Правове регулювання звільнення за одноразове порушення трудових обов\'язків

Короткий опис

Національний університет
«Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

На правах рукопису

КРАВЧЕНКО ВАЛЕРІЯ ОЛЕГІВНА

УДК 349.22:331.108.62

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ
ЗА ОДНОРАЗОВЕ ПОРУШЕННЯ ТРУДОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Прилипко Сергій Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………...………4
ВСТУП…………………………………………………………….....................5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ Й ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗІРВАННЯ
ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ
РОБОТОДАВЦЯ ЗА ОДНОРАЗОВЕ ПОРУШЕННЯ
ТРУДОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ……………………………………14
1.1. Загальна характеристика звільнення за одноразове
порушення трудових обов’язків………………….………...…………...14
1.2. Зарубіжний досвід правового регулювання звільнення за одноразове порушення трудових обов’язків………………………………………...24
Висновки до розділу 1……………………………………………………….41

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ПІДСТАВИ РОЗІРВАННЯ ТРУДОВОГО
ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ РОБОТОДАВЦЯ ЗА
ОДНОРАЗОВЕ ПОРУШЕННЯ ТРУДОВИХ
ОБОВ’ЯЗКІВ……………………………………..…………..…44
2.1. Звільнення за прогул без поважних причин……………………………44
2.2. Звільнення за появу на роботі у стані алкогольного, наркотичного
або токсичного сп'яніння…………….………………………………….76
2.3. Звільнення за розкрадання майна роботодавця………………………...94
Висновки до розділу 2……………………………………………………...111

РОЗДІЛ 3. ДОДАТКОВІ ПІДСТАВИ РОЗІРВАННЯ ТРУДОВОГО
ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ РОБОТОДАВЦЯ ЗА
ОДНОРАЗОВЕ ПОРУШЕННЯ ТРУДОВИХ
ОБОВ’ЯЗКІВ…………………………………………………..117
3.1. Звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов’язків і за
винні дії у сфері оплати праці……………………………….…….......117
3.2. Звільнення за втратою довір’я………………………………………….144
3.3. Звільнення за вчинення аморального проступку…………………..…158
Висновки до розділу 3……………………………………………………...172

ВИСНОВКИ……………………………………………………………........177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..….184

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВОЗ – Всесвітня організація здоров’я
ГК України – Господарський кодекс України
КЗпП України – Кодекс законів про працю України
КК України – Кримінальний кодекс України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
МК України – Митний кодекс України
МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України
МОП – Міжнародна організація праці
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України
ЦК України – Цивільний кодекс України
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП
Актуальність теми. Праця, як активна діяльність людини, що спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей, необхідних для задоволення різноманітних її потреб, була й залишається найважливішою умовою існування й розвитку суспільства. Саме тому держава та її органи приділяють постійно зростаючу увагу її правовому впорядкуванню, закріплюючи в законах і нормативних актах, прийнятих відповідно до них, умови й порядок застосування праці, гарантії прав та інтересів сторін трудових правовідносин. Указані відносини, як специфічні соціальні зв’язки, вимагають найбільш якісного і всебічного правового регулювання.
За сучасних умов відбувається переосмислення загальної концепції трудових правовідносин, особливо в питаннях їх виникнення і припинення. Сьогодні стало очевидним: усталені підходи вже не в змозі адекватно реагувати на економічну ситуацію, що склалася. Видозмінюється технологія регламентування динаміки трудових відносин, удосконалюються його методи, а вслід за цим змінюються роль і значення різних засобів правової регламентації, використовуваних суб'єктами як правотворчості, так і правозастосування.
У цих умовах комплексне дослідження припинення трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку одноразового порушення працівником трудових обов’язків набуває особливої ваги у зв’язку з тим, що, з одного боку, необхідно захистити інтереси роботодавця для забезпечення сталого економічного зростання країни, а з другого – забезпечити дотримання прав і законних інтересів більш слабкої сторони трудових правовідносин – найманого працівника, оскільки змінюється не тільки його соціально-правовий статус, а й матеріальне становище його сім'ї. Часті й необґрунтовані звільнення зачіпають також інтереси всього суспільства, бо викликають такі негативні наслідки, як плинність кадрів і безробіття. Як наслідок – держава, з метою стабілізації й гармонізації трудових відносин, гарантування права їх сторін урегульовує порядок розірвання трудового договору, порушення якого може стати причиною визнання звільнення працюючого незаконним. Отже, поглиблене вивчення звільнення у випадку одноразового порушення трудових обов’язків потрібно не саме по собі, а для більш повного втілення в життя свобод, прав та обов'язків суб’єктів зазначених правовідносин.
Правовому регламентуванню окремих підстав розірвання трудового договору при одноразовому порушенні трудових обов’язків приділялась увага в роботах таких науковців, як Н.Б. Болотіна, С.М. Глазько, С.Ю. Головіна, Г.С. Гончарова, К.М. Гусов, І.М. Грущинський, О.О. Єршова, В.В. Жернаков, С.О. Іванов, І.А. Іоннікова, М.В. Лушнікова, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, О.В. Смирнов, А.І. Ставцева, В.О. Федін, Є.Б. Хохлов, О.С. Хохрякова, Г.І. Чанишева, Н.М. Швець, О.М. Ярошенко та ін. Не применшуючи значення їх наукових праць, відзначимо, що комплексного дослідження, присвяченого звільненню працівників за одноразове порушення трудових обов’язків в умовах ринкової економіки, на рівні дисертації чи монографії ще не провадилось. Наукова і практична значимість цієї проблеми, недостатня її розробленість наукою трудового права, а також її дискусійність і зумовили вибір теми даної дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з цільовими комплексними програмами Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» на 2006-2010 роки «Правове забезпечення розвитку соціально-економічних та екологічних відносин в Україні» (номер державної реєстрації 0186.0.070864) й на 2011-2015 роки «Проблеми вдосконалення правового регулювання відносин у сфері праці та соціального захисту» (номер державної реєстрації 0106u002291).
Мета і задачі дослідження. Мета даної роботи полягає в тому, щоб на підставі вивчення національних і міжнародних актів трудового законодавства, практики їх застосування, висновків і пропозицій вітчизняних і зарубіжних учених виявити особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку одноразового порушення трудових обов’язків і підготувати практичні рекомендації й пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики в цій царині. Виходячи з цього в дисертації вирішуються такі основні завдання:
– розкрити зміст правової конструкції «звільнення за одноразове порушення працівником трудових обов’язків»;
– визначити співвідношення цієї правової категорії із суміжними явищами;
– висвітлити становлення й розвиток правового регулювання такого звільнення;
– узагальнити правову регламентацію розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за одноразове порушення трудових обов’язків у зарубіжних країнах;
– охарактеризувати загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи наймача за таке порушення;
– опрацювати додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за одноразове порушення працівником трудових обов’язків;
– окреслити напрямки вдосконалення правового регулювання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця при одноразовому порушенні трудових обов’язків в умовах ринкової економіки.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи наймача.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що впорядковують звільнення працюючого за одноразове порушення трудових обов’язків.
Методи дослідження. При дослідженні застосовувалися як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, так і спеціальні, що забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність отриманих результатів. Діалектичний метод дозволив вивчити питання припинення дії трудового договору за одноразове порушення працівником трудових обов’язків у єдності і взаємозв’язку його підстав. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат науки трудового права (запропоновано дефініції таких правових категорій, як «грубе порушення», «аморальний проступок», «підзвітна особа», «розкрадання», «сп’яніння» та ін.). Історико-правовий став у нагоді при висвітленні становлення й розвитку правового впорядкування розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця при одноразовому порушенні трудових обов’язків. Порівняльний задіяно для показу співвідношення положень національного й зарубіжного законодавства в досліджуваній сфері і як наслідок – для виявлення позитивних тенденцій і явищ як першого, так і другого. Метод раціональної критики послужив детальному аналізу нормативно-правових актів, що стосуються розірвання трудового договору з ініціативи наймача, з’ясуванню властивих їм колізій і прогалин. Використання системно-структурного методу дало можливість розглянути припинення трудового договору як цілісного правового явища, визначити його специфічні риси і співвідношення із суміжними юридичними категоріями.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим у вітчизняній науці трудового права самостійним завершеним комплексним монографічним дослідженням правового регламентування розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку одноразового порушення працівником трудових обов’язків в умовах формування ринкової економіки в Україні. Новація рукопису пояснюється також своєчасною постановкою проблеми, ретельним розглядом нових ідей і сучасних зарубіжних тенденцій розвитку правової регламентації в розглядуваній царині.
У межах проведеного дослідження одержано нижченаведені результати, що містять ознаки наукової новизни:
Уперше:
– обстоюється позиція, що винні дії керівника підприємства, внаслідок яких заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати, слід визнати підставою для звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов’язків (п. 1 ст. 41 КЗпП України). У зв’язку із цим п. 11 ст. 41 КЗпП України запропоновано виключити;
– внесено пропозицію законодавчо закріпити, що одноразове грубе порушення трудових обов'язків є підставою розірвання з ініціативи роботодавця трудового договору тільки з керівником, головним бухгалтером юридичної особи або відокремленого структурного підрозділу та з їх заступниками. Права й обов'язки посадових осіб митної служби, Державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, Державної фінансової інспекції України, суть їх службової дисципліни, методи її забезпечення й додержання, види й порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень повинні визначатися спеціальним законодавством, статутами й положеннями про дисципліну;
– наведені аргументи на користь наступного: якщо винні дії, що дають підстави для втрати довіри, або аморальний проступок вчинені працівником при виконанні трудових обов’язків або у зв’язку з ними, звільнення за цими підставами слід віднести до дисциплінарних стягнень;
– запропоновано суб’єктами винних дій, які дають підстави для втрати довір'я з боку роботодавця, визнати працівників, робота яких безпосередньо пов’язана з грошовими коштами, товарно-матеріальними або культурними цінностями;
– сформульовано позицію стосовно конкуренції рішення суддівського і прийнятого роботодавцем при встановленні факту вчинення працівниками розкрадання, отримання хабара чи інших корисливих правопорушень;
– аргументовано доцільність законодавчого закріплення положення, за яким при встановленні факту зловживання працівником правом (зокрема, у випадку прогулу) суд може відмовити в задоволенні його позову про поновлення на роботі, оскільки роботодавець не повинен відповідати за несприятливі наслідки, що настали внаслідок недобросовісних дій з боку працюючого;
– висловлено міркування про доповнення переліку підстав звільнення за одноразове грубе порушення з ініціативи роботодавця такими: (а) порушення працівником вимог охорони праці, пожежної безпеки, якщо воно спричинило або могло спричинити тяжкі наслідки (каліцтво або смерть інших працівників, виробничу аварію тощо); (б) умисне розголошення охоронюваної законом таємниці, що стала відома працівникові у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, у тому числі розголошення персональних даних інших працівників.
Удосконалено:
– дефініцію поняття «грубе порушення трудових обов’язків»: це винне протиправне діяння передбачених трудовим законодавством категорій працівників, що завдало або могло завдати значну матеріальну чи моральну шкоду роботодавцеві;
– розмежування термінів «звільнення» й «відсторонення» у випадку появи працівника на роботі у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
– пропозицію про доцільність включення у майбутній ТК України положення, за яким трудівник, який підозрюється в появі на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, зобов’язаний на вимогу роботодавця пройти медичний, наркологічний або психіатричний огляд. Відмову від її виконання слід кваліфікувати як порушення трудової дисципліни;
– систему юридичних заходів запобігання прогулам без поважних причин;
– розуміння й формулювання категорій «товарно-матеріальні цінності», «грошові кошти», «культурні цінності», «підзвітна особа».
Дістали подальшого розвитку:
– ідея навести перелік безпосередньо в ч. 1 ст. 147 КЗпП підстав звільнення з ініціативи роботодавця, які є дисциплінарними стягненнями;
– аргументи про недоцільність виділення головного інженера підприємства або відокремленого структурного підрозділу як самостійного суб’єкта для звільнення працюючого за одноразове грубе порушення трудових обов’язків;
– позиція, що прогулом треба вважати відсутність працівника на робочому місці без поважних причин;
– розуміння сп’яніння як психічного стану працівника в момент учинення правопорушення (дисциплінарного або матеріального), викликаного вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, що не виключає осудності й характеризується послабленням інтелектуальної й вольової сфери психічної діяльності людини, а тому може бути ознакою діяння й особи винного, що підвищує небезпеку вчиненого й посилює його відповідальність. У п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП підставу розірвання трудового договору з ініціативи наймача запропоновано сформулювати таким чином: «поява на роботi у станi алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння».
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – для подальшого вивчення правового регулювання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;
б) у правотворчості – в процесі опрацювання проекту нового ТК України, вдосконалення чинного КЗпП й підзаконних нормативно-правових актів України, прийнятих у його розвиток;
в) у правозастосуванні – для практичної діяльності судів, роботодавців, профспілок, органів державного нагляду й контролю за додержанням трудового законодавства;
г) у навчальному процесі – при підготовці відповідних глав підручників і навчальних посібників з трудового права, викладанні навчальної дисципліни «Трудове право», а також у науково-дослідницькій роботі студентів і слухачів юридичних вузів і факультетів.
Апробація результатів дисертації. Результати монографічного дослідження обговорені, схвалені й рекомендовані до захисту кафедрою трудового права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Основні його теоретичні положення були оприлюднені в доповідях і наукових повідомленнях і викладені в тезах наступних регіональних науково-теоретичних і науково-практичних конференцій: «Актуальні питання безоплатної правової допомоги в Україні: теорія та практика» (м. Харків, 2008 р.); «Проблеми вдосконалення правового регулювання соціально-правових відносин в Україні» (м. Харків, 2009 р.); «Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціального забезпечення» (м. Харків, 2009 р.); «Юридична осінь 2009 року» (м. Харків, 2009 р.); «Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес» (м. Харків, 2010 р.); «Трудове право та проблеми соціального захисту населення в контексті правової держави» (м. Харків, 2010 р.); «Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 2010 р.); «Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи, ефективність» (м. Харків, 2010 р.).
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційної роботи знайшли відбиття в 5-ти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в 11-ти тезах доповідей та наукових повідомлень на перелічених конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягало в тому, щоб на підставі вивчення національних і міжнародних актів трудового законодавства, практики їх застосування, висновків і пропозицій вітчизняних і зарубіжних учених виявити особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку одноразового порушення трудових обов’язків і підготувати практичні рекомендації й пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики в цій сфері.
1. Як працівник, так і роботодавець вправі самі вирішувати, що їм робити – припиняти, змінювати чи поновлювати трудові правовідносини. Основне завдання трудового законодавства – збалансувати взаємовідносини цих суб’єктів так, щоб вони не обмежували один одному свободу цього вибору. Вільний характер праці, свобода трудового договору дозволили, по-перше, сформувати в законодавстві конкретні підстави звільнення з роботи, по-друге, надати сторонам цього правочину права ініціювати його припинення.
2. Згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010 робота – це певні завдання й обов'язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані певною особою. Термін «робота» в першу чергу пов’язаний з виконанням працівником своїх трудових обов’язків на робочому місці, а не з перебуванням на території підприємства. Ось чому прогулом слід вважати відсутність працівника на робочому місці без поважних причин.
3. Легальне визначення терміна «прогул» об’єднує випадки, (а) коли працівник з якихось причин не вийшов на роботу, але наміру остаточно припинити трудові правовідносини з роботодавцем не мав і (б) коли такий намір він має. Остання ситуація має місце, приміром, при залишенні працівником до закінчення робочого місця (а) двотижневого строку-попередження при звільненні за власним бажанням, (б) терміну строкового трудового договору, (в) строку, який він зобов’язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу, та ін. Наведені обставини прогулом у прямому розумінні цього слова не є. Їх слід вважати явищами, прирівнюваними до нього. Вони свідчать, що працівник вирішив остаточно припинити трудові правовідносини, але при цьому порушив порядок звільнення з роботи. За таких умов категорія «поважні причини» набуває дещо іншого значення. У випадку, коли працівник з певних причин не вийшов на роботу, але наміру остаточно припинити трудові правовідносини не має, значення наявності поважних причин зростає, а коли він має такий намір, факт наявності будь-яких причин, у тому числі й поважних, зменшується.
4. Для запобігання прогулам необхідно більш активно використовувати колективно-договірні форми правового регулювання соціально-трудових відносин. Наприклад, у колективному договорі можна передбачити право працівників на залишення роботи до кінця робочого дня зі збереженням заробітної плати за наявності поважних особистих причин. Включення таких прав, їх належне додержання сприятимуть установленню більш високого рівня взаєморозуміння між роботодавцями і працівниками, зменшенню кількості конфліктних ситуацій. Дійовим заходом запобігання прогулів є також застосування на підприємстві погодинної системи оплати праці. З урахуванням того, що дійсною причиною прогулів часто є неналежна організація робочого процесу, одноманітність праці, недосконалість обладнання, несправедливість вимог керівництва або його некомпетентність, авторитарні методи управління чи особисті неприязні відносини з керівництвом або колегами, вирішення цих проблем також є вагомим заходом запобігання прогулів.
5. У разі появи працівника на роботі у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння трудове законодавство передбачає як можливість його звільнення з ініціативи роботодавця (п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП), так і відсторонення від роботи (ст. 46 КЗпП). На відміну від першого, друге не пов'язано з припиненням трудового договору, працівник не отримує остаточного розрахунку, йому не видається трудова книжка, за ним зберігаються права: (а) розірвати трудовий договір в установленому законом порядку, (б) право на відпустку, (в) на заробітну плату й компенсації за період до відсторонення. На нього поширюються правові норми про переведення на іншу роботи, накладення дисциплінарних стягнень та ін. Відсторонення від роботи також не є й мірою покарання за порушення трудової дисципліни. Метою звільнення є запобігання можливим несприятливим наслідкам, а відсторонення є покаранням за вчинене правопорушення, що завдало шкоду.
6. У трудовому законодавстві правильніше оперувати поняттям «алкогольне сп’яніння», яке є точнішим і зрозумілішим. З огляду на це у п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП підставу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця доречно сформулювати так: «… появи на роботi у станi алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння». Сп’яніння – це психічний стан працівника в момент учинення правопорушення (дисциплінарного або матеріального), викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який не виключає осудності й характеризується послабленням інтелектуальної й вольової сфер психічної діяльності людини, а тому може бути ознакою діяння й особи винного, що підвищує небезпеку вчиненого й посилює відповідальність.
