СЛОВОТВОРЧІ ФУНКЦІЇ ТВІРНИХ ОСНОВ СУФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МЕДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Короткий опис

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

СОЛОГОР Ірина Миколаївна

УДК 811.112.2

СЛОВОТВОРЧІ ФУНКЦІЇ ТВІРНИХ ОСНОВ СУФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ
У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МЕДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ЗЕРНОВА Валентина Костянтинівна, доктор філологічних наук, професор

Полтава 2004

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................. 4
ВСТУП............................................................................................................. 7
РОЗДІЛ 1. ЛІНГВІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНА Й ТЕРМІНОСИСТЕМИ............................................................................ 15
1.1. Основні аспекти та напрями дослідження терміна та терміносистеми у сучасній лінгвістиці............................................................................................... 15
1.2. Термінологічний статус дієслова у субмові медицини...................... 24
1.3. Словотвір: співвідношення з іншими підсистемами мови, сучасні аспекти та шляхи дослідження, основні поняття...................................... ............. 31
1.4. Дієслівна суфіксація як спосіб термінотворення..................................... 47
1.5. Словотвірний аналіз і синтез у процесі дослідження основ німецьких суфіксальних дієслів-термінів............................................................... 50
Висновки до розділу 1.................................................................................. 56
РОЗДІЛ 2. СУФІКСАЛЬНІ ДІЄСЛОВА З АВТОХТОННИМИ ТВІРНИМИ ОСНОВАМИ У НІМЕЦЬКІЙ МЕДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ.............. 60
2.1. Структура та семантика суфіксальних дієслів з автохтонними твірними основами у німецькій медичній термінології..................................................... 60
2.1.1. Словотвірна структура основ автохтонних суфіксальних дієслів - медичних термінів................................................................................................... 61
2.1.2. Словотвірні моделі німецьких суфіксальних дієслів з автохтонною твірною основою в субмові медицини................................................................ 69
2.1.3. Семантика дієслівних термінів з автохтонною твірною основою 74
2.2. Основні напрями реалізації словотворчих функцій основ автохтонних суфіксальних дієслів у субмові медицини............................................ 76
2.2.1. Субстантивна конверсія ............................................................... 79
2.2.2. Ад’єктивна конверсія..................................................................... 84
2.2.3. Суфіксація....................................................................................... 89
2.2.4. Словоскладання............................................................................ 105
2.3. Словотвірні ланцюжки з вихідними ланками автохтонними суфіксальними дієсловами............................................................................................ 108
Висновки до розділу 2................................................................................ 110
Розділ 3. СУФІКСАЛЬНІ ДІЄСЛОВА ІЗ ЗАПОЗИЧЕНИМИ ТВІРНИМИ ОСНОВАМИ У НІМЕЦЬКІЙ МЕДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ............ 114
3.1. Структура та семантика суфіксальних дієслів із запозиченими твірними основами у німецькій медичній термінології...................................................... 114
3.1.1. Словотвірна структура основ запозичених суфіксальних дієслів - медичних термінів................................................................................................. 115
3.1.2. Словотвірні моделі німецьких суфіксальних дієслів із запозиченою твірною основою в субмові медицини.............................................................. 124
3.1.3. Семантика дієслівних термінів із запозиченою твірною основою 131
3.2. Основні напрями реалізації словотворчих функцій основ запозичених суфіксальних дієслів у субмові медицини.......................................... 135
3.2.1. Субстантивна конверсія ............................................................. 137
3.2.2. Ад’єктивна конверсія................................................................... 142
3.2.3. Суфіксація..................................................................................... 150
3.2.4. Словоскладання............................................................................ 183
3.3. Словотвірні ланцюжки з вихідними ланками запозиченими суфіксальними дієсловами............................................................................................ 186
Висновки до розділу 3................................................................................ 189
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................. 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... 196
