РЕГІОНАЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

РІЗНИК НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА

УДК 332.12: 339.19

РЕГІОНАЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Герасимчук Зоряна Вікторівна,
доктор економічних наук, професор

Луцьк – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ДЕТІНІЗАЦІЄЮ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ ДЕРЖАВИ…………………........................................
16
1.1. Тіньова економіка як об’єкт регіонального менеджменту…………………… 16
1.2. Детермінанти формування тіньової економіки регіону……………………… 32
1.3. Зарубіжний досвід управління процесами детінізації економіки ……………. 66
Висновки до розділу 1……………………………………………………………… 103

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ………………………………………………………………………

107
2.1. Генеза формування системи менеджменту детінізації економіки на державному та регіональному рівнях………………………………………………
107
2.2. Формування сучасної парадигми регіонального менеджменту детінізації економіки………………………………………………………………………….....
126
2.3. Функціональне забезпечення процесу регіонального менеджменту детінізації економіки…………………………………………………………………
150
Висновки до розділу 2……………………………………………………………… 176

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ОЦІНКИ МАСШТАБІВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ……………………………...
179
3.1. Методичні підходи до оцінки рівня тіньової економіки регіонів……………. 179
3.2. Систематизація причин виникнення тіньової економіки та її вплив на мезоекономічну безпеку…………………………………………………………….
241
3.3. Інтегральна оцінка рівня тіньової економіки регіонів держави……………... 274
Висновки до розділу 3……………………………………………………………… 282

РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПРОТИДІЇ РУХУ ТІНЬОВОГО КАПІТАЛУ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ…….
285
4.1. Методологічні підходи до оцінки руху регіональних інвестиційних
ресурсів ………………………………………………………………………………
285
4.2. Діагностика джерел вивезення капіталу з регіону…………………………… 310
4.3. Механізми запобігання та протидії відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом, в регіонах України.……………………………………………
341
Висновки до розділу 4………………………………………………………………. 361

РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ……………………………...
366
5.1. Формування регіональних пріоритетів реалізації стратегії детінізації економіки держави…………………………………………………………………...
366
5.2. Організаційне проектування системи регіонального менеджменту детінізації економіки ………………………………………………………………...
391
5.3. Управління змінами при реалізації стратегії детінізації економіки регіону………………………………………………………………………….........
411
Висновки до розділу 5……………………………………………………………... 428

