ПРАВОВІДНОСИНИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В СИСТЕМІ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Короткий опис

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ПЕТРАЧКОВИЧ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ
УДК: 349.22

ПРАВОВІДНОСИНИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В СИСТЕМІ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
ЧУТЧЕВА О.Г.

ЛУГАНСЬК – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………..….3
ВСТУП………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ВІДНОСИНИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ЯК СКЛАДОВА ПРЕДМЕТА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ………….11
1.1. Загальна характеристика трудових відносин та їх місце в предметі трудового права……………………………………………………………….11
1.2. Місце правовідносин соціального партнерства в системі трудових правовідносин…………………………………………………………………30
Висновки до розділу 1……………………………………………………….42

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДНОСИН СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ………...47
2.1. Причини виникнення правовідносин соціального партнерства………47
2.2. Види та форми правовідносин соціального партнерства……………...71
2.3. Склад правовідносин соціального партнерства………………………..83
Висновки до розділу 2……………………………………………………...122

РОЗДІЛ 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ……………………………………………………….128
3.1. Принципи нормативно-правового регулювання відносин соціального партнерства…………………………………………………………………128
3.2. Шляхи вдосконалення правового регулювання відносин соціального партнерства……………………………………..............................................142
Висновки до розділу 3…………………………………………………...…158

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………168

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КУ − Конституція України
КЗпП України − Кодекс законів про працю України
КТС − комісія по трудовим спорам
ЦК України − Цивільний кодекс України
ГК України – Господарський кодекс України
Проект ТК – проект Трудового кодексу України
МОП – Міжнародна організація праці

ВСТУП
Актуальність теми. Трудова сфера буття людини та громадянина України утворюється та існує за допомогою численних соціально-правових зв’язків. Необхідність їх дослідження та систематизації викликана потребою відповідності правового регулювання трудових правовідносин сучасним тенденціям розвитку ринкових відносин в Україні. Так, правовідносини соціального партнерства є відносно новим видом соціально-правових зв’язків в історії формування трудового права України, що виникли в трудовій сфері з необхідності пошуку більш цивілізованих підходів до вирішення трудових конфліктів і спорів між роботодавцями та найманими працівниками. Трудові спори та конфліктні ситуації набувають таких кількісних та якісно деструктивних показників на державному рівні, що їх уникнення та вирішення стає одним з першочергових завдань держави. З іншого боку, трудові спори та конфліктні ситуації виступають показником проблем і недоліків у трудовій сфері, конструктивне вирішення яких забезпечить належні умови праці для працівників, гідний рівень реалізації прав, свобод і законних інтересів кожною людиною. Неповноцінна реалізація соціального партнерства та відсутність належного нормативного регулювання відповідних правовідносин спричиняє розвиток деструктивних процесів у трудовій сфері, від яких страждають й їх безпосередні учасники, і розвиток виробництва, й економіка держави, в цілому.
Поява таких нових учасників як соціальні партнери в процесі реалізації права на працю забезпечує пошук більш цивілізованих шляхів вирішення різного роду негараздів, які виникають між сторонами трудових правовідносин. Їх кількість необмежена з огляду на перспективи розвитку правовідносин соціального партнерства, задля чого слід звернути увагу на позитивні здобутки міжнародного досвіду в розвиткові відповідних колективних трудових відносин. Саме стабільність та злагода в трудовій сфері, які можуть бути досягнуті за допомогою реалізації видів і форм правовідносин соціального партнерства, дозволять досягнути необхідного розвитку виробництва та економічної стабільності на державному, регіональному, галузевому та локальному рівнях, а також забезпечити належну реалізацію трудових прав працівників в Україні.
Значну роль у формуванні теоретичної бази досліджень правовідносин соціального партнерства в системі трудового права України відіграють наукові праці учених, таких як М.Г. Александров, О.С. Арсентьєва, Н.Б. Болотіна, Л.Я. Гінзбург, Г.С. Гончарова, Ю.П. Дмитренко, В.В. Жернаков, В.І. Жуков, О.Г. Злобіна, О.А. Золоторьова, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, H.A. Муцинова, О.Я. Орловський, Г.А. Капліна, Д.О. Карпенко, З.Я. Козак, А.М. Курєнной, В.І. Прокопенко, П. Д. Проскуряков, О.І. Процевський, Д.В. Сичов, І.О. Снігірьова, Г.А. Трунова, М.Г. Хотенко, Г.І. Чанишева, Т.Ф. Чернега, І.І. Шамшина, В.І. Щербина, В.І. Усенін, О.М. Ярошенко та ін.
Не дивлячись на те, що увагу питанням соціального партнерства, соціального діалогу в науковому світі приділяють постійно, все ж монографічних досліджень правовідносин соціального партнерства ще не проводилося, що вказує на новизну обраного напрямку дисертаційного пошуку, а все викладене вище підтверджує актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і задачі дослідження. Мета даної наукової роботи полягає у розкритті сутності та особливостей виникнення, розвитку, складу правовідносин соціального партнерства в системі трудового права України, формулюванні нових підходів і внесенні пропозицій щодо удосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення, а також правозастосовної практики у цій сфері.
Для досягнення поставлених цілей у дисертації вирішуються такі основні завдання:
– визначити правову сутність трудових відносин як складової предмету трудового права України;
– визначити місце відносин соціального партнерства в системі трудових правовідносин, встановити їх співвідношення з іншими групами відносин у сфері праці;
– встановити причини виникнення правовідносин соціального партнерства;
– визначити види та форми правовідносин соціального партнерства;
– розкрити склад правовідносин соціального партнерства;
– визначити принципи нормативно-правового регулювання відносин соціального партнерства;
– сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин соціального партнерства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері соціального партнерства.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють правовідносини соціального партнерства в системі трудового права України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, що застосовуються у комплексі з метою всебічного й повного дослідження означених проблем і внесення пропозицій для їх ефективного вирішення. За допомогою аналізу наукових концепцій трудового права України, загальної теорії права встановлено приналежність правовідносин соціального партнерства до предмета трудового права України (підрозділ 1.1). Структурно-функціональний дозволив визначити причини виникнення правовідносин соціального партнерства (підрозділ 2.1). Діалектичний і системний методи пізнання в сукупності дозволили дослідити місце правовідносин соціального партнерства в системі трудового права України, визначити основні складові елементи досліджуваних відносин (підрозділи 1.2; 2.3). За допомогою методів класифікації та групування визначено перелік принципів, на яких ґрунтуються правовідносини соціального партнерства, сукупність їх видів і форм, суб’єктний склад (підрозділи 3.1; 2.2). Системно-структурний, формально-логічний і порівняльно-правовий застосовувалися для визначення недоліків і розбіжностей у правовому регулюванні правовідносин соціального партнерства. Застосування структурно-логічного та методу моделювання дозволили підготувати пропозиції з удосконалення чинного та проектованого законодавства (підрозділ 3.2).
Нормативною основою роботи є Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закони України «Про колективі договори та угоди», «Про соціальний діалог», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про організації роботодавців», «Про об’єднання громадян», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про оплату праці», акти відомчої нормотворчості, а також міжнародні документи. Беруться до уваги також проекти нормативно-правових актів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації комплексно досліджено особливості правового регулювання правовідносин соціального партнерства в системі трудового права України та розроблено концепцію розвитку правовідносин з соціального партнерства в трудовому праві.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку положень і висновків, запропонованих особисто дисертантом, до найбільш значущих з них належать нижченаведені:
Вперше:
– класифіковано трудові відносини, що складають предмет трудового права, комплексно, шляхом об’єднання двох існуючих у теорії трудового права концепцій щодо виділення (а) трудових і тісно пов’язаних із ними правовідносин та (б) індивідуальних і колективних трудових правовідносин;
– визначено, що система відносин, які складають предмет трудового права, має горизонтальну та вертикальну структуру;
– поняття «правовідносини соціального партнерства» пропонується розуміти як специфічні соціально-трудові, колективні, правові відносини, які представляють собою систему налагоджених зв’язків різних рівнів, що виникають між роботодавцем (його представницькими органами) і найманими працівниками (їх представницькими органами) за участю інших органів та осіб, котрі взаємодіють як соціальні партнери відповідно до спеціальних принципів, у формах та у спосіб, визначених законодавством, з метою захисту прав, свобод і законних інтересів усіх учасників трудових правовідносин задля прогресивного розвитку державного виробництва та економіки.
Удосконалено:
– форми та види правовідносин соціального партнерства. Форми правовідносин соціального партнерства – це способи зовнішнього вираження, реалізації в соціально-правовому просторі основних їх видів. Зокрема, на підставі виокремлення певних видів досліджуваних правовідносин виділено такі форми: (а) переговори; (б) консультаційно-інформативна діяльність; (в) укладання національних, регіональних, галузевих, локальних угод; (г) утворення професійних об’єднань і громадських організацій; (д) проведення національних і міжнародних конференцій; (е) примирно-посередницькі процедури; (є) контроль і нагляд за розвитком трудових відносин на підприємстві, установі, організації та виконанням укладених угод та ін.;
– пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин соціального партнерства, а саме: запропоновано внесення до проекту Трудового кодексу України ряду статей, що (а) визначатимуть принципи, на яких мають будуватися правовідносини соціального партнерства; (б) розкриватимуть поняття «правовідносини соціального партнерства»; (в) надаватимуть перелік основних їх видів і форм, зміст; (г) визначатимуть класифікацію учасників правовідносин соціального партнерства.
Дістало подальший розвиток:
– визначення предмета трудового права України. Його утворює система трудових відносин, що представляє собою сукупність суспільно-правових зв’язків, які виникають на договірній основі між суб’єктами як індивідуального, так і колективного характеру в процесі реалізації індивідуальними суб’єктами права на працю, та які опосередковують початок, динамічний розвиток і припинення трудової діяльності людини;
– визначення об’єкту, суб’єктів і змісту правовідносин соціального партнерства. Зокрема, об’єкт представлений у вигляді матеріальних і нематеріальних благ, а також фактичних дій суб’єктів правовідносин соціального партнерства, що призводять до трудових спорів і конфліктних ситуацій; суб’єктний склад – трьома групами суб’єктів, серед яких наймані працівники, трудовий колектив, роботодавці, держава в особі уповноважених органів, посередницькі та примирні органи та особи; зміст розкриває права та обов’язки соціальних партнерів;
– напрямки усунення недоліків Закону України «Про соціальний діалог», проекту Трудового кодексу в частині вирішення колективних трудових спорів, конфліктів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій сфері – для здійснення подальших наукових розробок розвитку соціального партнерства в Україні, вдосконалення його загальної концепції;
б) у правотворчості – в процесі удосконалення проекту Трудового кодексу, інших нормативно-правових актів України, призначених урегульовувати трудові відносини, зокрема ті, що виникають при соціальному партнерстві;
в) у правозастосовній діяльності – рекомендації, обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалити практику застосування норм чинного трудового законодавства у сфері соціального партнерства;
г) у навчальному процесі – під час викладання навчальної дисципліни «Трудове право», для вдосконалення навчальних програм і планів, при підготовці лекцій, семінарських занять, рефератів і курсових робіт, посібників, окремих розділів підручників та інших навчальних і довідникових видань.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в даній науковій роботі, знайшли відображення в наукових публікаціях автора, а також у доповідях на міжнародних і регіональних наукових і науково-практичних конференціях: «Проект інноваційного кодексу України як новий етап розвитку нормотворення в інноваційній сфері» (м. Харків, 14 червня 2011 р.) та «Пріоритетні напрями розвитку законодавства України» (м. Запоріжжя, 10-11 листопада 2011 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 особистих наукових праць, із яких 4 статті у фахових наукових виданнях і 2 тези доповідей на зазначених конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 3-х розділів, що містять 7 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок; кількість використаних джерел складає 190 найменувань (на 18 сторінках).

Список літератури

ВИСНОВКИ
Правовідносини соціального партнерства відіграють вирішальну роль у трудовій сфері життя людини та громадянина України з точки зору пошуку та реалізації цивілізованих шляхів вирішення трудових конфліктів і спорів, що регулярно виникають під час використання найманої праці. Під час здійснення дослідження вирішено важливе наукове завдання – визначено сутність, правову природу, всебічно охарактеризовано правовідносини соціального партнерства, а також надано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання цих відносин. Зроблено ґрунтовні загальнотеоретичні та практичні висновки, основні з яких наступні.
1. Предмет трудового права України складає система трудових відносин, що представляє собою сукупність суспільно-правових зв’язків, які виникають на договірній основі між суб’єктами як індивідуального, так і колективного характеру в процесі реалізації індивідуальними суб’єктами права на працю, та які опосередковують початок, динамічний розвиток і припинення трудової діяльності людини.
Трудові правовідносини – це вольові, відносно тривалі, офіційні, врегульовані нормами загального та спеціального трудового законодавства відносини, які виникають між їх учасниками на основі трудового договору з метою реалізації права працівника на працю задля моральної самодостатності, матеріального забезпечення та задоволення потреб суспільства, що відбивають пропозиції роботодавця.
2. У загальному вигляді система трудових правовідносин представляє собою складний механізм тісної взаємодії різних за змістом, але спільних за характером суспільно-трудових взаємних зв’язків. Системі трудових правовідносин, які складають предмет трудового права України, можна задати два правових вектори: «горизонтальний» і «вертикальний», котрі мають відображати принцип побудови їх структури та розвитку.
Горизонтальна структура буде направлена на поступовість виникнення, розвитку та припинення трудових правовідносин, появу нових зв’язків та зникнення в процесі неактуальних, що дозволить прослідити їх розвиток. Вертикальна – повинна відобразити ієрархію, за якою вона будується, й мати наступний вигляд: (а) власне трудові правовідносини (індивідуальні), що виникають на підставі укладення трудового договору індивідуально між роботодавцем і працівником; (б) колективні трудові правовідносини, учасниками яких є не індивідуалізовані суб’єкти правовідносин; (в) правовідносини соціального партнерства, котрі є трудовими та колективними за характером. За призначенням їх слід охарактеризувати як регулятивно-трудові правовідносини з огляду на функції, які вони комплексно виконують.
3. Правовідносини соціального партнерства – це специфічні соціально-трудові, колективні, правові відносини, які представляють собою систему налагоджених зв’язків різних рівнів, що виникають між роботодавцем (його представницькими органами) та найманими працівниками (їх представницькими органами) за участю інших органів та осіб, котрі взаємодіють як соціальні партнери відповідно до спеціальних принципів, у формах і в спосіб, визначених законодавством, з метою захисту прав, свобод та законних інтересів усіх учасників трудових правовідносин задля прогресивного розвитку державного виробництва та економіки.
4. Правовідносини соціального партнерства складаються з соціально-правових зв’язків щодо (1) утворення та діяльності профспілок або інших представницьких органів інтересів трудових колективів найманих працівників і роботодавців у соціально-трудових відносинах; (2) укладання й виконання колективних договорів та угод на локальному, галузевому, регіональному та національному рівнях; (3) колективних переговорів; (4) участі трудових колективів в управлінні підприємствами, установами та організаціями, у межах яких вони існують; (5) розв’язання колективних трудових спорів і конфліктних ситуацій; (6) встановлення нових умов праці у відповідності до норм національного законодавства України; (7) забезпечення зайнятості та працевлаштування безробітних осіб тощо.
5. Причинами розвитку правовідносин соціального партнерства стало виникнення в трудових відносинах спірних і конфліктних ситуацій між його основними учасниками: роботодавцем та найманим працівником, їх представницькими органами. З соціально-правової точки зору, трудовий спір – це неврегульовані мирним шляхом розбіжності між суб’єктами трудових правовідносин, а саме роботодавцем, працівником, трудовим колективом, що складають незадоволені офіційно або публічно вимоги; прийняття рішення, що порушує права, свободи та інтереси однієї зі сторін; відкрите ігнорування конкретних потреб стосовно встановлення нових умов праці. Трудовий спір представляє собою розбіжності, які можна вирішити шляхом переговорів, засобами соціального діалогу. В разі, якщо одна зі сторін трудового спору приймає рішучу позицію, що несумісна з пошуком компромісу, то останній переростає в трудовий конфлікт. Тобто, невирішений трудовий спір має наслідком виникнення трудового конфлікту. Трудовий конфлікт – це неврегульована спірна ситуація або гострі протиріччя, що виникли між роботодавцем (його представницькими органами) і трудовим колективом (його представницькими органами), які приймають особливі форми нетерпимості та потребують втручання державних органів зі спеціальною компетенцією. Такими формами є: страйк, масові звільнення тощо.
6. Форми правовідносин соціального партнерства – це способи зовнішнього вираження, реалізації в соціально-правовому просторі основних їх видів. Існують наступні види правовідносин соціального партнерства: (а) участь представницьких органів найманих працівників, трудового колективу та роботодавців в управлінні підприємством, установою, організацією; (б) взаємодія учасників трудових правовідносин: представницьких органів працівників, трудового колективу з роботодавцем, адміністрацією тощо; (в) участь соціальних партнерів у налагодженні зв’язків між сторонами трудового спору й (або) конфлікту; (г) діяльність соціальних партнерів у попередженні, запобіганні, ліквідації неприйнятних наслідків трудових конфліктів і спорів. Відповідно, правовідносини соціального партнерства можуть реалізовуватись в наступних формах: (1) переговори; (2) консультаційно-інформативна форма; (3) укладання національних, регіональних, галузевих, локальних угод; (4) утворення професійних об’єднань і громадських організацій; (5) проведення національних і міжнародних конференцій; (6) примирно-посередницькі процедури; (7) контроль і нагляд за розвитком трудових відносин на підприємстві, установі, організації та виконанням укладених угод тощо.
Перелік видів і форм правовідносин соціального партнерства є невичерпним. З огляду на динаміку розвитку відповідних зв’язків очевидна поява нових їх варіацій, що свідчитиме про прогрес у соціально-трудовій сфері.
7. У широкому сенсі об’єкт правовідносин соціального партнерства представляє собою власне трудові правовідносини. У вузькому – об’єкт слід розділити на матеріальні та нематеріальні блага, на забезпечення яких направлені правовідносин соціального партнерства: 1) до елементів, що мають матеріальний характер можна віднести вимогу гідної оплати праці, матеріальні потреби працівників, тощо; 2) до нематеріальних – трудові права, свободи та інтереси працівників й роботодавців, що забезпечуються загальним і спеціальним трудовим законодавством України; 3) фактичні дії суб’єктів правовідносин соціального партнерства, що призводять до трудових спорів і конфліктних ситуацій.
8. Учасників правовідносин соціального партнерства слід поділити на «сторін» та «суб’єктів». Сторонами правовідносин соціального партнерства є роботодавець і наймані працівники, у яких виникають первинні суб’єктивні права та юридичні обов’язки з трудового договору, що укладений між ними, та держава. Суб’єктами – всі учасники, які своєю діяльністю беруть участь в означених правовідносинах. До першої групи суб’єктів правовідносин соціального партнерства слід віднести учасників, які мають первинні права та обов’язки – це роботодавець, наймані працівники (трудовий колектив), держава в особі її компетентних органів влади (Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади, що діють у межах відповідної територіальної одиниці, в деяких випадках органи місцевого самоврядування). До другої – суб’єктів, які мають делеговані повноваження від роботодавців і найманих працівників – це організації роботодавців та професійні спілки тощо. Третю групу – складають такі соціальні партнери як фізичні та юридичні особи, які виступають як посередники під час вирішення конфліктів і спорів, реалізуючи мету соціального партнерства – узгодження інтересів первинних суб’єктів соціального партнерства – на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності на державному, галузевому, регіональному та локальному рівнях (примирні органи, посередницькі структури, трудові арбітри, Національна рада посередництва та примирення, КТС, незалежні експерти, тощо). З аналізу їх діяльності можна виокремити їх функції: примирення сторін, запобігання, попередження трудових конфліктів і спорів, їх вирішення, консультація сторін, посередництво тощо.
9. До прав суб’єктів правовідносин соціального партнерства слід віднести права (1) на рівність усіх учасників, які беруть участь у правовідносинах соціального партнерства; (2) на повагу з боку інших учасників означених правовідносин; (3) на викладення власної точки зору та думок з приводу розглядуваних питань; (4) на відстоювання власних інтересів чи інтересів осіб, яких представляє даний суб’єкт указаних правовідносин; (5) на непогодження із умовами інших учасників; (6) вимагати виконання взятих на себе зобов’язань від інших учасників; (7) звертатися до уповноважених державних органів за роз’ясненнями з приводу питань, що є предметом соціального партнерства; (8) ухвалення зобов’язань. Обов’язками, відповідно, є (1) чесне ведення переговорів; (2) повага до інших учасників; (3) дотримання норм законодавства; (4) відповідальність за виконання взятих на себе зобов’язань; (5) невтручання в справи інших учасників; (6) незастосування тиску та інших форм примусу до інших учасників задля досягнення власної мети.
10. Принципами, згідно з якими має здійснюватися правове регулювання відносини соціального партнерства, є принцип (а) свободи асоціації; (б) заборони дискримінації суб’єктів правовідносини соціального партнерства; (в) трипартизму; (г) багаторівневого співробітництва; (д) добровільного й рівноправного партнерства; (е) обов’язковості й належного виконання колективних, галузевих, регіональних, національних угод; (є) примирно-третейського й арбітражного вирішення трудових спорів та конфліктів; (ж) рівності суб’єктів правовідносин соціального партнерства.
11. Для подальшого вдосконалення правового регулювання відносин соціального партнерства пропонуємо наступні зміни до чинного та проектованого законодавства:
1) окрема глава проекту ТК України має бути присвячена регулюванню правовідносин соціального партнерства й повинна містити норму, що визначатиме склад цих правовідносин і надаватиме їм визначення;
2) у проект ТК України слід включити статтю, що визначатиме принципи, згідно з якими має здійснюватися правове регулювання правовідносин соціального партнерства;
3) слід надати перелік тих видів і форм, яких можуть набувати правовідносини соціального партнерства із вказівкою, що цей перелік не є вичерпним, оскільки розвиток правовідносин соціального партнерства повинен супроводжуватися появою нових форм і видів, що свідчитиме про їх прогрес і динамічний розвиток;
4) у проект ТК України слід внести корективи стосовно визначення понять «трудовий спір» і «трудовий конфлікт»;
5) потребують додаткового вивчення та перегляду положення Законів України «Про соціальний діалог», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Болотіна Н.Б. Трудове право України: підручн. – 2-ге вид., стер. / Н.Б. Болотіна. – К. : Вікар, 2004. – 725 с.
2. Про зайнятість населення: Закон України від 01.03.1991 р., №803-ХІІ // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
3. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 03.03.1998 р., № 137/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 34. – Ст. 227.
4. Прилипко С.М. Трудове право України: підручн. – 2-ге вид., перероб. і доп. / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2009. – 728 с.
5. Основи трудового права України / за ред. П.Д. Пилипенка. – 2-ге вид, випр. і доп. – Львів: Магнолія плюс, 2006. – 276 с.
6. Шульга А.М. Теория государства и права: учебн. пособ. /А.М. Шульга. – Х.: ХНУВД, 2008. – 248 с.
7. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тестами): підручн. / під ред. М.С. Кельмана, О.Г. Мурашина. – К.: Кондор, 2002. – 353 с.
8. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учебн. / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
9. Погребной И.М. Теория права: учебн. – 3-е изд., испр. и доп. / И.М. Погребной. – Х.: Основа, 2003. – 128 с.
10. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: учебн. пособ. / В.Н. Хропанюк / под ред. В.Г. Стрекозова. – М., 384 с.
11. Загальна теорія держави та права: підручн. / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.; за ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2009. – 584 с.
12. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави / П.М. Рабінович. – К. : Атіка, 2001. – 176 с.
13. Андріїв В.М. Сутність та особливості трудових правовідносин / В.М. Андріїв // Актуал. проблеми держ. та права: зб. наук. праць. – Вип. 46 / відп. за вип. Ю.М. Оборотов. – О. : Юрид. літер., 2009. – С. 41 – 47.
14. Гинзбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение / Л.Я. Гинзбург. – М. : Наука, 1997. – 308 с.
15. Сучасний словник цивільно-правових термінів / упорядн. І.В. Венедиктова. – Сер. «Юрид. радник». – Х. : «Страйд», 2005. – 224 с.
16. Орловський О.Я. Поняття трудових правовідносин / О.Я. Орловський // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту : зб. наук. праць. – Вип. 75: Правознавство. – Чернівці : ЧДУ, 2000. – 104 с.
17. Трудовое право Украины в вопросах и ответах: учебн.-справ. пособ. – 5-е изд., перераб. и доп. / под ред. В.В. Жернакова. – Х. : Одиссей, 2007. – 664 с.
18. Трудове право України: підручн. – 2-ге вид., стерео. / під ред. В.І. Прокопенка. – Х. : Консум, 2000. – 480 с.
19. Явич Л.С. Право и общественные отношения / Л.С. Явич. – М. : Юрид. лит., 1971. – 152 с.
20. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины. / Под ред. В.С. Венедиктова. – Х.: Консум, 2006.-304с.
21. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: навч. посібн. / Ю.П. Дмитренко. – К. : Школа, 2004. – 228 с.
22. Прилипко С.М. Трудове право України: підручн. / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х. : Вид. ФОП Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.
23. Карпенко Д.О. Основи трудового права: навч. посіб. / Д.О. Карпенко. – К. : Вид. А.С.К., 2003. – 656 с.
24. Чанишева Г.І. Основні теоретичні проблеми сучасного трудового права України / Г.І. Чанишева, Н.Б. Болотіна // Право України. – 1999. – №9. – С. 13 – 19.
25. Проскуряков П.Д. Принцип обмеження сфери правового регулювання відносинами найманої праці: аналіз понятійного апарату та його значення в структурі трудового права / П.Д. Проскуряков // Пробл. правознав. та правоохор. діяльності: зб. наук. праць. – Донец. юрид. ін-т. – №2. – 2008. – 320 с.
26. Жернаков В.В. Соціально-трудові відносини: поняття, суб’єкти, правове регулювання / В.В. Жернаков // Право України. – 1999. – № 10. – С. 41 – 45.
27. Процевський О.І. Про предмет трудового права України / О.І. Процевський // Право України. – 2001. – №12. – С. 81 – 86.
28. Сичов Д.В. До поняття індивідуальних трудових відносин / Д.В. Сичов // Право і безпека. – 2004. – №3/1. – С. 156 – 159.
29. Щербина В.І. Трудове право України: підручн. / В.І. Щербина / за ред. В.С. Венедиктова. – К. : Істина, 2008. – 384 с.
30. Запара С. Колективні трудові відносини в контексті предмету трудового права / С. Запара // Бюл. Нац. служби посередн. та примирення. – 2003. – № 7. – С. 41 – 44.
31. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект / Г.І. Чанишева. – О.: Юрид. літ., 2001. – 328 с.
32. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: пост. Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р., №8 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0008700-03.
33. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
34. Карбишев Г. Стан ринку праці та шляхи розвитку соціального партнерства у вирішенні проблем зайнятості населення / Г. Карбишев // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2003. – № 5. – С. 40 – 43.
35. Щеглова Н.С. Социальное партнерство в сфере трудовых отношений / Н.С. Щеглова. – М. : Профиздат, 1995. – 110 с.
36. Сладковський Г. Соціальне партнерство – запорука соціальної стабільності / Г. Сладковський // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2003. – № 8. – С. 25 – 27.
37. Андрющенко А. Місце, роль і функції соціального партнерства в механізмі регулювання соціально-трудових відносин / А. Андрющенко, І. Дубровський // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – № 2. – 2005. – С. 24 – 32.
38. Всесилие союзов предпринимателей / пер. с нем.; под ред. В. Симона. – М. : Прогресс, 1979. – 277 с.
39. Андрющенко А. Відповіді − у минулому? / А. Андрющенко, І. Дубровський // Профспілки України. − 2005. − № 2. − С. 77 − 80.
40. Усенин В.И. Социальное партнерство или классовая борьба? / В.И. Усенин. − М., 1968. − 271 с.
41. Киселев И.Я. Неоконсерваторы против рабочего класа. / И.Я. Киселев. − М. : Юрид. лит., 1988. − 157 с.
42. Про національну раду соціального партнерства: Указ Президента України від 8 лютого 1993 р. // [Електрон. ресурс]. − Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=34%2F93.
43. Українець С. Соціальне партнерство в Україні: перспективи законодавчого регулювання / С. Українець // Україна: аспекти праці. − 1998. − № 2. − С. 22 − 27.
44. Мишин А.К. Теоретические аспекты проблемы социального партнерства / А.К. Мишин // Межрегион, науч.-практ. конф. «Актуал. пробл. развития соц. партнерства в совр. условиях»: тез. докл. и выступлений. − Барнаул : Изд-во АлтГТУ, 1997. − С. 104 − 109.
45. Новіков В. Зарубіжний досвід соціального партнерства / В. Новіков // Українa: аспекти праці. − 1998. − №1. − С. 38 − 43.
46. Анисимов Л.Н. Трудовой Кодекс для новой России (о социальном партнерстве и трудовом договоре). / Л.Н. Анисимов. − М.: Глобус, 2002. − 318 с.
47. Ященко A.A. Социальное партнерство в России: социологический анализ (на материалах исследования работы МОПО ОАО «ЛУКОЙЛ»): автореф. дисс. … канд. социол. наук / А.А. Ященко. − М., 1999. − 21 с.
48. Михайлова Л.М. Проблемы социального партнерства / Л.М. Михайлов // Трудовые отношения и коллективные действия в современной России: политические, правовые и социальные аспекты / отв. ред. A.M. Кацва, JI.M. Кудюкин, C.B. Патрушев. − М. : Эдиториал, 1999. − С. 191 − 212.
49. Крыжановская A.A. Россия на пути к социальному партнерству / А.А. Крыжановская // Гос-во и право. − 1997. − № 12. − С. 43 − 49.
50. Буздуган Ю.О. Правові засади соціального діалогу / Ю.О. Буздуган // Профспілки України. − 1997. − № 3. − С. 7 − 8.
51. Богданов О.М. Практика профсоюзной работы в области социального партнерства / О.М. Богданов // Межрегион. научно-практ. конф. «Актуальные проблемы развития социального партнерства в современных условиях»: тез. докладов и выступ. / отв. ред. А.К. Мишин. − Барнаул: Изд-во АлтГТУ, 1997. − С. 18 − 20.
52. Лазор В.В. Соціальне партнерство як принцип вирішення трудових спорів і конфліктів на сучасному етапі / В.В. Лазор. // Держава і право: зб. наук. пр. юрид. і політ. науки. − Вип. 33. − К. : ІДП ім. В.И. Корецького НАН України, 2006. − С. 234 − 239.
