ЗООГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ УМОВ УТРИМАННЯ КНУРІВ У ГОСПОДАРСТВАХ З НИЗЬКОЮ ЩІЛЬНІСТЮ ЗАБРУДНЕННЯ РАДІОНУКЛІДАМИ : Зоогигиеническое обоснование УСЛОВИЙ СОДЕРЖАНИЯ ХРЯКОВ в хозяйствах с низкой плотностью загрязнения радионуклидами

Краткое содержание

Дослідження   проводились   на   кнурах   великої   білої   породи   віком  2–4 роки в господарствах Сарненського і Млинівського районів Рівненської області упродовж 1997–2001 років. КСП “Маяк” Сарненського району, знаходилось в регіоні, який потрапив під вплив радіоактивних викидів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно даних Рівненської науково-дослідної станції щільність забруднення території складала за цезієм-137 – 1...5 Кі/км², а за стронцієм-90 – 0,04...0,08 Кі/км². Кнури-плідники утримувались у цегляних типових приміщеннях, в індивідуальних станках згідно прийнятої в господарстві технології. Годівля здійснювалась кормами власного виробництва у відповідності до норм НДІТ Лісостепу і Полісся України. В якості контролю було використано кнурів державної племінної станції Млинівського району, територія якої знаходилась в зоні, де рівень забруднення радіонуклідами не перевищував природних фонових величин. Регіон, в якому знаходились дані господарства, належав до біогеохімічної провінції, яка є дефіцитною за міддю, цинком, марганцем, кобальтом, йодом.

У першому досліді, з метою визначення впливу низьких доз іонізуючого випромінювання на організм кнурів, було проведено вивчення сезонної динаміки клінічних, гематологічних та біохімічних показників крові, якості сперми морфологічної структури тканин сім’яників, репродуктивної здатності за заплідненістю свиноматок і життєздатністю приплоду. Для цього було відібрано 8 кнурів-плідників у КСП “Маяк” (дослідна група) і 8 аналогів у племстанції (контрольна група).

У другому досліді вивчали клініко-фізіологічний стан організму та репродуктивні здатності кнурів внаслідок проведення превентивної терапії за допомогою введення в раціон вітамінно-мінерального преміксу “Агномікс”. Було відібрано 16 тварин у кожному господарстві. Добавку згодовували 8 тваринам у КСП “Маяк” і 8 – у Млинівській племстанції, інші виступали в якості контролю.

Основні показники  мікроклімату  приміщень,  де  утримувались  кнури-

плідники, вивчались згідно загальноприйнятих методик: температуру повітря і його вологість визначали психрометром ПВ-1А, швидкість руху повітря –кульовим кататермометром, мікробне забруднення повітря – в чашках Петрі на м’ясо-пептонному агарі, концентрацію аміаку – газоаналізатором УГ-2. Сумарний  стан  мікроклімату  оцінювали  згідно  методичних  рекомендацій М.В. Демчука та співавторів (1985). Клінічний стан організму кнурів оцінювали відповідно до методики клінічного дослідження тварин (Левченко В.І. та ін., 1995). У крові визначали: кількість еритроцитів на ФЕК-М (Германюк Я.Л., Демчук М.В. і ін., 1964), концентрацію гемоглобіну – геміглобін-ціанідним методом, кольоровий показник та середній вміст гемоглобіну в еритроциті – розрахунковим методом, кількість лейкоцитів підраховували в камері Горяєва, абсолютний вміст еозинофілів – за методом Дунгера в модифікації
І.С. Піралішвілі (1962), лейкоцитарну формулу – шляхом підрахунку 200 лейкоцитів, зафарбованих за Паппенгеймом. Концентрацію глюкози встановлювали за методом Хагедорна-Йенсена. В трихлороцтовому центрифугаті крові визначали вміст молочної кислоти за методом Баркера-Саммерсона згідно припису Н.Н. Яковлєва і ін. (1973); неорганічний фосфор – за Лоурі і Лопецом (1957), використовуючи в якості відновлювача аскорбінову кислоту; кількість фосфору АТФ+АДФ розраховували за різницею між лабільним і неорганічним фосфором; загальний кальцій – комплексонометричним методом з мурексидом; суму пентоз – за допомогою орцинового реактиву (Мейбаум В.В., 1945). Загальний білок сироватки крові визначали на рефрактометрі RL-2, а білкові фракції – методом електрофорезу на плівці з ацетату целюлози (Чумаченко В.Е. та ін., 1990).

Показники сперми кнурів визначали за загальноприйнятими методиками: активність руху сперміїв – мікроскопічно за В.К. Миловановим (1962); концентрацію – в лічильній камері Горяєва; відсоток живих сперміїв та співвідношення нормальних і патологічних форм – проводячи мікроскопію мазка; загальну кількість і суму активних сперміїв – розрахунковим методом.

Гістоструктуру сім’яників вивчали на кнурах 2-, 3-, 5-, 8-місячного та
2-,  4-річного  віку.  Кусочки  матеріалу  після  кастрації  тварин  фіксували  в  10–12 % розчині формаліну з послідуючою заливкою в парафін. Гістозрізи виготовляли на санному мікротомі МС-2 і фарбували гематоксиліном та еозином (Ромейс Б., 1953). Вимірювання мікроструктур виконували за допомогою мікроскопа МБІ-15/2; товщину білкової оболонки, діаметр сім’яних канальців, розміри клітин та ядер – окулярмікрометром МОВ-1-15^X. Підрахунок кількості сім’яних канальців проводили на умовній одиниці площі (окуляр 10, об’єктив 8), на 5 препаратах в 6 полях зору по кожній групі тварин.

Відтворювальну здатність вивчали за показниками спермопродукції кнурів і за отриманим приплодом від свиноматок, яких запліднювали спермою піддослідних тварин.

Статистичну обробку одержаних результатів проводили на ПК ІВМ з використанням програми “Statgraph”. Зміни результатів середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05*, Р<0,01**, Р<0,001***.