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ........................................... 223
ДОДАТКИ Т.2...................................................................................... 228-530

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
мед. медицина
ПО похідна основа
СГ словотвірне гніздо
СЗ словотвірне значення
СК словотворчий компонент
СЛ словотвірний ланцюжок
СМ словотвірна модель
стом. стоматологія
табл. таблиця
техн. техніка
ТО твірна основа
фіз. фізика
Abk абревіація
Adv прислівник
AdjGr ад’єктивна синтаксична група
afrz. старофранцузька мова
arab. арабська мова
engl. англійська мова
frz. французька мова
gr. грецька мова
indian. мова корінних жителів Америки
ital. італійська мова
lat. латинська мова
mfrz. середньофранцузька мова
mhd. середньоверхньонімецька мова
mlat. середньолатинська мова
nd.- нижньонімецька мова
niederl. нідерландська мова
Num числівник
NumGr - синтаксична група з числівником
NumOrdn порядковий числівник
NumKomp складний числівник
pers. перська мова
Plur. множина
РІ дієприкметник теперішнього часу
РІІ дієприкметник минулого часу
РІSVdtSuf основа РІ автохтонного суфіксального дієслова
РІІSVdtSuf основа РІІ автохтонного суфіксального дієслова
Part частка
polynes. полінезійські мови
Präf префікс
Präp сполучник
PräpGrfremd запозичена препозитивна група
PräpGrdt німецька препозитивна група
Pron займенник
Sgb зв’язана основа
Slm звуконаслідувальна основа
Suni унікальна основа
SА основа прикметника
Sadt основа німецького кореневого прикметника
Sadt основа німецького кореневого прикметника зі зміною кореневого голосного
SAKomp основа складного прикметника
SAPräf основа префіксального прикметника
SАdtSuf основа німецького суфіксального прикметника
SАfremdSuf основа запозиченого суфіксального прикметника
SАKSt основа прикметника вищого ступеня порівняння
SAPI основа прикметника, що утворився шляхом ад’єктивації РІ
SAPIІ основа прикметника, що утворився шляхом ад’єктивації РІІ
Smb символ
SN основа іменника
Sndt основа німецького кореневого іменника
Sndt основа німецького кореневого іменника зі зміною кореневого голосного
Snfremd основа запозиченого кореневого іменника
SNSVSuf основа віддієслівного суфіксального іменника
SNPräf SVSuf основа віддієслівного префіксального іменника
SNdtSuf основа німецького суфіксального іменника
SNfremdSuf основа запозиченого суфіксального іменника
SNdtPräf основа німецького префіксального іменника
SNfremdPräf основа запозиченого префіксального іменника
SNdtPräfSuf основа німецького префіксально-суфіксального іменника
SNfremdPräf Suf основа запозиченого префіксально-суфіксального іменника
SNInf основа іменника, утвореного шляхом субстантивації інфінітива
SNKomp основа складного іменника
SNKonv основа конверсивного іменника
SNPI основа іменника, утвореного шляхом субстантивації РІ
SNPIІ основа іменника, утвореного шляхом субстантивації РІІ
span.- іспанська мова
spätlat. пізньолатинська мова
SV основа дієслова
SVdtSuf основа автохтонного суфіксального дієслова
SV fremdSuf основа запозиченого суфіксального дієслова
Svdt основа німецького кореневого дієслова
Svdt основа німецького кореневого дієслова зі зміною кореневого голосного
Suf суфікс
vlat. народна латина
WGr синтаксична група

ВСТУП
Медична термінологія належить до найбільш інтенсивно прогресуючих частин словникового складу мови, що зумовлюється, перш за все, стрімким розвитком медицини та міжнародною науковою інтеграцією у цій сфері знань, мета якої високоефективний обмін досвідом і професійне спілкування. Виникнення нової лексики на позначення медичних понять, які відображають розвиток сучасної німецької медичної терміносистеми, складає значну групу новоутворів, що ускладнює процес спілкування фахівців цієї галузі знань [287, с. 35; 293, с. 30]. Надзвичайно високий рівень інтернаціоналізації медицини, використання нових інформаційних технологій зберігання й обробки наукової інформації, процес утворення великої кількості неологізмів у сфері науки спонукає лінгвістів до вивчення німецької медичної термінолексики [188; 189; 252; 264].
Сучасна німецька медична термінологія характеризується високим рівнем розвитку та спрямуванням до максимальної стандартизації й уніфікації термінів [235; 279; 293]. Незважаючи на той факт, що нині в медичній науковій комунікації домінує англійська мова, німецька мова як засіб міжнародної наукової комунікації залишається на другому місці [251], що також визначає необхідність ґрунтовного дослідження медичної терміносистеми німецької мови.
Серед досліджень, присвячених питанням німецької медичної термінології, чільне місце належить визначенню способів і засобів термінотворення [31; 189; 264], встановленню специфіки іншомовних медичних термінів [206; 293], висвітленню проблем їхньої етимології та структури [25]. Дослідження мовних ресурсів і засобів маніфестації спеціальних понять медицини, з одного боку, допомагає розв’язати теоретичні питання загальних закономірностей розвитку окремої терміносистеми, з іншого вирішити практичні проблеми розбудови, впорядкування, уніфікації та стандартизації галузевої лексики, що сприяє оптимізації наукової комунікації у сфері медицини.