53. Куренной А.М. Трудовое право: на пути к рынку. − 2-е изд., доп. и перераб. / под ред. А.М. Куренного. – М. : Дело, 1997. − 368 с.
54. Юридична енциклопедія. − К. : Укр. енцикл., 1998. − Т.5. − 736 с.
55. Козак З.Я. Соціальне партнерство та урегулювання колективних трудових спорів / З.Я. Козак // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − 2002. − №4. − С. 47 − 59.
56. Ярошенко О.M. Теоретичні та практичні проблеми джерел трудового права України / О.М. Ярошенко. − Х. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.M., 2006. − 456 с.
57. Трудове право України: підруч. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; за ред. П.Д. Пилипенка. − 2-ге вид., перероб. і доп. − К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2006. − 536 с.
58. Снигирева И.О. О социальном партнерстве / И.О. Снигирева // Новое в зак-ве о кол. договорах и соглаш.: практ. коммент. − М., 1992. − 578 с.
59. Семигин Г.Ю. Социальное партнерство в современном мире. / Г.Ю. Семигин. − М. : Мысль, 1996. − 208 с.
60. Федулин A.A. Становление и развитие системы социального партнерства в России / А.А. Федулин. − М, 1999. − 318 с.
61. Баширов X. Социальное партнерство: предпосылки становления в Украине / X. Баширов. − Донецк, 1997. − 142 с.
62. В. Жуков. Соціальне партнерство в Україні: навч. посіб. / В. Жуков, В. Скурагівський. − К. : Вид-во УАДУ, 2001. − 200 с.
63. Трунова Г.А. Правове регулювання соціального партнерства в Україні / Г.А. Трунова. – Чернівці : Рута, 2009. – 200 с.
64. Головина С.Ю. Понятийный аппарат трудового права: дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.05 / С.Ю. Головина – Екатеринбург, 1998. − 363 с.
65. Чуча С.Ю. Становление и перспективы развития социального партнерства в Российской Федерации / под ред. С.Ю. Чучи. − М. : Вердикт-М, 2001. − 310 с.
66. Актуальні проблеми трудового права України / О.А. Золоторьова, Т.Ф. Чернега та ін. / за заг. ред. О.А. Золоторьової. − О.: Негоціант, 2009. − 122 с.
67. Жуков В.І. Визначення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) / В.І. Жуков // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − № 2. − 2002. − С. 45 − 47.
68. Оршак А.В. У кваліфікованому правовому супроводі – успіх оперативного вирішення спору / А.В. Оршак // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − № 4. − 2002. − С. 29 − 33.
69. Злобіна О.Г. Характеристика експертами головних причин та умов виникнення колективних трудових спорів на рівні підприємства і галузі / О.Г. Злобіна // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – №1. − 2002. − С. 34 − 39.
70. Хотенко М.Г. Від конфлікту до діалогу / М.Г. Хотенко // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − №1. − 2002. − С. 40 − 42.
71. Шалак Г.М. На шляху до порозуміння / Г.М. Шалак // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − № 2. − 2002. − С. 38 − 39.
72. Про практику розгляду судами трудових спорів: пост. Пленуму Верхов. Суду України від 06.11.1992 р. //[Електрон. ресурс] − Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
73. Твердохліб А. Відмінність між трудовими спорами і конфліктами. Їх позовний та непозовний характер / А. Твердохліб // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − № 12. − 2006. − С. 47 − 49.
74. Буряк В. Поняття та види трудових спорів / В. Буряк // Вісн. Львів. ун-ту. − Вип. 3. − 2001. − С. 120 − 124.
75. Алексеев С.С. Общая теория права: курс в 2-х т. / С.С. Алексеев. − М. : Юрид. лит., 1982. − Т. 2. − 360 с.
76. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права / Г. Кикоть // Право України. − 2003. − №7. − С. 29 − 33.
77. Теория права и государства: учебн. / под ред. В.В. Лазарева. − М.: Право и Закон, 1996. − 424 с.
78. Загальна теорія держави і права / за ред. В.В. Копейчикова. − К.: Юрінком, 1997. − 318 с.
79. Крижко Д. Поєднання професійних обов’язків із обов’язками трудового арбітра / Д. Крижко // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − 2005. − № 6. − С. 36 − 37.
80. Рижий А.І. Розв’язання колективно-трудових спорів (конфліктів) шляхом прийняття спільного групового рішення / А.І. Рижий // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − 2001. − № 1. − С. 45 − 51.
81. Брага Л. Державне регулювання примирно-третейського розгляду колективних відносин / Л. Брага // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − № 6. − 2005. − С. 37 − 41.
82. Огородник О. Правове регулювання вирішення колективних трудових спорів у країнах Заходу / О. Огородник // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − № 6. − 2005. − С. 53 − 56.
83. Трудові спори: навч. посіб. / за заг. ред. В.П. Пастухова; Л.П. Грузінова, Л.М. Смолярова, В.П. Пастухова, Ю.М. Щотова. − К.: Магістр-ХХІ сторіччя, 2005. − 272 с.
84. Александров Н.Г. Советское трудовое право / Н.Г. Александров. − М., 1963. − 363 с.
85. Запара С.І. Актуальні проблеми вирішення колективних трудових спорів / С.І. Запара // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. − № 6. − 2002. − С. 45 − 48.
86. Лазор В. Поняття трудовий спорів, конфліктів та їх позовний і непозовний характер / В. Лазор // Право України. − 2002. − С. 90 − 95.
87. Конфликты в современной России (проблемы анализа и регулирования) / под ред. Е.И. Степанова. − М. : ЭДИТОРИАЛ УРФТ, 2000. − 344 с.
88. Щербюк Н. Правове регулювання трудових відносин / Н. Щербюк // Віче. – 2007. – №11 (200). – С. 25, 26.
89. Дмитрієв В.М. Попередження трудових конфліктів / В.М. Дмитрієв // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2003. – №8. – С. 31 – 33.
90. Мосіна А. Керівник та конфлікт / А. Мосіна // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – № 4. – 2003. – С. 26 – 30.
91. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегова. – М.: Сов. энцикл., 1973. – 846 с.
92. Гаращенко Л.П. До визначення термінів удосконалення законодавства України про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) / Л.П. Гаращенко, О.М. Бондарук // Часопис Київ. ун-ту права. – 2006. – № 2. – С. 120 – 124.
93. Запара С. Генезис юридичного змісту поняття «колективні трудові спори (конфлікти)» / С. Запара // Право України. – 2003. – №8. – С. 113 – 117.
94. Муцинова H.A. Коллективный договор и соглашение как формы социального партнерства в сфере труда / Н.А. Муцинова // Правоведение. – 2000. – № 1. – С. 104 – 112.
95. Про колективні договори та угоди: Закон України від 01.06.1993 р., № 3356 – ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №36. – Ст. 36.
96. Мельничук Н. Сторони колективного договору / Н. Мельничук // Право України. – 2010. – № 7. – С. 107 – 113.
97. Соломонов С. Генеральное соглашение на 2008 – 2009 годы и оплата труда в коллективном договоре / С. Соломонов // Заработная плата. – 2008. – №7 (25). – С. 7 – 11.
98. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995р., № 108/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121.
99. Чередниченко О. Колективні договори та угоди / О. Чередниченко // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2003. – №8. – С. 41 – 53.
100. Коваленко О. Коллективный договор / О. Коваленко // Персонал. – №6. – 2000. – С. 96 – 99.
101. Лосиця І. Колективний договір в нових умовах господарювання / І. Лосиця // Право України. – 1997. – № 5. – С. 73 – 76.
102. Дитящева А.П. Коллективные договоры и соглашения. Трудовые конфликты. / А.П. Дитящева. – М. : «Эксперты бюро-М», 1998. – 368 с.
103. Свічкарьова Я. Регулювання праці в акціонерних товариствах / Я. Свічкарьова // Право України. – 1998. – №1. – С. 58 – 61.
104. Гончарова Г. Сфера укладання колективного договору / Г. Гончарова, В. Жернаков // Право України. – 2000. – № 8. – С. 85 – 87.
105. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., №3723-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
106. Про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів: Конвенція МОП № 98 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_004.
107. Лисенко І. Колективний договір: місце та роль в сучасних трудових відносинах / І. Лисенко // Праця і закон. – № 09 (105). – 2008. – С. 29 – 32.
108. Галина І.Г. Нові шляхи взаємодії. / І.Г. Галина // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2003. – № 8. – С. 33 – 35.
109. Луцишин І.Я. Запорука соціального спокою у дієвому соціальному партнерстві / І.Я. Луцишин // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2002. – № 4. – С. 38 – 40.
110. Козак З.Я. Договірне регулювання за трудовим правом: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / З.Я. Козак. – Львів, 1999. – 182 с.
111. Кисилев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: учебн. / И.Я. Киселев. – М. : Изд-во «Дело», 1999. – 726 с.
112. Жуков В. Міф соціального партнерства / В. Жуков // Профспілки України. – 2005. – № 2. – С. 73 – 77.
113. Политюк Б.С. О понятии «правоотношение» в теории права: зб. наук. праць: Актуал. пробл. права (теорія і практика). / Б.С. Политюк. – Луганськ : СУНУ ім. В. Даля. – 2002. – № 4. – С. 18 – 22.
114. Проблемы общей теории права и государства / под общ. ред. В.С. Нерсесянца. – М. : НОРМА-ИНФРА-М. – 1999. – 832 с.
115. Теория государства и права / под ред. Н.И. Мутузова и А.В. Малько. – М. : Юрист, 1997. – 742 с.
116. Толстой Ю.К. Еще раз о правоотношении / Ю.К. Толстой // Правоведение. – 1969. – №1. – С. 32 – 36.
117. Спиридонов Л.И. Теория государства и права / Л.И. Спиридонов. – М.: Юрист, 1995. – 413 с.
118. Українець С. Соціально-трудові відносини в Україні: зміст і розвиток / С. Українець // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 3. – С. 35 – 41.
119. Про основи соціальної захищеності інвалідів: Закон України від 21.03.1991 р., № 875-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 21. – Ст. 252.
120. Положення про порядок наймання та звільнення керівників закладів освіти України, що є у державній власності, затв. Наказом М-ва освіти України від 27.04.1993 р., № 116 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0038-93.
121. Козак З. Поняття «роботодавець» за трудовим правом / З. Козак // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – №7. – 2003. – С. 44 – 50.
122. Прокопенко В. Власник і уповноважений ним орган як суб’єкти трудового права / В. Прокопенко // Право України. – 1994. – №10. – С. 21, 22.
123. Пушкін А. Відносини підприємства та правовий статус їх суб’єктів / А. Пушкін, В. Селіванов // Право України. – 1994. – № 5-6. – С. 9 – 15.
124. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., № 435-ІV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356.
125. Пилипенко П. Окремі зауваження до проекту Кодексу України про працю / П. Пилипенко // Право України. – 1996. – № 9. – С. 63 – 66.
126. Карпенко Д. Правові проблеми Загальної частини проекту Кодексу України про працю / Д. Карпенко, Н. Хуторян // Право України. – 1998. – № 3. – С. 41 – 44.
127. Про внесення змін та доповнень до Кодексу законів про працю: Закон України від 5 липня 1995 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 28. – Ст. 204.
128. Про організації роботодавців: Закон України від 24.05.2001 р., № 2436-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 32. – Ст. 171.
129. Чумаченко А.Г. Як нам працювати без конфліктів? / А.Г. Чумаченко // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – № 2. – 2002. – С. 32 – 33.
130. Чанишева Г. Право на об’єднання як колективне трудове право / Г. Чанишева // Юрид. вестник. – 2000. – №3. – С. 89 – 95.
131. Карлицький С.М. Трудове право України: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. / під ред. С.М. Карлицького. – К. : Прецедент, 2006. – 210 с.
132. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 р., № 436-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.
133. Яремчук О.В. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права / О.В. Яремчук // Право і безпека. – 2004. – № 3/1. – С. 186 – 189.
134. Бермес М. Що турбує роботодавців? / М. Бермес // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – № 4. – 2002. – С. 36 – 38.
135. Науменко С.В. Роботодавці зацікавлені працювати без трудових конфліктів / С.В. Науменко // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – № 4. – 2002. – С. 35 – 37.
136. Мирошниченко О.В. Український союз промисловців та підприємців – учасник колективних переговорів / О.В. Мирошниченко // Україна: аспекти праці. – 1998. – № 2. – С. 26 – 30.
137. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
138. Про об’єднання громадян: Закон України вiд 16.06.1992 р, №2460-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
139. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України вiд 15.09.1999 р., № 1045-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397.
140. Задорожна О. Робота профспілки спрямована на вдосконалення колективно-договірних відносин / О. Задорожна // Бюл. Нац. служби посередн. та примирення. – № 3. – 2008. – С. 19 – 21.
141. Чорнорот П.Г. Соціальному захисту – спільну увагу / П.Г. Чорнорот // Бюл. Нац. служби посередн. та примирення. – № 5. – 2003. – С. 29 – 31.
142. Сапожникова М.А. Современный профсоюз – это инструмент социальной стабильности в обществе / М.А. Сапожникова // Афтограф ХХІ век. – № 4(3). – С. 16 – 19.
143. Про прокуратуру: Закон України від 05.12.1991 р., №1790-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
144. Обговорюємо проект Трудового кодексу України. Проект. Перша версія. Трудовий кодекс України. Книга сьома «Соціальне партнерство» (витяг) // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – №2. – 2003. – С. 35 – 40.
145. Процевський В. Трансформація прав профспілок України: реальність чи вимисел? / В. Процевський // Право України. – 1996. – №7. – С. 13 – 20.
146. Жуков В.І. Наймані працівники та їхні професійні спілки як суб’єкти соціального партнерства / В.І. Жуков // Профспілки України. – 2001. – № 4 (112). – С. 35 – 41.
147. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до другого читання від 10 груд. 2009 р.) // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
148. Суровська Л. Правове регулювання трудового арбітражу в Україні / Л. Суровська // Право України. – 2010. – № 7. – С. 114 – 121.
149. Яресько А. Доцільність функціонування комісій з трудових спорів / А. Яресько // Право України – 1998. – № 4. – С. 53 – 55.
150. Про застосування Конституції України при здійснення правосуддя: пост. Пленуму Верхов. Суду України від 01.11.1996 р., № 9 // Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/ laws/main.cgi?nreg=v0009700-96.
151. Браславська В.Я. Вирішення трудових спорів залежить від взаємодії сторін соціально трудових відносин / В.Я. Браславська // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – № 2. – 2002. – С. 22 – 25.
152. Радченко С.В. Сприяння відділенням вирішенню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин / С.В. Радченко // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – № 2. – 2002. – С. 26 – 27.
153. Драннікова О.М. Запобігання виникненню колективно-трудових спорів та конфліктів через здійснення аналітично-інформаційної діяльності та роботи по прогнозуванню / О.М. Драннікова // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – №2. – 2002. – С. 30 – 31.
154. Майчук М.П. Створення системи соціального партнерства на регіональному рівні / М.П. Майчук // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. –2003. – №3. – С. 51 – 53.
155. Загальна теорія держави і права: підручн. / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 428 с.
156. Трудовое право: учебн. / под ред. О.В. Смирнова. – М. : Проспект, 1997. – 448 с.
157. Бущенко П.А. До питання про нові джерела трудового права в світі реформування трудового законодавства / П.А. Бущенко // Актуал. пробл. науки труд. права в сучасних умовах ринк. економіки: матер. наук.-практ. конф. (м. Сімферополь, 19-20 трав. 2003р.). – Х. : НУВС, 2003. – С. 15 – 19.
158. Про соціальний діалог: Закон України від 23.12.2010 р., №2862 // Офіц. вісник України. – 2011. – № 3. – С. 62.
159. Советское трудовое право: учебн. / под ред. Н.Г. Александрова. – M.: Юрид. лит., 1972. – 576 с.
160. Про свободу асоціації і захист права на організацію: Конвенція МОП 1948 р., № 87 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_125.
161. Про колективні договори: Рекомендація МОП 1951 р., № 91 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=993_231.
162. Про співробітництво у галузевому і національному масштабі: Рекомендація МОП 1960 р., № 113 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_243.
163. Лушникова М.В. Очерки теории трудового права / М.В. Лушникова, А.М. Лушников. – СПб. : Изд-во Р.Асланова «Юрид. центр Пресс», 2006. – 940 с.
164. Про дискримінацію в галузі праці та занять: Конвенція МОП №111 вiд 25.06.1958 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_161.
165. Чуча С.Ю. Правовое регулирование социального партнерства: некоторые проблемы и перспективы / С.Ю. Чуча // Труд. право и право соц. обеспечения. Актуальн. проблемы. – М. : Проспект, 2000. – С. 148 – 151.
166. Про тристоронні консультації для сприяння застосування міжнародних трудових норм: Конвенція МОП № 144, 1976 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_175.
167. Заржицький О. Соціальне партнерство у соціально-трудових відносинах / О. Заржицький // Право України. – 2000. – № 11. – С. 53 – 55.
168. Прилипко С. Проект Трудового кодексу України – важливий етап реформування трудового законодавства / С. Прилипко, О. Ярошенко // Право України. – 2009. – №3. – С. 14 – 21.
169. Про сприяння колективним переговорам: Рекомендація МОП №163, 1981 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_274.
170. Миценко І. Забезпечення сприятливих і безпечних умов праці як об’єкт управління / І. Миценко // Україна: аспекти праці. – 1998. – №5. – С. 38 – 42.
171. Про добровільне примирення і арбітраж: Рекомендація МОП №92, 1951 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_232.
172. Положення про Раду соціального партнерства, затв. Указом Президента від 27.04.1993 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=151%2F93
173. Соціальна політика та роль профспілок: останнє 15-річчя: навч. посіб. – К.: Акад. праці і соц. відносин. Федерація проф. спілок України, 2008. – 100 с.
174. Курепа Л.І. До вирішення соціальної гармонії – шляхом діалогу/ Л.І. Курепа // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2002. – №2. – С. 20 – 22.
175. Венедиктов В.С. Концептуальні під’їзди до кодифікації трудового законодавства України / В.С. Венедиктов // Право і безпека. – 2002. – №2. – С. 9 – 12.
176. Леонова Ю. Зауваження до проекту нового Трудового Кодексу України / Ю. Леонова // Право України. – 2004. – №2. – С. 101 – 103.
177. Пилипенко П.Д. Окремі зауваження до проекту Кодексу України про працю / П.Д.