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………. 431

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………… 435

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………… 466

ВСТУП

Тіньова економіка, масштаби якої визначаються низкою чинників і умов, негативно впливає на розвиток продуктивних сил в системі суспільних відносин регіону. Відповідно до оцінок експертів за різними видами економічної діяльності в тіньовій економіці регіонів знаходиться від 30% до 80% ВРП і основною причиною тінізації економіки є неефективне регіональне управління економікою регіону, що призводить до непродуктивних втрат фінансових і матеріальних ресурсів, робочої сили. Нелегальна економіка проникає у всі стадії процесів виробництва, розподілу та перерозподілу валового регіонального продукту, вилучаючи при цьому значні фінансові потоки з офіційного обігу, які, в разі їх легалізації, можуть бути джерелом інвестицій у відтворення легальної економіки регіону. Посилення регіональних диспропорцій в рівнях тінізації економіки та недосконалість системи регіонального управління зумовлюють актуальність розробки теоретико-прикладних засад регіонального менеджменту детінізації економіки.
Ґрунтовні методологічні дослідження оцінки тіньової економіки в розвинених і, частково, в країнах, що розвиваються, здійснювали зарубіжні та вітчизняні вчені: М. Азаров, В. Антипов, О. Барановський, М. Беднарський, А. Бекряшев, Н. Бекряшева, І. Білозеров, З. Варналій, Г. ВікГанеман, П. Вілес, В. Геєць, Г. Гроссман, П. Гутман, Е. Ейл, О. Засанська, В. Засанський, К. Зіннз, А. Ісахвен, Б. Казімієр, А. Каліберда, Д. Кауфман, Ю. Коміссарчук, Б. Контіні, І. Клямкін, С. Кравчук, В. Кулікова, М. Ласко, Ш. Лейтер, І. Мазур, К. Макефі, Т. Мойєр, К. Морріс, Р. Моторин, Т. Моторина, С. Мошенський, В. Мунтіян, І. Нагієго, В. Патрізі, С. Пірожков, В. Попович, В. Предборський, Р. Раковський, Е. Сатерленд, Е. де Сото, Д. Сміт, Й. Стопура, С. Стром, А. Сухоруков, В. Танзі, А. Татаркін, Л. Тимофєєв, І. Толеронді, В. Тремл, О. Турчинов, Р. Чайковський, М. Флейчук, Е. Фейг, Б. Фрей, А. Френз, Л. Шеллі, Ф. Шнайдер та ін. Оцінку тіньової економіки на регіональному рівні в Росії, Україні та Білорусії здійснювали: Г. Агарков, М. Бокун, Т. Корягіна, М. Карлін, А. Куклін, І. Кулибаба, Я. Ліссоволік, Р. МакФаркар, Н. Мущинська, С. Ніколаєнко, В. Серафимов, С. Сілаєва, В. Ретунських, А. Татаркін, Р. Чайковський та ін. Однак, незважаючи на розроблені вченими методологічні підходи до оцінки рівня тіньової економіки, недостатня увага приділялась реалізації управлінських функцій та методів попередження та зниження тінізації економіки в регіонах держави.
Вагомий внесок у формування методологічних основ регіонального менеджменту, зокрема, обґрунтування регіональної політики розвитку економіки з врахуванням негативного впливу тіньової економіки здійснений таки¬ми науковцями як: Б. Данилишин, М. Долішній, З. Герасимчук, І. Вахович, М. Козоріз, Л. Петкова, І. Сторонянська та ін. Проте, перманентно-деструктивний характер інтеграції тіньової економіки з легальною вимагає формування ефективної системи регіонального менеджменту детінізації економіки.
Віддаючи належне науковим здобуткам вітчизняних та зарубіжних вчених та зважаючи на стійкий і системний взаємозв’язок між тіньовим та офіційним секторами економіки, все ж недостатньо висвітленими залишаються теоретико-методологічні засади обґрунтування регіонального менеджменту детінізації економіки, його організаційного та стратегічного забезпечення. Складність, недостатня вивченість та невирішеність на теоретичному, методологічному та прикладному рівнях питань формування системи регіонального менеджменту детінізації економіки України зумовили вибір теми дослідження, підтверджують його актуальність, визначають його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертаційної роботи мають зв’язок із завданнями, визначеними Указом Президента України від 25 травня 2001 р. № 341/2001 «Концепція державної регіональної політики»; Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 367-р «Заходи щодо детінізації національної економіки на 2006–2007 роки»; Указом Президента України від 25 листопада 2005 р. №1615/2005 «Про першочергові заходи щодо детінізації економіки України та протидії корупції»; Постановою Кабінету Міністрів України № 1001 від 21 липня 2006 р. «Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року»; Законом України «Про стимулювання розвитку регіонів» № 4731-VI від 17.05.2012 р.; Указом Президента України від 12 березня 2012 р. № 187/2012 щодо Національного плану дій на 2012 рік з впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»; Указом Президента України від 6 квітня 2012 р. № 252/2012 «Про Комітет з питань реформування правоохоронних органів» та ін.
Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних держбюджетних тем і робіт Луцького національного технічного університету: «Механізми підвищення конкурентоспроможності регіонів України» (№ д/р 0109U001209), «Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів держави» (№ д/р 0110U002200) та «Механізми формування регіональних інтеграційних систем в умовах сталого розвитку» (№ д/р 0112U000288).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методологічних засад формування системи регіонального менеджменту детінізації економіки.
Досягнення мети дослідження зумовило необхідність визначення і розв’язання таких основних завдань:
- визначити зміст поняття «тіньова економіка» в системі управління регіональною економікою;
- дослідити детермінанти тіньової економіки в регіонах держави;
- узагальнити зарубіжний досвід управління процесами детінізації економіки та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, в країнах ЄС;
- дослідити еволюцію підходів до управління процесами детінізації економіки на регіональному рівні;
- обґрунтувати підходи до формування системи регіонального менеджменту детінізації економіки;
