамочне рішення від 27 серпня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 204 du 30.08.2001. P.0011-0015.
34. Про встановлення необхідних заходів з метою захисту євро від підробок: Регламент Європейського Союзу від 29 червня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 181 du 4.7.2001. P.0006-0012.
35. Про заснування спеціальної Європейської інформаційної мережі по запобіганню злочинності: Директива Європейського Союзу від 28 травня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 153 du 8.6.2001. P.0001-0004.
36. Про європейський ордер на арешт і процедури передачі осіб між державами-членами: Рамочне рішення від 14 вересня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 295 du 20.09.2001. P.0044-0049.
37. Про боротьбу з тероризмом: Рамочне рішення від 15 листопада 2001 року // Official Journal of the European Union. L 334 du 28.12.2001. P.0090-0092.
38. Про введення обмежувальних заходів щодо деяких осіб і формувань у рамках боротьби з міжнародним тероризмом: Регламент Європейського Союзу від 27 грудня 2001 року // Official Journal of the European Union. L 344 du 28.12.2001. P.0070-0075.
39. Ніццький договір та розширення ЄС / М-во юстиції України. Центр порівняльного права; за заг. ред. С.Шевчука. – К.: Логос, 2001.- 196 с.
40. Ковальова О. О. Українська політика щодо євроінтеграційних процесів: Автореф. дис. … д-ра політ. наук: 23.00.02. – К., 2004. – 22 с.
41. Капля О.М. Інтеграція міліції України до правоохоронної системи ЄС // Теорія управління в органах внутрішніх справ: Навчальний посібник / За ред. В.А. Ліпкана;. – К., 2007. – С. 689 – 711.
42. Про створення європейського поліцейського відомства: Конвенція Європейського Союзу від 26 липня 1995 року // Official Journal of the European Union. C 316 du 17.11.1995 P. 0001-0008.
43. Про привілеї і імунітети Європолу, членів його органів, заступників його директора і його співробітників: Протокол від 19 червня 1997 року // Official Journal of the European Union. C 221 du 19.7.1997 P. 0007-0011.
44. Губанов А.В. Полиция зарубежных стран. Организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности. – М.: МАЭП, 1999. – 288 с.
45. Конституции государств Европейского Союза. / Под ред. Л.А. Окунькова. – М.: Инфра-М-Норма, 1997. – 816 с.
46. Про посилення безпеки і захисту свободи особи: Закон Франції від 2 лютого 1981 року // Bulletin Legislatif Dallos. – Paris, 1981. – № 2.
47. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. Монографія. – Х.: “Основа”, 1996. – 398 с.
48. Про поліцію Великої Британії: Закон від 22 липня 1954 року // Publik General Acts. London, 1979.
49. L.H. Leigh. Police Powers in England and Wales. – L., 1975.
50. Бондаренко І.В. Органи внутрішніх справ в системах правоохоронних органів України, Російської Федерації та інших зарубіжних країн: теоретичні аспекти: Дис.… канд. юрид. наук: 12.00.01. / НАВСУ. – К., 2004. – 253 с.
51. Организация деятельности органов внутренних дел зарубежных стран. Управление полициями буржуазных стран: Учебник для слушателей Академии МВД СССР / Н.М. Белоусов, Б.С. Крылов, Г.С. Меркуров, С.Н. Тагашов, Трофимов В.Ф.; Под ред. Б.С.Крылова. – М.: Академия МВД СССР, 1980. – 159 с.
52. Конституції країн парламентської демократії / Під ред. В.М. Кампо; Львівський ун-т. – К.: Інститут державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1994. – 93 с. – (До правової держави; Вип. 2).
53. Капля О.М. Тенденції реформування поліцій країн Центральної Європи на прикладі Чехії, Угорщини, Польщі // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 6. – С. 98-101.
54. Реформирование полиции в странах Центральной и Восточной Европы: Процесс и прогресс / Абрахам П., Бакрач А., Бек А. и др; Под ред. М. Капарини, О. Маренина – К.: Задруга, 2005. – 296 с.
