СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОТИВНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ (на матеріалі англомовного художнього дискурсу)

Короткий опис

Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили
комплекс „Києво-Могилянська академія”

(на правах рукопису)

КУЗЕНКО Галина Миколаївна

УДК 811. 111’ 37

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОТИВНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ
(на матеріалі англомовного художнього дискурсу)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
СТАРИКОВА Олена Миколаївна

Миколаїв - 2006

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................5
Розділ 1 ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОТИВНО-НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ.............................................................................13
1.1. Співвідношення семантичних категорій: оцінка, емоційність, експресивність у висловлюванні .................................................................13
1.2. Маркери емотивно-негативної оцінки у висловлюванні22
1.2.1. Фонетичні маркери емотивно-негативної оцінки..............................22
1.2.2. Морфологічні маркери емотивно-негативної оцінки...................... ..25
1.2.3. Лексичні маркери емотивно-негативної оцінки.................................28
1.3. Емотивне висловлювання негативної оцінки як комунікативна одиниця.......................................................................................................................40
1.4. Способи реалізації оцінки у висловлюванні....................................................44
Висновки до розділу 1 ..............................................................................................47
Розділ 2 СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОТИВНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ.............................51
2.1. Граматичні характеристики емотивних висловлювань негативної оцінки..51
2.1.1. Інфінітивні речення...............................................................................52 2.1.2. Речення з ядерним компонентом Participle I......................................53
2.1.3. Речення з модальними дієсловами......................................................54
2.1.4. Речення з вигуками...............................................................................59
2.2.Синтаксичні характеристики емотивних висловлювань негативної оцінки.62
2.2.1. Розповідні речення................................................................................62
2.2.2. Спонукальні речення.............................................................................75
2.2.3. Питальні речення...................................................................................82
2.3. Стилістичні характеристики емотивних висловлювань негативної оцінки.91
Висновки до розділу 2...............................99

Розділ 3 ЕМОТИВНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ В КОМУНІКАТИВНІЙ СИТУАЦІЇ РЕВНОЩІВ....................................................103
3.1. Емотивні висловлювання негативної оцінки та соціокультурний аспект у комунікативній ситуації ревнощів.........................................................................103
3.2. Емотивні висловлювання негативної оцінки та психолого-комунікативний аспект у комунікативній ситуації ревнощів..........................................................110
3.3. Прагматична спрямованість емотивних висловлювань негативної оцінки у комунікативній сітуації ревнощів..........................................................................121
3.3.1. Емотивні висловлювання негативної оцінки адресата у комунікативній ситуації ревнощів.........................................................................121
3.3.2. Емотивні висловлювання негативної оцінки адресанта у комунікативній ситуації ревнощів.........................................................................125
3.3.3. Емотивні висловлювання негативної оцінки третьої особи у комунікативній ситуації ревнощів.........................................................................129
3.4. Емотивні висловлювання негативної оцінки як засіб реалізації стратегій і тактик конфліктного дискурсу в ситуації ревнощів............................................ 132
Висновки до розділу 3................................. 163
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ........................................................................................ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 171
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ................................................. 202
ДОДАТКИ............................................................................................................... 207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЕВНО емотивні висловлювання негативної оцінки
ФО фразеологічні одиниці
Inf. I простий інфінітив
Inf. II перфектний інфінітив

ВСТУП

Сучасні дослідження мови вирізняються антропоцентричною зорієнтованістю, зокрема, зверненням до комунікативно-прагматичного аспекту її функціонування (Т.А. Ван Дейк, А.А. Калита, В.І. Карабан, Г.Г. Почепцов, Дж.Р. Серль, О.М. Старикова, та інші [25; 98; 99; 186; 194; 209;]). Новітня дискурсивна парадигма акцентує тісні зв’язки мовних та позамовних чинників комунікації (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, О.П. Воробйова, І.С. Шевченко) та стимулює інтерес лінгвістів до проблем досягнення взаєморозуміння у потенційно конфліктних ситуаціях спілкування.
У конфліктному дискурсі реалізується не лише комунікативна, а й емотивна функція мови. Емоційно-оцінне значення входить до складу інформативних мовних значень і спостерігається як на лексичному, так і на граматичному рівні. Емоційність є складовою частиною семантичної структури слова, словосполучення, висловлювання, тексту. В основі вербалізованих у дискурсі емоцій лежить оцінювання (О.М. Вольф) як прояв ставлення мовця до навколишнього світу у ході пізнання реальної дійсності. Зважаючи на те, що підґрунтя оцінювання складає узагальнений досвід, воно є суспільно й культурно значущим. Тому проблеми мовленнєвої взаємодії комунікантів у різних ситуаціях спілкування, в тому числі ситуаціях, які виходять за межі комунікативного співробітництва, усе частіше стають предметом лінгвістичних досліджень [1; 21; 30; 57; 144].
Мовні механізми оцінки, емотивності та експресивності вивчалися на різних рівнях структури мови (І.В. Арнольд, О.Л. Бєссонова, Т.О. Биценко, Г. Вежбицька, О.М. Вольф, М.В. Гамзюк, О. Есперсен, В.М. Телія, В.І. Шаховський), художній дискурс з превалюванням негативної оцінки та способи його організації залишаються ще недостатньо дослідженими.
Традиційно лінгвістика концентрувалася на вивченні емоційної лексики (Є.М. Галкіна-Федорук, О.Л. Бєссонова, В.М. Телія, В.І. Шаховський та ін.), дослідженні фонетичних особливостей функціонування емоційних висловлювань (А.А. Калита, В.В. Левицький, О.А. Нушикян), накопиченні відомостей про емотивну стилістику й експресивний синтаксис (В.І. Болотов, О.П. Воробйова, М.В. Гамзюк, О.М. Старикова), простеженні діахронічних особливостей іллокутивної сили емотивності в прямих і непрямих МА (Т.О. Андрієнко, В.І. Карабан, І.С. Шевченко), однак комплексний опис вербалізованих емотивних висловлювань негативної оцінки, що є конституeнтами конфліктного дискурсу, залишався поза увагою лінгвістів.
Із зверненням сучасної лінгвістики до дослідження дискурсу, вивчення конфліктних ситуацій спілкування (О.В. Александрова, О.В. Фадєєва, І.Є. Фролова) сформувалися передумови для системного усвідомлення вербалізації емотивних висловлювань негативної оцінки у дискурсі.
Актуальність дослідження визначається його відповідністю вимогам сучасної лінгвістики, зорієнтованої на вивчення комунікативно-функціонального аспекту мови, та потребою детального аналізу ролі негативно-емотивних висловлювань у комунікації, що базується на урахуванні соціальних, міжособистісних, індивідуально-психологічних характеристик учасників дискурсу в конкретних умовах його перебігу, які ще залишаються темою наукових дискусій. Отже, науковим завданням роботи є поглиблення знань про сутність емотивно-негативної оцінки та англомовні засоби її реалізації, зокрема, в комунікативних ситуаціях ревнощів.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертація відповідає профілю комплексної теми наукового дослідження факультету іноземної філології Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили „Мовна картина світу та її відображення у перекладі” (номер державної реєстрації 0104U009413).
Мета даного дисертаційного дослідження полягає у комплексному вивченні емотивних висловлювань негативної оцінки в англомовному дискурсі шляхом аналізу їх структурно-семантичних, комунікативно-прагматичних особливостей у сукупності з когнітивними, етнокультурними, соціальними та психологічними чинниками.
Досягнення встановленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- встановлення співвідношень семантичних категорій оцінки, емотивності, експресивності;
- систематизація маркерів емотивних висловлювань негативної оцінки на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях;
- характеристика структурно-семантичних особливостей емотивних висловлювань негативної оцінки в англійській мові;
- виявлення комунікативно-прагматичних особливостей емотивних висловлювань негативної оцінки в англомовному дискурсі;
- розкриття залежності емотивних висловлювань негативної оцінки від комунікативної мети, ситуації, статусно-рольової позиції, гендерної диференціації та культури комунікантів у комунікативній ситуації ревнощів;
- визначення конфліктно-спрямованих стратегій і тактик реалізації емотивних висловлювань негативної оцінки у комунікативній ситуації ревнощів;
- запропонування методики виявлення різновидів конфліктних комунікативних ситуацій ревнощів.
Об’єктом дослідження є емотивні висловлювання негативної оцінки в англомовному художньому дискурсі ХХ століття.
Предметом дослідження є структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості англійських емотивних висловлювань негативної оцінки.
Мета, завдання та об’єкт даного дослідження зумовили вибір комплексної методики, яка включає традиційні методи лінгвістичного аналізу спостереження та опис для вивчення структурно-семантичних засобів реалізації емотивних висловлювань негативної оцінки, методи прагматичного аналізу для встановлення прагматичних характеристик емотивних висловлювань негативної оцінки, співвідношення між мовним наповненням реплік та намірами учасників комунікативного акту, а також використання структурного методу для дослідження синтаксичних властивостей емотивних висловлювань негативної оцінки та методу інтерпретації тексту при вивченні їхнього функціонування у комунікативних ситуаціях ревнощів.
Матеріалом дослідження слугували художні твори британських та американських письменників (переважно друга половина ХХ століття), які містять емотивні висловлювання негативної оцінки. Корпус прикладів включає 3000 емотивних висловлювань негативної оцінки, що містяться у 683 уривках, виділених методом суцільної вибірки з 67 творів англомовної літератури загальною кількістю 25 000 сторінок.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі комплексного аналізу структурних, семантичних, прагматичних та дискурсивних особливостей вперше визначена структурно-семантична типологія емотивних висловлювань негативної оцінки, досліджена їхня прагматична варіативність, встановлена роль категорій оцінності, емотивності та експресивності в реалізації емотивних висловлювань негативної оцінки у комунікативній ситуації ревнощів, визначені стратегії, тактики, статусно-рольові позиції комунікантів, запропонована методика виявлення різновидів конфліктних комунікативних ситуацій ревнощів, в організації яких беруть участь висловлювання негативної оцінки.
