СТАНОВЛЕННЯ КЛАСУ СЛІВ-КВАНТИФІКАТОРІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (VII – XVII СТ.)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
СТАНОВЛЕННЯ КЛАСУ СЛІВ-КВАНТИФІКАТОРІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (VII – XVII СТ.)
Альтернативное Название: Становление КЛАССА СЛОВ-квантификаторы в английском языке (VII - XVII СТ.)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. “Концептуальні засади вивчення класу слів-квантифікаторів у сучасних граматичних студіях. У мовах багатьох народів світу є слова із затемненим частиномовним статусом, що спричиняє численні дискусії стосовно природи й становлення таких одиниць. Серед слів з гібридною природою       (термін В.В.Виноградова) особливий інтерес становлять слова-квантифікатори, вивчення яких залишається на периферії інтересу дослідників, що працюють у царині історичної англістики.


У лінгвістичній літературі є чимало різноманітних термінів на позначення слів досліджуваного класу, зокрема, “рахункові слова”, “квантитативи”, “нумеративи”, “квантифікатори”, “квантори”. Однак в англійській граматичній традиції переважно послуговуються запропонованим О.Есперсеном терміном “квантифікатор”, етимологія якого, на наш погляд, повністю відбиває семантику досліджуваних одиниць. У назві цього класу слів відбита їхня характерна риса, яка полягає у відтворенні абстрактного й досить узагальненого за своєю природою значення кількості (О.Есперсен). Терміном “квантифікатор” позначають слова: all, any, each, either, every, (a) few, half, (a) little, many, more, much, none, some (скільки-то, трохи), several та деякі інші, семантика яких відзначається високим ступенем узагальненості, оскільки вони позначають неконкретну кількість. Some та any, наприклад, відносять до класу слів-квантифікаторів лише в тих контекстах, де вони актуалізують кількісне значення.


Для з’ясування місця слів-квантифікаторів серед інших мовних одиниць на позначення кількості звернемося до принципів організації мовного поля кількості, за визначенням С.О.Швачко. Центральне місце в цьому полі належить числівникам, основною ознакою яких є наявність опорної семи числа, відсутньої у квантифікаторів. Слова-квантифікатори утворюють особливу групу одиниць, що виражають неточну (невизначену) кількість і складають периферію цього поля.


Відсутність у сучасній лінгвістиці єдиних критеріїв для розмежування лексико-граматичних класів слів позначилася, зокрема, на невизначеності частиномовного статусу слів-квантифікаторів. Така ситуація зумовлює необхідність розгляду наявних підходів до інтерпретації місця                                слів-квантифікаторів серед функціонально та семантично близьких частиномовних одиниць.


Фокусування уваги на розмежуванні числівників, займенників і детермінативів, виокремлення з-поміж них квантифікаторів характерне для дослідників цих проблем як серед славістів (В.В.Виноградов, О.О.Потебня), так і германістів вітчизняної граматичної традиції (О.І.Смирницький, В.М.Ярцева). Клас слів, що є предметом розгляду, Л.В.Щерба назвав “кількісні слова” (Л.В.Щерба), об’єднаши в ньому кількісні числівники й неозначені займенники, тобто розглядаючи їх як слова однієї частини мови. За Н.Ю.Шведовою, слова на зразок скільки, декілька, багато, мало – це займенники-числівники. Згідно з підходами авторів української функціональної граматики, числівники не мають самостійного частиномовного статусу, а українські одиниці – еквіваленти англійських квантифікаторів – належать до розряду неозначених кількісних числівників (І.Р.Вихованець, К.Г.Городенська).


На певному етапі розвитку вітчизняної германістики займенники та числівники було прийнято об’єднувати в спільний лексико-граматичний клас слів (В.М.Ярцева), або зараховувати до розряду займенників (О.І.Смирницький).             У сучасній англістиці числівники розглядають у когнітивно-ономасіологічному ракурсі, виділяючи числівники і квантифікатори як окремі частини мови на підставі їх просторової предметної форми (С.А.Жаботинська). Отже, у вітчизняній лінгвістиці проблему визначеності класу квантифікаторів вирішують у два способи: квантифікатори – це самостійна частина мови (С.А.Жаботинська, Є.В.Щебетенко) або квантифікатори й числівники належать до одного класу слів (А.А.Молчанов).