- визначити функції регіонального менеджменту детінізації економіки;
- розробити методичний підхід до оцінки рівня тіньової економіки в регіоні;
- здійснити оцінку рівня тіньової економіки в регіонах України;
- сформувати методичні підходи до оцінки руху регіональних інвестиційних ресурсів;
- провести діагностику обсягів вивезення/ввезення капіталу з/в регіону/ регіон;
- сформувати методологію стратегічного управління детінізацією економіки регіонів держави;
- розробити механізми запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, в регіонах України;
- розробити модель організаційного проектування регіонального менеджменту детінізації економіки;
- розробити підхід до управління змінами при реалізації заходів детінізації економіки регіону.
Об’єктом дослідження є процес формування системи регіонального менеджменту детінізації економіки.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні засади управління детінізацією економіки регіонів держави.
Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено діалектичний підхід до вивчення суспільних явищ та процесів, загальнонаукові та фундаментальні положення і принципи економічної теорії, теорій економічної злочинності та детінізації економіки. У роботі для розробки теоретико-методологічних та прикладних засад формування системи регіонального менеджменту детінізації економіки використано ситуаційний, процесний та системний підходи та сукупність методів, а саме:
- компілятивного, історичного аналізу, логічного узагальнення, синтезу, аналізу, порівняння, індукції та дедукції – для визначення сутності та змісту тіньової економіки регіону, виділення її структурних елементів (пп. 1.1, 1.2); для узагальнення зарубіжного досвіду процесів детінізації та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом (п. 1.3); при формуванні інструментів протидії тіньовій економіці в процесі еволюції менеджменту (п. 2.1); при визначенні принципів регіонального менеджменту детінізації економіки (п. 2.2); при розробці системи методів, прийомів, показників для діагностики рівня тіньової економіки в регіоні (розд. 3); при розробці механізмів попередження та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом (п. 4.2); при формуванні та реалізації стратегій детінізації економіки регіону (розд. 5);
- економіко-статистичні методи – для обробки статистичних даних при оцінці рівня тіньової економіки в регіонах (розд. 3) та масштабів втечі капіталу на державному та регіональному рівнях (розд. 4); при оцінці опору змін в процесі реалізації стратегії детінізації економіки регіону (п. 5.3);
- стратегічного аналізу – для позиціонування регіонів за рівнями тіньової економіки та інвестиційного акселератора (пп. 4.3, 5.1); при формуванні базових та забезпечуючих стратегій детінізації економіки регіону (пп. 4.3, 5.1);
- моделювання – для розрахунку інвестиційної моделі «мультиплікатор-акселератор» (п. 4.3); при розробці моделей організаційного проектування системи регіонального менеджменту детінізації економіки (п. 5.2);
- побудови і вивчення діаграм – при формуванні та реалізації стратегії детінізації економіки регіону залежно від вибраних через біфуркаційні процеси точки зростання в тіньовій (блукаючі атрактори) чи у легальній економіці регіону (простий атрактор) (пп. 2.2, 4.3, 5.1);
- табличний, графічний – для наочного відображення результатів дослідження (розд. 1–5).
Інформаційною базою дослідження є: Конституція України, Кримінальний кодекс України, Податковий кодекс, Митний кодекс, законодавчі та нормативні акти України з питань детінізації економіки; аналітичні матеріали офіційних сайтів Європейського управління щодо протидії шахрайству, підрозділів з детінізації економіки та запобігання відмиванням грошей у країнах ЄС, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України; наукові праці провідних вчених з регіонального управління; статистичні матеріали; аналітичні розрахунки автора, виконані у процесі дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих і обґрунтованих у дисертації основних положень, висновків і рекомендацій є новим вирішенням важливої науково-прикладної проблеми формування системи регіонального менеджменту детінізації економіки. Найвагомішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є такі:
вперше:
- розроблено механізм формування регіонального менеджменту детінізації економіки, у якому на основі систематизації та епістемічного дослідження теорій управління регіональною економікою, економічної злочинності, детінізації економіки представлено диференційований підхід до застосування функцій, методів та інструментів від ліквідаційно-караючого управління за наслідками до превентивно-стимулюючого управління за результатами з метою забезпечення переведення різних типів економіки регіонів на новий етап відтворення та зростання легальної економіки;
- розроблено концептуальний підхід до управління детінізацією економіки регіону на засадах циклічності, який передбачає підбір динамічних інструментів регіонального менеджменту детінізації економіки з метою мінімізації тіньової (блукаючі атрактори) та розвитку легальної економіки (простий атрактор) в регіоні залежно від біфуркаційної зміни фаз циклу економічної активності від піднесення до спаду обсягів суспільного виробництва в тіньовій чи легальній економіці;
- сформовано підхід до управління змінами при реалізації стратегії детінізації економіки регіону, що містить: методи управління змінами (директивний, переговорний, аналітичний, проблемний, пропагандистський); напрями діагностики опору змінам; систему гнучких тактик подолання опору змінам (примусу, кооптації, переговорів, маніпулювання, залучення до участі, сприяння, навчання); оцінку ефективності змін та дозволить здійснити безконфліктний перехід легальної та нелегальної економіки регіону від фаз циклів із подвоєним періодом їх розвитку до фаз циклу відтворення та стійкого зростання легальної економіки регіону;

