ВПЛИВ НІТРАТНО-НІТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА АКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ БИЧКІВ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ




  • скачать файл:
Название:
ВПЛИВ НІТРАТНО-НІТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА АКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ БИЧКІВ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ
Альтернативное Название: Влияние нитратного-нитритного токсикоза НА АКТИВНОСТЬ системы антиоксидантной защиты организма БЫЧКОВ И ЕГО КОРРЕКЦИЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Експериментальну частину роботи виконали на кафедрі фармакології та токсикології Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та у господарстві селянського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба” Буського району Львівської області протягом 2003-2006 років.


Для дослідів було відібрано 45 клінічно здорових бичків шестимісячного віку, з яких сформовано 9 груп, по п’ять тварин у кожній. Проведено три серії дослідів.


У серії А (хронічний нітратно-нітритний токсикоз) дослід проведено на 15 бичках шестимісячного віку. Їх розподілили на 3 групи, по 5 тварин у кожній. Тваринам 1-ї дослідної групи (Д1) протягом 30 діб із комбікормом згодовували нітрат натрію у дозі 0,1 г NО3ˉ/кг маси тіла. Тваринам другої дослідної групи (Д2) протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг маси тіла. Телята третьої групи були контрольними.


У серії В (гострий нітратно-нітритний токсикоз) досліди проведено на 20 бичках, з яких було сформовано 4 групи, по 5 тварин у кожній. Бичкам 1-ї дослідної групи (Д3) одноразово з кормом згодовували нітрат натрію у дозі 0,3 г NО3ˉ/кг маси тіла. Бичкам другої дослідної групи (Д4) одноразово згодовували нітрат натрію у дозі 0,4 г NО3ˉ/кг маси тіла. Бичкам третьої дослідної групи (Д5) згодовували нітрат натрію у дозі 0,5 г NО3ˉ/кг маси тіла. Бички четвертої групи були контрольними.


При хронічному нітратно-нітритному токсикозі кров від тварин відбирали на 5-, 10-, 20- та 30-ту доби досліду. При гострому токсикозі кров від тварин відбирали на 1-, 3-, 6- та 9-ту години після згодовування нітрату натрію.


У серії С досліди проводили на 15 бичках, з яких сформовано 3 групи по 5 тварин у кожній. Бичкам контрольної групи (К1) згодовували з кормом протягом 30 діб нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг маси тіла. Бичкам першої дослідної групи (Д6) протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг маси тіла та задавали фенарон у дозі 200 мг/кг комбікорму. Бичкам другої дослідної групи (Д7) з кормом протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг маси тіла та задавали метіфен у дозі 280 мг/кг комбікорму. Венозну кров від тварин відбирали на початку досліду та на 1-, 5-, 10-, 20- і 30-ту доби досліду.


Методи досліджень. У крові визначали кількість лейкоцитів – за допомогою сітки Горяєва лічильної камери (В.Е. Чумаченко, 1991); кількість еритроцитів – фотоелектроколориметрично за методикою Є.С. Гаврилець і співавт. (1966); концентрацію гемоглобіну – за методом Л.М. Піменової і співавт. (1975); концентрацію метгемоглобіну – за І.Ф. Боярчуком і співавт. (1966). У сироватці крові досліджували активність аспартат-амінотрансферази (АсАТ) (К.Ф. 2.6.1.1.) і аланін-амінотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) за методом Райтмана й Френкеля в модифікації К.Г. Капетанакі (1962); активність малатдегідрогенази (МДГ) (К.Ф. 1.1.1.37.) – за методом D.Brdiczka (1971); активність лактатдегідрогенази (ЛДГ) (К.Ф. 1.1.2.3.) – за методом I.Netilands (1956); активність цитохромоксидази (ЦХО) (К.Ф.1.9.3.1.) – за методом В.А. Кетлінського і співав. (1968); активність сукцинатдегідрогенази (СДГ) (К.Ф.1.3.99.3) – за методом E. Kun i L. Abood; активність глутатіонпероксидази (ГП) (К.Ф.1.11.1.9.) та глутатіонредуктази (ГР) (К.Ф.1.6.4.2.) – за методом В.В. Лемешко і співавт. (1985); активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ) (К.Ф.1.1.1.49.) – за методом N.Z. Baquezetal (1967); активність каталази – за методом М.А. Королюк (1988) (К.Ф. 1.11.1.6); концентрацію аміаку – фенолгіпохлоритним методом у модифікації А.Л. Бєлкіна і Л.П. Осадчої (1976); концентрацію сечовини – диметилдіоксиновим методом за Н.М. Петрунем і співавт. (1970); рівень малонового діальдегіду (МДА) – за методом Є.Н. Коробейникова (1989), рівень дієнових кон’югатів (ДК) – за методом І.Д. Стальної (1977); рівень загального білка – з біуретовим реактивом за методом Н.Л. Делекторської (1971); концентрацію нітратів і нітритів – за методикою В.М. Полякової (1979) у модифікації З.П. Скородинського і співавт. (1987).


Цифрові величини результатів досліджень біохімічних показників крові виражали в одиницях Міжнародної системи СІ.


Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою, описаною В.А. Ойвіним (1960).


 


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ


 


Біохімічні та морфологічні показники крові бичків при хронічному нітратно-нітритному токсикозі. За дії різних подразників та при патологічних станах вся система крові включається у процеси обміну речовин як цілісний механізм. Проте за надмірної дії подразників порушується кількісний склад і функції окремих груп клітин крові. Властиво тому аналіз морфологічної картини та біохімічних показників крові може дати відносно чітку характеристику дії патогенного чинника на організм тварин.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)