55. Lundberg, K. The Czech Republic: Police Reform in a New Democracy. Harvard. 1993.
56. Criminological Institute. Statistics of the Ministry of the Interior. Prague. 1996.
57. Rosenberg, T. The Haunted Land: Facing Europe’s Ghosts After Communism. New York. 1995.
58. British Delegation to the Czech Republic. 1991.2nd Report. Sep. 1991. London.
59. Sacher, R. 1991. Report on Eastern Europe. Radio Free Europe, 28 June.
60. Kolar, J. 2002. Personal interview conducted on 28 Feb.
61. Maryska, F. 1991. Editorial. Prague Post, 26 Nov. – 2 Dec. 1991.
62. Institute for the Investigation of Publik Opinion 1992; Burianek, 1998.
63. Szikinger, 1.1996. Continuity and Change in Hungarian Policing in the Mirror of Public Security Detention, in Policing in Central and Eastern Europe: Comparing Firsthand Knowledge with Experience from the West. http://www.ncjrs.org/policing/con253.htm.
64. Szikinger, I. 1998a. A magyar rendorseg jovoje (The future of the Hungarian police) Belugyi Szemle (Review of Interior Affairs), vol. 1/1998.
65. Koszeg, F. A rendorseg megujulasa? (Reform of the police?), in: A valtas rendszere.Tanulmanyok a kormany politikajarol. (The system of change. Essays on governmentalpolitics). Budapest. 1992.
66. Szikinger, 1.2002. Armed Control of Civilian Forces in Hungary. Geneva Centre for Democratic Control of Armed Forces (DCAF). Working Paper series – no. 14. Geneva. // http://www.dcaf.ch/publications/Working _Papers/14.pdf.
67. Koszeg, F. 2000. Rendorseg es politika (Police and politics). Belugyi Szemle (Review of Interior Affairs), vol. 1/2000.
68. Поліція Угорщини: минуле та сучасність // http://web.bm.hu/rendor/ rendor_nsf/9318b8ee4f56e56cl256966001ec8ac/aed87309d8bl91a4cl2568е30041effc?OpenDocument.
69. Finszter, G. The political changeover and the police, in: Kadar, A., ed. Police in Transition. Essays on the Police Forces in Transition Countries. Budapest. 2001.
70. Szabo, L. 2001. A belugyi oktatasi rendszer korszerusftese (The modernisation of the education system of the Ministry of Interior Affairs). Belugyi Szemle (Review of Interior Affairs), vol 10/2001.
71. Kuncze, G. 2000. Jogallamisag vagy rend? (Rule of law or order?). Belugyi Szemle (Review ofInterior Affairs), vol. 1/2000.
72. Gonczol, K. 1997. The situation of the professional members of the authorities in terms of human rights, in 1260 Investigations. The Experiences of the Hungarian Parliamentary Commissioner and the Deputy Commissioner for Civil Rights in 1997, part 3.8. // http://www.obh.hu/allam/eng/cover.htm.
73. Gonczol, K. 2001. Human rights of conscripted soldiers and of professional members of authorities, in 1217 Recommendations in 2000. Report by Katalin Gonczol, Parliamentary Commissioner for Civil Rights. Summary, part 10 // http://www.obh.hu/allam/eng/cover.htm.
74. Gallup Monitor. Nationwide study of relations between public institutions and their clients. Amagyar Gallup Intezet Web Lapja [The Gallup Organization Hungary] // http://monitor.gallup.hu/en/gsurveys/01119_pubinst.html.
75. Open Society Institute. 2002. Monitoring the EU Accession Process: Corruption and Anti-Corruption Policy in Hungary (2002). Part 8.1: Police // http://www.eumap.org/reports/2002/content/50/348/2002_c_hungary.pdf.
76. Salgo, L. 2003. A Magyar Koztarsasag Rendorsege reformjanak alapvetesei (Fundamental tatements on the reform of the Police of the Hungarian Republic). Speech delivered on 20 Feb. 2003 by the National Police Commissioner on the occasion of the jubilee of the periodical Belugyi Szemle (Review of Interior Affairs). // http://web.bm.hu/belugy/hir2002.nsf/262067 e6e5c6411dc1256b380073fc29/f0a315951caab04c1256cd300382fbd?OpenDocument.
77. Про поліцію Польщі: Закон від 6 квітня 1990 року // Journal of Law. 1995. Vol. 30. Entry 179 with further amendments.
78. Galster, J., Szyszkowski, W., Wasik, Z., and Witkowski, Z. 1996. Prawo konstytucyjne – zarys instytucji w okresie transformacji ustrojowej. (Constitutional Law – outline of institution intransition). Torun.
79. Central Police Headquarters (Komenda Glowna Policji). 2000. The Police 1919-1999 – Tradition and Modernity. Warszawa.
80. Haberfeld, M., Walancik, P., and Uydess, A.M. 2002. Teamwork – not making the dream work. Community policing in Poland. // International Journal of Police Strategies & Management, vol. 25, no. 1.
