Рожок Лариса Петрівна. Європейський компонент структурної трансформації світового фінансового ринку

Короткий опис

Рожок Лариса Петрівна. Європейський компонент структурної трансформації світового фінансового ринку : дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун- т ім. Вадима Гетьмана. — К., 2006. — 214арк. — Бібліогр.: арк. 179-195

Рожок Л.П. Європейський компонент структурної трансформації світового фінансового ринку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2007.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів трансформації структури СФР та його європейського компонента під впливом процесів глобалізації світової економіки.
Розглядаються сучасні теоретичні підходи до дослідження структури СФР, визначено чинники та тенденції, що обумовлюють процеси структурної трансформації СФР.
Дослідження сучасних тенденцій та проблем функціонування СФР та його європейського компонента виявило ряд ризиків та загроз для розвитку ЄФР, які можуть послабити його позиції у СФР та заважатимуть гармонійному розвитку. За результатами даного дослідження запропоновано комплекс заходів та інструментів регулювання розвитку СФР, які було згруповано за завданнями. Обґрунтовано перетворення ЄФР на домінантну складову та визначальний чинник трансформації структури СФР.
Запропоновано систему заходів щодо розвитку національного фінансового ринку України та обґрунтовано основні положення її реалізації з позицій прискорення інтеграції до ЄФР.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення характеру впливу глобальних тенденцій розвитку на процеси структурної трансформації світового фінансового ринку та його європейського компонента, інтеграції до нього національного фінансового ринку України. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

Складність системи СФР та відсутність єдиного загальновизнаного підходу до визначення як самої категорії "світовий фінансовий ринок", так і його структури викликало необхідність запровадження в дослідженні критеріїв структуроутворення СФР - інституціонального, інструментарного, функціонального, критерію рівня та типу розвитку та трендового, які дозволили найбільш глибоко розкрити сутність категорії СФР. З урахуванням даних критеріїв, а також глобальних тенденцій розвитку було сформульовано комплексне визначення світового фінансового ринку - як системи відносин, що складаються в процесі купівлі-продажу космополізованих фінансових активів у безперервному режимі часу під впливом попиту і пропозиції суб’єктами з різних країн світу в умовах зростання дистанціювання фінансової сфери від реального сектору економіки; визначено, що в сучасних умовах цей ринок є найбільш глобалізованим з усіх світових ринків та зазнає істотних структурних і функціональних змін.
Дослідження нових тенденцій розвитку, обумовлених процесами інтернаціоналізації, фінансової глобалізації та інтеграції, дозволило встановити, що найпотужнішою рушійною силою сучасного процесу глобалізації є його фінансова детермінанта, що і обумовило найвищий ступінь глобалізації серед усіх світових ринків саме СФР. Сучасна роль СФР в архітектурі світового господарства полягає в обслуговуванні не тільки реального сектору економіки, а й у збільшенні обсягів обслуговування віртуального ринку.
Аналіз макроекономічних та макрофінансових показників розвитку провідних країн і регіонів світу виявив наявність тісного взаємозв’язку зрушень у внутрішньому та зовнішньому макрофінансовому просторі, на який накладається вся система процесів і явищ, що мають місце у розвитку глобальної економіки та її фінансової складової. Дані взаємозв’язки слугують не тільки досягненню інформаційної симетрії, зниженню трансакційних витрат, уніфікації принципів функціонування складових фінансового ринку, а й прямим каналом трансмісії фінансових та нефінансових ризиків між різними країнами та регіонами світу. За цих умов ЄФР, зберігаючи окремі регіональні особливості розвитку, обумовлені специфікою формування європейських інституцій, дедалі тісніше інтегрується у глобальну фінансову структуру.
На основі визначення тенденцій розвитку СФР, аналізу розвитку ЄФР в цілому та зони євро зокрема було виявлено новітні тенденції структурної трансформації ЄФР, основними серед яких є: зрушення у банківському секторі - за рахунок стрімкого розвитку процесів сек’юритизації, значного розширення спектра послуг та універсалізації діяльності фінансових установ; концентрація активів учасників фінансового ринку через масштабні процеси злиття і поглинання; інтернаціоналізація сегментів фінансового ринку через посилення транскордонного характеру діяльності.

Розвиток фінансового сектору ЄС в умовах його масштабної інституційної трансформації та територіального розширення виявив ряд проблем, що включають ризики та загрози для функціонування фінансового ринку Європи. Так, поряд з традиційними ризиками (кредитним, відсотковим та валютним), він наражається на нові загрози несприятливий вплив інституційно менш розвинутих країн-нових членів ЄС, неадекватність регуляторної системи тенденціям розвитку ЄФР, зростання спеціалізації ЄФР на обслуговування непрозорих фінансових операцій, посилення міжнародної трансмісії ризиків, реалізація яких послабить позиції ЄФР у структурі СФР та заважатиме його гармонійному розвитку.
Аналіз процесів та тенденцій, що характеризують сучасний етап розвитку ЄФР, свідчить, що в ЄС відбувається динамічний процес фінансової інтеграції, що базується на фундаменті глобального фінансового ринку, із потенційним перетворенням даного компонента на визначальний компонент у структурі СФР. Рушійними силами цього процесу є створення Європейського економічного і валютного союзу, успішне запровадження та посилення позицій єдиної європейської валюти на СФР, високий рівень стабільності та надійності європейських фінансових інституцій, забезпечення інтегрованої інформаційної бази.
Визначення ЄФР як орієнтира при подальшому розвитку національного фінансового ринку України та виходу на світову фінансову арену обумовлено якісно новими параметрами його розвитку та домінантним становищем у структурі СФР. Обґрунтовано доцільність сегментного підходу до інтеграції фінансового ринку України до Європейського фінансового ринку через прискорення інтеграції найбільш розвинутого його елементу - банківського сектору за рахунок реалізації такої системи заходів: створення конкурентного середовища для фінансової діяльності в Україні, привабливого для іноземних суб'єктів і капіталів; розширення виходу на міжнародні фінансові ринки шляхом концентрації національного банківського капіталу та за допомогою створення альянсів з участю розвинутих транснаціональних банків світу; диверсифікації співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями;
Аналіз особливостей розвитку банківського сектору України та досвіду країн Центральної та Східної Європи щодо інтеграції їх фінансового сектору до європейської фінансової системи засвідчив, що присутність філій іноземних банків впливає передусім на зменшення дохідності і маржі місцевих банків та підвищення ефективності банківської системи в цілому. Іноземні філії, як правило, є більш гнучкими в аспекті оптимізації витрат і забезпечують вищу прибутковість активів та капіталу, стимулюють розвиток національного фінансового ринку, є важливим джерелом у сегменті довгострокового кредитування, а також менш чутливі до традиційних для України неекономічних стимулів, що сприяє реалокації ресурсів у кредитування ефективних проектів. Визначено, що західний фінансовий капітал буде проникати на ринок України, якщо не через створення філій, то через інші форми і механізми - купівлю акцій, поглинання місцевих банків і перетворення їх на підпорядковані фінансові установи. Тому проблема допуску філій іноземних банків має вирішуватись передусім з позиції реалізації політики підвищення конкурентоспроможності та концентрації українського банківського капіталу, забезпечення його диверсифікації для ефективного фінансування конкурентоспроможних виробництв та процесів модернізації національної економіки.
Характер та рівень фінансового співробітництва України з ЄС та перспектива її єврофінансової інтеграції залежатимуть від результатів внутрішніх економічних трансформацій, створення умов для стабільного соціального розвитку та зростання вітчизняної економіки. При цьому особливий інтерес для України становить практичний досвід країн Центральної та Східної Європи щодо інтеграції їх фінансового сектору до європейської фінансової системи. З метою успішного входження фінансового ринку України до європейського компоненту СФР необхідно дотримуватися принципу етапності відповідно до досягнутого рівня розвитку національного фінансового ринку.