КИШКОВІ ІНВАЗІЇ ІНДИКІВ (поширення, діагностика, патогенез, профілактика)




  • скачать файл:
Название:
КИШКОВІ ІНВАЗІЇ ІНДИКІВ (поширення, діагностика, патогенез, профілактика)
Альтернативное Название: КИШЕЧНЫЕ инвазии индюков (Распространение, диагностика, патогенез, профилактика)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Дослідження проводили протягом 1996-2007 років в лабораторії паразитології кафедри епізоотології та паразитології ОДАУ, в лабораторії паразитології Одеської дослідної станції та на базі віварію ОДС ННЦ «ІЕКВМ».


Вивчення епізоотологічної ситуації з інвазійних хвороб індиків проводили в господарствах різних форм власності Півдня України з територіальною належністю їх до 14-и адміністративних районів: Балтський, Березівський, Великомихайлівський, Овідіопольський, Саратський і Ширяєвський Одеської області; Березнігуватський, Кривоозерський, Первомайський і Снігурівський Миколаївської області; Каланчацький, Каховський, Нововоронцовський і Новотроїцький Херсонської області.


Відомості про поголів’я птиці, спеціалізацію і технологію виробництва, паразитологічну ситуацію ми отримували та аналізували із матеріалів звітності обласних державних лабораторій ветеринарної медицини та безпосередньо від власників чи спеціалістів господарств.


При епізоотологічному обстеженні індикопоголів’я основним показником був ступінь ураженості стада гельмінтами та простішими (екстенсивність інвазії, ЕІ). Фекалії відбирали з підлоги безпосередньо після дефекації або індивідуально із клоаки і досліджували стандартизованим методом Г.А. Котельникова та       В.М. Хренова (1991). Визначення яєць гельмінтів до відповідного виду проводили під мікроскопом при малому збільшенні (х 80) та за допомогою атласу диференціальної діагностики гельмінтозів (А.А. Черепанов та ін., 2001, І.С. Дахно та ін., 2001). Всього досліджено 10 126 зразків фекалій.


Інтенсивність гельмінтозної інвазії визначали шляхом підрахунку кількості яєць гельмінтів у одному грамі фекалій та шляхом підрахунку гельмінтів при здійсненні неповних гельмінтологічних розтинів кишечників (за К.І. Скрябіним, 1928) вимушено забитої, спеціально забитої та загиблої птиці.


Частковому патологоанатомічному розтину піддано 2707 індиків. Виділених цестод консервували в 700 етиловому спирті, нематод – у рідині Барбагалло. Визначення видів цестод проводили після фарбування їх молочнокислим карміном, нематод просвітляли в молочній кислоті з гліцерином                         (І.В. Орлов, 1954).


Дослідження наявності і кількості гістомонад і трихомонад в кишечнику та в печінці проводили шляхом звичайної мікроскопії, продивляючись нативний матеріал і культуру паразитів в затемненому полі, а також фарбуванням препаратів за методом Романовського (1902) і методом М.А. Колабського (1994).


Для діагностики еймеріозів індиків відібраний матеріал досліджували методом Фюллеборна і Дарлінга згідно ГОСТ 25383-82 (СТ СЭВ 2547-80). Кількість ооцист підраховували під малим збільшенням мікроскопа (10х10) у 20 полях зору з наступним обчисленням середнього показника. Для встановлення сезонної і вікової динаміки еймеріозів індиків здійснювали копрологічні дослідження від п’ятиденного до однорічного віку.


Належність видів еймерій встановлювали за таблицею L.P. Pellerdy (1965) та визначником Є.М. Хейсіна (1967) з урахуванням форми, кольору, довжини та ширини ооцист, наявності чи відсутності мікропіле, полярної гранули, остаточного тіла в ооцисті і спороцисті, а також довжини перебігу препатентного і патентного періодів.


З метою визначення джерел зараження і шляхів розповсюдження гельмінтозів індиків у приміщеннях, де утримували птицю, відбирали зскрібки з підлоги, стін, годівниць, напувалок, ємності з мінеральними добавками (річковий пісок, ракушняк), які знаходились на відстані 15-20 м від пташника та досліджували на наявність яєць гельмінтів за методом А.І. Корчагіна (1996). Всього обстежено 417 зразків довкілля. Їх проводили щомісяця, при цьому ураховували кількість яєць гетеракісів і аскаридій, ступінь їх розвитку та внутрішню будову.


Для з’ясування ролі дощових червів у розповсюдженні аскаридіозно-гетеракозної інвазії провели експериментальне зараження індиків інвазійною культурою яєць гетеракісів. Відібраних червів поміщали в чашку Петрі, ретельно промивали водопровідною водою і розділили на дві дослідні та контрольну групи (n=12).


Зараження проводили в склянках зверху вкритих марлевими пов’язками. Поживним матеріалом були дрібні зволожені корінці від злакових рослин до яких додали інвазійну культуру яєць гетеракісів, виготовлену за власною методикою. Розтин інвазованих дощових червів проводили на 3, 5 і 7 добу. Визначення видів дощових червів проводили за визначником О.В. Чекановської (1959).


Для вияснення ролі дикого голуба Columba livia в епізоотології капіляріозної інвазії індиків було проведено штучне інвазування 10 індичат та 10 голубів інвазійною культурою яєць Capillaria obsignata за методом                    П.Т. Твердохлєбова (1965). При цьому ввели кожному індичаті по 300±30, а голубу по 100±10 інвазійних яєць.


Для виявлення впливу абіотичних факторів навколишнього середовища на розвиток і життєздатність яєць гетеракісів відбирали свіжовиділені фекалії від індиків 3,5-4 міс. віку з розрахунку 50-100 г і поміщали в спеціальні поліетиленові мішечки з отворами для доступу повітря, частину яких згідно схеми досліду залишали на поверхні ґрунту, а інші прикопували в ґрунт на глибину 3 та 10 см з розрахунку по 12 зразків на кожну глибину. Всього було закладено 36 зразків фекалій. Розміщення проб фекалій проводили на спеціально виділеній ділянці розміром 8х10 м. Її огородили металевою сіткою на території птахоферми СТОВ Агрофірма «Нива» Овідіопольського району. Експеримент тривав упродовж 2004-2005 років.


З’ясування ролі H. gallinarum в поширенні гістомонозу проводили на 50 індичатах 35-75-добового віку кросу «Харківський» з використанням 15-добової культури інвазійних яєць гетеракісів, отриманих з гонад самок за методом         П.Т. Твердохлєбова (1965). Їх задавали індивідуально з розрахунку 400±40 яєць гетеракісів на одне індича.


Для морфологічних і біохімічних досліджень кров відбирали в індиків у кількості 2-3 мл з vena axilaris. Дослідження сироватки крові проводили в лабораторії біохімії ННЦ «ІЕКВМ» УААН і в діагностичному центрі Центрального військового клінічного шпиталю м. Одеси на біохімічному аналізаторі фірми «Cobas mirra plus» з використанням набору реактивів, виготовлених ТзОВ НВП «Філіт-Діагностика» (м. Дніпропетровськ).


Кров відбирали до та після інвазування на 5, 10, 15, 20, 30 добу досліджень і проводили біохімічні дослідження, де визначали: вміст загального білка (за біуретовою реакцією), альбумін і фракції глобулінів (нефелометричним методом), циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) (по Гриневичу і Алферову, 1981), серомукоїди (по Weimer A., Moshin, 1952).


Всього біохімічними методами було проаналізовано 347 проб сироваток крові індиків.


Для патологоморфологічних і гістологічних досліджень відбирали 3-4 шматочки селезінки, печінки, фабрицієвої сумки, тимус – повністю. Матеріал фіксували в 10% кальцій формолі за Бекером в модифікації Пірса. Парафінові зрізи, товщиною 5-7 мкм, фарбували гематоксиліном та еозіном. Площу лімфоїдних зон органів визначали за Г.Г. Автанділовим (1973).


Всього виготовлено і проаналізовано понад 560 зрізів. Мікрофотографування проводили з використанням мікроскопа «OLIMPUS CX 41» при збільшеннях х 60, х 100, х 200 та х 400.  


Визначення терапевтичної ефективності антигельмінтиків і еймеріостатиків проводили на індиках 42-270 добового віку породи «Бронзові широкогруді» та кросу «Харківський», уражених моно- та змішаними інвазіями. Поставлено 6 дослідів, в яких було використано 180 індиків спонтанно та експериментально інвазованих гельмінтами та простішими.


За змішаного перебігу аскаридіозно-гетеракозної інвазії проведено порівняльну оцінку ефективності деяких протипаразитарних препаратів серійного виробництва НВФ «Бровафарма», а саме:


- бровалевамізолу 8%, який задавали індивідуально з розрахунку 0,5 см3/кг маси шляхом розведення визначеної дози у 5 см3 питної води за допомогою шприца з гумовою трубкою;


- бровадазолу в дозі 10 мг/кг маси тіла вільно груповим методом в суміші з дводобовою нормою комбікорму.


За змішаного перебігу цестодозно-нематодозної інвазії індиків (райєтини + гетеракіси) порівнювали ефективність брованолу з розрахунку 1 г/10 кг маси тіла в суміші з комбікормом протягом 3 діб та альбену (ННЦ «ІЕКВМ») в дозі 0,3 г/кг маси тіла в суміші з кормом упродовж 2-х діб.


Визначення ефективності дегельмінтизації визначали триразовими копроскопічними обстеженнями індиків дослідних і контрольної груп з визначенням ЕЕ та ІЕ за методикою О.В. Теплова (1979).


За асоційованого перебігу спонтанної еймеріозно-гістомонозної інвазії індиків з’ясовували ефективність бровітакокциду в дозі 2 г/кг корму на протязі 5 діб та брометронід-нового в аналогічній дозі та схемі терапії.


Відпрацювання оптимальної терапевтичної дози бровермектин-грануляту за змішаного перебігу гетеракозно-ентомозно-райєтинозної інвазії індиків проводили шляхом згодовування препарату груповим методом в дозі 1г/10 кг маси тіла (ДР – 3,5 мг), змішуючи з добовою нормою корму. Через тиждень повторювали аналогічний курс терапії. Птахам другої дослідної групи задавали цей же препарат, але збільшили дозу до 1,5 г/10 кг маси тіла (відповідно ДР –  5,25 мг) і провели лікування одним курсом шляхом згодовування визначеного препарату упродовж 3 діб.


Для лікування індиків спонтанною гетеракозно-гістомонозною інвазією було застосовано комплексний препарат, який містить бровалевамізол 8% та ампроліум 22%. Вказані компоненти додавали до корму у кількості: бровалевамізол 8% – 18-25 см3/кг, ампроліум 22% – 250-320 мг/кг.


Індикам дослідної групи (n=12) згодовували комплексний препарат згідно схеми 3:3:3 доби з застосуванням ампроліуму 22% у дозі 300 мг/кг корму в поєднанні з бровалевамізолом 8% з розрахунку 20 см3/кг корму. Індики контрольної групи отримували звичайний корм. Суміш задавали у вигляді вологої мішанки.


Провели визначення дезінвазійних властивостей дезінфектантів «Септамін» (виробництво ТзОВ «ВІК-А»); «ДЗПТ-1» (розробка лабораторії вивчення туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ») та «Бровадез-20» (НВФ «Бровафарма») на інвазійну культуру яєць Heterakis gallinarum за методом П.Т. Твердохлєбова (1965). Отриману суміш змивали 3 см3 дистильованої води в чашку Петрі. Аналогічним чином було підготовлено 3 контрольних та 27 дослідних чашок Петрі. З них на кожен дезінфектант було задіяно по 9 чашок з різною концентрацією (0,5; 1 та 1,5 %) та з різною експозицією (10, 30, 60 хв). До попередньо підготовленої культури яєць додавали аналогічний об’єм дезінфектанту відповідної концентрації. Зразки нумерували і після відповідної експозиції культуру яєць H. gallinarum чотириразово відмивали у дистильованій воді. Контролем слугувала аналогічна культура яєць в дистильованій воді.


Чашки Петрі з культурою яєць гельмінтів поміщали в термостат при температурі 26 0С і упродовж 42 діб вели спостереження. Через кожні 7 діб культуру розглядали під мікроскопом (окуляр 10, об’єктив 15), враховуючи зміни оболонки яєць, деформацію зародків та розвиток личинок або їх пошкодження.


 


Математично-статистичну обробку результатів досліджень проводили згідно рекомендацій по біометрії на персональному комп’ютері з використанням пакету програм Microsoft Excel for Windows XP. Оцінку вірогідності (Р) визначали за показниками Т-критеріїв Стьюдента (Урбах, 1964). 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)