ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

УДК 349.22
Чавикіна Таісія Іванівна

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ
ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Науковий керівник – кандидат юридичних наук, доцент завідувач кафедри трудового, екологічного та земельного права навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ Гоц Василь Якович

ХАРКІВ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………..….3
ВСТУП.....................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ.............................................................................................................11
1.1. Поняття та специфіка часу відпочинку працівників міліції……….…......11
1.2. Історія становлення та розвитку законодавства про час відпочинку працівників міліції …………………....................................................................20
1.3. Класифікація часу відпочинку працівників міліції ……………….……...35
Висновки до розділу 1………………………………………………………….58

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАДАННЯ ВІДПУСТОК ПРАЦІВНИКАМ МІЛІЦІЇ ………...................................................................62
2.1. Гарантії права на відпустку ..........................................................................63
2.2. Щорічні відпустки працівників міліції …..…………..................................78
2.3. Інші види відпусток працівників міліції ………………….......................110
Висновки до розділу 2………………………………………………………...136

РОЗДІЛ 3. РЕФОРМУВАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПУСТОК ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ………………………………..….144
3.1. Міжнародно-правовий досвід правового регулювання відпусток працівників міліції……………………………………………………………...144
3.2. Удосконалення та систематизація норм, що регулюють надання відпусток працівникам міліції …………………...............................................154
Висновки до розділу 3 …………………………………………………..........173

ВИСНОВКИ…................................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................181

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
КЗпП − Кодекс законів про працю України;
КМ України − Кабінет Міністрів України;
МОП − Міжнародна організація праці;
ОВС − органи внутрішніх справ;
МВС − Міністерство внутрішніх справ України.

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із важливих питань на сьогоднішній день є дослідження та аналіз соціально-трудових відносин, оскільки вони є однією із складових формування стабільної ринкової економіки в державі й сприяють поліпшенню добробуту населення. Велике значення у цих відносинах повинно надаватися забезпеченню й реалізації права на відпочинок усіх категорій працівників. Зокрема, питанню реформування правового регулювання відпусток працівників органів внутрішніх справ у даному контексті слід приділяти найбільше уваги.
Процес реформування трудового законодавства в царині надання відпусток загалом і працівникам міліції, зокрема, складний і комплексний. Він істотно впливає на баланс економічних і соціальних інтересів, а головне покликаний забезпечити залежність тривалості відпустки від характеру праці, трудового вкладу та загального стажу роботи працівників органів внутрішніх справ. Дана тенденція пояснюється тим, що службово-трудова діяльність працівників міліції виділяється серед інших видів суспільно-корисної праці за багатьма ознаками, серед яких основними є: ризик для життя та здоров’я, ненормованість робочого дня, особливі умови праці, підвищене психологічне навантаження тощо, що очевидно, повинно відбиватись у відповідному соціальному забезпеченні означеної категорії працівників.
На жаль, слід констатувати, що в правовому регулюванні забезпечення права на відпочинок працівників органів внутрішніх справ накопичилось чимало проблем, котрі суттєво впливають на рівень їх соціальної захищеності й, відповідно, на ефективність виконання покладених на них правоохоронних завдань.
Проблемам, пов’язаним з правовим регулюванням часу відпочинку різних категорій працівників і працівників органів внутрішніх справ, зокрема, присвячували свої публікації такі відомі вітчизняні й зарубіжні вчені як М.Г. Александров, О.М. Бандурка, Н.Б. Болотіна, Л.Г. Большакова, В.С. Венедіктов, В.М. Венедіктова, Л.П. Гаращенко, В.Я. Гоц, Л.Я. Гінцбург, В.В. Жернаков, С.О. Іванов, М.І. Іншин, І.Я. Кисельов, О.В. Лавриненко, Р.З. Лівшиць, А.Р. Мацюк, В.К. Миронов, Ю.П. Орловський, Л.Я. Островський, П.Д. Пилипенко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, К.П. Уржинський, Г.І. Чанишева, Є.І. Хруслов, В.І. Щербина та ін. Проте, незважаючи на достатньо велику кількість змістовних праць, написаних у минулі роки можемо стверджувати: ще й дотепер багато питань у цій сфері залишаються дискусійними.
Наявність невирішених проблем свідчить про актуальність і складність тематики даної дисертаційної роботи, що пов’язана з правовим регулюванням часу відпочинку працівників міліції України. Необхідні детальні наукові розробки, практично вивірені рішення з використанням міжнародного та національного досвіду з метою вдосконалення національного законодавства у сфері правового регулювання відпусток працівників органів та підрозділів системи МВС України. Цим і пояснюється вибір теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 05.07.2004 р. та п. 9.1 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., а також планів наукових досліджень кафедри трудового, земельного та екологічного права і науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів Харківського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета даної наукової роботи полягає у розкритті сутності та особливостей правового регулювання відпусток працівників органів внутрішніх справ України, формулюванні нових підходів і внесенні пропозицій щодо удосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення, а також правозастосовної практики у цій сфері. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні основні завдання:
 визначити основні теоретичні засади правового регулювання часу відпочинку працівників органів внутрішніх справ у системі трудового права;
 опрацювати історію становлення та розвитку законодавства про час відпочинку працівників міліції;
 надати класифікацію часу відпочинку працівників органів внутрішніх справ та її значення;
 охарактеризувати сучасний стан нормативного забезпечення регулювання відпусток працівників міліції;
 визначити основні гарантії права на відпустку працівників органів внутрішніх справ;
 охарактеризувати основні види відпусток, що надаються працівникам органів внутрішніх справ;
 опрацювати міжнародний досвід правового регулювання відпусток;
 розробити конкретні пропозиції щодо систематизації норм, що регулюють надання відпусток працівникам органів внутрішніх справ.
Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають під час реалізації працівниками міліції конституційного права на відпочинок.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють час відпочинку працівників міліції України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів та прийомів наукового пізнання. У дисертації використовувались наступні методи: логіко-семантичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, системно-структурний, а також статистичний і документальний аналіз. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 2.1), виокремлено окремі критерії класифікації часу відпочинку та відпусток працівників органів внутрішніх справ (підрозділи 1.3; 2.1). Порівняльно-правовий використано для дослідження загальних і спеціальних ознак відпусток працівників органів внутрішніх справ (підрозділи 2.2, 2.3). За допомогою історико-правового досліджувалися процеси становлення та розвитку законодавчого регулювання часу відпочинку працівників органів внутрішніх справ на різних історичних етапах розвитку нашого суспільства (підрозділ 1.2). Системно-структурний використано для визначення місця правових норм робочого часу й часу відпочинку в системі службово-трудової діяльності працівників органів внутрішніх справ (підрозділ 1.1). Статистичний і документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового регулювання відпусток працівників органів і підрозділів системи МВС України (підрозділ 3.2).
Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, міжнародно-правові акти, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, підзаконні акти інших міністерств і відомств України.
Наукова новизна одержання результатів полягає в тому, що в дисертації комплексно досліджено особливості правового регулювання відпусток працівників органів та підрозділів внутрішніх справ України та розроблено концепцію розвитку зазначених правовідносин в трудовому праві в умовах ринкової економіки в аспекті правового забезпечення дотримання вимог трудового законодавства. Назвемо основні з них:
Уперше:
 доведено необхідність встановлення залежності тривалості щорічної основної відпустки від тривалості строку служби працівника ОВС в певному підрозділі та загального трудового стажу;
 обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення за службами та підрозділами ОВС права самостійно встановлювати термін тривалості безперервної роботи працівників для виникнення права на відпустку;
 сформульована редакція розділу Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, присвяченого часу відпочинку працівників міліції.
Удосконалено:
 поняття «час відпочинку працівників органів внутрішніх справ», «відпустка», «щорічна основна відпустка», «щорічна додаткова відпустка», «творча відпустка», «соціальна відпустка», «мінімальна основна відпустка»;
 обґрунтування доцільності виділення відпусток в якості самостійного підінституту часу відпочинку;
 пропозиції стосовно приведення норм вітчизняного трудового законодавства у відповідність з міжнародними нормами у сфері прав людини з метою вдосконалення законодавства України, направленого на забезпечення реалізації права на відпустку працівниками органів внутрішніх справ.
Дістали подальший розвиток:
 значення часу відпочинку, як інституту трудового права;
 теоретичні положення про сутність і юридичну природу відпусток працівників органів внутрішніх справ;
 особливості надання щорічних та інших видів відпусток особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації наукові положення, теоретичні й практичні висновки та пропозиції можуть бути використані:
а) науково-дослідній сфері – для подальших досліджень в науці трудового права взагалі та проблем, пов’язаних із вдосконаленням правового регулювання часу відпочинку, зокрема;
б) у правотворчості – під час розробки проекту нового Трудового кодексу України, інших законодавчих та спеціальних підзаконних нормативно-правових актів, котрі повинні забезпечити реалізацію права на працю працівників органів внутрішніх справ;
в) у правозастосовній діяльності – рекомендації, що обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного трудового законодавства у сфері правового регулювання відпусток працівників міліції;
г) у навчальному процесі − положення й висновки, зроблені в дисертації, можуть бути задіяні у вищих юридичних закладах освіти під час вивчення навчальної дисципліни «Трудове право», в процесі опрацювання та вдосконалення робочих програм і планів, при підготовці підручників, навчальних посібників, лекцій, семінарських занять, рефератів і курсових робіт.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, сформульовані в роботі, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри трудового, земельного та екологічного права Харківського національного університету внутрішніх справ.
Основні теоретичні положення дисертації й рекомендації оприлюднені в доповідях і наукових повідомленнях на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України» (Харків, 2004 р.) та «Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи» (Запоріжжя, 2004 р.)
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття у 7 наукових публікаціях: 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в 2 тезах доповідей та наукових повідомлень на вказаних науково-практичних конференціях.

Структура дисертації відповідає меті й завданням дослідження. Дисертація складається із переліку умовних скорочень, вступу, 3-х розділів, які містять 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел (153 найменування). Загальний обсяг роботи становить − 195 сторінок, з яких основного тексту − 180 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Аналіз чинного законодавства, вивчення творчого доробку науковців як трудового, так і інших галузей права, звернення до основоположних засад загальної теорії права, врахування зарубіжного досвіду й досвіду минулих років дозволили сформулювати низку нижченаведених висновків щодо особливостей правового регулювання часу відпочинку працівників міліції у сучасних умовах.
1. Грамотне, раціональне, цивілізоване використання заходів матеріального та морального заохочення, надання відповідного часу відпочину здатне компенсувати працівнику певні негативні аспекти трудової діяльності, як то: ненормований робочий день, значні фізичні, емоційні та інтелектуальні навантаження тощо. Тому в цілях послідовного захисту прав працівників органів внутрішніх справ і правомірних інтересів керівників органів внутрішніх справ необхідне удосконалення Положення про проходження служби та прийняття Закону України «Про відпустки працівників органів внутрішніх справ», де будуть визначені поняття відпустки, право на відпустку, види відпусток, умови, тривалість та порядок надання відпусток, оплата відпусток, співвідношення відповідного загального й спеціального регулювання тощо.
2. Чітке формулювання і удосконалення термінологічно-понятійного апарату дозволило зробити чіткий структурний аналіз усього часу відпочинку. Так, під часом відпочинку в трудовому праві України слід розуміти встановлений нормативно-правовими актами, колективним договором, домовленістю сторін час протягом якого працівник звільнений від виконання своєї трудової функції і може використовувати його на власний розсуд.
3. Виходячи із особливостей кожного виду відпусток, визначені дефінітивні норми, які пропонуються закріпити в Законі «Про відпустки працівників органів внутрішніх справ» або в Положенні про проходження служби, виклавши їх в наступній редакції:
«Час відпочинку працівників органів внутрішніх справ - час (проміжок часу чи частина календарного періоду), який встановлений нормативно-правовими актами загального та спеціального характеру, протягом якого працівник органів внутрішніх справ звільняється від виконання своїх службово-трудових обов’язків і може його використовувати на власний розсуд.
Відпустка – це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається всім працівникам органів внутрішніх справ, які знаходяться в службово-трудових відносинах з органом внутрішніх справ зі збереженням місця роботи (служби) або посади.
Щорічна основна відпустка – це певна кількість календарних днів безперервного відпочинку, встановлена законодавством, протягом якого працівник органів внутрішніх справ тимчасово звільняється від виконання своїх службово-трудових обов’язків зі збереженням місця роботи (посади) та грошового забезпечення.
Щорічна додаткова відпустка – це певна кількість календарних днів, що налається понад встановлену законом тривалість щорічної основної відпустки працівникам органів внутрішніх справ з метою компенсації негативного впливу виробничих факторів і умов праці на здоров’я працівника зі збереженням місця роботи та грошового забезпечення за однією або кількома підставами, передбаченими законодавством.
Творча відпустка - це період часу, під час якого працівник органів внутрішніх справ звільняється від виконання своїх службово-трудових обов’язків та використовує цей час для виконанні спеціальних завдань зі збереженням місця роботи та грошового забезпечення.
Соціальна відпустка – це певний календарний період часу, що надається жінкам-працівникам органів внутрішніх справ з метою народження дітей, та іншим членам сім’ї (працівникам органів внутрішніх справ) для догляду та виховання дітей зі збереженням місця роботи (посади) та виплати матеріальної допомоги за рахунок держави чи інших коштів.
Мінімальна основна відпустка – це нижча межа тривалості щорічної основної відпустки, яка визначається законом. Всі щорічні основні відпустки, тривалість яких більша, ніж мінімальна, на практиці, що склалася, і називають основними подовженими відпустками».
4. Наявність сукупності норм, які регулюють окрему групу суспільних відносин пов’язані з відпустками, особливе значення мають відпустки у відновленні фізичних і духовних сил працівників, а отже, і у відтворенні робочої сили, дозволяє виділити відпустку з інших видів відпочинку і розглядати її окремо як самостійний підінститут часу відпочинку.
5. Особливістю чинного законодавства про відпустки є те, що законодавчо не визначено поняття відпустки працівників органів внутрішніх справ, поняття щорічної відпустки працівника органів внутрішніх справ. В Положенні про проходження служби конкретизовані лише види та умови надання відпусток. Але вони не розкривають самого поняття відпустки працівників органів внутрішніх справ і недостатні для визначення суті самої відпустки, крім того, особливістю законодавства про відпустки працівників органів внутрішніх справ є той факт, що законодавець розкриваючи значення цього терміну використовує два різних визначення: працівникам за трудовим законодавством надається щорічна основна відпустка, а для працівникам органів внутрішніх справ – чергова відпустка.
6. Службова діяльність працівників органів внутрішніх справ виконується в рамках не службових, а службово-трудових правовідносин, тому що вони виникають на підставі трудового договору (контракту) та все більше насичуються елементами трудового законодавства.
7. Основними родовими ознаками відпустки працівників органів внутрішніх справ є звільнення від виконання службово-трудових обов'язків із збереженням місця роботи (посади), а видовими – щорічне надання відпустки, її цільове призначення, збереження за час відпустки грошового забезпечення.
8. Право на відпустку розглядається завжди в двох аспектах: як об’єктивне (похідне від конституційного) право – елемент правового статусу працівників, і як суб'єктивне право працівника, що становить елемент трудового правовідношення.
9. Вноситься пропозиція про доцільність законодавчого закріплення за підприємствами права самостійно встановлювати термін тривалості безперервної роботи працівників для виникнення права на щорічну відпустку. Крім того, в рекомендаціях по структурі і змісту колективного договору підприємствам пропонується в колективному договорі встановлювати тривалість щорічних оплачуваних відпусток понад встановлену законодавством. Запропоновано усунення із законодавства обмежень стосовно загальної тривалості відпусток.
10. Для усунення існуючих невідповідностей у наданні відпусток різним категоріям працівників уявляється доцільним норму, яка міститься в п. 10 ст. 6 Закону України «Про відпустки», доповнити посиланням на ч. 6 цієї статті з метою поширення порядку встановлення основних подовжених відпусток тривалістю до 56 календарних днів на професорсько-викладацький склад та структурні підрозділи вищих закладів освіти системи МВС України.
11. Враховуючи, що службові обов’язки працівників органів внутрішніх справ виконуються в особливих умовах, пов’язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, з ризиком для здоров’я запропоновано до Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці доповнити посадами працівників органів внутрішніх справ, характер праці яких, безумовно, відповідає цим вимогам та знайшло своє відображення в Порядку застосування цього Списку.
12. В сукупності всі закріплені в нормативних актах відпустки для відпочинку: основна відпустка мінімальної тривалості, основні подовжені відпустки для окремих категорій працівників органів внутрішніх справ, численні і різноманітні додаткові відпустки – утворюють систему відпусток для відпочинку, що характеризується певними взаємозв'язками між окремими її елементами, закономірностями становлення, функціонування і розвитку.
13. Доводиться доцільність закріплення на рівні Положення про проходження служби або відповідного відомчого наказу, чіткого порядку і умов застосування режиму ненормованого робочого часу в системі МВС України і передбачення для певних посад працівників органів внутрішніх справ додаткових відпусток у зв’язку з цим режимом роботи. Деталізувати ці розпорядження можна на рівні колективного договору, який би укладався у кожному органі внутрішніх справ і відображав би специфіку служби в даному органі і його підрозділах.
14. Доведена необхідність виключення відпустки через хворобу із видів відпусток працівників органів внутрішніх справ і закріпити в Положенні про проходження служби окремою нормою право працівника на час звільнення від роботи у зв’язку із хворобою.
15. Канікулярна відпустка в тривалість чергової відпустки не включається. З вищесказаного виходить, що канікулярна відпустка є підвидом додаткової відпустки у зв'язку з навчанням і не зовсім зрозуміло, чому законодавець виділяє її як самостійний вид. На наш погляд, законодавцеві необхідно виділити канікулярну відпустку, як особливий вид додаткових відпусток, пов'язаних з навчанням.
16. Використанням працівником органів внутрішніх справ відпустки без збереження грошового забезпечення слід розцінювати як добровільну не реалізацію права на працю, що є однією з важливих гарантій свободи праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
2. Прокопенко В.І. Трудове право України: підручн. / В.І. Прокопенко. – X. : Фірма «Консум», 1998. − 480 с.
3. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 16. – 582 с.
4. Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т.46. – ч. ІІ. – 496 с.
5. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 23. – 539 с.
6. Трудове право України / за ред. П.Д. Пилипенка. – Львів, 2003. – 398с.
7. Трудовое право в вопросах и ответах: учебно–справоч. пособ. / под ред. В.В. Жернакова. – Х.: Одиссей, 2000. – 624 с.
8. Чанышева Г.И. Трудовое право Украины / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. – Х. : Одиссей, 2001. – 512 с.
9. Щербина В.І. Курс лекцій з трудового права України: навч. посібн. / В.І. Щербина. – Дніпропетровськ : ДфУАДУ, 2001. – 435 с.
10. Гинцбург Л.Я. Отпуска рабочих и служащих в СССР / Л.Я. Гинцбург. – М., 1973. – 123 с.
11. Гинцбург Л.Я. Отпуска рабочих и служащих / Л.Я. Гинцбург. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – 164 с.
12. Михайлов Б. Правен режим на отпуските / Б. Михайлов. – София: Наука и искусство, 1982. – 136 с.
13. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н.В. Витрук. – М. : Наука, 1979. – 229 с.
14. Положення про походження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України: збірн. нормат. актів України з питань правопорядку. – К., 1993. – 507 с.
15. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
16. Кодекс законів про працю України // Відом. Верхов. Ради. – 1971 – № 50. – Ст. 375.
17. Про затвердження Інструкції про порядок залучення робітників органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час, у дні щотижневого відпочинку і святкові дні і надання відповідних компенсацій: наказ МВС України від 17.12.1991 р., №530. – К. : МВС України, 1992. – 12 с.
18. Про оплату праці працівникам органів внутрішніх справ за роботу в нічний час: наказ МВС від 30.04.1992 р., № 235.
19. Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 р., №504/96 // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
20. Лившиц Р.З. Отпуска рабочих и служащих в СССР / Р.З. Лившиц. – М. : Госюриздат, 1962. – 96 с.
21. Франциян В.Ф. Проблемы законодательства об отпусках рабочих и служащих в СССР: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05. / В.Ф. Франциян. – М., 1973. – 22 с.
22. Мамедов Ф.С. Правовое регулирование времени отдыха рабочих и служащих в СССР: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12..00.05. / Ф.С. Мамедов. – М., 1967. – 23 с.
23. Фабричные законы: сборн. законов, распоряж. и разъясн. по вопр. фабричн. зак-ва. – изд. 2-е – СПб., 1909.
24. Ленин В.И. Полн. собр. соч. / В.И. Ленин. – Т. 23. – С. 192.
25. Прокопенко В.І. Робочий час і час відпочинку: історія та сучасність / В.І. Прокопенко // Право України. – 1995. – № 7. – С. 24 – 29.
26. Про 8-годинний робочий день: Декрет від 29 жовтня 1917 р. // СУ РСФСР. – 1917. – № 1.– С. 7.
27. О еженедельном непрерывном отдыхе: пост. НКТ РСФСР от 16 августа 1918 г. // СУ РСФСР. – 1918. – № 66. – С. 718.
28. Про відпустки: Декрет від 14 червня 1918 р. // СУ РСФСР. – 1918. – № 43. – С. 527.
29. Иванова И.В. Правовое регулирование дополнительных отпусков, предоставляемых рабочим и служащим в СССР: дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05. / И.В. Иванова. − М. : 1983. – 205 с.
30. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский; отв. ред. С.А. Иванов. – М. : Наука, 1978. – 368 c.
31. Социалистический труд. − 1991. − № 1. – С. 90-97.
32. СУ РСФСР. – 1918. – № 65. – Ст. 717.
33. СУ РСФСР. – 1919. – № 42. – Ст. 418.
34. СУ РСФСР. – 1919. – № 70. – Ст. 321.
35. СУ РСФСР. – 1922. – № 30. – Ст. 368.
36. Об утверждении Правил об очередных и дополнительных отпусках: пост. Наркомтруда СССР № 36 от 14 августа 1923 г. // Известия НКТ СССР.– 1923. – № 4/28. – С. 2 – 6.
37. Про заходи щодо впорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьби із зловживаннями в цій справі: пост. РНК СРСР, ЦК ВКП (б) і ВЦРПС від 28 грудня 1938 р.// СП СССР – 1939. – № 1. – С. 1.
38. Известия НКТ РСФСР. – 1923. – № 23. – С. 7 − 15.
39. Об ежегодных дополнительных трехдневных отпусках за непрерывную роботу на одном предприятии: пост. ЦИК и СНК СССР от 15 декабря 1930 р., №52/691 // СЗ СССР. – 1937. – № 23. – Ст. 93.
40. Сборник законов СССР и Указов Президиума Верховного Совета СССР 1938–1944 гг. – 2–е изд. М. : Ведом. Верхов. Совета СССР, 1945. – 358с.
41. О мерах по улучшению подготовки и аттестации научных и педагогических кадров: пост. ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 20 августа 1956 г., № 1174 // Бюл. М-ва высшего образов. СССР. – 1957. – № 6 – 274 с.
42. О мерах относительно дальнейшего повышения достатка советского народа: пост. ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 26 сентября 1967 г., № 888 // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1967. – №39.
43. О мерах по дальнейшему повышению благосостояния советского народа: пост. ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 26 сентября 1967 г. // СП СССР. – 1967. – № 23. – Ст. 161.
44. О списках производств, цехов, профессий и должностей с вредными условиями труда, работа на которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день: пост. Совета Министров СССР от 17 июня 1960 г., № 611 // СП СССР. – 1960. – № 12. – Ст. 89.
45. Про подальше поліпшення системи підвищення кваліфікації керівних кадрів колгоспів і радгоспів та спеціалістів сільського господарства: пост. ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 13 квітня 1966 р., №306 // ЗП УРСР. – 1966. – № 4. – Ст. 40.
46. Про додаткові відпустки жінкам, які усиновили дітей безпосередньо з пологового будинку: пост. Ради Міністрів УРСР // ЗПУ УРСР. – 1970. – №9.– Ст. 93.
47. Про заходи щодо подальшого поліпшення охорони здоров’я та розвитку медичної науки в УРСР: пост. ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 8 жовтня 1968 р., № 525 // ЗПУ УРСР. – 1968. – №10. – Ст. 127.
48. Про затвердження Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 р.: Закон України // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
49. Шебанов А.И. Дифференциация правового регулирования труда молодежи / А.И. Шебанов // Сов. гос-во и право. − 1970. – № 5. – С. 121 – 123.
50. СУ РСФСР. – 1920. – № 34. – С. 165.
51. СП СССР. – 1940 – № 18. – С. 438.
52. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 15 августа 1955 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1955. – № 15. – С. 303.
53. Положение о научных работниках высших учебных заведений: пост. СНК РСФСР от 21 января 1924 г. // СУ РСФСР. – 1924 – № 1. – С. 4.
54. Постановление НКТ СССР от 21 апреля 1923 г. // Известие НКТ СССР. – 1923. – № 15–16.
55. СУ РСФСР. – 1927. – № 57. – С. 567.
56. Об отпусках работникам научно-исследовательских, учебных и политико–просветительских учреждений: пост. НКТ СССР от 5 мая 1932 г. // Известия НКТ СССР. – 1932. – № 13–14.
57. Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні: пост. КМ України від 14 вересня 1991 р., № 197 [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://zakon.rada.gov.ua
58. Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів: наказ М-ва транспорту та зв’язку України від 7 червня 2010 р., № 340 // Офіц. вісник України. – 2010. – №73. – Ст. 39.
59. Об утверждении типовых правил внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих предприятий, учреждений, организаций: пост. Госкомтрудом СССР от 20 июля 1984 г. // Бюл. Госкомтруда СССР. − 1984. − №11.
60. Правила о работе на открытом воздухе в холодное время года: обязат. постан. НКТ СССР от 11 декабря 1939 г. // Бюл. зак-ва і юрид. практики України. – 1997. – №11–12. – С. 382.
61. Визначення нормативів часу на відпочинок і особисті потреби: міжгалуз. метод. рекомендації. – М. : НДІ праці, 1982. – 98 с.
62. Про затвердження Тимчасового положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах МНС України: наказ М-ва України з питань надзвич. ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20 травня 1999 р., № 147 // Офіц. вісник України. – 1999. – № 40. – С. 86.
63. Про затвердження інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон: наказ М-ва фінансів від 13 березня 1998р., №59 // Офіц. вісник України. – 1998. – № 13. – С. 245.
64. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23 червня 1995 р., № 239/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – №23. – Ст. 183.
65. Александров Н.Г. Советское трудовое право / Н.Г. Александров, А.Е. Пашерстник. – М.: Госюриздат, 1952. – 448 с.
66. Советское трудовое право: учебн. / под ред. А.С. Пашкова. – М. : Юрид. лит., 1976. – 342 с.
67. Куренной А.М. Трудовое право: на пути к рынку / А.М. Куренной. − 2-е изд., доп. и перераб. – М. : Дело, 1997 – 368 с.
68. Толкунова В.Н. Трудовое право России / В.Н. Толкунова. − М. : Наука, 1997. – 285 с.
69. Борисов Б.А. Дисциплина труда / Б.А. Борисов // Трудовое право – 1997 – № 2. − С. 31 – 34.
70. Всеобщая декларация прав человека // Международные акты о правах человека: сб. документов. – М. : Норма-Инфра – М, 1998. – 754 с.
71. Международный Пакт об экономических, социальных и культурных правах. // Междунар. публичное право: сб. документов. – М.: БЕК, 1996. – Т.1. – С. 467 – 470.
72. Основы трудового законодательства СССР / А.Д. Зайкин, Е.И. Войленко, В.Л. Гейман. – М. : Высш. шк., 1978. – 247 с.
73. Коршунов Ю.Н. Время труда и время отдыха / Ю.Н. Коршунов / под ред. Б.А. Шеломова. – М. : Юрист, 1997. – 120 с.
74. Сыроватская Л.А. Трудовое право: учебн. / Л.А. Сыроватская. – М.: Юрист, 1995. – 345 с.
75. Хохрякова О.С. Комментарий к законодательству об отпусках / О.С. Хохрякова. – М. : Наука. – 1994. – 157 с.
76. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы / С.А. Иванов // Государство и право. – 1994. – № 4. – С. 53 – 61.
77. Архипов О.Г. Социально–правовой статус работников органов внутренних дел: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / О.Г. Архипов. – Новгород, 1992. – 21 с.
78. Словарь по трудовому праву / отв. ред. Ю.П. Орлов. – М. : Изд–во БЕК, 1998. – 600 с.
79. Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій: наказ М-ва праці, М-ва фінансів, М-ва юстиції від 28 червня 1993р, № 43 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://zakon.rada.gov.ua
80. Полозов Г.В. Правовые и организационные вопросы деятельности милиции в период стихийных бедствий / Г.В. Полозов / Ташкентская высш. шк. МВД СССР. – Ташкент, 1973. – 61 с.
81. Хохрякова О.С. Реформа законодательства об отпусках: теоретические проблемы / О.С. Хохрякова // Сов. гос-во и право. – 1991. – №5. – С. 28 – 37.
82. Снигирева И.О. Рабочее время и время отдыха: комментарий к КЗоТ: учеб.-практ. пособ. / И.О. Снигирева. – М. : Проспект., 2000. – 158 с.
83. Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист: Закон України від 24 березня 1998р, № 203/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 40–41. – Ст. 249.
84. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28 лютого 1991 р., № 796-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 200.
85. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22 жовтня 1993 р., № 3551-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 45. – Ст. 425.
86. Иванов С.А. Личность в советском трудовом праве / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц. – М., 1982. – 231 с.
87. Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. – Х. : Консум, 2003. – 750с.
88. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р., №3723-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
89. Чавикіна Т.І. До питання про удосконалення законодавства про відпустки працівників міліції України / Т.І. Чавикіна // Актуал. пробл. сучасн. науки в дослідж. молодих учен. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 211 – 214.
90. Чавикіна Т.І. Правове регулювання часу відпочинку працівників органів внутрішніх справ / Т.І. Чавикіна // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 1999. – № 9. – С. 114 – 118.
91. Совместные предприятия, международные объединения и организации на территории СССР: нормативные акты и комментарии // под ред. Г.Д. Голубова. – М., 1989. – 480 с.
92. Международная защита прав и свобод человека: сб. документ. – М., 1990. – 661 с.
93. Воловик В. Про трудоправовий статус державних службовців / В. Воловик // Право України. – 1997. – №1. – С. 63 – 67.
94. Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей: пост. КМ України від 17 липня 1992 р., № 393 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://zakon.nau.ua
95. Трудовое право и повышение эффективности общественного производства // под ред. С.А. Иванова. – М. : Наука, 1972. – 422 с.
96. Про організацію проведення одноразового статистичного обстеження щодо тривалості відпусток працівників: наказ (інструкція) М-ва статистики від 18 липня 1997 р., №176 // Офіц. вісник України – 1997. – №36. – Ст. 146.
97. Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам: пост. КМ України від 14 квітня 1997 р., № 346 // Офіц. вісник України. – 1997. – № 16 – Ст. 73.
98. Концепція розвитку системи Міністерства внутрішніх справ: пост. КМ України від 24 квітня 1996 р., № 456 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http:// zakon. rada. gov. ua
99. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28 лютого 1991р., № 796-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 16. – Ст. 200.
100. МВД: подвиг в Чернобыле (управление силами и вредствами органов внутренних дел и внутренних войск в период ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС). – М. : Акад. управл. МВД России, 1997. – 511 с.
101. Бандурка О.М. Автоматизація управління діями підрозділів ОВС по підтриманню громадського порядку в екстремальних екологічних ситуаціях / О.М. Бандурка, В.Г. Вайнер, Д.В. Аннопольський // Пробл. охорони громад. порядку і вдосконал. зак-ва: матер. наук.-практ. конфер. – Х. : ХІВС, 1994. – С. 121 – 123.
102. Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів: наказ М-ва охорони здоров’я України і М-ва праці і соц. політики України від 31 грудня 1997 р., №383/55 // Офіц. вісник України. – 1998. – № 4. – Ст. 210.
103. Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці: пост. КМ України від 17 листопада 1997 р, №1290 // Офіц. вісник України. – 1997. – № 48. – Ст. 129.
104. Про затвердження Типової інструкції з охорони праці для працюючих з персональними комп’ютерами: наказ МВС України від 26 листопада 2002 р., №1214 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http:// zakon. rada. gov. ua
105. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: підручн. / О.М. Бандурка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
106. Мартышов Ю.Х. О понятии особых русловий / Ю.Х. Мартышов. − Актуал. вопросы совет. админ. права. – М., 1972. – С. 77 – 84.
107. Адміністративна діяльність: підручн. // за заг. ред. О.М. Бандурки. − Ч. особл. – Х. : Ун–т внутр. справ, «Еспада», 2000. – 368 с.
108. Кузніченко С.О. Управління органами внутрішніх справ в особливих умовах, викликаних аномальними явищами техногенного і природного характеру: наук. видання / С.О. Кузніченко. – Х. : Вид–во Нац. унів-ту внут. справ, 2001. – 170 с.
109. Громов М.А. Управление силами и средствами горрайлинорганов внутренних дел в экстремальных условиях / М.А. Громов. – М.: Акад. МВД СССР, 1990. – 16 с.
110. Майдыков А.Ф. Предмет, задачи и система курса «Управление органами внутренних дел в экстремальных условиях»: лекц. / А.Ф. Майдыков. – М. : Акад. МВД СССР, 1989. – 25 с.
111. Гущин В.В. Правовые и организационные основы обеспечения общественной безопасности в Российской Федерации при чрезвычайной ситуации: автореф. дис. д–ра юрид. наук : спец. 12.00.02 / В.В. Гущин / Акад. МВД РФ. – М., 1998. – 39 с.
112. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов. – М.: Зерцало, 1996. – 640 с.
113. Лаптій В.А. Організація роботи державних органів у надзвичайних ситуаціях / В.А. Лаптій // Проблеми реформування державної влади: Конституційні та управлінські аспекти: тези доповіді і наук. повідомл. наук.–практ. конф. (Київ, 10–11 березня 1995 р.). – К., 1995. – С. 155 – 156.
114. Венедиктов В.С. Організаційно–правові засади проходження служби в органах внутрішніх справ України: наук.-практ. посібн. / В.С. Венедиктов, М.І. Іншин. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 164 с.
115. Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці: наказ М-ва праці та соц. політики України від 30 січня 1998 р., № 16. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://www.kadrovyk.com.ua
116. Положение о рабочем дне и учете рабочего времени рабочих и служащих на транспорте: пост. НКТ СССР от 18 декабря 1922 г. // Известия НКТ СССР. – 1923. – № 2–3.
117. О работниках с ненормированным рабочим днем: пост. НКТ СССР от 13 февраля 1928 г., № 106 // Известия НКТ СССР. – 1928. – №9-10.
118. Островский Л.Я. Рабочее время по советскому трудовому праву / Л.Я. Островский. – Минск, 1963. – 189 с.
119. Рекомендации о порядке предоставления работникам с ненормированным рабочим днем ежегодного дополнительного отпуска за особый характер труда: Утверждены приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 10 октября 1997 г. // Праця і зарплата. − 1997. − № 23.
120. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000. – №6: Законодавство України про відпустки. – 400 с.
121. Про затвердження Інструкції про відбір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ України: наказ МВС України від 31 січня 1996 р., № 60 //[Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http:// zakon. rada. gov. ua
122. Сторожук Г. Вирішують кадри. Наріжний камінь реформування діяльності органів внутрішніх справ / Г. Сторожук // Юрид. вісник України. –2003. – №46 – С. 6 – 11.
123. Люди вирішують все, або дещо про нові підходи до роботи з персоналом // Іменем Закону. – 2003. – № 46 (5382). – С. 3.
124. Про затвердження Положення про підготовку фахівців у вищих закладах освіти МВС України без відриву від роботи (заочна форма навчання): наказ МВС України від 30 грудня 1997 р., № 919 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http:// zakon. rada. gov. ua
125. Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 р., № 1060-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
126. Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток: пост. КМ України від 19 січня 1998 р., № 45 // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 3. – Ст. 105.
127. Лебин Г.Д. Научный работник: права и обязанности / Г.Д. Лебин, В.А. Рассудовский, Г.А Цыпкин.. − 2–е изд. доп. – Л.: Наука, 1982. – 234 с.
128. Гаращенко Л.П. Правові аспекти регулювання соціальної та творчої відпусток / Л.П. Гаращенко // Держава і право: 36. наук. пр. Юрид. і політ. науки. − Вип. 6. – К. : ІДП НАН України, Спілка юристів України, Вид. Дім «Юрид. книга», – 2000. – С. 217 – 222.
129. Про порядок надання жінкам рядового та начальницького складу МВС України відпусток для догляду за дитиною: наказ МВС України від 20 вересня 1992 р., №559 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http:// zakon. rada. gov. ua
130. Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991р., № 796-XII //Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 13. – Ст. 178.
131. Міжнародне законодавство про охорону праці: Конвенції та рекомендації МОП: у 3 томах / Держ. комітет України по нагляду за охороною праці, М-во праці України, М-во закорд. справ України. – К.: Основа. – 1997. – 465 с.
132. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 21 листопада 1992 р., № 2811-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 5. – Ст. 21.
133. Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»: Закон України від 22 березня 2001 р., № 2334-III // Праця і зарплата. – 2001. – №16. – С. 2 – 4.
134. Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми: пост. КМ України від 27 грудня 2001 р. №1751 // Офіц. вісник України. – 2002. – № 52. – Ст. 2365.
135. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18 січня 2001 р., № 2240–ІІІ // Офіц. вісник України. – 2001. – № 8. – Ст. 310.
136. Киселев И.Я. Зарубежное трудовеє право / И.Я. Киселев. – М. : Изд. группа НОРМА–ИНФРА М, 1998. – 263 с.
137. Иванов С.А. Методологические проблемы сравнительных исследований в трудовом праве и трудовых отношениях / С.А. Иванов // Сравнит. труд. право (по матер. совет.–британ. симпозиума). – М., 1987. – 76 с.
138. Международная Организация Труда. Конвенции и рекомендации, принятые Международной Конференцией Труда. − Т. ІІ. – 1957-1990. – Женева : МБТ, 1991.
139. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 132 (переглянутої) 1970 р. про оплачувані відпустки: Закон України від 29 травня 2001 р., № 2481-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 31. – Ст. 156.
140. Європейська соціальна хартія від 18 жовтня 1961 року // Зб. договорів Ради Європи. – К. : Парламент. вид-во. – 2000. – 323с.
141. Про деякі аспекти організації робочого часу: директива Європейського парламенту і Ради від 4 листопада 2003 р., № 2003/88/ЄЕС // Official Journal. – L 299. –2003. – P. 0009 – 0019.
142. Карасина Н.И. Рабочее время и время отдыха в европейских социалистических странах / Н.И. Карасина. – Обзор. – М., 1973. – С. 14 – 23.
143. Жарков Б.Н. Основные положения трудового законодательства в капиталистических странах: учебн. пособ. / Б.Н. Жарков. – М.: Юрид. лит., 1978. – 80 с.
144. Воловик В. Про галузеву належність правовідносин, пов'язаних з застосуванням праці мілітаризованих державних службовців , В. Воловик // Право України. – 1999. – №2. – С. 96 – 98.
145. Бахрах Д.Н. Административное право: учебн. / Д.Н. Бахрах. – М.: Изд-во БЕК., 1997. – 355 с.
146. Лавриненко О.В. Правовое регулирование рабочего времени и времени отдыха лиц рядового и начальствующего состава ОВД Украины / О.В. Лавриненко. – Х. : Знание, 1999. – 34 с.
147. Бандурка А.М. Оперативно-розыскная деятельность: правовой анализ / А.М. Бандурка, А.В. Горбачев. – К. : РИО МВД Украины, 1994. – 160 с.
148. Лавриненко О. Исполнительная власть: конкурс при принятии на работу / О. Лавриненко // Бизнес–информ. – 1996. – № 3. – С. 7.
149. Уржинский К.П. Гарантии права на труд / К.П. Уржинский. – М. : Юрид. лит., 1984. – 200 с.
150. Трудовое право России: учебн. / отв. ред. Р.З. Лившиц и Ю.П. Орловский. – М. : Изд. груп. ИНФРА М–НОРМА, 1998. – 480 с.
151. Мацюк А.Р. Трудовое право в вопросах и ответах: справочн./ А.Р. Мацюк, З.К. Симорот. – К : Политиздат Украины, 1988. – 287 с.
152. Ануфрієв М.І. Соціально–правовий захист працівників ОВС України: наук.-практ. посібн. / М.І. Ануфрієв, В.С.Венедиктов, М.І. Іншин. − Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. − 102 с.
153. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учеб. / О.Ф. Скакун. – Харьков : Консум, 2000. – 704 с.