ТЕОРЕТИЧНЕ І ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ НЕСПЕЦИФІЧНОГО ІМУНІТЕТУ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ ТВАРИН

Короткий опис

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ аграрний університет

Антоненко Петро Павлович

УДК 619:612.017:615.322

ТЕОРЕТИЧНЕ І ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ НЕСПЕЦИФІЧНОГО ІМУНІТЕТУ
ТА ПРОДУКТИВНОСТІ ТВАРИН

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук
16.00.06 гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Науковий консультант:
доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник Постоєнко В.О.

Дніпропетровськ - 2009

Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ скорочень

6

ВСТУП

8

розділ 1 огляд літератури

16

1.1. Етіологічні фактори, симптоматика
диспепсії та гастроентеритів незаразного характеру...

16

1.2. Фітопрофілактика захворювань шлунково-кишкового тракту незаразної етіології молодняку продуктивних тварин

34

1.3. Резистентність організму телят, поросят та її стимуляція........................................

44

Розділ 2 Загальна методика та матеріали досліджень

66

2.1. Схема дослідів і об’єкти досліджень.

66

2.2. методи дослідження параметрів мікроклімату,
якості кормів і води............

72

2.3. Визначення токсичності фітопрепаратів.......

72

2.4. Методи вивчення функціонального стану органів
і систем організму лабораторних тварин.

74

2.5. Методи проведення науково-виробничих випробувань
фітопрепаратів

78

Розділ 3 АНАЛІЗ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО СТАНУ БАЗОВИХ ГОСПОДАРСТВ.

86

3.1. Гігієнічні та технологічні фактори, які впливають на
організм тварин..

86

3.1.1. Гігієнічна оцінка умов утримання великої рогатої худоби, свиней і птиці в господарствах Придніпровського регіону.
3.1.2. Аналіз раціонів тварин у господарствах Придніпровського регіону

87

91

Розділ 4 експериментальне обгрунтування
профілактичного застосування
фітопрепаратів на лабораторних тваринах.....

112

4.1. Обґрунтування нешкідливості фітопрепаратів ..

112

4.1.1. Визначення гострої та хронічної токсичності...

112

4.2. Вплив фітопрепаратів на показники крові щурів.....

120

4.3. Вплив фітопрепаратів на функціональний стан
органів і систем організму лабораторних тварин....

126

4.3.1. Вплив фітопрепаратів на секрецію печінки і
підшлункової залози..

126

4.3.2. вплив фітопрепаратів на периферичну серцево-
судинну та дихальну системи

129

4.3.3. Вплив «Фітопанку » на гістологічну
структуру внутрішніх органів тварин...............

130

4.4. Експериментальне обґрунтування захисної дії
фітопрепаратів на лабораторних тваринах..

142

4.4.1. Гепатопротекторна та жовчогінна дія
«Фітохолу».....

142

4.4.2. Профілактична дія «Гастроациду» при різних
моделях хвороб шлунка.

153

4.4.3. Профілактична ефективність дії «Фітопанку» за умов
моделювання панкреатиту лабораторних тварин........

160

4.4.4. Імуномодулююча дія фітопрепаратів.

170

РОЗДІЛ 5 ВПЛИВ ФІТОПРЕПАРТІВ НА СТАН ЗДОРОВ'Я,
БІОХІМІЧНИЙ СТАТУС, ПРИРОДНУ РЕЗИСТЕНТНІСТЬ,
ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ І РІСТ ПРОДУКТИВНИХ ТВАРИН..

181

5.1. Застосування «Фітохолу» для профілактики захворювань органів травлення молодняку ........................

181

5.1.1. Ефективність застосування «Фітохолу»
глибокотільним коровам з метою профілактики
шлунково-кишкових захворювань телят..

182

5.1.2. Порівняльний аналіз ефективності
профілактичного застосування «Фітохолу» та
«Цельбару»

186

5.1.3. Профілактична значимість «Фітохолу» при
диспепсії поросят ..

190

5.1.4. ефективність «Фітохолу» та «Гастроациду» при
профілактиці шлунково-кишкових захворювань і
підвищення продуктивності птиці

192

5.2. Застосування «Гастроациду» для профілактики захворювань органів травлення та імунодефіцитного стану молодняку продуктивних тварин..

196

5.2.1. Профілактична значимість «Гастроациду» при
шлунково-кишкових захворюваннях новонароджених
телят.

196

5.2.2. Вплив «Гастроациду» на біохімічні та
імунологічні показники крові телят,
перехворівших гострими розладами травлення.

203

5.2.3. Ефективність сумісної дії фітопрепаратів при
профілактиці шлунково кишкових захворювань у
поросят ....

208

5.2.4. Застосування «Гастроациду» порісним свиноматкам з метою профілактики шлунково-кишкових захворювань поросят..............................................................

222

5.3. Застосування «Фітопанку» при розладах травного каналу та імунної системи продуктивних тварин ............

224

5.3.1.Профілактика диспепсії телят «Фітопанком»

224

5.3.2. Використання «Фітопанку»
свиноматкам для профілактики захворювань органів
травлення у новонароджених поросят..

228

5.3.3. Профілактика розладів шлунково-кишкового
тракту у курей-несучок препаратом «Фітопанк»

231

5.3.4. Застосування «Фітопанку» при імунодефіцитному стані продуктивних тварин

235

5.3.5. Профілактика імунодефіцитного стану поросят
препаратом«Фітопанк».

241

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

245

ВИСНОВКИ

253

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ..

258

ДОДАТКИ .

259

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

314

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ скорочень

АГ − аглютиніни
АД − алоксановий діабет
АК − ацинарні клітини
АлС − аліловий спирт
АлАТ− аланінамінотрансфераза
АсАТ − аспартатамінотрансфераза
АТ − ацинарна тканина
БАР − біологічно активні речовини
ГДС − гастродуоденоскопія
Ге − гексозамін
ГУТ − гіперчутливість уповільненого типу
ГХ − гострий холецистит
ЕКГ − електрокардіографія
ЕП − експериментальний панкреатит
ЕХ − експериментальний холецистит
Іg − імуноглобулін
ІР − імунологічна реактивність
КФ − кисла фосфатаза
ЛАФ − лімфоцит-активуючий фактор
ЛДГ − лактатдегідрогеназа
МДА − малоновий диальдегід
ОЛ − острівці Лангерганса
ПК − природні кілери
ПМ − плазматична мембрана
ПОЛ − перекисне окиснення ліпідів
ПХЕ − псевдохолінестераза
СПК − синдром подразнення кишки
ТЕА − тератогенна і ембріотоксична активність
ТМРП − трансмукозна різниця потенціалів
УЗО − ультразвукове обстеження
ФГА − фітогемоглютин
СВА − лінія високореагуючих мишей
LD50 − летальна доза

Вступ
До надзвичайно важливих принципів та підходів, які реалізуються нині у країнах ЄС та у нашій державі, відносять впровадження у практику концепції гарантування безпечності тваринницької продукції на всіх стадіях виробництва [1].
За таких умов одним із актуальних завдань сьогодення є розробка і впровадження у практику профілактичних, ветеринарно-санітарних та інших заходів, які здатні забезпечити одержання міцного і здорового молодняку з високими показниками резистентності і продуктивності та якості отриманої продукції. Відомо, що нині до ризиків, які суттєво впливають на здоров’я продуктивних тварин, відносять екологічний стан довкілля. Несприятливі екзогенні чинники є причиною виникнення широкого спектру захворювань незаразної етіології. Вони характеризуються значними порушеннями обмінних процесів, генетичними відхиленнями, зниженням імунітету тощо [2-5].
Тому одним із сучасних напрямів досліджень у галузі гігієни сільськогосподарських тварин є використання екологічно безпечних профілактичних препаратів та вивчення їх впливу на стан здоров’я і якість отриманої продукції, біохімічний статус, природну резистентність, збереженість, ріст та продуктивність тварин. До таких засобів відносять біологічно активні сполуки рослинного походження. Вони практично не проявляють побічної дії, не забруднюють продукцію тваринництва і довкілля, високоефективні і виявляють комплексну антиоксидантну, імуномоделюючу, детоксикуючу, адаптогенну дії, нормалізують функції органів і систем [2,101,103].
Актуальність теми. Численні дослідження й офіційні статистичні дані свідчать про значну поширеність шлунково-кишкових захворювань та імунодефіцитних станів серед молодняку продуктивних тварин у господарствах України [9, 47]. Ці факти обумовлюють актуальність досліджень, спрямованих на теоретичне та експериментальне обґрунтування використання нових фітопрепаратів для профілактики наведених захворювань продуктивних тварин.
В зв’язку з цим нами раніше, у співавторстві з вченими Інституту гастроентерології АМН України, розроблено рецептури та технології виробництва трьох нових фітопрепаратів «Фітохол», «Фітопанк» та «Гастроацид» [375,382-384].
Дана робота присвячена розробці теоретичного обґрунтування використання запропонованих фітопрепаратів для профілактики диспепсій, гастроентеритів та імунодефіцитних станів, які спричинені порушеннями гігієнічних та технологічних факторів утримання продуктивних тварин.
Розвиток цього напрямку вимагає вирішення комплексу завдань, починаючи з розробки експериментальних моделей на лабораторних та продуктивних тваринах, відпрацювання нових схем застосування фітопрепаратів у профілактиці зазначених захворювань та закінчуючи вивченням їх впливу на стан здоров’я, біохімічний статус, природну резистентність, збереженість продуктивних тварин та якість отриманої від них продукції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин Дніпропетровського державного аграрного університету з 1994 до 2008 року згідно Національно-технічної програми „Матеріали і речовини”, що ввійшла в перелік Національної науково-технічної програми, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 15 лютого 1994 року № 4034-ХІІ: (Пріоритетний напрямок в реалізації цієї програми „Розробка, освоєння виробництва лікарських засобів, біоматеріалів і штучних органів”) № 4177/3 від 12 березня 1994 року та завдання 05 проекту 14 ветеринарне забезпечення програми УААН „Продовольство-95” та замовлення Міністерства АПК «Розробити нові засоби профілактики та корекції травлення, імунної системи молодняку продуктивних тварин» номер державної реєстрації 0106U010263.
Мета і завдання досліджень. Мета роботи теоретично-експериментальне обґрунтування застосування фітопрепаратів «Фітохол», «Фітопанк» та «Гастроацид» для профілактики диспепсій, гастроентеритів та імунодефіцитів сільськогосподарських тварин і підвищення їх продуктивності.
Для досягнення мети були поставленні такі завдання:
- розробити експериментальні моделі на продуктивних тваринах для відпрацювання нових схем застосування фітопрепаратів для профілактики шлунково-кишкових захворювань й імунодефіцитів, викликаних порушеннями гігієнічних і технологічних факторів утримання;
- вивчити на лабораторних тваринах токсичність та біологічну активність комплексних фітопрепаратів, їх вплив на функціональний стан органів і тканин та біохімічні показники крові;
- виявити особливості захисної дії фітопрепаратів «Фітохолу», «Фітопанку» та «Гастроациду» в умовах експериментальних моделей хвороб на тваринах;
- розробити оптимальні схеми заходів профілактики захворювань органів травлення та стимуляції імунної системи різних видів тварин за впливу запропонованих фітопрепаратів;
- дослідити вплив фітопрепаратів на стан здоров’я, біохімічний статус, природну резистентність, збереженість і продуктивність тварин;
- визначити ефективність застосування фітопрепаратів при вирощуванні високопродуктивних тварин;
- розробити науково-методичні рекомендації з профілактики захворювань незаразної етіології органів травлення й імунодефіцитного стану продуктивних тварин.
Об’єкт дослідження біологічно активні фітосполуки, стан здоров’я, продуктивність та якість продукції тварин.
Предмет дослідження вплив фітопрепаратів «Фітохол», «Фітопанк» і «Гастроацид» на біохімічний статус, природну резистентність, збереженість, ріст і продуктивність тварин.
Методи дослідження: зоогігієнічні, зоотехнічні, аналітичні, фізичні, клінічні, біохімічні, імунологічні, гістологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі проведених досліджень теоретично і експериментально обґрунтовано застосування фітопрепаратів «Фітохол», «Фітопанк» і «Гастроацид» для профілактики шлунково-кишкових захворювань та імунодефіцитів, викликаних порушеннями гігієнічних і технологічних факторів утримання, та здатність препаратів позитивно впливати на обмінні процеси, природну резистентність, збереженість, ріст, продуктивність тварин та якість їх продукції. Виявлено, що порушення технології утримання та догляду за тваринами, зокрема невідповідні мікрокліматичні умови (зниження температури повітря в тваринницьких приміщеннях, підвищення відносної вологості й вмісту вуглекислого газу, аміаку, мікробної забрудненості, недостатнє освітлення), низька санітарно-гігієнічна якість води призводять до захворювань органів травлення та імунодефіцитного стану організму тварин, що дозволило розробити експериментальну модель з визначення ефективності запропонованих фітопрепаратів для профілактики зазначених захворювань тварин.
Експериментально обґрунтовано нетоксичність «Фітохолу», «Фітопанку», «Гастроациду» та їх позитивний вплив на організм лабораторних тварин, функціональний стан їх органів і систем, стимуляцію секреторної функції печінки, підшлункової залози, шлунку, серцево-судинної та дихальної систем, підвищення гуморального і Т-клітинного імунітету. Доведено захисну дію фітопрепаратів при різних моделях хвороб лабораторних тварин. Показано, що у лабораторних тварин із експериментальним токсичним гепатитом за впливу «Фітохолу» нормалізуються кількості лейкоцитів і лімфоцитів у крові. При цьому активність лужної фосфатази у крові тварин дослідної групи залишалась в межах фізіологічних величин, а в контролі ці значення зростали. Встановлено, що у лабораторних тварин за впливу «Фітохолу» знижується вміст оксипроліну на 58 %, гексозамінів на 78 % та малонового диальдегіду на 53 %, нормалізується рівень білірубіну, знижується активність АлАТ порівнянно з контролем. Аналогічні результати отримано при використанні «Гастроациду» і «Фітохолу». Ці факти обґрунтовують використання фітопрепаратів для профілактики хвороб тварин, викликаних несприятливими чинниками довкілля.
Теоретично обґрунтовано і розроблено ряд профілактичних схем застосування фітопрепаратів «Фітохол», «Фітопанк» та «Гастроацид»:
-сухостійним коровам для профілактики шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят;
-порісним свиноматкам для профілактики захворювань органів травлення та імунодефіцитного стану новонароджених поросят;
-телятам і поросятам для профілактики захворювань травного каналу, імунодефіцитних станів та реабілітації їх організму після перенесених захворювань;
-курам-несучкам для профілактики захворювань системи травлення.
Встановлено, що запропоновані фітопрепарати підвищують показники неспецифічного імунітету продуктивних тварин. Так, у поросят, перехворівших гострими розладами травлення, за впливу «Гастроациду», підвищується рівень Т - і В- лімфоцитів на 55,0 і 17,0 %, імуноглобулінів М і G на 85,0 та 74,0 % відповідно. «Фітопанк» сприяє зростанню гама-глобулінів на 34%, імуноглобулінів М - на 40%, G на 33%, Т і В лімфоцитів на 20,6 та 31,0 % відповідно у поросят дослідних груп порівняно з контролем. Показано, що застосування фітопрепаратів у виробничих умовах підвищує середньодобовий приріст живої маси продуктивних тварин на 15-20 %, природну резистентність, збереженість поголів’я на 20-25 %, нормалізує обмінні процеси та функціональний стан організму, знижує захворюваність молодняку на 40-60 %, покращує якість тваринницької продукції (зростає маса товарного яйця на 10 %, вміст у жовтках каротиноїдів на 5,5-6,8 % і вітаміну А на 32,5-33,5 % та міцність шкаралупи). Новизна доведених наукових досліджень захищена 5 патентами України на винахід.
Практичне значення проведених досліджень. Виробництву запропоновано ряд схем використання трьох нових фітопрепаратів: «Фітохол», «Гастроацид», «Фітопанк» для профілактики незаразних хвороб молодняку продуктивних тварин, а саме:
- «Фітохол» (ТУ 24.4-25927949-001: 2007) - розладів травлення з ознаками діареї;
- «Фітопанк» (ТУ 24.4-25927949-002: 2007) - імунодефіцитних станів та захворювань підшлункової залози;
- «Гастроацид» (ТУ 24.4-25927949-003: 2007) - гастроентеритів, виразкової хвороби шлунку та імунодефіцитного стану;
Розроблено науково-методичні рекомендації:
- «Застосування препаратів природного походження «Фітохолу» і «Гастроациду» для профілактики незаразних хвороб тварин і птиці»;
- «Профілактичне застосування препарату природного походження «Фітопанк» в тваринництві».
Особистий внесок здобувача. В дисертаційній роботі особисто автором обґрунтовано напрям і розроблено робочу програму досліджень, проведено експерименти та узагальнено їх результати, підготовлено до друку матеріали, проведено їх апробацію, сформульовано висновки і пропозиції виробництву. Зі спільних експериментальних досліджень і публікацій дисертантом використано за згодою співавторів лише власну частину результатів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на вітчизняних і Міжнародних науково-практичних конференціях: Дніпропетровського державного аграрного університету (2001-2009 рр.), „Неінфекційна патологія”, м. Біла Церква, 1995 р.; „Ветеринарні та зоотехнічні проблеми у Придніпровському регіоні”, м. Дніпропетровськ, 1996 р.; „Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин”, м. Дніпропетровськ, 2001 р.; „Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах”, м. Дніпропетровськ, 2001 р.; „Актуальные вопросы нутрициологии. Роль пищевых добавок в обеспечении здоровья населения”, м. Дніпропетровськ, 2002 р.; „Современные аспекты оздоровительного питания”, м. Дніпропетровськ, 2002 р. (29-30 жовтня); Актуальные вопросы нутрициологии. Роль биологически активных пищевых добавок в обеспечении здоровья населения”, м. Дніпропетровськ, 2003 р. (28-29 листопада); Міжнародна студентська конференція Молодь за вирішення агропроблем ХХІ століття”, м. Львів, 2001 р.; „Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини”, м. Полтава (19-20 вересня 2002 р.); ХХ науково-виробничій конференції „Наукове забезпечення епізоотичного благополуччя тваринництва” (5 серпня 2003 р.), м. Дніпропетровськ, 2003 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції „Новітні технології в тваринництві” (23 березня 2004 р.) м. Дніпропетровськ; „Наукове забезпечення свинарства в сучасних умовах”, Дніпропетровськ, 2004 р.; „Актуальні проблеми тваринництва”, м. Дніпропетровськ, 2005 р., Международная научно-производственная конференция «Актуальные вопросы зоотехнической науки и практики как основа повышения продуктивности и производства экологически чистой продукции животноводства»,: Владик

Список літератури

ВИСНОВКИ

Вперше на основі проведених досліджень теоретично і експериментально обґрунтовано застосування фітопрепаратів «Фітохол», «Фітопанк» і «Гастроацид» для профілактики шлунково-кишкових захворювань та імунодефіцитів, викликаних порушеннями гігієнічних і технологічних факторів утримання та здатність препаратів позитивно впливати на обмінні процеси, природну резистентність, збереженість, ріст, продуктивність тварин та якість їх продукції.
1. Показано, що порушення технології утримання та догляду за тваринами, зокрема, невідповідні мікрокліматичні показники (вологісний режим, забрудненість повітря шкідливими газами, підвищений вміст мікрофлори), низька санітарно-гігієнічна якість води і кормів, незбалансованість раціонів за вмістом основних класів органічних сполук, вітамінів і мінералів призводить до значного поширення шлунково-кишкових захворювань й імунодефіцитів продуктивних тварин у досліджуваних господарствах, що дозволило використати їх в якості експериментальних моделей по визначенню ефективності фітопрепаратів для профілактики зазначених захворювань молодняку.
2. Експериментально підтверджено нетоксичність запропонованих засобів у межах досліджуваних доз від 0,15 1 г на кг маси, що дало змогу визначити їх оптимальні дози профілактичного застосування на продуктивних тваринах. Нешкідливість фітопрепаратів також доведена на інших експериментальних моделях: відсутності токсичного впливу на показники крові та гістологічної структури внутрішніх органів, що обґрунтовують їх екологічну безпеку при застосуванні у виробничих умовах.
3. Показано позитивний вплив фітопрепаратів на функціональний стан різних органів і систем тварин - стимуляція секреторної функції печінки, підшлункової залози, шлунка, на периферичну серцево-судинну та дихальну системи, імуностимулюючі властивості у відношенні гуморального та Т-клітинного імунітету, що вказує на можливість їх широкого використання в оздоровленні організму тварин як цілісної системи.
4. Встановлено, що «Фітохол» і «Фітопанк» мають чітко виражений імуностимулюючий вплив на первинну гуморальну відповідь на Тзалежний антиген еритроцитів барана у мишей лінії СВА і С5ВІ. Так, при введенні препаратів у дозі 0,05 г/кг маси тіла у тварин у динаміці збільшується титр гемаглютинінів у 2,4 7,2 рази порівняно з контролем.
5. Доведено, що «Фітохол» проявляє чітку виражену захисну функцію організму лабораторних тварин на моделях гострої інтоксикації 4-х хлористим вуглецем та аліловим спиртом, антиоксидантну і стабілізуючу дії на клітинні мембрани гепатоцитів. Препарат нормалізує біохімічний статус, володіє гепатопротекторною та жовчогінною дією. Показано, що у лабораторних тварин із експериментальним токсичним гепатитом за впливу «Фітохолу» нормалізуються у кількості лейкоцитів (6,95±1,1 Г/л) і лімфоцитів 54,0±8,3 % до показників крові здорових тварин. При цьому активність лужної фосфатази у тварин дослідної групи залишалась в межах нормальних величин, (5,7±1,0 мкмоль/г/л), а у контролі ці значення зростали в 2,8 рази, що свідчить про погіршення відтоку жовчі і ускладнення гепатиту. Встановлено, що у тварин дослідної групи, яким вводили «Фітохол» відмічалось зниження оксопроліну на 58 %, гексозамінів на 78 % та малонового диальдегіду на 53%. Ці факти обґрунтовують використання «Фітохолу» для профілактики хвороб тварин, викликаних несприятливими чинниками довкілля.
6. Встановленно, що специфічність дії «Гастроациду» на діяльність секреторних клітин у собак з експериментальною моделлю передвиразкового стану шлунка пов’язана зі зменшенням кислотності шлункового соку на 70-80 %. При цьому препарат стимулює діяльність клітин поверхневого шару, які виділяють слиз. У дослідах на різних моделях експериментальної виразки у щурів доведено, що при імобілізаційній, рауседиловій, гістамінній, циметидиновій, етонієвій виразках «Гастроацид» зменшував кількість дефектів шлунка, їх загальну і середню площу. Це свідчить про високу ефективність дії препарату при експериментальних виразках у тварин та нормалізації діяльності шлунково кишкового тракту.
7. Біохімічними і морфологічними дослідженнями з моделями гострого експериментального панкреатиту встановлено, що «Фітопанк» при профілактичному застосуванні в дозах від 50-150 мг/кг маси тіла, проявляє регуляторну здатність ендокринної функції підшлункової залози, сприяє підвищенню резистентності та нормалізує процеси обміну речовин організму тварин.
8. Показано, що запропоновані фітопрепарати підвищують показники неспецифічного імунітету продуктивних тварин. Так, у поросят, перехворівших гастроентеритом, за впливу «Гастроациду» підвищується рівень Т − і В - лімфоцитів на 55,0 і 17,0 %, імуноглобулінів М і G на 85,0 та 74,0 % відповідно, «Фітопанк» сприяє зростанню гама-глобулінів на 34 %, імуноглобулінів М − на 40 %, G на 33 %, Т − і В лімфоцитів на 20,6 та 31,0 % відповідно у дослідних поросят порівняно з контролем.
9. Теоретично обґрунтовано і відпрацьовано у виробничих умовах ряд схем застосування фітопрепаратів «Фітохол», «Гастроацид» і «Фітопанк» з профілактики захворювань незаразної етіології органів системи травлення та імунодефіцитних станів продуктивних тварин:
- Сухостійним коровам для профілактики захворювань новонароджених телят;
- поросним свиноматкам для профілактики захворювань поросят;
- телятам і поросятам для профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, імунодефіцитних станів та реабілітації їх організму після перенесених захворювань;
- курам-несучкам для профілактики захворювань системи травлення та покращання якості їх продукції.
10. Доведено,що застосування у виробничих умовах препарату «Фітохол» різним видам продуктивних тварин за запропонованими нами схемами профілактики захворювань нормалізує обмінні процеси в їх організмах порівняно з контролем. Це підтверджується зростанням таких показників: загального кальцію від 8,0-9,0 до 18,0 %, неорганічного фосфору від 3,49 до 15 % та вітаміну А від 18,95 до 30 %. При цьому підвищються середньодобові прирости живої маси молодняку на 15-20 %, природна резистентність, збереженість поголів’я до 100 %, а також покращується якість продукції птахівництва (зростає маса товарного яйця до 10 %, вміст каротиноїдів у жовтках на 6,8 %, вітаміну А на 32,5 % та міцність шкаралупи яєць).
11. Застосування фітопрепарату «Гастроацид» у профілактиці гострих розладів травлення та імунодефіцитів різних видів тварин нормалізує обмінні процеси та функціональний стан їх організмів, сприяє зростанню збереженості молодняку на 20-25 %, середньодобових приростів живої маси на 15-20 %, маси товарного яйця курей-несучок на 10 %, вмісту каротиноїдів і вітаміну А у жовтках на 5,5 та 33,5 %, а також відповідно зниженню захворюваності тварин, особливо, шлунково-кишкового тракту від 40 до 60 %.

12. Доведено, що застосування фітопрепарату «Фітопанк» телятам, поросятам, поросним свиноматкам, як профілактичного засобу захворювань органів травлення та курей-несучок, позитивно впливає на біохімічні та імунологічні показники крові продуктивних тварин. Покращується обмін речовин, загальний стан тварин, підвищується продуктивність на 15-20 %, якість продукції (яєць), збереженість телят і поросят до 20 % і птиці до 10 %. «Фітопанк» викликає чіткий імуномоделюючий ефект на реакції гуморального та клітинного імунітету. Економічна ефективность застосування фітопрепаратів «Фітохолу», «Фітопанку» та «Гастроациду» для профілактики диспепсії, гастроентеритів та імунодефіцитного стану в тваринництві становила від 3,5 до 8,5, а в птахівництві 3,1 грн на 1 грн витрат.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коцюмбас І. Я. Розробка концепції національної програми контролю залишкових кількостей ветеринарних препаратів і токсикантів у сировині, продукції тваринного походження та кормах / І. Я. Коцюмбас, Д. В. Янович, Ю. М. Косенко // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок. 2007. Вип. 8, №34. С. 1721.
2. Постоєнко В. О. Наукові основи біотехнології та використання апіфітопрепаратів ветеринарного призначення: дис. доктора с.-г. наук : 03.00.20 / Постоєнко Володимир Олексійович. К., 2005. 336 с.
3. Захаренко М. О. Особливості тканинного метаболізму при переході жуйних від внутрішньочеревного до постнатального онтогенезу / М. О. Захаренко, Д. А. Засєкін, Д. О. Мельничук // Доповіді АН України. − 1992. №2. С. 122125.
4. Богданов Г. О. Актуальні питання годівлі сільськогосподарських тварин / Г. О. Богданов, Д. О. Мельничук, І. І. Ібатулін // Науковий вісник НАУ. 2004. Вип. 74. С. 1124.
5. Свеженцов А. И. Особенности биогеохимической ситуации на юге Украины для целей животноводства / А. И. Свеженцов // матеріали междунар. науч.-практ. конф., Актуальные вопросы екологичесой безопастности в животноводстве : 22-24 апреля. Новгород, 1998. С. 107112.
6. Бусол В. О. Діагностика, профілактика і терапія шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят / В. О. Бусол, В. І. Левченко, П. П. Фукс [та ін.] // Тваринництво України. 1995. №3. С. 1625.
7. Стаднік А. М. Диспепсія телят: аспекти патогенезу, способи лікування і профілактики / А. М. Стаднік, О. А. Драчук, В. Г. Парій [та ін.] // Сільський господар.2006.№1112. С. 2529.
8. Субботин В. В. Основные элементы профилактики желудочно-кишечной потологии новорожденных животных / В. В. Субботин, М. А. Сидоров // Ветеринария.2004.-№1.С. 36.
9. Митюшин В. В. Водно-солевой обмен у телят при острых расстройствах пищеварения / В. В. Митюшин // Ветеринария.1984.№12. С.4851.
10. Засєкін Д. А. Обмін речовин у новонароджених телят при діареї з урахуванням поправки на зневоднення організму / Д. А. Засєкін // Ветеринарна медицина України.2003. №11. С. 1315.
11. Засекин Д. А. Кислотно щелочное равновесие и электролитный состав крови новорожденных телят в норме и при острых расстройствах пищеварения: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук : / Д. А. Засекин. М. : ВНИИЭВ.1989.23 с.
12. Любецька Т. В. Стан кислотно-лужної рівноваги та вітамінного обміну у крові телят, які перехворіли на гострі шлунково-кішкові захворювання / Т. В. Любецька, Д. О. Мельничук, В. В. Гончарук // Ветеринарна медицина України. 1996.№6С.1619.
13. Косенко Ю. М. Метаболітичні процесси новонароджених телят / Ю. М. Косенко, Я. В. Любенко // Ветеринарна медицина України.1999.№5.С. 2123.
14. Абрамов С. С. Профилактика незаразных болезней молодняка / С. С. Абрамов И. Г. Арестов, И. М. Карпуть [и др.] М. : Агропромиздат, 1990.175 с.
15. Фукс П. П. Препарати патогенетичної дії для терапії діареї / П. П. Фукс, В. І. Ходак, А. М. Головко [та ін.] // Неінфекційна патологія тварин : матеріали наук.практ. конф., 78 червня 1995 р. : Біла Церква.1995. Ч.1.С. 173174.
16. Чумак М. І. Лікувальні заходи при диспепсії новонароджених телят / М. І. Чумак // Неінфекційна патологія тварин : матеріали наук.-практ. конф., 7−8 червня 1995 р. : Біла Церква, 1995.Ч. 1. С. 178 179.
17. Айшпур М. В. Цельбар і ультрафіолетом опромінена кров при лікуванні шлунково-кишкових розладів у новонародженних телят / М. В. Айшпур, В. Я. Колесник, П. К. Солонін // Неінфекційна патологія тварин : матеріали наук.-практ. конф., 78 червня 1995 р. : Біла Церква. 1995. Ч. 1. С. 108109.
18. Коробов А. В. Эффективность препарата ЛЕНТОН при желудочнокишечных болезнях телят / А. В. Коробов Л. К. Антипова, П.А. Ленин [и др.] // Ветеринария.2001.№11.С. 1718.
19. Абрамов С. С. Влияние натрия гипохлорида на некоторые показатели липидного обмена у телят, больных диспепсией / С. С. Абрамов, Ю. К. Коваленок // Вісник Білоцерківського ДАУ. Біла Церква, 1998.Вип.5, Ч. 1. С. 4547.
20. Абрамов С. С. Влияние натрия гипохлорида на некоторые биохимические показатели сыворотки крови телят, больных диспепсией / С. С. Абрамов, Ю. К. Коваленок, Н. Н. Фетисов // Ветеринарные и зооинженерные проблемы в животноводстве и науч.-метод. обеспечение учеб. процесса : материалы науч.-практ. конф., 35 июня 1997г. : Витебск, 1997.С. 5860.
21. Головаха В. И. Гепатогастроентеральний синдром у новонароджених телят / В. И. Головаха // Ветеринарна медицина України. 1996. №4. С. 22 23.
22. Кириченко П. Д. Методический подход к оценке электролитных нарушений у больных холерой / П. Д. Кириченко // Лікарська справа. 1997. №1. С. 68.
23. Аргунов М. Н. Антидот препарат МКЦ / М. Н. Аргунов, О. Н. Цветкова // Ветеринарные и зооинженерные проблемы животноводства : материалы 2ой междунар. науч.-практ. конф., 2829 нояб. 1996 г. : Витебск, 1996. С. 76.
