МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ТА КОРЕКЦІЯ ПРОНИКНОСТІ ПЛАЦЕНТАРНОГО БАР’ЄРУ У КОРІВ




  • скачать файл:
Название:
МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ТА КОРЕКЦІЯ ПРОНИКНОСТІ ПЛАЦЕНТАРНОГО БАР’ЄРУ У КОРІВ
Альтернативное Название: Морфофункциональное СОСТОЯНИЕ И КОРРЕКЦИЯ ПРОНИЦАЕМОСТИ плацентарный барьер у КОРОВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Роботу виконано протягом 2004-2007 років в лабораторіях кафедри акушерства і хірургії Державного агроекологічного університету (зараз Житомирський національний агроекологічний університет), на базі Житомирського м’ясокомбінату, ПСП “Зірка” (3-я зона радіоактивного забруднення) Ємільчинського та ПСП “Україна” (умовно чиста зона щодо радіоактивного забруднення) Попільнянського районів Житомирської області. У ґрунтах сільськогосподарських угідь Ємільчинського району вміст у рухомій формі кадмію становив 0,24мг/кг, свинцю 6,5мг/кг, Попільнянського району – 0,30мг/кг і 7,6мг/кг відповідно, що не перевищує ГДК.


Було проведено 2 серії досліджень.


Мета першої серії: вивчення морфологічної структури плаценти корів і проникності кадмію та свинцю через плацентарний бар’єр у різні терміни тільності. Матеріалом для дослідження були клінічно здорові різного терміну тільності корови, які поступали на забій Житомирського м’ясокомбінату. У них вимірювали температуру тіла, частоту пульсу і дихальних рухів, шляхом ректального дослідження визначали термін тільності і формували дослідні групи 3-4-х, 4-5-ти й 6-7-ми місяців тільності по 5 корів у кожній. Зразу ж після забою корів і знекровлення туш відбирали матки з плодами. Із рогів плодовмістилищ маток для гістологічного дослідження висікали по 3 плацентони, не порушуючи зв’язку між материнською і дитячою частинами плацент. Зразки плацент фіксували у 10%-му розчині формаліну, заливали у парафін і за загальноприйнятими методиками на санному мікротомі виготовляли зрізи. Фарбували зрізи гематоксиліном і еозином (Меркулов Г.А., 1969). Гістологічні препарати досліджували під різним збільшенням мікроскопа М128 БМ. Фотографування окремих ділянок гістопрепаратів виконували цифровою фотокамерою Pentax.


Кровоносне і лімфатичне русло міжплацентарних ділянок хоріальної оболонки вивчали після розтину навколоплодових оболонок і наливання тушшю магістральних судин, що підходять до кожного плацентона.


Проникність плацентарного бар’єру для кадмію і свинцю на різних термінах тільності досліджували методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії згідно з ГОСТом 301780-96. При цьому в материнській і фетальній частинах плаценти, печінці плода, навколоплідних рідинах, вартоновій драглистій тканині пуповинного канатика визначали їх концентрацію.


Мета другої серії: вивчення впливу згодовуваної коровам у запуску в складі раціону мінеральної суміші та додаткового введення тканинного препарату на стан природної резистентності, склад крові, проникнення і накопичення кадмію і свинцю у провізорних органах періоду вагітності та слизовому корку шийки матки під час отелення. Для цього перед початком досліджень на фермах обох господарств було проведено акушерську диспансеризацію 80 корів. Із виявлених середньої вгодованості тільних корів чорно-рябої породи віком 4-6 років формували дослідні групи. У кожному господарстві було відібрано по 15 корів у запуску, яких розділили на 3 групи по 5 у кожній: контрольну, 1 і 2 – дослідні.


Коровам 1-ої дослідної групи один раз на добу протягом 60 – 45 днів запуску у складі раціону разом з концкормами на 100кг живої маси згодовували мінеральну суміш, що складалася із 30г сапоніту і 3г сірки. Коровам 2-гої дослідної групи за аналогічною схемою згодовували таку ж мінеральну добавку і додатково за 14 діб до отелення, два рази, підшкірно в ділянці трьохголового м’яза плеча, з інтервалом у 7 діб, у дозі 7 мл на 100кг живої маси вводили тканинний препарат “Фетоплацентат”.


З метою дослідження проникності плацентарного бар’єру для кадмію і свинцю, впливу на неї згодовуваної мінеральної добавки та введення тканинного препарату від усіх корів під час родів відбирали корок слизу шийки матки, амніотичну та алантоїсну рідини, материнську і дитячу частини плаценти.


У крові корів визначали: кількість Т-лімфоцитів загальних, Т-лімфоцитів активних (М. Jondal, G.Holm, H. Wigzell, 1972), фагоцитарну активність нейтрофілів, Т-хелперів, Т-супресорів (Е.Ф.Чернушенко, Л.С.Когосова, С.І. Гончарова 1988), титр гетерофільних антитіл визначали методом аглютинації з добовою культурою E.Coli при послідовному розведенні сироватки (Чумаченко В.Е. та ін. 1990.); концентрацію гемоглобіну – гемоглобінцианідним методом; кількість еритроцитів та лейкоцитів – підраховуванням у камері Горяєва пробірковим методом; лейкограму виводили за відсотковим відношенням умісту окремих форм лейкоцитів у фарбованих за Романовським-Гімза мазках; уміст загального білка – рефрактометричним методом; загального кальцію – фотометричним способом з О-крезолфталеїновим реактивом; неорганічного фосфору за методом УФ-детекції фосфомолібдатного комплексу; глюкози – глюкозооксидазним методом; загального холестерину – за методом Ілька; тригліцеридів – за Сардесаєм і Маннінгом; активність АЛТ і АСТ – динітрофенілгідрозоновим методом Райтмана-Френкеля.


Обробку цифрових даних здійснювали на персональному комп’ютері з використанням програм “Microsoft Excel”.


 


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ


Морфологія плацентарного бар’єру корови


Нами установлено, що ворсини котиледонів відрізняються за своєю морфологією, і це було підставою, щоб виділити центральні стовбурні ворсини, периферичні ворсини, бокові мікроворсинки, що відгалужуються від стовбурних і периферичних ворсин, і мікроворсинки, які локалізуються між стовбурними і периферичними ворсинами. Стовбурні ворсини займають центральну частину котиледона, мають широку, рясно васкуляризовану основу. Їх стрижнем є кровоносні судини, оточені сполучнотканинною стромою, що вкрита одним або декількома шарами клітин трофобласту та їх напластуваннями у щілинах між боковими мікроворсинами. Мікроворсинки, що відгалужуються від стовбурних центральних ворсин, мають різну форму. Із часу плацентації і протягом всього періоду тільності нами не виявлено ворсин, що вкриті чітко вираженими певної форми епітеліальними клітинами. Щільність з’єднання ворсин котиледона із криптами карункула визначається тим, що верхівки бокових мікроворсинок і ворсинок між стовбурними ворсинами мають булаво- і брунькоподібні потовщення, утворені напластуванням синцитіотрофобласту.


 


Проникність важких металів через плацентарний бар’єр корови


Нами доведено, що кадмій і свинець проникають через плацентарний бар’єр і у котиледонах накопичуються в меншій або більшій кількості, ніж у карункулах. Протягом 3-5-го місяців тільності накопичення кадмію в карункулі зростало, на 6-7-му знижувалось (0,046±0,017 – 0,165±0,029 – 0,052±0,011 мг/кг, р0,01), а в котиледоні його концентрація утримувалася на стабільному рівні (0,047±0,015 – 0,047±0,011 – 0,044±0,007 мг/кг) впродовж 3-7-го місяців тільності. Із наростанням терміну тільності вміст кадмію у печінці плода збільшувався з 0,056±0,013 мг/кг на 3-4-му місяці до 0,428±0,037 мг/кг на 4-5-му місяці тільності (р0,001), а на 6-7-му місяці тільності його концентрація вірогідно знижувалася до 0,112±0,016 мг/кг (р0,001), але була вищою, ніж на початку досліджень. Концентрація кадмію в амніотичній рідині знижувалась з 3-4 -го місяців тільності (0,025±0,003 мг/кг) до 4-5-го місяця (0,010±0,003 мг/кг, р0,01) і лишалася незмінною на 6-7-му. В алантоїсній рідині його уміст змінювався в незначних межах і становив 0,018±0,007 – 0,015±0,006 - 0,015±0,006 мг/кг відповідно. Концентрація кадмію у вартоновій драглистій тканині на 4-5-му місяці тільності (0,021±0,008 мг/кг) була нижчою, ніж на 3-4-му (0,061±0,003 мг/кг, р0,01), а на 6-7-му місяці тільності спостерігалася тенденція до зростання (0,036±0,004 мг/кг), але його концентрація там залишалася нижчою, ніж на 3-4-му (р0,001).


Уміст свинцю на 4-5-му місяці тільності у карункулі зростав більше, ніж у 2 рази у порівнянні з 3-4 місяцем (1,071±0,234 – 0,433±0,040 мг/кг, р0,001), а на 6-7-му – вірогідно знижувався (0,676±0,096 мг/кг), але був вищим, ніж на 3-4-му місяці тільності (р0,01). Аналогічно змінювався вміст свинцю і в котиледоні: з 0,218±0,027 мг/кг на 3-4-му місяці тільності збільшувався до 0,485±0,024 мг/кг на 4-5-му (р0,001) і знижувався до 0,280±0,023 мг/кг на 6-7-му місяці тільності (р0,001). В амніотичній рідині вміст свинцю вірогідно збільшувався на 4-5 місяці тільності (0,159±0,015 мг/кг) порівняно з 3-4 (0,110±0,015 мг/кг), а далі, на 6-7 місяці, вірогідно знижувався (0,038±0,009 мг/кг), на відміну від умісту в алантоїсній рідині, де його концентрація зменшувалася із наростанням терміну тільності (0,335±0,044 – 0,178±0,019 – 0,138±0,046 мг/кг; р0,01). Концентрація свинцю у вартоновій драглистій тканині вірогідно збільшувалася з 3-4-го місяців тільності до 4-5-го (0,240±0,027 – 0,431±0,05 мг/кг), а на 6-7-му вірогідно зменшувалася (0,130±0,015 мг/кг). Прослідковується аналогічна динаміка вмісту свинцю і у тканинах печінки плода (0,606±0,076 – 1,141±0,163 – 0,136±0,042 мг/кг; р0,01; 0,001відповідно). Збільшення концентрації свинцю в карункулі і котиледоні з наростанням терміну тільності свідчить про підвищення захисної функції плацентарного бар’єру від токсигенної дії важких металів на плід.


 


Кровоносне і лімфатичне русло міжплацентарних ділянок хоріону


Нами установлено, що міжплацентарні ділянки хоріону мають добре розвинене кровоносне і лімфатичне русло, особливо мікроциркуляторне. У ділянках відгалуження капілярів венули утворюють продовгуватої форми різної величини ампулоподібні розширення. Наявність ампулоподібних розширень кровоносних судин у місцях відгалужень від них судин меншого калібру є, на нашу думку, одним із анатомічних утворень, що регулюють кровообіг у міжплацентарних ділянках хоріальної оболонки. При галуженні артеріол на прекапіляри і капіляри, як під прямим, так і під гострим кутом, ампулоподібні розширення не виявляються. Лімфатичне русло позаплацентарних ділянок хоріальної оболонки представлене добре розгалуженою системою різного діаметру судин і щілин. У міжплацентарних ділянках хоріальної оболонки у другій половині тільності нами виявлено артеріо-венозні анастомози. Вважаємо, що наявність розгалуженого кровоносного і лімфатичного русла у міжплацентарних ділянках хоріальної оболонки забезпечує параплацентарний обмін речовин між організмом матері і плода.


 


 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)