У своєму дослідженні слідом за С.А.Жаботинською, Д.Лайтфутом, Є.В.Щебетенко та ін. вченими схиляємось до висновку, що слова-квантифікатори та числівники належать до двох різних граматичних класів і визначаємо квантифікатори як слова, об’єднані семантикою невизначеної кількості, що виступають у мові одним із спеціалізованих засобів вираження кількісних відношень й отримують самостійний категоріальний статус внаслідок притаманній тільки їм синтаксичної дистрибуції у реченні.


На особливу увагу заслуговують квантифікатори, умовно названі “плаваючими” (floating), які позиційно відокремлені від іменних фраз (NP), до яких належать (Л.Хегман), напр.:


двн.-англ. Hit is Adame eall forgolden (Genesis, 756) – “Він Адам зараз усіх нагородить”.


Така дистрибуція властива давньоанглійському періоду, але в сучасній англійській мові вона відновлюється, оскільки лакуна, яка існувала протягом           XIXV ст. заповнилась новими структурними та синтаксичними моделями.


Розділ 2. “Клас слів-квантифікаторів у мові давньоанглійського періоду”. Мовні одиниці, що історично передують оформленню квантифікаторів у окремий клас, отримали назву “протоквантифікаторів” (pre-quantifiers) (Д.Лайтфут).                З позиції структури давньоанглійські протоквантифікатори морфологічно        тотожні давньоанглійським прикметникам, оскільки мають однакові категоріальні риси: рід, число, відмінок, поділяються за основами й мають дві форми       закінчень: сильні та слабкі. Отже, їх частиномовний статус склався ще з давньоанглійського періоду.


Для прикметників того часу були характерні такі дистрибуції: предномінативна, предетермінативна, постномінативна, номінативна, плаваюча,       а також структурна позиція з іменником у родовому відмінку. Впродовж наступних періодів становлення англійської мови всі названі позиції,                   окрім предномінативної, зникають, що пов’язане із закріпленням ад’єктивів у препозиції до NP.


Давньоанглійській мові притаманні ознаки OV-типу, чим пояснюється постпозиція протоквантифікаторів до означуваної одиниці, що дозволяє виділити їх з класу прикметників. У автентичних текстах цього періоду дистрибутивні характеристики різняться: постдетермінативна є домінантною в “Beowulf”, а предетермінативна – в “The Anglo-Saxon Chronicle”. У цей період спостерігається також лінійне вживання двох протоквантифікаторів на зразок Pre-Q + Pre-Q.


Протоквантифікатори відмінні за своїм походженням: двн.-англ. етимони eal, micel, sum, manig (fela), fea, nжnig, lжs, seuerall мають праіндоєвропейське коріння, а жlc, gehwilc, жnig, mara, mжst, lytel, lyt, healf, begen, gж-hwжюer розвинулися на прагерманському ґрунті (С.Аніон, Е.Кляйн, В.Скіт).


Виділяючи давньоанглійські протоквантифікатори eal (> англ. all), жnig          (> англ. any), begen (> англ. both), жlc (> англ. every), gehwilc (> англ. each),            gж-hwжюer (> англ. either), fea (> англ. few), healf (> англ. half), lжs (> англ. less), lytel, lyt (> англ. little), manig (> англ. many), micel (> англ. much), monig (> англ. many), mara (> англ. more), mжst (> англ. most), nжnig (> англ. none), sum (> англ. some), seuerall (> англ. several) та ін. в окремий лексико-граматичний клас слів ми виходили з їхньої диференційної ознаки – вживання в однакових синтаксичних дистрибуціях у реченні. У нашому дослідженні поняття “дистрибуція” є стрижневим, оскільки на кожну мовну одиницю (за винятком речення) більшою або меншою мірою накладаються обмеження щодо контекстів, у яких ця одиниця може актуалізуватися. Цим фактом пояснюється те, що кожна мовна одиниця (рівнем нижче речення) має специфічну дистрибуцію (Дж.Лайонз).


