ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ АКТУАЛІЗАЦІЇ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ РАДОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (на матеріалі англомовної прози ХХ-ХХІ століть)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ АКТУАЛІЗАЦІЇ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ РАДОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (на матеріалі англомовної прози ХХ-ХХІ століть)
Альтернативное Название: Вербальные и невербальные средства АКТУАЛИЗАЦИИ Эмоционального состояния РАДОСТИ В художественном дискурсе (на материале англоязычной прозы XX-XXI веков)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. "Теоретичні засади дослідження емоційного стану радості у сучасних гуманітарних студіях". Емоції як продукт суспільно-історичного розвитку є суб’єктивною формою вираження потреб людини, які передують діяльності, спонукаючи і направляючи її. На думку М. Аргайла, існують різноманітні негативні емоції (гнів, тривога, депресія тощо) і лише одна позитивна, яку зазвичай називають радістю. Радість – це позитивний емоційний стан, пов’язаний з можливістю задовольнити актуальну потребу, ймовірність якої до певного часу була невелика або й взагалі невизначена (К. Ізард). Ми розглядаємо радість як одну із форм вияву відповідного емоційного стану, оскільки психологічні розвідки свідчать про те, що радість виявляється сукупно – як в емоційних переживаннях, так і у внутрішніх та зовнішніх фізіологічних реакціях. Радість є кластерною емоцією (за В. І. Шаховським), яка, будучи базовою (К. Ізард, Є. П. Ільїн, М. Й. Варій), здатна "стягувати" навколо себе велику кількість подібних за якістю емоцій. Емоційні стани, що актуалізують емоцію радості, є різновидами або похідними від неї і розрізняються лише за ступенем інтенсивності. Досить часто радість ототожнюється зі щастям (С. Г. Воркачов). Радість і щастя – це не різні стани: радість пов’язана з переживанням одиничного факту, а щастя – це постійне, неподільне переживання радості (Е. Фромм). Про спорідненість щастя і радості свідчить те, що їх причиною є впевненість людини у собі, своїх діях тощо, яка дає спокій (С. Г. Воркачов).


Щастя як категорія є міждисциплінарним терміном, зміст якого належить як психології, так і філософії. Вивченням щастя займається окремий розділ філософської антропології, який отримав назву феліцитарної антропології (І. В. Сидоренко). Враховуючи те, що, поняття феліцитарності є предметом студій одночасно і філософії, і лінгвістики, ми, досліджуючи емоційний стан радості з позиції лінгвістики, у реферованій праці оперуємо запозиченим із філософії поняттям "феліцитарність", під яким розуміємо поняття радості/щастя.


Залежно від темпераменту людини та інтенсивності переживання, суб’єктивна складова феліцитарних понять може коливатися від задоволення до ейфорії та захвату, однак більш за все вона тяжіє до радості (С. Г. Воркачов). Проявами радості є посмішка, сміх, збудження рухових центрів, які приводять до моторного збудження (жестикуляція, підскакування, плескання в долоні тощо), та інші фізіологічні реакції організму людини. Радість неможливо викликати довільно, вона виступає побічним продуктом зусиль людини, які направлені на інші цілі, її неможливо запланувати або передбачити. У більшості випадків радість з’являється раптово й абсолютно неочікувано. Цей стан відповідає найбільшому внутрішньому задоволенню людини.


Емоційний стан радості вербалізується і систематизується мовою, що дозволяє як виражати його, так і говорити про нього. Згідно класифікації В. І. Шаховського, у лексичному корпусі сучасної англійської мови існує спеціальна лексика, яка називає емоції і використовується як мовний ресурс для опису різноманітних емоційних станів (ця група за своєю семантикою є нейтральною), та абсолютно специфічна лексика, яка застосовується для мовного вираження емоцій (саме вона формує лексичний фонд емотивних засобів мови).


Як свідчать результати проведеного дослідження, емоційний стан радості можна назвати, описати або виразити. У разі, коли радість є об’єктом називання, вона позначається через емотивно нейтральні слова, які лише передають поняття про радість. Сюди належать такі лексеми, як joy (радість), happiness (щастя), pleasure (задоволення) та синонімічні їм одиниці. Для опису емоційного стану радості слугують конотативи, а для вираження – афективи (В. І. Шаховський). У конотативах на позначення радості до логіко-предметного макрокомпонента додається емотивна семантика, тоді як в афективах-виразниках радості цей компонент відсутній.


У художньому тексті радість передається або від першої особи, коли персонаж сам описує свій емоційний стан, або словами автора. В обох випадках радість позначається за допомогою спеціальної лексики, яка передає цей стан. До складу такої лексики входять усі самостійні частини сучасної англійської мови, що містять у собі семи happy(щасливий) та glad (радісний).


Досліджуючи феліцитарні висловлення, ми розглядаємо взяті з художніх англомовних творів емоційно навантажені уривки, представлені реченнями чи надфразовими єдностями (НФЄ), що відбивають наближену до життя реальну спонтанну емоційну комунікацію соціально-побутової тематики. При відборі ілюстративного матеріалу ми беремо до уваги: а) контекст, який передає розвиток емоційної ситуації, оскільки дослідження реалізації емоційного стану радості передбачає вивчення контексту, що розглядається як структура всіх властивостей соціальних ситуацій, які є важливими у продукуванні чи сприйнятті дискурсу (TA. van Dijk); б) слова автора, які містять опис емоційного стану радості персонажів; в) номінації невербальних засобів, до яких відносимо описи просодії, міміки, жестикуляції, проксеміки та невербальних симптомів; г) репліки мовців, у яких вони описують свої власні емоційні переживання чи переживання інших.


Проілюструємо функціонування перелічених чинників прикладом з роману Д. Стіл “Bittersweet” ("Гіркий мед"), де на репрезентацію емоційного стану радості вказують як маркери феліцитарності ecstatic (у стані бурхливого захоплення), happy (щасливий), happier (щасливіший), pleased (задоволений), так і низка інших сигналів. Так, з контексту видно, що причиною виникнення емоційного стану радості персонажів було плавання у шлюпці у відкритому морі: Paul volunteered to take Sam out in the little sailing dinghy they kept on board, and teach him how to sail. And Sam was ecstatic when he offered (D. Steel). Слова автора показують, що герої переживають радість: And she could tell just from his expression how happy Sam was; and she had never seen two happier people than her son and his new friend; Paul looked pleased too, та описують їхній стан за допомогою номінацій невербальних засобів "сміх", "посмішка", "сяяння від задоволення": She could see him laughing and smiling; Sam was beaming. Про вираження радості персонажем свідчить його феліцитарна репліка, оформлена окличними реченнями: Wow! Mom! That was fantastic. It was so cool… and Paul showed me how to do it! ("Здóрово! Мамо! Це було фантастично. Це було так круто... і Пол показав мені, як це робиться!").


У реферованій праці ми здійснюємо опис різноманітних семантичних, прагматичних і синтаксичних співвідношень між невербальними і вербальними знаковими одиницями, виявляємо особливості їх спільного функціонування у художньому тексті, а також аналізуємо паралельно невербальні та вербальні одиниці на позначення емоційного стану радості. Це передбачає вивчення багатого арсеналу знакових засобів, що використовуються у спілкуванні.


Розділ 2. "Вербальні засоби репрезентації емоційного стану радості в англомовному художньому дискурсі". Номінативні та дескриптивні мовні одиниці, які об’єктивують емоційний стан радості, є конституентами одноіменного лексико-семантичного поля (ЛСП). Спільне для елементів ЛСП "радість" поняття у найбільш "чистому" вигляді представлено архісемою 'happy' (щасливий, радісний), яка є домінантою та ідентифікатором поля, оскільки зафіксоване нею поняття тією чи іншою мірою репрезентоване дефініціями всіх представників поля ('joy' радість, 'happiness' щастя, 'pleasure' задоволення тощо). Ад’єктивна форма happy є базовою при лексикографічному описі лексем, похідних від кореня happ-, а словникова стаття happy найоб’ємніша і деталізована практично в усіх тлумачних словниках англійської мови (С. Г. Воркачов).


ЛСП "радість" утворюється накладанням одне на одне частиномовних полів, які, маючи єдину ядерно-периферійну структуру, наповнюють його категоріально різними елементами. Підставою для віднесення певної лексичної одиниці до ядра, приядерної зони, ближньої і дальньої периферії чи маргінального шару є питома вага семи 'феліцитарності' досліджуваних лексем.


Емоційний стан радості може бути актуалізований практично всіма частинами мови. При цьому до своїх основних предметно-логічних сем такі лексичні одиниці додають ще й емотивні зі значенням "радість". До лексичних засобів вираження емоційного стану радості, на думку Б. Волек (Волкової), належать вигуки та вигукові слова. У процесі функціонування вигуків на позначення радості відбувається їх взаємодія з іншими лексико-граматичними класами слів на семантичному рівні, і тоді їхнє феліцитарне значення стає зрозумілим із контексту. Це означає, що феліцитарні вигуки є контекстуально залежними. Емоційний стан радості актуалізується за допомогою таких первинних емоційно-оцінних вигуків, як: oh!/ooh! (о!, ох!, ой!), ha! (ха!, ага!), hee! (хі!), ah(ах!, ой!), wow! (здóрово!, о це так!, вау!), aha! (ага!), hey! (гей!, овва!), oho(ого!), hurray!/hooray! (ура!). Найчастіше для вираження радості вживаються такі первинні вигуки, як: oh! (о!, ох!, ой!) – 56%, wow(здóрово!, о це так!, вау!) – 11%, hurray! (ура!) – 5,5%.


Незважаючи на майже необмежені можливості утворення вторинних вигуків, ми визначаємо найуніверсальніші, а отже – найуживаніші з них для вираження радості. До них належать такі вигуки як yeah!/yes!/yea! (ура!) – 17%, delicious! (чудово!) – 6%, fantastic! (фантастично!) – 6%, amazing (вражаюче!, дивовижно!) – 6%, excellent! (чудово) – 3%, oh my God! (о Господи!, Боже мій!, оце так!) – 3% вживання. Типізовані вигуки-виразники радості складають лише 41% від загальної кількості вторинних емоційно-оцінних вигуків, які виражають цей емоційний стан. У 59% випадків вторинним вигуком-виразником радості виступає будь-яке слово, яке перейшло із значущої частини мови (іменник, прикметник, прислівник, дієслово), хоча найбільшим джерелом для вторинних вигуків є прикметник із семою позитивної оцінки: marvelous! (дивовижно!, чудово!), unbelievable! (неймовірно!), cool! (круто!), great! (чудово!), right! (правильно!), brilliant! (блискуче!), very kind! (дуже добре!) тощо.


 


Під впливом емоцій в мовленні відбуваються такі формальні зміни, як порушення граматичної структури, зсув граматичних часових форм, повтори, риторичні запитання тощо (Е. Нушикян, О. Д. Пономарів, С. С. Полєжаєва). Синтаксичний аналіз досліджуваного матеріалу показав, що структурні засоби вираження емоційної конотації радості являють собою специфічні, відмінні від інших мовні моделі. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины