РОЗВИТОК ФОРМ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ЗА УМОВ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Короткий опис

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ХАРЧУК РУСЛАНА СЕМЕНІВНА

УДК 349.22

РОЗВИТОК ФОРМ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ЗА УМОВ ФОРМУВАННЯ
РИНКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Розовський Борис Григорович

ЛУГАНСЬК – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………..……..3
ВСТУП…………………………………………………………………….........4
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ…………………………....10
1.1. Ґенеза й сутність правового регулювання форм захисту трудових прав працівників……………………………………………………………………….10
1.2. Трудові права працівників як об’єкт правового захисту та їх місце в системі прав людини…………………………………………………..………...33
1.3. Поняття, зміст і значення форм захисту трудових прав працівників……..67
Висновки до розділу 1………………………………………………………….86

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ…………………………………………………………………91
2.1. Правозахисна діяльність органів державної влади як форма захисту трудових прав працівників……………………………………………………...91
2.2. Місце громадських організацій у механізмі захисту трудових прав працівників……………………………………………………………………...104
2.3. Самостійний захист як форма захисту трудових прав працівників……121
Висновки до розділу 2………………………………………………………...129

РОЗДІЛ 3. ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ: МІЖНАРОДНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД……………………………..134
3.1. Міжнародно-правові форми захисту трудових прав працівників……...134
3.2. Зарубіжний досвід захисту трудових прав працівників………………...150
Висновки до розділу 3………………………………………………………...161

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...169

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
Європейський Союз – ЄС;
Євросуд – Європейський суд з прав людини;
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
МОП – Міжнародна організація праці;
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України;
ЦК України – Цивільний кодекс України.

ВСТУП
Актуальність теми. Потреба створення ефективної моделі соціально-трудових відносин в умовах формування ринкової економіки викликає необхідність вироблення найбільш оптимальних механізмів забезпечення дійової реалізації й результативного захисту трудових прав працівників, оскільки захист їх інтересів і дотримання європейських стандартів у цій царині є пріоритетними напрямками вдосконалення вітчизняного трудового законодавства.
Перед державною владою нині постає складне завдання: забезпечити правове регламентування праці на гідному соціально справедливому рівні, зробити його таким, щоб воно адекватно відбивало реалії суспільного життя з одночасним збереженням соціального призначення трудового права, максимально захистивши інтереси працівника як найбільш уразливого суб’єкта трудового права завдяки вдосконаленню існуючих форм захисту його трудових прав і розробці новітніх, більш ефективних правозахисних механізмів. Чинне законодавство, що регулює порядок захисту порушених трудових прав працюючих, і вирішення трудових спорів, що виникли на цьому підґрунті, не відповідають реаліям сьогодення, а тому потребують ґрунтовного теоретичного дослідження й відповідного вдосконалення.
Правовій регламентації захисту трудових прав працівників приділялась значна увага в роботах таких дослідників, як М.Г. Александров, Н.Б. Болотіна, Л.Я. Гінцбург, Г.С. Гончарова, В.Я. Гоц, В.В. Жернаков, П.І. Жигалкін, С.О. Іванов, І.Я. Кисельов, Р.І. Кондратьєв, В.В. Лазор, Р.З. Лівшиць, М.В. Лушнікова, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, В.М. Скобєлкін, О.В. Смирнов, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та ін. Наукові праці названих учених не втратили своєї цінності й у даний час, проте, незважаючи на широкий спектр порушених ними питань, низка проблем у зазначеній сфері в умовах ринкової економіки вимагає вдосконалення й додаткового вирішення. Актуальними для вітчизняної науки трудового права стають розробка і впровадження ефективного механізму правового регулювання форм захисту трудових прав працівників. Відповідне наукове дослідження становить інтерес як з позицій практики функціонування системи державних органів і громадських організацій, так і в плані обґрунтування теоретичних засад самозахисту як форми дотримання трудових прав працюючих. Діяльність у цьому напрямку є досить складною за своєю сутністю й потребує застосування науково виважених і серйозно аргументованих підходів. Саме цим і обумовлюється актуальність дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням концептуальних розробок юридичної науки, доктрини трудового права, вимог чинного законодавства та правозастосовної практики розробити теоретичні положення щодо форм захисту трудових прав працівників в умовах формування ринкових відносин в Україні, напрацювати конкретні наукові пропозиції й практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства.
Досягнення поставленої мети в дисертації вимагало вирішення наступних дослідницьких завдань:
– висвітлити історичні передумови виникнення правового регулювання захисту трудових прав людини;
– розкрити сутність і значення правової регламентації форм захисту трудових прав працюючих;
– охарактеризувати механізм правового регламентування цих форм;
– навести дефініцію поняття «форми захисту трудових прав працівників», установити його співвідношення із суміжними правовими категоріями;
– установити місце трудових прав у системі прав людини;
– окреслити роль громадських організацій у захисті прав працівників;
– визначити особливості самостійного захисту працівником своїх трудових прав;
– узагальнити міжнародний і зарубіжний досвіди захисту трудових прав працюючих;
– розробити конкретні пропозиції з удосконалення нормативно-правового регламентування форм захисту трудових прав громадян.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері захисту трудових прав працівників за умов формування ринкових відносин в Україні.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють форми захисту трудових прав працівників.
Методи дослідження. Дисертаційна робота ґрунтується на методах наукового пізнання, фундаментом яких є діалектичний метод, за допомогою якого поставлені завдання розглянуті в їх розвитку і взаємозв’язку (підрозділ 1.1). Формально-логічний метод було використано при визначенні місця трудових прав в системі прав людини (підрозділ 1.2). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1 – 1.3; 2.3). Порівняльно-правовий метод став у нагоді для порівняння національного законодавства, яке регламентує форми захисту трудових прав працівників, з міжнародним і зарубіжним законодавством у цій сфері (підрозділи 3.1; 3.2). Історико-правовий метод задіяно при дослідженні становлення й розвитку трудових прав людини-працівника та форм їх захисту в Україні й у світі (підрозділ 3.2).
Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, локальні акти, а також міжнародно-правові документи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ході проведення дисертаційного дослідження розглянуто проблеми розвитку форм захисту трудових прав працюючих в умовах розвитку ринкової економіки, а також виявлено особливості правового регулювання захисту прав працівників. За його результатами сформульовано авторські основні положення, які виносяться на захист і які містять елементи наукової новизни. Назвемо основні з них:
Уперше:
– форми захисту трудових прав працівників розглядаються як комплекс чітко встановлених у законодавстві правових процедур, спрямованих на скасування обмежень реалізації певних трудових прав і/або поновлення порушених з метою їх подальшого належного застосування у сфері праці, що здійснюються компетентними правозастосовними органами й самою уповноваженою особою в рамках правозахисного процесу;
– аргументовано, що вибір конкретної форми захисту трудових прав працюючих визначається: (а) характером матеріально-правових вимог і предметом захисту; (б) компетенцією органу, яким може бути розглянуті дані вимоги; (в) особливостями порядку розгляду заяви, акта чи скарги; (г) конкретними юридичними й фактичними умовами, в яких опинився працівник, чиє трудове право було порушено, і його реальними можливостями самостійно захистити своє право;
– форми захисту трудових прав громадян розглянуті як системне явище;
– запропоновано надати всеукраїнським профспілкам право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України.
Удосконалено:
– визначення поняття «засоби захисту трудових прав працівників», під якими слід розуміти сукупність законних прийомів і процедур, виконуваних правозастосовними органами й самою уповноваженою особою в рамках правозахисного процесу відповідної форми захисту трудових прав і маючих на меті поновлення порушеного трудового права чи скасування обмеження його реалізації;
– розуміння самозахисту працівником своїх трудових прав як самостійних правових дій чи пасивної правової поведінки працівника, які спрямовані на захист своїх прав або уникнення від можливого їх порушення без звернення до компетентних державних органів чи громадських організацій. Запропоновано доповнити проект Трудового кодексу України окремою статтею під назвою «Самостійний захист працівниками своїх прав» і сформульовано її редакцію;
– обґрунтування необхідності подальшого реформування національної судової системи і процесуального законодавства у напрямку захисту трудових прав працюючих.
Дістали подальший розвиток:
– розуміння форм захисту трудових прав людини. Усі форми захисту об’єднано у 2 групи – юрисдикційну і неюрисдикційну. Розкрито їх зміст і з’ясовані особливості;
– позиція, що основною формою захисту трудових прав працівників є судовий захист, який посідає особливе місце серед інших форм захисту й вирізняється високою ефективністю.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – для подальшого дослідження правового регулювання захисту трудових прав працюючих;
б) у правотворчості – в процесі розробки нового Трудового кодексу України, вдосконаленні чинних КЗпП України, Закону України «Про Конституційний Суд України» й підзаконних нормативно-правових актів, які регламентують форми захисту трудових прав людини;
в) у практичній діяльності – під час використання конкретних рекомендацій і пропозицій стосовно форм захисту трудових прав у діяльності органів державної виконавчої влади, суду, професійних спілок та ін.;
г) у навчальному процесі – при підготовці лекцій, відповідних глав підручників і навчальних посібників з трудового права, під час викладання навчальної дисципліни «Трудове право України», а також у науково-дослідницькій роботі студентів, слухачів і курсантів юридичних вузів і факультетів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й рекомендації, сформульовані в роботі, оприлюднені в доповідях і повідомленнях на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, засіданнях «круглих столів»: «Актуальні питання безоплатної правової допомоги в Україні: теорія та практика» (м. Харків, 2008 р.) та «Права інвалідів через призму конвенції ООН про права інвалідів» (м. Київ, 27 листопада 2010р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, у 2 тезах доповідей на вказаних науково-практичних конференціях, а також в 2 збірниках наукових праць присвячених експертизі проектів нормативно-правових актів.
Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 3-х розділів, що об’єднують 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 189 сторінок. Список використаних джерел складається із 233 найменувань і займає 21 сторінку.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене дисертаційне дослідження, в ході якого були вивчені форми захисту трудових прав працівників у сучасних умовах, проаналізовано чинне національного законодавство та практика його застосування, дозволило зробити низку теоретичних висновків і сформулювати практичні рекомендації із зазначеної проблеми. До найбільш важливих із них слід віднести наступні:
Проведене дисертаційне дослідження, в ході якого були досконало вивчені форми захисту трудових прав працівників за сучасних умов, проаналізовані чинне національного законодавство й практика його застосування, дозволило зробити низку теоретичних висновків і сформулювати практичні рекомендації щодо порушеної проблеми. До найбільш важливих з них слід віднести наступні:
1. Забезпечення трудових прав працюючих – це діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об’єднань і громадян у створенні сприятливих умов (гарантій) для правомірної й неухильної реалізації й захисту трудових прав громадян у чітко окреслених законодавством формах.
Реалізація й захист трудових прав людини є хоча й однорідними видами правової діяльності, спрямованими на здійснення трудових прав, але одночасно й відмінними. Будучи тісно пов’язаними, вони існують паралельно: форми захисту трудових прав служать забезпеченню їх реалізації за допомогою спеціальних юридичних інструментів; у разі здійснення трудових прав у законодавчо визначених межах і без їх порушень, можливо, що у виборі форми захисту цих прав взагалі не виникне потреби.
2. Трудові права працівників входять до складу соціально-економічних прав людини. Під ними слід розуміти можливості людини і громадянина у сфері праці, відпочинку й соціального захисту, що мають за мету створення умов для належного розпорядження особою своєю працею і своєчасне отримання за неї винагороди, не нижчої передбаченої чинним законодавством.
3. Під формами захисту трудових прав громадян слід розуміти комплекс чітко окреслених у законодавстві правових процедур, спрямованих на скасування обмежень реалізації певних трудових прав і/або поновлення порушених з метою їх подальшого належного застосування в царині праці, що здійснюються компетентними такими правозастосовними органами, як органи державної влади й управління, правоохоронні органи, посадові особи й державні службовці, наділені правозахисними повноваженнями, громадські організації, а також самою уповноваженою особою в рамках правозахисного процесу.
Засоби захисту трудових прав працівника – це сукупність законних прийомів і процедур, якими оперують правозастосовні органи й сама уповноважена особа в рамках правозахисного процесу певної форми захисту цих прав і які мають на меті поновлення порушеного трудового права чи скасування обмеження його реалізації.
4. Використання тієї чи іншої правомочності щодо захисту безпідставно порушеного чи обмеженого трудового права працюючого визначається характером права, яке потребує захисту. Процесуальний зміст останнього означає право людини: а) звернутися за захистом порушеного трудового права до будь-якого компетентного органу державної влади, органу місцевого самоврядування або громадського об’єднання у законній формі, обраній особою, трудові права якої порушено; б) на користування будь-якими передбаченими законом процесуальними правами й процедурами, встановленими для конкретної форми захисту трудового права; (в) на оскарження у судовому, адміністративному або громадському порядку рішення компетентного органу з конкретної справи щодо поновлення порушеного чи обмеженого трудового права.
5. Вибір конкретної форми захисту трудових прав громадян залежить від: (а) характеру матеріально-правових вимог і предмету захисту; (б) особливостей і компетенції органу, яким можуть бути розглянуті дані вимоги; (в) специфіки порядку розгляду заяви, акта чи скарги; (г) конкретних юридичних і фактичних умов, у яких опинилася людина, чиє трудове право було порушено, і її реальних можливостей самостійно захистити своє право.
6. Форми захисту трудових прав працівників доцільно поділяти на юрисдикційну і неюрисдикційну. Під першою слід розуміти сукупність правових заходів у межах діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадських об’єднань по відновленню незаконно або безпідставно порушеного чи обмеженого трудового права, здійснювану в рамках законодавчо встановлених процедур, результатом якої є рішення по суті. Неюрисдикційна форма захисту трудових прав – це сукупність засобів безпосередньо працівника чи особи, уповноваженої на представлення його інтересів, з поновлення (підтвердження) порушеного (оскарженого) трудового права без звернення за допомогою до компетентних органів чи організацій.
З урахуванням особливостей правового регулювання захисту трудових прав працівників юрисдикційну форму захисту трудових прав доцільно поділити на судову і несудову, тобто особливу – в порядку підлеглості, виробничу – КТС, трудовий арбітраж, примірна комісія і громадську.
7. Судовий захист трудових прав працюючих має важливе значення, оскільки він набагато ефективніший за несудовий, що зумовлено такими чинниками: (а) правосуддя, як специфічна функція держави, знаходиться у виключній компетенції судів; (б) у системі державних органів останні займають відокремлене положення: при прийнятті рішень вони самостійні й незалежні від інших гілок державної влади; (в) суди спеціально утворені для відправлення правосуддя, а для інших юрисдикційних органів правозахист є тільки одним з напрямків їх діяльності.
З метою вдосконалення судового захисту трудових прав працівників вважаємо за доцільне: (а) вдосконалити судову систему України шляхом запровадження спеціалізованих трудових судів і (б) передбачити можливість звернення громадян до Конституційного Суду України зі скаргами на порушення їх конституційних прав і свобод, у тому числі й у сфері праці.
8. Профспілки здійснюють захист трудових прав працюючих за такими основними напрямками, як-от: (а) участь у нормотворчості; (б) застосування норм КЗпП, законів і підзаконних нормативно-правових актів України; (в) участь профспілок у вирішенні колективних трудових спорів і проведенні страйків; (г) здійснення громадського контролю за дотриманням роботодавцями трудового законодавства.
Для досягнення ефективності правотворчого напрямку захисту трудових прав працівників всеукраїнські профспілки доцільно наділити правом законодавчої ініціативи.
9. В умовах сьогодення захисна функція трудового права повинна реалізовуватися не тільки через законодавче закріплення основних трудових прав працівників, а й за допомогою створення ефективного, адекватного сучасним соціально-економічним умовам механізму захисту трудових прав шляхом як звернення трудівника до компетентних державних органів, так і самостійного захисту і забезпечення важелями державного примусу поновлення порушених прав працюючого й реалізації його законних інтересів.
10. Проект Трудового кодексу України є сенс доповнити окремою статтею з назвою «Самостійний захист працівниками своїх прав» і викласти її в такому вигляді:
«Самостійний захист працівниками своїх порушених прав – це самостійні правові дії або пасивна правова поведінка працівника, спрямовані на захист цих прав чи уникнення від їх можливого порушення без звернення до компетентних державних органів або громадських організацій.
У межах самозахисту порушених трудових прав працівник вправі відмовитися від виконання роботи, не передбаченої трудовим договором, або якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, на час усунення наявної загрози, забезпечення належних умов праці й повного поновлення нормального виробничого процесу.
У випадку затримки виплати заробітної плати працівник вправі призупинити свою роботу на весь період до виплати затриманої суми, якщо інше не передбачено законом.
За умов правомірного самозахисту своїх трудових прав на час відмови від роботи або її призупинення за працівником зберігається середній заробіток та інші гарантії, передбачені трудовим законодавством».
11. Існує необхідність закріплення в проекті Трудового кодексу України всіх повноважень профспілок, якими вони наділені за чинним трудовим законодавством. Проект цього Кодексу, що знаходиться на розгляді у Верховній Раді України, істотно звужує права профспілок. Слід неухильно дотримуватися вимог ч. 3 ст. 22 Конституції України, за якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту й обсягу існуючих прав та свобод людини і громадянина.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Керимов Д.А. Философские основания политико-правовых исследований / Д.А. Керимов. – М.: Мысль, 1986. – 330 с.
2. Васильев A.M. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / A.M. Васильев. – М.: Юрид. лит., 1976. – 264 с.
3. Процевский А.И. Предмет советского трудового права / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1979. – 224 с.
4. Глозерман Г.Е. Интерес как социологическая категория / Г.Е. Глозерман // Вопросы философии. – 1966. – №10. – С. 16 – 18.
5. Сабо И. Основы теории права / И. Сабо. – М.: Прогресс, 1974. – 271 с.
6. Фурье Ш. Избранные сочинения: В 4-х т.: Т. 3 / Ш. Фурье. – М.: Изд-во АН СССР, 1954. – 600 с.
7. Пашерстник А.Е. Право на труд / А.Е. Пашерстник. – М.: Изд-во АН СССР, 1951. – 231 с.
8. Слюсаренко А.Г. Історія української конституції / А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко. – К.: Т-во «Знання», 1993. – 192 с.
9. Кодекс законов о труде и декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа. – К.: Гос. изд-во, 1921. – 216 с.
10. Кодекс законов о труде УССР (с изм. и дополн. по 15 сентября 1926 г. и с алфав. указателем). – Х.: Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1926. – 436 с.
11. Об утверждении Правил о примирительно-третейском и судебном рассмотрении трудовых конфликтов: Постановление ЦИК и СНК СССР от 29.08.1928 г. // СЗ СССР. – 1928. – № 56. – Ст. 495.
12. Конституция (Основной закон) Союза Советских Социалистических Республик. – С изм. и дополн., принятыми на I, II, III, IV, V сессиях Верховного Совета СССР третьего созыва. – М.: Правда, 1954. – 36 с.
13. Кодекс законів про працю України: Закон УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верховн. Ради України. – 1971. – Додаток до №50. – Ст. 375.
14. Конституция (Основной закон) Союза Советских Социалистических Республик. Принята на внеочередной седьмой сессии Верховного Совета СССР девятого созыва 7 октября 1977 г. – М.: Политиздат, 1977. – 40 с.
15. Constitution. Lois organiques et ordonnances relatives aux pouvoirs publics. – Paris, 1977.
16. Grundgesetz fur die Bundesrepublik Deutschland. – Bonn, 1989.
17. Всеобщая декларация прав человека. // Международные акты о правах человека: Сборн. документов. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1998. – 461 с.
18. Международный Пакт об экономических, социальных и культурных правах. // Международное публичное право: Сборн. документов. – М.: БЕК, 1996. – Т. 1. – 683 с.
19. Про політику в галузі зайнятості: Конвенція МОП №122 // Законодавство України про працю. Збірник нормативних актів: У 3-х книгах / Упорядник і наук. ред. В. Вакуленко. – К.: Істина, 1999. – Книга перша. – С. 237, 238.
20. Про дискримінацію в галузі праці і зайнятості: Конвенція МОП №111 // Законодавство України про працю. Збірник нормативних актів: У 3-х книгах / Упорядник і наук. ред. В. Вакуленко. – К.: Істина, 1999. – Книга перша. – С. 97 – 99.
21. Про рівне винагородження чоловіків та жінок за працю рівної цінності: Конвенція МОП №100 // Законодавство України про працю. Збірник нормативних актів: У 3-х книгах / Упорядник і наук. ред. В. Вакуленко. – К.: Істина, 1999. – Книга друга. – С. 456 – 466.
22. Про примусову чи обов'язкову працю: Конвенція МОП №29 // Законодавство України про працю. Збірник нормативних актів: У 3-х книгах / Упорядник і наук. ред. В. Вакуленко. – К.: Істина, 1999. – Книга перша. – С. 88 – 95.
23. Гулиев В.Е. Социалистическая демократия и личные права / В.Е. Гулиев, Ф.М. Рудинский. – М.: Юрид. лит., 1984. – 190 с.
24. Материалы XIX Всесоюзной конференции Коммунистической партии Советского Союза. – М.: Политиздат, 1988. – 228 с.
25. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. // Відом. Верховн. Ради України. – 1990. – №31. – Ст.429.
26. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Н.І. Карпачова. – Х.: КОНСУМ, 2000. – 464 с.
27. Конституція України // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
28. Рабінович П. Межі прав людини і конституція України / П. Рабінович, І. Панкевич // Право України. – 1997. – №5. – С. 25, 26.
29. Мороз В. Деякі питання ефективності правових норм, спрямованих на захист прав дітей / В. Мороз // Право України. – 1999. – №8. – С. 48 – 50.
30. Литвиненко А. Захист дітей – обов’язок держави / А. Литвиненко // Право України. – 1997. – №5. – С. 25, 26.
31. Полешко А. Правові аспекти захисту дітей в Україні / А. Полешко // Право України. – 1996. – №7. – С. 32 – 35.
32. Чубар Л. Права жінок в Україні як об’єкт правового захисту / Л. Чубар // Право України. – 2000. – №5. – С. 12 – 14.
33. Лапка О. Соціально-правовий захист працівників міліції України / О. Лапка // Право України. – 2000. – №4. – С. 17 – 20.
34. Никоненко М. Деякі питання презумпції невинуватості і права особи на захист в кримінальному процесі / М. Никоненко // Право України. – 1999. – №4. – С. 39 – 41.
35. Богачова Л.Л. Тенденції розвитку національного законодавства і проблема прав людини / Л.Л. Богачова // Права людини і правова держава. – Х., 1998.– С. 87 – 91.
36. Про Засади державної політики України в галузі прав і свобод людини: Постанова Верховної Ради України від 17.06.1999 р., №757-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №35. – Ст. 303.
37. Бандурка О. Крок до правової держави О. Бандурка // Право України. – 1991. – №3. – С. 11 – 13.
38. 50-річчя Конвенції про захист прав людини та основних свобод (з міжнародної конференції) // Право України. – 2001. – №3. – С. 136, 137.
39. Галушко Ю. Важливий інститут захисту прав громадян / Ю. Галушко // Право України. – 1996. – №5. – С. 46 – 48.
40. Шишкін В. Чи готова держава до захисту прав громадян? (риторичні міркування) / В. Шишкін // Право України. – 1995. – №12. – С. 28 – 32.
41. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 р., №2460-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №34. – Ст. 504.
42. Коровников А.В. Социальная защита военнослужащих (теоретико-правовой аспект): Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / СПЮИ МВД РФ / А.В. Коровников. – СПб., 1995. – 24 с.
43. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР / Р.И. Иванова. – М.: Изд-во МГУ, 1986 – 174 с.
44. Про захист прав споживачів: Закон УРСР від 12.05.1991 р., №1023-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №30. – Ст. 379.
45. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян / С. Приходько // Право України. – 1999. – №9. – С. 22 – 26.
46. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т.: Т. 1: А – З / В. Даль. – М.: Рус. яз., 1999. – 699 с.
47. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов: Рус. яз., 1984. – 797 с.
48. Витрук Н.В. Правовой статус личности в СССР / Н.В. Витрук. – М.: Юрид лит., 1985. – 175 с.
49. Воеводин Л.Д. Система конституционных прав и свобод советских граждан, юридические условия и средства их обеспечения и охраны / Л.Д. Воеводин // Юридические гарантии конституционных прав и свобод в социалистическом обществе. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – С. 59 – 75.
50. Тихонова Б.Ю. Субъективные права советских граждан, их охрана и защита: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / ВЮЗИ / Б.Ю. Тихонова. – М., 1972. – 22 с.
51. Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень) / П.М. Рабінович. – Х.: Право, 1997. – 63 с.
52. Стремоухов А.В. Правовая защита человека: Теоретический аспект: Дис… докт. юрид. наук: 12.00.01 / СПб. ун-т / А.В. Стремоухов. – СПб., 1996. – 423 с.
53. Эбзеев Б.С. Советское государство и права человека: Конституционные вопросы / Б.С. Эбзеев. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1986. – 218 с.
54. Тимченко І.А. Конституційні права й обов’язки радянських громадян / І.А. Тимченко. – К.: Вища школа, 1985. – 236 с.
55. Ростовщиков И.В. Обеспечение прав и свобод личности в СССР: вопросы теории / И.В. Ростовщиков. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1988. – 120 с.
56. Толкачев К.Б. Органы внутренних дел в механизме обеспечения личных конституционных прав и свобод граждан / К.Б. Толкачев, А.Г. Хабибулин. – Уфа: Уфимская высшая школа МВД СССР, 1991. – 98 с.
57. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М.: БЕК, 1994. – 223 с.
58. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма / Под ред. Е.А. Лукашева. – М.: Наука, 1983. – 264 с.
59. Копцелидзе Р.У. Правовая и социальная защита сотрудников милиции: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 / Московская высшая школа МВД РФ / Р.У. Копцелидзе. – М., 1993 – 22 с.
60. Порощук С.Д. К вопросу о социально-правовой защите личности / С.Д. Порощук // Проблемы обеспечения прав в деятельности органов внутренних дел. – М.: Акад. МВД РФ, 1994. – С. 68 – 73.
61. Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – 411 с.
62. В’ялий О. Що може поліпшити захист? / О. В’ялий // Право України. – 1998. – №12. – С. 101, 102.
63. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні / В. Стефанюк // Право України. – 2001. – №1. – С. 15 – 21.
64. Курбатов А. Ще раз про суд присяжних / А. Курбатов // Право України. – 1997. – №12. – С. 98, 99.
65. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2-х т.: Т. 1 / С.С. Алексеев. – М.: Юрид лит., 1981. – 360 с.
66. Права человека: Учебник / Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 2001. – 573 с.
67. Луковская Д.И. Понятие прав человека: многообразие подходов. Проблемы универсальности прав человека / Д.И. Луковская // История гос-ва и права. – 2007. – №12. – С. 32 – 36.
68. Рассказов Л.П., Упоров И.В. Естественные права человека / Л.П. Рассказов, И.В. Упоров. – СПб.: Знание, 2001. – 96с.
69. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави / П.М. Рабінович. – К.: Вентурі, 1994. – 236 с.
70. Погорілко В.Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні / В.Ф. Погорілко, В.В. Головченко, М.І. Сірий. – К.: Ін Юре, 1997. – 52 с.
71. Луковская Д.И. Права человека и права гражданина. Правовой статус человека и гражданина / Д.И. Луковская // История гос-ва и права. – 2007. – №13. – С. 34 – 36.
72. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / За ред. М.В. Баглая. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1999. – 521 с.
73. Конституционное (государственное право) зарубежных стран: Учебник. – В 4-х т.: Т. 1 – 2. Часть общая / Отв. ред. Б.А. Страшун. – 3-е изд., обновл. и дораб. – М.: БЕК, 2000. – 784 с.
74. Заінчковський М.Л. Права людини як новоєвропейський філософський та політико-правовий феномен: Дис. ... канд. філософ. наук: 12.00.12 / Нац. акад. внутр. справ України МВС України / М.Л. Заінчковський. – К., 2003. – 178 с.
75. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
76. Размєтаєва Ю. Права людини як фундаментальна цінність громадянського суспільства: до постановки питання / Ю. Размєтаєва // Юрид. вестн. – 2006. – №1. – С. 109 – 112.
77. Карташкин В.А. Общая теория прав человека / В.А. Карташкин, Н.С. Колесова, А.М. Ларин / Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА, 1996. – 520 с.
78. Абдулаев М.И. Права человека и государство / М.И. Абдулаев. – СПб.: Питер, 1999. – 382 с.
79. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник / В.С. Нерсесянц. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1997. – 652 с.
80. Анисимов П.В. Теоретические проблемы правового регулирования защиты прав человека: Дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Нижегородский гос. ун-т / П.В. Анисимов. – Н. Новгород, 2005. – 37 с.
81. Конституции зарубежных государств: Учебн. пособ. / Сост. В.В. Маклаков – 2-е изд., исправ. и доп. – М.: БЕК, 1999. – 584 с.
82. Страхов М.М. Права людини і громадянина: історія і сучасність / М.М. Страхов // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. – Х., 2000. – Ч. 1. – С. 66 – 68.
83. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520 с.
84. Верланов С. Особливості соціальних, економічних та культурних прав людини: до сучасних дискусій / С. Верланов // Юрид. Україна. – 2005. – №9. – С. 11 – 17.
85. Fact sheet №16 (Rev. l), The Committee on Economic, Social and Cultural Rights // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unhchr.ch.
86. Государственное право Германии. – Т. II. – М.: ИГП РАН, 1994 – 320 с.
87. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини / В.Д. Бабкін // Правова держава. – 1998. – Вип. 9. – С 3 – 8.
88. Гордон Л. Права человека / Л. Гордон. – М.: Юристъ, 1996. – 573 с.
89. Баглай M.B. Конституционное право Российской Федерации: Учебник / М.В. Баглай. – 3-е изд., изм. и доп. – М: НОРМА, 2001. – 800 с.
90. Кареева М.П. Советское государственное право: Учебник / М.П. Кареева. – М.: Госюриздат, 1948. – 180 с.
91. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
92. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студії, 1999. – 376 с.
93. Надель С. Рыночная экономика и экономическая демократия / С. Надель // Международная экономика и международные отношения. – 2000. – №1. – С. 45, 46.
94. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 р., №1550-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2000. – №23. – Ст. 176.
95. Про зайнятість населення: Закон УРСР від 01.03.1991 р., №803-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №14. – Ст. 170.
96. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №49. – Ст. 668.
97. Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року: Указ Президента України від 03.08.1999 р., №958/99 // Офіц. вісн. України. – 1999. – №31.
98. Про зарплату – з обережним оптимізмом // Президентський вісн. – 2001. – №8.
99. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
100. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 03.03.1998 р., №137/98-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1998. – №34. – Ст. 227.
101. Про утворення Національної служби посередництва і примирення: Указ Президента України від 17.11.1998 р., №1258/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – №46.
102. Гладких В.И. Социальные права граждан Украины в системе конституционных прав / В.И. Гладких // Проблеми законності: Збірн. наук. праць. – 2006. – Вип. 80. – С. 15 – 21.
103. Гетьманцева Н.Д. Особливості правового регулювання праці в нових умовах господарювання / Н.Д. Гетьманцева // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – С. 106 – 110.
104. Бугров Л.Ю. Свобода труда и свобода трудового договора в СССР / Л.Ю. Бугров. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1984. – 128 с.
105. Нургалиева Е.Н. Проблемы трудового права в современных условиях / Е.Н. Нургалиева, Е.Б. Хохлов. – Караганда: Б.и., 1994. – 194 с.
106. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: поиск концепции / Р.З. Лившиц // Сов. гос-во и право. – 1990. – №7. – С. 48 – 53.
107. Бугров Л.Ю. Проблемы свободы труда в трудовом праве России / Л.Ю. Бугров. – Пермь: Изд-во Пермского ун-та, 1992. – 229 с.
108. Жернаков В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права / В. Жернаков // Право України. – 1999. – №3. – С. 34 – 36, 55.
109. О защите прав всех трудящихся-мигрантов и членов их семей: Международная конвенция // Права людини і професійні стандарти для юристів: в документах міжнародних організацій. – К.: Юрінком, 1996. – 142 с.
110. О дискриминации в области труда и занятий: Рекомендация МОТ №111 // Конвенции и рекомендации. – Женева: МБТ, 1991. – 1015 с.
111. Об основных целях и нормах социальной политики: Конвенция МОТ №117 // Конвенции и рекомендации МОТ. – Женева: МЮТ, 1991. – 1015 с.
112. Ярошенко О.М. Щодо дискримінації в реалізації права на працю / О.М. Ярошенко // Право України. – 2000. – №7. – С. 54 – 56.
113. Ершов В. Расторжение трудового договора по инициативе рабочих и служащих / В. Ершов // Социалистический труд. – 1991. – №6. – С. 71 – 79.
114. Процевський О.І. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства України / О.І. Процевський// Право України. – 1999. – №6. – С. 101 – 105.
115. Иванов С. От социальных мифов – к социальной политике / С. Иванов // Эхо планеты. – 1991. – №25. – С. 9 – 15.
116. Головко М.Л., Пастухов В.П. Зайнятість населення України. – К.: Юрінком, 1998. – 196 с.
117. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р., №108/95-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
118. Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця: Конвенція МОП №158 // Законодавство України про працю. Збірник нормативних актів: У 3-х книгах / Упорядник і наук. ред. В. Вакуленко. – К.: Істина, 1999. – Книга перша. – С. 593 – 597.
119. Трудовое право в вопросах и ответах: Учебн.-справ. пособ. / Под ред. В.В. Жернакова. – Х.: Одиссей, 2000. – 624 с.
120. Кримінальний Кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – №6.
121. Кудрявцев В.Н. Правовое повение: норма и патология / В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1982. – 287 с.
122. Горшенев В.М. Процессуальная форма и ее социально-юридические возможности в социалистическом обществе / В.М. Горшенев, П.Е. Недбайло // Юридическая процессуальная форма: теория и практика. – М.: Юрид. лит., 1976. – С. 7 – 53.
123. Иванов О.В. Защита субъективных прав и проблема истины в гражданском процессе / О.В. Иванов // Вестник МГУ. Серия право. – 1996. – №2. – С. 146 – 154.
124. Сабикенов С.К. Некоторые вопросы защиты субъективных прав и охраняемых законом интересов советских граждан / С.К. Сабикенов // Проблемы госуд. и права: Труды науч. сотр. и аспирантов. – Вып. 9. – М.: ИГП АН СССР, 1974. – С. 61 – 68.
125. Парламентаризм в Україні: теорія та практика: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Книга, 2001. – 660 с.
126. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав / В.П. Грибанов. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 284 с.
127. Конституційні права і свободи людини та громадянина («круглий стіл») // Право України. – 1997. – №9. – С. 17, 18.
128. Гориславский К. Гарантії права людини на самозахист та здоров’я / К. Гориславский // Право України. – 2001. – №35. – С. 35 – 42.
129. Рабінович П. Рішення Європейського Суду з прав людини спроба концептуально-методологічного аналізу / П. Рабінович // Право України. – 1997. – №12. – С. 32 – 44.
130. Неліп M.I. Силовий захист прав людини: Питання легітимності в сучасному міжнародному праві / M.I. Неліп, О.О. Мережко. – 2-ге вид. – К.: Наук. думка, 1999. – 192 с.
131. Орзіх М.П. Міжнародно-правові стандарти і права людини в Україні / М.П. Орзіх // Право України. – 1992. – №4-5. – С. 7 – 12.
132. Про ратифікацію Конвенції про захист та основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р., №475/97-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1997. – №40. – Ст. 263.
133. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України / В. Стефанюк // Право України. – 1999. – №5. – С. 18 – 23.
134. Международный пакт о гражданских и политических правах // Ведом. Верховн. Совета СССР. – 1976. – №17. – Ст. 291.
135. Тараненко С. Механізм захисту громадянами прав і свобод під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення / С. Тараненко // Право України. – 1998. – №11. – С. 141 – 143.
136. Діяльність судів України по забезпеченню прав і свобод людини // Право України. – 1999. – №2. – С. 25 – 31.
137. Чиркин В.Е. Основы конституционного права: Учебн. пособ. / В.Е. Чиркин. – М.: Манускрипт, 1996. – 272 с.
138. Омельянченко Г. Питання захисту конституційних прав людини у кримінальному судочинстві України / Г. Омельянченко // Право України. – 1997. – №3. – С. 15 – 20.
139. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки від 20.04.1978 р. – К.: Політвидав України, 1979. – 44 с.
140. Монтескье Ш.Л. Избранные произведения / Ш.Л. Монтескье. – М.: Госполитиздат, 1955.– 800 с.
141. Гессен В.М. Основы конституционного права / В.М. Гессен. – Петроград: Издание юрид. книжн. склада «Право». 1917. – 268 с.
142. Права человека и судопроизводство: Собрание международных документов. – Вена, 1987. – 486 с.
143. Савицкий В.М. Организация судебной власти в Российской Федерации / В.М. Савицкий. – М.: БЕК, 1996. – 313 с.
144. Воложанин В.П. Соотношение гражданского судопроизводства и иных форм защиты права / В.П. Воложанин // Вопросы развития и защиты прав граждан // Под ред. Р.Е. Гукасяна. – Калинин: Калининский гос. ун-т, 1977. – С. 143 – 147.
145. Шакарян М.С. Соотношение судебной формы с иными формами защиты субъективных прав граждан / М.С. Шакарян // Актуальные проблемы защиты субъективных прав граждан и организаций. – М.: Юрид. лит., 1982. – С. 8 – 13.
146. Елисейкин П.Ф. Защита субъективных прав и охраняемых законом интересов как научная проблема советского правоведения / П.Ф. Елисейкин // Проблема защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство / Под ред. П.Ф. Елисейкина. – Вып. 1. – Ярославль, 1975. – С. 9 – 14.
147. Нестерова Т.А. Судебная реформа и защита трудовых прав / Т.А. Нестерова // Трудовое право. – 2004. – №8. – С. 10 – 19.
148. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 10.12.2009 р.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
149. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник / Н.Б. Болотіна. – 5-те вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2008. – 860 с.
150. Головина С.Ю. Рассмотрение судами дел по спорам, возникающих из трудовых правоотношений / С.Ю. Головина // Арбитражный и гражданский процесс. – 2000. – №4. – С. 3 – 10.
151. Лазор В.В. Проблеми правового регулювання трудових спорів і конфліктів за умов формування ринкових відносин в Україні: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Київський нац. ун-т / В.В. Лазор. – К., 2005. – 42 с.
152. Трудове право України: Навч. посібн. / За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 536 с.
153. Силин А.А. Современные тенденции в регулировании коллективных трудовых отношений в мире / А.А. Силин, Д.С. Некипелов // Труд за рубежом. – 2000. – №2. – С. 17 – 33.
154. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник / И.Я. Киселев. – М.: Дело, 1999. – 726 с.
155. Козлов А.Є. Конституционное право: Учебник / А.Є. Козлов. – М.: Юрист, 1997. – 480 с.
156. Комментарий к Конституции Российской Федерации / Под ред. В.А. Мирошникова. – М.: ЭКМОС, 1999. – 175 с.
157. Тодика М.Ю. Конституційний суд в Україні і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян / М.Ю. Тодика, О.В. Марцеляк. – Х.: Право, 1996. – 168 с.
158. Савчин М. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини / М. Савчин // Право України. – 1999. – №4. – С. 35 – 39.
159. Справа про вибори народних депутатів України: Рішення Конституційного Суду України від 26.02.1998 р., №1-рп/98 // Вісник Конституційного Суду України. – 1998. – №2. – С. 4 – 15.
160. Савенко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції / М. Савенко // Право України. – 1999. – №2. – С. 3 – 10.
161. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2002. – 781 с.
162. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т 6. – М.: Политиздат, 1983. – 726 с.
163. Крылова Е.Г. Принцип разделения властей в организации государственной службы / Е.Г. Крылова // Гос-во и право. – 2007 . – №11. – С. 12 – 19.
164. Разделение властей / Отв. ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2004. – 483 с.
165. Білак М. Президент України як гарант Конституції України / М. Білак // Право України. – 2007. – №11. – С. 11 – 17.
166. Полянский И.А. Правовая природа исполнительной власти и ее место в организации государственной власти / И.А. Полянский // Правоведение. – 1999. – №4. – С. 18 – 26.
167. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
168. Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) / І. Дахова // Право України – 2002. – №12. – С. 23 – 27.
169. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р., №1789-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 793.
170. Мурашин Г.О. Прокуратура як гарант прав людини / Г.О. Мурашин // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. – X.: Право, 2000. – С 186 – 189.
171. Дунас Т. Роль прокуратури у захисті прав і свобод людини та громадянина / Т. Дунас // Підпрємництво, господарство і право. – 2003. – №2. – С. 100 – 104.
172. Івашкович І. Реально забезпечити право на захист / І. Івашкович // Право України. – 1999. – №6. – С. 84, 85.
173. Шумський П. Роль прокуратури у захисті прав людини / П. Шумський // Право України. – 1997. – №3. – С. 36 – 39.
174. Курочка М.Й. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / М.Й. Курочка, П.М. Каркач. – К.: Центр навч. літ., 2005. – 424 с.
175. Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник / О.Р. Михайленко. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.
176. Тененбаум А. Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і прогалини в Законі / А. Тененбаум // Право України. – 1999. – №2. – С. 101 – 103.
177. Козлова Е.И. Конституционное право России: Учебник / Е.И. Козлова, O.E. Кутафин. – 2-е изд., перераб и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 520 с.
178. Лушникова М.В. Правовой механизм социального партнерства в регулировании трудовых и социально-обеспечительных отношений: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Московский юрид. ин-т / М.В. Лушникова. – М., 2003. – 363 с.
179. Цепин А.И. Правовые аспекты деятельности профсоюзов СССР / А.И. Цепин, А.И. Щиглик. – М.: Наука, 1973. – 431 с.
180. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права / П.Д. Пилипенко. – Львів: Видав. центр Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 1999. – 218 с.
181. Стоян Г.О. Професійні спілки України (1992 – 1997 рр.): Дис. ... канд. істор. наук: 07.00.01 / Донецький держ. ун-т / Г.О. Стоян. – Донецьк, 1998. – 157 с.
182. Цесарський Ф.А. Захисна функція профспілок, форми її реалізації: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. акад. України / Ф.А. Цесарський. – Х., 2004. – 19 с.
183. Прокопенко В.I. Трудове право України: Підручник / В.I. Прокопенко. – X.: Консум, 1998. – 480 с.
184. Киселев И.Я. Трудовое право в условиях рыночной экономики: опыт стран запада / И.Я. Киселев. – М.: Статус ЛТД +, 1992. – 329 с.
185. Михеев В.А. Основы социального партнёрства: теория и политика: Учебник / В.А. Михеев. – М.: Экзамен, 2001. – 448 с.
186. Гончарова Г.С. Форми реалізації права працівників на участь в управлінні в контексті проекту трудового права України / Г.С. Гончарова // Трудове право України: сучасний стан та перспективи: Матер. наук.-практ. конф. – Сімферополь, 2008. – С. 35–37.
187. Лютов Н.Л. Забастовки и другие промышленные акции работников (международный и сравнительно-правовой анализ) / Н.Л. Лютов // Труд за рубежом. – 2001. – №4. – С. 94 – 115.
188. Ізуіта П.О. Правове регулювання охорони праці в умовах ринкової економіки: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. ун-т внутр. справ / П.О. Ізуіта. – Х., 2008. – 177 с.
189. Лисяк О.І. Правові форми участі профспілок у регулюванні трудових відносин: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. ун-т внутр. справ / О.І. Лисяк. – Х., 2004. – 167с.
190. Цесарський Ф.А. Поняття та сфера застосування профспілкового контролю / Ф.А. Цесарський // Трудове право України: сучасний стан та перспективи: Матер. наук.-практ. конф. – Сімферополь, 2008. – С. 80 – 84.
191. Азімов Ч. Здійснення самозахисту в цивільному праві / Ч. Азімов // Вісник Академії правових наук України. – 2001 – №2. – С. 135 – 140.
192. Стоякин Г.Я. Меры защиты в советском гражданском праве: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Свердловский юрид. ин-т / Г.Я. Стоякин. – Свердловск, 1973. – 258 с.
193. Антонюк О.І. Застосування у процесі правоохоронної діяльності норм, що регулюють право учасників цивільних правовідносин на самозахист: Науково-практичні рекомендації / О.І. Антонюк. – Донецьк: Норд Комп'ютер, 2007. – 44 с.
194. Гориславський К.О. Право людини та громадянина на самозахист життя і здоров’я від протиправних посягань: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київський нац. ун-т / К.О. Гориславський. – К., 2003. – 20 с.
195. Бурак В.Я. Колективні види самозахисту працівниками порушених трудових прав і законних інтересів / В.Я. Бурак // Актуальні проблеми трудового права та права соціального забезпечення: Матер. наук.-практ. конф., Хмельницький, 2007. – С. 27, 28.
196. Саликова Н.М. О самозащите права работника на своевременную выплату заработной платы / Н.М. Саликова // Современное право. – 2003. – №7. – С. 3 – 9.
197. Свердлык Г.А. Понятие и юридическая природа самозащиты в гражданском праве / Г.А. Свердлык, Э.Л. Страунинг // Сов. гос-во и право. – 1988. – №5. – С. 17 – 24.
198. Кораблева М.С. Защита гражданских прав: новые аспекты / М.С. Кораблева // Актуальные проблемы гражданского права: Матер. научн.-прак. конф. – М., 1949. – С. 88, 89.
199. Якименко М.М. Самозахист трудових прав як міжнародний стандарт та його реалізація в законодавстві України / М.М. Якименко // Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах: Матер. наук.-практ. конф. – Х., 2005. – С. 113 – 116.
200. Лазор В.В. Правовая регламентация самозащиты трудовых прав работника / В.В. Лазор // Держава і право. – 2006. – №32. – С. 234 – 238.
201. Канунников А.Б. Правовая культура самозащиты работниками трудовых прав / А.Б. Канунников, А.А. Пастухов, С.А. Канунников // Трудовое право. – 2007. – №2. – С. 51 – 54.
202. Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М.: Международные отношения, 1994. – 608 с.
203. Шибаева Е.А. Право международных организаций: Вопросы теории / Е.А. Шибаева. – М.: Международные отношения, 1986. – 160 с.
204