СТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ ДІТЕЙ У ГРУПІ НА ЕТАПІ ПЕРЕХОДУ ВІД СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ДО МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Короткий опис

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПАСІЧНІЧЕНКО Анжела Василівна

УДК 159.923.8 053.4 ( 048)

СТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ ДІТЕЙ У ГРУПІ
НА ЕТАПІ ПЕРЕХОДУ ВІД СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ДО МОЛОДШОГО
ШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Андрієвська Валерія Вікторівна,
кандидат психологічних наук

Київ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП ..

4

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ДИТИНИ У ГРУПІ РОВЕСНИКІВ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ

12

1.1. Поняття соціально-психологічного статусу індивіда та основні напрями досліджень соціально-психологічного статусу дитини в колективі ровесників

12

1.2. Соціально-психологічні проблеми перехідного періоду в розвитку дітей 6-ти та 7-річного віку

37

1.3. Становлення соціально-психологічного статусу дитини у групі ровесників на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку: основні проблеми дослідження ...

51

1.4. Предмет, об`єкт, завдання та структура експериментального дослідження

59

РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНИХ, ОСОБИСТІСНИХ ТА ДІЯЛЬНІСНИХ АСПЕКТІВ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ДИТИНИ У ГРУПАХ РОВЕСНИКІВ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

68

2.1. Методичні засоби, хід і процедура констатуючого експерименту

68

2.2. Структура і динаміка соціально-психологічного статусу дітей у досліджуваних групах ..

76

2.3. Рефлексивні особливості становлення статусу на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку .

88

2.4. Ціннісно-орієнтаційні особливості вибіркових взаємин у групах старших дошкільників та молодших школярів .

106

2.4.1. Мотиви вибору ровесника дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

106

2.4.2. Оцінкові взаємини в досліджуваних групах

116

2.4.3. Вікові особливості розуміння дошкільниками та першокласниками морально-оцінкових понять .

126

РОЗДІ 3. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ДИТИНИ В ГРУПІ РОВЕСНИКІВ

133

3.1. Методика, хід і процедура формуючого експерименту

133

3.1.1. Педагогічна допомога дітям, які мають низький статус та труднощі у взаєминах з ровесниками

133

3.1.2. Просвітницько-консультативна робота з педагогами з питань налагодження взаємин окремих дітей та навчання їх соціально-схвалюваним формам спілкування .

156

3.1.3. Індивідуальна й групова консультативно-просвітницька робота з батьками .

160

3.2. Результати впровадження психолого-педагогічної програми виховних впливів у дитячих групах і зміни в картині соціально-психологічного статусу досліджуваних ..

163

ВИСНОВКИ ..

174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

178

ДОДАТКИ .

190

ВСТУП

Формування особистості розпочинається в дитячому віці в міжособистісних стосунках під впливом оточення, у першу чергу, сім¢ї та різних виховних інституцій. Важливе значення у цьому процесі належить соціально-психологічним чинникам, пов¢язаним з різноманітними аспектами соціального життя дитини в оточенні дорослих, однолітків, у різних групах, серед яких дуже рано істотну роль починають відігравати групи ровесників і, зокрема, довготривалі (постійні) колективи в дитячому садку та школі. Міжособистісні стосунки, які виникають у цих групах, ставлення дітей одне до одного, їхні взаємні оцінки та очікування все це вагомі моменти гармонійного особистісного розвитку кожної дитини. Формування гуманістично спрямованої, відповідальної, впевненої у собі, з достатньо високою самооцінкою, психічно здорової, щасливої особистості великою мірою залежить від становища, яке вона займає у певному дитячому колективі.
Становище особистості у групі фіксується у понятті соціально-психологічний статус". Соціально-психологічний статус (далі СПС) - це поняття, яке включає характеристики об¢єктивного становища дитини в системі міжособистісних взаємин (ставлення до неї з боку ровесників, обумовлене, перш за все, відповідністю її якостей і рольової поведінки груповим нормам та вимогам) і суб¢єктивне відображення особистістю свого об¢єктивного становища в групі (його усвідомлення, суб`єктивна оцінка, переживання, очікування певного ставлення від оточуючих та інтелектуально-емоційний відгук на нього).
З’ясуванню різноманітних аспектів становлення статусу дитини в колективі ровесників присвячено значну кількість робіт і вітчизняних, і зарубіжних психологів. Зокрема, вивчалися питання впливу статусу на емоційний та психічний розвиток дитини, на формування її особистості в цілому (В.Р.Кисловська, Я.Л.Коломинський, А.А.Рояк, П.М.Якобсон, M.Roff, S.Sells); досліджувалися соціально-психологічні чинники детермінації статусу дитини дошкільного (Л.В.Артемова, Г.В.Іванова, В.У.Кузьменко, О.І.Кульчицька, В.С.Мухіна, Т.В.Сенько, G.W.Ladd, D.May) та шкільного (О.В.Киричук, Я.Л.Коломинський, П.О.Лахестик, Х.Й.Лійметс, Р.Ф.Савіних, Л.С.Славіна, А.Б.Ценципер, M.A.Bany, R.M.Evans, R.M.Lerner, T.V.Lerner) віку; особливості процесу усвідомлення та переживання дитиною свого становища в системі взаємин колективу (М.Й.Боришевський, Я.Л.Коломинський, Т.В.Сенько, Г.М.Счастна ); вікові та індивідуальні особливості популярних і непопулярних дітей у групі ровесників (О.В.Калягіна, О.О.Папір, І.М.Поспєхов, Т.О.Рєпіна, О.О.Смирнова, Р.К.Терещук); шляхи корекції статусу дітей (Л.Н.Булатова, Т.О.Рєпіна, А.А.Рояк, Т.В.Сенько, S.R.Asher, D.F.Hay, S.Oden, S.Pederson).
У той же час низка питань становлення СПС залишилася недостатньо з¢ясованою. Зокрема, СПС, який вивчався переважно в контексті міжособистісних взаємин дітей, ніколи не виступав спеціальним об¢єктом дослідження. Недостатньо розглядалося питання комплексного впливу суб¢єктивних та об¢єктивних чинників на становлення статусу. У дослідницькій практиці не знайшла змістовного відображення проблема становлення статусу особистості на перехідних етапах її розвитку, зокрема, на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку. Дане питання лише частково порушувалося у зв¢язку з проблемою психологічної готовності дитини до шкільного навчання та її адаптації до нових соціальних умов. Явно недостатньо уваги приділялося вивченню ефективних шляхів регуляції статусу.
Нез¢ясованість названих аспектів становлення соціально-психологічного статусу й обумовила вибір теми нашого дослідження: "Становлення статусу дітей у групі на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку".
Актуальність теми визначається гостротою, якої набуває у зв¢язку зі здійсненням реформи шкільної освіти проблема більш ранньої підготовки дітей до навчання у школі, підвищення їхньої готовності до взаємодії та спілкування з учителем і, особливо, новим колективом ровесників. Вивчення даної проблеми диктується потребами практики навчання та виховання у групах старших дошкільників і перших класах школи, необхідністю забезпечення наступності між дошкільним закладом та першими ланками шкільної освіти.
Основні напрямки реформи школи передбачають перехід до шкільного навчання з шести років. Шестирічкам, які приходять до школи, потрібна допомога в адаптації до нової діяльності, до нової соціальної ситуації, до нових відносин з дорослими і ровесниками. Діти, віднесені тепер до школярів, мають ще багато спільного з дошкільниками, для них навчальна діяльність психологічно не стала домінуючою. Необхідно полегшити за цих умов дитині перехід від усе ще дуже значимої для неї ігрової діяльності до навчальної, полегшити засвоєння нею нової соціальної ролі учня і забезпечити безболісне входження в новий колектив ровесників.
Тема дисертації входить до плану наукових досліджень лабораторії психології дошкільника Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України: Психічний розвиток дошкільника в умовах інноваційних систем виховання" (№0198U000518).
Мета дослідження: вивчити психологічні особливості становлення СПС дитини на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку й дослідити можливості його цілеспрямованої оптимізації з метою кращої підготовки дитини до спілкування та взаємодії з учителем і ровесниками у школі.
Гіпотеза дослідження:
- на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку провідний тип діяльності та соціальна ситуація розвитку детермінують, у першу чергу, оцінкові еталони та стереотипи, які визначають СПС дитини в системі міжособистісних взаємин;
- оскільки рефлексія дитиною низького СПС має тенденцію до консервативного закріплення й перенесення в нові умови, необхідна й можлива його пропедевтична корекція до початку шкільного навчання;
- ефективна корекція СПС дитини може бути досягнена за умови застосування комплексної програми спеціальних виховних впливів, що стосуються як дитини, так і її батьків та педагогів;
- пропедевтично скорегований СПС полегшує входження дитини в новий колектив ровесників у школі.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження були поставлені такі завдання:
1. Провести порівняльне дослідження структурно-динамічних і мотиваційно-ціннісних параметрів СПС дітей у групах старших дошкільників та першокласників.
2. Проаналізувати рефлексивно-перцептивні аспекти внутрішньогрупових взаємин між дітьми на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку.
3. Розробити та апробувати у формуючому експерименті комплексну програму спеціальних виховних засобів гармонізації стосунків у дитячому колективі з метою регулювання СПС дітей на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку.
Методологічною основою дослідження є встановлені у психології закономірності розвитку особистості в системі міжособистісних взаємин; положення про діалектичну єдність усіх міжособистісних внутрішньогрупових процесів, і, перш за все, відносин і спілкування в колективі ровесників; принцип єдності спілкування й діяльності (Г.М.Андрєєва, А.А.Бодалєв, М.Й.Боришевський, Я.Л.Коломинський, Г.С.Костюк, В.М.Мясищев, А.В.Петровський, В.В.Рубцов, Т.М.Титаренко).
Методи дослідження. У процесі дослідження були використані теоретичні й емпіричні методи: аналіз та узагальнення психологічної і педагогічної літератури з даної проблеми, спостерігання, констатуючий та формуючий експерименти.
На захист виносяться такі положення:
1. Провідний тип діяльності та соціальна ситуація розвитку впливають у першу чергу на мотиваційно-ціннісні характеристики СПС дитини в групі ровесників на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку. Навчальна діяльність, набуваючи провідної ролі у першому класі, істотно змінює ціннісні орієнтації, моральні та ділові критерії, на основі яких проходить взаємне соціально-психологічне ранжування членів групи порівняно з дошкільним етапом.
2. Зміни в СПС з приходом дитини до школи відбуваються поступово. Перш за все, вони виникають у тих критеріях, за якими вона оцінює інших. Водночас, суб¢єктивне відображення та переживання дитиною свого об¢єктивного статусу в групі на перших етапах навчання не зазнає істотних змін.
3. Спеціальна програма психолого-педагогічних впливів у дитсадку сприяє цілеспрямованій регуляції СПС дитини у групі ровесників, зокрема закріплення високого і корекція низького. Для повноцінного регулювання СПС дитини прямий директивний вплив вихователя, який здійснюється через оцінювання дітей (на практиці не завжди виважене і послідовне) є недостатнім. Основним (продуктивним і розрахованим на перспективу) способом регулювання СПС дитини є спеціальна організація виховної роботи в дитячій групі та паралельна просвітницько-консультативна робота з педагогами і батьками.
4. Пропедевтична корекція СПС до початку шкільного навчання покращує об¢єктивне становище дитини в класі і водночас збільшує відповідність між статусом та його суб¢єктивним відображенням, що полегшує входження дитини в новий колектив ровесників у школі.
Наукова новизна дослідження. Вперше в дитячій та педагогічній психології предметом спеціального порівняльного аналізу став процес становлення СПС дитини у групах старших дошкільників та першокласників. Отримані дані, що характеризують вплив провідного типу діяльності, соціальної ситуації розвитку в умовах дитячого садка та перших класів школи на зміст і динаміку чинників детермінації статусу дитини. Уточнено й конкретизовано уявлення про взаємозв¢язок СПС дитини та її особистісних якостей, навичок соціальної поведінки, соціальної компетентності педагогів та членів дитячої групи. Виявлено поступовість змін у характеристиках СПС дитини в групі ровесників на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку.
Показано, що спеціально розроблена комплексна система психокорекційної виховної роботи через гармонізацію міжособистісних взаємин сприяє підвищенню СПС дитини в групі ровесників та покращує її підготовку до спілкування і взаємодії з учителем та ровесниками в школі.
Теоретичне значення дослідження. отримані в роботі дані поглибили знання про процес розвитку особистості у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці в умовах дошкільних закладів і шкіл.
Результати проведеного дослідження дозволили суттєво уточнити загальні уявлення про чинники детермінації СПС, виділити й проаналізувати ряд аспектів соціально-психологічної рефлексії та перцепції (самооцінки, оцінки, очікуваної від ровесників і педагогів, рівня домагань) у сфері міжособистісних групових взаємин дітей. Виявлено низку принципових відмінностей в оцінкових еталонах та стереотипах, обґрунтуваннях вибору і взаємних оцінках у групах дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.
Доведено, що спеціальна пропедевтична корекційна робота в дошкільному закладі сприяє підвищенню СПС дитини в групі та полегшує її входження в шкільний колектив.
Практичне значення результатів виконаного дослідження полягає в тому, що впровадження розробленої системи психокорекційних впливів у діяльність дошкільних закладів і початкової школи сприятиме подальшому удосконаленню виховного процесу в групах дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, підвищенню ефективності роботи педагогів, спрямованої на формування дитячого колективу.
Розроблені в дослідженні методичні прийоми можуть бути використані в психологічній та педагогічній практиці, що дозволить підвищити результативність виховної роботи з дітьми, які мають і високий, і низький СПС, на практиці краще здійснити індивідуальний підхід у вихованні дітей дошкільних закладів та початкової школи. Крім того, результати експериментального формування високого СПС дошкільників у групі ровесників шляхом навчання їх соціально-схвалюваних форм взаємодії, а також переорієнтації ставлення до них педагогів і ровесників можуть успішно використовуватися педагогами в роботі з дітьми з різним статусом. Результати дослідження стануть у нагоді при підготовці практичних психологів і педагогічних кадрів для дошкільних закладів та шкіл.
Впровадження наукових розробок. Теоретичні положення роботи й результати експерименту використані в ході проведення консультацій для батьків, батьківських зборів, лекцій для вихователів та впроваджені у виховний процес ряду дошкільних закладів (№22, 71 м. Полтави та №6 м. Гадяч Полтавської області). Теоретичні і практичні висновки використовуються при читанні курсу лекцій "Психологія загальна і дошкільна" на психолого-педагогічному факультеті ПДПУ ім. В.Г.Короленка.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження неодноразово доповідалися й обговорювалися на спільних засіданнях лабораторій науково-психологічної інформації та психології дошкільника Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (1998, 1999, 2000, 2001 роки). Головні тези й висновки знайшли відображення у виступах автора на міжнародній науково-практичній конференції (м.Полтава, 2000р.), на ІІІ з¢їзді Товариства психологів України (Київ, 2000р.).
Зміст та результати роботи відображено в 7 публікаціях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 147 найменувань, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 177 сторінках, містить 24 таблиці, 15 рисунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Дослідження процесу становлення СПС дитини у групі на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку дозволило виявити особливості цього процесу, здійснити їх порівняльний аналіз, встановити вплив та значимість різних чинників, що детермінують статус на різних вікових етапах, розробити і апробувати програму регулювання СПС дітей старшого дошкільного віку. У ході нашого дослідження підтвердилося припущення про те, що провідний тип діяльності, соціальна ситуація розвитку детермінують, в першу чергу, оцінкові еталони та стереотипи, які визначають СПС дитини в системі міжособистісних взаємин;
2. Проведене нами експериментальне дослідження процесу становлення статусу дітей старшого дошкільного й молодшого шкільного віку виявило низку структурних, особистісних та діяльнісних особливостей формування статусу дітей у цих вікових групах. Наші дані не показали великої різниці в статусній структурі старших груп і перших класів. Порівняння статусної структури груп за показниками гараздності взаємин показало, що у групах дошкільників вони вищі. Очевидно, ігрова колективна діяльність більшою мірою сприяє розвитку спілкування та доброзичливих взаємин між дітьми порівняно з навчальною. У дошкільному закладі складається сприятливіша психологічна ситуація для корекційної роботи, у школі ж більші потреби в ній.
3. Виходячи з аналізу рефлексивно-перцептивних характеристик оцінки дошкільниками та першокласниками групових взаємин, можемо констатувати, що переважна більшість цих дітей, як правило, рефлексують оцінку себе ровесниками неадекватно, виявляючи виразну тенденцію до її завищення. Для першокласників, у порівнянні з дошкільниками, характерна нижча адекватність в усвідомленні свого становища в колективі. Деяка дезорієнтація дитини в нових умовах, розгубленість у критеріях оцінювання є також причиною зниження адекватності в усвідомленні свого статусу. Підвищення самокритичності першокласників зумовлює те, що велика їх кількість очікує від ровесників нижчу за реальну оцінку свого статусу .
Порівнюючи оцінку статусу, яку дає педагог, та оцінку, яку дитина очікує отримати від нього, можна сказати, що діти і старшого дошкільного, і молодшого шкільного віку в переважній більшості очікують вищу оцінку, ніж одержують насправді. Співпадають ці показники частіше в першокласників, для них же більш характерним є очікування нижчої оцінки порівняно з фактично одержуваною. У цьому випадку на характер оцінок помітно впливає відмінність стилю спілкування з дітьми педагогів дошкільного закладу та школи. Навіть за позитивного ставлення до дитини учитель часто застосовує більш жорсткі, авторитарні форми педагогічного впливу порівняно з тими, до яких звикли діти в дитсадку. Ці впливи часто сприймаються дитиною як вияв особистої неприязні, що й призводить до очікування нею нижчої оцінки.
4. Вивчення мотиваційних і ціннісно-орієнтаційних параметрів взаємин дітей показало, що вже на першому етапі шкільного навчання нова провідна діяльність вносить нові риси в оцінкові еталони та стереотипи, які визначають становище дитини в системі міжособистісних взаємин класу, хоча мотиви вибору, взаємні оцінки в цілому в першому класі ще мають багато спільного з моделлю, характерною для дошкільника. В обгрунтуваннях дітьми своїх виборів виявляються яскраві зміни в ціннісних орієнтаціях дітей та вплив провідної діяльності на їх взаємини. Так, у дошкільних групах провідним є мотив успішності спільної ігрової діяльності. У перших класах ровесники віддають перевагу тій дитині, яка високо оцінюється педагогом у навчальній діяльності. Особистісні якості ровесника мають суттєвий вплив на його статус в групі як дошкільників, так і першокласників. Ті, кого обирають для спілкування, високо оцінюються за різними моральними якостями, а наявність негативних якостей причина відмови від спілкування.
5. Аналіз матеріалів щодо оцінки педагогами статусної структури груп своїх вихованців, статусу окремих дітей, їхніх особистісних якостей і поведінки показав існування деяких відмінностей між вихователями дитячих садків та вчителями перших класів. Так, вихователі схильні надто оптимістично оцінювати взаємини дітей, їхнє становище в колективі. Вчителі ж, навпаки, схильні до недооцінки статусу окремих дітей. Лише приблизно в половині випадків оцінки як вчителів, так і вихователів співпадають з реальним статусом дітей. Таким чином, існує небезпека того, що негаразди у статусному становищі окремих дітей не будуть помічені педагогами вчасно, а це може в окремих випадках спровокувати формування негативних особистісних утворень, призвести до неповноцінного соціального розвитку цих дітей. Крім того, не виключено, що низький рівень розвитку соціально-психологічної спостережливості педагогів може мати негативний вплив на весь процес колективотворення.
6. Наше дослідження показало, що низький статус дитини у групі ровесників не є необоротним явищем, його можна змінити. Успішне впровадження розробленої нами психокорекційної програми у практику ряду дошкільних закладів підтвердило необхідність організації спеціальної виховної роботи з метою регулювання СПС дітей. Загалом результатами дослідження доведена можливість регулювання СПС дитини у групі дошкільників, що є важливою умовою її соціальної готовності до навчання у школі.

Зрозуміло, дане дослідження не претендує на вичерпний розгляд проблеми. Потребує свого подальшого вивчення питання корекції СПС, знаходження дієвих засобів та заходів запобігання явищ непопулярності й ізольованості дитини у групі. Нами була показана можливість корекції СПС дитини у групі дитячого садка, що полегшує її перехід до нового колективу в школі. Не менш важливим питанням, яке потребує свого дослідження, є виявлення можливостей регулювання СПС за умов шкільного навчання. Подальшу перспективу дослідження вбачаємо також у поглибленому вивченні питань підвищення соціально-психологічної компетентності педагогів, зокрема, стосовно засобів цілеспрямованого впливу на покращення взаємин між ровесниками в шкільному колективі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В.В. Совместная деятельность дошкольников как условие гуманного отношения к сверстнику // Вопросы психологии. 1980. №5. С.60 70.
2. Антонова Т.В. Роль общения в регулировании отношений детей дошкольного возраста в игре: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1983. 23 с.
3. Ануфриев Е.А.Социальный статус и активность личности. М.: Изд во Московского университета, 1984. 283 с.
4. Артемова Л.В. Моральне виховання дошкільників. К.: Рад. школа, 1974. 103 с.
5.Артемова Л.В. О характере взаимоотношений среди дошкольников // Коллектив, личность ребенка, внутриколлективные отношения. М., 1970. С.160 167
6. Аунапуу Т.Х. Детерминанты межличностного статуса в коллективах старшекласников: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1986. 16 с.
7. Башлакова Л.Н. Влияние общения воспитателя с дошкольниками на взаимоотношения детей: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1986. 162 с.
8. Березовин Н.А., Коломинский Я.Л. Учитель и детский коллектив: психолого педагогическое исследование. Минск: Нар. асвета, 1975. 159 с.
9. Битуев В.П. Влияние предубеждения учителя на взаимоотношения с учащимися // Социальнопсихологические и лингвистические характеристики форм общения: (Тезисы Всесоюзного симпозиума). Ленинград, 1970. С.34.
10. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
11. Боришевський М.Й. Особливості ставлення підлітка до свого становища в колективі ровесників // Психологія. 1971. Вип. 10. С.124 132.
12. Васильева Г. С. Взаимосвязь агрессивного отношения к людям, социометрического статуса в межличностных отношениях и свойств темперамента у старших дошкольников // Темперамент (Системное исследование). Пермь, 1976. С.65 79.
13. Волков И.П. Социометрические методы в социально-психологических исследованиях. Л.: ЛГУ, 1970. 88 с.
14. Воспитание гуманных чувств у детей / Под ред. Л.Н.Проколиенко, В.К.Котырло. К.: Рад. школа, 1987. 171 с.
15. Выготский Л. С. Детская психология // Собр. соч. в 6-ти т. Т.4. М.:Педагогика, 1984. 432 с.
16. Генетические проблемы социальной психологии / Под ред. Я.Л.Коломинского, М.И.Лисиной. Минск: Университетское,1985. 207 с.
17. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу. К.: НПЦ Перспектива, 1996. 208 с.
18. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. М.: Образование, 1996. 160 с.
19. Давыдов В.В. Основные проблемы возрастной и педагогической психологии на современном этапе развития и образования // Вопр. психол. 1976. №4. С.3 16.
20. Детская психология / Под ред. Я.Л.Коломинского, Е.А.Панько. Минск.: Университетское, 1988. 399 с.
21. Деятельность и взаимоотношение детей в дошкольном возрасте / Под ред. Т.А.Репиной. М.: Педагогика, 1987. 190 с.
22. Драгунова Т.В. Общение с товарищами как особая сфера жизни подростков // Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков / Под ред. Д.В.Эльконина, Т.В.Драгуновой. М.: Просвещение, 1967. С.305 318.
23. Жизневский Б.П., Чигирь М.А. Влияние успешности в деятельности и общении на положение ребенка в группе сверстников // Актуальные проблемы подготовки детей дошкольного возраста к обучению в школе: Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции. Могилев, 1988. С.33 35.
24. Запорожец А.В. Педагогические и психологические проблемы всестороннего развития и подготовки к школе старших дошкольников // Дошк. воспитание. 1972. №4. С.37 42.
25. Иванова В.П. О некоторых трудностях детей дошкольного возраста // Вопросы педагогики и психологии общения. Фрунзе, 1975.
26. Иванова Г.Е. Психологические особенности отношений ребенка дошкольного возраста в группе сверстников: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М.., 1976. 23 с.
27. Карпова Г.Ф.О позиции неуспевающих в системе межличностных отношений // Общение как предмет теоретических и прикладных исследований. Л.., 1973. С.76.
28. Киричук А.В. Положение детей в системе общения в классном коллективе // Проблемы общения и воспитания. Тарту, 1974. ч.2. С.8 16.
29. Киричук Е.И. Зависимость учебной деятельности школьника от характера его взаимоотношений с коллективом // Коллектив, личность ребенка, внутриколлективные отношения. М., 1970. С.168 175.
30. Киричук О.В. Про вивчення особистих взаємовідносин між дітьми молодшого шкільного віку // Психологія: Республ. науково-методичний збірник. К.: Рад. школа, 1966. Вип. 2. С.155 162.
31. Кисловская В.Р. Зависимость между социометрическим статусом и симптомом тревожности ожиданий в социальном общении: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М.., 1972. 26 с.
32. Кисловская В.Р. К вопросу об эмоциональном отношении школьника к коллективу // Вопр. психол. 1971. №1. С.106 113.
33. Козленко В.Н. Психологические особенности креативности в старшем школьном возрасте и ее влияние на статус старшеклассников в учебной группе: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М.., 1983. 16 с.
34. Коломинский Я.Л., Березовин Н.А. Некоторые педагогические проблемы социальной психологии. М.: Знание, 1977. 63 с.
35. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. М.: Просвещение, 1988. 189 с.
36. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. Минск: БГУ, 1976. 350 с.
37. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива ( система личных взаимоотношений). Минск.: Нар. асвета, 1984. 238 с.
38. Коломинский Я.Л. Социально-психологические проблемы готовности дошкольника к обучению в школе // Воспитание и обучение старших дошкольников в детском саду. М, 1971. ч.2. С.37 39.
39. Коломинский Я.Л Спецкурс по подготовке и социально-психологическому изучению коллектива // Роль спецкурсов и спецсеминаров в подготовке студентов. Минск, 1975.
40. Кон И.С. Социология личности. М.: Политиздат, 1967. 383 с.
41. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. К.: Освіта, 1998. 255 с.
42. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304 с.
43. Костюк Г. С.Актуальные вопросы обучения и развития младшего школьника // Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. С.152 153.
44. Кравцова Е.Е Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. М.: Педагогика, 1991. 152 с.
45. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е Шестилетний ребенок: психологическая готовность к школе. М: Знание, 1987. 80 с.
46.Кроник А.А. Взаимосвязь показателей самооценки и взаимооценки статуса и установочная модель межличностного оценивания // Психол. журнал. 1981. №5. С. 55 67.
47. Кузьменко В.У. Влияние самостоятельности дошкольников на становление их взаимоотношений со сверстниками: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1990. 173 с.
48. Кулачківська С. Чекає школа // Дошк. виховання. 1994. №1. С.10 11.
49. Кульчицкая Е.И. Роль чувств симпатии и антипатии во взаимоотношениях детей дошкольного возраста // Коллектив, личность ребенка, внутриколлективные отношения. М., 1970. С.149 160.
50. Курганская Л.О. Влияние семьи на взаимоотношения дошкольников: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1989. 151 с.
51. Лаврентьєва Г. Радість творити добро // Дошкільне виховання. 1983. №9. С.6 7.
52. Ладивір С.О. До проблеми соціальної зрілості майбутнього школяра // Система цінностей як регулятор педагогічної взаємодії. К. Дрогобич, 1994. С.66 67.
53. Лахестик П.О. О личных взаимоотношениях оттесненных учеников и особенности их развития // Советская педагогика и школа. Тарту, 1968. Вып. 1. С.65 72.
54. Левитов Н.Д. Теория ролей в психологии // Вопр. психол. 1969. №6.
55. Лєпіхова Л.А. Соціально-психологічна компетентність: сутність поняття // Творча спадщина Г. С.Костюка та сучасна психологія. Матеріали ІІІ з’їзду Товариства психологів України. К., 2000. С.105.
56. Лийметс Х.Й. О факторах социометрического статуса в школьном классе // Материалы VІ конференции психологов Прибалтики. Рига, 1970. С.197 199.
57. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка. М.: Изд во Ин т практической психологии”, 1997. 383 с.
58. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М.: Педагогика, 1986. 143с.
59. Лутошин А.Н. Общие вопросы эмоциональной совместимости в контактных юношеских групах // Социально-психологичекие вопросы общественной активности школьников и студентов. Курск, 1971. С.102 103.
60. Максименко С.Д., Коробко С.Л. Обучение и психологическое развитие 6-леток // Вопр. психол. 1984. №4. С.33 36.
61. Мальковская Т.Н. Динамика позиции личности школьника // Личность и группа: Ученые записки ЛГПИ. Ленинград: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1971. Т.468. С.33 55.
62. Махлах Е.С., Гинзбург М.Р., Лебедев Р.Л. К характеристике связи между социометрическим статусом учащихся и их личными качествами // Материалы ІVсьезда Общества психологов. Тбилиси, 1971. С.187 188.
63. Мухина В.С. Дневник матери. Первоклассники. М.: Просвещение, 1977. 95 с.
64. Мухина В. С. Психология дошкольника. М.: Просвещение, 1975. 288 с.
65. Немов Р. С. Психология: В 3-х кн. М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1997.
66. Нещерет Т.В. Влияние взаимоотношений в семье на межличностные связи ребенка: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. Л., 1980. 215 с.
67. Николаева А.Б. Психологические особенности влияния личности воспитателя детского сада на дошкольников: Авторефдис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1985. 18 с.
68. Нравственное развитие младших школьников в процессе воспитания / Под ред. И.А.Капрова, О.С.Богдановой. М.: Педагогика, 1979. 192 с.
69. Обухова Л.Ф. Детскя психология: теории, факты, проблемы. М.: Тривола, 1995. 357 с.
70. Орн Ю.А. Оценка межличностных отношений учащимися как педагогическая проблема: Автореф.дис...канд. педагог. наук: Тарту, 1975. 60 с.
71. Особенности психического развития детей 6-7 летнего возраста / Под ред. Д.Б.Ельконина, А.Л.Венгера. М.: Педагогика, 1988. 135 с.
72. Отношения между сверстниками в группе детского сада / Под ред. Т.А. Репиной. М.: Педагогика, 1978. 200 с.
73. Панько Е.А. Психология деятельности воспитателя детского сада. Минск, Вышэйш, 1986. 156 с.
74. Папир О.О. Особенности общения и взаимодействия детей-лидеров в сюжетно-ролевой игре: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1983. 18 с.
75. Пасічніченко А.В. Комунікативна потреба та вибіркові взаємини в групах дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку // Вивчення мови на комунікативній основі: Матеріали міжнар. наук.-практич. конф. Полтава, 2000. С.124 125.
76. Пасічніченко А.В. Особливості процесу становлення соціально-психологічного статусу дитини у групі ровесників та його динаміка при переході від дошкільного до молодшого шкільного віку// Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова К., 2001. Вип.12. С.149 156/
77. Пасічніченко А.В. Причини несприятливого становища дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку у групі ровесників // Наукові записки Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Розвиток ідей Г.С.Костюка в сучасних психологічних дослідженнях. К., 2000. Вип.20. Ч.2. С.114 121.
78. Пасічніченко А.В. Проблема детермінації соціально-психологічного статусу особистості в групі ровесників на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку // Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова К., 2001. Вип.13. С.
79. Пасічніченко А.В. Про становлення соціально-психологічного статусу дитини на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку // Творча спадщина Г.С.Костюка та сучасна психологія. Матеріали ІІІ з¢їзду Товариства психологів України. К., 2000. С.139 140.
80. Пасічніченко А.В. Рефлексивно-перцептивні особливості внутрішньогрупових взаємин дітей на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку // Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова К., 2000. Вип.2. Ч.2. С.46 55.
81. Пасічніченко А.В. Ціннісно-орієнтаційні та мотиваційні особливості вибіркових взаємин старших дошкільників та молодших школярів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Рівне:Волинські обереги, 2000. Т.ІІ. Ч.2. С.161 171.
82. Петровский А.В. Познавая психологию коллектива //Воспитание личности / Под ред. Х.Й.Лийметса. Таллин, 1976. С.8 16.
83. Петровский А.В., Шпалинский В.В. Социальная психология коллектива. М.: Просвещение, 1978. 176 с.
84. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий. М.: Высшая школа, 1984. 174 с.
85. Поліщук В.М. Психологічні особливості дітей перехідного періоду від дошкільного до молодшого шкільного віку:Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1973. 25 с.
86. Поспехов И.М. Психологическая характеристика избирательных (личных) отношений между детьми в коллективе: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1973. 23 с.
87. Приходько Ю. Виховання взаємин дитини з однолітками // Дошкільне виховання. 1985. №12. С.9 10.
88.Приходько Ю. О. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. К.: Рад. школа, 1987. 126 с.
89. Программа и методические рекомендации морально-этического воспитания детей дошкольного возраста. К.: Рад. школа, 1982. 49 с.
90. Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками. К.: Освіта, 1998. 199 с.
91. Психологічний словник / За ред. В.І.Войтка. К.: Вища школа, 1982. 215с.
92. Раттер М. Помощь трудным детям. М.: Прогресс, 1987. 424 с.
93. Репина Т.А. Методы изучения межличностных отношений в разновозрастной группе детского сада // Методы социально-психологического исследования / Под ред. М.А.Меньшиковой. М., 1975. С.58 84.
94. Репина Т.А. Проблема межличностных отношений дошкольников и ее изучение // Дошк. воспитание. 1975. №10. С.29 33.
95. Репина Т.А. Психологическая характеристика группы детского сада / на разных этапах дошкольного возраста/: Автореф. дис... доктор. психол. наук: 19.00.07. М., 1989. 32 с.
96. Репина Т.А. Социально психологическая характеристика группы детского сада. М.: Педагогика, 1988. 230 с.
97. Репкин В.В. О понятии учебной деятельности // Вестник Харьковского университета. 1976. Вып.9. С.3 10.
98. Рояк А.А. Психологический конфликт и особенности индивидуального развития личности ребенка. М.: Педагогика, 1988. 117 с.
98. Рыбалко Е.Ф. Генетические ступени развития коммуникативной потребности в дошкольный период //Общение как предмет теоретических и прикладных исследований. Ленинград, 1973. С.142 143.
100. Савиных Р.Ф. О причинах неблагоприятного положения некоторых детей в системе межличностных отношений // Психолого-педагогические проблемы взаимодействия группы и личности школьника. К.: Рад. школа, 1975. С.120 126.
101. Савиных Р.Ф. Формирование коллективных отношений первоклассников в процессе общения // Проблемы общения и воспитания. Тарту, 1974. Т.2. С.17 26.
102. Сапогова Е.Е. Психологические особенности переходного периода в развитии детей 6-7 лет: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1986. 217 с.
103. Сенько Т.В. Базисная структура межличностного взаимодействия в старшем дошкольном возрасте: Автореф. дис доктор. психол. наук: 19.00.07. Санкт-Петербург, 1992. 39 с.
104. Сенько Т.В. Взаимосвязь статуса старших дошкольников с успешностью их познавательной и трудовой деятельности: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. Минск, 1984. 201 с.
105. Сенько Т.В. Статусная психотерапия как метод коррекции положения детей в группе детского сада // Вопр. психол. 1989. №1. С.76 82.
106. Сенько Т.В. Успех и признание в группе: старший дошкольный возраст. Минск: Народная асвета, 1991. 109 с.
107. Синицкая В.А. Формирование коллективистических отношений школьников-подростков в процессе их учебной деятельности // Ребенок в системе коллективных отношений / Под ред.Л.П. Буевой, Л.И.Новиковой. М., 1972. С.140.
108. Скрипченко О.В.Психічний розвиток учнів. К.: Рад. школа, 1974. 104 с.
109. Славина Л. С.Дети с аффектным поведением. М.: Просвещение, 1966. 150 с.
110. Смирнова Е.О., Калягина Е.В. Отношение популярных и непопулярных дошкольников к сверстникам // Вопр. психол. 1998. №3. С.50 60.
111.Смирнова Р.А. Формирование избирательных привязанностей у детей дошкольного возраста: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. М.., 1981. 199 с.
112. Социологический энциклопедический словарь / редактор-координатор академик РАН Г.В.Осипов. М.: Издат. Группа ИНФРА-НОРМА, 1998. 488 с.
113. Стеркина Р.Б. Роль деятельности в формировании самооценки у детей дошкольного возраста: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1975. 14 с.
114. Субботский Е.В.Психологические основы нравственного развития личности дошкольника: Автореф. дис доктор. психол. наук: 19.00.07. М. 48с.
115.Сухомлинский В.А. Потребность человека в человеке. М.:Сов.Россия, 1978. С.10 11.
116. Счасная А.М. Психологические особенности межличностных отношений детей 6-летнего возраста в условиях детского сада и подготовительных классов школы: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. Минск, 1980. 167 с.
117. Терещук Р.К. Общение и избирательные взаимоотношения дошкольников в группе сверстников. Кишинев:Штиинца, 1989. 101 с.
118. Терещук Р.К. Показатели популярности детей по результатам социометрической методики и наблюдению реального взаимодействия дошкольников со сверстниками // Новые исследования в психологии. 1986. №1. С.32 41.
119. Титаренко Т.М. Нравственное воспитание дошкольников в семье. К.: Рад. Школа, 1985. 95 с.
120. Уринг Р.Ф. Положение учащегося среди одноклассниками и связанные с этим факторы как комплексная система // Взаимодействия коллектива и личности. Таллин, 1979. С.193 198.
121. Уринг Р.Ф. Связь между уровнем информированости учащегося и его социометрическим статусом в классном коллективе // Сов. педагогика и школа. 1971. т.5. С.210 237.
122.Усова А.П. Роль игры в организации жизни и деятельности детей // Дошк. воспитание. 1978. №1. С.67 70.
123. Формирование взаимоотношений дошкольников в детском саду и семье / Под ред. В.К.Котырло. М.: Педагогика, 1987. 141 с.
124. Холева Л.А. Влияние семейных отношений на формирование личности дошкольника // Психология формирования личности детей дошкольного и школьного возраста . Минск: Нар. асвета, 1987. Вып. 8. С.36 40.
125. Ценципер А.Б. Зависимость положения ученика в системе личных взаимоотношений в классе от некоторых особенностей его личности и поведения: Автореф. дис канд. психол. наук:19.00.07. Минск, 1967. 19 с.
126. Ценципер А.Б. Изучение положения ученика в коллективе // Сов.педагогика. 1965. №11. С.57 64.
127. Ценципер А.Б. Опыт исследования зависимости положения ученика в коллективе от его индивидуальных особенностей // Некоторые вопросы совершенствования процесса обучения и воспитания: Тезисы республ. конференции. Минск: Нар. асвета, 1970. С.139 181.
128. Шибутани Т. Социальная психология. М.: Прогресс, 1969. 544 с.
129. Эльконин Д.Б. Детская психология. М.: Учпедиз, 1960. 327 с.
130. Эльконин Д.Б. Избранные педагогические труды. М.:Педагогика, 1989. С.94 121.
131. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психологического развития в детском возрасте // Вопр. психол. 1971. №4. С.6 20.
132. Эльконин Д.Б.Размышление над проектом // Коммунист. 1984. №3. С.62.
133.Юферева Т.И. Роль самооценки в регуляции поведения младших школьников: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1977. 17 с.
134. Якобсон П.М. Психические проблемы этического развития детей. М.: Педагогика, 1984. 144 с.
135. Якобсон П.М.Изучение чувств у детей и подростков / развитие нравственных оценок у школьников/. М.: Изд во АПН РСФСР, 1961. 210 с.
136.Bany. M.A. Fohnson L.V. Classrom Group Behavior. New York. 1966 p.40 46.
137. Evans. K.M. Sociometry in Education. London. 1962.
138. Hamalainen S. Opettajan persosnallisuuden ja taustatekijoiden yhteus Roululuokam torjouttuen maaran. Kasvatus. Suomen Kasvatus tietullinem aikakauskirja. Nr.2. 1964, р.113.
139 Hay D.F., Pederson S.. Nash A. Diadic interaction in the first year of like. N.4. Heidelberg. Berlin: Springer Verlag. 1982. 414p.
140. Koskenniemi, M. Sosiaalinee Rasvatus Kulusa. Toinee painos. Helsinki, 1964, р.113.
141. Ladd, G.W. Effectiveness of cocial learning method for enhancing children’s social interaction and peer acceptanse child Devel. 1981. V52 w1. 171p.
142. Lerner. R. M.. Lerner F.V. Effects of age sex, and physical attractiveness or childpeer relations,academic performanse, andelementary school. Studios adjustment. Developmental Psychology. 1977. 13. P.585 590.
143. Maassen., G. H. van der Linder I.L. appermansw nominations, Ratings and the Dimensions of Sociometric status // chternational journal of behavioral development voluve 21, number 1 march 1997, p.179 201.
144. May, D. Children in the nursery school. Studios of personal agustment in early childhood. L. 1963. 189p.
145. Oden S,. Asher S.R. Coaching children in social skills for friendship making // child Deve. 1977 v48 w2, 495p.
146. Roff M., Sells S Social adjustment and Personality Development in children. University of Minnesota Press, 1972.
147. Weber M. Essays in Soсiology. New 4 ork., 1946, pp. 186 194.