Діагностика і профілактика неплідності основних свиноматок

Краткое содержание

Вивчення основних показників відтворення свиней проводили у господарствах ТОВ “Ряснянське”,  ТОВ АФ „Низівське”, ТОВ “Україна” Сумської області на 4568 основних та 3062 перевірюваних свиноматках.

Причини та форми неплідності свиноматок визначали за результатами загальних та спеціальних клінічних досліджень та показниками  вибраковування  маточного поголів’я.

Вивчення ефективності застосування біологічно активних препаратів при аліментарній, імунній та симптоматичній неплідності проводилися в умовах господарства ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району Сумської області на 275 основних свиноматках великої білої породи протягом чотирьох сезонів року (таблиця 1).

 Відбір основних свиноматок проводили за результатами клінічного дослідження, віком, породою, масою тіла та з урахуванням клініко-функціональних змін в організмі тварин і результатів ректального дослідження. Для проведення ректального дослідження була взята методика розроблена І.Г.Морозом (1971). При  цьому визначали величину, форму та консистенцію яєчників, наявність у них жовтих тіл, а також патологічні зміни яйцепроводів, бахромки, матки та її шийки. Результати ректального дослідження порівнювали з даними діагностичного забою тварин.

Для визначення ознак проявлення статевого циклу в основних свиноматок проводили рефлексологічну пробу кнурем-пробником та клінічним дослідженням, дворазово що доби.

Поросність  свиноматок визначали рефлексологічним методом, шляхом виявлення статевої охоти кнурами-пробниками, починаючи з  7 – 10 дня після їх осіменіння та ректальним їх дослідженням у другій половині вагітності.

Для проведення гематологічних і біохімічних досліджень крові, визначення титру спермоантитіл та вмісту гормонів (прогестерон та естрадіол) кров відбирали з краніальної порожнистої вени кровопускною голкою 12100 з 7-ї до 9-ї години ранку до годівлі двічі за 1 годину до першого введення та 24 години після другого введення препаратів. Вміст загального білка визначали за  біуретовою реакцією, загальний холестерол у сироватці крові визначали методом Ілька. Вміст аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ) в сироватці крові визначали за методом Райтмана-Френкеля. Загальний кальцій та неорганічний фосфор у сироватці крові визначали загальноприйнятим фотометричним методом. Вміст β-ліпопротеїдів визначали турбодиметричним методом, а креатинін-фотометричним методом з використанням діагностичних наборів фірми ЧНПП “Філіст діагностика” м. Львів (Україна).

Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за допомогою мікроскопа в камері Горяєва, гемоглобіну – гемометром типу Салі (ГС-3) (метод Вінтруба).

Вміст гормонів визначали після попереднього заморожування проб у полістиролових пробірках за допомогою морозильних камер з температурним режимом нижче –18ºС в лабораторії Сумської обласної клінічної лікарні. Застосовували набори реактивів естрадіол ІФА та прогестерон ІФА виробництва фірми ALKOR BIO м. Санкт-Перетрбург (Росія) та використовували лічильники Multikan MS  фірми “Labsystem” (Фінляндія).

Титр спермоантитіл у сироватці крові визначали спермоаглютинаційною пробою за В.Діковим і К.Братановим (1967), методом серійних розведень та визначення реакції аглютинації. Реакцію вважають позитивною коли титр спермоантитіл у сироватці крові самок становить 1:128 та більше.

При наявності аглютинації головок сперміїв у розрідженні 1:64 реакцію вважають сумнівною, при наявності аглютинації в розведенні 1:32 та нижче реакцію вважають негативною