ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ СУДОМ ПРИ РОЗГЛЯДІ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПРО ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ, ЗДОРОВ’Я ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Правова захищеність особи – одна з фундаментальних ознак правової держави, що передбачає наявність системи ефективних юридичних засобів реалізації і захисту прав особи. У цій системі особливе місце посідає суд, покликаний здійснювати захист прав, свобод та законних інтересів громадян. Сильна, незалежна судова влада здатна справляти істотний вплив на всі сторони життєдіяльності держави,  активно допомагати її формуванню як держави правової.

Конституція України стала основою для розбудови нового етапу правової системи нашої держави. З 1 вересня 2001 року набув чинності новий Кримінальний ко­декс України. Ці та інші законодавчі акти заклали підвалини для реформування кримінально-процесуального законодавства відповідно до реалій сьогодення, в тому числі у питаннях, що стосуються порядку та форм застосування спеціальних психологічних знань.

Водночас аналіз судової практики засвідчує недостатнє використання досягнень науково-технічного прогресу, нові­тніх наукових технологій зокрема, психологічних, у ході розгляду кримінальних справ у суді, що зумовлене відсутністю усталеного понятійно-категоріального апарату, чіткого й одностайного визначення правознавцями понять "спеціальні психологічні знання", "спеціаліст-психолог", "консультант-психолог" та їх змісту, а також суб‘єктів, меж і форм застосування спеціальних психологічних знань. Взаємовідносини судді та осіб, які володіють спеціальними знаннями, збирання і передавання їм для дослідження об‘єктів, участь у цьому процесі судді ще мало вивчені. Бракує в Україні й монографічних та дисертаційних досліджень щодо комплексного застосування спеціальних психологічних знань саме при розгляді кримінальних справ у суді в їх гносеологічному, проблемному та процесуальному аспектах.

Отже, аналіз законодавства, літературних джерел, судової практики дозволяє зробити висновок про актуальність обраної теми дослідження.

Воно зумовлене важливістю теоретичного узагальнення проблем використання психології для підвищення ефективності судової діяльності; необхідністю систематизації наявного досвіду застосування здобутків психологічної науки у кримінальному процесі та висвітлення можливостей обізнаної особи (консультанта, психолога-експерта, спеціаліста-психолога), а також судді, який отримав психологічну підготовку, сприяти правовому захисту громадян; потребами судової практики щодо використання психологічних знань. У роботі проаналізовано також проблеми взаємозв'язку різних форм використання психологічних знань у кримінальному процесі, закономірності й особливості їх залучення в різних категоріях кримінальних справ; висвітлюються традиційні та нові форми їх застосування у процесі розгляду кримінальних справ у суді.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми розглядалися у монографіях та наукових збірниках:

українських вчених та практиків, зокрема, В. Андросюка, Н. Алікіної, П. Біленчука, І. Волкової, В. Гончаренка, Ю. Грошевого, С. Дидківської, Я. Кондратьєва, В. Коновалової, М. Костицького, В.Лисиченка, В. Маляренка, Г. Матусовського, М. Міхеєнка, О. Михайленка, В. Молдована, І. Мостової, Г. Нагорного, В. Нора, М. Панова, М. Салтевського, М. Сегая, 3. Смітієнко, 3. Соколовського, В. Тація, В. Тертишника, В. Циркаля, Т. Шаркової, В. Шибіка, В. Шепітька;

зарубіжних фахівців С. Абельцева, В. Бохана, Р. Бєлкіна, В. Васильєва, А. Вінберга, Р. Гаузера, Г. Доспулова, А. Дулова, О. Ейсмана, Ю. Конишева, М. Коченова, И. Кудрявцева, В. Махова, Е. Мельникової, В. Нагаєва, О. Ратінова, Т. Сахнової, Ф. Сафуанова, О. Ситковської, М. Сєліванова, І. Сорокотягіна, М. Строговича та багатьох інших, які присвятили свої праці питанням методології наукового пізнання, доказування та використання спеціальних психологічних знань у кримінальному судочинстві. Серед інших досліджень, в яких розглядалися окремі аспекти цієї теми, слід назвати концепції Є. Аронсона, Т. Уілсона, Р. Ейкерта, С. Спорера. Вчені прагнули вирішити проблему психологічного забезпечення судочинства в межах західної традиції. Але проблему теоретичного аналізу застосування спеціальних, у тому числі психологічних, знань у кримінально-процесуальній діяльності судових органів України не вичерпано.

Зв‘язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального права та процесу Юридичного інституту Прикарпатського університету ім. В.Стефаника як складова теми “Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності”.