ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ РЕГІОНАЛЬНОГО АПК

Короткий опис

ВСТУП.........................................................................................................РОЗДІЛ 1. Теоретичні і методичні основи конкурентоспроможності фермерських господарств в умовах ринкових відносин ........................1.1. Економічна сутність конкуренції і конкурентоспроможності....1.2. Фактори конкурентоспроможності та їх особливості стосовнофермерських господарств...............................................................1.3. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможностіфермерських господарств...............................................................Висновки до розділу 1...........................................................................РОЗДІЛ 2. Ретроспектива економічного розвитку і конкурентоспро-можності фермерських господарств Одеської області..........................2.1. Трансформація розвитку фермерських господарств в регіоні ....2.2. Аналіз обсягів виробленої продукції та ефективності функціонування фермерських господарств.................................2.3. Оцінка конкурентоспроможності фермерських господарствВисновки до розділу 2...........................................................................РОЗДІЛ 3. Основні напрямки підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств регіону.............................................................3.1. Оптимізація розміщення виробництва продукції фермерських господарств по природно-економічних зонах...........................3.2. Подальша інтенсифікація виробництва і диверсифікація діяльності господарств..................................................................3.3. Розвиток кооперативних та інтеграційних процесів .................3.4. Удосконалення економічних відносин і державної підтримки фермерських господарств..............................................................Висновки до розділу 3...........................................................................ВИСНОВКИ.................................................................................................СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................ДОДАТКИ....................................................................................................

Список літератури

ВИСНОВКИУ дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення наукових завдань, що полягають у розробці практичних рекомендацій щодо методики визначення та заходів підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств регіонального АПК. Це дозволило визначити основні стратегічні напрямки діяльності фермерських господарств відносно посилення їх конкурентних позицій на аграрному ринку. На основі узагальнення наукових матеріалів дослідження запропоновано наступні наукові та практичні результати роботи.1. У процесі дослідження доведено, що на сучасному етапі розвитку фермерських господарств вони є рівноправними підприємствами і займають незалежне місце в структурі різних форм господарювання на селі.2. Універсальним механізмом порівняння ефективності господарювання фермерських господарств та заохочення тих, хто працює краще, є конкуренція. Водночас більшість ринків монополізовано внаслідок високого рівня конкуренції, на інших ще далеко до створення рівних умов для суб’єктів господарювання. При цьому головними чинниками нерівних умов конкуренції фермерських та інших сільськогосподарських підприємств є різні рівні інтенсивності виробництва, ступеня кооперування, спеціалізації фермерських господарств регіону та дії державних органів, які надають одним господарствам субсидії або привілеї, одночасно створюючи іншим бар’єри для вступу на ринки.3. В умовах реформування сільського господарства, коли значно збільшилась кількість товаровиробників (в першу чергу фермерських господарств), гостро активізується між ними боротьба за покупця на основі підвищення їх конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність фермерського господарства це забезпечення оптимального співвідношення між обсягами виробництва і реалізації продукції та його ресурсним потенціалом, платоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства, зменшення природних і економічних ризиків приватного господарювання.4. Конкурентоспроможність фермерських господарств залежить від великої кількості факторів, які умовно можна поділити на внутрішні (земля та її якість, трудові ресурси, засоби виробництва, матеріалозабезпеченість, ступінь кооперування господарської діяльності) та зовнішні селекційно-генетичний потенціал і природно-кліматичні умови регіону, державна підтримка фермерських господарств, кредитна система, умови реалізації продукції та матеріально-технічне забезпечення, діяльність господарств-конкурентів.Результативними показниками оцінки конкурентоспроможності великих, за розмірами площі сільськогосподарських угідь і обсягами виробництва, фермерських господарств може бути відношення отриманої виручки від реалізації продукції до одиниці земельної площі. В невеликих фермерських господарствах, які досить різноманітні за площею сільськогосподарських угідь і дуже диференційовані за рівнем товарності продукції, таким показником може бути рівень рентабельності продажів продукції.5. Вивчення і визначення конкурентоспроможності доцільно проводити окремо невеликих за розмірами площ сільськогосподарських угідь фермерських господарств (які не володіють засобами виробництва, використовують працю членів сім’ї і користуються послугами технологічного характеру) і окремо великих, що володіють повноцінним виробничо-ресурсним потенціалом. При цьому вплив внутрішніх факторів слід досліджувати за допомогою методів економіко-статистичного моделювання, а зовнішніх за допомогою методів експертних оцінок, які разом дозволять найбільш об’єктивно оцінити конкурентоспроможність господарств.6. Основними факторами, які найбільш впливають на конкурентоспро-можність фермерських господарств, є: площа сільськогосподарських угідь з урахуванням їх якості; власний виробничо-ресурсний потенціал господарства; рівень агротехніки виробництва; рівень концентрації виробництва; кооперація господарської діяльності фермерських господарств; вартість товарної продукції на одиницю земельної площі і рівні економічної та виробничої стійкості фермерських господарств. Інформація про ці показники доступна і її легко можна економічно інтерпретувати в економіко-статистичних моделях.Дослідження показали, що серед великих за розмірами площ сільськогосподарських угідь найбільш конкурентоспроможними, наприклад, в зоні Лісостепу є фермерські господарства Весна” і Бобринецьке”, де фактичне виробництво товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь перевищує можливий рівень на 20 і більше відсотків. Серед невеликих за розмірами фермерських господарств цієї ж зони найбільш конкурентоспромож-ними є Колісне”, Черкеське” і Світанок”, в яких індекс рівня рентабельності продажів складає 1,3 і вище. В цих господарствах фактичний рівень рентабельності перевищує середній показник від 5 до 17 відсотко-пунктів.7. Специфічність географічного розташування сільськогосподарського виробництва в Одеській області суттєво впливає на рівень конкурентоспро-можності фермерських господарств і вимагає особливих видів їх спеціалізації. Тому економічно доцільним є визначення оптимальної структури і розміщення по природно-економічних зонах виробництва в фермерських господарствах сільськогосподарської продукції, з точки зору її якості і ціни, з урахуванням максимуму обсягів виробництва і одержання прибутку при її реалізації. Розрахунки показали, що в перспективі 54% загального виробництва по області зернових доцільно зосередити в зоні Південного степу. Ця зона забезпечить 95% виробництва винограду і 61% овочів. Виробництво соняшнику і цукрових буряків буде зосереджено в зоні Лісостепу і Центрального степу.Реалізація розробленого оптимального плану розміщення виробництва сільськогосподарської продукції в фермерських господарствах окремих природно-економічних зон дає можливість підвищити рентабельність виробництва в фермерських господарствах Лісостепу на 13,8, в Центрального степу на 52, в Південного степу на 53 відсотко-пункти.