удосконалено:
- визначення поняття «тіньової економіки регіону», під яким розуміється система суспільних відносин, яка історично склалась в межах регіонів держави та характеризується організованою сукупністю зв’язків між об’єктами та суб’єктами управління в регіоні, які забезпечують планування та використання неврахованих, нерегламентованих, протиправних ресурсів з метою отримання прибутку в грошовому або натуральному виразі від виробництва, розподілу, обміну й споживання товарів та послуг;
- змістові визначальні характеристики станів тінізації економіки регіону за ознаками: спільності родового об’єкта господарського злочину, ступеня суспільної небезпеки і заподіяння шкоди та характеристики траєкторії розвитку регіону, відповідно до яких виокремлено легальну, паралегальну та нелегальну економіку регіону, що дозволить здійснити диференційований підбір методів регіонального менеджменту детінізації економіки;
- методичні підходи до оцінки рівня тіньової економіки регіону, які передбачають визначення рівня тінізації економіки регіону за ситуаційним та процесним підходами, здійснення інтегральної оцінки тіньової економіки за системним підходом і дозволяють спрогнозувати рівень розвитку легальної та нелегальної економіки в регіонах України за ланцюгами Маркова та згрупувати регіони за типами економіки для пошуку пріоритетів розширеного відтворення легальної економіки;
- механізм відстеження, попередження та протидії відмиванню тіньових доходів суб’єктами господарювання в регіоні, який передбачає вплив суб’єкта управління (ключових учасників процесу управління детінізації економіки регіону) на об’єкт управління (суб’єкт господарювання, що реалізує процес відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом) у системі: «регіон утворення – регіон розподілу – регіон обігу – регіон прийняття» брудних грошей для своєчасного попередження втечі капіталу з економіки регіону та стимулювання їх розміщення в легальній економіці регіону;

дістало подальший розвиток:
- методичні підходи до оцінки обсягів вивезення/ввезення інвестиційних ресурсів з/в економіки/економіку регіону, які дозволять визначити обсяги втрати інвестиційних ресурсів в економіці регіону за галузевою і територіальною ознаками для співставлення регіонів за значеннями інвестиційного акселератора з метою виявлення залежності обсягів інвестицій в економіку регіону від змін в обсягах випуску легального ВРП;
- підхід до проектування адаптованих організаційних структур управління детінізацією економіки регіону, який передбачає послідовну реалізацію організаційного, аналітичного та проектного етапів з метою побудови організації взаємодії вертикальних та горизонтальних структур управління економікою регіону залежно від обраного типу організаційної структури та рівня тінізації економіки регіону, що дозволить здійснити вибір та оцінити адекватність моделі організаційного забезпечення системи регіонального менеджменту детінізації економіки;
- детермінанти тіньової економіки регіону, які розглядаються як впорядкована сукупність субпідрядних критеріїв для встановлення закономірних зв’язків, істотних властивостей впливу факторів на розвиток легальної, паралегальної чи нелегальної економіки регіону, що забезпечить міжрегіональну та інтеррегіональну порівнянність при оцінці тінізації економіки;
- підхід до формування стратегій детінізації економіки регіону (реактивна, адаптивна, експансивна), який, на відміну від існуючих, ґрунтується на діагностиці станів тінізації економіки регіону та інвестиційного забезпечення розвитку легальної економіки і передбачає вибір основних та забезпечуючих стратегій для залучення інвестиційних ресурсів у відтворення легального ВРП.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці науково-прикладних положень, які дозволяють сформувати ефективні механізми регіонального менеджменту детінізації економіки, що базуються на ситуаційному, процесному та системному підходах. Основні положення дисертаційного дослідження доведено до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій стосовно: оцінки рівня тіньової економіки регіону; оцінки масштабів втечі капіталу з регіону; розрахунку моделі інвестиційного акселератора; механізмів запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, в регіонах України; формування регіональних пріоритетів детінізації економіки та механізмів управління змінами при їх реалізації; моделювання організаційної структури системи регіонального менеджменту детінізації економіки.
Одержані результати дослідження знайшли відображення у науково-дослідних темах: «Механізми підвищення конкурентоспроможності регіонів України», де використано розробки з оцінки рівня тіньової економіки регіону, запропоновано перелік інструментів трансформації економічних переваг діяльності суб’єктів господарювання у легальній економіці регіону; «Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів держави», де розроблено механізми стимулювання повернення інвестиційних ресурсів в економіку регіону; «Механізми формування регіональних інтеграційних систем в умовах сталого розвитку», де розроблено механізм формування системи регіонального менеджменту детінізації економіки (акт впровадження № 12/468 від 31.01.2012 р.). Результати оцінки рівня тіньової економіки регіону, виявлення особливостей регіональних проблем щодо відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, типологію стратегій детінізації економіки регіонів, підхід до стимулювання повернення інвестиційних ресурсів в економіку регіону використано у роботі Управління економіки Луцької міської ради (лист № 18 від 24.01.2012 р.); методика та результати аналізу чинників тінізації економіки за економічною злочинністю і сформовані на цій основі детермінанти і атрактори розвитку легальної економіки регіонів використано у роботі Управління боротьби з економічною злочинністю МВС України у Волинській області та Управління ДПС України у Волинській області (лист № 10-В/254 від 21.02.2012 р.); відділу податкової міліції Ковельської МДПІ ДПА України у Волинській області (лист № 3480 від 30.12.2011 р.); методологічний методологічний підхід до процесу відмивання тіньових доходів суб’єктами господарювання у системі: «регіон утворення – регіон розподілу – регіон обігу – регіон прийняття» брудних грошей з метою оцінки обсягів втрат інвестиційних ресурсів за експортними параметрами та механізми управління змінами при реалізації стратегії детінізації економіки регіону використано у роботі Управління служби безпеки України у Волинській області (лист № 159 від 26.03.2012 р.).
Теоретичні та методичні розробки дисертації запроваджено у навчальний процес Луцького національного технічного університету при викладанні дисциплін «Регіональна економіка», «Економічна безпека», «Фінансова безпека», «Безпека банківської діяльності», «Регіональна економіка», «Проектне фінансування», «Фінансовий моніторинг», «Макроекономіка» (акт впровадження № 2370/А-10 від 07.12.2011 р.); при викладанні модулів «Державне регулювання економіки», «Регуляторна та конкурентна політика» та при проведенні короткострокових тематичних семінарів «Запобігання та протидія корупції у сферах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування» за професійною програмою державних службовців структурних підрозділів облдержадміністрації, окремих територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, відповідальних за роботу з питань запобігання та протидії корупції у Волинському обласному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (акт впровадження № 232 від 07.06.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача, про що вказано у переліку наукових праць, представлених у авторефераті. У цій роботі матеріали та висновки кандидатської дисертації не використовувались.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях: «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 2006 р., 2008 р., 2010 р.), «Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України» (м. Хмельницький, 2007 р.), «Наукові концепції і практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів» (м. Донецьк, 2007 р.), «Організація самодостатності промислового регіону: проблеми ринку, економіки бізнесу» (м. Луганськ, 2007 р.), «Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика» (м. Дрогобич, 2007 р.), «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 2007 р., 2010 р.), «Економіка Волині: 70 років на шляху до Європи» (м. Луцьк, 2009 р.); «Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінансової кризи» (м. Донецьк, 2009 р.), «Сталий розвиток міст. Управління проектами міського та регіонального розвитку» (м. Харків, 2010 р.), «Динамиката сьвременната наука–2010» (м. Софія, Болгарія, 2010 р.), «Наука. Розвиток. Прогрес» (м. Київ, 2010 р.), «Сучасні тенденції розвитку наукової думки» (мм. Київ–Лондон, 2011 р.), «Устойчивое развитие социально-экономических систем: вопросы теории и практики (безопасность и устойчивое развитие экономики России: вопросы теории и практики)» (м. Казань, Російська Федерація, 2011 р.), «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2011 р.), «Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємств з врахуванням впливу новітніх глобальних чинників» (м. Луцьк, 2011 р.), «Логистика – Евразийский мост» (м. Красноярськ, Російська Федерація, 2011 р.), «Банковская система: устойчивость и перспективы развития» (м. Пінськ, Республіка Білорусь, 2011 р.), «Реалізація принципів і завдань Болонського процесу» (м. Луцьк, 2011 р.), «Розвиток фінансової системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (м. Львів, 2011 р.), «Україна сьогодні: інтеграція освіти і науки» (м. Луцьк, 2009–2012 рр.), «Актуальні проблеми державного управління на сучасному етапі державотворення» (м. Луцьк, 2011 р.), а також на наукових семінарах, круглих столах.
Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 56 наукових праць (з них 2 – монографії (1 – одноосібна), 27 – статті у фахових виданнях (з них 8 – у наукових журналах, 20 – у збірниках наукових праць), 27 – матеріали і тези конференцій), загальним обсягом 65,71 д.а., з яких 51,24 д.а. належать особисто автору.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 569 сторінок комп’ютерного набору, що містить 48 таблиць, з яких 33 повністю займають площу 53 сторінок; і 22 рисунки, з яких 14 повністю займають площу 14 сторінок; список використаних джерел із 325 найменувань на 31 сторінках; 14 додатків на 104 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливу наукову проблему детінізації економіки регіонів України на основі теоретичного узагальнення закономірностей і визначальних тенденцій тіньової економіки, обґрунтування методологічних засад, концептуальних положень моделювання стратегій та розробки методико-прикладних рекомендацій і засобів забезпечення стійкого зростання легальної економіки регіону. Результати виконаного дисертаційного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки:
1. Досліджено зміст тіньової економіки як об’єкта управління регіоном. На основі узагальнення поглядів вчених відповідно до процесного, системного та ситуаційного підходів управління запропоновано авторське бачення дефініції «тіньова економіка регіону» під якою розуміється система суспільних відносин, яка історично склалась в межах регіонів держави та характеризується організованою сукупністю зв’язків між об’єктами та суб’єктами управління в регіоні, які забезпечують планування та використання неврахованих, нерегламентованих, протиправних ресурсів з метою отримання прибутку в грошовому або натуральному виразі від виробництва, розподілу, обміну й споживання товарів та послуг. Обґрунтовано передумову протидії тіньовій економіці – формування ефективної системи регіонального менеджменту детінізації економіки.
2. Доведено, що стани тінізації економіки регіону (легальна, паралегальна, нелегальна) відображають її зміст та структурну побудову, в основі чого лежить спільність родового об’єкта господарського злочину, ступінь суспільної небезпеки та заподіяння шкоди та характеристика траєкторії розвитку регіону. Встановлено, що кожен цикл економічної активності регіону відображає рівень розвитку суспільного виробництва в регіоні від піднесення до спаду, який постійно повторюється і складається з альтернативних фаз тіньової та легальної економіки регіону, які розвиваються протилежно одна одній через біфуркаційні процеси пошуку нових точок зростання в тіньовій чи у легальній економіці регіону. Це дозволило детермінувати стани тінізації економіки регіону з метою підбору критеріїв оцінки тіньової економіки регіону для формування відповідних інструментів управління детінізацією економіки регіону на кожній із фаз циклу економічної активності легальної та тіньової економіки.
3. Виявлено особливості управління детінізацією економіки на різних етапах суспільного розвитку менеджменту та доведено необхідність диференційованого застосування інструментів від управління за відхиленнями до управління за результатами на етапі сучасних суспільних трансформацій процесів детінізації економіки регіону та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
4. Доведено, що зміна ключових ознак управлінського процесу детінізації економіки перебуває у прямому взаємозв’язку зі зміною базових параметрів управління та потребує відповідної видозміни принципів, функцій, методів, які були сформовані в результаті систематизації та узагальнення теорій регіонального управління, економічної злочинності, детінізації економіки. Обґрунтовано необхідність вибору суб’єктом управління економікою регіону типу управління процесом детінізації економіки в регіоні (лінійний, ситуаційний, коректуючий, розгалужений, пошуковий), що містить основні, допоміжні та специфічні функції, методи, інструменти та важелі залежно від рівня тінізації економіки регіону, реалізація яких сприятиме мінімізації дестабілізуючих та максимізації позитивних факторів впливу на зростання легальної економіки регіону.
5. Доведено позитивний ефект від формування системи регіонального менеджменту детінізації економіки, який проявляється у виявленні, попередженні та ліквідації корупційних взаємодій суб’єкта та об’єкта управління економікою регіону, в результаті чого буде зменшуватиметься частка нелегальної економіки. Обґрунтовано необхідність формування системи регіонального менеджменту детінізації економіки, в якій суб’єкт управління здійснюватиме формування структурних компонентів: вхідних управлінських параметрів з обмеженою множиною матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів легальної та тіньової економіки та отриманих в результаті реалізації процесу управління детінізацією економіки на об’єкта управління – вихідних даних: множини споживчих вартостей і послуг відтворених у ВРП, які відповідають оптимальному функціонуванню легальної економіки регіону.
6. Розроблено методологічний підхід до оцінки рівня тіньової економіки регіонів, що базується на використанні сукупності методів, прийомів, показників, моделей за ситуаційним, процесним та системним підходами. Визначено детермінанти виникнення тінізацї економіки, розраховано точки біфуркації (прості та блукаючі атрактори), спрогнозовано рівень розвитку легальної та тіньової економіки в регіонах України за ланцюгами Маркова. Залежно від значення рівня тінізації економіки та формування потенціалу біфуркаційних змін, регіони держави поділено на три групи: легальна економіка (значення показника коливатиметься від 0 до 38,2%); паралегальна економіка (значення показника коливатиметься від 38,3% до 61,8%); нелегальна економіка (значення показника коливатиметься від 61,9% до 100%). У роботі визначено, що у 2011 р. розвиток подвоєних фаз легальної та паралегальної економіки був притаманний всім регіонам держави (варіативне коливання значення інтегрального показника становило від 38,9% до 61,2%).
7. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки експорту капіталу з економіки регіону, згідно яким здійснено аналіз зовнішньоекономічної діяльності регіону. На основі проведених аналітичних досліджень висунуто гіпотезу: частина з капіталу, що нелегально експортувалася з регіонів України з метою ухилення від сплати податків, поверталася у вигляді іноземних інвестицій з офшорних територій. Розраховано потреби в інвестиційних ресурсах, визначено джерела їх акумулювання за інвестиційним акселератором, який встановлює залежність обсягу інвестицій в економіку регіону від змін обсягів ВРП.
8. На основі розрахунку центрів тяжіння неправомірних діянь суб’єктів господарювання на стадіях відтворення легального ВРП сформовано механізм відстеження, попередження та протидії відмиванню тіньових доходів суб’єктами господарювання в регіоні, який передбачає вплив суб’єкта управління на об’єкт управління у системі: «регіон утворення – регіон розподілу – регіон обігу – регіон прийняття» брудних грошей для своєчасного попередження втечі капіталу з економіки регіону та стимулювання їх розміщення в легальній економіці регіону.
9. Залежно від виявлених атракторів на основі розрахунку інтегрального рівня тіньової економіки в регіоні та інвестиційного акселератора запропоновано процес формування базових стратегій детінізації економіки регіону (що визначають алгоритм дій) та забезпечуючих стратегій (що визначають стратегічну орієнтацію підсистем управління економікою регіону), реалізація яких дозволить досягнути стійкого зростання легальної економіки.
10. Удосконалено методичний підхід до формування або вдосконалення організаційних структур управління детінізацією економіки регіону, який включає організаційний, аналітичний та проектний етапи, що спрямовані на організацію взаємодії суб’єктів управління економікою регіону залежно від рівня тінізації економіки регіону та типу організаційного проектування. Це дозволило сформувати адаптивну організаційну структуру регіонального менеджменту детінізації економіки та оцінити ефективність її функціонування.
11. Розроблено підхід до управління змінами при реалізації стратегії детінізації економіки регіону, що містить: методи управління змінами в економіці регіону; напрями діагностики опору змінам; систему гнучких тактик подолання опору змінам та оцінку ефективності змін. Це дозволить удосконалити взаємодію між суб’єктом та об’єктом управління економікою при реалізації стратегії детінізації економіки регіону.
Запропоновані у роботі підходи до формування ефективної системи регіонального менеджменту детінізації економіки дозволять забезпечити безконфліктний перехід розвитку економіки регіону від фаз циклу із подвоєним періодом до фази відтворення та стійкого зростання легальної економіки регіону.