У німецькій мові суфіксація не виступає основним способом породження дієслів. Шляхом суфіксації утворюються здебільшого іменники та прикметники і лише незначна частина дієслів, оскільки у мові наявна обмежена кількість дієслівних словотворчих суфіксів [189, с. 83; 229, с. 294; 288, с. 407]. Дослідженням різних аспектів дієслівного словотворення на матеріалі загальнолітературної мови [130; 143; 227; 237; 282] та деяких окремих терміносистем присвячені праці багатьох учених [55; 178; 247; 275]. Однак лише в обмеженій кількості робіт розглядаються проблеми дієслівної суфіксації у німецькій медичній термінології [187; 188]. Не проводилися дослідження, спрямовані на вивчення словотворчих особливостей суфіксальних дієслів і виявлення їхніх термінотворчих функцій на матеріалі німецької медичної термінології. У зв’язку з цим, на нашу думку, актуальними є проблеми, пов’язані з виявленням шляхів поповнення сучасної німецької медичної терміносистеми.
Актуальність теми дисертації визначається загальною спрямованістю низки сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення закономірностей та чинників розвитку та функціонування лексичного складу мови. Виокремлення твірних основ суфіксальних дієслів-термінів у сфері медицини, дозволяє виявити схеми та механізми процесів термінотворення у сучасній німецькій мові.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах комплексної теми Дослідження процесів термінотворення у напрямку від твірних основ слів до співвідносних з ними похідних термінів” (номер держреєстрації 0199U002125) кафедри іноземних мов із курсом латинської мови та медичної термінології Української медичної стоматологічної академії, м. Полтави.
Мета дослідження полягає у виявленні специфіки реалізації словотворчих функцій твірних основ німецьких суфіксальних дієслів-термінів шляхом визначення їхньої структурної та семантичної організації.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання конкретних завдань:
· висвітлення особливостей словотвірної структури й семантики твірних основ суфіксальних дієслів у німецькій медичній термінології;
· виділення словотвірних моделей, за якими утворюються досліджувані дієслова;
· з’ясування послідовності та напрямів реалізації словотворчих функцій твірних основ німецьких суфіксальних дієслів і їхніх словотворчих потенцій у процесі подальшого творення термінів-іменників і прикметників;
· виявлення словотвірної структури, семантики та словотвірних моделей похідних основ, співвідносних з основою суфіксального дієслова;
· встановлення специфіки словотворчих потенцій віддієслівних похідних термінів у субмові медицини;
· визначення кількісних та якісних параметрів словотвірних ланцюжків із вихідною ланкою-основою німецького суфіксального дієслова-терміна.
Об’єктом дослідження виступають основи суфіксальних дієслів-термінів і похідні основи віддієслівних термінів, які перебувають у відносинах послідовної похідності й об’єднані спільним термінологічним значенням.
Предметом дослідження є словотворчі функції твірних основ суфіксальних дієслів у німецькій медичній термінології та співвідносних з ними похідних, їхні структурні й семантичні особливості.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та розв’язання конкретних завдань у дослідженні використовується поєднання словотвірного аналізу та синтезу, що вимагає комплексного використання таких методів і прийомів: методу аналізу за безпосередніми складниками для дослідження словотвірної структури основ, виявлення морфологічних, семантичних та граматичних класів твірних основ, з’ясування структурних і семантичних відношень між максимальними словотворчими компонентами; методу моделювання для встановлення основних словотвірних моделей німецьких суфіксальних дієслів і співвідносних з ними похідних основ; методу дистрибутивного аналізу для виявлення оточення, в якому можуть або не можуть зустрічатися твірні основи суфіксальних дієслів, дієслівні словотворчі суфікси та віддієслівні похідні основи; методу валентнісного аналізу, який визначає потенціал твірної основи і словотворчого компонента в породженні похідних одиниць шляхом формальної та семантичної сполучуваності; методу трансформаційного аналізу, що застосовувався у процесі встановлення семантичного напряму похідності в опозиції твірна основа / похідна основа; аналітико-описового методу для висвітлення особливостей творення основ суфіксальних дієслів і співвідносних з ними похідних у німецькій медичній термінології; прийомів кількісного аналізу для визначення словотворчої активності твірних основ медичних термінів і продуктивності словотвірних моделей, за якими вони утворені.
Матеріалом дослідження слугували дані, отримані методом суцільної вибірки з різноманітних авторитетних лексикографічних джерел німецької медичної термінології, спеціальних довідкових та періодичних фахових наукових видань. Результатом вибірки стали 446 основ суфіксальних дієслів та 2289 співвідносних із ними за структурою та семантикою похідних основ медичних термінів.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше здійснена спроба виокремлення твірних основ суфіксальних дієслів у німецькій медичній термінології, які виступають вершинами словотвірних ланцюжків, що розгортаються у напрямі від вихідних ланок до співвідносних із ними за структурою та семантикою похідних основ віддієслівних медичних термінів-іменників і прикметників. Уперше було схарактеризовано семантичні особливості німецьких суфіксальних дієслів-термінів, висвітлено їхні словотворчі функції й визначено словотворчі потенції у подальшому процесі термінотворення. Виявлено типові словотвірні моделі суфіксальних дієслів і віддієслівних похідних термінів у німецькій медичній терміносистемі. Встановлено характер взаємозв’язків, які базуються на формальній та семантичній спорідненості між твірними основами суфіксальних дієслів і похідними віддієслівними основами іменників і прикметників.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що вона є внеском у теорію словотворення й термінотворення сучасної німецької мови. Встановлення специфіки словотворчих функцій і основних тенденцій реалізації словотворчих потенцій твірної основи суфіксального дієслова сприятиме поглибленому вивченню процесів словотворення в сучасній німецькій мові, виявленню та висвітленню системних відношень у сфері дієслівної термінології. З’ясування характеру взаємозв’язків між ланками словотвірного ланцюжка дозволяє представити словотворення й термінотворення сучасної німецької мови як цілісні системи, яким властиві чітка структурна організація та власні закономірності функціонування.
Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її теоретичних положень і висновків у курсі лексикології сучасної німецької мови (розділи Словотвір”, Термінотворення”, Лексикографія”); у лексикографічній практиці, зокрема, в укладанні навчальних перекладних галузевих словників і словників словотвірних гнізд; у написанні підручників, методичних посібників для студентів і аспірантів медичного профілю. Результати дослідження були впроваджені у практичний курс викладання німецької мови для студентів Української медичної стоматологічної академії, м. Полтави.
На захист виносяться такі основні положення:
1. Суфіксальні дієслова з автохтонними та запозиченими твірними основами є невід’ємною частиною сучасної німецької медичної терміносистеми, яка виражає спеціальні поняття різних сфер функціонування медицини, а саме: системи медичних наук, системи вищої та середньої спеціальної медичної освіти, системи практичної охорони здоров’я.
2. Для суфіксальних дієслів німецької медичної термінології, характерні лексико-семантичні явища загальнолітературної мови. Серед досліджуваних дієслівних термінів і співвідносних з ними похідних спостерігаються випадки лексико-семантичного дублювання, відносини полісемії та антонімії, які виявляють свої систематизувальні функції в межах досліджуваної терміносистеми.
3. Провідну роль у творенні основ німецьких суфіксальних дієслів- термінів, відіграє генетичний фактор, який виявляється у поєднанні твірних основ із генетично спорідненими словотворчими суфіксами. У сучасній німецькій медичній термінології спостерігається тенденція до зростання ролі запозиченого словотворчого дієслівного суфікса -ieren у порівнянні з автохтонними суфіксами в процесі породження основ суфіксальних дієслів.
4. Основи німецьких суфіксальних дієслів-термінів реалізують свої словотворчі функції в утворенні похідних основ шляхом конверсії, афіксації й словоскладання, виявляючи найвищі показники словотворчої активності в напрямі утворення віддієслівних суфіксальних похідних основ із подальшим породженням складних термінів-іменників.
5. Утворення основ суфіксальних дієслів-термінів і співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних здійснюється на базі наявної загальновживаної лексики, за загальними правилами і з використанням продуктивних словотворчих засобів та словотвірних моделей сучасної німецької мови. В той же час, існують певні характерні риси медичної термінології, обумовлені як специфікою даної галузі науки, так і специфікою лексико-семантичних одиниць, які входять до її складу.
6. Словотвірні ланцюжки, вихідними ланками яких виступають основи німецьких суфіксальних дієслів, як правило, репрезентують два або три послідовні словотвірні акти. Вони відображають поступеневе ускладнення словотвірної структури основ суфіксальних дієслів та співвідносних з ними похідних основ і виступають високими показниками реалізації їхніх словотворчих функцій у медичній терміносистемі сучасної німецької мови.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилася на 6 конференціях, у тому числі міжнародних: науковій конференції Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2000); третій і четвертій науково-методичних конференціях Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (Полтава, 2000, 2002); шостій науково-методичній конференції Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей” (Київ, 2003); республіканських: Всеукраїнських наукових філологічних конференціях Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2000, 2001).
Публікації. Основні теоретичні положення й результати дослідження висвітлено у п’яти статтях, опублікованих у фахових збірниках наукових праць, і трьох тезах наукових конференцій.
Структура дисертаційної роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку лексикографічних джерел і додатків. Обсяг тексту дисертації складає 195 сторінок, загальний обсяг праці разом із бібліографією й додатками становить 530 сторінок.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, розкрито наукову новизну дослідження, визна

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дієслівний термін має всю сукупність визначальних ознак, властивих термінові-іменнику. Він позначає спеціальне наукове поняття, яке маніфестується у його дефініції та використовується у спеціальних сферах комунікації. Терміни, представлені німецькими суфіксальними дієсловами з автохтонними і запозиченими твірними основами, є невід’ємною частиною німецької медичної термінології. Медичні терміни утворюються на базі наявної загальновживаної лексики, за загальними правилами і з використанням продуктивних словотворчих засобів та словотвірних моделей сучасної німецької мови. В той же час, існують певні характерні риси медичної термінології, зумовлені як специфікою цієї галузі науки, так і специфікою лексико-семантичних одиниць, які входять до її складу. Зокрема слід зазначити, що в німецькій медичній термінології використовується велика кількість терміноелементів латинсько-грецького походження, які слугують для утворення нових термінів. Вони легко комбінуються з іншими словотворчими компонентами, а їхні словотворчі можливості практично не обмежені в структурному плані, їм властивий інтернаціональний характер і відсутність додаткових семантичних навантажень.
Дослідження напрямів реалізації словотворчих функцій твірних основ суфіксальних дієслів сприяло встановленню словотворчих потенцій твірних основ у породженні медичних термінів, що пов’язані з ними відношеннями послідовної похідності, виявленню словотвірних моделей за якими вони утворені. Це допомогло визначити роль твірної основи у формуванні семантики похідних термінів.
Німецькі суфіксальні дієслова-терміни субмови медицини утворені за такими основними словотвірними моделями: М6 (суфіксальна модель без зміни кореневого голосного), М7 (суфіксальна модель із зміною кореневого голосного), М13 (суфіксальна модель із залишковим кореневим елементом, вираженим зв’язаною або унікальною кореневою морфемою). Суттєвий вплив на здатність твірної основи до комбінації з дієслівними словотворчими суфіксами має генетичний фактор, дія якого виявляється у сполученні генетично споріднених твірних основ і словотворчих афіксів, що частково зумовлюється інтернаціональним характером медичної термінології. Серед досліджуваних дієслів значні валентні зв’язки демонструють запозичені твірні основи, які поєднуються із запозиченим суфіксом -ieren та його розширеними варіантами -isieren/ -ifizieren. Комбінація автохтонної твірної основи із дієслівними суфіксами -igen, -schen, -zen значно обмежує її словотворчі можливості.
За своєю семантикою суфіксальні дієслівні терміни досить різноманітні, хоча переважають дієслова, які використовуються в субмові медицини на позначення фізіологічного чи патологічного стану, методів і способів діагностики, профілактики й лікування. У сучасній німецькій медичній термінології функціонують переважно однозначні суфіксальні дієслова, а багатозначні складають незначну групу, що становить 8,3% від загальної кількості досліджуваних одиниць.
Основними напрямами реалізації словотворчих функцій основ суфіксальних дієслів у породженні медичних термінів-іменників і прикметників виступають конверсія, афіксація та словоскладання. Інвентар словотворчих засобів, який використовується у процесі реалізації словотворчих функцій твірних основ суфіксальних дієслів-термінів є спільним як у сфері загальновживаної лексики, так і у сфері субмови медицини.
Словотворча активність твірних основ німецьких суфіксальних дієслів максимально маніфестується в утворенні похідних основ віддієслівних суфіксальних іменників із подальшим породженням похідних основ складних іменників. Конструювання багатокомпонентних термінів на позначення складноструктурованих медичних понять зумовлене специфікою структури німецької мови, а також простотою і легкістю використання цього способу словотворення. У інших напрямах термінотворення досліджувані твірні основи виявляють низькі показники словотворчої активності, а в окремих випадках неактивність та пасивність.
Провідними критеріями визначення словотворчих потенцій твірних основ суфіксальних дієслів виступають, з одного боку, понятійний обсяг терміна, а, з іншого боку структура твірної основи, оскільки утворення термінів регламентується певними інтралінгвальними закономірностями, які властиві досліджуваній терміносистемі. Словотворчі потенції твірної основи залежать від ступеня її похідності. Результати проведеного дослідження слугують підтвердженням положення про те, що у німецькій мові словотворча активність лексеми розгортається із зворотною пропорційністю до ступеня її складності.
Серед віддієслівних похідних термінів, виявлених на першому й другому послідовному словотвірному акті, спостерігається велика кількість гібридних утворів, що зумовлюється надзвичайно високим рівнем інтернаціоналізації субмови медицини, який визначається історичним розвитком цієї галузі знань і прагненням учених до міжнародної комунікації й наукової інтеграції у сфері медицини.
У досліджуваній медичній термінології німецької мови серед суфіксальних дієслів і серед співвідносних із ними похідних термінів зафіксовані випадки лексико-семантичного дублювання й антонімії. Явища лексико-семантичного дублювання є виявом мовної надмірності досліджуваної терміносистеми, які виступають ознакою високого ступеня надійності останньої. Вони допомагають глибше розкрити суть позначуваних понять і виявляють свої систематизувальні функції в межах цієї терміносистеми, що сприяє раціональному вираженню певної наукової інформації та оптимізації наукової комунікації.
Похідні основи групуються у словотвірні ланцюжки, які об’єднані спільним термінологічним значенням, що виражається твірною основою суфіксального дієслова. Організація термінів у словотвірні ланцюжки, які розгортаються у горизонтальній площині й демонструють поступове ускладнення словотвірної структури вихідної ланки на кожному послідовному словотвірному акті, сприяє системному дослідженню термінологічної лексики. Максимальна довжина словотвірних ланцюжків у досліджуваній терміносистемі складає три словотвірні акти. Однак, типовими для німецької медичної термінології є словотвірні ланцюжки, які мають довжину два послідовні словотвірні акти, що виступає маніфестацією високих показників реалізації словотворчих потенцій твірних основ суфіксальних дієслів.
Дослідження термінів шляхом організації у словотвірні ланцюжки, які, у свою чергу, об’єднуються у словотвірні гнізда, сприяє репрезентації всіх наявних словотвірних і семантичних зв’язків між термінами цієї складної структурної організації. Такий підхід до висвітлення структури термінологічного словотвірного гнізда може бути використаний в укладанні перекладного галузевого гніздового словника, в підготовці підручників і посібників для студентів і аспірантів вищих медичних навчальних закладів. Наочна репрезентація системних зв’язків у словотвірних гніздах сприятиме комплексному вивченню іншомовної лексики, формуванню навичок побудови термінів за певною структурною схемою, що полегшить як розпізнавання та запам’ятовування окремих термінів, так і розуміння наукового тексту за фахом.
Перспективним напрямом подальших наукових розробок вважаємо комплексне застосування словотвірного аналізу та синтезу в дослідженні основ дієслівних термінів окремих терміносистем, а також виявлення концептуальних структур, які визначають специфіку дериваційних процесів у термінології. Актуальним вбачається й вивчення процесів і засобів термінологізації та детермінологізації у сфері дієслівного термінотворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абызова Э.Б. Статистическое исследование структуры немецких существительных. Казань: Изд-во Казанского университета, 1986. 97 с.
2. Адмони В.Г., Ярцева В.Н. Историко-типологическая морфология германских языков: (Именные формы глагола, категория наречия, монофлексия). М.: Наука, 1978. 175 с.
3. Артьомцев О.В. Співвідношення кореневих і похідних дієслів у лексичному і граматичному аспектах (на матеріалі німецьких дієслів мовлення з невідокремлюваними префіксами): Атореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. К., 1997. 15 с.
4. Арутюнова Н.Д. Очерки по словообразованию в современном испанском языке. М.: АН СССР, 1961. 151 с.
5. Архипов И.К. Некоторые аспекты словообразовательной валентности непроизводных основ прилагательных (на материале современного английского языка): Атореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинградский государственный университет им. А.А. Жданова. Л., 1975. 17 с.
6. Астрамецкая Т.П. Особенности семантики немецких глаголов в научно-технической литературе подъязыка радиоэлектроники: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский государственный педагогический институт иностранных языков. Минск, 1984. 21 с.
7. Афинская З.Н. Определение и толкование терминов (на материале экономической литературы) // Вестник Московского университета. Серия 13. Лингвистика и межличностная коммуникация. 2001. №2. С. 51-59.
8. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 607 с.
9. Бартков Б.И., Жданович Н.А. Язык в свете общей теории систем // Английская филология. Владивосток: Дальневосточный Государственный университет, 1973. Вып. 4. С. 16-27.
10. Бартков Б.И. Количественная дериватография и дериваторий 70 немецких аффиксов (научный стиль и литературная норма) // Структурные и функциональные особенности научного текста. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1985. Вып.10. С. 51-81.
11. Белогуб А.Л. Развитие полисемичности у иноязычных терминов (на материале немецкой станкостроительной терминологии) // Лингвистические и дидактические аспекты исследования германских и романских языков. Харьков: Высшая школа, 1986. № 290. С. 6-10.
12. Беляева Т.М. Словообразовательная потенция, валентность и активность глагольных основ в английском языке: Атореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / Ленинградский государственный университет им. А.А.Жданова. Л., 1974. 34 с.
13. Беляева Т.М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке. М.: Высшая школа, 1979. 180 с.
14. Бородина А.И. О некоторых структурно-семантических тенденциях в английском терминообразовании // Вісник Харківського державного університету. Харків: Константа, 1997. №390. С. 19-22.
15. Будницкая И.Л. Безпрефиксные глаголы, мотивированные именем существительным и прилагательным в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный педагогический институт иностранных языков имени Мориса Тореза. М., 1981. 24 с.
16. Бузаров В.В. Субстантивация в свете теории языковой экономии // Уровни лингвистического анализа в синхронии и диахронии. Пятигорск: Пятигорский государственный пединститут иностранных языков, 1997. С. 16-17.
17. Васильева Н.В. К семантическому и функциональному описанию греко-латинских терминоэлементов в лингвистической терминологии // Вопросы языкознания. 1983. №3. С. 71 - 79.
18. Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. 2-е изд. М.: Высшая школа, 1972. 614 с.
19. Виноградов В.В. Словообразование и его отношение к грамматике и лексикологии // Избранные труды. Исследование по русской грамматике. М.: Наука, 1975. С. 166-220.
20. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды МИФЛИ М.: Наука, 1939. Т.5. С. 3-54.
21. Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. 492 с.
22. Володина М.Н. Термин как средство специальной информации. М.: Изд-во Московского государственного университета, 1996. 64 с.
23. Волоцкая З.Н. Опыт описания словообразовательных значений (на материале русского и польского языков): Автореф. дис. канд. филол. наук: 681 / АН СССР Институт славяноведения. М., 1968. 24 с.
24. Гинзбург Е.Л. Компактные словообразовательные гнезда // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1980. С. 175-198.
25. Гнатишена І.М. Сучасна німецька медична термінологія (аспекти етимології, структури та інтернаціоналізації): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, 1996. 24 с.
26. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1984. 104 с.
27. Головин В.Г. Принципы выделения словообразовательных частей слова и их характеристика: Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.01 / СПБ университет. СПБ, 1991. 44 с.
28. Городенська К.Т. Деривація синтаксичних одиниць. АН України, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. К.: Наукова думка, 1991. 192 с.
29. Городенська К.Т., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова (відіменні деривати). К.: Наукова думка, 1981. 199 с.
30. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського державного університету, 1998. 189 с.
31. Греб В.Я. Пути формирования специальных терминологических систем в немецком языке (на материале истории медицинской лексики): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Институт языкознания АН СССР. Москва, 1977. 24 с.
32. Грещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. Івано-Франківськ: Плай, 1995. 206 с.
33. Грицьків А.В. Використання загальновживаної лексики у фахових термінах (на матеріалі англомовної фінансової термінології) // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, 1998. С. 51-57.
34. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с.
35. Даниленко В.П. Лингвистический аспект стандартизации терминологии. М.: Наука, 1993. 126 с.
36. Джандоева П.В. О внутриязыковом аспекте терминологической полисемии в современном французском языке // Лингвистические и дидактические аспекты исследования германских и романских языков. Харьков: Высшая школа, 1986. №290. С. 17-20.
37. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Видавничий дім КМ Академія”, 2000. 216 с.
38. Егоров Г.Г. Значение производного слова и семантика словообразовательного гнезда // Словообразовательные единицы их семантика и взаимодействие. Душанбе: Таджикский государственный университет, 1986. С. 14-18.
39. Есперсен О.Ф. Философия грамматики: Пер. с англ. М.: Изд-во иностранной литературы, 1958. 404 с.
40. Ефимов Р.В. Словообразовательные потенции глагола: (Анализ отадъективных префиксальных глаголов в современном немецком языке): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.663 / Московский государственный институт международных отношений МИД СССР. М., 1971. 34 с.
41. Жаналина Л.К. О формально-семантическом отношении существительных в глагольных словообразовательных гнездах // Вопросы слово- и формообразования в индоевропейских языках. Томск: Издательство Томского университета. 1988. С. 145- 150.
42. Жарких Е.Ю. Словообразовательные процессы в терминологической лексике // Лингвистические и психологические исследования языка и речи. М.: Институт языкознания АН СССР, 1986. С. 89- 96.
43. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: Донбасс, 1998. 253 с.
44. Забело І.В. Семантико-функціональні та граматичні особливості дієслівної термінології в російській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2001. 20 с.
45. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. 431 с.
46. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: Збагачення словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2001. 243 с.
47. Зверев А.Д. Словообразование в восточно-славянских языках. М.: Высшая школа, 1981. 207 с.
48. Земская Е.А. Понятие производности, оформлености и членимости основ // Развитие словообразования современного русского языка. М.: Наука. 1966. С. 3-12.
49. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. М.: Просвещение, 1973. 304 с.
50. Земская Е.А. Словообразование как деятельность / РАН, Институт русского языка. М.: Наука, 1992. 221с.
51. Зернова В.К. Архитектоника производящих и производных основ в современном немецком языке (на материале терминологической лексики): Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный университет. М., 1992. 36 с.
52. Зернова В.К. Словотворчий етимологічний німецько-російський навчальний словник: У 3 т. К.: ІСДО, 1993. Т.1. 220 с.
53. Злобина Н.И. Семантика основных глаголов знания в современном немецком языке и их синтаксические и словообразовательные потенции: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный педагогический институт иностранных языков имени Мориса Тореза. М., 1976. 24 с.
54. Зятковская Р.Г. Суффиксальная система современного английского языка. М.: Высшая школа, 1971. 187 с.
55. Ищенко Н.Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке. К.: Издательский центр КДЛУ, 2000. 349 с.
56. Іщенко Н.Г. Синонімія спільнокореневих похідних іменників сучасної німецької мови: Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. К., 2001. 30 с.
57. Калиущенко В.Д. Некоторые специфические черты терминологического словообразования // Диахрония и типология языков. Лингвистические исследования. М.: Институт языкознания АН СССР, 1980. С. 114-125.
58. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 167 с.
59. Каравашкін В.І. Внутрішня валентність слова: теорія та практика. Навч. посібник. Харків: Константа, 1999. 112 с.
60. Каращук П.М. Словообразование английского языка. М.: Высшая школа, 1977. 322 с.
61. Карпіловська Є.А. Конструювання складних словотворчих одиниць. К.: Наукова думка, 1990. 154 с.
62. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української мови: Будова та реалізація. К.: Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, 1999. 298 с.
63. Кійко С.В. Полісемія дієслів сучасної німецької мови: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Чернівці, 1999. 207 с.
64. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: Учебное пособие. К.: УМК ВО, 1989. 104 с.
65. Квитко И.С. Термин в научном документе. Львов: Вища школа, 1976. 127 с.
66. Квитко И.С., Лейчик, В.М., Кабанцев Г.Г. Терминоведческие проблемы редактирования. Львов: Высшая школа, Изд-во при Львовском государственном университете, 1986. 151 c.
67. Кичигина Г.И. Греко-латинские терминоэлементы в английской микробиологической терминологии: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевский государственный университет им. Т.Г. Шевченко. К., 1991. 20 с.
68. Клименко Н.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української мови. К.: Наукова думка, 1973. 186 с.
69. Клименко Н.Ф., Пещак М.М., Савченко І..Ф. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. К. : Наукова думка, 1982. 250 с.
70. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. К.: ІЗМН, 1998. 182 с.
71. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Словотвірна морфеміка сучасної української мови. К.: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, 1998. 161 с.
72. Козак Л.В. Українська електротехнічна термінологія (словотворчий аспект): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України, Інститут української мови. К., 2002. 19 с.
73. Колшанский Г.В. Лингво-гносеологические основы языковой номинации // Языковая номинация: (Общие вопросы). М.: Наука, 1977. С. 99-146.
74. Кононова Л.Н. Динамика словообразовательного гнезда // Единицы разных уровней языковой системы в свете их динамики (на материале английского, французского и немецкого языков). Ярославль, Ярославский пединститут, 1987. С. 149-156.
75. Константинова Н.Л. Иноязычные заимствования в системе языка // Филологические науки. 1999. №2. С. 86-92