Наукова новизна роботи може бути узагальнена у наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. Емотивні висловлювання негативної оцінки, спрямовані на вираження негативного ставлення до об’єкта оцінки або адресата, характеризуються структурним, семантичним і прагматичним варіюванням та слугують реалізації цілей і мотивів мовця. Вибір мовних засобів впливу на адресата визначається загальною прагматичною спрямованістю висловлювання на раціональну та/або емоціональну сфери людської свідомості і знаходить вираження в емотивно-оцінних мовних одиницях лексичного, лексико-синтаксичного та синтаксичного рівнів.
2. Англомовні емотивні висловлювання негативної оцінки репрезентовані низкою структурно-семантичних моделей: інфінітивних речень та речень з ядерним компонентом Participle I; речень з модальними дієсловами; речень з вигуками; номінативних речень; розповідних речень з модифікаторами негативної оцінки; спонукальних речень; питальних речень: риторичних запитань, речень перепитів; інвертованих речень.
3. Залежно від характеру адресата виділяються наступні комунікативні типи висловлювань негативної оцінки у комунікативній ситуації ревнощів: висловлювання, що містять негативну оцінку прямого адресата та функціонують в ситуації безпосереднього спілкування; висловлювання, що містять негативну оцінку адресанта; висловлювання, що містять негативну оцінку третьої особи, яка в ситуації спілкування може бути присутньою чи відсутньою. Негативна оцінка представлена двома типами прямим і непрямим та двома видами експліцитним та імпліцитним.
4. Використання емотивних висловлювань негативної оцінки у конфліктному діалогічному дискурсі, що віддзеркалює ситуацію ревнощів, пов’язане з реалізацією наступних комунікативних конфліктно-спрямованих стратегій: конвенціональної (узгодження, укладання договору в ситуаціях конфлікту); конфліктної (акцентуація на різних поглядах комунікантів з метою створення конфлікту); маніпуляційної (захоплення змістового простору комунікації для того, щоб нав’язати власну комунікативну стратегію і власне бачення).
5. Емотивні висловлювання негативної оцінки у комунікативних ситуаціях ревнощів реалізують тактики: протиставлення (контрасту), заперечення, пояснення, мотивування незгоди з оцінкою адресанта, розмикання мовленнєвого контакту, уникнення, поправки (перебивання), підсилення, узагальнення, дискредитації. Вибір та використання емотивних висловлювань негативної оцінки, стратегій, тактик в ситуації ревнощів залежить від статі, культурного рівня, соціальних і статусних ролей комунікантів, їхньої комунікативної мети та ситуації.
6. Комунікативні ситуації, в яких проявляються ревнощі, охоплюють: неагресивну ситуацію, ситуацію докору, жорстку ситуацію із застосуванням погроз, ситуацію приниження потенційного суперника, ситуацію погрози припинення стосунків, ситуацію розмови із суперником та ситуацію невербального вираження емоцій ревнощів. В ситуаціях ревнощів емотивні висловлювання негативної оцінки вербалізують емоції гніву, зневаги, обурення, презирства, відрази, люті, роздратування, страждання, страху.
7. У комунікативних ситуаціях ревнощів комунікантам притаманні статусно-рольові позиції та психологічні ролі „розпорядник”, „критикан”, „коректор”, „знавець”, „ментор”, „егоїст”, які визначають напрям та характер спілкування. Рольові позиції комунікантів у ситуціях ревнощів зазнають змін у процесі спілкування і залежать від інтенсивності висловлюваних емоцій.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати є певним внеском у розробку теорії мовленнєвої діяльності, дискурсології, конфліктології, комунікативного та функціонального синтаксису англійської мови. Результати та висновки дослідження сприяють поглибленню знань про роль емотивного компонентa у перебігу конфліктної ситуації та спосіб реалізації основних стратегій і тактик у комунікативній ситуації ревнощів.
Практичне значення дослідження визначається можливостями використання його результатів у курсах теоретичної граматики англійської мови (розділи Семантика та прагматика речення”, Комунікативні типи речення”), спецкурсів з теорії мовленнєвих актів, лінгвістичної конфліктології, інтерпретації тексту, у подальших наукових дослідженнях студентів і аспірантів.
