ПРОСОДИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ АНГЛІЙСЬКОЇ ПРОЗОВОЇ БАЙКИ (експериментально-фонетичне дослідження)

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТАРАНЕНКО ЛАРИСА ІВАНІВНА

УДК 811.111’342.9

ПРОСОДИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ АНГЛІЙСЬКОЇ ПРОЗОВОЇ БАЙКИ
(експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук
доцент А.А.Калита

Київ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ АНГЛІЙСЬКОЇ ПРОЗОВОЇ БАЙКИ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ .................................13
1.1. Основні питання лінгвістичних досліджень проблеми зв’язності прозового тексту............................................................................................................................13
1.2. Систематизація ознак тексту прозової байки та розгляд засобів забезпечення його зв’язності ................................................................................22
1.2.1. Функціональні, структурні й семантичні ознаки англійської прозової байки........................................................................................................22
1.2.2. Механізм усної реалізації тексту англійської прозової байки..32
1.2.3. Взаємодія мовних засобів у забезпеченні зв’язності тексту англійської прозової байки....................................................................................38
1.3. Специфіка функціонування просодичних засобів актуалізації зв’язності тексту байки..........................................................................................46
1.3.1. Вплив фабули й структури тексту англійської прозової байки на оформлення її просодичної зв’язності............................................................46
1.3.2. Особливості взаємодії системи просодичних засобів у забезпеченні зв’язності тексту англійської прозової байки...............................53

Висновки та завдання експериментального дослідження................59

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА Й МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.................................................................62
2.1. Програма експериментально-фонетичного дослідження .................63
2.2. Методика експериментального дослідження ....................................63
2.2.1. Підбір дикторів і формування корпусу експериментального матеріалу.................................................................................................................63
2.2.2. Методика проведення аудитивного аналізу64
2.2.3. Методика проведення акустичного аналізу66
2.3. Обробка та оформлення результатів експерименту..........................70

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОС­ЛІДЖЕННЯ ПРОСОДИЧНИХ ЗАСОБІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ АНГЛІЙСЬКОЇ ПРОЗОВОЇ БАЙКИ ...................................................................73
3.1. Аудитивний аналіз експериментального матеріалу..........................73
3.1.1. Закономірності функціонування системи просодичних засобів в оформленні зв’язності тексту англійської прозової байки73
3.1.2. Особливості просодичної організації байок з позитивною етичною ідеєю.........................................................................................................89
3.1.3. Специфіка просодичної організації байок з негативною етичною ідеєю.........................................................................................................98
3.1.4. Показники частоти актуалізації просодичних засобів у забезпеченні зв’язності тексту англійської прозової байки. ...........................113
3.2. Акустичний аналіз просодичного оформлення текстів англійських прозових байок з різнополярними етичними ідеями........................................137
3.3. Лінгвістична інтерпретація результатів експериментально-фонетичного дослідження.......................................................................161

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ....................................................................170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................176
ДОДАТКИ.................................................................................................207

ВСТУП
Сучасний етап розвитку лінгвістики взагалі й інтонології зокрема вимагає поглибленого розгляду проблеми адекватного інтонаційного оформлення зв’язного мовлення, складовою частиною якої є питання просодичної зв’язності текстів малих форм.
Лінгвістичною наукою доведено суттєвий вплив просодичних засобів на реалізацію зв’язності тексту, яка забезпечує цілісність його сприйняття. З огляду на це особливого значення набуває встановлення закономірностей взаємодії просодичних засобів у реалізації зв’язності англійської прозової байки як значною мірою специфічного комунікативного та пізнавально-виховного різновиду тексту малої форми, якому притаманні високий ступінь компресії й лапідарність інформації [39:19, 128; 227:4-10; 59:78-79] та важлива роль у набутті навичок правильного інтонування більших за обсягом текстів.
У зв’язку з тим, що функціонування системи просодичних засобів та специфіка їхньої взаємодії в мовленні привертали увагу багатьох дослідників, сформувалися певні погляди на явище просодичної зв’язності тексту, відповідно до яких на рівні експериментально-фонетичних досліджень були вивчені різні аспекти цього феномену: просодична зв’язність діалогічного [1; 179; 55; 93] та монологічного мовлення [214; 306; 168]; просодична зв’язність текстів різної жанрової та стильової приналежності [31; 167; 107; 176; 210; 308; 317]; інтеграційна роль ритму в організації мовлення [128; 139; 158]. Встановлюються також особливості темпоральної організації усного мовлення [3; 108; 109; 105] й роль інтонації у формуванні текстової єдності [25:52-61; 129; 216; 83; 88; 125; 248; 278] тощо.
Результати цих та інших теоретичних опрацювань окремих питань функціонування просодичних засобів у мовленні [18:13; 114; 56; 85:14, 16-17; 34:46, 50-51; 169; 228:29 та ін.] містять інформацію, достатню для створення загальних наукових уявлень про участь просодичних засобів в актуалізації зв’язності тексту англійської прозової байки й у забезпеченні цілісності сприйняття її змісту. Згадані праці дають також підстави вважати, що дослідження просодичної зв’язності тексту байки доцільно виконувати з позицій функціонально-прагматичного підходу, який дозволяє виявити особливості взаємодії фабули та просодичних засобів оформлення зв’язності тексту в процесі передачі цілісності змісту байки.
З огляду на це експериментально-фонетичне дослідження взаємодії системи просодичних засобів у забезпеченні зв’язності тексту прозової байки набуває особливої актуальності, оскільки його результати поглиблять дослідницьку парадигму лінгвістики тексту новим знанням про механізми функціонування просодичних підсистем у реалізації зв’язності тексту взагалі та його малої форми зокрема.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”, затвердженої вченою радою Київського державного лінгвістичного університету (протокол № 5 від 27 січня 1997 року).
Метою дослідження є визначення основних закономірностей усної реалізації англійської прозової байки шляхом встановлення особливостей функціонування і взаємодії просодичних засобів забезпечення її зв’язності.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
· систематизувати функціональні, структурні й семантичні ознаки тексту англійської прозової байки;
· обґрунтувати механізм усної реалізації англійської прозової байки;
· розкрити основні закономірності взаємодії просодичних засобів із засобами інших рівнів мови в процесі реалізації зв’язності тексту англійської прозової байки;
· виявити експериментальним шляхом номенклатуру провідних просодичних засобів забезпечення зв’язності тексту байки та встановити характер їхньої взаємодії;
· визначити основні закономірності та специфіку взаємодії просодичних засобів у забезпеченні зв’язності тексту англійської прозової байки;
· встановити інваріантні й варіанті реалізації інтонаційних моделей, що беруть участь в актуалізації просодичної зв’язності текстів байок з різнополярними етичними ідеями;
· обґрунтувати передумови для розробки методичних рекомендацій з використання просодичних засобів реалізації зв’язності байки в навчанні коректного інтонування тексту.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що забезпечення цілісності текстів англійських прозових байок, різних за прагматичною спрямованістю, досягається за рахунок взаємодії певних параметрів системи інтонації, здатних у поєднанні з лексико-граматичними засобами забезпечувати просодичну зв’язність тексту і на рівні інтонаційних груп структурних компонентів байки, і на їхніх відповідних стиках.
Об’єктом дослідження є усна реалізація тексту англійської прозової байки.
Предметом дослідження є закономірності функціонування і взаємодії просодичних засобів реалізації зв’язності тексту англійської прозової байки.
Матеріалом дослідження слугували 207 прозових байок Езопа, викладених англійською мовою і визначених у зв’язку з цим у роботі як англійські прозові байки”. Загальний обсяг експериментального матеріалу склав 828 реалізацій зазначених текстів.
Методи дослідження. Дослідження здійснювалося шляхом використання таких методів і прийомів: лінгвістичного спостереження для виявлення функціональних, структурних і семантичних ознак текстів прозових байок; моделювання та графічної інтерпретації при дослідженні взаємодії просодичних засобів у реалізації зв’язності текстів англійської прозової байки; семантичного та комунікативно-прагматичного аналізу для встановлення особливостей просодичної організації байок; метод зіставлення для реєстрації спільних та відмінних просодичних параметрів у забезпеченні зв’язності текстів байок з різними етичними ідеями. Обґрунтування програми й методики та виконання експериментального дослідження базуються на експериментально-фонетичних методах: аудитивному й акустичному аналізі, вимірюванні, порівнянні й лінгвістичній інтерпретації результатів дослідження, а також на спеціальних методах (звукозапис, інтонографічний, осцилографічний, спектральний аналіз) і статистичному методі опрацювання експериментальних даних.
Наукова новизна дослідження полягає в систематизації функціональних, структурних і семантичних ознак усної реалізації англійської прозової байки, в експериментальному встановленні основних закономірностей взаємодії просодичних засобів у забезпеченні зв’язності її тексту, а також у розробці алгоритмічного методу аналізу фабул різних за прагматичною спрямованістю текстів байок. У дисертаційній роботі вперше теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено функціонування інваріантної та варіантних просодичних моделей актуалізації зв’язності елементів фабули тексту англійських прозових байок з різнополярними етичними ідеями.
Теоретичне значення дослідження полягає у встановленні закономірностей і характеру функціонування просодичних підсистем у забезпеченні зв’язності тексту англійської прозової байки й розкритті механізму їхньої взаємодії з іншими мовними засобами. Вагомим внеском у теорію тексту є обґрунтування механізму реалізації його просодичної зв’язності на основі моделі актуалізації англійської прозової байки, яка може бути використана для аналізу особливостей просодичного оформлення будь-яких озвучених текстів. Висновки роботи набувають особливої значущості в інтонології для вивчення питань, пов’язаних з аналізом ролі просодичних засобів у забезпеченні зв’язності при оформленні жанрової специфіки тексту й вираженні його прагматичної спрямованості.
Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її основних положень, запропонованих моделей та отриманих результатів в курсах теоретичної (розділ Надсегментний рівень мови”) та практичної фонетики (розділи Інтонаційна структура тексту”, Фоностилістика”), лінгвістики тексту (розділ Мовні засоби забезпечення зв’язності тексту”), теоретичної граматики (розділ Прагматика тексту”), інтерпретації художнього тексту (розділ Композиція і сюжет”), а також у курсах за вибором з інтонаційного оформлення тексту.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилася на 11 конференціях, у тому числі міжнародних: науковій конференції English as a World Language: Pronunciation Norm and Variation in Speech Communication” (Київ, 1999); Соціальні, стилістичні та риторичні аспекти дослідження і викладання фонетики германських і романських мов” (Київ, 2001); республіканських: Шостій Національній конференції TESOL Ukraine The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001); Всеукраїнській науковій філологічній конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2001); республіканській науковій конференції Аксиологические механизмы языка и эмоциональность текста”, присвяченій 70-річчю доктора філологічних наук, професора В.І.Болотова (Ташкент, 2001); Всеукраїнській науковій конференції Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003); міжвузівських науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі” (Вінниця, 2000); Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001); Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002); Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецьк, 2003); Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003). Результати дослідження обговорювалися також на заняттях науково-методичного семінару для аспірантів і здобувачів Київського національного лінгвістичного університету.
Публікації. Основні теоретичні положення й результати дослідження висвітлено в семи статтях, опублікованих у фахових збірниках наукових праць, та п’яти тезах наукових конференцій.
Загальний обсяг роботи. Обсяг тексту дисертації складає 175 сторінок (у тому числі 7 сторінок рисунків і таблиць), загальний обсяг праці разом із бібліографією й додатками становить 233 сторінки. Список використаної літератури включає 317 джерел вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі 8 праць на електронних носіях.
Структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури й додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет, сформульовано положення, що виносяться на захист, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення, описано методи й прийоми дослідження, подано дані про апробацію його результатів.
У першому розділі аналізуються й узагальнюються наявні в лінгвістичній літературі інформація та наукові факти про вплив засобів різних рівнів мови на реалізацію просодичної зв’язності тексту байки, викладаються концептуальні передумови дослідження, визначаються й стратифікуються основні функціональні, структурні та семантичні особливості англійської прозової байки, обґрунтовуються загальні ознаки її просодичної моделі й основні фактори, що зумовлюють її варіативність.
Другий розділ охоплює виклад програми й методики експериментально-фонетичного дослідження, висвітлює логіку його проведення та послідовність статистичного аналізу експериментальних даних.
У третьому розділі описано результати експериментально-фонетичного дослідження просодичної зв’язності тексту англійської прозової байки та наведено їхню лінгвістичну інтерпретацію.
У загальних висновках викладено результати здійсненого експериментально-фонетичного дослідження просодичної зв’язності тексту байки, сформульовано основні висновки й окреслено перспективи подальшого опрацювання зазначеної проблеми.
У додатках схарактеризовано англійські прозові байки (Додаток А), наведено найтиповіші тексти байок, відібраних у процесі аудитивного аналізу для подальшої інструментальної перевірки (Додаток Б), та викладено результати статистичного аналізу показників актуалізації інваріантних ознак просодичної організації англійських прозових байок (Додаток В).
На захист виносяться такі положення:
1. Мовний статус феномену просодичної зв’язності байки визначається його функціональною домінантою, суть якої полягає у створенні цілісності змісту тексту, що досягається переважно за рахунок взаємодії лексико-граматичних і просодичних засобів оформлення його функціонально-смислових блоків.
2. Провідними факторами впливу на специфіку взаємодії усіх підсистем інтонації, що забезпечують зв’язність озвученого тексту англійської прозової байки, є її прагматична спрямованість, а також полярність та дидактичний зміст її етичної ідеї.
3. На перцептивному й акустичному рівнях розгляду просодична зв’язність англійських прозових байок маніфестується завдяки взаємодії низки інваріантних параметрів не лише в окремих функціонально-смислових блоках і їхніх фрагментах, але й на стиках зазначених структурних компонентів тексту.
4. На перцептивному рівні найчастотнішими засобами забезпечення просодичної зв’язності всіх фрагментів тексту байок є: спадний термінальний тон (низький у блоці Вступ та зав’язка” й морально-повчальному фрагменті, високий у кульмінаційно-визначальному фрагменті блоку Розвиток дій та розв’язка”); середній (морально-повчальний фрагмент) і розширений тональний діапазон (конфлікто-визначальний фрагмент блоку Вступ та зав’язка”, блок Розвиток дій та розв’язка”); середній підвищений рівень початку фрагмента (динаміко-подійний у блоці Розвиток дій та розв’язка”, морально-повчальний у блоці Мораль”) та екстранизька зона його завершення (морально-повчальний); помірний темп і гучність (блок Вступ та зав’язка”, морально-повчальний фрагмент).
5. Зв’язність між суміжними інтоногрупами функціонально-смислових блоків і фрагментів англійської прозової байки, незалежно від полярності її етичної ідеї, досягається на перцептивному рівні: поєднанням висхідного або рівного ядерних тонів нефінальної синтагми та низького тонального рівня початку наступної; асиміляцією тону на стику суміжних інтонаційних груп; хвилеподібним рухом тону, який охоплює сусідні синтагми; рівнем тонального інтервалу завершення й початку інтоногруп; паралелізмом і ритмічної структури інтоногруп і їхніх інтонаційних контурів; дзеркальною симетрією просодичної організації суміжних синтагм; смисловим протиставленням, яке досягається наголошуванням особових займенників; виділенням сполучника; оформленням емфатичними просодичними засобами синонімів, антонімів й оцінних прикметників, вживаних у суміжних інтоногрупах; наявністю звукового паралелізму, а також його поєднанням з певним типом ядерного тону або тонального максимуму.
6. На акустичному рівні інваріантна просодична модель зв’язності тексту англійських прозових байок, незалежно від їхньої етичної ідеї, характеризується комплексною дидактично зумовленою взаємодією таких частотних параметрів: локалізація максимуму частоти основного тону (перша ритмогрупа ініціальної синтагми всіх досліджуваних фрагментів, ядерний склад першої інтоногрупи вступного фрагмента); рівень тонального максимуму (середній підвищений і високий у морально-повчальному фрагменті й екстрависокий у решті фрагментів функціонально-смислових блоків тексту); тональний рівень початку фрагмента (середній знижений у динаміко-подійному фрагменті, середній підвищений у кульмінаційно-визначальному й морально-повчальному фрагментах); тональний рівень завершення фрагмента (екстранизький в усіх досліджуваних фрагментах); тональний інтервал (звужений позитивний на стиках фрагментів блока Вступ та зав’язка”, середній на стику конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока Розвиток дій та розв’язка”); тонального діапазону (розширений у вступному фрагменті й середній у морально-повчальному).
7. Інваріантність просодичної моделі зв’язності англійських прозових байок на акустичному рівні доповнюється також прагматично й семантично зумовленою взаємодією темпоральних (середня тривалість паузи на стиках усіх фрагментів і максимальна її тривалість на межі блоків Розвиток дій та розв’язка” й Мораль”; збільшена середньозвукова тривалість конфлікто-визначального й кульмінаційно-визначального фрагментів та максимальна в решті фрагментів) і динамічних параметрів (середній рівень інтенсивності усіх досліджуваних фрагментів тексту байки; середній діапазон інтенсивності вступного фрагмента з локалізацією її максимуму на першій ритмогрупі ініціальної синтагми) кожного блоку байки.
8. Спільними інтонаційними параметрами оформлення стиків функціонально-смислових блоків англійської прозової байки, незалежно від їхньої етичної ідеї, є: звужений позитивний тональний інтервал на стиках фрагментів блока Вступ та зав’язка” і середній на межі конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока Розвиток дій та розв’язка”; відсутність перепадів гучності на стику вступного й динаміко-подійного та заключно-настановчого й морально-повчального фрагментів; середня тривалість паузи між фрагментами і довга на стиках функціонально-смислових блоків.
9. Специфіка інтонаційної варіативності поєднання функціонально-смислових блоків байок, що актуалізують позитивну етичну ідею, полягає в наближенні тональних рівнів завершення блока Вступ та зав’язка” й початку Розвиток дій та розв’язка” й незначного перепаду гучності на цій ділянці, а також у наявності середнього тонального інтервалу на межі блоків Розвиток дій та розв’язка” й Мораль”. Байкам з негативною етичною ідеєю властиві середній інтервал на стику блоків Вступ та зав’язка” й Розвиток дій та розв’язка” й вузький, що зв’язує блоки Розвиток дій та розв’язка” й Мораль”, супроводжуваний перепадом гучності завершення й початку зазначених блокі

Список літератури

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдрахимова Г.Б. Просодические средства выражения прагматической связности немецкой диалогической речи // Коммуникативная функция текстовой просодии: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1986. Вып. 274. С. 59-68.
2. Авресин В.М. Несколько замечаний о сущности и трактовке композиции // Вопросы немецкой филологии. Челябинск: ЧГПИ. 1973. Вып. 3. С. 35-42.
3. Аксенова Г.Н. К проблеме временной организации речи в текстах// Просодия устного текста: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им.М.Тореза. 1987. Вып. 298. С. 14-23.
4. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. На материале английского языка: Учеб. пособие. М.: Высшая школа, 1984. 211с.
5. Алексієвець О.М. Просодичні засоби інтенсифікації висловлювань сучасного англійського мовлення: Монографія. Тернопіль: Економічна думка, 2002. 200 с.
6. Англо-російсько-український тлумачний словник з комп’ютерної графіки та аналізу зображень / Під ред. П.Цінтергофа, уклад. Р.М.Паленичка. Львів: Червона калина, 1998. 551 с.
7. Анненкова Н.М. Лингвостилистическая характеристика прозаической басни: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1977. 24 с.
8. Анненкова Н.М. Типологические характеристики басни // Тезисы докладов республиканской научно-теоретической конференции Психолого-педагогические и лингвистические проблемы исследования текста”. Пермь: Пермский политехнический институт. 1984. С.99-100.
9. Антипова А.М. Система английской речевой интонации: Учеб. пособие для вузов. М.: Высшая школа, 1979. 131 с.
10. Антипова А.М. Ритмическая система английской речи. М.: Высшая школа, 1984. 119 с.
11. Антипова А.М. О взаимодействии вербальных и невербальных средств в спонтанной речи // Проблемы спонтанной разговорной речи: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1989. Вып. 332. С. 61-75.
12. Античные теории языка и стиля / Под ред. О.М.Фрейденберг. М., Л.: Огиз, 1936. 344 с.
13. Аристотель. Поэтика // Сочинения: В 4-х т.: Пер. с древнегреч. М.: Мысль. 1983. Т.4. С. 645-680.
14. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования). 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
15. Артемов В.А. Метод структурно-функционального изучения речевой интонации. М.: Наука, 1974. 160 с.
16. Арутюнова Н.Д. К проблеме связности прозаического текста // Памяти академика В.В.Виноградова. М.: Изд-во Моск. ун-та. 1971. С.22-30.
17. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. 2-е изд. стереотип. М.: Изд-во Сов. энциклопедия”, 1969. 608 с.
18. Багмут А.Й. Семантика і інтонація в українській мові. К.: Наукова думка, 1991. 168 с.
19. Башкина Б.М., Бухтилов Л.Д. Физические параметры просодии речи и их измерение. Минск: Минский гос. пед. ин-т иностр. языков, 1977. 62 с.
20. Беллерт И. Об одном условии связности текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1978. Вып.VIII: Лингвистика текста. С. 172-207.
21. Берзон В.Е. О семантике синтаксиса связного текста // Материалы науч. конф. МГПИИЯ им.М.Тореза Проблемы синтаксической семантики” М.: МГПИИЯ им.М.Тореза. 1976. С. 74-77.
22. Биссималиева М.К. О понятии текст” и дискурс” // Филологические науки. 2000. №2. С. 78-85.
23. Бишук Г.В. Ритмічна модель англомовного художнього тексту (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі соціально-психологічних оповідань письменників ХХ ст.): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. К., 2003. 20 с.
24. Блохина Л.П. Просодические характеристики речи и методы их анализа. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1980. 75 с.
25. Блохина Л.П. О роли просодических средств в организации устных текстов // Функциональная просодия текста: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1982. Вып. 201. С. 52-61.
26. Блохина Л.П., Потапова Р.К. Методика анализа просодических характеристик речи. М.: Наука, 1977. 84 с.
27. Бобырева М.М., Морошкина Г.В. Роль герундиального оборота в реализации связности художественного текста современного французского языка // Принципы типологизации художественных и нехудожественных текстов: Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ. 1987. С. 52-57.
28. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики. СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1991. 152 с.
29. Бородаченко О.А. Межфразовые связи в различных стилях письменного языка // Математическая лингвистика: Ежегодник по структурной, прикладной и математической лингвистике. К.: Изд-во Киевского ун-та. 1973. С. 14-25.
30. Бровченко Т.А., Варбанец П.Д., Таранец В.Г. Метод статистического анализа в фонетических исследованиях. Одесса: Одесский гос. ун-т им. И.И. Мечникова, 1976. 100 с.
31. Брызгунова Е.А. Интонационная организация сценической речи// Русское сценическое произношение / Отв. ред. С.М.Кузьмина. М.: Наука. 1986. С. 151-165.
32. Бухбиндер В.А., Розанов Е.Д. О целостности и структуре текста// Вопросы языкознания. 1975. №6. С. 73-86.
33. Вакуленко М.О. Аналіз та синтез звукових спектрів людського мовлення // Пульсар. Київ: Четверта хвиля. 1999. №6-7. С. 20-23.
34. Валигура О.Р. Интонационные признаки информационной структуры звучащего учебно-научного текста (Экспериментально-фонетическое исследование на материале английского языка): Дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1988. 174 с.
35. Виноградов В.В. Язык и стиль басен Крылова // Известия АН СССР. Отделение языка и литературы. 1945. Том 4, Вып. 1. С. 24-52.
36. Виноградов В.В. О теории художественной речи. М.: Высшая школа, 1971. 239 с.
37. Виноградова В.Н., Винокур Т.Г., Еремина Л.И. Стилистика русского языка. Жанрово-коммуникативный аспект стилистики текста. М.: Наука, 1987. 237 с.
38. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата: Монография. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
39. Воробьева О.П. Лингвистические аспекты адресованости художественного текста (одноязычная и межязыковая коммуникация): Дис д-ра филол. наук: 10.02.19. М., 1993. 328 с.
40. Выготский Л.С. Психология искусства. М.: Искусство, 1986. 573 с.
41. Галич О. Роди та жанри літератури: Довідник для вчителя. Рівне: РДПІ, 1994. 62 с.
42. Гальперин И.Р. Грамматические категории текста (опыт обобщения) // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1977. Т.36, №6. С. 522-532.
43. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 138 с.
44. Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1973. 153 с.
45. Гаспаров М.Л. Сюжет и идеология в эзоповских баснях // Вестник Древней истории. 1968. №3. С. 116-126.
46. Гаспаров М.Л. Античная литературная басня (Федр и Бабрий). М.: Наука, 1971. 230 с.
47. Гаспаров М.Л. Античная басня. М.: Художественная литература, 1991. 510 с.
48. Гаспаров Б.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. М.: Новое литературное обозрение, 1996. 352 с.
49. Гегель. Лекции по эстетике: В 14 т. М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1938. Т.12, к.1. 468 с.
50. Гиндин С.И. Онтологическое единство текста и виды внутритекстовой организации // Машинный перевод и прикладная лингвистика. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1971. Вып.14. С. 114-135.
51. Гиндин С.И. Внутренняя организация текста: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1972. 23с.
52. Голикова Т.И. Взаимодействие просодических средств с языковыми средствами других уровней в реализации отрецания в современном английском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/ Минский ГПИИЯ. Минск, 1986. 21 с.
53. Гришаева О.Н. О многомерности связи между предложениями // Интегративная функция стилистико-композиционных приемов в английском языке: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1983. Вып. 215. С.52-64.
54. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем./ Общ. ред. Г.В.Рамишвили. М.: ОАО ИГ Прогресс”, 2000. 400 с.
55. Гуревич И.М. Об интонационном параллелизме как типе межфразовой связи реплик в диалоге // Коммуникативная функция текстовой просодии: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1986. Вып. 275. С.77-81.
56. Дворжецкая М.П. Единство системного и коммуникатино-функционального анализа просодии связного текста // Изучение динамического аспекта сегментных и супрасегментных единиц звучащего текста: Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ. 1988. С. 5-11.
57. Дейк Т.А. ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1988. Вып. XXIII: Когнитивные аспекты языка. С. 153-211.
58. Дерман Т.А. Семантико-синтаксические предпосылки просодической организации высказывания (экспериментально-фонетическое исследование на материале английского языка): Автореф. дис канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Минский ГПИИЯ. Минск, 1984. 23 с.
59. Дмитренко В.А. Типологические особенности фольклорных комических микротекстов // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія Іноземна філологія на межі тисячоліть”. Харків: Константа. 2000. №471. С. 77-82.
60. Дмитренко В.А., Богдан В.В. Проблема присоединения в английском языке // Вісник Харківського державного університету. Серія Романо-германська філологія”. Харків: Константа. 1999. №424. С. 22-26.
61. Дмитренко В.А., Уткина Г.Ф. Басня как тип текста // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи”. Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. 2003. С. 48-49.
62. Добрусскина Э.М., Берзон В.Е. Синтаксические сверхфразовые связи и их инжинерно-лингвистическое моделирование. Кишинев: Штиинца, 1986. 168 с.
63. Долинский Е.Ф. Обработка результатов измерений. М.: Изд-во стандартов, 1973. 191 с.
64. Дресслер В. Введение в лингвистику // Проблемы теории текста: Рефер. сб. М.: ИНИОН АН СССР. 1978. С. 55-74.
65. Дресслер В. Синтаксис текста // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.VIII: Лингвистика текста. М.: Прогресс. 1978. С.111-137.
66. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. Проблемы семиосоциопсихологии. М.: Наука, 1984. 268с.
67. Дубовский Ю.А. Анализ интонации устного текста и его составляющих. Минск: Вышэйшая школа”, 1978. 140 с.
68. Жлуктенко Ю.А., Леонтьев А.А., Кулиш Л.Ю. Психолингвистическая и лингвистическая природа текста и особенности его восприятия К.: Вища школа, 1979. 248 с.
69. Жуковский В.А. О переводе. О басне и баснях Крылова. // Зарубежная поэзия в переводах В.А.Жуковского: В 2 т. М.: Радуга. 1985. Т.2. С. 470-486.
70. Засєкін С.В. Дискурсивні маркери когерентності англомовного діалогічного тексту: когнітивний та прагматичний аспекти: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. К., 2001. 20 с.
71. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1960. 336 с.
72. Златоустова Л.В. Когнитивная природа эмоций и их типология // Тезисы Международной научной конференции, посвященной 200-летию Казанского государственного университета (7-10 октября 1997 г.), Языковая семантика и образ мира”. Казань: Казанский гос. ун-т. 1997. Т.2. С.139-141.
73. Златоустова Л.В., Потапова Р.К., Трунин-Донской В.Н. Общая и прикладная фонетика. М.: Изд-во Московского ун-та, 1986. 304 с.
74. Змиевская Н.А. Лингвистические особенности дистантного повтора и его роль в организации текста: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1978. 25 с.
75. Змиевская Н.А. Ассоциативность как способ интеграции текста // Интегративная функция стилистико-композиционных приемов в английском языке: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1983. Вып. 215. С.79-86.
76. Знак. Слово. Текст: Семиотические аспекты языковых единиц разных уровней / Н.Н.Белозерова, К.А.Андреев, Н.В.Дрожащих, Т.В.Сотникова, В.Д.Табанакова. Тюмень: Изд-во Тюменского гос. ун-та, 2001. 204 с.
77. Іваненко С.М. Поліфонія тексту: Монографія. К.: Видавничий центр КДЛУ, 1999. 318 с.
78. Ивлева Г.Г. Антитеза как одна из закономерностей организации художественного текста // Язык система. Язык текст. Язык способность: Сб. статей. М.: Институт русского языка РАН. 1995. С.142-144.
79. Интонация / И.Г.Торсуева, Е.А.Брызгунова, С.М.Гайдучик и др. К.: Вища школа, 1978. 240 с.
80. Еременко Т.Е. О взаимодействии функций интонации в актуализации коммуникативного потенциала английского текста // Изучение динамического аспекта сегментных и супрасегментных единиц звучащего текста: Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ. 1988. С. 55-59.
81. Ефименко В.А. Дискурсивная характеристика потока сознания в английском языке: Дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1997. 175 с.
82. Казенин К.И., Тестелец Я.Г. Исследование синтаксических ограничений // Фундаментальные направления современной американской лингвистики: Сб. обзоров. М.: Изд-во Московского ун-та. 1997. С.58-109.
83. Калита А.А. Проблеми інтонаційної зв’язності дискурсу // Вісник КДЛУ. Дослідження молодих вчених. Серія Філологія”. К.: КДПІІЯ. 1997. Вип.2: Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу. С.34-38.
84. Калита А.А. Забезпечення смислової зв’язності висловлювання засобами фонетичного рівня мови // Філологічні студії: Науковий часопис / Волинський державний університет імені лесі Українки. Луцьк: Волинський Академічний дім. 2000. №4. С. 100-106.
85. Калита А.А. Експериментально-фонетичні дослідження: підходи, напрями, аспекти // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія”. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2000. Вип.1 С.13-20.
86. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання: Монографія. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. 351 с.
87. Каменская О.Л. Текст как средство коммуникации // Лингвистические проблемы текста: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им.М.Тореза. 1980. Вып. 158. С. 3-11.
88. Кантер Л.А., Овечкина Т.Ф. О некоторых средствах создания целостности и связности устного текста // Тезисы докладов научно-методической конференции МГПИИЯ им. М.Тореза Просодия текста”. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1982. С. 88-90.
89. Карасик В.И. Этнокультурные типы институционального дискурса // Этнокультурная специфыка речевой деятельности: Сб. обзоров. М.: РАН, ИНИОН, Центр гуманитарных науч.-информ. исследова., отдел языкознания. 2000. С.37-63.
90. Карпов К.Б. Стратификация синтаксических значений интонации// Функциональная просодия текста: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1982. Вып. 201. С. 120-138.
91. Касевич В.Б., Шабельникова Е.М., Рыбин В.В. Ударение и тон в языке и речевой деятельности. М.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1990. 248 с.
92. Кибрик А.А., Плунгян Р.А. Функционализм // Современная американская лингвистика: Фундаментальные направления / Под ред. А.А.Кибрика, И.М.Кобозевой, И.А.Секериной. 2-е изд., испр. и доп. М.: Едиториал УРСС. 2002. С. 276-339.
93. Кирей Л.Л. Роль интонации в спонтанный диалогических тестах// Проблемы супрасегментной фонетики: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им.М.Тореза. 1985. Вып. 248. С. 19-31.
94. Клименюк О.В. Полілектика як філософсько-методологічне підґрунтя культури та пізнання // Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка: Збір. наук. праць. Серія Історія” / За заг. ред. проф. М.М.Алексієвця. 1998. Вип. 7. С. 172-187.
95. Клименюк О.В. Пізнання і парадокс екзистенціальної комунікації// Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія Філософія, економіка”. 2000. №4. С.86-94.
96. Коболева Н.Г. О механизме создания целостности художественного текста // Текст и его категориальные признаки. К.: КГПИИЯ. 1989. С. 79-84.
97. Кобрин М.А. Лексические варианты как средства создания когерентности диалогического текста // Тезисы докладов и сообщений Всесоюзной конференции Вариативность в германских языках”. Ч.2. Калинин: Калининский гос. ун-т. 1988. С. 234-236.
98. Ковтунова И.И. Вопросы структуры текста в трудах академика В.В.Виноградова // Русский язык. Текст как целое и компоненты текста: Виноградовские чтения XI. М.: Наука. 1982. С. 3-18.
99. Кодзасов С.В., Кривнова О.Ф. Общая фонетика. М.: Российский гос. гуманит. ун-т, 2001. 592 с.
100. Кожин А.Н., Крылова О.А., Одинцов В.В. Функциональные типы речи. М.: Высшая школа, 1982. 223 с.
101. Кожинов В.В. Сюжет, фабула, композиция // Теория литературы: В 3 т. М.: Наука. 1964. Т.2: Основные проблемы в истории освещения. Роды и жанры литературы. С. 408-485.
102. Кожевникова К. Об аспектах связности в тексте как целом // Синтаксис текста. М.: Наука. 1979. С. 49-68.
103. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса, 1991. 121 с.
104. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. М.: Наука, 1980. 149с.
105. Костромская Н.С. Системный характер временной организации спонтанного реплицирования // Проблема спонтанной разговорной речи: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1989. Вып. 332. С. 104-112.
106. Котюрова М.П. О понятии связности и средствах её выражения в русской научной речи // Язык и стиль научной литературы. Теоретические и прикладные проблемы. М.: Наука. 1977. С. 139-160.
107. Кравченко Н.А. Семантико-синтаксическая и просодическая организация лекторской речи (на материале английского языка): Дис канд. филол. наук: 10.02.04. Одесса, 1993. 148 с.
108. Кривнова О.Ф. Перцептивная и смысловая значимость просодических швов в связном тексте // Проблемы фонетики. II.: Сб. статей / Отв. ред. Касаткин Л.Л. М.: Наука. 1995. С. 228-238.
109. Кривнова О.Ф. Смысловая значимость просодических швов в тексте // Проблемы фонетики. III.: Сб. статей / Отв. ред. Касаткина Р.Ф. М.: Наука. 1999. С. 247-257.
110. Кронгауз М.А. Семантика. М.: Российский гос. гуманит. ун-т, 2001. 399 с.
111. Кручинина Л.И. Основные средства когезии английского научного текста: Автореф канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им.М.Тореза. М., 1982. 23 с.
112. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. М.: Просвящение, 1977. 188 с.
113. Левковская Н.А. Категория времени как одно из средств связи текста мемуарного жанра // Коммуникативные и прагматические особенности текстов разных жанров: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1981. Вып. 178. С. 19-25.
114. Ленца Д.Л., Соловьева Е.В. Фонетика в аспекте прагматики. Кишинев: Штиинца, 1989. 94 с.
115. Леонтьев А.А Признаки связности и цельности текста // Лингвистика текста: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1976. С.45-48
116. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. М.: Смысл, 1999. 287 с.
117. Липелис А. Современность старого жанра // Вопросы литературы. 1961. №7. С. 36-53.
118. Литературная энциклопедия. М.: Изд-во Ком. академии, 1930. Т.1. 761 с.
119. Лихарева И.П. Взаимодействие просодических, лексических и лексико-грамматических средств выражения модальности значений в английском языке (на материале фраз, выражающих уверенность-неуверенность): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им.М.Тореза. М., 1982. 16 с.
120. Ломоносов М.В. Труды по филологии. М., Л.: Изд-во АН СССР, 1952. Т.7. 993 с.
121. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек текст семиосфера история. М.: Языки русской культуры, 1999. 464 с.
122. Лукин В.А. Художественный текст: основы лингвистической теории и элементы анализа. М.: Изд-во Ось-89”, 1999. 192 с.
123. Луннова М.Г. Образ мира и ассоциативная связь три старик говорить” в русских народных сказках // Труды Междунар. науч. конф. Языковая семантика и образ мира”, посвященной 200-летию ун-та. Казань: Казанский гос. ун-т. 1997. Т.2. С. 117-118.
124. Лурия А.Р. Язык и сознание / Под. ред. Е.Д. Хомской. Ростов н/Д: Изд-во Феникс”, 1998. 416 с.
125. Майорова И.А. Текстообразующие функции интонации (на материале английского языка): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1980. 24 с.
126. Майорова И.А. О месте интонации в лингвистическом описании теста // Просодическая структура текста: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им.М.Тореза. 1984. Вып. 230. С. 130-140.
127. Мальцев П.М., Емельянова Н.А. Основы научных исследований. К.: Вища школа, Головное изд-во, 1982. 192 с.
128. Месхишвили И.В. О структурирующей функции ритма в организации высказывания как целостной единицы английской спонтанной речи // Проблемы спонтанной разговорной речи. М.: МГПИИЯ им.М.Тореза. 1989. Вып.3 32. С. 94-104.
129. Метлюк А.А., Никулина Н.П. Интегрирующая функция просодии// Тезисы докладов научно-методической конференции МГПИИЯ им. М.Тореза Просодия текста”. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1982. С.25-26.
130. Методы экспериментально-фонетического исследования звучащей речи / М.П.Дворжецкая, Е.И.Стериополо, О.Р.Валигура, А.И.Скробот, А.Д.Петренко. К.: КГПИИЯ, 1991. 76 с.
131. Микитюк І.М. Функціонування вторинної композиційно-зумовленої номінації у художньому тексті (на матеріалі короткого англомовного оповідання): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський нац. ун-т імені Івана Франка. Львів, 2003. 20 с.
132. Михайлов В.Г. Информационные и статистические характеристики параметров устной речи. М.: Изд-во Московского ун-та, 1992. 157 с.
133. Морозова А.Н., Пахомова Т.В. Фоносемантические свойства речевых отрезков с рядом препозитивных определений // Фоносемантические исследования. Пенза: Пензинский гос. пед. ин-т им. В.Г.Белинского. 1990. С.134-142.
134. Мороховский А.Н. к проблеме текста и его категорий // текст и его категориальные признаки: Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ. 1989. С.3-9.
135. Москальская О.И. Композиционная структура микротекста. // Вопросы романо-германской филологии. Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им.М.Тореза. 1978. Вып. 125. С. 46-50.
136. Москальская О.И. Грамматика текста (пособие по грамматике немецкого языка для ин-тов и фак. иностр. яз.). М.: Высшая школа, 1981. 183 с.
137. Мурзин Л.Н., Штерн А.С. Текст и его восприятие. Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1991. 172 с.
138. Немченко Н.Ф. К проблеме ритмических единиц текста (на материале англоязычной сказки) // Ритмическая и интонационная организация текста: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. 1982. Вып. 196. С.49-66.
139. Немченко Н.Ф. Ритм как форма организации текста (на материале англоязычной сказки): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1985. 21 с.
140. Николаева Т.М. Лингвистика текста и проблемы общей лингвистики // Известия АН СССР: Серия литературы и языка. 1977. Т.36, №4. С. 304-313.
141. Николаева Т.М. Лингвистика текста: современное состояние и перспективы // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1978. Вып. VIII: Лингвистика текста. С. 5-39.
142. Николаева Т.М. Краткий словарь терминов лингвистики текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1978. Вып. VIII: Лингвистика текста. С. 467-472.
143. Николаева Т.М. От звука к тексту. М.: Языки русской культуры, 2000. 680 с.
144. Новый иллюстрированный энциклопедический с