ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ КОХАННЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: КОГНІТИВНИЙ ТА ДИСКУРСИВНИЙ АСПЕКТИ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ОГАРКОВА ГАННА АНАТОЛІЇВНА

УДК 811.111’42:165.194

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ КОХАННЯ
В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ:
КОГНІТИВНИЙ ТА ДИСКУРСИВНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Бєлова А.Д.

КИЇВ 2004

ЗМІСТ:

ВСТУП........................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТ КОХАННЯ У МОВНІЙ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІЙ
КАРТИНАХ СВІТУ

1.1. Співвідношення понять концептуальної, мовної та наукової картин світу...

12

1.2. Концепти у когнітивно-дискурсивній парадигмі сучасної лінгвістики.........

17

1.2.1. Концепт КОХАННЯ в сучасних лінгвістичних дослідженнях.............

21

1.3. Концепт КОХАННЯ в науковій картині світу.....................................................

27

1.3.1. Інтерпретація концепту КОХАННЯ у філософії.......................................

31

1.3.2. Інтерпретація концепту КОХАННЯ у психології...................................

36

1.4. Концепт КОХАННЯ у наївній картині світу....................................................

41

1.4.1. Етимологія лексеми love...........................................................................

42

1.4.2. Ключові ознаки концепту КОХАННЯ у наївній мовній свідомості....

45

1.4.3. Особливості репрезентації концепту КОХАННЯ в англійській
пареміології................................................................................................

53

Висновки до Розділу 1..................................................................................................

59

РОЗДІЛ 2. МЕТАФОРИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ КОХАННЯ

2.1. Метафора як засіб концептуалізації емоційних станів людини.......................

62

2.2 Метафорична концептуалізація КОХАННЯ.......................................................

67

2.2.1. Онтологічні метафори...............................................................................

73

2.2.2. Структурні метафори.................................................................................

80

2.2.2.1. Метафори КОХАННЯ як виду людської діяльності......................

80

2.2.2.2. Метафори КОХАННЯ як фізіологічного стану людини..............

91

2.2.2.3. Метафори КОХАННЯ як природного явища................................

100

2.2.2.4. Метафори КОХАННЯ як живої істоти..........................................

112

2.2.3. Просторові метафори..................................................................................

115

Висновки до Розділу 2...................................................................................................

121

РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ КОХАННЯ В ДИСКУРСІ

3.1. Визначення дискурсу в сучасній лінгвістиці.......................................................

124

3. 2. Спілкування закоханих як вид дискурсу.............................................................

129

3.3. Типи мовних особистостей у дискурсі кохання....................................................

138

3.3.1. Дискурсивна характеристика романтичного закоханого.......................................

143

3.3.2. Дискурсивна характеристика суб’єкта кохання-гри.................................

153

3.3.3. Дискурсивна характеристика суб’єкта кохання-манії.............................

159

3.3.4. Дискурсивна характеристика прагматичного закоханого

164

3.3.5. Дискурсивна характеристика суб’єкта кохання-агапе..............................

172

3.3.6. Дискурсивні особливості мовленнєвої взаємодії між суб’єктами
різних типів кохання...................................................................................

176

3.4. Невербальні компоненти комунікації між закоханими....................................

180

Висновки до Розділу 3................................................................................................

185

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.............................................................................................

188

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................................................

192

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.........................................

214

СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................................................................

221

ВСТУП
Кохання як складний та багатовимірний феномен психічного, емоційного життя людини має високий аксіологічний статус у багатьох дисциплінах, а саме, у філософії [98; 116; 271; 306], релігієзнавстві, етиці [326; 291], естетиці, літературній критиці [15; 166], мистецтвознавстві, психології [274; 293; 297; 301; 303; 311], антропології [234; 235; 321], соціології [197], політології [290] та багатьох інших. У сучасних лінгвістичних працях із культурної специфіки вербалізації кохання знайшли своє відображення такі її аспекти: аналіз концептуальних метафор кохання, що лежать в основі типових метафоричних виразів на матеріалі однієї мови або і співставленні двох мов [242; 239; 226; 257], моделювання прототипу концепту КОХАННЯ [294; 295], вивчення асоціатів дієслів із значенням „кохати/любити” [246], дослідження семантики відповідних дієслів [103], особливості представлення кохання у пареміології тієї чи іншої мови [40; 42], вивчення концепту КОХАННЯ в єдності його системно-мовних зв’язків [65], особливості використання прямих та непрямих мовленнєвих актів у спілкуванні закоханих [112], характерні риси адресатної номінації у дискурсі кохання [218; 223].
Специфіка феномену кохання як почуття, вербальна маніфестація якого має безпосереднє відношення до цінностей, ідеалів та установок людини-носія мови, спричиняє доцільність його лінгвістичного дослідження саме як концепту. Оскільки термін „концепт” функціонує у численних сферах наукового знання, як-от: філософія, психологія, лінгвістика, літературознавство та ін., а також на межі взаємодії лінгвістики і філософії (філософія мови), культурології (лінгвокультурологія), етнопсихології (етнопсихолінгвістика), його іноді визначають як „маргінальний” [79, c. 47], або „подібний до парасольки” [48, с. 512]. З оглядом на це, смислове наповнення терміну „концепт” визначається специфікою сфери наукового знання, в якій він вживається. Визначення концепту в межах філософської теорії пізнання та відображення дійсності варіюється в діапазоні від широкого (складні ментальні утворення думка, знання, віра, причина осмислені на основі широкого онтологічного фону речей, які складають оточуючий світ, та власного досвіду людини) до дещо звуженого (смисли, якими оперує людина в процесі згортання знання про оточуючий світ, які зберігаються у вигляді квантів, таких, як життя, смерть, тощо). У філософській традиції концепт трактується як згорнені знання людини про світ, як складову світобачення [176, с. 464]. Під терміном „концепт” розуміють також смисл, що складає когнітивно базисні підсистеми думки та знання [147, с. 241], або одиниці результату розуміння [64, с. 44], які можуть задавати подальшу програму дій людини. Для лінгвістичних праць кінця XX століття (Н.Д. Арутюнової, О.С. Кубрякової, Р.М.Фрумкіної, Ю.С.Степанова, Д.С.Лихачова та А.Вежбицької) типовим є визначення концептів як наборів смислів, якими оперує людина у процесі своєї ментальної діяльності та пізнання світу. Визнання культурної специфіки мовних картин світу призводить до акцентування у визначеннях концепту його етнічної маркованості, наприклад, як „одиниці колективного знання /свідомості, яка має мовне вираження та позначена мовно-культурною специфікою” [44].
Мовно-культурна специфіка різноманітних концептів емоцій знаходиться у фокусі уваги багатьох лінгвістичних праць концептологічного та лінгвокультурологічного спрямування [див., напр.: 36; 62; 65; 67; 70; 103; 106; 108; 257; 259 та ін.]. Якщо розглядати концепти як концентроване вираження духовно-емоційного досвіду певного етносу, саме концепти емоцій заслуговують на особливу увагу, адже вербальне представлення емоційного досвіду має безпосереднє відношення до об’єктивації менталітету етносу.
Концепт КОХАННЯ як один із емоційних концептів є цікавим об’єктом саме лінгвістичного дослідження ще і тому, що культура кохання в європейському лінгвокультурному ареалі є передусім культурою вербальною, тісно пов’язаною із словесним (літературним та повсякденним) вираженням. При мовленні про кохання діє закон мовленнєвого посилення емоції: констатація емоції посилює саму емоцію, а в деяких випадках навіть створює її. Оскільки кохання є вторинним по відношенню до інстинктивних емоцій, окультуреним почуттям, саме мовна репрезентація кохання, культурно детерміновані засоби його вербального вираження є основними експлікатурами уявлень, що сформувались у даній культурі щодо цього почуття.
Актуальність теми дисертації зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд мовних одиниць з урахуванням інформації, знань про світ, а також уявлень наївних, наукових, художніх та досвідних, які ці одиниці репрезентують. Дослідження звертається до розгляду вербалізованих уявлень про внутрішній світ людини як носія певної культури в межах антропоцентричної парадигми сучасної гуманітарної науки.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми „Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів”, що затверджена Міністерством освіти і науки України (код 01 БФ 0147-01) і опрацьовується відділенням західної філології та перекладу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Головна мета дисертації проведення комплексного дослідження концепту КОХАННЯ в сучасній англійській мові як структурно та змістовно складного вербалізованого мисленнєвого конструкту людської свідомості в єдності його понятійного, образного та ціннісного компонентів, а також у його дискурсивній реалізації зумовила конкретні завдання дослідження:
1) проаналізувати концепт КОХАННЯ як складову англомовної наукової (філософської та психологічної) картин світу, визначити специфіку його мовної об’єктивації у цих сферах людського знання;
2) виділити в англійській мові особливий комплекс мовних засобів (усталених словосполучень, стійких мовних кліше, англійського пареміологічного фонду), які об’єктивують ключові ознаки концепту КОХАННЯ в наївній свідомості англомовної спільноти;
3) виявити ключові когнітивні метафори, які лежать в основі мовлення про кохання в сучасній англійській мові;
4) визначити основні дискурсивні особливості спілкування закоханих на вербальному рівні.
Методи дослідження. Робота виконана в межах когнітивного, дискурсологічного та психолінгвістичного підходу до опису культурної специфіки мов світу. Тема роботи знаходиться на перетинанні таких лінгвістичних напрямів, як концептологія, лінгвокультурологія, психолінгвістика, комунікативна лінгвістика. При виконанні поставлених в роботі завдань на різних етапах дослідження використовувались такі методи і прийоми лінгвістичного аналізу: концептуальний аналіз, лексико-семантичний аналіз, аналіз словникових дефініцій, інтерпретативний аналіз, дискурс-аналіз, текстуальний та дескриптивний аналіз.
Об’єктом дослідження є вербалізований в сучасній англійській мові концепт КОХАННЯ, концептуальна інформація, закладена у вербальних засобах його вираження, а також спілкування закоханих як вид дискурсу.
Предметом виступають різнорівневі мовні засоби вираження концепту КОХАННЯ у сучасній англійській мові: окремі лексеми, термінологічні словосполучення, конвенціональні метафори, усталені мовні вирази, паремії та мовні кліше, а також основні дискурсивні особливості спілкування закоханих.
Матеріалом дисертації слугували:
(1) British Nationаl Corpus (4000 текстів із художньої, наукової, популярної літератури, газет та журналів), в якому методом автоматичного пошуку було знайдено 22297 прикладів вживання лексеми love; (2) тексти художньої літератури; (3) сценарії сучасних англомовних фільмів жанру Romance; (4) 120 любовних листів; (5) 80 текстів сучасних англійських любовних пісень; (6) біля 500 цитат про кохання; (7) наукові (філософські та психологічні) тексти, в яких кохання є предметом аналізу; (6) дані англомовних словників (етимологічних, фразеологічних, тлумачних, синонімів, тезаурусів, тощо).
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше у когнітивному та дискурсивному аспектах досліджується концепт КОХАННЯ, об’єктивований в англійській мові різнорівневими мовними засобами.
Теоретична значущість роботи полягає у тому, що здійснений аналіз концепту КОХАННЯ є внеском у розробку теоретичних питань концептології. Результати дисертації можуть бути використані для лінгвокультурологічного опису та когнітивно-дискурсивного дослідження інших емоційних концептів в різних мовах.
Практичне значення проведеного дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів та висновків у нормативних курсах з лексикології, історії мови, спецкурсах з етнолінгвістики, психолінгвістики, лінгвокультурології, стилістики, когнітивної семантики, дискурсології та теорії мовних картин світу.
Основні положення, що виносяться на захист:
1. Концепт КОХАННЯ, вербалізований засобами сучасної англійської мови, включає в себе як наївні/буденні, так і наукові уявлення про відповідне почуття та є складним ментальним утворенням в єдності його понятійного, ціннісного та образного компонентів. Понятійний компонент концепту КОХАННЯ розкривається у визначеннях кохання, що існують в англомовних наукових концепціях та теоріях, які утворюють фрагмент наукової картини світу. Центральне положення у філософській картині світу, об’єктивованій в англійській мові, посідає концепт егалітарного кохання до всіх, agape, та його англійські відповідники absolute love, ultimate love, supreme love. Концепт КОХАННЯ в англомовних роботах з психології представлений розмаїтою типологією почуття кохання між чоловіком та жінкою, головними в якій є passion, intimacy, commitment.
2. Концепт КОХАННЯ в наївній мовній свідомості є комплексом буденних уявлень про кохання та має ключові ознаки подвійності, дуальності, цінності, багатоаспектності відповідного почуття, що відображується у стійких атрибутах лексеми love, пареміях та мовних кліше. Ціннісний аспект концепту КОХАННЯ в сучасній англійській мові проявляється в існуванні культурно-детермінованої аксіологічної шкали різних за природою, основними ознаками та оцінкою почуттів (real love, infatuation, possessive love).
3. Образний компонент концепту КОХАННЯ в сучасній англійській мові об’єктивується низкою когнітивних метафор, які мають рекурентний характер в синхронічному та діахронічному аспектах. Ці метафори розподіляються на три основні групи: онтологічні (метафори, пов’язані із вмістищами та субстанціями), структурні (метафори, пов’язані із людською діяльністю, із фізіологічними станами людини, із природними явищами, із живими істотами) та просторові (метафори, які концептуалізують кохання як рух по вертикалі, рух по горизонталі, рух вбік та просторова темпоральна метафора початку руху).
4. Вербальне вираження почуття кохання пов’язане із соціо-культурними нормами суспільства. Мовлення закоханих обумовлюється соціальними, культурними, історичними, гендерними, психологічними факторами, що дозволяє виділити його в окремий дискурс дискурс кохання, який має особливості як вербального, так і невербального характеру.
5. Типи мовних особистостей (romantic lover, game-playing lover, pragmatic lover, possessive lover, agapic lover) у дискурсі кохання характеризуються реалізацією особливих мовленнєвих стратегій. Для романтичного закоханого провідною є стратегія визначення одиничності, ексклюзивності об’єкта почуття; для суб’єкта кохання-гри основною є куртуазна комунікативна стратегія; для суб’єкта кохання-манії основною стратегією є вербальне та невербальне здійснення сильного емоційного впливу на адресата із метою втримання та контролю над його почуттям. Для прагматичного закоханого характерною є раціонально-евристична стратегія мовленнєвої поведінки, що спирається на розсудливість та здоровий глузд. Мовній особистості суб’єкта кохання-агапе властива „всеохоплююча адресатність”.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного із них, загальних висновків, списку використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу загальним обсягом 408 видань. Загальний обсяг роботи становить 223 сторінки (191 сторінка основного тексту).
В першому розділі „Концепт КОХАННЯ в мовній та концептуальній картинах світу” розглядаються поняття мовної, концептуальної та наукової картин світу в їх співвідношенні, поняття концепту в лінгво-когнітивній парадигмі сучасної лінгвістики, подається також огляд лінгвістичної літератури, присвяченої вивченню концепту КОХАННЯ на матеріалі різних мов. В першому розділі концепт КОХАННЯ, вербалізований засобами англійської мови, розглядається як складова наукової (філософської та психологічної) та наївно-мовної картин світу, досліджуються питання природи, функцій та класифікації кохання у сучасній англомовній науковій літературі та визначаються ключові ознаки концепту КОХАННЯ в наївній мовній свідомості англомовної спільноти.
Другий розділ „Метафорична репрезентація концепту КОХАННЯ” присвячено метафоричній репрезентації відповідного концепту в сучасній англійській мові. В розділі обгрунтовується когнітивна функція метафори як засобу вербалізації емоційних станів людини, виявляються, аналізуються та класифікуються основні концептуальні метафори, які є основою для усталених, конвенціональних висловлювань про кохання англійською мовою.
У третьому розділі „Реалізація концепту КОХАННЯ в дискурсі” викладено основні засади лінгвістичного виділення та дослідження дискурсу кохання, подається його загальна характеристика, розглядаються комунікативні ситуації спілкування між закоханими, виділяється та аналізується п’ять типів мовних особистостей закоханих в їх мовленнєвій реалізації у дискурсі кохання.
Апробація роботи. Теоретичні положення та практичні результати дисертації обговорювались на конференціях: „Мова і нація” (Київ, 2002), „Мовно-культурна комунікація: напрямки та перспективи дослідження” (Київ, 2003); „Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003); 2 щорічних конференціях викладачів та студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2002 та 2004 рр)., ІІІ міжнародній конференції „Міжкультурні комунікації простір і час” (Алушта, 2004), „Когнітивні стилі комунікації” (Партеніт, 2004), „Current Trends in Cognitive Linguistics” (Гамбург, 2004).
Публікації. Положення дисертаційного дослідження висвітлені в 9 публікаціях [136 143; 251]: 7 статтях, виданих у вітчизняних фахових збірниках наукових праць, та 2 тезах виступів на наукових конференціях (8-th International Cognitive Linguistics Conference, Logroňo, 2003; Когнітивні стилі комунікації, Партеніт, 2004).

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Протягом останніх десятиліть значно зріс інтерес лінгвістики до вивчення концептів, представлених різноманітними номінантами емоцій. Значеннєво місткішими у мовній картині світу є емоційні концепти, до лінгвістичного вивчення яких залучаються дані експериментальної психології, психоаналізу, екзистенціальної філософії, етнографії, антропології та культурології. Ґрунтовне вивчення знаків, що позначають суб’єктивну дійсність, не обмежується суто мовознавчим аналізом, однак передбачає звернення до великого обсягу емпіричних даних та до їх інтерепретацій, що існують в науці. Сучасною лінгвістикою було запропоновано різноманітні підходи до вивчення концептів, проведено численні класифікації їх основних вимірів. Серед основних визначають образний, пов’язаний із зоровими, тактильними, смаковими та іншими характеристиками предметів, явищ або подій, відображених у пам’яті етносу, понятійний, під яким розуміють дефініцію відповідної лексеми, а також відношення певного концепту до інших в системі, та ціннісний, що є визначальним для виділення того чи іншого концепту.
З метою аналізу понятійного виміру концепту КОХАННЯ в сучасній англійській мові об’єктивований лексично відповідний концепт було проаналізовано як фрагмент наукової (філософської та психологічної) картини світу. Аналіз фактичного матеріалу виявив, що у науковій картині світу концепт КОХАННЯ є ментальною сутністю абстрактного характеру. Наукові знання про кохання суттєво відрізняються від уявлень про кохання пересічних носіїв англійської мови, адже у природній мові відображається „наївна”, донаукова картина світу. Концепт КОХАННЯ як фрагмент англомовної наукової картини світу на мовному рівні відображається лексемою love із великим термінологічним потенціалом. Смислові компоненти концепту КОХАННЯ варіюються в залежності від наукової парадигми, в якій він існує. Класичною філософської типологією кохання вважається антична, що розрізняє такі типи кохання, як філія, сторге, агапе, ерос, праксис. Саме грецька традиція найсуттєвішим чином вплинула на формування концепту КОХАННЯ в європейській філософії загалом, та в англомовній філософській картині світу, зокрема. Майже всі сучасні англомовні філософські, культурологічні та етичні роботи користуються нею для пояснення тих чи інших аспектів кохання. Пріоритетний ціннісний статус в англійській філософській картині світу має концепт agape та його англійські відповідники. Із власне філософського концепту agape стає предметом теоретизування в межах багатьох інших дисциплін, використовується в медичному, етичному, релігійному, психологічному дискурсах. Звуження та конкретизація понятійного компоненту концепту КОХАННЯ національними мовними засобами призводить до створення нових термінів, що не мають культурної, філософської традиції. Отже, англомовна термінологія, яка існує у філософських працях ХХ століття, не має узагальненого, універсального вигляду. Сукупність термінів-класифікаторів та термінів-дескрипторів кохання підкреслює багатоаспектність концепту КОХАННЯ, а також множинність його філософських інтерпретацій в англомовному науковому світі.
Концепт КОХАННЯ у психологічних дослідженнях зумовлює значний лінгвістичний інтерес в аспекті існуючої типології концепту КОХАННЯ, яка має своїм результатом утворення спеціальних термінів на позначення різних типів почуття. Концепт КОХАННЯ у психологічній науковій картині світу є складним, багатокомпонентним утворенням, поєднує сукупність почуттів, позначену спеціальною психологічною термінологією. Психологічні дослідження кохання значною мірою спираються на мовний матеріал, а саме, на результати психолінгвістичних експериментів та тестувань, проведених з метою виявлення типізованих мовних пропозицій.
Ціннісний аспект концепту КОХАННЯ аналізувався у дисертації на основі буденних уявлень про кохання, що експлікуються у повсякденному мовленні, пареміологічному фонді, публікаціях публіцистичного характеру та ін. Виявилося, що в наївній мовній картині світу концепт КОХАННЯ має такі ознаки: недиференційованість у національній свідомості, про що свідчить обмеженість мовних можливостей для його експлікації, дуальність наявність двох протилежних ключових ознак, що зумовлює диференціацію між real/true love та infatuation, кожен із яких має свох концептуальні характеристики та ціннісний статус у суспільстві, подвійність імплікація залучення двох компонентів, а також багатоаспектність, яка відображується в пареміологічному фонді англійської мови. У ціннісному аспекті для британської та американської лінгвокультур найбільш високий аксіологічний статус має real/true love, інструментальною цінністю може виступати infatuation, а інгеретно негативний ціннісний статус має possessive love, що протистоїть основним цінностям західної цівілізації загалом та англо-американській культурі зокрема. Культурно-специфічними компонентами концепту КОХАННЯ в англо-американській лінгвокультурі є fear та anxiety, які відображають екзистенціальний, типовий для західної цивілізації страх у його переломленні в любовних стосунках.
Образний вимір концепту КОХАННЯ аналізувався на основі конвенціональних метафоричних виразів, що є типовими для опису відповідного почуття в англо-американській культурі. Аналіз словесних англійських метафор на позначення кохання дозволив виокремити низку концептуальних метафор, які лежать в основі уявлень англомовної спільности про почуття кохання. Ці концептуальні метафори діляться на три основні групи: онтологічні, структурні та просторові, кожна з яких включає в себе підгрупи. Група онтологічних метафор включає в себе метафори, пов’язані із вмістилищами та субстанціями, група структурних метафор метафори, пов’язані із людською діяльністю, фізіологічними станами людини, природними явищами, живими істотами; просторові метафори складаються з метафор, що концептуалізують кохання як рух по вертикалі, рух по горизонталі, рух вбік та просторово-темпоральну метафору початку руху. Всього було виділено 36 концептуальних метафор, що лежать в основі буденних уявлень про кохання. Аналіз метафоричних висловлювань доводить, що повсякденне мовлення про кохання та художня (авторська) інтерпретація засновуються на тих самих концептуальних схемах метафоричних переносів. Концептуальні метафори, в термінах яких мислиться кохання, мають не тільки стійкий (характерний для повсякденного мовлення та для окремих особистостей), але і континуальний характер, тобто спострігаються у текстах декількох історичних епох.
Окрім понятнійного, ціннісного та образного компонентів, концепт включає в себе комунікативно-значущу інформацію, що модифікується залежно від адресатно-адресантного фактору у спілкуванні. Розуміння дискурсу як повсякденного спілкування людей дозволяє виділити особливий тип дискурсу дискурс кохання, що об’єднує комунікативні ситуації, учасниками яких є закохані. Мовлення закоханих має дискурсивні відмінності залежно від психологічного портрету кожного із учасників спілкування. В роботі виділено та проаналізовано п’ять типів мовних особистостей закоханих. Окрім визначення основних мовленнєвих стратегій кожного із них, це дозволило також охарактеризувати психологічний портрет відповідних мовних особистостей та типовий для них вибір мовних засобів, описати типові ситуації спілкування, в яких виявляються ці особистості, виділити основні жанри комунікативної взаємодії, проаналізувати стильові регістри та емоційну тональність спілкування, яке детермінується саме цим типом мовної особистості у любовному дискурсі. Вербальна поведінка кожної типізованої мовної особистості у любовному дискурсі є комунікативною реалізацією інтуїтивних та осмислених фонових знання комуніканта щодо кохання, нормативних засобів його вербального вираження та позамовних компонентів любовного спілкування. Багатоаспектність смислового наповнення концепту КОХАННЯ може призводити до конфліктних комунікативних ситуацій між мовними особистостями різних типів кохання, що поясняється конфліктністю стилів вербальної поведінки, комунікативної програми в цілому.
Оскільки дискурсивні практики романтичного, прагматичного кохання та кохання-гри є нормативними в англо-американському світі, у подальших дослідженнях було б цікаво зіставити ці практики із типовими моделями вербальної поведінки закоханих, що існують в інших європейських та неєвропейських культурах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Апресян Ю.Д. Избранные труды: В 2-х т. М.: Языки Русской культуры. 1995. Т.1. 472 с.; Т.2 767 с.
2. Апресян Ю.Д. Принципы семантического описания единиц языка // Семантика и представление знаний. Труды по искусственному интеллекту. II. Уч. записки Тартуского гос. ун-та. Вып. 519. Тартуский гос. ун-т. 1980. С. 323.
3. Апресян В.Ю., Апресян Ю.Д. Метафора в семантическом представлении эмоций // Вопросы языкознания. 1993. № 3. С. 2735.
4. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл . М.: Наука. 1976. 383 с.
5. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафори. М.: Прогресс. 1990. С.735.
6. Арутюнова Н.Д. О стыде и стуже // Вопросы языкознания. 1997. №2. С. 5970.
7. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. М.: Большая Российкая Энциклопедия. 2000. С. 136 137.
8. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология / Под ред. проф. В.П. Нерознака. М. 1997. С.267280.
9. Бабаева Е.Э. Кто живет в вертепе, или опыт построения семантической истории слова // Вестник языкознания 1998. № 3. С. 94106.
10. Бабенко И.И. Коммуникативный потенциал слова и его реализация в поэтическом тексте (на материале стихов М. Цветаевой о любви) // Тезисы докладов межвузовской студенческой научной конференции. — Магнитогорск. 1994. — С. 40 42.
11. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та. 1996. — 103 с.
12. Байрамова Л. К. Мифологический, ренессансный и рационалистический образы мира во фразеологии. 1997// http://www.kcn.ru/tat_ru/science/news/lingv
13. Бакушева Е.М. Особенности эмоциональной речи мужчин и женщин // Язык и эмоции. Волгоград: Перемена. 1994. С. 32 37.
14. Балашова Л.В. Когнитивный тип метафоры в диахронии (на материале перцептивной лексики русского языка) // Вестник Омского университета. 1999. Вып. 4. С. 81 84.
15. Барт Р. Фрагменты речи влюбленного. М.: Изд-во Ad Marginem 1999. 431c.
16. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров // Эстетика словесного творчества. М.:Искусство. 1986. С. 250 296.
17. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект. К.: КНЛУ. 2002. 368 С.
18. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект. Авт. реф. дис. ... док. филол. наук. К. 2002. 34 С.
19. Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы// Культура cтран причерноморья. Симферополь. Вип. 29 С. 17 23.
20. Белова А.Д. Поняття „стиль”, „жанр”, „дискурс”, ”текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Сер. Іноземна філологія . 2002. № 32 33. С. 11 14.
21. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Логос. 2003. 304 С.
22. Бєлова А.Д., Дьяконова І. Жанрові і комунікативні параметри флірту // Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 9. К.: ВПЦ Київський університет. 2003. С.14 17.
23. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. М.: Университетская книга. 1997. 399 с.
24. Беспамятнова Г.Н. Языковая личность телевизионного ведущего: Автореф.дис.канд.фил.наук. Воронеж. 1994. 19 с.
25. Бессонова Л.Е. Языковая личность в культурном пространстве // Культура стран причерноморья. Симферополь. Том 27.
26. Богин Г.И. Модель языковой личности в её отношении к разновидностям текстов: Автореф. дис......д-ра филолог. наук. Л. 1984. 31 с.
27. Болотнова Н.С., Бабенко И.И., Коммуникативная стилистика художественного текста: Лексическая структура и идиостиль. /Под ред. проф. Н.С. Болотновой. Томск: Изд-во Том. Ун-та. 2001. 331 с.
28. Брандт Г.А. Природа женщины как проблема: Концепция феминизма // Общественные науки и современность. 1998. № 2. С. 167189.
29. Брутян Г.А. Языковая картина мира и ее роль в познании // Методологические проблемы анализа языка. Ереван. 1976. С.5765.
30. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Перемещение в пространстве как метафора эмоций // Логический анализ языка: Языки пространств. М.: Языки русской культуры. 2000. С. 277 288.
31. Вайсгербер Л. Родной язык и формирование духа. М.: Изд-во МГУ. 1993. 467 с.
32. Васильева Е.Л. Невербальные компоненты коммуникации и речевые акты (на материале современного английского языка. Авт. реф. дис. ... канд. филол. наук. Минск. 2002. 19 c.
33. Васина А.В. Гендерные стереотипы в анекдотах // Культура стран Причерноморья. Симферополь. 2004. № 49. Т.1. С.121125.
34. Вебер Р., Лантух Н. Жалость и самоотвеженность как доминанты любви в рассказах Виктории Токаревой // Культура стран Причерноморья. Т.16 // http://www.crimea.edu/tnu/magazine/culture/culture06/index.html
35. Вернер Ф. Речевое поведение женщин и мужчин // Языкознание. РЖ ИНИОН РАН. Сер. 6. 1984. С. 116 135.
36. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики /Пер. с англ. А.Д. Шмелева под ред.Т.В. Булыгиной. М.: Языки славянской культуры. 2001. 272 с.
37. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А.Д. Шмелева под ред.Т.В. Булыгиной. М.: Языки русской культуры. 1999. 780 с.
38. Вежбицкая А. Сравнениеградацияметафора // Теория метафоры М.:Наука. 1990. С. 133153.
39. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. В поисках новых путей развития лингвострановедения: концепция речеповеденческих тактик. М.: Ин-т рус. яз. им. А.С.Пушкина. 1999. 84 с.
40. Вильмс Л.Е. Лингвокультурологическая специфика понятия «любовь» (на материале немецкого и русского языков): Автореф. дис. .канд. фил. наук Волгоград. 1997. 24 с.
41. Водяницька Ю. Національноідіоетничні особливості функціонування метафори // Гуманітарний Вісник. Сер. ін. філ. Част. 1. Число 2. Черкаси. 1998. С. 2834.
42. Воркачев С.Г. Национально-культурная специфика концепта любви в русской и испанской паремиологии // Филологические науки. 1995. № 3. С. 5666.
43. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании //Науч. докл. высш. шк. Филологические науки. 2001. № 1. С. 64 72.
44. Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии// Теоретическая и прикладная лингвистика. Межвузовский сборник научных трудов Воронеж. 2002. № 3. С. 7995.
45. Воркачев С.Г. Концепт счастья: значимостная составляющая // Массовая культура на рубеже ХХ-ХI веков: Человек и его дискурс. М.: Азбуковник. 2003. С. 263275.
46. Воркачев С.Г., Кусов Г.В. Концепт «оскорбление» и его этимологическая память // Теоретическая и прикладная лингвистика. Выпуск 2. Язык и социальная среда. Воронеж: Изд-во ВГТУ. 2000. С. 90 102.
47. Воркачев С. Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты // Известия РАН. Серия лит-ры и языка. 2001. Т. 60. № 6. С. 4758.
48. Воркачев С. Г. Концепт как «зонтиковый термин» // Язык, сознание, коммуникация. Вып. 24. М. 2003. С. 512.
49. Воронина О. А. Теоретико-методологические основы гендерных исследований // Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций/ Под общ. ред. О. А. Ворониной.- М.: МЦГИ МВШСЭН МФФ. 2001. С. 13106.
50. Галунова Н.Н. Гендерный параметр в изучении ассоциативно-вербального поведения детей в раннем онтогенезе // Культура стран Причерноморья. Симферополь. 2004. № 49. Т.1. С. 125 128.
51. Гаспаров Б. М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. — М.: Нов. лит. обозрение. 1996. 352 с.
52. Гачев Г. Национальные образы мира: Общие вопросы М.: Сов. писатель. 1988. 445 с.
53. Герц Г. Принципы механики, изложенные в новой связи. М.: Изд-во Академии наук СССР. 1959. 386 с.
54. Голованивская М.К. Французский менталитет с точки зрения носителей французского языка: Контрастивный анализ лексической группы со значением «высшие силы и абсолюты», «органы наивной анатомии», «основные мыслительные категории», «базовые эмоции» М.: Диалог МГУ. 1997. 279с.
55. Горелов И.Н., Седов К.Ф. Основы психолингвистики. М.: Лабиринт. 1997. 220 с.
56. Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу ХХ століття: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04 Київ, 2002. 181с.
57. Горошко Е. И. Особенности мужского и женского вербального поведения (психолингвистический анализ): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. М, 1996. 183 с.
58. Горошко Е.И. Гендерные исследования в языкознании (к проблеме становления метода) // Культура стран Причерноморья. Симферополь. 2004. № 49. Т.1. С.128 131.
59. Горошко Е.И. Теоретическая модель мужского и женского вербального поведения // Маркеры вербального и невербального поведения мужчин и женщин. Вена; Киев, 1996. С.180.
60. Гудмен Н. Метафора работа по совместительству// Теория метафоры. М.: Прогресс 1990. C. 194 201.
61. Даниленко В.П. Языковая картина мира в концепции Л. Вайсгербера // http://www.islu.irk.ru/danilenko
62. Демьянков В.З., Воронин Л.В., Сергеева Д.В., Сергеев А.И. Лингвопсихология как раздел когнитивной лингвистики, или: Где эмоция там и когниция // С любовью к языку: Сборник научных трудов. Воронеж. 2002. С.2936.
63. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце XX века // Язык и наука конца 20 века. М.: Институт языкознания РАН. 1995. С.239-320.
64. Демьянков В.З. Понятие и концепт в художественной литературе и в научном языке // Вопросы филологии. М. 2001. № 1. С. 35 47.
65. Джинджолия Г.П. Концептосфера глагола «любить» в русском языке // Когнитивные стратегии языковой коммникации. Докл. межд. конф. Симферополь. 1998. С. 83 85.
66. Дмитриева М.Н. Гендерная терминология: национальное vs интернациональное // Культура стран Причерноморья. Симферополь. 2004. № 49. Т.1. С. 131 136.
67. Дорофеева Н.В. Удивление как эмоциональный концепт (на материале русского и английского языков): Автореф. дис.. канд. филол. наук: 10.02.20. Волгоград. 2002. 19с.
68. Дружинин В.Н., Савченко И.А. Анекдот как зеркало русской семьи // Психологическое обозрение. № 1. 1996. С. 18 21.
69. Ермакова О.Н., Земская Е.А. К построению типологии коммуникативных неудач (на материале естественного русского диалога) // Русский язык в его функционировании. Коммуникативно-прагматический аспект. М. 1993. С.3664.
70. Ермакова О.П. Концепты совесть и зависть в их языковом выражении // Русский язык сегодня. Сб. статей. Вып. 1. /Отв. Ред. Л.П. Крысин. М.: 2000. С. 375 385 .
71. Жайворонок В.В.Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень // Мовознавство. К. №5. 2001. С. 48 63.
72. Жельвис В.И. Поле брани. Сквернословие как социальная проблема. М.: Ладомир. 1997. 330 с.
73. Жолковский Грамматика любви http://www.usc.edu/dept/las/sll/rus/book/ inven/erot83.htm 1983
74. Журавлева И.В. Влияние половых характеристик на вербальное поведение респондента // Гендерные исследования в гуманитарных науках: современные подходы /Материалы международной научной конференции. Иваново, 2000. Ч. 2. Социология, политология, юриспруденция, экономика. С. 43 46.
75. Зеленская В.В. Репрезентативная сущность личности в коммуникативном аспекте реализаций: Дис... д-ра филол. наук /Кубанский государственный университет (КубГУ) . Краснодар. 1997. 332 с.
76. Земская Е.А. О чем и как говорят женщины // Русская речь. М. 1989 № 1. С. 42-46
77. Земская Е.А. Городская устная речь и задачи ее изучения // Разновидности городской устной речи. М. 1988. С. 5 44.
78. Іванова Н.Д. Картина світу в структурі гуманітарного знання: степ причерноморський // Культура стран Причерноморья. Симферополь.
79. Иващенко В.Л. Термин концепт в контексте науных парадигм структурализма и постмодернизма // Когнитивные стили коммуникации. Теории и прикладные модели. Доклады международной конференции. 2025 сентября 2004, Крым, Партенит. С. 47 51.
80. Изард, К.Э. Психология эмоций/ Пер. сангл. А.Татлыбаевой. СПб.: Питер. 1999. 464с.
81. Изюменко О. Вавилонская башня // http:dk.chita.ru/rv.
82. Иомдин Б.Л. Механизмы понимания в русской и английской картинах мира // Труды международного семинара ДИАЛОГ' 2000 по компьютерной лингвистике и ее приложениям. Протвино. 2000. Том 1. С. 114120
83. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози. К.: КНЛУ 2002. 292 с.
84. Каменская О. Л. Гендергетика наука будущего // Гендер как интрига познания. М.: Рудомино. 2002. С. 1319.
85. Канчер М.А. Языковая личность телеведущего в рамках русского риторического этоса: Автореф.дис.канд.фил.наук. Екатеринбург. 2002. 20с.
86. Карасик В.И. О категориях лингвокультурологии // Языковая личность: проблемы коммуникативной деятельности: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена. 2001. С.316.
87. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гносис. 2004. 390 С.
88. Карасик В.И. Оценочные доминанты в языковой картине мира // Единство системного и функционального анализа языковых единиц. Белгород. 1999. С. 39 40.
89. Карасик В.И. Структура институционального дискурса // Проблемы речевой коммуникации. Саратов.: Изд-во Саратов. ун-та. 2000. С. 25 33
90. Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 91 97.
91. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука. 1987. 262 С.
92. Кибрик А.А. О функциональном объяснении анафоры // Семиотические аспекты формализации интеллектуальной деятельности: Тез. докл. и сообщ. шк.-семинара. Г. Телави Груз. ССР. М. 1983. С. 200-203.
93. Кирилина А. В. Гендер: лингвистические аспекты. М.: Институт социологии РАН. 1999. 189 с.
94. Кирилина А. В. Современное состояние гендерных исследований в российской лингвистике // Beitrage des Gender-Blocks zum XIII. Internationalen Slavistenkongress in Ljubljana. 15-21. August 2003. Munchen: Verlag Otto Sagner. S.113-127.
95. Кирилина А.В. Гендерные стереотипы, общение и пол говорящего // Женщина в российском обществе. 1999. № 2. С.27 45.
96. Кирюшкина Т.В. Особенности речи мужчин и женщин на примере ток-шоу // Гендерный фактор в языке и коммуникации. Иваново. 1999. С. 54-59.
97. Кирнозе З.И. Французское // Межкультурная коммуникация: Учеб.пособие. Н.Новгород: Деком. 2001. С. 197 212.
98. Козырев А.П. Смысл любви в философии Владимира Соловьева и гностические параллели // Вопросы философии. 1995. №7. С.59 78.
99. Комлев Н.Г. Слово, денотация и картина мира //Вопросы философии. 1981. № 11. С. 25 37.
100. Компанцева Л.Ф. Модификация гендерных стереотипов в коммуникативном пространстве Интернета // Культура стран Причерноморья. Симферополь. 2004. № 49. Т.1. С.136139.
101. Кон И.С. От Эроса к сексуальности //http://ww.euro.et.u/sexology/ubl035. html
102. Конецкая В. Аксиомы, закономерности и гипотезы в лексикологии // Вестник языкознания. 1998. №2. С.2237.
103. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. М.: ЧеРо. 2003. 349 С.
104. Коршук Е.М. Кросскультурный анализ гендерных различий в ассоциировании // Иной взгляд. 2000. С.1214.
105. Кошелев А.Д. О языковом концепте „долг” // Логический анализ языка. Языки этики / Отв. ред. Н.Д. Арутюнова и др. М.: Языки Русской Культуры. 2000. С. 167 177.

106. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. Волгоград: Перемена 2001. 495 с.
107. Красавский Н.А. Этимологический анализ как метод исследования эмоциональных концептов // Некоторые вопросы общего и частного языкознания: Сб. науч. тр. Пятигорск: Изд-во ПГЛУ. 2001. С. 58-72.
108. Красавский Н.А. Архитектоника эмоционального концепта // Вопросы романо-германской филологии: Сб. науч. тр. Пятигорск: Изд-во ПГЛУ. 2001. С. 71-81.
109. Красных В. Этнопсихолингвистика и лингокультурология. М.: Гносис. 2002. 284 с.
110. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М: Ин-т языкознания РАН. 1997. 331 с.
111. Кубрякова Е.С. Языковое сознание и языковая картина мира // Филология и культура: Материалы второй международной конференции. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина.1999 С. 316.
112. Кушнір Н. Особливості вживання непрямих мовних актів комунікативній ситуації „освідчення у коханні” (на матеріалі сучасної російської мови) // Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 9. К.: ВПЦ Київський університет. 2003. С. 151 154.
113. Кушнир Н. Невербальные компоненты коммуникации и их роль в речевых актах (коммуникативная ситуация «объяснение в любви»)// Вісник Київського національного університуту ім. Тараса Шевченка. К. ВПЦ Київський університет. 2003. № 14. 54 56.
114. Лазуткина Е.М. Семантико-синтаксическое исследование соматических речений (дейксис и языковая картина мира) 2002 // http://www.dialog-21.ru/archive_article.
115. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 387 415.
116. Левова И.Ю., Пашнина Л.А. Любовь как ценность //http:// filosofia.ru/ literature/levova/lybov1.shtml
117. Лисиченко Л. Мовна картина світу та її рівні // Збірник Харківського історико-філософського товариства. Нова серія. том 6. Харків. 1998. С. 129 144.
118. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Известия АН России. Серия лит. и яз. 1993. Т.52. №1. С. 29.
119. Лихолай Г.Л. Епістемологія і когнітологія у співвідношенні їх лінгвістичних вимірів // Культура народов Причерноморья. Сімферополь. 2003. № 42. С. 113 116.
120. Лобанок Е.С. Синкретизм мышления древних народов по данным их языков // Методологические проблемы анализа языка. Ереван. 1976. С.207229.
121. Лурия А.Р. Язык и сознание . М.: Изд. Мос. Унив-та. 1998. 336с.
22. Ляпин С. Х. Концептология: к становлению подхода // Концепты.