24. Абрамов С. С. Использование натрия гипохлорида в комплексной терапии диспепсии у новорожденных телят / С. С. Абрамов, И. В. Дубина // Ветеринарные и зооинженерные проблемы животноводства : материалы 2ой междунар. науч. - практ. конф., 2829 нояб. 1996 г. : Витебск, 1996 С. 15.
25. Кравченко Е. А. Новый гемопроектор политербет в терапии больных диспепсией телят / Е. А. Кравченко // Ветеринарные и зооинженерные проблемы животноводства : материалы 2ой междунар. науч.-практ. конф., 2829 нояб. 1996 г. : Витебск, 1996.С. 44.
26. Левченко В. І. Шлунково-кишкові хвороби новонароджених телят / В. І. Левченко В. Зоярнюк, І. Папченко [та ін.] // Ветеринарна медицина України.1997.№4.С. 3033.
27. Шкиль Н. А. Применение зоосорба для профилактики и лечения новорожденных телят / Н. А. Шкиль, Л. Н. Ручковская // Итоги и перспективы научным исследованиям по проблеме патологии животных и разработке средств и методов терапии и профілактики : материалы науч.-практ. конф., 1215 нояб. 1995г. : Воронеж, 1995.С. 295.
28. Рудченко В. Ф. Новий сорбент для лікування кишкових інфекцій / С. П. Ломоносов, В. П. Волкова [та ін.] // Лікарська справа. 1996. №12. С. 98.
29. Диденко И. К. Эффективность энтеросорбции при интенсивном заражении радионуклидами / И. К. Диденко // Лікарська справа. 1996. №1-2. С. 120125.
30. Захаренко М. О. Особливості тканинного метаболізму при переході жуйних від внутрішньочеревного до постнатального розвитку / М. О. Захаренко, Д. А. Засєкін, Д. О. Мельничук // Доповіді Академії наук України.1992.№2. С. 120123.
31. Любецька Т. В. Особливості метаболічної адаптації телят на ранніх етапах постнатального розвитку та шляхи корекції виявлених порушень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора вет. наук спец. «Діагностика і терапія тварин» : 16.00.01. / Т. В. Любецька. К., 2000. 37с.
32. Мельничук Д. О. Трансепітеліальний механізм формування колострального імунітету у новонароджених телят / Д. О. Мельничук, П. В. Усатюк, М. І. Цвіліховський // Науковий вісник НАУ. 1998. №11. С. 911.
33. Мельничук Д. О. Особливості метаболічних розладів за шлунково-кишкової патології у новонароджених телят / Д. О. Мельничук, П. В. Усатюк, М. І. Цвіліховський [та ін.] // Вісник Білоцерківського держ. ун-ту. Біла Церква, 2003. Вип. 25, Ч. 2. С. 164168.
34. Мальцев С. В. Нарушение баланса цинка при хроническом гастродуодените у детей / С. В. Мальцев, Р. А. Файзулиева // Педиатрия. 2002. №2. С. 4951.
35. Панковец Е. А. Новый препарат для лечения диспепсии у телят / Е. А. Панковец, Л. В. Лаппо, А. В. Каминский // Учебные записки Витебской гос. акад. вет. мед.1998.Т. 34. С. 6062.
36. Борознов С. Л. Способы профилактики диарейных болезней телят с применением бактрила, витамина Е и натрия селенита / С. Л. Борознов // Учебные записки Витебской гос. акад. вет. мед. 1998. Т. 34. С.2729.
37. Кравченко Е. А. Профилактическая и лечебная эффективность нового гепатопротектора политербета при диспепсии телят / Е. А. Кравченко // Ветеринарная наука производству. 1998. - Вып. 33. С. 99102.
38. Бовкун Г. Ф. Лечебное действие бифинорма при микроэкологических нарушениях кишечника у телят (диспепсия и гастроэнтерит) / Г. Ф. Бовкун, В. Ф. Семенихина, Н. Д. Ткачев // Ветеринария.1999.№4.С. 3940.
39. Коцюмбас І. О. Застосування пробіотиків у ветеринарній медицині / І. О. Коцюмбас, М. О. Рожко, І. Г. Кушнір // Ветеринарна медицина України. 2003.№10.С. 3940.
40. Башкіров О. В. Кормовий пробіотик біоплюс 2б у сучасному свинарстві / О. В. Башкіров, Ф. М. Марченко // Ефективне птахівництво та тваринництво.2002. - №2(3). С. 5051.
41. Панин А. Н. Пробиотик интестевит для профилактики желудочнокишечных заболеваний у телят / А. Н. Панин, Н. И. Седых, Е. В. Малик // Актуальные проблемы ветеринарно-санитарного контроля с.-х. продукции : тез. докл. 2ой междунар. науч.-практ. конф. : М., 1997.Ч.2.С. 70.
42. Малик Н. И. Ветеринарные пробиотические препараты / Н. И. Малик, А. Н. Панин // Ветеринария.2001.№1.С. 4650.
43. Москаленко О. Пробіотики для профілактики та лікування шлунково-кишкових хвороб молодняку / О. Москаленко // Ветеринарна медицина України. 1997.№5. С. 15.
44. Овод А. С. Профилактика диарей новорожденых телят пробиотиками / А. С. Овод, В. В. Мосейчук // Ветеринария.2007.№2.С. 67.
45. Heimburger D. C. Diarrhoea with enteral feeding. Prospective reapraisal of putative causes / D. C. Heimburger, D. G. Sockwell, W. I. Geils // Nutrition.1994.№10. P.392396.
46. Nielsen O. H. Microbiological evaluation of jejunal aspirates and faecal samples after oral administration of bifidobacteria and lactic acid bacteria J. Appl. Bacteriol / O. H. Nielsen. 1994.V.76.P. 469 474.
47. Saaredra J. M. Feeing of Bifidobacterium bifidum and Streptococcus thermophilus to inflants hospital forprevention of diarrhoea and shedding of rotavirus / J. M. Saaredra. Lancet, 1994.V.344.P.10461049.
48. Смирнов В. В. Пробиотики на основе живых культур микроорганизмов /В. В. Смирнов, Н. К. Коваленко, В. С. Подгорский // Микробиологический журнал. 2002. Т. 64, №4. С. 6466.
49. Смирнов В. В. Мікробні біотехнології у сільському господарстві / В. В. Смирнов, В. С. Підгорський, Г. О. Лутинська // Вісник аграрної науки.2002. №4. С. 69.
50. Тараканов Б. В. Микрофлора рубца и продуктивность бычков при применении целлобактерина / Б. В. Тараканов, Т. А. Николичева, А. И. Манухина // Ветеринария.2002. - №2. С. 4247.
51. Шендеров Б. А. Роль анаэробных неспорообразуючих бактерий в поддержании здоровья человека / Б. А. Шендеров // Вести РАМН. 1996. №2. С. 811.
52. Шендеров Б. А. Нормальная микрофлора и её роль в поддержании человека / Б. А. Шендеров // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колонопроктологии. 1998. Т. VIII, №1. С. 6667.
53. Sertor R. B. Enteric microflora in IBD. Pathogenes or commensals / R. B. Sertor // Inflamma tory bowel dislases. №3 1997. P. 230235.
54. Бондаренко В. М. Дисбактериозы желудочно-кишечного тракта / В. М Бондаренко Б. В. Боев, Е. А. Лыкова [и др.] // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колонопроктологии. 1998. Т.VIII. №1. С. 66 67.
55. Бондаренко В. М. Медицинские аспекты микробной экологии / В. М. Бондаренко, Е. М. Горская. 1992. Вып.6. С. 2326.
56. Буданов Е. В. Микроэкология неспорообразующих анаэробов в норме и при патологии / Е. В. Буданов, Л. О. Иноземцева, А. А. Воробьёв [и др.] // Вестник РАМН. 1996. №2. С. 1223.
57. Воробьёв А. А. Дисбактериозы актуальная проблема медицины / А. А. Воробьёв, Н. А. Абрамов, В. М. Бондаренко [и др.] // Вестник РАМН. 1997. №3. С.48.
58. Береза Н. М. Проблемы дисбиоза кишечника и его коррекции / Н. М. Береза // Гастроэнтерология : міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 31.С. 415443.
59. Парфенов А. И. Дисбактериоз кишечника / А. И. Парфенов, Н. К. Калоев, С. А. Сарфонова [и др.] // Український медичний часопис. 1998. №3/5. С. 6570.
60. Савицкая К. И. Роль неспорообразующих анаэробов в формировании микробного пейзажа содержимого толстой кишки у больных с воспалительными процессами различной локализации / К. И. Савицкая, А. А. Воробьёв, Е. В. Русанова [и др.] // Вестник РАМН. 1996. №2. С. 15 23.
61. Терешко Б. В. Імуномодулюючі властивості про-та пребіотиків / Б. В. Терешко, В. Г. Лясота, Б. І. Болоховський // Твариництво України. 2008. №2. С. 3538.
62. Смирнов В. В. Влияние комплексного пробиотика споролакта на микробиоценоз кишечника теплокровных / В. В. Смирнов, С. Р. Резнак, В. А. Вьюницкая [и др.] // Микробиологический журнал 1995. №4. С. 4248.
63. Сорокулова И. В. Рекомбинантные пробиотики : проблемы и перспективы использования в медицине и ветеринарии / И.В.Сорокулова, В. А. Белявская, В. А. Мосыкева [и др.] // Вестник РАМН. 1997. №3. С. 4649.
64. Claudio Fiocchi. Обзор эпидемиологии и патофизиологии воспалительных заболеваний кишечника / Claudio Fiocchi // Основы и принципы воспалительных заболеваний кишечника : междунар. Falk Workshop, 20 июня 1996. СПб. С. 910.
65. Yao T. Hiwatashi. Crohn’s disease in Japan: diagnostic criteria and epidemiologi / T. Yao T. Matski // Dis. Colon. Rectum. 2000. №43. P.85 93.
66. Balesom M. C. Advances in gastroenterology and Hepatology / M. C.Balesom // Postgrad. Med. J. 2000. №76. P. 328332.
67. Сепанов Ю. М. Синдром подразнення кишки: сучасний стан проблеми / Ю. М. Сепанов, Т. Ю. Спіріна // Гастроентерологія : міжвід. зб. Дніпропетровськ. 2004. Вип. 35. С. 135163.
68. Минушкин О. Н. Синдром раздражённого кишечника / О. Н. Минушкин // Терапевтический архив. 2000. №1. С. 7172.
69. Черненко В. В., Харченко Н. В. Синдром раздражённого кишечника : современные аспекты диагностики, клиники, лечения / В. В. Черненко, Н. В. Харченко // Журнал практичного лікаря. 2000. №5. С. 3337.
70. Козлова И. В. Синдром раздражённого кишечника: новые аспекты патогенеза, диагностики, прогнозирования, течения / И. В. Козлова // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колонопроктологии. 2000. Т. 10. №3. С. 5662.
71. Бабак О. Я. Синдром раздражённой кишки. Перспективы ухудшения качества жизни / О. Я. Бабак. М. : Медицина, 1997. С. 914.
72. Шептулин А. А. Синдром раздражённого кишечника / А. А. Шептулин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колонопроктологии. 1997. №5. С.8890.
73. Bernhardt H. Micrologocal aspects gastrointestinal microflora / H. Bernhardt, M. Knole // Scand. J. Gastroenterol. 1997. Vol.32. Suppl. 222. P. 102106.
74. Fuller R. Modification of the intestinal microflora using / R. Fuller, G. R. Gibson // Scand/ J/ Gastroenterol.1997.V. 32.Suppl. 222. P. 2832.
75. Фукс П. П. Основні принципи лікування шлунково-кишкових захворювань молодняка сільськогосподарських тварин / П. П. Фукс // Ветеринарна медицина України. 1997. №2. С. 1013.
76. Нові пробіотики для профілактики і лікуванні гострих шлунково-кишкових хвороб молодняка тварин і птиці // Пропозиція. 2000. №4. С. 7071.
77. Конаржевський К. Е. Пробіотик для профілактики і лікування неонатальних діарей у телят / К. Е. Конаржевський // Вісник аграрної науки. 1998. №9. С. 1922.
78. Діагностика, сучасна фармакотерапія та профілактика кишкового дисбактеріозу у дітей : метод. реком. К., 2000.36 с.
79. Діагностика та лікування дисбактеріозу кишечнику у дітей та дорослих : метод. реком. Дніпропетровськ, 2000.38 с.
80. Минушкин О. Н. Дисбактериоз кишечника / О. Н. Минушкин, М. Д. Ардатская, В. Н. Бабин [и др.] // Российский медицинский журнал. 1999. №3. С. 4044.
81. Егоров А. М. Антибиотики и проблемы фармакоэнзимологии / А. М. Егоров, Ю. О. Сазыкин // Антибиотики и химиотерапия. 2000. №9. С. 36.
82. Журило О. А. Експериментальне і клінічне обґрунтування терапевтичної ефективності нового субіотика А-бактерину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. Наук : 14.01.02 / О. А. Журило. К.,1998. 34 с.
83. Кошунов В. М. Рациональные подходы к проблеме коррекции миклофлоры кишечника / В. М. Кошунов, В. В. Смеянов, Б. А. Ефимов // Вестник РАМН.1996№ 2.С. 6065.
84. Логвинов А. С. Болезни кишечника / А. С. Логвинов, А. И. Парфенов. М. : Медицина, 2000. 631 с.