7. Для створення більш ефективного механізму підтримання трудової дисципліни в організації вважаємо за доцільне у новий ТК України включити норму, за якою працівник, який підозрюється в появі на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, на вимогу роботодавця зобов’язаний пройти медичний, наркологічний або психіатричний огляд. Відмову від виконання цього обов’язку слід кваліфікувати як порушення трудової дисципліни.
8. Розкрадання – це вчинене з корисливою метою протиправне безоплатне вилучення й (або) обернення чужого майна на користь винного або інших осіб, що спричинило шкоду власникові або іншому володільцеві цього майна. Ця дефініція, вважаємо підлягає законодавчому закріпленню. Оскільки звільнення за таке правопорушення є можливим лише за наявності судового вироку, що набрав законної сили, або постанови органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу, а обов'язковою умовою законності цих юридичних документів є встановлення вини особи, яка завдала шкоду, то в процесі звільнення роботодавець не зобов’язаний доводити вину працівника, бо вона вже доведена. А звільнюваний працівник не вправі доводити свою невинність у рамках трудових правовідносин, якщо вина його доведена судовим вироком, що набрав законної сили, або відповідною постановою.
9. Грубим порушенням трудових обов’язків є винне протиправне діяння передбачених трудовим законодавством категорій працівників, яке завдало або могло завдати значну матеріальну чи моральну шкоду роботодавцеві. З метою безумовного виконання посадовими особами митної служби, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, Державної фінансової інспекції України своїх посадових обов'язків, а також належної реалізації ними прав і додержання обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в зазначених державних органах, вважаємо за необхідне вивести ці категорії працівників зі сфери дії п. 1 ст. 41 КЗпП. Права й обов'язки посадовців указаних органів, суть службової дисципліни, методи її забезпечення й дотримання, види й порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень повинні визначатися спеціальним законодавством, статутами й положеннями про дисципліну.
Як підставу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця треба законодавчо закріпити одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником, головним бухгалтером юридичної особи або відокремленого структурного підрозділу чи їх заступниками. Для звільнення керівника підприємства (установи, організації) за винні дії, внаслідок яких заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати, цілком достатньо застосування п. 1 ст. 41 КЗпП України. Пункт 11 зі ст. 41 КЗпП пропонуємо виключити.
10. Якщо винні дії, що дають підстави для втрати довіри, або аморальний проступок учинені працівником при виконанні своїх трудових обов’язків або у зв’язку з ними, звільнення за цими підставами слід відносити до дисциплінарних стягнень. Відповідне положення повинно бути закріплено в майбутньому ТК України.
11. З метою поліпшення правозастосовної практики й уніфікації правової термінології вважаємо за необхідне для позначення суб’єкта звільнення у п. 2 ст. 41 КЗпП використовувати конструкцію «працівник, робота якого пов’язана безпосередньо з грошовими коштами, товарно-матеріальними або культурними цінностями». Товарно-матеріальні цінності – це активи, які (а) утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; (б) перебувають у процесі виробництва з метою подальшої реалізації його продукту; (в) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг, а також управління підприємством. Грошові кошти виступають у готівковій і в безготівковій формах (перебувають на банківському рахунку, а їх обіг регулюється зобов'язальним правом), можуть бути валютою як національною, так і іноземною. Культурні цінності – це об'єкти матеріальної й духовної культури, які мають художнє, історичне, етнографічне й наукове значення і які підлягають збереженню, відтворенню й охороні відповідно до законодавства України. До працівників, безпосередньо обслуговуючих грошові, матеріальні або культурні цінності, належать ті з них, які одержують їх під звіт, а також з якими укладено або може бути укладено договір про матеріальну відповідальність.
Підзвітна особа у трудовому праві – це працівник, якому доручено проведення певної господарської операції, виконання роботи, видано для цього готівкові кошти, а також інші товарно-матеріальні цінності і який зобов’язаний прозвітувати перед роботодавцем про виконання доручення.
12. Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз’яснив, що при встановленні факту вчинення працівником розкрадання, одержання хабара чи іншого корисливого правопорушення він може бути звільнений з підстави втрати довір'я й у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з його роботою. За ст. 55 КК України як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове на строк від одного до трьох років може бути призначено судом позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Іншими словами, можлива ситуація, за якої суд на підставі належним чином досліджених матеріалів кримінальної справи не визнає за необхідне застосувати до винної особи покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Роботодавець же, будучи заінтересованою особою, може прийняти прямо протилежне рішення – звільнить працівника через втрату довіри, чим фактично позбавить його права обіймати певні посади. У результаті має місце конкуренція суддівського рішення й рішення, прийнятого роботодавцем. Пріоритет, звичайно, віддається рішенню суду, бо він, відправляючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий розгляд справи й повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією, законами України й міжнародними договорами. Необхідно також додати, що в наведеному випадку працівник (а) не порушує умов трудового договору, (б) дотримується вимог внутрішнього трудового розпорядку, (в) за межами трудових правовідносин є не працівником, а громадянином, а тому може притягатися до кримінальної або адміністративної відповідальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Курс российского трудового права. – Т. 3: Трудовой договор / научн. ред. тома Е.Б. Хохлов. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юрид. центр Пресс», 2007. – 656 с.
2. Алексеев П.В. Философия: учеб. / П.В. Алексеев, А.В. Панин. – М.: Проспект, 1997. – 568 с.
3. Жернаков В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права України / В. Жернаков // Право України. – 1999. – №3. – С. 34 – 36.
4. Глазько С.М. Правове регулювання припинення трудового договору: теоретичний аспект: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. ун-т внутр. справ / С.М. Глазько. – Х., 2005. – 177 с.
5. Чанишева Г.І. Окремі теоретичні проблеми сучасного трудового права України (до постановки питання) / Г.І. Чанишева, Н.Б. Болотіна // Право України. – 1999. – №9. – С. 13 – 19.
6. Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця: Конвенція МОП від 22.06.1982 р., №158 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
7. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця: пост. Верхов. Ради України від 04.02.1994 р., №3933-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – №23. – С. 166.
8. Лазор В.В. Юридичні і соціальні аспекти сутності трудового договору у сучасних умовах: автореф. дис. на здоб. наук. степуня канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. ун-т внутр. справ / В.В. Лазор. – Х., 2001. – 18 с.
9. Егоров В.И. Трудовой договор: Учеб. пособ. / В.И. Егоров, Ю.В. Харитонова. – М.: КНОРУС, 2007. – 456 с.
10. Крапивин О.М. Работодатель: права и обязанности / О.М. Крапивин, В.И. Власов; под ред. С.И. Шкурко. – М.: НОРМА, 2004. – 400 с.
11. Трудовое право: учеб. / под ред. О.В. Смирнова. – М.: Проспект, 2003. – 540 с.
12. Толкунова В.Н. Трудовое право: Курс лекций / В.Н. Толкунова. – М.: Проспект, 2004. – 651 с.
13. Венедиктов В.С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: учеб. пособ. / В.С. Венедиктов. – Ч. 1. – Харьков: Консум, 1998. – 140 с.
14. Лившиц Р.З. Правовые средства формирования производственных коллективов / Р.З. Лившиц. // Трудовое право и повышение эффективности общественного производства / под ред. С.А. Иванова. – М.: Наука, 1972. – С. 36 – 67.
15. Акопова Е.М. Компенсации к законодательству о трудовых договорах: правовое регулирование трудовых отношений / Е.М. Акопова, С.Н. Еремина. – Ростов н/Д.: Феникс, 1995. – 464 с.
16. Гусов К.Н. Трудовое право России: учеб. / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. – М.: ТК Велби; Проспект, 2003. – 496 с.
17. Пилипенко П.Д. Трудове право України: курс лекцій / П.Д. Пилипенко. – Львів: Вільна Україна, 1996. – 159 с.
18. Греков І.П. Особливості правового регулювання праці державних службовців: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. ун-т внутр. справ / І.П. Греков. – Х., 2003. – 182с.
19. Сыроватская Л.А. Трудовое право: учеб. / Л.А. Сыроватская. – М.: Высш. шк., 1997. – 255 с.
20. Коваленко К.В. Правове регулювання дисциплінарної відповідальності органів внутрішніх справ: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Харківський нац. ун-т внутр. справ / К.В. Коваленко. – Х., 2009. – 207 с.
21. Кодекс законів про працю України // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – Дод. №50. – С. 375.
22. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до 2-го чит. від 10.12.2009 р.) [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
23. Советское трудовое право: учеб. / под ред. А.И. Процевского. – К.: Вища шк., 1981. – 360 с.
24. Комментарий к законодательству о труде. – М.: Юрид. лит., 1986. – 624 с.
25. Лапай А.П. Законодательство о труде. Вопросы и ответы / А.П. Лапай. – Киев, Донецк: Вища шк., 1982. – 248 с.
26. Загальна теорія держави і права: навч. посіб. / за ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 318 с.
27. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права / Н.М. Коркунов. – СПб: Юрид. центр Пресс, 2003. – 430 с.
28. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и будущее / Р.З. Лившиц. – М.: Наука, 1989. – 192 с.
29. Ставцева А.И. Трудовой договор / А.И. Ставцева, О.С. Хохрякова. – М.: Юрид. лит., 1983. – 176 с.
30. Про практику розгляду судами трудових спорів: пост. Пленуму Верхов. Суду України від 06.11.1992 р., №9 // Бюл. зак-ва і юрид. практики України. – 2006. – №2.
31. Про Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України: наказ М-ва освіти України від 20.12.1993 р., №455 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
32. Правові позиції, висловлені судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв'язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 р.: узагальнення суд. практики Верхов. Суду України від 01.12.1997 р. // Інформ.-довідков. бюл. – 1997. – №2/12.
33. Про затвердження Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників системи органів державної судової адміністрації, підприємств, установ та організації, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України: наказ Державної судової адміністрації України від 30.06.2004 р., №109/04 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
34. Про приватизацію державного майна: Закон України від 04.03.1992 р., №2163-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №24. – Ст. 348.
35. Венедіктов В.С. Проблеми науки і практики трудового права України в сучасних умовах ринкової економіки / В.С. Венедіктов // Актуал. пробл. науки труд. права в сучасних умовах ринкової економіки: матер. наук.-практ. конф. 19-20 трав. 2003 р. / за ред. В.С. Венедіктова. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 6 – 14.
36. Величко Л.Ю. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку змін в організації виробництва і праці / Л.Ю. Величко: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Східноукр. нац. ун-т./ – Луганськ, 2011. – 208 с.
37. Трудовой кодекс Республики Беларусь: Закон РБ от 26.07.1999 г., №296-З // Нац. реестр прав. актов РБ. – 1999. – №80. – 2/70.
38. О некоторых вопросах применения судами законодательства о труде: пост. Пленума Верхов. Суда РБ от 29.03.2001 г., №2 // Нац. реестр прав. актов РБ. – 2001. – №39.
39. О дополнительных мерах по совершенствованию трудовых отношений, укреплению трудовой и исполнительской дисциплины: декрет Президента Республики Беларусь от 26.07.1999 г., №29 [Електрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.kaznachey.com/doc/6BLG67OinWv/
40. О предоставлении юридическим лицам отсрочки по уплате задолженности по налогам и пени: указ Президента Республики Беларусь от 13.08. 1996 г., №292 // Собр. указов Президента и постановлений КМ Республики Беларусь. – 1996. – №23. – Ст. 566.
41. Коршунов Ю.Н. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации / Ю.Н. Коршунов, М.И. Кучма, Б.А. Шеламов. – М.: Экзамен, 2002. – 896 с.
42. Трудовой кодекс Азербайджанской Республики: утв. Законом Азербайджанской Республики от 01.01.1999 г., №618-ІГ // Сб. законодат. актов Азерб. Респ. – 1999. – №4. – Ст. 213.
43. Трудовой кодекс Республики Армения: Закон РА от 09.11.2004 г. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.parliament.am/legislation. php?sel=show&ID=2131&lang=rus
44. Трудовой кодекс Республики Казахстан: Закон РК от 15.05.2007 г., №251-III ЗРК // Ведом. Парламента РК. – 2007. – №9(2490). – Ст. 65.