81. Vlada Republike Slovenije: // http://www.mnz.si.
82. Закон “Про поліцію Словенії”: Прийнятий 18 липня 1998 року // http://www.policija.si.
83. Pagon, M. 2000. Police ethics and integrity, in Pagon, M., ed. Policing in Central and Eastern Europe, Ethics, Integrity, and Human Rights. Ljubljana.
84. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.) // Офіційний вісник України. – 1998. - № 13. – Ст. 270.
85. Европейская социальная хартия от 18 октября 1961 г. // Сборник важнейших документов по международному праву. Ч. 1. / Сост. М.В. Андреева. – М.: Институт международного права и экономики, 1996. – 496 с. – С. 232-251.
86. Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959 р. // Збірка договорів Ради Європи. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 154-168.
87. Писанская В. На каком фундаменте стоит Европа // Голос Украины. – 1999. – 19 октября.
88. Закон України “Про основи національної безпеки України”: Прийнятий 19 червня 2003 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
89. Ліпкан В.А.. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення: Монографія – К.: “Текст”, 2003 – 180 с.
90. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
91. Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Мельника, Н.Р. Нижник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. 304 с.
92. Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України: Монографія. – Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2002. – 414 с.
93. Колпаков
94. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – 444 с.
95. Збірка договорів Ради Європи / За ред. Є.М.Вишневського. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – 656 с.
96. Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку: Прийнято резолюцією 34/169 ГА від 17 грудня 1979 р. // Права людини і професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій / Упоряд. Т. Яблонської. – Амстердам–Київ: Сфера, 1999. – С. 166- 169.
97. Рабінович П. Права і свободи людини: європейські стандарти // Юридичний вісник України. – 2003. – № 23(415). – червень . – С. 20-26.
98. Кравченко Ю.Ф. Свбода як принцип демократичної правової держави: Дис.… д-ра юрид. наук: 12.00.01. / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – К., 2003. – 390 с.
99. Закон України “Про власність”: Прийнятий 7 лютого 1991 року № 697–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 20. Ст. 249.
100. Закон України “Про звернення громадян”: Прийнятий 2 жовтня 1996 року №393196–ВР // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 47. Ст. 256.
101. Закон України “Про охорону праці”: Прийнятий 14 жовтня 1992 року №2694–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 49. Ст. 668.
102. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”: Прийнятий 11 грудня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.
103. Закон України “Про інформацію”: Прийнятий 2 жовтня 1992 року №2657–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650.
104. Кодекс законів про працю України: Прийнятий 10 грудня 1971 року // Відомості Верховної Ради України. – 1971. – № 50 (додаток). – Ст. 375.
105. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 року // Офіційний вісник України.–2003.-№11.- Ст.461.
106. Сімейний кодекс України: Прийнятий 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135
107. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-42. – Ст. 492.
108. Кримінально-процесуальний кодекс України: Прийнятий 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради України. – 1960. – № 2. – Ст. 15.
109. Закон України “Про міліцію”: Прийнятий 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №4. – Ст.20.
110. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”: Прийнятий 30 червня1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. –Ст. 358.
111. Закон України “Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”: Прийнятий 23 квітня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22-23. – Ст. 202.
112. Закон України “Про дорожній рух”: Прийнятий 30 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
113. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність”: Прийнятий 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст.303.
114. Закон України “Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України”: Прийнятий 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 16. – Ст. 115.
115. Закон України “Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”: Прийнятий 22 лютого 2006 року // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 12. – Ст. 791.
116. Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко. – К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. – Т. 1. – 1232 с.
117. Закон України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”: Прийнятий 20 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 190.
118. Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпечення прав і свобод людини: Постанова Верховної Ради України від 23 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 24. – Ст. 193.
119. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 17 листопада 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.
120. Про невідкладні заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України від 15 березня 2002 року № 258 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 12. – Ст. 555.
121. Політологія: Посібник для студентів вузів / За ред. О.В.Бабкіна, В.П. Горбатенко. – К.: Академія, 2000. – 368 с.
122. Словарь терминов по теории государства и права: Учебное пособие / Под общ. ред. Н.И. Панова. – Харьков: Основа, 1997. – 189 с.
123. Meynaud J. Technocratie: myth ou reality? – 1964. – P. 471.
124. Pound R. Interpretation of Legal History. // Cambridge (Mass.), 1930. – P. 152.
125. Шведер А. Філософія нацизму // Die Politishe Polisei. 1931. № 9. Р. 18–21.
126. Police Nationale. 1974. № 95. P. 5.
127. L’amministrazione della P. S. Net – dopoguerra R., 1987. P. 315.
128. Про нову систему адміністрації публічної безпеки: Закон Італії від 1 квітня 1981 року // Polizia moderna. 1981. № 4. P. 25.
129. Про поліцію: Закон західнонімецької землі Північний Рейн-Вестфалія від 25 березня 1980 року // Kriminalistic. 1990. № 4. S. P. 10.
130. Чубенко А.Г. Правові засади фінансування Міністерства внутрішніх справ України: Дис.… канд. юрид. наук: 12.00.07. / НАВСУ. – К., 2004. – 171 с.
131. Буличева Н.А. Правові засади позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ: Дис…. канд. юрид. наук: 12.00.07. / НАВСУ. – К., 2004. – 207 с.
132. Polizia Nuova . 1995 № 12. P. 13.
133. Interpol. 1996. № 8. P. 12.
134. Звіт спільної комісії соціологічних інститутів Відня за результатами дослідження тенденцій розвитку органів правопорядку різних країн світу // International Police Review. 1993. N. S. P. 75.
135. Закон України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону ”: Прийнятий 22 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. –2000. – № 40. – Ст. 338.
136. Закон України “Про боротьбу з корупцією”: Прийнятий 5 жовтня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 34. – Ст. 266.
137. Закон України “Про імміграцію”: Прийнятий 7 червня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 27. – Ст. 1198.
138. Про утворення місцевої міліції: Указ Президента України від 22 січня 2001 року № 258 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 4. – Ст. 112.
139. Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України від 18 лютого 2002 року № 143 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 331.
140. Закон України “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”: Прийнятий 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. –2003. – № 46. – Ст. 366.
141. Петрова П. Законодавче регулювання організації і діяльності міліції України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2003. – № 3. – С. 312-319.
142. Халфина Р.О. Право как средство социального управления. – М.: Наука, 1988. – 254 с.
143. Олейник П.А. Личностный подход (Теоретические аспекты и практическая значимость для деятельности органов внутренних дел) // Советское государство и право. – 1980. – № 4. – С. 47 – 56.
144. Лазарев В.В., Попов Л.Л., Розин Л.М. Научная организация управления и права. – М.; Акад. МВД СССР, 1986. – 254 с.
145. Соловей Ю.П. Правовое регулирование деятельности милиции в Российской Федерации: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.02. – М., 1993. – 311 с.
146. Лысенков С.Л. Формы правового регулирования деятельности ОВД по обеспечению реализации конституционных прав и свобод советских граждан. – Киев: КВШ МВД СССР, 1981. – 36 с.
147. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики: Монографія / Авт. кол.: Р.А. Калюжний, В.О. Шамрай, М.Я. Швець та ін; за ред. Р.А. Калюжного, В.О. Шамрая. – К.: Акад. ДПС України, 2002. – 295 с.
148. Рибалкін А.О. Нормотворчість органів внутрішніх справ (аспекти загальної теорії): Дис…. канд. юрид. наук: 12.00.01. – К., 2005. – 224 с.
149. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Університет внутрішніх справ, 1998. – 480 с.
150. Чубенко А.Г. Проблеми фінансово-правового регулювання видатків на утримання МВС України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2003. – № 4. – С. 221-226.
151. Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 39 . – Ст. 1648.
152. План дій Україна – Європейський Союз. Європейська політика сусідства: Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 36-р // http://zakon.rada.gov.ua/cdi-bin/laws/main.
153. Наумов В.Л. Використання сучасних технологій і технічних засобів в управлінні та інших сферах державної діяльності // Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 385-395.
154. Правова інформатика: системна інформатизація законотворчої, правозастосовчої, правоохоронної судочинної та правоосвтньої діяльності в Україні: Монографія / М.Я. Швець, Р.А.Калюжний, В.А.Саницький та ін.; За ред. М.Я. Швеця, Р.А.Калюжного. – Ужгород: ІВА, 2003. – 168 с.
155. Закон України “Про друковані засоби масової інформації”: Прийнятий 16 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
156. Закон України “Про авторське право і суміжні права”: Прийнятий 23 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
157. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”: Прийнятий 5 липня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286.
158. Закон України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”: Прийнятий 24 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 86.
159. Закон України “Про телебачення і радіомовлення”: Прийнятий 21 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.
160. Закон України “Про Національну програму інформатизації”: Прийнятий 4 лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27-28. – Ст. 181.
161. Про захист прав осіб при обробці персональних даних і вільного обігу цих даних: Директива Європейського Союзу від 24 жовтня 1995 року // Official Journal of the European Union. L 281 du 23.11.1995. P.0031-0050
162. Про обробку персональних даних і захист прав осіб у телекомунікаційному секторі: Директива Європейського Союзу від 15 грудня 1997 року // Official Journal of the European Union. L 024 du 30.01.1998. P.0001-0008
163. Е-будущее и информационное право / В.М. Брыжко, В.С. Цимбалюк, А.А. Орехов и др.; Под ред. Р.А. Калюжного, – К.; «Интеграл», 2002. – 264 с.
164. Про концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу: Указ Президента України від 5.03.2004 № 278 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 10. – Ст. 573.
165. Концепція розвитку органів внутрішніх справ України в ХХІ столітті: Науковий проект / За ред. професора Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 27 с.
166. Ануфрієв М.І. Систематизація нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та вдосконалення його правотворчої діяльності // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – 145 с.
167. Рекомендації з питань підготовки, подання на державну реєстрацію, юридичного обліку та зберігання нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю: Лист Мін-ва юстиції від 18 червня 1993 р. № 10-90-449. Схвалено постановою колегії Міністерства юстиції України від 17 червня 1993 р. №13. // ЛІГА: ЗАКОН. Професіонал – 7.7.3 Copyright: ІАЦ “Ліга” 1991-2001.
168. Інструкція про порядок ведення систематизованого юридичного обліку нормативних актів у системі МВС України: Затверджено Наказом МВС України від 27 серпня 1993 р. №557.
169. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Указ Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 // Урядовий кур’єр. – 1992. – 9 жовтня. - № 42-43.
170. Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер: Затверджене постановою КМУ від 28 грудня 1992 р. №731 // Зібрання законодавства України. Серія 2. Звід Постанов Кабінету Міністрів. – 1998.– №3.– Ст.171.
171. Коли девіз “Служити та захищати” // Іменем Закону. – 2001. – № 10. – 6 с.
172. Брисковська О.М., Овечкіна Л.М. Досвід кадрового забезпечення діяльності поліції зарубіжних країн – один із чинників успішного удосконалення правопорядку // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2003. – № 2. – С. 312-319.
173. Закон України “ Про захист інформації в автоматизованих системах ”: Прийнятий 5 липня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286.
174. Закон України “Про Концепцію Національної програми інформатизації”: Прийнятий 4 лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27-28. – Ст. 182.
175. Про затвердження положення про Управління міжнародних зв’язків МВС України та інструкції про порядок виїзду працівників органів внутрішніх справ України за кордон: Наказ МВС України від 11 листопада 2003 р. № 1314.
176. Про Управління міжнародних зв’язків Головного Штабу МВС України: Наказ МВС України від 11 січня 2001 р. № 12.
177. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу Указ Президента України: від 11 червня 1998 року № 615 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 24. – Ст. 870.
178. Про Державний Протокол та Церемоніал України: Указ Президента України від 22 серпня 2002 року № 746 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 35. – Ст. 1643.
179. Про Державні програми з питань Європейської та Євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки: Указ Президента України від 13 грудня 2003 року № 1433/2003 // Офіційний Вісник України. – 2003. – № 51. – Ст. 2663.
180. Капля О.М. Механізм виконання “Настанови з організації роботи органу внутрішніх справ” підрозділом по роботі з персоналом на прикладі територіального органу внутрішніх справ // Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ. Матеріали науково-практичної конференції. – Харків.: Національний університет внутрішніх справ, 2004. – С. 65-67.
181. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999 – 702 с.
182. Освітня реформа МВС: майбутнє будується сьогодні // Іменем закону.–2004.- № 9(5397).- С. 4-5.
183. Капля О.М. Удосконалення відбору кандидатів на службу в ОВС України в умовах її інтеграції в Європейське співтовариство // Міліція України. – 2005. - № 6. – С. 5-8.
184. Чарльз М.Т. Профессиональная подготовка сотрудников полиции (милиции) США и России. С-Петербург, 2000. – 275 с.
185. Екман Пол. Психология лжи: Руководство по выявлению обмана в деловых отношениях, политике и семейной жизни: Пер. с англ. – К.: Логос, 1999.- 222 с.
186. Кондратьєв Я.Ю. Психологічні знання – на відбір кандидатів на службу у Скотленд-Ярд: Лекція. – К.: НАВСУ, 2000. – 28 с.