БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ВИТРАТ НА ВИНОРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення та інформацію стосовно апробації й висвітлення в публікаціях результатів дослідження.

У розділі 1 “Теоретико-методичні основи обліку і контролю витрат виноробних підприємств” досліджено економічну сутність витрат і собівартості продукції; простежено генезис концепцій щодо сутності витрат і методів їх обліку; визначено головні організаційно-технологічні особливості виноробства й простежено їх вплив на організацію і методику обліку та контролю витрат.

Проведене дослідження дає можливість стверджувати, що витрати є основною ланкою в системі управління підприємством. Вони виступають індикатором розвитку виноробного виробництва, де враховані взаємозв’язок і відмінності категорій “витрати”, “затрати”, “витрати виробництва”, “собівартість”. Аналіз позицій вітчизняних та зарубіжних учених стосовно трактування сутності витрат дав змогу виокремити ряд підходів, які зумовлюють їх спільні риси та розбіжності в сутнісних визначеннях. У роботі автором доведено, що для системного вивчення і характеристики категорії “витрати” необхідно розглядати їх за інституційним, теоретичним та податковим (практичним) підходами.

У дослідженні доведено, що трактування сутності витрат обумовлює існування та використання в економічній та обліковій практиці багатьох видів витрат, узагальнення яких здійснюється за допомогою їх класифікації. Виокремлення чинників, що визначають формальну та сутнісну повноту й функціональність класифікації витрат, а також проведене узагальнення різних групувань витрат за ознаками зумовили розробку групувань витрат за класифікаційними ознаками в розрізі типів виноробних підприємств (заводи первинного і вторинного виноробства, коньячні заводи, заводи шампанських вин). Запропоновано виокремлювати витрати за переділами (переробка винограду, вилучення сусла, бродіння, купажування, обробка виноматеріалу, розлив вина). Принциповим концептуальним підходом, на якому ґрунтується розроблене групування витрат, є те, що ознаки класифікації повинні узгоджуватися з функціями обліку, організаційними та технологічними особливостями діяльності підприємств галузі.

У зв’язку з тим, що витрати виробництва безпосередньо пов’язані із собівартістю продукції, здійснено теоретико-методологічне узагальнення трактувань категорії “собівартість” вченими-економістами. Уточнення класифікаційних ознак та розкриття характеристик собівартості за різними підходами й проведене дослідження практичних засад формування собівартості на підприємствах галузі зумовили ідентифікацію видів собівартості продукції в розрізі класифікаційних ознак для різних типів виноробних підприємств. Установлено, що використання всіх видів собівартості продукції у виробничо-господарській діяльності типове для заводів вторинного виноробства та коньячних заводів, для яких є характерним повний організаційно-технологічний цикл. На заводах первинного виноробства та заводах шампанських вин, як правило, розраховується технологічна собівартість.

Урахування особливостей різних типів виноробних підприємств дозволяє не розраховувати й не використовувати в управлінні середньогалузеву собівартість.

Виявлено, що виробництво вин умовно поділяється на два етапи: первинне та вторинне виробництво. Під час первинного виробництва виноград переробляють у виноматеріал, що є сировиною для вторинного виробництва. Особливість первинного виробництва виноматеріалу – чіткий облік за партіями на всіх етапах виробничого процесу