Плетінь Лариса Василівна. Розвиток виробництва продукції переробних і харчових галузей в умовах ринкових перетворень

Короткий опис

Плетінь Лариса Василівна. Розвиток виробництва продукції переробних і харчових галузей в умовах ринкових перетворень: Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Черкаський держ. технологічний ун-т. - Черкаси, 2002. - 197арк. - Бібліогр.: арк. 170-180

Плетінь Л. В. Розвиток виробництва продукції переробних і харчових галузей в умовах ринкових перетворень. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 — економіка сільського господарства і АПК. —Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2002.
Дисертація присвячена вирішенню проблем щодо інноваційного формування і стійкого нарощування виробництва переробних і харчових підприємств АПК України та розробці теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій з метою подолання системної кризи в харчовій промисловості та виведення виробництва продовольчих товарів на новий якісний рівень, який би відповідав сучасним вимогам ринкової економіки.
В роботі запропоновано авторське бачення сутності інноваційного розвитку, доповнено класифікацію його видів у інтегрованому виробництві продуктів харчування. Знайшли подальший розвиток методи визначення пріоритетів новацій наукового прогресу, принципи інноваційних програм, методичні засади встановлення величини морального старіння та постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів в агропромисловому виробництві. Вперше обґрунтована методика і показники визначення економічного ефекту впровадження НТП при оновленні і технічному переоснащенні підприємства, запропонована авторська модель оподаткування юридичних осіб. Поглиблено методичні положення розробки АРМ економіста по підсистемі Відтворення виробництва”, та розроблено показники прогнозного розвитку виробництва основних видів продукції харчової промисловості України.

1. Зростання виробництва продукції харчування - одна з найважливіших складових продовольчої безпеки населення України. Шляхи вирішення цієї проблеми в методологічному і організаційно-методичному плані щодо інноваційного формування, в умовах ринкових перетворень, якісного рівня і відновлення ефективної виробничої діяльності переробних і харчових підприємств АПК залишаються недостатньо вивченими та розробленими. Як економічна категорія інноваційна діяльність” відображає науково-обґрунтовану і аргументовану систему впроваджень взаємопов`язаних видів новацій і нововведень науково-технічного прогресу направлених на розвиток організаційно-економічних і соціальних умов стійкого нарощування виробництва і підвищення ефективності роботи підприємства.
2. Види інноваційної діяльності в харчовій промисловості мають характерні особливості і тісний взаємозв`язок та зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва. Вони спираються на юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти і охоплюють АПК як економічну систему з надзвичайно різноманітним переліком проблемних ситуацій, вирішення яких зменшують або відвертають негативні наслідки функціонування агропромислового виробництва.
3. Вибір пріоритетів науково-технічного прогресу залежить від господарської стратегії, ступеня платоспроможності підприємства та визначається порівнянням сум інвестицій в економічні, технічні та соціальні новації.
4. Значним резервом розвитку виробництва підприємств переробної і харчової галузей є погодження міжгалузевих інтересів, з одного боку, і поєднання регіональних і галузевих інтересів - з іншого. Враховуючи, що територіальні утворення є первинними, а агропромислові - похідними, але більш досконалими по рівню організаційного і господарського розвитку, на перший план виходять широкі можливості маневрування ресурсами. Цьому сприяють ринкові відносини, коли кожне господарство зацікавлене в ефективному їх використанні.
5. Розробка інноваційних програм як інструменту управління підприємством передбачає заходи технологічного, технічного, економічного, організаційного, екологічного, біологічного, соціального і юридичного характеру, що об`єднані системою принципів технологічності, спадковості, гармонійності, логічності та пріоритетності. При цьому науково-технічний прогрес - основна, але не єдина умова включення нововведень в програму.
6. Ефективність відтворювальних процесів в переробній і харчовій промисловості певною мірою залежить від строків експлуатації активної частини основних фондів. Скорочення строків експлуатації машин і устаткування з одного боку уможливлює прискорення їх оновлення, підвищення технічного рівня підприємства, зростання продуктивності праці, а з іншого - обумовлює збільшення собівартості продукції за рахунок великих сум амортизаційних відрахувань, вимагає більших за обсягами інвестиційних ресурсів для інноваційного розвитку.
7. Економічно раціональний щорічний обсяг заміни засобів праці на підприємствах переробної і харчової галузей передбачає забезпечення розрахунків щодо дотримання оптимальних строків функціонування основних фондів при простому і розширеному відтворенні. В першому випадку розмір їх заміни (вибуття) повинен дорівнювати нормі амортизаційних відрахувань на реновацію, а в другому - залежить не лише від норми амортизації, але й темпів щорічного збільшення та оновлення основних фондів.
8. Оцінку ефективності впровадження заходів науково-технічного прогресу у виробничу діяльність підприємств за тією методикою, яка на сьогодні використовується, провести дуже складно внаслідок відсутності для цього інформаційної бази. З цією метою пропонується використовувати методику і алгоритм розрахунку ефективності нововведеннь і новацій на засадах перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів з обов`язковим їх приведенням до єдиного моменту часу.
9. Дослідження процесів реформування переробних і харчових підприємств АПК на засадах приватизації орендованого майна і корпоратизації виявило, що найбільшого поширення набувають акціонерні товариства. Основним способом приватизації з 2000 року став продаж акцій відкритих акціонерних товариств.
10. Аналіз ефективності функціонування підприємств харчової промисловості різних форм власності показує, що в цілому ринковий сектор краще пристосувався до умов що склались. На результати їх діяльності позитивно впливає вільний вибір партнерів по постачанню сировини і матеріально-технічному забезпеченню, збуту продукції, оновленню виробництва.
11. Наявність на підприємствах значної кількості застарілої техніки знижує ефективність її використання і викликає значні затрати на капітальний і поточний ремонти. Так витрати на ремонт були більш як у 3 рази вищі за фактичні амортизаційні відрахування на повне відновлення виробничих фондів і в 1,4 рази - витрат на введення в дію нових основних виробничих фондів.
12. Підвищення технічного рівня виробництва в харчовій промисловості відбувалось за рахунок нових та удосконалення діючих технологічних процесів. Так, у 2000 році заходи по впровадженню важливих науково-технічних досягнень здійснили 21,3 % підприємств. Найбільша питома вага припадала на впровадження прогресивної технології (60%) і автоматизацію виробництва (36%). Ефективність заходів впровадження нової техніки становила 0,61 грн. на 1 грн. витрат, у тому числі в харчосмаковій - 0,54, м'ясній і молочній - 0,96 грн.
13. Встановлено, що переробні і харчові підприємства Черкаської області можуть бути достатньо забезпечені сировиною. Цьому сприяє створення Черкаської ресурсної компанії” під заставу комунального майна, яка концентрує матеріальні і фінансові можливості області для забезпечення сільського господарства ресурсами за доступними цінами. В результаті обсяг виробництва продукції сільського господарства у 2000 році збільшився майже на 22%, що дало наростити виробництво продуктів харчування в порівнянні з попереднім роком. Так, тільки на підприємствах молочної галузі обсяги виробництва збільшилися майже в 1,5 рази, кондитерських виробів на 25%, плодоовочевих консервів на 60%, а олії - на 23,5%.
14. Інноваційний розвиток підприємств неможливий без автоматизації функцій управління. Якісно і продумано розроблені автоматизовані робочі місця є багатокомпонентним чинником інтенсифікації виробництва. Це відноситься і до запропонованого створення підсистеми Відтворення виробництва”.
15. Для підвищення зацікавленості в нарощуванні виробництва продукції і зниження цін на неї необхідно повністю перебудувати податкову систему відповідно до вимог ринкової економіки, оскільки нині держава через податки намагається визначити структуру розвитку виробництва, незважаючи на те, що це є прерогативою ринку.