45. Трудовой кодекс Кыргызской Республики: Закон Кыргыз. Респ. от 25.05.2004 г. [Электрон. ресурс]: Режим доступа: http://www.base.spinform.ru/show.fwx?Regnom=6714
46. Трудовой кодекс Республики Молдова: Закон Республики Молдова от 28.03.2003 г., №154 [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.tk-md.ru
47. Трудовой кодекс Республики Таджикистан: Закон Республики Таджикистан от 15.05.1997 г. // [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://tabiat.narod.ru/LAWDB/ZAKON101.htm
48. Трудовой кодекс Туркменистана: Закон Туркменистана от 01.05.2009 г. [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakony-turkmenistana.narod.ru/kzot.htm
49. Трудовой кодекс Республики Узбекистан: Закон Респ. Узбекистан от 21.12.1995 г., №161-I // Ведом. Олий Мажлиса Респ. Узбекистан. – 1997. – Приложение к №1.
50. Трудовое и социальное право зарубежный стран: основные институты: сравн.-прав. исследование / под. ред. Э.Б. Френкель. – М.: Юристъ, 2002. – 687 с.
51. Жернаков В.В. Права человека в сфере труда и проблемы регулирования прекращения трудовых отношений / В.В. Жернаков // Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення: тези доп. та наук. повід. учасн. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.; м. Харків, 8 – 9 жов. 2010 р. / за ред. В.В. Жернакова. – Х.: Кроссроуд, 2010. – С. 72 – 83.
52. Устав о промышленности фабричной и заводской // СЗ Рос. имп.. – Т. XI. - Кн. 1 – СПб: 1893. – 178 с.
53. Громан В.В. Устав о промышленном труде // СЗ Рос. имп.. – Т. XI Ч. 2. – Изд. 1913 г., - Ст. 1 – 228 и 541 – 597) (справилами и распоряжениями, изданными на основании этих статей, с разъяснениями к ним Правительствующего Сената и административных установлений, предложениями и указателями, алфавитным предметным и сравнительным постатейным / В.В. Громан. – Петроград: Изд-во юрид. кн. склада «Право», 1915. – 439 с.
54. О суде: декрет СНК от 24.11.1917 г., №1 // СУ РСФСР. – 1917. – №4. – Ст. 50.
55. Радіонова-Водяницька В.О. Правове регулювання відносин у сфері праці в разі банкрутства роботодавця: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. ун-т «Юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого» / В.О. Радіонова-Водяницька. – Х., 2011. – 191 с.
56. Кодекс законов о труде РСФСР: утв. пост. ВЦИК от 10.12.1918 г. // СУ и Распоряж. Раб. и Крест. Правительства РСФСР. – 1918. – №87-88. – Ст. 905.
57. Про об’єднання діяльності УРСР і РРФСР: пост. Всеукрревкому від 27.01.1920 р. // СУ Всеукрревком. – 1920. – Изд. 1. – №1. – Ст. 7.
58. О борьбе с прогулами: декрет СНК от 27.04.1920 р. // СУ РСФСР. – 1920. – №36. – Ст. 172.
59. СУ и Распоряж. Раб. и Крест. Правительства УССР. – 1920. – №14. – Ст. 268.
60. Бычков С.Ю. Мотивация труда на Тверском вагоностроительном заводе, 1915-1928 гг. / С.Ю. Бычков // Экон. история: Обозрение / под ред. Л.И.Бородкина.– М: 2002. – Вып. 8. – С. 23 – 39.
61. Олійник О.М. Розвиток трудових відносин і законодавства про працю в України (1917 – 1929 рр.): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Харків. держ. пед. ун-т / О.М. Олійник. – Х., 2003. – 225 с.
62. Глевська Н.В. Відсторонення працівника від роботи: екскурс в історію / Н.В. Глевська // Актуал. пробл. права: теорія і практика: зб. наук. пр. / за ред. Л.І. Лазор. – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2009. – №13. – С. 322 – 330.
63. Кодекс законів про працю УРСР: затв. пост. ВУЦВК від 02.12.1922 р. // ЗЗ УСРР. – 1922. – №52. – Арт. 751.
64. Об увольнении за прогул без уважительных причин: пост. ЦИК СССР и СНК СССР от 15.11.1932 г., №53/1682 // СЗ СССР. – 1932. – №78. – Ст. 475.
65. Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам. 1917-1967 гг. // Сб. документов за 50 лет. – Т. 2: 1929-1940 гг. – М.: Политиздат, 1967. – C. 665 – 672.
66. Приказ Народного комиссара юстиции и Прокурора СССР от 22.06.1940 г., №84/133 // Труд. законодательство СССР: Сб. законов, указов, постановлений. – М.: Госюриздат, 1941. – С. 236.
67. О переходе на 8-часовой рабочий день, 7-дневную рабочую неделю и о запрещении самовольного ухода рабочих и служащих с предприятий и учреждений: Указ Президиума Верхов. Совета СССР от 26.06.1940 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1940. – №20.
68. О замене судебной ответственности рабочих и служащих за прогул, кроме случаев неоднократного и длительного прогула, мерами дисциплинарного и общественного воздействия: указ Президиума Верхов. Совета СССР от 14.07.1951 г. [Електрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.knukim-edu.kiev.ua/download/ZakonySSSR/data04/tex 16281.htm
69. Об отмене судебной ответственности рабочих и служащих за самовольный уход с предприятий и из учреждений и за прогул без уважительной причины: указ Президиума Верховного Совета СССР от 25.04.1956 г. [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikisource.org/wiki
70. Об утверждении Типовых правил внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих государственных, кооперативных и общественных предприятий и учреждений: пост. Гос. комитета Совмина СССР по вопросам труда и зар. платы от 12.01.1957 г., №6 // СП СССР. – 1957. – №3. – Ст. 25.
71. Лившиц Р.З. Вопросы трудового договора и трудовой дисциплины в Основах законодательства Союза СССР и союзных республик о труде / Р.З. Лившиц. – М.: Юрид. лит., 1970. – 148 с.
72. Голованова Е.А. Прекращение трудового договора / Е.А. Голованова. – М.: Юрид. лит., 1966. – 160 с.
73. Основы законодательства Союза ССР и союзных республик о труде: утв. Законом СССР от 15.07.1970 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1970. – №29. – Ст. 265.
74. Типовые правила внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих предприятий, учреждений, организаций: утв. пост. Госкомтруда СССР и ВЦСПС от 29.09.1972 г. // Законодательные акты о труде. – К.: Политиздат Украины, 1974. – 648 с.
75. Про практику застосування судами Кодексу законів про працю УРСР: пост. Пленуму Верхов. Суду УРСР від 27.04.1974 р., №4 // Рад. право. – 1974. – №9. – С. 104 – 106.
76. Советское трудовое право: учеб. / под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – 2-е изд. – М.: Юрид. лит., 1982. – 504 с.
77. О дополнительных мерах по укреплению трудовой дисциплины: пост. Совмина СССР и ВЦСПС от 28.07.1983 г., №745 // СП СССР. – 1983. – №21. – Ст. 116.
78. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР: указ Президії Верхов. Ради УРСР від 21.12.1983 р., №6237-X // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №1. – Ст. 3.
79. Типовые правила внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих предприятий, учреждений, организаций: утв. пост. Госкомтруда СССР и ВЦСПС от 20.07.1984 г., №213 // Юрид. вісн. України. – 1999. – №15.
80. Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР: пост. Верхов. Ради України від 12.09.1991 р., №1545-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – №46. – Ст. 621.
81. Правові позиції Верховного Суду України щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ // Бюл. зак-ва і юрид. практики України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 272 с.
82. Прилипко С.М. Трудове право України: підруч. / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Х.: ФІНН, 2010. – 752 с.
83. Никоненко А. Дисциплінарне стягнення за прогул: позиція керівництва / А. Никоненко // Праця і закон. – 2010. – №05(125). – С. 18
84. Севостьянов Г.М. Дисциплина труда и материальная ответственность рабочих и служащих за ущерб, причиненный предприиятию / Г.М. Севостьянов. – М.: Профиздат, 1991. – 64 с.
85. Сидоренко А. Щодо порядку звільнення працівника на прогул / А. Сидоренко // Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення: тези доп. та наук. повід. учасн. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.; м. Харків, 8 – 9 жов. 2010 р. / за ред. В.В. Жернакова. – Х.: Кроссроуд, 2010. – С. 408 – 410.
86. Про поновлення на роботі працівника: ухвала Верхов. Суду України від 28.11.2007 р., №6-11845св07 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
87. Про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди: Ухвала Верхов. Суду України від 15.12.2010 р., №6-20213св09 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
88. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р., №2453-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – №41-42, №43, №44-45. – Ст. 529.
89. Сердюк В.В. Правовий статус Верховного Суду України в системі судової влади: автореф. дис. на здоб. вченого ступеня д-ра юрид. наук: 12.00.10 / Нац. юрид. акад. України / В.В. Сердюк. – Х., 2009. – 40 с.
90. Занфірова Т.А. Аксіологічно-нормативні засади філософії трудового права / Т.А. Занфірова. – Запоріжжя: КПУ, 2010. – 300 с.
91. Про затвердження Класифікатора професій ДК 003:2010: наказ Держкому України з питань техн. регулювання та спожив. політики від 28.07.2010 р., №327 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
92. Прокопенко В.І. Трудове право України: підруч. / В.І. Прокопенко. – Х.: Консум, 1998. – 480 с.
93. Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества / А.Р. Мацюк. – К.: Наук. думка, 1984. – 280 с.
94. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология / В.Н. Кудрявцев. – М.: Юрид. лит., 1982. – 318 с.
95. Гончарова Г.С. Порядок заключения и рассторжения трудового договора / Г.С. Гончарова, Н.С. Патракеев. – Х.: Вища шк., 1975. – 174 с.
96. Бару М.И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М.И. Бару // Сов. гос-во и право. – 1970. – № 7. – С. 104 – 108.
97. Черноус С.М. Оціночні поняття у трудовому праві України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. акад. України / С.М. Черноус. – Х., 2008. – 20 с.
98. Іоннікова І.А. Правове регулювання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / ІДП НАН України / І.А. Іоннікова. – К., 2004. – 212 с.
99. Цивільний процесуальний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – №40-41, №42. – Ст. 492.
100. Демченко Н. Боротьба з прогулами: про що слід пам’ятати роботодавцю / Н. Демченко // Праця і закон. – 2010. – №05(125). – С. 15.
101. Про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: ухвала Верхов. Суду України від 31.10.2002 р., №6-12689св02 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
102. Про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: рішення апел. суду АРК від 08.09.2008 р., №8951св08 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
103. Про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: рішення Київ. рай. суду м. Харкова від 16.02.1998 р., №0159св98 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
104. Про затвердження Положення про Міністерство праці та соціальної політики України: постанова КМУ від 02.11.2006 р., №1543 // Офіц. вісн. України. – 2006. – №45. – Ст. 3001.
105. Щодо порушення законодавства про працю: лист М-ва праці та соц. політики України від 20.11.2006 р., №270/06/187-06 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
106. Тищенко О.В. Правові проблеми укладення, зміни та припинення трудового договору з педагогічними працівниками середніх загальноосвітніх шкіл України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. педаг. ун-т / О.В. Тищенко. – К., 2002. – 204 с.
107. Крупельницький В. Актуальні аспекти службових відряджень / В. Крупельницький // Праця і закон. – 2010. – №08(128). – С. 23.
108. Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон: наказ Мінфіну України від 13.03.1998 р., №59 // Офіц. вісн. України. – 1998. – №13.
109. Гончарова Г.С. Особливі підстави звільнення науково-педагогічних працівників / Г.С. Гончарова // Правовий тиждень. – 2008. – №9(82). – С. 11.
110. Сачук О. Прогули працівників: обійдемося без покарання / О. Сачук // Праця і закон. – 2010. – №05(125). – С. 17.
111. Про соціальний діалог в Україні: Закон України від 23.12.2010 р., №2862-VI // Офіц. вісн. України. – 2011. – №3. – Ст. 168.
112. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р., №3356-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №36. – Ст. 361.
113. Колективний договір між ректором і трудовим колективом Національного фармацевтичного університету на 2006-2009 рр., зареєстрований в управлінні праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Харкова (реєстр. №172 від 11.07. 2006 р.). – Х.: Б.в., 2006. – 48 с.
114. Таль Л.С. Очерки промышленного права: - Изд. 2-е, значит. доп. / Л.С. Таль. – М.: Тип. Г. Лисснера, 1916. – 225 с.
115. Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників: наказ М-ва праці, М-ва юстиції, М-ва соц.. захисту населення України від 29.07.1993 р., 358 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
116. Латарцева Л.М. Морфо-функціональні зміни в органах при опійній наркоманії та медикаментозній седативній токсикоманії: автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.24 / Київ. держ. ін-т удоск. лікарів / Л.М. Латарцева. – К., 1996. – 24 с.
117. Трубіцин Д.В. Відсторонення працівника від роботи: теорія та практика: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Східноукр. нац. ун-т / Д.В. Трубіцин. – Луганськ, 2011. – 193 с.
118. Гончарова Г.С. Пити чи курити: відчуй правову різницю / Г.С. Гончарова // Юрид. газ. – 2004. – № 8(30). – С. 11, 12.
119. Швець Н.М. Відсторонення працівника від роботи за появу в нетверезому стані / Н.М. Швець // Пробл. законності: акад. зб. наук. пр. / відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2009. – Вип. 106. – С. 45 – 52.
120. Процевский В.А. Правовое регулирование отстранения робочих и служащих от работы: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Харьков. юрид. ин-т / В.А. Процевский. – Х., 1981. – 16 с.
121. Щербина В.І. Трудове право України: підруч. / В.І. Щербина. – К.: Істина, 2008. – 384 с.
122. Томашевский К.Л. Изменение трудового договора и условий труда: сравнительный анализ законодательства России, Беларуси, других стран СНГ и Западной Европы / К.Л. Томашевский. – М.: Изд-во дел. и учеб. лит., 2006. – 208 с.
123. Смолярчук В.И. Источники советского трудового права / В.И. Смолярчук. – М.: Юрид. лит, 1978. – 168 с.
124. Нестерова Т.А. Приостановление индивидуального трудового правоотношения и отстранения от работы по российскому законодательству о труде / Т.А. Нестерова // Известия вузов.: Правоведение. – 2002. – №6. – С. 88 – 97.
125. Глевська Н.В. Поява на роботі у стані сп’яніння як підстава відсторонення працівника від роботи / Н.В. Глевська // Пробл. законності: акад. зб. наук. пр. / відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2009. – Вип. 104. – С. 258 – 263.
126. Киселев И.Я. Трудовой договор: вопросы найма и увольнений (обзор зарубежного опыта) / И.Я. Киселев. – М.: НИИ труда, 1997. – 228 с.
127. Профсоюзы на капиталистических предприятиях (организационная структура, формы, методы и направления деятельности) / отв. ред. С.А. Ершов. – М.: Наука, 1991. – 232 с.
128. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. коментар / за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2003. – 1196 с.
129. Стеблинська О.С. Поняття, види та правове значення стану сп’яніння / О.С. Стеблинська // Форму права. – 2010. – №4. – С. 859 – 864 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10coczcc.pdf
130. Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наказ МВС та МОЗ України від 09.09.2009 р., №400 // Офіц. вісн. України. – 2009. – №79. – Ст. 2696.
131. Панкратова Г. Решительнее применять правовые санкции к нарушителям трудовой дисциплины / Г. Панкратова // Сов. юстиция. – 1986. – №18. – С. 10 – 12.
132. Гузь Л.Е. Подготовка некоторых категорий гражданских дел к слушанию и особенности их рассмотрения / Л.Е. Гузь. – Х.: Харьков юрид.2001. – 240 с.
133. Домбругова А. Підстави розірвання трудового договору, які є дисциплінарними стягненнями / А. Домбругова // Довідник кадровика. – 2005. – №7(37). – С. 9 – 11.
134. Про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу: ухвала вищ. адм. суду України від 15.05.2007 р., №4-1793/05/06 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
135. Ершова Е.А. Правоприменительная практика расторжения трудового договора (контракта) по инициативе администрации: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ин-т зак-ства и сравнит. правовед. при Правит. РФ / Е.А. Ершова. – М., 1998. – 148 c.
136. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними: Закон України від 15.02.1995 р., №62/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – №10. – Ст. 62.
137. Про затвердження Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини: наказ МОЗ, МВС, Генпрокуратури, М-ва юстиції України від 10.10.1997 р., №306/680/21/66/5 [Електрон. ресурс]: Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
138. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон від 19.11.1992 р., №2801-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №4. – Ст. 19.
139. Дешко Л. Права пацієнтів: 5 порад юриста / Л. Дешко // Юрид.газ. – 2007. – №35(119). – С. 12.
140. Трудове право України: навч. посіб. / за ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2003. – 536 с.
141. О порядке выплаты вознаграждения рабочим и служащим, отстраненным от должности по п. «д» ст. 47 Кодекса Законом о Труде: пост. НКТ УССР от 26.10.1928 г., №201 // Вісті НКП УРСР. – 1928. – №18.
142. О порядке применения мер дисциплинарного воздействия при совершении мелкой фабрично-заводской кражи: Постановление НКТ УССР от 31.01.1927 г., №13 // Вісті НКП УРСР. – 1927. – №2-3.
143. О судебной практике по гражданским трудовым делам: постановление Пленума Верхов. Суда СССР от 13.09.1957 г., №13 // Бюл. Верхов. Суда СССР. – 1957. – №5.
144. Про посилення боротьби з одержанням нетрудових доходів: Указ Президії Верхов. Ради СРСР від 23.05.1986 р., №4719-XI // Відом. Верхов. Ради СРСР. – 1986. – №22. – Ст. 364.
145. Про затвердження Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про посилення боротьби з одержанням нетрудових доходів»: Закон СРСР від 19.06.1986 р., №4922-XI // Відом Верхов. Ради СРСР. – 1986. – №26. – Ст. 483.
146. Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами: пост. РМ СРСР від 15.05.1986 р., №575 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
147. Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами: пост. РМ УРСР від 24.06.1986 р., №235 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
148. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Союзу РСР про працю: указ Президії Верхов. Ради СРСР від 19.05.1986 р., №4679-XI // Відом Верхов. Ради СРСР. – 1986. – №22. – Ст. 362.
149. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 27.06.1986 р., №2444-XI // Відом Верхов. Ради УРСР. – 1986. – №27. – Ст. 539.
150. Про власність: Закон УРСР від 07.02.1991 р., №697-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – №20. – Ст. 249.
151. Про внесення змін і доповнень, що стосуються трудового договору, до Кодексу законів про працю України: Закон України від 19.01.1995 р., №6/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – №5. – Ст. 30.
152. Головина С.Ю. Понятийный аппарат трудового права / С.Ю. Головина. – Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. юрид. акад.,