ДРАЧ ІРИНА ЄВГЕНІЇВНА МОДЕЛІ ТА МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ НАУКОВИХ ПРОЕКТІВ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ НА ОСНОВІ СИСТЕМНО-ЦІННІСНОГО ПІДХОДУ : Драч Ирина Евгеньевна МОДЕЛИ И МЕХАНИЗМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПОРТФЕЛЯ НАУЧНЫХ ПРОЕКТОВ ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ на основе системного-ценностного подхода

Краткое содержание

Вступ дисертаційної роботи містить обґрунтування актуальності теми й науково-прикладної задачі; зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; мету і задачі дослідження; об'єкт, предмет і методи дослідження; наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів; особистий внесок здобувача; інформацію про реалізацію, апробації та публікації результатів.
У першому розділі проведено порівняльний аналіз наукових секторів України з позиції моделі потрійної спіралі Г. Іцковица, виділено суттєві ознаки та переваги застосування системно-ціннісного підходу при формуванні ПНП ВНЗ.
Останні роки відзначилися посиленням тенденцій глобалізації, переходом до економіки знань та прийняттям Концепції сталого розвитку економіки розвитку, яка передбачає встановлення балансу між задоволенням зростаючих потреб суспільства та захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи екологічну безпеку. Розглянувши основні положення економічної, соціальної та екологічної складової Концепції сталого розвитку економіки, відзначено, що університети як потужні власники та розробники інновацій різної спрямованості повинні стати базовою платформою для переходу України на модель сталого розвитку.
Узагальнення літературних джерел дозволило зробити висновок, що саме університетська наука, яка виконує як фундаментальні, так і прикладні дослідження, володіє значним інтелектуальним потенціалом. Цей факт обґрунтовує тенденцію інтеграції науки і виробництва, яка знайшла своє місце у моделі потрійної спіралі Г.Іцковица.
Аналіз рейтингів ВНЗ України показав, що показники саме наукової діяльності визначають результати ранжування університетів, тобто основною їх конкурентною перевагою є якість інтелектуального потенціалу. Ця особливість зумовила використання окремих показників якості науково-педагогічного потенціалу при формуванні команди ціннісно-орієнтованого наукового проекту.
Обґрунтовано застосування системного підходу до формування портфеля проектів на основі розгляду властивостей портфеля проектів як системи у взаємозв’язку з інституціями потрійної спіралі.
Оскільки на сьогоднішній день проект розглядається з позиції забезпечення цінності для зацікавлених сторін, доцільним є застосування системно-ціннісного підходу до формування портфеля наукових проектів ВНЗ. Тому розробка критеріїв відбору наукових проектів повинна базуватися на цінностях зацікавлених сторін – інституцій потрійної спіралі.
Проведений аналіз останніх досліджень у сфері управління портфелями проектів показав, що ціннісний підхід не застосовувався при управлінні науковою діяльністю ВНЗ. Серед основних проблем управління портфелями в межах ВНЗ були виявлені такі: відсутність механізмів формування ПНП, які б враховували цінності інституцій потрійної спіралі; нераціональний підбір проектів через відсутність інструментарію, який одночасно враховує цінності усіх інституцій потрійної спіралі. Проведений аналіз та виявлені проблеми дозволили сформулювати ряд завдань для подальших досліджень.
У другому розділі вдосконалено концептуальну модель управління науковою діяльністю ВНЗ на основі системно-ціннісного підходу, розроблені вхідні показники наукових проектів ВНЗ, уточнено термінологічну основу у сфері управління проектами.
З позиції системного підходу наукову діяльність, як об’єкт управління, слід розглядати у взаємодії з інституціями потрійної спіралі (рис. 1). Застосування ціннісного підходу полягає у виявленні основних переваг від взаємодії компонентів концептуальної моделі (інституцій потрійної спіралі та наукової діяльності) як зацікавлених сторін.