Особистий внесок здобувача полягає у розширенні уявлень про мовленнєву реалізацію негативної оцінки, систематизації мовних способів вербалізації негативних емоцій, виявленні специфіки комунікативно-прагматичного варіювання висловлювань емотивно-негативної оцінки в конфліктних ситуаціях ревнощів на базі запропонованої методики виявлення різновидів конфліктних комунікативних ситуацій ревнощів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати даного дослідження обговорювались на засіданні кафедри англійської філології Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили та на міжнародній науковій конференції і школі Cognitive/Communicative Aspects of English” (Черкаси, 1999 р.); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: Multiplicity and Diversity of TESOL Experiences”, 3rd National TESOL Ukraine Conference (Вінниця, 1998 р.); TESOL Ukraine: XXI Century Perspectives”, 4th National TESOL Ukraine Conference (Хмельницький, 1999 р.), на п’ятій, шостій та сьомій щорічних наукових конференціях Могилянські читання” НаУКМА (Київ 1999, 2000, 2001 рр.).
Результати дослідження відображені у п’яти статтях, опублікованих у фахових збірниках України та шести тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків.
У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, формулюється основна мета, об’єкт, предмет, матеріал і методи аналізу, розкривається наукова новизна, теоретична і наукова значимість дослідження, формулюються основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі розглядається сутність лінгвістичної категорії оцінки, вивчаються її комунікативно-функціональні характеристики у висловлюваннях негативної оцінки, розкривається механізм взаємовідношення оцінного, емотивного, експресивного аспектів висловлювань.
У другому розділі аналізуються комунікативно-функціональні та прагматичні особливості структурно-семантичних моделей негативної конотації, розкриваються їхні функції у конфліктних мовленнєвих ситуаціях ревнощів.
Третій розділ присвячений визначенню дискурсивних особливостей висловлювань емотивно-негативної оцінки, аналізу стратегій і тактик у комунікативних ситуаціях ревнощів, розкриттю та обґрунтуванню ролей комунікантів у різноманітних комунікативних ситуаціях ревнощів.
У загальних висновках систематизуються основні результати та спостереження, підводяться підсумки та намічаються перспективи дослідження.
Список використаних джерел складається з 350 найменувань, список джерел ілюстративного матеріалу з 68 найменувань.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Вивчення емотивно-експресивної функції мови і сьогодні залишається актуальним для лінгвістів, що досліджують функції мови в ситуаціях конфліктного дискурсу. Особливий інтерес представляє вивчення експресивних форм вербалізації негативних емоцій, встановлення типологій, визначення їх ролі в ситуаціях конфліктного дискурсу.
Комунікативно-функціональний підхід, застосований у даному дослідженні, дозволяє виділити корпус ЕВНО в англомовному діалогічному дискурсі, що характеризуються широким структурним, семантичним і прагматичним варіюванням, а їх комплексний аналіз дає підстави виділити наступні типи висловлювань з маркерами емотивно-негативної оцінки: інфінітивні речення та речення з ядерним компонентом Participle I; реченння з модальними дієсловами; реченння з вигуками; номінативні речення; розповідні речення з модифікаторами негативної оцінки, спонукальні речення; питальні речення: риторичне запитання, речення перепити; інвертовані речення.
Виділені види та типи негативної оцінки: експліцитна, імпліцитна, пряма, непряма розкривають комунікативну функцію висловлювання і є показником сили емоційного впливу на адресата. Дослідження показало, що в цілому, імпліцитна оцінка не є показником високого ступеня впливу на адресата, проте низка номінативних, інфінітивних, риторичних висловлювань з маркерами імпліцитної оцінки сприяє емфатизації висловлювань.
У діалогічному мовленні створюється система індикації негативної оцінки на основі прагматичних транспозицій: спонукальні речення сигналізують про наявність в дискурсі негативного мотиву спонукання і, навпаки, констатив з негативним оцінним значенням імплікує експресивне спонукання. Стереотипізація та ідіоматизація ЕВНО обумовлює меншу залежність ЕВНО від дискурсу у зв’язку з тим, що негативна оцінка стає інгерентною властивістю структури і може бути зарахована до форм вираження (What the use? Why didn’t you? How could (you, he, she, etc.) + inf. II та can + inf. I.; Don’t be+Adj! I’ll be damned! Dash me! Search me + if, Catch me + ing).
ЕВНО виражають низку негативних емоцій, маркери яких входять, безпосередньо, чи до складу висловлювання, чи до контексту. До них відносяться: гнів, зневага, обурення, незадоволення, розчарування, образа, нетерпіння, каяття, відраза, ненависть, невпевненість, роздратованість, недовіра.
Виділені в роботі засоби вербалізації негативних емоцій досить різноманітні за структурно-семантичними параметрами, способами вираження оцінного значення, індикаторами експресивів і представляють обширну базу для використання їх в різних ситуаціях мовленнєвої взаємодії комунікантів, перш за все в ситуаціях некооперативного характеру. Семантична структура та прагматичне варіювання даних типів висловлювань забезпечує вирішення стратегічних і тактичних завдань, що активізуються у конфліктному дискурсі різними типами ЕВНО. Серед них типовими є: експресиви, констативи, менасиви, квеситиви, промісиви, директиви: ін’юнктиви, реквестиви. У ситуації спілкування вони набувають конкретне когнітивне й комунікативно-прагматичне навантаження і спрямовані на вираження негативного ставлення до об’єкта оцінки та адресата, слугуючи реалізації певних задумів і мотивів мовця. Вибір мовних засобів впливу на адресата визначається загальною прагматичною спрямованістю тактики на раціональну, емоційну чи обидві сфери людської свідомості і знаходить вираження в емотивно-оцінних маркованих/немаркованих мовних одиницях лексичного, лексико-синтаксичного та синтаксичного рівнів. Мовні засоби вибираються й комбінуються поперемінно експліцитним та імпліцитним шляхом; спостерігаються комбінації риторичних запитань, іронічних висловлювань, фразеологічних одиниць суб’єктивно-оцінної модальності, синтаксичних і лексичних повторів, емфатичних та вигукових фраз, незакінчених речень, тобто практично всіх можливих засобів експресивного синтаксису.
Залежно від характеру адресата виділяються наступні комунікативні типи висловлювань негативної оцінки: 1) висловлювання, що містять негативну оцінку прямого адресата та функціонують в ситуації безпосереднього спілкування; 2) висловлювання, що містять негативну оцінку адресанта; 3) висловлювання, що містять негативну оцінку третьої особи, яка в ситуації спілкування може бути присутньою чи відсутньою. Такі ЕВНО відображають складні процеси мовленнєвої взаємодії комунікантів у конфліктному дискурсі де виражаються ревнощі.
ЕВНО реалізують у комунікативних ситуаціях ревнощів низку конфліктно-спрямованих стратегій (конвенціональну, конфліктну, маніпуляційну), та тактик: протиставлення (контраст); заперечення; узагальнення; мотивування незгоди з оцінкою адресанта; підсилення; уникнення; поправки (перебивання); пояснення; розмикання мовленнєвого контакту; дискредитації.
Однією з характерних особливостей ЕВНО у ситуації ревнощів є їх спроможність виражати одночасно декілька тактик. Актуалізація тактик модифікаторами прагматичного значення (інтенсифікація, деінтенсифікація) використовується для підсилення чи приховання тих чи інших почуттів, емоцій, а отже й оцінки. Напрям модифікації, а саме зниження, чи підсилення категоричності і відповідно й вибір того чи іншого форматора до певної міри підпорядковується прагматичним правилам, вибір яких зумовлений гендерними, соціальними, рольовими та ситуативними чинниками. Гендерна диференціація більшою мірою репрезентована на фонологічному і дискурсивному рівнях і меншою мірою на лексичному та синтаксичному рівнях. Мовленню чоловіків характерна категоричність, лаконічність, насиченість фактами, відвертість та логічність. Мовлення жінок, на відміну від чоловіків, менш категоричне та пряме, проте більш колоритне, переконливе й емоційне.
Статусно-рольові позиції комунікантів у комунікативних ситуаціях ревнощів визначають напрям та характер процесу спілкування. Останній факт виявляється саме в комунікативно-інтенціональному варіюванні ЕВНО у мовленні та їхньому прагматичному транспонуванні. Вибір тієї чи іншої конструкції зумовлений конкретною мовленнєвою ситуацією, інтенцією мовця, а також міжособистісними взаємостосунками комунікантів. Рольові позиції комунікантів у ситуації ревнощів схильні до частих та динамічних змін і залежать від інтенсивності емоцій, що відчувають комуніканти. У роботі виділені такі статусно-рольові позиції комунікантів: „розпорядник”, „критикан”, „коректор”, „знавець”, „ментор”, „егоїст”.
Серед комунікативних ситуацій, де виражаються ревнощі, виділяємо: неагресивну комунікацію, комунікацію докору, жорстку комунікацію (із застосуванням погроз), ситуацію приниження потенційного суперника, погрози припинення стосунків, розмови із суперником та ситуацію невербального вираження емоцій ревнощів.
Кожній ситуації характерне використання особливих конфліктно-спрямованих стратегій та тактик. Розвиток будь-якої з наведених комунікативних ситуацій у бік сварки характеризується збільшенням частоти використання конотативів, а далі й афективів, синтаксична побудова дискурсу набуває все примітивнішого характеру. Просування ситуації до стану афекту супроводжується використанням лайливої лексики з розряду табуйованої конвенційними нормами англомовного соціуму.
Прийнятий у цьому дисертаційному дослідженні комплексний підхід до виявлення комунікативно-прагматичних особливостей висловлювань негативної оцінки може виявитись корисним у подальшій розробці проблеми лінгвістичної інтерпретації емоцій у різних емоційних ситуаціях спілкування, поширенні повсякденної мовної практики з урахуванням культурного чинника та вмінні правильно оцінити набуту інформацію, щоб виробити власну стратегію вербальної і невербальної поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. М.: Высш. шк., 1984. 211 c.
