ДІАГНОСТИКА, ТЕРАПІЯ І ПРОФІЛАКТИКА СЕРОЗНОГО МАСТИТУ У СВИНОМАТОК

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ДІАГНОСТИКА, ТЕРАПІЯ І ПРОФІЛАКТИКА СЕРОЗНОГО МАСТИТУ У СВИНОМАТОК
Альтернативное Название: ДИАГНОСТИКА, терапия и профилактика Серозного мастита у СВИНОМАТОК
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Роботу виконано на кафедрі акушерства Сумського національного аграрного університету протягом 2005-2007 років. Базовим господарством для проведення досліджень був спецгосп ТОВ «Ряснянське» Краснопільського району Сумської області.


Поширення й причини виникнення клінічного маститу у свиноматок вивчали із урахуванням пори року та віку тварин.


Особливості перебігу серозного маститу вивчали на 20 свиноматках (по кожній окремо), при цьому враховували такі показники: загальний стан, апетит, спрага, характер рефлексу ссання поросятами, температура, пульс, дихання, дослідження молочної залози та її секрету, враховували клінічні ознаки місцевого запального процесу.


Багатоплідність і збереженість приплоду вивчали в порівняльному аспекті з урахуванням пори року на 80 свиноматках першого і другого опоросу (40 клінічно здорових та 40 хворих на серозний мастит).


Реакцію (рН) секрету молочних залоз визначали за допомогою універсального індикаторного паперу та 2% розчину мастидину. Використовували непрямі методи визначення підвищеної кількості соматичних клітин у молоці: пробу Уайтсайда з 4% їдким натрієм та пробу з 2% розчином мастидину. Загальну кількість соматичних клітин визначали за методикою  Прескотта-Бріда.


Для бактеріологічного дослідження відбирали по 1-й пробі секрету із уражених пакетів у 10 свиноматок, проводили посіви матеріалу на поживні середовища і визначали культуральні, морфологічні, біохімічні властивості та  чутливість виділеної мікрофлори до антибіотиків.


У сироватці крові визначали вміст загальних протеїнів (біуретовим методом), С-реактивного білка (реакцією преципітації в капілярі), загальних імуноглобулінів (цинк-сульфатним експрес-методом за Костиною М.О., (1983)), пролактину (методом твердофазного імуноферментного аналізу), вміст серомукоїдів та активність лужної фосфатази – із використанням діагностичних наборів фірми «Simko LTD» м. Львів.


Із метою визначення прогностичних критеріїв розвитку серозного маститу в зимово-весняний і літньо-осінній періоди 2006 року було сформовано 4-и групи свиноматок першого та другого опоросу загальною кількістю 60 голів (по 15 тварин в кожній групі), у яких відбирали кров на 113-ту добу поросності, через 3-и та 24-и години після опоросу, досліджували динаміку біохімічних показників та клініку серозного маститу. Всього досліджено 180 проб сироватки крові. Після появи перших клінічних ознак маститу вивчали клітинний склад секрету уражених молочних залоз.


Терапевтичну ефективність різних схем патогенетичної терапії вивчали на 180 свиноматках першого й другого опоросу (по кожній окремо) із урахуванням пори року. У зимово-весняний та літньо-осінній періоди формували по дві дослідні й одній контрольній групі (по 15 голів у кожній) свиноматок підібраних за принципом аналогів із діагнозом – серозний мастит.


У всіх групах застосовували коротку новокаїнову блокаду нервів хворої молочної залози за Д.Д. Логвіновим із використанням 0,25% розчину новокаїну в дозі 40 мл на кожний уражений пакет, триразово, з інтервалом 24 години. Але у перших дослідних групах до розчину новокаїну додавали 1 мл 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату, а в других дослідних – 1%-й розчин тіотриазоліну (із розрахунку 1 мл на 10 кг живої маси). В контрольних групах застосовували лише 0,25% розчин новокаїну.


У всіх групах свиноматок враховували: відсоток одужання, середні строки одужання, розвиток ускладнень і хронічної форми, відсоток збереження поросят до відлучення та вибраковування свиноматок.


У п’яти свиноматок із кожної дослідної і контрольної групи перед лікуванням та через 24 години після кожного застосування блокади відбирали проби крові для визначення основних біохімічних й гормональних показників.  Загальна кількість свиноматок в досліді – 60 голів, досліджено 240 проб крові.


На підставі отриманих найефективніших результатів терапії свиноматок хворих на серозний мастит, із метою його профілактики протягом року провели виробничий дослід на свиноматках першого та другого опоросу в загальній кількості 800 голів: по 400 голів в контрольних  (препарат не вводився) і дослідних групах (на 113-ту добу поросності та після родів (через годину після виведення останнього посліду) вводили внутрішньом’язово 2 мл 2,5% розчину гідрокортизону ацетату).


Отриманий цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики за критерієм Стьюдента на комп’ютері Pentium 4.


 


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ


 


Поширення, причини, вікова динаміка клінічного маститу у свиноматок та частота ураження пакетів молочних залоз при різних його формах


Клінічно виражений  мастит виявляли у 13,2% основних свиноматок та у 14,0% перевірюваних, від загальної кількості досліджених тварин. Найбільш поширеною була серозна форма, її відсоток від загальної кількості свиноматок із клінічно вираженим маститом складав 90,1%  у основних та 88,4% у перевірюваних. 


Зимово-весняний період відзначався найвищою захворюваністю на клінічний мастит, який реєстрували переважно серед свиноматок першого – четвертого опоросу. Виникненню й розвитку маститу в спецгоспі сприяло порушення санітарно-гігієнічних умов утримання поросних й підсисних свиноматок, а також лактостаз, травмування сосків, недостатня увага обслуговуючого персоналу на розвиток запалення в молочних залозах та несвоєчасно надане лікування.


Для серозної форми характерним було те, що запальний процес практично у 92,6% основних та 87,7% перевірюваних свиноматок охоплював одночасно більше трьох пакетів, тобто спостерігали або одностороннє ураження практично всіх молочних залоз, або суміжних правих і лівих (в середньому 5-6 пакетів). При  катаральному та гнійно-катаральному маститі запалення частіше охоплювало від трьох до шести пакетів, при абсцедуючому і флегмонозному – один-два. При гнійному маститі, практично у 100% тварин, розвивалися атрофічні процеси  молочних залоз.


 


Особливості перебігу серозного маститу у свиноматок


Перші клінічні ознаки серозного маститу у свиноматок реєструються вже на 18-24-у годину після опоросу й характеризуються пригніченням загального стану, зниженням або відсутністю апетиту, помірно вираженою спрагою, підвищенням температури тіла до 400С та місцевої температури уражених пакетів молочних залоз, а також ознаками їх гіперемії, болючості, збільшенням розміру, щільною консистенцією й лужною реакцією секрету залози.


Хвора на мастит свиноматка неспокійною реагує на процес ссання поросятами, особливо, коли запалення охоплює більшу частину пакетів молочних залоз. Із причини відчуття болю вона або не підпускає поросят взагалі, або підпускає рідше, ніж звичайно,


Однією з характерних ознак розвитку маститу у свиноматки є зовнішній стан і вигляд поросят – шкіра у них набуває сіруватого відтінку. Крім того, спостерігали кволість, схуднення, проноси. Найбільший відсоток загибелі поросят відзначали протягом перших 3-7-ми днів їх життя, що співпадало з перебігом маститу у свиноматок.


При бактеріологічному дослідженні в 60% пробах секрету із уражених молочних залоз було виділено змішану мікрофлору, представлену стрептококами та стафілококами, гемолітична активність яких свідчила про їх патогенні властивості. Позитивний САМР-тест виявляв приналежність виділених мікроорганізмів до Str. agalactiae. Патогенну властивість стафілококів підтверджувала позитивна реакція плазмокоагуляції з плазмою кроля й здатність ферментувати маніт, що є характерним для Staph. aureus.


Виділена мікрофлора виявилася слабо- та нечутливою до антибіотиків цефалексину, лінкоміцину та ампіциліну, які найчастіше використовуються в господарстві для етіотропної терапії.


Встановлено, що мастит обумовлює значне зниження показника збереженості поросят до відлучення в середньому на 27,3%, у порівнянні зі здоровими свиноматками. Це пов’язано із тим, що при запаленні не тільки  зменшується кількість молока, а й погіршуються його властивості, поживність і засвоєння, що стає причиною ослаблення, захворювання й загибелі підсисного молодняка.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины