ШИРКОВ БОГДАН ІВАНОВИЧ. ТРИВИМІРНА ГЕОЕЛЕКТРИЧНА МОДЕЛЬ ГОЛОВАНІВСЬКОЇ ШОВНОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

Короткий опис

ШИРКОВ БОГДАН ІВАНОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "ТРИВИМІРНА ГЕОЕЛЕКТРИЧНА МОДЕЛЬ ГОЛОВАНІВСЬКОЇ ШОВНОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГЕОФІЗИКИ ім. С.І. СУББОТІНА
На правах рукопису
ШИРКОВ БОГДАН ІВАНОВИЧ
УДК 550.372/373+551.24.055
ТРИВИМІРНА ГЕОЕЛЕКТРИЧНА МОДЕЛЬ
ГОЛОВАНІВСЬКОЇ ШОВНОЇ ЗОНИ
УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
04.00.22 — геофізика
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата геологічних наук
Науковий керівник
Бурахович Т.К., доктор геологічних наук
Київ — 2016
2
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів…...4
ВСТУП…………………………………………………………………...…….5
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика шовних зон…………………...……..12
1.1. Геолого-геофізичні особливості шовних зон……………..………12
1.2. Геоелектричні дослідження кристалічних щитів докембрійських
платформ (Австралійська платформа, Африканська платформа, Індійська
платформа, Балтійський щит, Північноамериканська платформа)………..…15
1.3. Геолого-геофізичні особливості Українського щита………….....26
1.3.1. Геоелектричні дослідження шовних зон УЩ…………………..28
1.4. Висновки…………………………………………………………….35
РОЗДІЛ 2. Геоелектричні дослідження ГШЗ……………………………...37
2.1. Геолого-геофізична характеристика Голованівської шовної
зони…………………………………………………………………………….37
2.2. Загальні теоретичні аспекти геоелектричних методів………...…44
2.3. Методика та апаратура експериментальних досліджень методами
МТЗ та МВП…………………………………………………….…………….47
2.4. Обробка МТ/МВ даних……………………………………………..50
2.5. Узагальнення експериментальних геоелектричних досліджень
ГШЗ…………………………………………………………………………….52
2.5.1. Попередні електромагнітні дослідження……………………..…53
2.5.2. Сучасні експериментальні МТ/МВ роботи………………….….56
2.5.2.1. Профіль «Первомайський»…………………………………….56
2.5.2.2. Профіль «Уманський»…………………………………….……60
2.5.2.3. Профіль «Довжанка-Бузьке»……………………………….….62
2.6. Висновки……………………………………………………….……66
РОЗДІЛ 3. Тривимірна геоелектрична модель ГШЗ………………...……68
3.1. Методика тривимірного геоелектричного моделювання……..…68
3.2. Побудова тривимірної глибинної геоелектричної моделі ГШЗ...73
3
3.2.1. Перший етап………………………………………………………74
3.2.2. Другий етап……………………………………………...………..79
3.3. 3D модель ГШЗ…………………………………………………..…89
3.4. Висновки……………………………………………………..……...95
РОЗДІЛ 4. Зв’язок аномалій електропровідності ГШЗ з геотектонікою,
геодинамічним розвитком та рудопроявами корисних копалин регіону….…...97
4.1. Електропровідність як прояв геодинамічних процесів у
ГШЗ……………………………………………………………………..……...97
4.2. Аномалії електропровідності ГШЗ і прилеглого простору та
прогнозування рудопроявів корисних копали …………………………….101
4.3. Висновки………………………………………………………..….109
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..111
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………….…….116
4
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів:
ГСЗ – глибинне сейсмічне зондування;
ГШЗ – Голованівська шовна зона;
ЗР – зона розломів;
МВП – магнітоваріаційне профілювання;
МТЗ – магнітотелуричне зондування;
АМТЗ – аудімагнітотелуричне зондування;
М – границя Мохоровичича;
МТ/МВ методи – магнітотелуричні і магнітоваріаційні методи;
Пр. – профіль;
СЄП – Східноєвропейська платформа;
УЩ – Український щит;
3D – тривимірна модель;
2D – двовимірна модель;
ρ – питомий електричний опір.
ρп – позірний електричний опір.
5
ВСТУП
Актуальність теми. Практично усі родовища та рудопрояви, зокрема
крупні та унікальні, локалізуються у зонах глибинних розломів, в межах їх
пересічень чи поблизу них, а також у шовних зонах. Визначення рудної
спеціалізації шовних зон Українського щита (УЩ) та їх співставлення за
аналогією з відомими аналогами (Східнокарельською, Центральнокарельською
та Ладозько-Ботнічною на Балтійському щиті; Саяно-Таймирською,
Котуйканською, Білляхською на Аданському; поясів Кейп-Сміт, Томпсон та
Гренвіл на Канадському), які характеризуються поліформаційним характером
металогенії при тісному просторовому суміщенні найрізноманітніших
рудноформаційних типів, є дуже перспективним напрямком. В шовних зонах,
як правило, локалізуються родовища чорних (залізо, титан, хром), кольорових
(мідь, нікель, кобальт, свинець, цинк), рідкісних (цирконій, тантал, ніобій, літій,
рубідій, рідкісноземельні елементи) та благородних (золото, срібло, платина)
металів за превалюючої ролі сульфідного мідно-нікелевого, титаномагнетитового, хромітового та рідкісноземельного зруденінь та ін..
У більшості випадків, електричні параметри гірських порід, що
складають верхню частину розрізу, дозволяють виявляти рудопрояви завдяки
метасоматичним змінам навколорудних порід – графітизації, сульфідизації,
озалізненню і окварцюванню. У зв'язку з цим, стає зрозумілим інтерес геологів
до виділення зон підвищеної електропровідності в корі і мантії. Перспективи і
приклади використання електророзвідувальних робіт із застосуванням
магнітотелуричних і магнітоваріаційних методів при пошуках і розвідці рудних
родовищ відзначається в роботах В.В. Бєлявського, A.G. Jones, T.D. Khoza,
І.М. Варенцова, Р. Wannamaker, В.М. Груздєва та ін..
Сучасні експериментальні роботи з вивчення природного
низькочастотного електромагнітного поля Землі із застосуванням новітньої
апаратури, обробка їх результатів на основі універсальних пакетів програм,
6
інтерпретація за допомогою широковідомого у світі програмного комплексу
тривимірного геоелектичного моделювання можуть забезпечити виявлення
аномалій електропровідності та вивчення глибинної структури земної кори і
мантії УЩ, його тектонічних особливостей, а також зон прояву геодинамічних
процесів, що мають бути досліджені з точки зору формування та розміщення
родовищ та рудопроявів корисних копалин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано під час навчання в аспірантурі кафедри
геофізики ННІ «Інститут геології» Київського національного
університету імені Тараса Шевченка та на базі Інституту геофізики
ім. С.І. Субботіна НАН України у відділі глибинних процесів Землі і
гравіметрії. Результати отримані при виконанні держбюджетних тем Інституту
геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України: «Глибинна будова та геодинамічний
розвиток Інгульського мегаблоку Українського щита у зв’язку з пошуками
стратегічних видів корисних копалин» (державний реєстраційний номер
0113U002502), «Комплексне геофізичне дослідження літосфери України (від
моделей до процесів формування родовищ корисних копалин)» (0116U000131),
а також «Комплексне геолого-геофізичне вивчення глибинної будови південнозахідної окраїни Східноєвропейської платформи з метою розширення
мінерально-сировинної бази України» (0106U000911)».
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у створенні
тривимірної глибинної моделі Голованівської шовної зони (ГШЗ) УЩ за
даними експериментальних електромагнітних досліджень і вивченні зв’язків
між електропровідністю та геодинамічним розвитком регіону, його
металогенічними і структурними особливостями.
Для досягнення цієї мети були вирішені такі задачі:
1) збір, систематизація та узагальнення наявних даних геологічних,
геофізичних та електромагнітних досліджень регіону;
2) збір та систематизація польових геоелектричних даних, проведення
досліджень методами магнітотелуричного зондування (МТЗ) та
7
магнітоваріаційного профілювання (МВП), обробка отриманих матеріалів
за допомогою сучасних програмних комплексів;
3) інтерпретація результатів експериментальних електромагнітних
досліджень;
4) побудова та аналіз тривимірної геоелектричної моделі ГШЗ;
5) встановлення зв’язку аномалій високої електропровідності ГШЗ із
структурними особливостями регіону, його геодинамічними
обстановками, родовищами та рудопроявами корисних копалин.
Об'єкт дослідження. Земна кора та верхня мантія ГШЗ УЩ і прилеглої
до неї території.
Предмет дослідження. Аномалії електропровідності ГШЗ та їх зв’язок з
геодинамічним розвитком і рудопроявами корисних копалин регіону.
Методи дослідження включають загальні підходи до збору, аналізу,
систематизації та обробки даних, аналіз та узагальнення наявної геологогеофізичної інформації про будову ГШЗ, геофізичний експеримент у вигляді
досліджень природного низькочастотного електромагнітного поля Землі за
допомогою сучасної цифрової апаратури, методи обробки на осонові Фур’єаналізу і робастних способах лінійного оцінювання у частотній області як
одноточково, так і багатоточково (для синхронних записів) за допомогою
сучасних програмних комплексів, тривимірне геоелектричне моделювання
геологічного середовища шляхом кінцево-різницевого вирішення системи
рівнянь Максвела в інтегральній формі за допомогою програми Mtd3fwd
R.L. Mackie.
Наукова новизна одержаних результатів:
 Уперше отримано нові експериментальні дані методами МТЗ і
МВП у межах ГШЗ та прилеглої території. Проведено їх обробку та
розраховано інваріантні параметри передавальних операторів функцій
відгуку електромагнітного поля Землі в кожній точці, які були
інтерпольовані і побудовані у вигляді псевдорозрізів.
8
 Уперше для ГШЗ та прилеглої території (47о
-50о
пн.ш. × 29о
-32о
сх.д.) побудовано детальну тривимірну геоелектричну модель земної кори
та верхньої мантії.
 Уперше виділено аномалії електропровідності в земній корі, які
просторово співпадають з глибинними зонами розломів (ЗР), які до 2,5 км
представлені субвертикальними структурами, а глибше (3-30 км) –
переважно субгоризонтальними шарами, що відповідають в основному
південній частині ГШЗ; підтверджено, що поза її межами спостерігається
як неоднорідні земна кора, так і верхня мантія у вигляді регіональних
Чернівецько-Коростенської та Кіровоградської аномалій
електропровідності; вперше показано, що області аномально високого
опору частково відповідають масивам кристалічних порід (Уманського,
Корсунь-Новомиргородського, Новоукраїнського) в земній корі та
верхній мантії.
 Набули подальшого розвитку уявлення про комплексну природу
аномалій електропровідності, що може бути обумовлена графітизацією та
сульфідизацією зон метасоматозу вздовж протяжних ЗР на сході ГШЗ і до
областей поширення графітизованих гнейсів і сланців у західній частині
шовної зони; в межах їх проекцій на денну поверхню розташовуються
більшість залізорудних родовищ переважно карбонатно-залізистокремнисто-метабазитової і залізисто-кремнистої формацій, що містять
прояви рудної мінералізації.
Наукове та практичне значення одержаних результатів. Отриманий
розподіл електропровідності в земній корі та верхній мантії ГШЗ
може використовуватися при побудові глибинних геологічних і
геотектонічних моделей, а також для пояснення геодинамічних
процесів регіону.
Висновки про просторовий зв’язок між метасоматично
зміненими гірськими породами (з утворенням рудної мінералізації і
сульфідів), а також графітизованих гнейсів та сланців і аномаліями
9
підвищеної електропровідності необхідно використовувати при
побудові прогнозних металогенічних карт і схем УЩ.
Отримані дані про аномалії підвищеної електропровіднос ті на
глибинах до 30 км дають можливість розробити критерії виділення
перспективних площ на виявлення нових рудопроявів корисних
копалин.
Окремі розділи дисертаційної роботи використовуються в
учбовому процесі ННІ «Інститут геології» Київського національно го
університету імені Тараса Шевченка. Науково-практичні розробки
дисертанта застосовуються в дослідженнях Інститут у геофізики ім.
С.І. Субботіна НАН України.
Особистий внесок. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора. Наукові положення і висновки дисертації, що виносяться
на захист, отримані автором особисто та ґрунтуються на його особистих
дослідженнях.
В роботах, що опубліковані у співавторстві, особистий внесок здобувача
полягає в наступному:
 [13, 14, 88] – збір та систематизація польових геоелектричних
даних;
 [3, 6, 10, 11] – постановка задачі, збір та систематизація польових
геоелектричних даних, побудова моделі в районі ГШЗ, висновки;
 [7, 12, 58] – постановка задачі, збір та систематизація польових
геоелектричних даних, обробка та аналіз результатів
експериментальних досліджень і висновки;
 [8, 67, 86, 89, 91] – постановка задачі, проведення польових
геоелектричних досліджень, обробка та аналіз результатів
експериментальних досліджень і висновки;
 [56, 57, 90] – обробка польових геоелектричних даних,
інтерпретація результатів експериментальних електромагнітних
10
досліджень, побудова та аналіз тривимірної геоелектричної моделі,
висновки;
 [102] – проведення польових геоелектричних досліджень.
Фактичний матеріал. При виконанні роботи було використано
матеріали експериментальних геоелектричних досліджень як у
точковому вигляді (залежність позірного електричного опору від
періоду геомагнітних варіацій) так і у вигляді карт
магнітоваріаційних параметрів для періоду 150 с, отримані
геофізичними організаціями геологічних служб України (виконавці
О.Й. Інгеров, В.І. Трегубенко), карти сумарної поздовжньої
провідності приповерхневих осадових відкладів (масштаб
1:1000000, виконавець О.Й. Інгеров). Сучасні авторські
електромагнітні дослідження вздовж трьох субширотних профілів
(Уманський, Первомайський, Довжанка -Бузьке) загалом 37 пунктів
в широкому діапазоні періодів. Також вихідними даними слугували
матеріали попередніх дослідників стосовно геофізичних
характеристик, геологічної будови, історії розвитку регіону та
геодинамічних реконструкцій, які були опубліковані в монографіях
і періодичних фахових виданнях та відображені у звітах за науково -
дослідними темами.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
апробувалися на Міжнародних конференціях «Геоінформатика: теоретичні та
прикладні аспекти» (Київ, 2012, 2014, 2015, 2016), 10th International Conference
“PROBLEMS OF GEOCOSMOS" (St.Petersburg, Petrodvorets, 2014),
Міжнародній науковій конференції «Геофізичні технології прогнозування та
моніторингу геологічного середовища» (Львів, 2016), 42-й сессии
Международного семинара им. Д.Г. Успенского, (Пермь, 2015),
ІV Міжнародній науково-технічній конференції «Гірнича геологія, геомеханіка
і маркшейдерія» (Донецьк, 2013) VII Всероссийской школе-семинаре по
электромагнитным зондированиям Земли имени М.Н. Бердичевского и
11
Л.Л. Ваньяна (Иркутск, 2015), Второй международной конференции
«Актуальные проблемы электромагнитных зондирующих систем (Киев, 2012).
У повному обсязі робота доповідалась на розширених засіданнях кафедри
геофізики ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені
Тараса Шевченка.
Публікації. Основні наукові положення дисертації та результати
досліджень опубліковано у 20 наукових публікаціях, з них: 9 статей
у вітчизняних фахових виданнях, одна в іноземному науковому
виданні та 10 тез доповідей і матеріалів конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
чотирьох розділів і висновків (113 сторінок основного тексту), 29 рисунків,
списку використаних джерел із 131 найменування на 15 сторінках. Загальний
обсяг дисертаційної роботи складає 130 сторінок.
Подяки. Автор висловлює глибоку подяку науковому керівнику,
співавтору і наставнику Т.К. Бурахович за постійну увагу та
допомогу і поради при виконанні даного дослідження. Автор щиро
вдячний А.М. Кушніру за спільну роботу при проведенні
експериментальних досліджень та дружню підтримку.
Дисертант вдячний завідуючому кафедрою геофізики
ННІ «Інститут геології» Київського національного універси тету
імені Тараса Шевченка, доктору геол. наук С.А. Вижві за підтримку
під час навчання в аспірантурі та допомогу у вирішенні
організаційних питань.
Автор висловлює подяку академіку НАН України
В.І. Старостенку за надану можливість проведення своїх наукови х
досліджень на базі Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна
НАН України та підтримку в їх організації і проведенні.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Основний результат геоелектричних досліджень – численні локальні і
регіональні аномалії електропровідності, наявність низькоомних глибинних
аномалій уздовж протяжних зон розломів, приурочених до зон метасоматозу, в
шовних зонах, спряженість низькоомних аномалій з металогенічними рудними
вузлами і геохімічними аномаліями. Зони високої електропровідності часто
супроводжуються родовищами цинку, свинцю, золота та міді (Австралія, Нова
Зеландія), графіту, алмазів (Африка, Пн. Америка).
Метою дослідження було створення тривимірної глибинної моделі ГШЗ
за даними експериментальних електромагнітних досліджень і вивченні зв’язків
між електропровідністю та геодинамічним розвитком регіону, його
металогенічними і структурними особливостями.
Проведено експериментальні МТ/МВ роботи по трьох профілях, що
субширотно перетинають ГШЗ: «Первомайський», «Уманський» і «ДовжанкаБузьке». Пр. «Первомайський» має довжину 90 км, кількість пунктів
спостереження магнітотелуричного поля Землі – 11, крок вимірів у середньому
складає 7-12 км. Пр. «Уманський» довжиною 46 км, кількість пунктів – 9, крок
спостережень 6-14 км. В південній частині ГШЗ, в районі переходу від УЩ до
Причорноморської западини розташований пр. «Довжанка-Бузьке» довжиною
200 км, крок вимірів 10-15 км, кількість точок спостережень – 18 (17 з них МТЗ,
18 – МВП, 15 – з синхронним записом).
Результати польових досліджень методами МТЗ і МВП були оброблені за
допомогою програмного комплексу PRC_MTMV і отримані передавальні
оператори в широкому діапазоні періодів. За їх просторовим розподілом можна
дати оцінку електропровідності ГШЗ. Так, це наявність яскравих аномалій
амплітудних значень ρп, що співпадають з глибинними розломними зонами
112
УЩ: Подільською, Тальнівською, Гвоздавською, Врадіївською та
Первомайською. За фазовими кривими вони виділяються лише фрагментарно.
Основні особливості розподілу величин типперів відповідають
регіональній тектонічній будові і великим геоелектричним неоднорідностям в
земній корі даної території, а саме пов'язані з впливом високої провідності
осадків Причорноморської западини і потужної регіональної Кіровоградської
аномалії електропровідності.
Інтерпретація експериментальних даних дозволила припустити декілька
типів орієнтації аномалій електропровідності – субширотну та
субмеридіональну, що відповідають поверхневим та глибинним аномаліям
електропровідності. Задовільного співставлення кривих ρп (рівень уявного ρ для
напрямку пд-пн більший за 1000 Ом·м, а для сх-зх – 10-100 Ом·м у всьому
частотному діапазоні) вдалося досягнути завдяки субширотній орієнтації в
просторі введених у модель окремих гальванічно зв’язаних об’єктів у верхній
частині розрізу: 1) між Лисянським та Ятранськими блоками ГШЗ
(пр. Уманський); 2) можливим південно-західним продовженням СубботськоМошоринської субширотної зони розломів (пр. Первомайський). В той же час
аналіз експериментальних даних МВП припускає наявність субмеридіональних
структур підвищеної електропровідності, які відповідають саме розломним
зонам ГШЗ, таким як Тальнівська та Первомайська.
За наявними експериментальними даними побудована 3D модель ГШЗ. У
ГШЗ підібрано з поверхні до 10 м велику кількість різноорієнтованних у
просторі аномалій з ρ=2-250 Омм. Також потрібно пам’ятати, що такі локальні
аномалії можуть бути зонами, що не враховані у неоднорідному розподілі
суммарної повздовжньої провідності.
Мережа розгалужених провідників на глибинах 0,1-2,5 км з
ρ=10÷100 Омм відбиває систему глибинних ЗР, таких як Тальнівська,
Первомайська, Врадіївська, Гвоздавська, Звенигородсько-Братська, Смілянська,
Субботсько-Мошоринська. Всі перелічені аномалії, крім Врадіївської,
відповідать відкритій частині ерозійного зрізу УЩ.
113
Якщо до глибини 2,5 км провідники представлені субвертикальними
структурами, то глибше за 3 км спостерігаються переважно субгоризонтальні
шари. На глибинах 3-10 км залягає диференційована за ρ=10-250 Омм аномалія
розміром 50 км на 80 км, яка розташована на півночі Голованівського блоку та
обмежена частинами Тальнівської, Врадіївської, Первомайської та Ємилівської
ЗР. Детальним моделюванням ГШЗ підтверджується існування провідника на
глибинах 5-20 км у центральній частині Новоукраїнського масиву.
Глибше за 10 км розподіл аномально високого/низького ρ в земній корі та
верхній мантії носить мозаїчний характер. Так аномалії високого ρ=10000 Омм
добре узгоджуються з глибинними частинами масивів гіпербазитів та
гранітоїдів: Уманського, Новоукраїнського та Корсунь-Новомиргородського. В
земній корі аномалії низького ρ=10-250 Ом·м складної конфігурації приурочені
до трьох осередків: 1) осьова частина Лисянського блоку; 2) центральна
частина Тальнівської та її перетин з Одеською та Гвоздавською ЗР; 3) перетин
східної частини Конкської та південної Первомайської ЗР. На півночі друга
зона має субштротне відгалуження в районі Субботсько-Мошоринської ЗР.
Розподіл ρ на мантійних глибинах (50-120 км) ГШЗ відповідає
«нормальному» для УЩ. ГШЗ розділяє різну за розподілом ρ неоднорідну
верхню частину верхньої мантії. Так, на заході розташована окраїна
астеносфери південно-західної частини УЩ на глибинах 70-120 км,
диференційована за ρ: від 48о
пн.ш. на північ (південь Бузького мегаблоку УЩ)
ρ=50 Омм, на південь (схил УЩ та частково Причорноморська западина) ρ=25
Омм. На сході локальні осередки на 50-120 км з ρ=50 Омм підтвердили
мантійну будову Кіровоградського рудного району.
В надрах ГШЗ спостерігається висока електропровідність, яка
концентрується в окремих ділянках земної кори і верхньої мантії і формує зони
різної інтенсивності і глибини залягання.
Геологічна будова ГШЗ та її електропровідність підтверджують колізійну
модель формування кори центральної частини УЩ. У період AR3 – PR1-ІІ у
регіоні переважав режим транспресії, який змінювався режимом транстенсії
114
(розтягу) на відрізках 2,6-2,4, 2,1-1,95, 1,8-1,7 млрд. років тому. На ці проміжки
часу припадає утворення більшості високоелектропровідних ЗР: Ємилівської,
Гвоздавської, Врадіївської, Первомайської і Звенигородсько-Братської.
Аномально підвищеною електропровідністю характеризується земна кора
ГШЗ у зонах глибинних розломів, а також більша частина Лисянського блоку
на глибинах 10-20 км (ρ=10 Ом∙м), Голованівського на 3-10 км (ρ=10-250
Ом∙м), Тилігульського на 15-30 км (ρ=100-250 Ом∙м). Мантія ж проявляє таку
властивість на захід від Тальнівського розлому, що пов’язано з більш молодою і
сучасною активізацією. Підтвердження цього виявлені за результатами
досліджень геофізичних полів різної природи (теплового, сейсмічного),
геохімічних особливостей регіону, його неотектонічної активності. Такі
особливості електропровідності притаманні для багатьох шовних зон і можуть
вважатися характеристичними для них.
ГШЗ є перспективною на виявлення нових родовищ заліза, благородних і
радіоактивних металів та їх супутніх елементів, графіту, рідкісних металів.
Низькоомні аномалії приурочені до протяжних смуг і областей поширення
графітовмісних порід і зон метасоматозу уздовж протяжних зон розломів. У їх
межах розташовуються більшість родовищ і рудопроявів рудних корисних
копалин, зокрема Савранське і Капітанівське рудні поля, Молдовське,
Секретарське, Лащівське, Новоселицьке родовища залізних руд, Заваллівське
родовище графіту, Південне, Лозоватське і Калинівьке родовища урану,
Майське родовище золота, а також рудопрояви графіту, урану (Голованівське,
Шамраївське, Кохановське), титану, золота, залізних руд, літію, міді, кобальту,
хрому, нікелю (Демов’ярське) та ін.. у межах ГШЗ. Залучення результатів
експериментальних досліджень методами МТЗ і МВП, даних структурного
аналізу, геохімії, мінералогії дає можливість виконувати регіональне і локальне
прогнозування родовищ корисних копалин в межах УЩ.
В дисертації наведено узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що
полягає у побудові тривимірної геоелектричної моделі. Виявлено аномалії
високої електропровідності у земній корі ГШЗ, встановлено їх зв’язок з
115
родовищами і рудопроявами корисних копалин та основними етапами
геодинамічного розвитку регіону. Вирішення даної задачі має значення для
дослідження геодинаміки та структурних побудов ГШЗ. Також результати
тривимірного геоелектричного моделювання ГШЗ можуть бути використані
при регіональному та локальному пошуку та прогнозуванні корисних копалин.