2. Алексєєва І.О. Семантика та прагматика англійських часток: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка. К., 2001. 20 с.
3. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст (к проблеме креолизованных и гибридных текстов) // Вопросы языкознания. 1992. № 1. С. 71-78.
4. Анипкина Л.Н. Оценочные высказывания в прагматическом аспекте // Филологические науки. 2000. № 2. С. 58-65.
5. Анцупов А.Я., Шипилов А.М. Конфликтология. М.: ЮНИТИ, 1999. 511 с.
6. Апресян М.Г. Эмотивные прилагательные в функции определения предикатива (на материале современного английского языка): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. М., 1986. 23 с.
7. Арнольд И.В. Импликация как приём построения текста и предмет филологического изучения // Вопросы языкознания. 1982. №4. С. 83-91.
8. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 304 с.
9. Артеменко А.І. Питання-перепити в прагмалінгвістичному аспекті // Наукові записки. Серія філологічні науки (мовознавство). Вип. 22, част. І. Кіровоград: Кіров. держ. пед. ун-т, 2000. С. 14-23.
10. Арутюнова Н.Д. Стратегия и тактика речевого поведения // Прагматические аспекты изучения предложения и текста. К.: Киев. гос. пед. ин-т иностр. яз., 1983. С. 4-12.

11. Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни и языка // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1984. С. 5-23.
12. Арутюнова Н.Д. Пропозиция, факт, событие // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. 1987. Т. 46, № 6. С. 529-547.
13. Арутюнова Н.Д. Аномалии и язык (к проблеме языковой "картины мира") // Вопросы языкознания. 1987. № 3. С. 3-19.
14. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
15. Бабенко Л.Г. Лексические средства обозначений эмоций в русском языке. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 2001. 184 с.
16. Баженова И.С. Способы обозначения эмоций и их роль в структуре художественного текста (на материале немецкоязычной художественной прозы): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. М., 1990. 24 с.
17. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Иностр. л-ра, 1986. 394 с.
18. Банару В.И. Оценка, модальность, прагматика // Языковое общение: Единицы и регулятивы: Сб. науч. тр. Калинин: Калинин. гос. ун-т, 1987. С. 14-18.
19. Быценко Т.А. К проблеме средств языкового выражения отрицательных эмоций в современном английском языке // Вчені зап. Харків. гуманіт. ін-ту „Нар. укр. акад.”. 2000. Т. 6. С. 505-511.
20. Быценко Т.А. Семантико-функциональные и психологические подходы к определению понятия „эмоциональная лексика” // Вчені зап. Харків. гуманіт. ін-ту „Нар. укр. акад.”. 2001. Т. 7. С. 434 - 441.
21. Биценко Т.О. Історична динаміка експресивів негативної емоційності в англійському дискурсі ХVІ ХХ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Х., 2004. 20 с.
22. Беляева И.А. Коммуникативно-функциональные особенности неполных предложений, передающих содержание субъективной оценки говорящего в ситуации непосредственного общения: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1995. 213 с.
23. Бєссонова О.Л. Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Донец. держ. ун-т. Донецьк, 1995. 25 с.
24. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: Донец. НУ, 2002. 363 с.
25. Бєлова А.Д. Поняття „стиль”, „жанр”, „дискурс”, „текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник Київ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. Іноземна філологія. К., 2002. Вип. 32-33. . С. 11 14.
26. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко, 2003. 304 с.
27. Богданов В.В. Молчание как нулевой речевой акт и его роль в вербальной коммуникации и его единицы: Сб. науч. тр. Калинин: Калинин. гос. ун-т, 1986. С. 12-18.
28. Богданов В.В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении // Языковое общение. Единицы и регулятивы: Сб. науч. тр. Калинин: Калинин. гос. ун-т, 1987. С. 18-25.
29. Богданов В.В. Речевое общение. Прагматические и семантические аспекты. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1990. 88 с.
30. Болотов В.И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности: Основы эмотивной стилистики текста. Ташкент: Фан, 1981. 116 с.
31. Брандес М.П. Стилистический анализ. М.: Высш. шк., 1998. 189 с.
32. Бурбело В.Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології // Вісн. Київ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. Іноземна філологія. 2002. Вип. 32-33. С. 79 83.
33. Бузаров В.В. Некоторые аспекты взаимодействия грамматики говорящего и слушающего в английской речи. Пятигорск: Пятигор. гос. пед. ин-т иностр. яз., 1984. 111 с.
34. Бузаров В.В. Основы синтаксиса английской разговорной речи. М.: Просвещение, 1986. 127 с.
35. Булыгина Т.В. О границах и содержании прагматики // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. 1981. Т. 40, № 4. С. 333-341.
36. Буряков Н.А. К вопросу об эмоциях и средствах их языкового выражения // Вопросы языкознания. 1973. № 3. С. 47-59.
37. Васильев Л.М. «Стилистическое значение», экспрессивность и эмоциональность как категории семантики // Проблемы функционирования языка и специфики речевых разновидностей: Межвуз. сб. науч. тр. Пермь: Пермс. Гос. ин-т иностр. Яз., 1985. С. 3-9.
38. Вежбицкая А. Речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1985. № 16. C. 251-275.
39. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 411 с.
40. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. О своеобразии отражения мимики и жестов вербальными средствами (на материале русского языка) // Вопросы языкознания. 1981. № 1. С. 36-47.
41. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1976. 412 с.
42. Вилюнас В.К. Основные проблемы психологической теории эмоций // Психология эмоций: Тексты. М.: Наука, 2002. С. 3-28.
43. Виноградов В.В. Основные вопросы синтаксиса предложения /на материале русского языка/ // Вопросы грамматического строя. М.: Изд-во АН СССР, 1955. С. 389-435.
44. Винокур Т.Г. К характеристике говорящего: интенция и реакция // Язык и личность: Сб. ст. М.: Наука, 1989. С. 11-23.
45. Вейнрех У. О семантической структуре языка. Новое в лингвистике. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1999. С. 53-92.
46. Власова Е.В. Об изучении мужской/женской речи // Философские проблемы языкознания: Сб. науч. тр. Моск. гос. лингв. ун-та, 1995. Вып. 419. С. 63-72.
47. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 229 с.
48. Вольф Е.М. Оценочное значение и соотношение признаков хорошо/плохо // Вопросы языкознания. 1986. № 5. С. 98-131.
49. Воркачёв С.Г. К семантическому представлению дезиративной оценки в естественном языке // Вопросы языкознания. 1990. № 2. С. 86-92.
50. Воробьёва О.П. Эмотивность художественного текста и читательская рефлексия // Язык и эмоции: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 1995. С. 240-246.
51. Гак В.Г. О категориях модуса предложения // Предложение и текст в семантическом аспекте: Сб. науч. тр. Калинин: Калинин. гос. ун-т, 1978. С. 19-26.
52. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка. Синтаксис: Учеб. пособие для ин-тов и ф-тов иностр. яз. М.: Высш. шк., 1981. 208 с.
53. Гак В.Г. Эмоции и оценки в структуре высказывания и текста // Вестн. МГУ. Сер. 9. Филология. 1997. №3. С. 87-95.
54. Галапчук О.М. Вікова диференціація стратегій і тактик дискурсу в в сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Х., 2000. 17 с.
55. Галичев А.И. Введение в практический курс немецкой кинесики и проксемики. М.: Изд-во Воен. Краснознамен. ин-та, 1990. 62 с.
56. Галкина-Федорук Е.М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке // Сб. статей по языкознанию. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1958. С. 103-124.
57. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови). К.: Вид. центр Київ. держ. лінгв. ун-ту, 2000. 265 с.
58. Ганиев Ж.В. Социофонетика и фоностилистика (к методике эксперимента) // Социально-лингвистические исследования. М.: Наука, 1976. С. 52-61.
59. Герасимова О.И. Косвенные высказывания и проблема конвенциализации // Психолингвистические проблемы семантики и понимания текста: Сб. науч. тр. Калинин: Калинин. гос. ун-т, 1983. С. 141-145.
60. Голованивская М.К. Лингвистически значимые компоненты ситуации общения: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т. иностр. яз. М., 1990. 24 с.
61. Гончарова Н.В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 182 с.
62. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. М.: Наука, 2000. 104 с.
63. Городникова М.Д. Эмоциональные кинемы и их номинация в текстах // Лингвистика текста: Сб. науч. тр. М.: Изд-во Моск. гос. пед. ин-та иностр. яз. 1979. Вып. 141. С. 85-96.
64. Городникова М.Д., Добровольский Д.О. Межличностное речевое общение (лингвистические аспекты) // Иностранный язык в школе. 1992. № 3-4. С. 45-50.
65. Грайс Г.П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 217-237.
66. Графова Т.А. Роль эмотивной коннотации в семантике слова: Дис... канд. филол. наук: 10.02.19. М., 1987. 213 с.
67. Гуменюк Н.Г. Дейктичні маркери, як фактор, який впливає на реалізацію категорії оцінки в тексті (на матеріалі англомовної преси та реклами): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1996. 26 с.
68. Гриценко Е.С. Эмоционально-оценочная энантиосемия в разговорной речи // Теория и практика лингвистического описания разговорной речи: Сб. науч. тр. / Горьк. гос. пед. ин-т. Горький, 1989. С. 14-21.
69. Деева И.М. Появление оценочности в тексте // Коммуникативные аспекты значения. - Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. пед. ин-та, 1990. С. 113-125.
70. Дейк Т.А. Вопросы прагматики текста // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.8: Лингвистика текста. М.: Прогресс, 1978. С. 259-336.
71. Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. С. 270-302.
72. Денисов В.Ф. Интонационная структура фраз, передающих комплекс эмоций от недовольства до ярости в английской речи (экспериментально-фонетическое исследование): Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1973. 185 с.
73. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 141 с.
74. Долинин К.А. Имплицитное содержание высказывания // Вопросы языкознания. 1983. № 6 С. 37-47.
75. Дорда С.В. Комунікативно-прагматичні особливості висловлювань, що передають каяття (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1996. 15 с.
76. Евстафьева В.В. Имплицитное выражение отрицания в высказывании // Сопоставительное изучение семантической динамики. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1986. С. 147-167.
77. Егорова Т.Г. Функционально-семантические и прагматические особенности вопросительных высказываний, имплицирующих отрицание (на материале англ. яз): Дис... канд. филол. наук. К., 1989. 181 с.
78. Есперсен О. Философия граматики / Пер. с англ. М.: Иностр. л-ра, 1958. 404 с.
79. Єршова О.П. Семантико-функціональні особливості висловлювань, що передають подив (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. пед. ін-т інозем. мов. К., 1994. 16 с.
80. Есенина О.А. Конструкции экспрессивной оценки в современном английском языке: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1991. 202 с.
81. Железняков Ю.Н. Оценочный потенциал атрибутивных антропоцентрических словосочетаний типа "прилагательное + существительное" в английском языке: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. Н. Новгород, 1993. 156 с.
82. Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи. Психолингвистическая интерпретация речевого воздействия. Ярославль: Изд-во ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1990. 81 с.
83. Жошель Г.Г. Оценочные предикатные номинации в современном английском языке (на материале дерогативных наименований лиц): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т. иностр. яз. М., 1980. 27 с.
84. Жукова Е.Ф. Эмоциональные глаголы английского языка (лексико-грамматический аспект): Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. СПб., 1993. 159 с.
85. Завадская Е.А. Структурно-семантический и прагматический потенциал оценочных высказываний во французском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.03 / Минский гос. ун-т. Мн., 2001. 15 с.
86. Залевская А.А. Экспериментальное исследование параметра оценки в психологической структуре значения слова // Психолингвистические проблемы семантики. Тверь: Изд-во Твер. ун-та, 1990. С. 73-83.
87. Занина Е.Л. Вариативность отрицательной синтаксической конструкции в современном английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ун-т. М., 1994. 24 с.
88. Зернецкий П.В. Единицы речевой деятельности в диалогическом дискурсе. Калинин: Калинин. гос. ун-т, 1987. 130 с.
89. 3олотова Г.А. Синтаксические основания коммуникативной лингвистики // Вопросы языкознания. 1988. № 4. С. 52-58.
90. Зубов А.В. О языковых средствах выражения категории оценки в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. М., 1974. 24 с.
91. Иванина С.Г. Выражение эмоциональной оценки в современном немецком языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т. М., 1984. 16 с.
92. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. М.: Высш. шк., 1981. 285 с.
93. Іващенко В.Л. Конотативно-оцінний аспект семантики назв осіб за родом діяльності, місцем проживання та національною належністю (на матеріалі української мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т укр. мови НАН України. К., 1997. 16 с.
94. Ивин А.А. Основания логики оценок. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 2001. 203 с.
95. Игнатенко Л.Ю. Повтор в системе стратегий положительной вежливости // Вісн. Харків. нац. ун-та ім. В.Н. Каразіна. Х.: Константа, 2003. № 609. С. 152-155.
96. Изард К.Е. Эмоции человека. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1980. 440 с.
97. Ильина Н.В. Структура и функционирование оценочных конструкций в современном английском языке: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1984. 199 с.
98. Калита А.А. Система фонетичних засобів актуалізації смислу висловлення (експериментально-фонетичне дослідження англійського емоційного мовлення): Автореф. дис... док. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2003. 32 с.
99. Карабан В.І., Верба Л.Г. Дослідження непрямих мовленнєвих актів у зіставній комунікативній семантиці // Проблеми зіставної семантики: Доповіді та повідомлення міжнародної наукової конференції. К.: Київ. держ. лінгв. ун-т., 1997. С. 345-347.
100. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 333 с.
101. Кармин А.С. Конфликтология. СПб.: Лано, 2000. 448 с.
102. Карпчук Н.П. Адресованість в офіційному та неофіційному англійському дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Х., 2005. 20 с.
103. Квасюк И.И. Структура и семантика отрицательно-эмотивной лексики (на материале разных частей речи современного английского языка): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр.яз. М., 1984. 28 с.
104. Кирилова В.М. Спрямованість оцінки у синонімії (на матеріалі прикметників сучасної англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 1996. 24 с.
105. Киселева Л.А. Вопросы теории речевого воздействия, Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. 160 с.
106. Кислякова Л.И. Высказывания со скрытым отрицанием в немецком языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Калинин. гос. ун-т. Калинин, 1981. 16 с.
107. Клаперед О. Чувства и эмоции // Психология эмоций: Тексты. М.: Наука, 2002. С. 93-102.
108. Кл