Найчастотнішим протоквантифікатором у давньоанглійській мові є слово  all (1028), потім much (374), some (163), every та each (162), many (152), fela (148), any (91), more, most (75), half (57), little (52), both (36), none (27), найменш частотними виявились одиниці less та few (по 8); у наших матеріалах жодного разу не трапився протоквантифікатор several.


Загальна кількість слововживань найуживанішого протоквантифікатора all становить 1028 (43,12% від загальної кількості слововживань). Двн.-англ. eall        має такі відповідники в інших германських мовах: двн.-фриз. al, ol; двн.-сакс., двн.-в.-нім. al, двн.-півн. allr, гот. alls; eall < PG. *alnaz. Gen. Pl. of двн.-сакс. eal має форму ealra, пізніше в англійській літературі зустрічається aller, а іноді alder із нібито зайвим елементом d (С.Аніон). У проаналізованих пам’ятках давньоанглійського періоду цей протоквантифікатор має таку дистрибуцію:


предномінативна (PreN) (289; 28,11%):


Южs an scyppend wat ealle юingCLives, рядки 41-42, 12) – “Це лише один Творець знає про все”;


предетермінативна (PreDet) (197; 19,16%):


Her Romane gesomnodon al юa goldhord юe on Bretene wжron (Chronicle,            an 418) – “Цього року римляни зібрали всі запаси золота, що були в Британії”;


постномінативна (PostN) (134; 13,03%):


wiю рa gefuhton, юa scipo alle gerжhton, юa men ofslogon; (Chronicle, an 885) – “і вони боролися з ними, узяли кораблі всі й убили чоловіків”;


абсолютна (Abs.) (131; 12,74%):


Inc hyraр eall (Genesis A,B, 205) – “Незадоволення відчули всі”;


після особового займенника (after PerPro) (98; 9,5%):


Na sceal hafaр || юurh drihtnes miht daed gefremede || рe we ealle aer nemeahton snyttrum besyrwan (Beowulf, 938-941) – “Тоді воїн з допомогою Господа, зробив те, що ми всі не могли здійснити”;


номінативна (Nom.) (63; 6,13%):


Eall is earfoрlic eorюan rice (The Wanderer, 106) – “Усе є важким у царстві        на землі”;


постдетермінативна (PostDet) (39; 3,8%):


Hi feollon юa ealle mid Oswolde cyning on gebedumlfrics Life of King Oswald, 19-20) – “Вони впали всі з королем Освальдом на молитву (молитися)”;


структурна позиція з родовим відмінком (with Gen.) (32; 3,11%):


Жfter юam we bebeodaр южtte ealles folces жw ond domas рus sien gehealdene (From the Laws, 13-14) – “Після того ми наказали, щоб закони та статути всіх народів виконувались”;


предномінативна з man, mon (PreN with man, mon) (15; 1,46%):


Hi eft arisaр, swa swa ealle menn dōр (Жlfric on the old Testament,                     119-121) – “Вони знову піднялись, як усі люди зробили”;


з числівником (with Num.) (11; 1,07%):


Swa юu hжlepum eart ana eallum eorюbuendum weard and wisa (Daniel,             563-565) – “Оскільки ти є одним з мешканців землі, захищай та розумним будь”;


постномінативна з man, mon (PostN with man, mon) (7; 0,7%):


Юa holdas ealle, юa ieldstan men ealle mжste рe to Bedanforda hierdo (Chronicle, an 914) – “І всі капітани, і майже всі перші люди, що належали Бедфорду”;


перед особовим займенником (before PerPro) (6; 0,58%):


Eall ic wжs mid bestemed, (The Dream of the Rood, 48)Увесь я був кровю вкритий;


плаваюча (floating) (4; 0,38%):


Ac hit is eall weste, buton on feawum stowum styccemжlum wiciaр Finnas         (The vоyages of Ohthere and Wulfstan, 4-7) – “І все там пустельно, зовні то тут, то там невеликі поселення є”;


конструкція ealle of anum (construction ealle of anum) (2; 0.2%):


Юa wжron adжlede drihtnes mihtum || ealle of anum, юa he юas eorрan gesceop, (Genesis A,B, 218-219) – “Там були долини, які Господь зробив усі з однієї, коли землю створював”.


Виокремлення досліджуваних слів із тканини давніх текстів становить певні труднощі, оскільки одиниці такого типу часто утворюють неподільне ціле з фонетично легкими елементами, такими як прийменники, сполучники або вказівні займенники, які їх безпосередньо оточують (І.Р.Буніятова). Зокрема, у “Beowulf” нами було зафіксовано вживання давньоанглійської лексеми ealfela, що позначає very many, у “Cura Pastoralisunlyt, onlyt, напр.:


двн.-англ. Hwilum cyninges юegn / guma giephlжden gidda gemyndig se рe ealfela ealgesegena / wo gemunde word oЮer faud / soрe gebunden (Beowulf,            866-870);


англ. At times the kings thane, / a man / laden with fine speech, remembering songs, / he who very many of ancient traditions / recalled scores, found new               words / bound in truth”;


“Час від часу тан короля, тобто людина, яка вміє гарно промовляти, пам’ятає пісні; він, великий знавець старовинних традицій, пригадав багато, знайшов нові слова, справжні”.


Для давньоанглійської мови характерна висока варіативність одиниць усіх мовних рівнів, що виявилося у графіці досліджених нами слів-квантифікаторів,             напр., у випадку двн.-англ. жlc, gehwylc, жghwilc, жghwa, gehwilc, gehwa. Порівняльний аналіз матеріалу двох пам’яток (“Beowulf” та “Anglo-Saxon Chronicle”) засвідчує певну закріпленість форм уживання: gehwylc та жghwylc більшою мірою властиві мові “Beowulf”, тоді як для “The Parker Chronicle” характерне жlc. Це, очевидно, визначається екстралінгвальними чинниками, а також індивідуальним стилем скрибів.


Отже, фактичний матеріал писемних пам’яток давньоанглійського періоду дозволив виокремити такі дистрибуції протоквантифікаторів: предномінативна, предетермінативна, постномінативна, абсолютна, після та перед особовим займенником, номінативна, постдетермінативна, структурна позиція з родовим відмінком, з числівником, плаваюча. Синтаксичні позиції досліджуваних             слів у реченні зближують їх з кількісними числівниками та прикметниками, а також з іменниками.


Розділ 3. “Клас слів-квантифікаторів у мові середньо- та ранньоновоанглійського періодів. У нашому дослідженні відслідковується подальший розвиток структурних моделей, характерних для середньоанглійських протоквантифікаторів, а саме: предетермінативна та постномінативна синтаксична дистрибуція протоквантифікаторів, а також виникнення протоквантифікатора з прийменником of (Q + Prep.of). Останнє дозволяє дійти висновку про те, що у цей період протоквантифікатори продовжують набувати характерних ознак свого класу, які і виокремлюють їх у XVI ст. з класу прикметників. Напр., предетермінативна дистрибуція протоквантифікатора all у трьох досліджуваних періодах є домінантною, пор.:


двн.-англ. Her Romane gesomnodon al юa goldhord юe on Bretene wжron (Chronicle, an 418) – “Цього року римляни зібрали запаси золота, що були в Британії”;


ср.-англ. And as soon as Merlin hadde seid the kynge, alle the tokenynges of the two dragons, he toke leve (Merlin 3, 41) – “Як тільки Мерлін розповів королю про всі знаки двох драконів, він повірив”;


р.-н.-англ. that any should be found wiser than his ancestors, but though they willingly let go all the good things that were among those of former ages                     (More Utopia 1, 9).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины