ЮРИДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ СЛІДЧИМ НЕГАТИВНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ З БОКУ ДОПИТУВАНИХ




  • скачать файл:
Название:
ЮРИДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ СЛІДЧИМ НЕГАТИВНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ З БОКУ ДОПИТУВАНИХ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


 


У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми; зазначено її зв’язок з науковими програмами, планами, темами; сформульовано мету та задачі дослідження, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження; висвітлено наукову новизну та практичну значимість одержаних результатів; наведено дані про апробацію роботи, публікації, структуру й обсяг роботи.


Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження негативного психологічного впливу в досудовому розслідуванні” містить три підрозділи. У ньому розкривається зміст та особливості комунікативних слідчих дій; визначаються правовий статус та психологічні особливості слідчого і допитуваних; розкривається сутність негативного психологічного впливу на слідчого з боку допитуваних.


У підрозділі 1.1. “Зміст та особливості комунікативних слідчих дій” зазначено, що комунікативні слідчі дії (допит та одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування розбіжностей у їх показаннях) посідають чільне місце в організаційно-психологічній структурі слідчої діяльності. Комунікативні слідчі дії проводяться в умовах постійного контакту та діалогу між її учасниками. Інформаційний обмін поєднується з психологічним впливом, у процесі якого відбувається не лише прямий, а й зворотній зв’язок, що може виявитися у вигляді негативного психологічного впливу на слідчого з боку допитуваних. Аналіз комунікативних слідчих дій поєднує в собі соціологічний, соціально-психологічний та юридико-психологічний підходи, що дає змогу розглядати їх як суб’єкт-суб’єктну взаємодію.


Сутність соціологічного підходу до аналізу досліджуваної проблеми полягає в тому, що спілкування у сфері кримінального судочинства розглядається як соціальний процес, суб’єкти якого є водночас учасниками суспільних відносин. Тому при дослідженні негативного психологічного впливу під час професійного спілкування слідчого з допитуваними, окрім юридичного аналізу процесуальної діяльності учасників комунікативних слідчих дій, доречним є соціологічний аналіз, який охоплює непроцесуальну діяльність окреслених суб’єктів.


Соціологічний підхід тісно пов’язаний із соціально-психологічним. Предметом соціально-психологічного дослідження професійного спілкування в досудовому розслідуванні є проблема засвоєння учасниками процесу рольових структур (приписів), у яких фіксуються найбільш типові, суспільно необхідні види діяльності, соціальні функції й загальні способи поведінки осіб, які взаємодіють між собою. Як складний соціально-психологічний процес спілкування виконує комунікативну, інтерактивну та перцептивну функції.


Юридико-психологічний підхід до аналізу допиту та одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб дає змогу розглядати комунікативні слідчі дії як особистісно забарвлену суб’єкт-суб’єктну взаємодію. Вона являє собою регламентоване нормами кримінально-процесуального законодавства (ст. 224 КПК України), формалізоване, але змістовно насичене процесуальне спілкування слідчого з допитуваними. Зовні це виглядає як керований слідчим переважно однобічний обмін інформацією, що є значущою для досудового розслідування. При цьому застосовуються вербальні та невербальні засоби надання й отримання інформації, психологічний вплив, аудіовізуальна психодіагностика.


Сформульовано висновок про те, що під час комунікативних слідчих дій з боку допитуваного (допитуваних) може здійснюватися негативний психологічний вплив на слідчого.


У підрозділі 1.2. “Правовий статус та психологічні особливості слідчого і допитуваних” визначено залежність негативного психологічного впливу від правового статусу і психологічних особливостей учасників комунікативних слідчих дій. Зазначено, що правовий статус являє собою регламентовану нормативно-правовими актами сукупність прав та обов’язків учасників комунікативних слідчих дій. Психологічні особливості – це сукупність динамічних (ситуативних) та відносно стійких психологічних якостей і характеристик, які визначають психологію учасників комунікативних слідчих дій та значуще виявляються в їх діяльності й поведінці.


Слідчий – це службова особа, якій надано право здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. Аналіз наукових публікацій надає можливість окреслити орієнтовний перелік якостей і характеристик, які є важливими в контексті виявлення та нейтралізації слідчим негативного психологічного впливу з боку допитуваних – це наполегливість, принциповість, цілеспрямованість, передбачливість, проникливість, професійна спостережливість, уміння встановлювати та підтримувати психологічний контакт, уміння обирати оптимальну стратегію спілкування з допитуваним, уміння своєчасно визначати неправдиву інформацію з боку допитуваного, уміння точно визначати наміри допитуваного за невербальними ознаками, саморегуляція професійної поведінки.


Потерпілий – це особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України). Зацікавленість потерпілого, його особисте ставлення до підозрюваного можуть призвести до здійснення на слідчого негативного психологічного впливу. За такими психологічними ознаками, як ставлення до конкретної слідчої (розшукової) дії та всього розслідування загалом, бажання активно сприяти розслідуванню кримінального правопорушення та встановленню винних осіб, можна виділити такі групи потерпілих: особи, які активно сприяють розслідуванню кримінальних правопорушень та добросовісно беруть участь у слідчих (розшукових) діях; особи, які сприяють розслідуванню кримінальних правопорушень, але не бажають активно брати участь у слідчих (розшукових) діях; особи, які байдуже ставляться до розслідування кримінальних правопорушень, але загалом мають бажання, щоб їм відшкодували завданні збитки; особи, які не бажають розслідування кримінальних правопорушень і примусово беруть участь у слідчих (розшукових) діях; особи, які протидіють розслідуванню кримінальних правопорушень та не беруть участь або ухиляються від участі у слідчих (розшукових) діях (у тому числі дають неправдиві показання або відмовляються давати показання з корисливих або інших мотивів).


Свідок – це особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 65 КПК України). Найбільш важлива психологічна особливість свідків пов’язана
з правдивістю їх показань (ч. 2 ст. 66 КПК України). Серед основних мотивів завідомо неправдивих показань свідків можна виділити: особисту зацікавленість; викривлене поняття почуття дружби, товариськості; співчуття до підозрюваного або потерпілого; примушування з боку зацікавлених осіб.


Підозрюваним є особа, якій повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України). Правовий статус підозрюваного обумовлює типові форми поведінки: визнання вини (повне або часткове) або невизнання; каяття (щире або нещире); протидія розслідуванню (приховування слідів злочину та знищення речових доказів, схиляння тих чи інших осіб до давання неправдивих показань); намір продовжити злочинну активність та ін. За результатами авторського дослідження негативний психологічний вплив на слідчого найчастіше здійснюється підозрюваним.


У підрозділі 1.3. “Юридико-психологічна характеристика негативного психологічного впливу на слідчого з боку допитуваних” визначено, що психологічний вплив – це втручання однієї людини у психіку іншої людини (інтелектуальну, емоційно-почуттєву, вольову сфери) з метою її зміни, а також спонукання до певної активності, тих чи інших учинків і дій. Такий вплив здійснюється за допомогою психологічних засобів (вербальних, невербальних).


Системно-структурний підхід до аналізу психологічного впливу дає змогу розглядати його як цілісну ієрархізовану систему. При цьому об’єкт психологічного впливу не пасивно сприймає вплив, а активно ставиться до нього, і фактично він є співсуб’єктом. У роботі запропоновано виокремлювати такі основні різновиди психологічного впливу: правомірний і неправомірний; умисний і неумисний; позитивний і негативний; явний і прихований. Негативний психологічний вплив як спосіб протидії розслідуванню є своєрідним видом цілеспрямованої активності учасників процесу у вигляді окремих умисних дій або наперед спланованої низки взаємопов’язаних дій щодо приховування, зміни, знищення інформації, яка має доказове значення.


Окремою специфічною формою протидії виступає негативний психологічний вплив на слідчого з боку допитуваних. Під негативним психологічним впливом запропоновано розуміти такий вид психологічного впливу, що спрямований на слідчого та на зміну напряму його активності й призводить до змін у потребнісно-мотиваційній, інтелектуально-пізнавальній, емоційно-вольовій та комунікативно-поведінковій сферах. Такий вплив може бути непомічений слідчим та призводити до актуалізації у нього намірів, які не збігаються з цілями й мотивами його професійної діяльності.


За результатами дослідження основними видами негативного психологічного впливу на слідчого є: психологічне маніпулювання, залякування, погрози, схиляння до заборонених зв’язків, шантаж. Основними прийомами негативного психологічного впливу з боку допитуваних є: повідомлення завідомо неправдивої інформації або приховування правдивої інформації, маніпулювання почуттям жалості, маніпулювання невпевненістю слідчого в собі, маніпулювання почуттям страху, використання лестощів.


Важливою умовою ефективного професійного спілкування слідчого з допитуваними є техніка нейтралізації слідчим негативного психологічного впливу з боку допитуваних. Нейтралізація полягає в активному опорі, блокуванні, усуненні спроб втручання допитуваного (допитуваних) у психіку слідчого, недопущення залежності й підкорення йому та дотримання власної стратегії і тактики спілкування. Особливості нейтралізації негативного психологічного впливу пов’язані з урахуванням особистісного потенціалу допитуваного та джерелами погроз інформаційно-психологічній безпеці слідчого.


Розділ 2. “Прикладний юридико-психологічний аналіз нейтралізації слідчим негативного психологічного впливу з боку допитуваних” складається з трьох підрозділів. У ньому представлено розроблення та апробація авторських опитувальників слідчих ОВС. Визначено обставини, які пов’язані з негативним психологічним впливом на слідчого з боку допитуваних. Представлено матеріали порівняльного аналізу законодавства країн ближнього та дальнього зарубіжжя щодо втручання в діяльність слідчого у вигляді впливу в будь-якій формі.


У підрозділі 2.1. “Організаційно-методичні аспекти прикладного юридико-психологічного аналізу нейтралізації негативного психологічного впливу” описано комплекс теоретичних та емпіричних методів, зокрема: порівняльний аналіз законодавства України та інших країн ближнього й дальнього зарубіжжя, письмове опитування та індивідуальна бесіда, експертна оцінка, а також психодіагностичні медотики. Джерельну базу дослідження становлять матеріали порівняльного аналізу законодавства України та країн ближнього й дальнього зарубіжжя (усього проаналізовано законодавство 19 країн), матеріали опитування слідчих-практиків, які представляють усі 27 адміністративно-територіальних одиниць України (339 осіб), індивідуальних бесід із слідчими (96 осіб), експертного оцінювання (65 осіб) та психодіагностичне обстеження слідчих-практиків (50 осіб) і курсантів випускного курсу факультету підготовки слідчих Національної академії внутрішніх справ (50 осіб). Загальна кількість учасників дослідження становить 504 особи. Використання емпіричних методів дослідження надає можливість отримати вірогідно зафіксовану інформацію, представлену в конкретних фактах і цифрах.


У підрозділі 2.2. “Основні результати аналізу та їх інтерпретація наведено та інтерпретовано основні дані емпіричного дослідження. Так, більшість слідчих (80 %) тією чи іншою мірою відчували у своїй професійній діяльності негативний психологічний вплив з боку допитуваних. Ранжування видів негативного психологічного впливу (відповідно до отриманих результатів) показало такий їх розподіл:1) психологічне маніпулювання – 72,3 %; 2) схиляння до заборонених зв’язків – 13,3 %; 3) погрози 12 %; 4) залякування – 7,7 %;
5) шантаж – 0,3 %.


60 % опитаних слідчих зазначили, що виявляють негативний психологічний вплив за вербальними ознаками, тобто тоді, коли допитуваний прямо демонструє свої наміри. За невербальними проявами негативний психологічний вплив визначають 44 % опитаних; за особливостями голосу – 27,7 % опитаних. Зроблено висновок щодо необхідності розвитку компетентності слідчих стосовно невербального аспекту спілкування. Більшість опитаних (85 %) зазначили, що під час допиту їм вдається виявляти негативний психологічний вплив з боку допитуваних на стадії відповідей на головні питання та на стадії деталізації й уточнення відповідей.


За результатами авторського дослідження 90,6 % опитаних зазначили про недостатність чи відсутність знань щодо негативного психологічного впливу на слідчого з боку допитуваних. Лише 17,7 % респондентів відповіли, що під час навчання на курсах підвищення кваліфікації тією чи іншою мірою висвітлювалися питання негативного психологічного впливу. Більшість слідчих (понад 50 %) зазначили про необхідність внесення змін та доповнень до чинного КК та КПК України щодо правового врегулювання негативного психологічного впливу в слідчій діяльності.


За результатами індивідуальних бесід із слідчими, які особисто зазнали у своїй практичній діяльності негативного психологічного впливу з боку допитуваних (96 осіб), отримано інформацію щодо 101 кримінального провадження. Її аналіз свідчить про те, що найчастіше випадки негативного психологічного впливу з боку допитуваних траплялися при розслідуванні кримінальних правопорушень, вчинених за статтями 185 КК України (крадіжка), 186 КК України (грабіж), 187 КК України (розбій), 190 КК України (шахрайство), що загалом становить 51 % випадків. Серед допитуваних, які здійснювали негативний психологічний вплив на слідчих, 73 % чоловіків та 27 % жінок. З них за процесуальним статусом переважна більшість підозрюваних – 75,24 %. Проте респонденти зазначили, що потерпілих – 17,83 %, свідків – 6,93 %. Це свідчить, що під час досудового розслідування негативний психологічний вплив здійснюють не тільки підозрювані, а й потерпілі, свідки. Більшість допитуваних, які здійснюють негативний психологічний вплив на слідчого, це особи віком 30–39 років.


У підрозділі 2.3. “Порівняльний аналіз законодавства країн ближнього та дальнього зарубіжжя щодо втручання в діяльність слідчого” проаналізовано, порівнюючи з КК та КПК України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство держав Європи та Азії: пострадянських, серед яких держави СНД (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Узбекистан), Балтії (Латвія, Литва, Естонія), інших постсоціалістичних країн, серед яких Болгарія і Польща; держав традиційного континентального права (Голландія, Іспанія, Норвегія, ФРН) та змішаної правої системи – Ізраїль. Усього 19 країн.


За результатами компаративіського аналізу запропоновано закріпити в Загальній частині КК України окремою статтею визначення поняття “вплив”, передбачивши його поділ на фізичний і психічний (психологічний). Запропоновано таке формулювання негативного впливу в діяльності слідчого: “негативний вплив – це такий вид психологічного впливу, який спрямований на слідчого та на зміну напряму його активності, що призводить до невиконання або неналежного виконання ним службових обов’язків, прийняття неправомірних рішень та ін.”.


Серед основних видів негативного психологічного впливу пропонуємо виділити: психологічне маніпулювання, погрози, залякування, схиляння до заборонених зв’язків (різні види умовляння), шантаж.


Доцільно доповнити ч1 ст67 КК України пунктом такого змісту: здійснення цілеспрямованого негативного психологічного впливу на слідчого.


В Особливій частині КК України запропоновано назву та ч. 1 ст. 385 викласти в такій редакції: Стаття 385. Відмова свідка або потерпілого від дачі показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків.


1. Відмова свідка або потерпілого від дачі показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків під час досудового розслідування або в суді, здійснення виконавчого провадження, розслідування слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України.


До КПК України доцільно внести такі доповнення:


 частину 1 ст. 56 КПК України доповнити пунктом такого змісту: потерпілий може відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ними кримінального правопорушення;


 частину 1 ст. 177 КПК України доповнити пунктом такого змісту: здійснення підозрюваним (обвинуваченим) цілеспрямованого негативного психологічного впливу на слідчого.


Розділ 3. “Правові та психологічні аспекти підготовки працівників слідчих підрозділів ОВС до нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних” містить у собі два підрозділи, присвячені напрямам та засобам нейтралізації слідчим негативного психологічного впливу з боку допитуваних та професійно важливим якостям слідчого як чинника нейтралізації такого впливу.


У підрозділі 3.1. “Напрями та засоби підготовки слідчих до нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних” зазначено, що головною умовою є наявність у слідчих відповідних знань та володіння психологічною технікою нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних. Їх можна отримувати та виробляти під час фахової підготовки у вищому навчальному закладі, підвищення кваліфікації та перепідготовки, а також у процесі службової підготовки на місцях.


Науково актуальним і практично важливим є розроблення алгоритму професійної поведінки слідчого, який містить конкретні прийоми щодо блокування негативного психологічного впливу з боку допитуваних. Такий алгоритм містить у собі два блоки (етапи): діагностика (прогнозування та профілактика слідчим здійснення негативного психологічного впливу з боку допитуваних); блокування (прийоми пасивного та активного захисту).


Прогнозування слідчим негативного психологічного впливу з боку допитуваних передбачає саморегуляцію емоційно-вольового стану та професійної поведінки під час комунікативних слідчих дій. Регулятором конкретних актів поведінки слідчого під час комунікативних слідчих дій є його емоційно-вольова сфера, на яку, за даними авторського дослідження, у більшості випадків (43,7 %) здійснюється негативний психологічний вплив з боку допитуваних осіб.
Це позначається на внутрішніх переживаннях і міжособистісних стосунках слідчого та на його діяльності.


Профілактика слідчим негативного психологічного впливу з боку допитуваних передбачає аудіовізуальну психодіагностику їх психічних станів та намірів. Аудіовізуальна психодіагностика включає в себе: знання сутності психологічної характеристики чи якості, сукупності її зовнішніх проявів; уміння виявити ці прояви за допомогою спостережливості, співвіднести із “зразком”; уміння зробити ймовірнісний, але максимально достовірний висновок.


Блокування негативного психологічного впливу з боку допитуваних передбачає контроль та протидію слідчим впливу, що здійснюється на нього, за допомогою прийомів пасивного й активного захисту. Останні у психотехнологічному аспекті доцільно використовувати як елемент методики Л. Філонова щодо контактної взаємодії слідчого з допитуваним.


У підрозділі 3.2. “Професійно важливі якості слідчого як чинник нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних” визначено сукупність психологічних якостей та умінь, необхідних слідчому для нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних. За допомогою розробленої методики “Експертна оцінка професійних якостей та умінь, необхідних слідчому для своєчасного виявлення та нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних” визначено ядро сукупності якостей та умінь, яке включає в себе професійну спостережливість (8,5 балів за дев’ятибальною шкалою), уміння встановлювати та підтримувати психологічний контакт (8,2 балів), уміння своєчасно визначати неправдиву інформацію з боку допитуваного (8,1 балів), передбачливість (7,9 балів), уміння точно визначати наміри допитуваного за невербальними ознаками (7,5 балів). Відповідно до кожної професійної якості та уміння, було відібрано відповідні психодіагностичні методики.


Порівняльний аналіз даних щодо слідчих-практиків та курсантів свідчить, що найбільш вираженими виявилися такі якості, як комунікабельність (14,06 балів у курсантів проти 12,97 балів у слідчих (фактор А)), емоційна стійкість (13,97 балів у курсантів проти 12,95 балів у слідчих (фактор С)) за методикою діагностики КСК). Ці позитивні якості відповідають нормі та дають змогу передбачити позитивну динаміку подальшого розвитку комунікативної компетентності в курсантів. Слабше за все в курсантів і слідчих виражена незалежність (фактор М – 8,2 балів у курсантів та 8,4 балів у слідчих). Це свідчить про те, що опитані залежні від соціальної групи, конформні та підвищено чутливі до психологічного впливу.


За показником емпатії (методика діагностики рівня емпатійних здібностей В. Бойка) 88 % слідчих і 90 % курсантів показали занижений та низький її рівні.


Деякі зміни емпатії спостерігаються й на рівні її шкальних оцінок. Показники раціонального каналу емпатії у курсантів та слідчих майже однакові. Емоційний канал емпатії, навпаки, у слідчих стає більш вибірковим. Це означає, що прагнення та здатність співчувати оточуючим у слідчих поступово знижується. Зниження інтуїтивного показника рівня емпатії у слідчих, порівняно з курсантами, може означати, що слідчі у професійній діяльності керуються раціоналістично орієнтованими схемами взаємодії з учасниками процесу (у тому числі під час комунікативних слідчих дій). Аналогічним чином змінюється й ступінь вираженості установок, що сприяють або перешкоджають емпатії. Проникаюча здатність, яка виражається в бажанні та умінні створювати під час спілкування атмосферу відкритості, довіри, у слідчих, порівняно з курсантами, знижується. Здатність до ідентифікації у слідчих значно знижується, що може свідчити про небажання слідчих розуміти інших, співчувати їм.


За показником домінуючої стратегії захисту у спілкуванні (методика діагностики стратегій психологічного захисту в спілкуванні В. Бойка (у модифікації В. Медведєва)) 50 % слідчих і 56 % курсантів надають перевагу уникненню впливу, пасивному захисту; 30 % слідчих і 36 % курсантів надають перевагу здійсненню впливу, активному захисту.


За показником перцептивно-невербальної компетентності (методика визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності Г. Розен) 62 % слідчих і 54 % курсантів показали помірний її рівень.


Результати за тестом визначення спостережливості свідчать, що 34 % курсантів та 44 % слідчих показали досить високий рівень спостережливості (109 та 108 балів із 140 можливих), 62 % курсантів та 50 % слідчих – достатній рівень спостережливості (88 та 89 балів ), 4 % курсантів та 6 % слідчих – занижений рівень спостережливості (71 та 70 балів).


 


Наведені результати засвідчують необхідність значного розвитку якостей та умінь, що становлять “ядерний” потенціал нейтралізації слідчим негативного психологічного впливу з боку допитуваних.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)